Соціальний капітал в умовах війни: значення та тенденції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Львівська політехніка»

СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ В УМОВАХ ВІЙНИ: ЗНАЧЕННЯ ТА ТЕНДЕНЦІЇ

Білик О.І.

Вступ

Розвиток соціального капіталу має визначальне значення для функціонування і розширення демократичних засад, економічних та соціальних процесів будь-якої держави. Соціальний капітал є основою для створення інноваційних рішень на мікро-і макрорівнях, що спонукає до прийняття оптимальних рішень в управління держави та забезпеченні її розвитку. Проте військові дії, спонукають до переосмислення значення і функцій соціального капіталу, пошуку шляхів його збереження та прогнозування тенденцій до його функціонування. Сьогоденна ситуація, яку спровокували військові дії Росії на території України вимагають кардинальних наукових, політичних і практичних рішень, спрямованих на пошук шляхів для гарантування основних постулатів, пов'язаних зі збереженням життя, інтелектуального та соціального капіталів України, адже індикаторами соціального капіталу є якість стосунків між членами суспільства та доступ до можливостей доходу. Виділення цих складових пов'язане з тим, що суспільство в воєнний час потерпає фізично, психологічно і морально. Слід відзначити, що підтримання довіри (до влади, до членів суспільства, до партнерів і т.д.), а також економічна ефективність є визначальним фактором для уникнення сповільнення розвитку соціального капіталу.

Виклад основного матеріалу

В останнє десятиліття відбулося відродження інтересу до соціальних та інституційних вимірів економічного розвитку [1]. Роботу в цій галузі започаткували Гіршман [2] та Адельман і Морріс [3], але загалом питання, які вони так гостро порушували, були витісненими до кінця 1980-х років. Протягом 1970-х і 1980-х років риторика холодної війни та ідеологічні дихотомії (державне планування проти вільних ринків) домінували в дискурсі розвитку в країнах Першого та Другого світу, тоді як еліти в Третьому світі (і багато їхніх західних наукових колег) протистояли цій тенденції. Понад сорок років роль національних та місцевих інституцій -- політичних, правових та соціальних -- була мінімізована. Різні геополітичні фактори сприяли змінам у 1990-х роках. Найвизначнішими серед них є падіння комунізму, труднощі зі створенням ринкових інститутів у країнах з перехідною економікою, фінансові кризи. Саме демократичні засади, ринкові важелі в економічному середовищі сприяють розвитку соціального капіталу. Важливим є також визначення сутності соціального капіталу. Вперше поняття «соціальний капітал» ввів Гленн Лурі. Намагаючись критикувати неокласичне трактування, засноване на індивідуальних інвестиціях у людський капітал і навички пояснення расової нерівності доходів, він зазначив: «Соціальне походження людини має очевидний і важливий вплив на кількість ресурсів, які в кінцевому підсумку вкладаються в його чи її розвиток. Таким чином, може бути корисним використовувати концепцію «соціального капіталу» [4], щоб представити наслідки соціальної позиції для полегшення набуття стандартних характеристик людського капіталу».

Хоча Лурі не пішов далі концептуалізації поняття «соціальний капітал», у його підході були ознаки того, що він насправді мав на увазі соціальні ресурси, які корисні для набуття навичок з економічною цінністю.

Аналізуючи визначення великої кількості науковців [5-9], очевидно, що вони відображають, що дія індивіда в соціальній мережі може змінити структуру стимулів і вплинути на поведінку інших агентів у соціальній структурі.

Проте важливим є поєднання поняття «соціальний» і «капітал». Капітал також являє собою втрачене споживання або може бути позначений як заощадження для майбутнього використання, що робить його придатним для інвестування. У випадках фізичного та людського капіталу поточна діяльність відкладається для майбутнього використання. Обидва випадки передбачають навмисні жертви заради майбутніх вигод, а інвестиції є розрахунковими. Соціальний капітал також можна розглядати як капітал, якщо врахувати важливий елемент у прийнятті рішень: час.

Агенти витрачають свій час на встановлення та зміцнення відносин для майбутніх вигод, які, як очікується, отримають від цих інвестицій. Соціальний капітал існує як на індивідуальному, так і на рівні суспільства, які впливають один на одного. На мікрорівні, як і у випадку з Бурдьє, соціальний капітал розглядається як індивідуальний ресурс; він визначає дії людей і надає вибірковий вплив на їхні рішення діяти. За Коулманом, індивідуальні дії також можуть бути агреговані і, таким чином, розглядатися як соціальні відносини на суспільному рівні. Таким чином, соціальний капітал служить для пояснення індивідуальних дій і здійснення переходу з індивідуального на системний рівень. Тобто, можемо стверджувати, що соціальний капітал - це поєднання демографічних, фізичних, інтелектуальних та комунікативних складових на мікрота макрорівні, який формується для розвитку економічного, соціального, політичного, інтелектуального середовища певної громади чи суспільства загалом.

