Формування системи індикаторів і критеріїв оцінювання економічної безпеки регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування системи індикаторів і критеріїв оцінювання економічної безпеки регіону

Вступ

Система індикаторів для визначення економічної безпеки представлена сукупністю різноманітних по своїй суті, призначенню та методики обчислення показників, що характеризують окремі ланки економічної сфери, а інтегральний індикатор є критерієм ефективності економічної політики в країні. Як було зазначено « в [1, с. 126] концепція економічної безпеки була введена президентом США Т. Рузвельтом у 1934 р., створивши федеральний комітет з економічної безпеки. Відтоді термін економічна безпека та питання економічної безпеки розглядаються на різних рівнях влади.» Нормовані та порогові значення всіх макроіндикаторів повинні враховуватися відповідними економічним інституціями при формуванні стратегії економічного розвитку, структуризації та реформування окремих сфер господарства України. Відшкодування збитків, пов'язаних із перевищенням порогових значень за тими або іншими показниками безпеки, обумовлює необхідність створення так званих компенсаційних ресурсів, які можуть бути використані в екстремальних ситуаціях.

Економічна безпека регіонів безпосередньо впливає на економічну безпеку країни і в підсумку на національну безпеку. Економічну безпеку регіону слід трактувати як об'єднання таких компонентів: нинішнього поточного стану, вимог і чинників, що характеризують стійкість, надійність, стабільність і прогресивне вдосконалення регіональної економіки, невід'ємно інтегрованої в економіку України. «У [2, с. 1] було наголошено, що випадки, коли надмірна концентрація або нерівність перешкоджають національному економічному зростанню, є природними кандидатами на регіональну політику. Якщо концентрація і нерівність сприяють національному зростання і конкурентоспроможності, регіональні втручання вимагають іншого роду аргументів, таких як національна єдність або згуртованість. Будь-яка регіональна політика має галузеві і національні наслідки, також як будь-яка галузева або національна політика має регіональні наслідки.» Тема регіональної економічної безпеки обговорюється і досліджується вітчизняними та зарубіжними вченими з середини XX ст. Були створені численні методики оцінки економічної безпеки регіонів. Проте невирішеними залишаються деякі питання методичного характеру, в тому числі, не існує загальновизнаного списку індикаторів економічної безпеки регіонів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Важливий внесок в дослідження системи індикаторів для визначення економічної безпеки внесли такі вітчизняні й зарубіжні вчені як: Ф. Шерер, В. М. Геєць, В. Бєсєдін, Б.В. Губський, О.І. Барановський, М.М. Єрмошенко, Я.А. Жаліло, О.С. Власюк, В.К. Сєнчагов, А.І. Сухоруков, В.Т. Шлемко, І.Ф. Бінько, В.А. Ліпкан, О.Г. Данільян та інші. Питання формулювання структури показників економічної безпеки регіону важливі для держави і мають реальну значимість, але не в повній мірі представлені у вітчизняній науці. Істотний внесок в дослідженні проблем формування системи показників економічної безпеки регіону привнесли передові вчені економісти, такі як О. Кузнєцова, Г. Фєтісов, Є. Олєйніков, І. Заблодська, Б. Заблоцький, О. Аношкіна, А. Свінаренко, В. Ткаченко, та ін. Отже, проблема розрахунку і оцінки індикаторів економічної безпеки регіону є актуальною.

Мета даної роботи підготувати перелік індикаторів економічної безпеки регіону

Авторами пропонується подальша розробка економічних та соціальних нормативів на основі розрахованих критеріїв ефективності в різних сферах економічної безпеки. Окрім визначення самих критеріїв, потрібно встановити діапазон значень для більшої конкретизації цих критеріїв.

Виклад основного матеріалу

Індикатори виконують важливу інформаційну функцію, розкриваючи рівень економічної безпеки як держави, так і регіонів. Індикатори економічної безпеки - це реальні статистичні показники розвитку економіки на державному та регіональному рівні, які найбільш повно характеризують явища і тенденції в економічній сфері.

