Дослідження діяльності Феодосійського монетного двору в нумізматичній історіографії імперського часу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження діяльності Феодосійського монетного двору в нумізматичній історіографії імперського часу

Анатолій Сустрєтов

RESEARCH OF THE ACTIVITIES OF THE FEODOSIAN MINT IN THE NUMISMATIC HISTORIOGRAPHY OF THE IMPERIAL TIME

Anatoly Sustrietov

The article analyzes the historiography of the 19^th century concerning the problems of the functioning of coin production in Feodosia in the 1780s and the existence of the Tauric coin. The autor highlights the position of the researchers as for the location of the mint, the purpose and reasons for its foundation, the location of the production of copper and silver Tauric coins, their role in the monetary circulation of the region and the empire in general. It has been established that basic research on the outlined issues came to light in the times of the Russian Empire in the 19^th and early 20^th centuries. The first to mention some of the aspects of the mint activity in Feodosia, the minting of Tauric coins, were A. Skalkovsky (who mentioned the founding of a new mint because the previous one had been destroyed earlier), Baron S. de Schoduar (who mentioned the minting of silver coins on honor of the milestone and empress, characterized the look of the coins, occasionally noticed a copper coin). At the end of the nineteenth century. the most thorough, systematic and fundamental research of that time was carried out by V. Smirnov. In his work, which relied on a large array of Turkish language documentation and archival sources, he raised questions about the causes of the foundation of the mint (exclusively as a favor of G. Potemkin), revealed problems that the leadership of the court encountered during the preparation for coin production and later during directly producing the coins, pointed to the denominations and the total number of coins, analyzed the problem of the origin of the silver Taurian coin (in his opinion it was not minted in Feodosia), wrote about the general contribution of the mint to the Empire coin circulation. The research of P. Winkler is also one of the most systematic and complex. He wrote about the facts of abuse during the purchase of raw materials, about the causes and circumstances which caused the delay of the launch of the Mint for a long time. At the end of the XIX century, and in the early twentieth century. A number of catalogs by

I. Lyubomudrov, V. Petrov, H. Gil, A. Ilyin, and I. Tolstoy were published, where coins were described, their rarity was characterized, and their value among collectors at that time was indicated.

Keywords: Copper coin, silver coin, money circulation, coinage, mint in Feodosia, Taurian coin.

Дослідження діяльності Феодосійського монетного двору в нумізматичній історіографії імперського часу

У статті проаналізовано історіографію ХІХ ст. щодо проблематики функціонування монетного двору в Феодосії у 1780-х роках та існування таврійської монети. Були висвітлені позиції дослідників з приводу розташування монетного двору, мети та причин його заснування, місця виготовлення мідної та срібної таврійських монет, їх ролі в грошовому обігу регіону та імперії загалом. Встановлено, що фундаментальні дослідження з окресленої проблематики побачили світ ще за часів Російської імперії в ХІХ та на початку ХХ століття. Першими, хто частково згадував деякі аспекти діяльності монетного двору в Феодосії, карбування таврійських монет, були А. Скальковський (який зазначав про заснування нового монетного двору, оскільки раніше існуючий був знищений), барон С. де Шодуар (який зазначав на карбуванні срібних монет на честь віхи та імператриці, характеризував зовнішній вигляд монет, епізодично згадував про монету з міді). Наприкінці ХІХ ст. найбільш ґрунтовне, систематичне та фундаментальне на той час дослідження здійснив В. Смирнов. У свій праці, що спиралась на значний масив тюркомовної документації та архівних джерел, він розкривав питання причин заснування монетного двору (виключно як забаганку Г. Потьомкі- на), розкривав проблеми, з якими зіштовхнулось керівництво двору під час підготовки до запуску виробництва й в подальшому під час безпосередньо виготовлення монет, вказував на номінали та загальну кількість монет, аналізував проблему походження срібної таврійської монети (на його думку не карбувалась в Феодосії), писав про загальний внесок монетного двору в грошовий обіг імперії. Дослідження П. Вінклера також є одним з найбільш системних та комплексних з проблематики. Він писав про факти зловживання під час закупівлі сировини, про причини та обставини, внаслідок яких тривалий час відкладався запуск монетного двору. В кінці ХІХ ст. та на початку ХХ ст. вийшов ряд каталогів авторства І. Любомудро- ва, В. Петрова, Х. Гіля, А. Ільїна, І. Толстого, де було здійснено опис монет, схарактеризовано їх рідкісність, вказано на тогочасну їх вартість серед колекціонерів.

Ключові слова: Мідна монета, срібна монета, грошовий обіг, карбування, монетний двір в Феодосії, таврійська монета.

Історія грошового обігу є важливою складовою вивчення економічного життя кожної держави. Одним із аспектів вивчення грошового обігу постає функціонування монетних дворів. Існування монетного двору в Феодосії у 1780-х роках й виготовленої на ньому таврійської монети є яскравою сторінкою з історії життя тільки регіону, також висвітлення відповідної проблематики є необхідним та актуальним науковим питанням.