Соціальний капітал суспільства включає довіру громадян до інститутів і соціальних норм, соціальний капітал індивіда включає соціальні контакти, інтеграцію в мережі, міжособистісну довіру та соціальні навички. Добровільна прихильність і довіра до фондів, асоціацій та неурядових організацій (НУ О) є ресурсом, який приносить користь як людям, так і суспільству. Таким чином, соціальний капітал суспільства складається з нормативно-інституційної та громадянської частин; соціальний капітал індивідів складається із соціальних мереж та соціального капіталу громадянського суспільства. На рисунку 1 це продемонстровано графічно.

Рис. 1 Детермінація поняття «соціальний капітал»

Також слід відзначити, що соціальний капітал окрім економіки і політики здійснює ґрунтовний вплив на такі сфери життя, як зменшення рівня злочинності неповнолітніх, корупції, розуміння необхідності здорового способу життя, освіченості.

Метою накопичення соціального капіталу є не економічна безпека бідних чи зменшення нерівності, а «розширення прав і можливостей» та «інтеграція». Другим ефектом, пов'язаним із соціальним капіталом, є те, що рівень освіти слугує вкладом у процес інновацій. Можливо, у цьому випадку зосередженість на технічних можливостях у поєднанні зі збільшенням кількості технічних досліджень допомогли б збільшити інноваційні зусилля.

В умовах війни гостро постає питання про збереження і розвиток соціального капіталу в Україні. Оскільки одним з факторів розвитку соціального капіталу є довіра населення до владних структур, то в Україні слід зазначити зростання цього показника сааме під час воєнних дій. Так, виділивши зі списку інституції, яким довіряють українці під час війни, за даними з опитуванням Gradus Research слід відзначити тенденцію до зростання показників. Окрім того, на рисунку 2 введено додаткові опції, які мають суттєвий вплив на структуру соціального капіталу [10].

Рис. 2 Рівень довіри громадян України до інституцій (станом на 01.03.2022р.)

Отже, слід відзначити, що зазначені показники мають тенденцію до зростання і включають різні регіональні аспекти, а також різні методи аналізу.

Так, важливим є і впевненість громадянами України в перемозі та розуміння причин перемоги. (рис.3) [10].

Рис. 3 Соціологічні дослідження причин перемоги України

Слід відзначити, що соціальний капітал в Україні є достатньо ефективним і міцним, про це засвідчує показник згуртованості громадян, який встановлено на рівні 86%, а також представлених на рисунку 2 результатів соціологічного дослідження довіри до державних інституцій України.

Як вже зазначалося, формування і розвиток соціального капіталу відбувається в перебігу з мікрорівня - в макрорівень. На рис.4 показано чотириполюсне силове поле з ідеальнотиповими принципами дії як полюси, а також приклад реально-типової поведінки. У цьому полі сил можуть бути представлені профілі будь-якої реально-типової дії. Чим далі координаційні точки на осях розташовані від центру, тим вище відповідна вага ідеально-типового принципу дії для фактичної дії, представленої в кожному випадку. Для розвитку соціального капіталу на мікрорівні будуть представлені зазначені чинники (рис.4), збалансованість яких дозволить максимально розвинути соціальний капітал в Україні під час і після війни.

Рис. 4 Силові полі індивідуума в соціальному капіталі

Виникає питання, який реально-типовий профіль дії створює соціальний капітал і водночас може збільшити існування цієї форми капіталу. В основному, принципи дій - за винятком поведінки солідарності - неоднозначні щодо цього теоретичного контексту соціального капіталу. Проте можна зробити висновки:

1. Висока «солідарна частка» дії в основному означає, що існує високий рівень соціального капіталу, який зазвичай додатково збільшується відповідною поведінкою, оскільки соціальні зобов'язання створюються заново або збільшуються.

2. Висока "кооперація" дперш за все доводить, що загальний інтерес є основною мотивацією цієї дії. Довірливий авансовий показник вказує на мінімальний запас соціального капіталу у вигляді існуючих ймовірностей лояльності. Крім того, спільні дії створюють соціальні зобов'язання, а отже соціальний капітал. Якщо це все ще поєднується з високою часткою солідарної поведінки, на соціальний капітал позитивно впливають сильні інтеграційні процеси, і колективні дії можуть звернути назад існування розривів у довірі між окремими соціальними групами.