Соціально-економічні інтереси регіонів, загрози для них і порогові значення показників зобов'язані брати до уваги особливості соціальної сфери та економіки певного окремого регіону, а також відповідні параметри в цій сфері в цілому по Україні. Статус економічної безпеки регіону оцінюється за допомогою спеціалізованих інструментів таких як критерії оцінки, показники, індикатори, які створюються і використовуються в статистиці держави, а також в різних областях науки. І як було зазначено « в [ 3] один із варіантів представлення сутності економічної безпеки полягає у її реалізації в системі критеріїв та показників. Недоцільно виділяти єдиний показник, на зміни якого можна покладатися при оцінці рівня економічної безпеки в країні. Критерії економічної безпеки - це оцінки стану економіки з огляду низки процесів, що відображають сутність економічної безпеки. До таких оцінок відносяться: макроекономічна сфера; показники фінансової стійкості, зокрема валютна, боргова, бюджетна безпека; індикатори стану науково-технологічної безпеки; енергетика, ресурсний потенціал та можливості його раціонального використання; показники ефективності та захищеності праці; соціальні пріоритети в забезпеченні безпеки та демографічна ситуація в країні; показники конкурентоспроможності національного господарства; продовольче забезпечення населення, продовольча незалежність; виробничий потенціал, стан промисловості та її внеску у розвиток економічної безпеки; співставлення ряду показників із аналогічними даними в розвинених країнах світу, а також із рівнем, за якого загрози внутрішнього й зовнішнього характеру зводяться до мінімуму.»

Економічна безпека оцінюється за певними критеріями - показниками діяльності. «В [1. с. 128] були перелічені ці критерії і найважливішою є структура ВВП, темпи розвитку промисловості та темпи зростання інвестицій; природні ресурси, промисловий та науково-технічний потенціал країни; ефективне використання ресурсів; економічна конкурентоспроможність на внутрішньому та зовнішньому ринках; інфляція; рівень безробіття; якість життя, нерівність доходів, матеріальні блага та ступінь доступності публічних послуг; дефіцит бюджету та державний борг; енергетична залежність; інтеграція у світову економіку Однак для аналізу безпеки економіки важливо підкреслити пороги (межу) показників. Перевищення цих лімітів може спричинити загрозу безпеці економіки. Окрім встановлення лімітів, важливішим аспектом є розкриття концепції державної економічної безпеки, яка допомагає виявити економічні загрози.»

Оцінюючи кількісні та якісні параметри стану економіки згідно з Методичними рекомендаціями щодо розрахунку рівня економічної безпеки України за станом на 29 жовтня 2013 року № 1277, потрібно чітко скоригувати їх порогові значення, які визначатимуть рівень, нижчий від критичного, і не матимуть негативного впливу на такі складові державного функціонування, як :

рівень життя населення (показники зайнятості і диференціації доходів);

стан фінансово-кредитної системи держави;

рівень науково-технічного та виробничого потенціалу України;

динаміка валового внутрішнього продукту, об'ємів і темпів промислового виробництва;

здатність швидкого реагування держави на підвищення інфляції, збільшення дефіциту бюджету, нарощування зовнішніх та внутрішніх боргів.

Критеріями економічної безпеки є реальні статистичні показники, за якими здійснюється оцінка стану господарства країни з точки зору забезпечення його сталого розвитку. «І як зазначає [4, с. 133] розробка системи критеріїв та параметрів економічної безпеки регіонів повинна базуватися на використанні наступних загальнометодологічних ознак: по- перше, комплектності, необхідності аналізу та обліку всіх сторін об'єкта вивчення; по-друге, системності, врахування низки взаємозв'язків і взаємозалежностей; по-третє, варіантності (альтернативності), виявлення та обґрунтування декількох варіантів виходу з кризової ситуації; по-четверте, прийнятного ризику, тобто виявлення та реалізації доступних заходів щодо недопущення виникнення граничних ситуацій»