Карбування монет в Криму в останній чверті XVIII століття виходить за межі суто нумізматичних досліджень, а торкається проблем економічного розвитку Півдня України в імперську добу та має важливу політичну складову, погляди на яку в різні часи відрізнялись серед дослідників, що визначає актуальність детального та поглибленого аналізу історіографії питання карбування таврійських монет.

Методологічні аспекти вивчення фінансової історії України у складі Російської імперії якісно висвітлено професором В. Орликом (Орлик 2003; Орлик 2011), торкаючись також питань фіскальної політики в цей період (Орлик 2004; Орлик 2008-а), в тому числі також її особливості щодо кримських татар (Орлик 2008-б). Науковий потенціал можливих до застосування джерел у науковому вивчення економічних процесів в Російської імперії джерел комплексно досліджено професорами В. М. Орлик та С. В. Орлик (Орлик В. М., Орлик С. В. 2019).

Серед дослідників, які займались історіографічною проблематикою функціонування монетного двору в Феодосії, а також таврійської монети, необхідно виділити науковий доробок дослідників В. Скальковського (Скальковский В. 1836), С. Шодуара (Шодуар С. 1837), В. Смирнова (Смирнов В. 1892), М. Котляра (Котляр М. 1970), Р Тхоржєвського (Тхоржєвський Р 1999), О. Юхта (Юхт 1994), В. Біткіна (Биткин В. 2003), В. Узденікова (Уздеников В. 2004), Р Шуста (Шуст Р 2007), О. Скороход (Скороход О. 2016) та інші.

Метою статті є аналіз наукового доробку дослідників ХІХ ст. щодо проблематики заснування, функціонування та впливу на грошовий обіг Феодосійського монетного двору, особливості обігу таврійських монет.

Питаннями діяльності монетного двору в Феодосії, а також історії таврійської монети займались ще в ХІХ ст. за часів Російської імперії. Наприклад, дослідник південного регіону України А. Скальковський зазначав, на відміну від інших авторів, які зауважували на заснування монетної справи в Криму на основі раніше існуючих потужностей для карбування монет за правління останнього кримського хана Шахіна Гірея у місті Бахчисараї (наприклад, П. Він- клер (Винклер П. 1899)), монетний двір в Феодосії засновувався 6 березня 1784 р., оскільки монетний двір в селищі Ески-сарай, який карбував тут монету, був знищений. Автор назвав першого керманича: «...надвірного радника Затлера» (Скальковский В. 1836).

Зображення монет, поданні в кінці статті, ми отримали, використовуючи матеріали Інтернет ресурсів, погоджуючись із позицією проф. В. Орлика про їх вагомий науковий інформаційний потенціал (Орлик 2013).

Барон С. де Шодуар також в першій та другій частині його «Обозрения русских денег и иностранных монет, употреблявшихся в России с древних времен» (Огляд російських грошей та іноземних монет, які використовувались в Росії з давніх часів) згадував карбування таврійських монет й історії монетного двору в Феодосії. Він зазначав, що срібна монета карбувалась саме на честь візиту Катерини ІІ до Криму. Автор вдається до опису реверсу, зазначає номінали також в 20, 10, 5 та 2 копійки (Шодуар С. 1837, с. 182). Барон С. де Шодуар обмежується лише згадкою про карбування мідної монети, що 30 травня 1787 року відповідній мідній монеті, виготовленій в Феодосійському монетному дворі надано статус обігової нарівні з іншими державними монетами однакового номіналу (Шодуар С. 1837, с. 201).

В «Обозрение монетного дела в России с половины XVII столетия по 1844 год.» (Огляд монетної справи в Росії з половини XVII ст. по 1844 рік) А. Чистяков згадує про деякі монетні двори, яки карбували срібло (Петербурзький монетний двір), мідну монету (Сузунський, Єка- теринбурзький монетні двори), однак жодним чином не вказує на Феодосійський. Разом із тим жодної інформації не наводить про таврійську монету (Чистяков А. 1844, с. 5-6; 20-22, 32). Здебільшого про загальні тенденції розвитку грошового монетного господарства зазначає П. Шторх, оминаючи увагою проблематику монетного двору в Феодосії. Він вказує основні заходи щодо карбування мідних та срібних монет за періодами правління імператорів, наводить статистичні дані карбування монет тощо (Шторх П. 1868).

Наприкінці ХІХ століття вийшло одне з найбільш фундаментальних досліджень з історії монетного двору в Феодосії. Здійснив його професор В. Смирнов. Професор зазначав, що ініціатором створення в Феодосії монетного двору виступив князь Г. Потьомкін. Саму ідею заснування він називає суто примхою князя, а двір називає також «значною політичною іграшкою» (Смирнов В. 1892, с. 300).