3. Висока частка «змаганняії» в дії без одночасної мінімальної частки солідарності чи спільних дій означає розмивання соціальних відносин і, таким чином, зменшення запасів соціального капіталу. Однак, як тільки принципи солідарності діють і співпраця достатньо присутні в дії, це свідчить про сильну, спільну ціннісну орієнтацію. Доки не відбувається дефектної поведінки, це позитивно впливає на соціальний капітал. Що стосується відносин між кооперацією і змаганням, припущення що неконкурентоспроможні сфери слід ототожнювати з соціальним капіталом, або його формування є неправильним. У сучасних суспільствах існує скоріше згода - і, таким чином, збіг інтересів у сенсі співпраці інтересів - використовувати конкуренцію як принцип координації, який максимізує процвітання тобто нарощування соціального капіталу.

4. Висока частка "звички" в дії зазвичай означає, що наслідки посилюються іншими частинами принципів дії. Зокрема, поєднання принципу звички з високою часткою солідарності підкреслюється як позитивний вплив на соціальний капітал.

Соціальний капітал формується реально-типовою поведінкою на мікрорівні, в якій позитивно впливає або ймовірність двосторонньої лояльності, або соціальні зобов'язання між суб'єктами. Твердження щодо тенденцій щодо конструювання реально-типових дій можна робити лише в тій мірі, в якій конкурентна поведінка без соціальних норм щодо запасу соціального капіталу є деструктивними, а також кооперативними та солідарними діями через їх обов'язкову дію, конструктивні соціальні взаємодії. Таким чином, можна зробити висновки, що розвиток соціального капіталу в Україні під час війни є присутнім. Адже, як вказують результати опитування, показники довіри до владних інституцій є високими, також серед нас причин перемоги при опитувань громадян можемо виокремити відповідно до рисунку 4 такі чинники, як солідарність та кооперацію.

Висновки

соціальний капітал економічний інституційний

Важливим для розвитку соціального капіталу в умовах війни є зменшення індивідуальної конкурентності у використанні факторів виробництва. Як і базові знання, соціальний капітал також має властивості квазісуспільного блага. Один індивідуум ніколи не може бути носієм цієї форми капіталу. Швидше, соціальний капітал завжди базується на соціальних стосунках або взаємодії між окремими індивідами. На рівні компанії та інші соціальні організації виробляють з падінням граничного прибутку на капітал і з постійною віддачею від масштабу. Однак, якщо між компаніями або між компанією та групою користувачів продуктів (мережа бізнес-споживач) виникає позитивний зовнішній вплив або мережевий зовнішній вплив, у макроекономічній виробничій функції виникає зростаюча економія від масштабу. Крім того, технологічний та організаційний прогрес немислимий без взаємодії та спілкування між громадянами, оскільки інакше не було б зовнішніх ефектів у формуванні людського капіталу. Також для розвитку соціального капіталу в умовах війни важливим є підтримка довіри до владних інституцій та забезпечення збереження та розвитку інтелектуального та людського потенціалу.

Список використаних джерел

1. World Bank (1997) World Development Report 1997 (New York: Oxford University Press). (1998) Assessing Aid: What Works, What Doesn't and Why? (New York: Oxford University Press) веб-сайт. URL: https://openknowledge.worldbank.org

2. Hirschman, Albert The Strategy of Economic Development (New Haven: Yale University Press, 1958, 217рр.

3. Adelman, Irma, Cynthia Taft Morris Society, Politics, and Economic Development: A Quantitative ApproachBaltimore, MD: Johns Hopkins University Press), 1967,рр.203-204

4. Loury, G. C. “A dynamic theory of racial income difference,” in Women, Minorities, and Employment Discrimination, ed. by P. A. Wallace, and A. M. LaMond, Lexington Books, Lexington,1977pp. 153-186.

5. Lin, N. “Social resources and instrumental action,” in Social Structure and Network Analysis, ed. by P. V. Marsden, and N. Lin, Sage Publications, Beverly Hills. 1986, pp. 131-145.

6. Fine, B. Social Capital versus Social Theory: Political Economy and Social Science at the Turn of the Millennium. Routledge, New York, 2001, 304 р.

7. Flap, H. D., and N. D. De Graaf “Social capital and attained occupational status,” The Netherlands Journal of Sociology, 1986, 22, Р.145-161.

8. Poortinga, W. “Social relations or social capital? Individual and community health effects of bonding social capital,” SS & Medicine, 2006, 63(1), Р. 255-270.

9. Portes, A. The Economic Sociology of Immigration: Essays on Networks, Ethnicity and Entrepreneurship. Russell Sage Foundation, New York,1995, 310р.

10. Аналітичний звіт «Суспільно-політичні настрої під час повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України»/ Онлайн-панель Gradus URL: https:// gradus.app/documents/164/Gradus_Research_Report_War_3_3_2022.pdf

Размещено на Allbest.ru