Одним із головних принципів є доступність та надійність даних. Будь-який індикатор повинен бути зрозумілим, прозорим для чітко визначеного явища і мати відповідно чітке значення. Він повинен бути надійним, здатним до статистичної перевірки, вимірюваним і порівнянним у різних країнах або громадах. Проблематика економічної безпеки регіонів сьогодні вивчаються в повній мірі. За допомогою індикаторів економічної безпеки регіонів найчастіше досліджуються класи показників, що визначають фінансове і соціально-економічний стан регіону, рівень життя населення, рівень зайнятості, забезпечення правопорядку, науково-технічний потенціал, екологічний стан, демографічні процеси, забезпеченість продовольством і паливно- енергетичними ресурсами. Однак пояснення того, чому в систему включені ті чи інші індикатори, на підставі чого для них визначені порогові значення, призводять далеко не всі автори. Разом з тим індикатори економічної безпеки країни і регіонів повинні мати відмінності. В даний час найбільша кількість досліджень припадає на проблему по визначенню показників рівня економічної безпеки держави, хоча єдиної системи показників теж поки немає.

Загальносвітові дослідження місцевого управління підтверджують неминучість використання системи комплексних індикаторів для аналізу та моніторингу ситуації в регіоні, а не унітарного показника. «В [2] було уточнено, що однією з основних проблем, які стоять перед регіональними урядами, є те, як максимізувати економічний внесок галузей, розташованих в їх регіоні, шляхом реалізації різних стратегій економічного розвитку. Для цього вони часто націлені на конкретні галузі, які найбільшою мірою сприяють розвитку регіональної економіки. Аналіз ключових секторів є цінним інструментом для виявлення таких галузей.»

Коли за допомогою математичних методів розробляються економіко-математичні моделі регіону необхідно враховувати регіональну специфіку тобто, наприклад, вплив доходів і платоспроможного попиту на регіональне виробництво, а самого регіонального виробництва на зайнятість і доходи тощо. І державі потрібно уважно стежити і підтримувати інтереси регіонів, їх стабільне відтворення і планомірне нарощування демографічного, соціального, економічного потенціалу. В іншому випадку, соціально-економічна дестабілізація регіону може ввести його в депресивний стан вийти з якого без сторонньої допомоги (держави або міжнародних організацій) не зможе.

Головне, це скласти та опрацювати такий перелік індикаторів економічної безпеки регіону, який міг би застосовуватися для абсолютно будь-якої територіальної одиниці світу. Тому, дослідивши та узагальнивши методичні та аналітичні розробки вчених-економістів, що працюють над цією проблематикою «система показників економічної безпеки регіону повинна відображати наступні позиції:

Система індикаторів повинна включати в себе показники таких сфер діяльності як соціально-демократична, екологічна, економічна, фінансова.

Індикатори повинні відображати основні моменти розвитку регіону.

Фактичні величини індикаторів (показників) економічної безпеки регіону повинні знаходитися в одному часовому відрізку.

Необхідно використовувати відносні величини індикаторів при визначенні, наприклад, на обсягу ВРП для сумірності результатів оцінки економічної безпеки окремих регіонів.

Наявність офіційних джерел для відображення фактичних даних тобто індикатор повинен бути відображений в офіційній статистиці з можливістю регулярно проводити його оцінку і моніторинг.

Для здійснення прогнозування економічної безпеки регіону різними математичними методами статистика показників індикаторів, що включаються в систему індикаторів економічної безпеки регіону, повинна бути не менше ніж за п'ять років було зазначено в [5, с. 37]»

В процесі оцінки і прогнозування загроз економічній безпеці регіону необхідно використовувати велику кількість індикаторів, що аналізують всі області соціально-економічного розвитку держави. І велике значення для оцінювання мають не тільки самі показники (індикатори), але і їх порогові значення. І найбільш ідеальні умови безпеки досягаються при узгодженні наступних критеріїв: система показників лежить в межах допустимих меж граничних значень, а граничні значення кожного з показників встановлюються так, щоб не нашкодити іншим. Так як перевищення значень ускладнює розвиток компонентів відтворення і може послужити причиною утворення.