Карбування монет в Криму також було ідеєю Г. Потьомкіна, це поставало як один з атрибутів володарювання на підлеглій території (оскільки князь отримав титул «Таврійського»). Сам автор пише наступне про карбування саме Таврійської монети: «...Может быть, он выбил бы ее и со своим собственным именем...но в данный раз он должен был довольствоваться хоть нахождением рядом с инициалами императрицы инициала той области, князем которой он титулировался. Вот единственное, нам кажется, возможное обьяснение происхождения затеи кн. Потьомкина, именуемой Феодоссийским монетным двором» (Може бути, що він накарбував би її із власним ім'ям, однак в даний час він повинен був задовольнятися лише знаходженням поруч з ініціалами імператриці ініціалів тієї області, князем якої він був титулований. Ось єдине, нам здається, можливе пояснення походження задуму кн. Потьомкіна, іменованого Фе- одосійським монетним двором) (Смирнов В. 1892, с. 303). Таким чином В. Смирнов наголошує на відсутності економічних, фінансових суттєвих потреб із заснування в регіоні справи із карбування монет, а дана «іграшка» проіснувала не довго й швидко була забута, не залишивши після себе якихось відчутних результатів.

В. Смирнов серед діячів, які відіграли суттєву роль в історії організації, функціонування монетного двору в Феодосії, окрім князя Г Потьомкіна, виділяв В. Каховського (перший правитель Таврійською областю), І. Затлера (керуючого монетним двором), його помічника І. Гінца, генерала М. Каховського. Окрім цих осіб він згадував представників місцевої адміністрації, митниці тощо (Смирнов В. 1892, с. 304).

З приводу існування в Феодосії до цього періоду потужностей з карбування монет В. Смирнов писав, що за правління останнього хана з династії Гіреїв в Криму здійснювалось масштабне карбування широкого номінального ряду мідних та срібних монет, які в різні періоди правління відповідали османській та пізніше російській метрологічній системі. Як вказує автор, хоча й на ханських монетах вказувалось місто Бахчисарай, саме виготовлення монет відбувалось у Феодосії, а саме на околиці, Ташлику. Автор заперечує твердження А. Скальковського про розташування ханського монетного двору й вказує на документальні джерела існування саме в Ташлику даного підприємства. До речі, В. Смирнов пише, що монетний двір в Ташлику був реорганізований згодом вже в російський імперський, який: «.как видно из документов, не был выстроен вновь, а получился через исправление обветшавших строений какого-то прежнего монетного двора» (як можна побачити з документів, не був побудований заново, а з'явився з ремонту старих будівель якогось монетного двору, що існував в минулому) (Смирнов В. 1892, с. 307). Автор наводить важливу документальну інформацію із специфіки відбудови монетного двору. Водночас, В. Смирнов, називаючи саму організацію в регіоні монетного двору забаганкою Г Потьомкіна, ідею заснування двору на основі раніше існуючого татарського називає економічно обґрунтованою (Смирнов В. 1892, с. 308).

Уся будівля двору була в незадовільному стані й підлягала реконструкції, яка тривала три роки, ба більше, навіть після початку карбування монет будівничі роботи велися протягом усього існування монетного двору. Цікавим є факт, що місцева влада тривалий час не надавала усіх необхідних матеріалів для завершення робіт з облаштування, однак очільник монетного двору вдало скористався майбутнього прибуття імператриці в Крим, й як зазначає сам В. Смирнов: «Таким образом декоративне соображения не миновали и монетного двора на случай посещения его императрицею» (Таким чином, декоративні міркування не оминули й монетного двору на випадок його відвідування імператрицею) (Смирнов В. 1892, с. 309-312). Однак, як також зауважив професор, окрім зовнішнього вигляду двору й наявності потужностей поставала інша, важлива й невирішені проблеми - логістична та сировинна, а також у відсутності кваліфікованих кадрів.

У другій главі праці В. Смирнов детально розкриває факти саме нестачі сировини та інших необхідних для процесу карбування матеріалів. Зазначається, що існували спроби навіть купувати паливо для виробництва за межами Таврійської області, не зважаючи на явні логічтич- ні втрати та економічну недоцільність даного кроку (Смирнов В. 1892, с. 314-316). Мідь для виготовлення монет привозили з турецької Анатолії, оскільки з внутрішніх імперських регіонів майже неможливо її було доставити, й купували її за гроші (ще одне свідчення недоцільності виготовлення за такий рахунок нових грошей) або за пшеницю чи сіль (іноді купці навіть відмовлялись отримувати за мідь дзвінку монету, а вимагали саме згадану продукцію) (Смирнов В, 1892 с. 323). В четвертій главі автор детально описав усі негаразди саме із нестачею робочих рук, указав про факти постійного самовільного відлучення з робочих місць робітників, яких намагались залучити до процесу виробництва (Смирнов В. 1892, с. 427-442).

В. Смирнов наводить свідчення про загальну суму, на яку було накарбовано тут мідних монет - 50 тисяч 350 рублів сріблом. Водночас автор указує й про номінали, які тут карбувалися - п'ятак (номіналом 5 копійок), також номіналом у 5 копійок які, підкреслює автор, у звітах вказувались як легковагові, та номіналом у 2 копійки (Смирнов В. 1892, с. 436-437). До речі, автор наголошує на факті згадування у звітах, рапортах та інших документах лише або сировину мідь, або мідні монети, які були накарбовані. В документації Феодосійського монетного двору не має жодної згадки про срібну монету, що тут могла бути накарбована. В. Смирнов вказує на згадку у праці та особливе ставлення А. Скальковського саме про срібну монету, оскільки останній звернув увагу саме на рідкість даної монети (де існували позначення Т М.), а рідкісною така монета, В. Смирнов робить припущення, є внаслідок особливого приводу її карбування. Таким приводом слугувала поїздка імператриці Катерини ІІ до Криму, під час якої срібні монети могли роздавати народу. На думку професора, монета ймовірно карбувалась в іншому монетному дворі, оскільки згадка про неї відсутня в документації монетного двору Феодосії. Скоріш за все, завдяки високій її якості, вказуються монетні двори або Москви або Петербургу (Смирнов В. 1892, с. 449). Серед причин закриття монетного двору В. Смирнов називає війну з Туреччиною.

Загалом, дослідження В. Смирнова насичене важливою фактологічною інформацією про підготовчий період введення в експлуатацію монетного двору, про різноманітні проблеми, що виникали під час будівництва та вже процесу карбування. Необхідно зауважити на особливій цінності праці даного автора, оскільки він опрацював значний масив архівних та документальних тюркомовних джерел та використав їх у своєму науковому доробку.

В кінці ХІХ ст. серію праць з історії монетної справи Російської імперії опублікував П. фон Вінклер, яка мала загальну назву «Из истории монетного дела в России» (З історії монетної справи в Росії). Він в кожній із публікацій розглядав певний вид монет та їх емісії, в контексті дослідження історії монетного обігу в кінці XVIII ст. - І половині ХІХ ст., - в 1899 р. про монету Таврійську (Вінклер П. 1899).

П. фон Вінклер у праці про таврійську монету розглядає деякі загальні тенденції в розвитку грошового обігу імперії. Автор вважає стан грошового обігу на час приєднання Криму до імперії у 1780-х роках незадовільним й вже наводить на думку про значні емісії асигнацій, які стали причиною такого стану. Також наводяться мотиви перекарбування мідних монет з 32 на 16 руб. за пуд при Катерині ІІ - нівелювати наслідки випусків асигнацій за рахунок карбування мідних монет й надати монеті справжню вартість металу, який в ній міститься. В праці пояснюється причина створення монетного двору на нових приєднаних територіях саме необхідністю нарощення потужностей з карбування мідних монет (Вінклер П. 1899). Варто зауважити, що П. Вінклер не зазначає основної мети налагодження карбування російських монет в Криму - витіснити наявні ханські та турецькі монети, що являло собою першочерговим завданням імперської російської влади в процесі інкорпорації відповідних територій.

П. фон Вінклер акцентував увагу, що монетний двір розпочав роботу у Феодосії завдяки наявним тут вже потужностям, які достались Російській імперії. Автор наводить важливу інформацію про процес переобладнання та підготовки до карбування нових монет у Таврійському монетному дворі, про роль графа Г О. Потьомкіна. Також дослідник наводить інформацію про факти зловживань чиновників під час заготування міді для двору (наживались на процедурі обміну солі на метал), про труднощі в організації карбування, яке вилилось у затримку запуску виробництва. Детально описував П. фон Вінклер оглядини двору імператрицею. Заслуговує уваги нарис автором історії із намаганням залучити до виготовлення мідних монет на Феодо- сійському дворі ромів (Вінклер П. 1899). Загалом, якщо інші автори зазначали лише про процедуру підготовки до запуску потужностей даного монетного двору, П. фон Вінклер детально розкриває причини та їх обставини, завдяки яким монетний двір у Феодосії тривалий час не міг розпочати роботу. П. фон Вінклер наводить статистичні дані про кількість виготовлених та перекарбованих монет протягом 1787-1788 року (наводиться сума 57151 руб.). Окрім того, дослідник висвітлив подальшу долю закритого монетного двору (в праці є цікава інформація про ситуацію навколо деяких будівель монетного двору, які опинилися після його зачинення у власності брата управляючого установою І. Затлера).

1903 р. побачила світ ще одна фундаментальна праця імперських часів про історію грошового обігу, автором якої був О. Гур'єв, за назвою «Денежное обращение в России в ХІХ ст.: исторический очерк» (Грошовий обіг в Росії в ХІХ ст.: історичний нарис) (Гурьев А. 1903). Основні тенденції в грошовому обігу він поділяє за періодами правління імператорів ХІХ ст. Короткий нарис історії грошового обігу до ХІХ ст. про монетні двори загалом, Таврійський в Феодосії зокрема, не згадується.

Великий князь Григорій Михайлович Романов привніс у науковий доробок із нумізматики значний внесок. Його «Корпус русских монет» (Корпус російських монет) вчений І. Дудко називає найбільш повним зібранням та каталогом російських монет (Дудко 2017). Щодо хронологічних рамок кінця XVN! ст. - першої половини ХІХ ст., а саме таврійських монет, відносяться його «Монеты царствования Императрицы Екатерины II» (Монети часів царювання Імператриці Катерини ІІ) (1894 р.) в двох томах (Романов, 1904a; Романов 1904b).