Визначення порогових значень індикаторів економічної безпеки має бути погоджено з національними інтересами в сфері економіки. Основні національні інтереси сформульовані в Законі України «Про національну безпеку України» від 21.06.2018 № 2469-VIII та в Стратегії національної безпеки України від 26 травня 2015 року № 287/2015 і домагаються при виконанні таких завдань:

підтримка єдиного економічного простору і сформованих міжрегіональних економічних відносин, які гарантують дотримання загальнодержавних інтересів і роботу як загальноукраїнського ринку, так і функціонування системи регіональних ринків з урахуванням їх специфіки;

здатність економіки працювати в умовах розширеного відтворення;

виключення прив'язки економіки від імпорту продукції, що має велике стратегічне значення для країни і виробництво якої, на належному рівні, може бути налагоджено всередині країни;

збереження прийнятного рівня життя населення та недопущення виходу за критичні межі, встановлені з урахуванням соціально-політичної стабільності в суспільстві, показників бідності, безробіття тощо;

скорочення та ефективне управління зовнішнім і внутрішнім боргом;

гарантування фінансових умов для стимулювання інвестиційної діяльності;

необхідний рівень розвитку українського фінансового ринку та ринку цінних паперів;

стійкість національної валюти, банківської та фінансової системи;

забезпечення державного контролю над стратегічними ресурсами і заборона на їх вивезення в обсягах, які можуть негативно позначитися на національних інтересах;

встановлення і забезпечення належного державного управління економічними процесами, яке зможе гарантувати на належному рівні роботу ринкової економіки як в нормальних, так і в надзвичайних умовах.

Тому, як зазначається «в [4, c. 133] граничні значення повинні набути статусу схвалених або затверджених на державному рівні кількісних параметрів, дотримання яких стане неодмінним елементом урядових економічних програм.» економічний безпека інтегральний індикатор

За основними елементами системи показників, яка відображає стан економічної безпеки регіону та використовуючи розробки [4-11] визначено їхні порогові значення, які згруповані за напрямами впливу на розвиток економічної системи (таблиця 1).

Таблиця 1. Основні індикатори економічної безпеки розвитку регіону та їх граничні значення

Якість життя

Джерело: складено на основі [4-11].

Таким чином, кожний з наведених у таблиці 1 індикаторів має своє математично розраховане значення, але це значення має вагу завдяки його співставленню із граничним значенням (допустимою межею).

Порогові величини мають своє унікальне значення в кожній країні або розраховуються шляхом процентного порівняння найважливіших економічних та фінансових категорій з однойменними категоріями країн, які мають вищий економічний розвиток. Авторами розглянута взаємопов'язана система із порогових та існуючих значень індикаторів економічної безпеки, що найточніше відображають стан економіки України в поточний період. У випадку, якщо розраховані існуючі значення відхиляються від допустимої межі (тобто знаходяться на рівні, вищому або нижчому за неї), то за даним показником країна знаходиться в небезпечній зоні і втручання та протекція держави є необхідними та обов'язковими. На державу в цілому і на регіони зокрема впливають багато факторів: «як зазначає [12, с. 73] від руйнівних технологічних революцій, глобалізації, конфліктів та міграції, виснаження національних ресурсів та деградації довкілля та погіршення традиційних захисних установ. Їх вплив на процес економічного розвитку на місцевому та регіональному рівнях стає все більш нагальним, а масштаб проблем - величезним. Між цими проблемами та місцевою та регіональною економікою існує круговий і кумулятивний зв'язок, в деяких випадках призводить до порочного циклу, який вимагає чіткого розуміння всієї сукупності факторів, щоб розірвати цей цикл.» І автори погоджуються з тезами [13, с. 35], що виявлені загрози становлять значні ризики для економічної безпеки громади та потенціалу майбутнього зростання. Корупція, надмірна бюрократія, ослаблення підприємницької культури, тероризм, організована злочинність, відсутність сильного лідерства, розмивання цінностей, наявність прогалин у розвитку між регіонами, посилення популізму та міграційної кризи викликають невизначеність щодо перспектив розвитку єдиного ринку... Громада повинна проводити широкий процес оптимізації, спрямований на зменшення економічних відходів, особливо в державному секторі та вкладення коштів у розвиток свого підприємницького сектору, щоб бути достатньо переконливим для відновлення економічного прогресу.»

Висновки

Підготовлений список індикаторів економічної безпеки регіонів та їх порогових значень може бути вигідний як для країни, так і для регіонів зокрема. Нормовані та порогові значення всіх індикаторів на макрорівні повинні враховуватися відповідними економічним інституціями при формуванні стратегії економічного розвитку, структуризації та реформування окремих сфер господарств регіонів України.