Г. Романов пише про місце карбування таких монет - у Феодосії, хронологічні межі карбування - 1786-1788 роки. На основі наявних для автора джерел він робить висновок, що у «Повному зібранні законів Російської імперії» є лише один указ, присвячений таврійській монеті. Орієнтуючись на зазначені у праці документи Г. М. Романов пише про наміри карбування такої монети ще в 1783 році. Він характеризує зовнішній вигляд таврійської мідної монети й зазначає на відсутність відмінностей від «звичайних» мідних монет окрім надпису літер Т М. До речі, саме завдяки цьому фактору автор говорить про дозвіл на обіг такої монети на всій території імперії (Романов Г 1904a, с. XII). Нумізмат пише й про монети з інших металів, вказує на їх номінали - карбувалась таврійська срібна монета у 2, 5, 10 і 20 коп. Автор акцентував увагу на відсутності згадок про срібні монети в документах губернських та інших державних установах, тому приводив твердження В. Смірнова про специфічне призначення такої срібної монети - лише як сувенір для Катерини ІІ, коли та перебувала у відповідному регіоні. Разом з тим, Г Романов погоджується із В. Смірновим про московське або пітерське походження такої монети (Романов П. 1904a, с. VIII).

Відомий за імперських часів вчений та економіст І. Кауфман присвятив значної уваги ролі срібного рубля та монет зі срібла в грошовому обігу Російської імперії від часів появи до кінця ХІХ ст. Досліджуючи причини проблем в обігу грошей, пов'язаними з карбуванням монет та асигнаціями, даний автор також жодним чином не згадував Таврійський монетний двір (Кауфман И. 1910, с.168-171).

Наприкінці ХІХ ст. та на початку ХХ ст. завдяки технологічному розвитку вийшли праці, які не стосувались безпосередньо грошового обігу в імперії та зокрема тематики функціонування монетного двору в Феодосії, вони являли собою каталоги та таблиці різноманітних російських монет із зображеннями монет та їх характеристиками й описом, які можна виділити в окрему своєрідну історіографічну групу джерел з вивчення історії таврійських монет. Одним із перших вийшов каталог І. Любомудрова в 1901 р. (Любомудров И. 1901). Тут наведені зображення та описані із зазначенням приблизної на той час ціни 2 копійки, 5 копійок та 10 копійок срібних монет із позначенням «Т М.», 2 та 5 копійок схарактеризовані як «дуже рідкісні», а 10 копійок просто «рідкісні» (Любомудров И. 1901, с. 40). Щодо мідних монет описані 1787 р. полушка, деньга, копійка, 2 копійки, 5 копійок із зауваженням про 2 типи таких таврійських монет (відмінності полягають у різних гуртах). 1788 р. зазначені із «Т М.» на аверсі 2 копійки та 5 копійок (Любомудров И. 1901, с. 72-73). І. Любомудров, до речі, позначає вартість 2 копійок мідних монет у 200 р. 1787 р. та 20 р. 1788 р., в той же час 5 копійок мідною монетою 1787 р. в залежності від гурту різняться ціною в 10 р. та 60 р., себто значно вони дешевші за 2 копійки 1787 р., а 5 копійок 1788 р. коштували 9 р., що також значно менше за ціну на 2 копійки 1788 р.. Серед срібних монет, які карбувалися за часів Катерини ІІ, наведені І. Любомудровим, ціни різняться в середньому від 1 до 15-20 р., срібні монети із позначенням «Т.М.» коштували на той час 2 копійки 125 р., 5 копійок 40 р., 10 копійок 45 р. (Любомудров И. 1901, с. 38-40, 72-73). В цей час вийшли й інші каталоги, які зазначали рідкісність таврійських монет тощо, серед яких можна виділити працю Х. Гіля та А. Ільїна (Гиль Х., А. Ильнин, 1904), А. Ільїна та І. Толстого (Ильин А., Толстой И. 1910), В. Петрова (Петров В. 1899).

Таким чином, основний науковий доробок здійснили дослідники ще за імперських часів, опрацювавши значний тогочасний масив документів. Основні розбіжності серед авторів виникають в питаннях місця карбування срібної монети, мотивів створення монетного двору в Феодосії, в загальній сумі виготовленої мідної монети. Також слід зауважити, що вказується в дослідженнях лише фрагментарно вплив на грошовий обіг регіону та імперії загалом діяльності монетного двору, таврійської монети, обмежуючись твердженням про незначний внесок. Разом із тим, частина імперських дослідників монетної справи та грошового обігу Російської імперії, які здійснили фундаментальний внесок до відповідного наукового доробку, оминали питання функціонування монетного двору у Феодосії. Завдяки технологічним досягненням, в кінці ХІХ та на початку ХХ ст. починають з'являтись в нумізматиці нові історіографічні джерела - нумізматичні каталоги, де містився опис різноманітних монет, які карбувалися в Російській імперії. Праці часів Російської імперії стали фундаментом для подальшого наукового доробку.

Разом із тим, варто зауважити, що для сучасної науки, окрім використання наукового доробку окресленого періоду, варто зауважити. Необхідно ретельніше вводити до наукового доробку матеріали із фондів музейних колекцій з обов'язковим дослідженням історії надходження цих монет, вилучених з обігу, із місцевих знахідок чи закупівель з інших міст, задля того, щоб визначити, чи були вони колись у грошовому обігу, якщо вони знаходяться в музеях Південної України.

Список джерел та літератури

монетний двір таврійська монета

БИТКИН, В. В., 2003, Сводный каталог монет России. Часть 2 (1740-1917). Киев: Юнона-монета. ВИНКЛЕР, П. П., 1899, Из истории монетного дела в России. Таврическая монета. (1783-1788): (С портр. кн. Гр. Ал. Потемкина-Таврического). Санкт-Петербург: тип. П. П. Сойкина,1899.

ГИЛЬ, Х. Х., ИЛЬИН А. А., 1904, Русские монеты, чеканенные с 1801 по 1904 г. Практическое руководство для собирателей. СПб.

ГУРЬЕВ, А., 1903, Денежное обращение в России в XIX столетии: исторический очерк. Санкт-Петербург: Тип. В. Ф. Киршбаума.

ДУДКО, И. Г., 2017, Великий князь Георгий Михайлович Романов как нумизмат-исследователь монетного дела России или его корпус русских монет, Социально-политические науки, 5, С. 101-103.

ИЛЬИН А., ТОЛСТОЙ И., 1910, Русские монеты, чеканенные с 1725 по 1801 г. Практическое руководство для собирателей. СПб.

КАУФМАН И. И., 1910, Серебряный рубль в России от его возникновения до конца ХІХ века. С.-Петербург: Типография Б. М. Вольфа.

КАШКАРОВ М. П., 1898, Денежное обращение в России: Историко-статистическое исследование. Т. 1-2. СПб.: Гос. Тип.

КОТЛЯР М. Ф., 1971, Грошовий обіг на території України доби феодалізму. Київ, Наук. думка. ЛЮБОМУДРОВ И. В., 1901, Старинные ценные русские монеты. СПб.: Электропечатня и фото-цинкография.

ОРЛИК, В. М., 2011, До питання методології досліджень проблем економічної історії Російської імперії, Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст., ХVNІ, 59-64

ОРЛИК, В. М., 2013, Інформаційний потенціал WEB-ресурсів у нумізматичних дослідженнях (на прикладі монет держав Хрестоносців), Матеріали наукової конференції з міжнародною участю. Архівознавчі та джерелознавчі галузі знань: проблеми взаємодії на сучасному етапі. 14 березня 2013 р. Київ, 2013. 129-133.

ОРЛИК, В. М. Казенні палати в системі фінансового управління Російської імперії в кінці XVIII - у ХІХ ст. (на матеріалах Київської губернії), Український історичний журнал, 2 (449). 66-73.

ОРЛИК, В. М., 2008, Податкова політика уряду Російської імперії в кінці XVIII - середині ХІХ ст.: автореф. дис. ... доктора іст. наук. Переяслав-Хмельницький ДПУ ім. Григорія Сковороди. К.

ОРЛИК, В. М., 2004, Проблеми історії податкової політики Російської імперії в українському селі кінця ХVNІ - початку ХХ ст. в «аграрній» історіографії, Історія України. Маловідомі імена, події, факти. (Збірник статей),27, 224-239.

ОРЛИК, В. М., ОРЛИК, С. В., 2019, Теоретико-методологічні та джерелознавчі проблеми економічної історії України, Універсум історії та археології. Том. 2(27) Вип 2. 5-27.

ОРЛИК, В. М., 2008, Кримські татари в податковій політиці Російської імперії у дореформений період, Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст., 14. 157-163.

ПЕТРОВ, В. И., 1899, Каталог русских монет удельных князей, царских и императорских с 980 по 1899 год. СПб.

РОМАНОВ, Г. М., 1904, Корпус русских монет. Монеты царствования императрицы Екатерины. Т 1. Документы для истории монетного дела царствования императрицы Екатерины II. Санкт-Петербург: Типография А. Бенке.

РОМАНОВ, Г. М., 1904, Корпус русских монет. Монеты царствования императрицы Екатерины. Т.2. Описание монет царствования императрицы Екатерины II. Санкт-Петербург: Типография А. Бенке. СКАЛЬКОВСКИЙ, А., 1836, Хронологическое обозрение истории Новороссийского края 1731-1823.. Ч. 1. с 1731 по 1796 год. Одесса: Городская типография.

СКОРОХОД, О., 2016, Історія вивчення Таврійського монетного двору Російської імперії, Актуальні проблеми нумізматики у системі спеціальних галузей історичної науки: тези доповідей !V міжнародної науково-практичної конференції, 22-23 червня 2016 р. Кіровоград-Київ-Переяслав-Хмельницький. 79-82. СМИРНОВ, В. Д., 1892, Таврическая монета: Очерк истории Феодосийского монетного двора, Горный журнал.1892.

ТХОРЖЄВСЬКИЙ, Р Й., 1999, Нариси з Історі грошей в Україні: (З давніх часів до сучасності): Навч. посібник для економічн. та історичн. фак. Вузів, М-во освіти України; Тернопільська академія народн. госп.; Науково-дослідн. центр історії грошей, Тернопіль: Вид-во Карп'юка.

УЗДЕНИКОВ, В., 2004, Монеты России 1700-1919. Москва, 2004.

ЧИСТЯКОВ, А., 1844, Обозрение монетного дела в России с половины XVII столетия по 1844 год. Санкт-Петербург: Типография И. Глазунова и К^о.