Відшкодування збитків, пов'язаних із перевищенням порогових значень за тими або іншими показниками безпеки, обумовлює необхідність створення так званих компенсаційних ресурсів, які можуть бути використані в екстремальних ситуаціях. Мова йде про матеріальні запаси і резерви виробничого і невиробничого призначення, додаткові транспортні можливості для передислокації матеріальних ресурсів в зони критичних ситуацій, резервні потужності в енергетичних галузях, запаси споживчих товарів для надання соціальної допомоги населенню, валютні резерви, можливості міжнародної підтримки регіонів країни і т. ін.

Враховуючи прагнення української держави до інтеграції у глобалізований європейський простір, орієнтація на світовий і європейський досвід оцінки та вимірювання безпекового суспільства є стратегічно важливим завданням. Однак під час формування регіональної системи економічних індикаторів виникає об'єктивна необхідність спиратися перш за все на можливості національної статистики, що на сьогодні не має наближення до європейських стандартів.

Підсумовуючи вище приведене, можна наголосити на тому, що перевантажений бюджет країни не в змозі на даному етапі виконувати свої зобов'язання у сферах економічної, соціальної, науково-технічної, зовнішньоекономічної безпеки, у відносинах у сфері фінансів, інфраструктури. Повільно та неохоче діють впроваджувані реформи в соціальній сфері, зокрема реформа освіти, науки, соціального захисту та реформування демографічної сфери.

Список використаних джерел

1. Simanaviciene, Zaneta ; Stankevicius, Andrius. / Economic security and national competitiveness. In: Visuomenes saugumas ir viesoji tvarka: mokslinip straipsnip rinkinys. 2015; Vol. 15. pp. 126143.

2. Azzoni K.R., Haddad E.A. (2020) Rationale for regional policy: development and evaluation. In the book: Fisher M., Nijkamp P. (eds.), Handbook of Regional Science. Springer, Berlin, Heidelberg pp. 1-16.

3. Лебедченко В. В., Забезпечення економічної безпеки держави: Монографія / під заг. ред. В. В. Лебедченко. - Харків: ПВПП «Слово», 2014. - 168с.

4. Новикова, И.В. Индикаторы экономической безопасности региона / И. В. Новикова, Н. И. Красников // Вестник Томского государственного университета. - 2010. - № 330. - С. 132-138.

5. Кораблева А.А., Карпов В.В. Индикаторы экономической безопасности региона / А.А. Кораблева, В.В. Карпов // Вестник Сибирского института бизнеса и информационных технологий - 2017. - № 3(23). - С.36-42.

6. Державна служба статистики України. Статистична інформація

7. Харазішвілі Ю.М. Системна безпека сталого розвитку: інструментарій оцінки, резерви та стратегічні сценарії реалізації: монографія / Ю.М. Харазішвілі; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. - Київ, 2019. -304 с.

8. Качинський А. Б. Індикатори національної безпеки: визначення та застосування їх граничних значень : монографія / А. Б. Качинський. - К. : НІСД, 2013. - 104 с.

9. Харазішвілі Ю.М., Дронь Є.В. Прогнозування індикаторів, порогових значень та рівня економічної безпеки України у середньостроковій перспективі; аналіт. доп. / Ю.М. Харазішвілі, Є.В. Дронь. - К.: НІСД, 2014. - 117 с.

10. Стеценко С. П. Система показників для моніторингу економічної безпеки регіону / С. П. Стеценко // Економіка та держава - 2013. - № 12. - С. 62-65.

11. Качинський А. Б. Математичні методи визначення граничних значень структурно складних систем безпеки / А. Б. Качинський // Інформаційна безпека людини, суспільства, держави. - 2013. - № 3(13). - С. 52-65.

12. Dink M. (2020). Humanitarian local and regional economic development: a potential response to sustainability and conflict prevention in the information age. In the book: Chen Z., Bowen W., Whittington D. (eds.) Development Studies in Regional Science. New Frontiers in Regional Science: Asian Perspectives, Volume 42. Springer, Singapore pp 73-92

13. Ignatov A., 2019. Analysis of the dynamics of the European economic security in the conditions of a changing socioeconomic environment, New Medit, 18 (2): pp. 15-56

Размещено на Allbest.ru