ШОДУАР С., 1837, Обозрение русских денег и иностранных монет, употреблявшихся в России с древних времен. СПб.: Типография экспедиции заготовления государственных бумаг, 1837 ШТОРХ, П., 1868, Материалы для истории государственных денежных знаков в России с 1653 по 1840 год, Журнал министерства народного просвещения, CXXXVII, 773-847

ШУСТ, Р М., 2007, Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні, 2-ге вид., стер., Київ, Знання.

ЮХТ, А. И., 1994, Русские деньги от Петра Великого до Александра І. М.: Финансы и статистика.

References

BITKIN, V. V., 2003, Svodnyi katalog monet Rossii. Chast' 2 (1740-1917) [Consolidated catalog of Russian coins. Part 2 (1740-1917)]. Kiev: Yunona-moneta. [In Russian].

VINKLER, P P.,1899, Iz istorii monetnogo dela v Rossii. Tavricheskaia moneta. (1783-1788): (S portr. kn. Gr. Al. Potemkina-Tavricheskogo) [From the history of monetary affairs in Russia. Tauride coin. (1783-1788): (With a portrait of kn. Gr. Al. Potemkin-Tauride)]. Sankt-Peterburg: tip. P P Soikina. [In Russian].

GIL', KH. KH., IL'IN A. A., 1904, Russkie monety, chekanennye s 1801 po 1904 g. Prakticheskoe rukovodstvo dlia sobiratelei [Russian coins minted from 1801 to 1904. A Practical Guide for Collectors]. SPb. [In Russian]. GUR'YEV, A., 1903. Denezhnoe obrashchenie v Rossii v XIX stoletii: istoricheskii ocherk [Money circulation in Russia in the 19th century: a historical outline]. Sankt-Peterburg: Tip. V. F. Kirshbauma.

DUDKO, I. G., 2017, Velikii kniaz' Georgii Mikhailovich Romanov kak numizmat-issledovatel' monetnogo dela Rossii ili ego korpus russkikh monet [Grand Duke Georgi Mikhailovich Romanov as a numismatist researcher of Russian monetary affairs or his corps of Russian coins.]. Sotsial'no-politicheskie nauki,5, 101-103. [In Russian].

IL'IN A., TOLSTOI I., 1910, Russkie monety, chekanennye s 1725 po 1801 g. Prakticheskoe rukovodstvo dlia sobiratelei [Russian coins minted from 1725 to 1801. A practical guide for collectors]. SPb. [In Russian].

KAUFMAN, I. I., 1910, Serebrianyi rubl' v Rossii ot ego vozniknoveniia do kontsa ХІХ veka [Silver ruble in Russia from its inception to the end of the 19th century]. S.-Peterburg: Tipografiia B. M. Vol'fa. [In Russian]. KASHKAROV, M. P., 1898, Denezhnoe obrashchenie v Rossii: Istoriko-statisticheskoe issledovanie. T. 1-2 [Currency circulation in Russia: Historical and statistical research. T. 1-2] SPb.: Gos. Tip. [In Russian]. KOTLIAR, M. F., 1971. Hroshovyi obih na terytorii Ukrainy doby feodalizmu. Kyiv, Nauk. dumka. [In Ukrainian]. LYUBOMUDROV, I. V., 1901, Starinnye tsennye russkie monety [Ancient valuable Russian coins]. SPb.: Elektropechatnia i foto-tsinkografiia. [In Russian].

ORLYK, V. M., 2011, Do pytannia metodolohii doslidzhen problem ekonomichnoi istorii Rosiiskoi imperii [On the question of the methodology of research on the problems of the economic history ofthe Russian Empire]. Problemy istorii Ukrainy XIX pochatku XX st. 18. 59-64. [In Ukrainian].

ORLYK, V. M., 2013, Informatsiinyi potentsial WEB-resursiv u numizmatychnykh doslidzhenniakh (na prykladi monet derzhav Khrestonostsiv) [The informational potential of the WEB-resources (on example of coins of the Crusader States)]. Arkhivoznavchi ta dzhereloznavchi haluzi znan': problemy vzaiemodii na suchasnomu etapi, 14 bereznia 2013 r. Kyiv. 129-133. [In Ukrainian].

ORLYK, V. M., 2003, Kazenni palaty v systemi finansovoho upravlinnia Rosiis'koi imperii v kintsi XVIII - u XIX st. (na materialakh Kyivs'koi hubernii) [State chambers in the system of financial management of the Russian Empire at the end of XVIII - in the XIX century (on materials of the Kiev province)]. Ukrains'kyi istorychnyi zhurnal, 2, 66 -73. [In Ukrainian].

ORLYK, V. M., 2008, Podatkova polityka uriadu Rosiiskoi imperii v kintsi XVIII - seredyni XIX st. [The Tax policy of the government of the Russian Empire in the late XVIII - mid XIX centuries]. Pereiaslav-Khmelnytskyi DPU im. Hryhoriia Skovorody. K. [In Ukrainan].

ORLYK, V. M., 2004, Problemy istorii podatkovoi polityky Rosiiskoi imperii v ukrainskomu seli kintsia XVIII - pochatku XX st. v «ahrarnii» istoriohrafii [The problems of the history of the tax policy of the Russian empire in the Ukrainian suburb in the end of the XVIII - the beginning of the XX cent in the «agricultural» historiography]. Istoriia Ukrainy. Malovidomi imena, podii, fakty. (27). 224-239. [In Ukrainian].

ORLYK, V. M. & ORLYK, S. V., 2019, Teoretyko-metodolohichni ta dzhereloznavchi problemy ekonomichnoi istorii Ukrainy [Theoretical-methodological and source problems of economic history of Ukraine]. Universum istorii ta arkheolohii. 2 (27). Vyp. 2, 5-27. [in Ukrainian].

ORLYK, V. M., 2008, Krymski tatary v podatkovii politytsi Rosiiskoi imperii u doreformenyi period [Crimean Tatars in the tax policy of the Russian Empire in the pre-reform period]. Problemy istorii Ukrainy XIX - pochatku XX st. 14. 157-163. [In Ukrainan].

PETROV, V. I., 1899, Katalog russkikh monet udel'nykh knyazey, tsarskikh i imperatorskikh s 980 po 1899 god. [Catalog of Russian coins of appanage princes, royal and imperial from 980 to 1899]. SPb. [In Russian]. ROMANOV, G. M., 1904, Korpus russkikh monet. Monety tsarstvovaniya imperatritsy Ekateriny II. T. 1. Dokumenty dlya istorii monetnogo dela tsarstvovaniya imperatritsy Ekateriny II [Case of Russian coins. Coins of the reign of Empress Catherine. Vol. 1. Documents for the history of monetary affairs of the reign of Empress Catherine II]. Sankt-Peterburg: Tipografia A. Benke. [In Russian].

ROMANOV, G. M., 1904, Korpus russkikh monet. Monety tsarstvovaniya imperatritsy Ekateriny II. T. 2. Opisanie monet tsarstvovaniya imperatritsy Ekateriny II) [Case of Russian coins. Coins of the reign of Empress Catherine.Vol.

2. Description of the coins of the reign of Empress Catherine II]. Sankt-Peterburg: Tipografiia A. Benke. [In Russian]. SKAL'KOVSKII, A., 1836, Khronologicheskoe obozrenie istorii Novorossiyskogo kraia 1731-1823 (Ch.1, s 1731 po 1796 god.) [Chronological review of the history of the Novorossiysk Territory 1731-1823 (Vol. 1. from 1731 to 1796)]. Odessa: Gorodskaia tipografiia. [In Russian].

SKOROKHOD, O., 2016, Istoriia vyvchennia Tavriiskoho monetnoho dvoru Rosiiskoi imperii [History of the study of the Taurian Mint of the Russian Empire]. Aktualni problemy numizmatyky u systemi spetsialnykh haluzei istorychnoi nauky: tezy dopovidei IV mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Kirovohrad-Kyiv- Pereiaslav-Khmelnytskyi. 79-82. [In Ukrainian].

SMIRNOV, V. D., 1892, Tavricheskaia moneta: Ocherk istorii Feodosiyskogo monetnogo dvora [Tauride Coin: An Essay on the History of Theodosius Mint.]. Gornyy zhurnal - Mountain magazine. 229-241. [In Russian]. TKHORZHIEVSKYI, R. Y.,1999, Narysy z istori hroshei v Ukraini: (Z davnikh chasiv do suchasnosti) [Essays on Money History in Ukraine: (From Ancient Times to the Present)]. Ternopil, Vyd-vo Karpiuka. [In Ukrainian]. UZDENIKOV, V., 2004, Monety Rossii 1700-1919 [Coins of Russia 1700-1919]. Moskva. [In Russian]. CHISTYAKOV, A., 1844, Obozrenie monetnogo dela v Rossii s poloviny XVII stoletiya po 1844 god [Review of coinage in Russia from half of the XVII century to 1844]. Sankt-Peterburg: Tipografia I. Glazunova i Ko. [In Russian].

SHODUAR, S., 1837, Obozrenie russkikh deneg i inostrannykh monet, upotreblyavshikhsia v Rossii s drevnikh vremen [Review of Russian money and foreign coins used in Russia since ancient times]. SPb.: Tipografia ekspeditsii zagotovleniya gosudarstvennykh bumag. [In Russian].

SHTORKH, P., 1868, Materialy dlya istorii gosudarstvennykh denezhnykh znakov v Rossii s 1653 po 1840 god [Materials for the history of state banknotes in Russia from 1653 to 1840]. Zhurnal ministerstva narodnogo prosveshcheniya, CXXXVII, 773-847. [In Russian].

SHUST, R. M., 2007, Numizmatyka: istoriia hroshovoho obihu ta monetnoi spravy v Ukraini [Numismatics: History of Money Circulation and Mint in Ukraine]. Kyiv, Znannia. [In Ukrainian].

YUKHT, A. I., 1994, Russkie den'gi ot Petra Velikogo do Aleksandra І [Russian money from Peter the Great to Alexander I]. M.: Finansy i statistika. [In Russian].

Размещено на Allbest.ru