Академічні та емпіричні підходи до оцінювання прозорості звітності зі сталого розвитку енергетичних компаній

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський державний університет

Академічні та емпіричні підходи до оцінювання прозорості звітності зі сталого розвитку енергетичних компаній

Макаренко І.О.

Вступ

сталий енергетичний галузь

Для забезпечення доступу широких верств населення до дешевих джерел енергії необхідні інвестиції у енергетику, які враховують ESG (environmental, social, governance) критерії та пов'язані з корпоративною соціальною відповідальністю (КСВ) компаній. Розширення енергетичної інфраструктури та її технологічна модернізація мають найважливіше значення для забезпечення екологічно чистої енергії у всьому світі. Це завдання може стимулювати економічне зростання, сприяти збереженню навколишнього середовища, досягненню екологічної безпеки, створенню робочих місць, поліпшенню здоров'я населення і розвитку громад, зокрема сільських. Ціль сталого розвитку 7 "Чиста та доступна енергія" (ЦСР 7) потребує додаткової мобілізації капіталу, особливо в країнах, що розвиваються, враховуючи значний розрив інвестицій на 56% до 3,9 трлн. доларів США через енергетичну кризу та війну в Україні [1]. Згідно з оцінками Програми розвитку ООН та Світового банку, збитки, завдані енергетичній, газовій та тепловій інфраструктурі України перевищують 10 млрд доларів США, найбільша частка (6,5 млрд. доларів США) стосується енергетичного сектору [2]. Ця війна спричинила фінансову кризу в енергетичному секторі України, особливо в регіонах, які були прямо задіяні у бойових діях. Відсутність необхідного капіталу є головною проблемою, з якою стикаються всі підприємства енергетичного сектору. Отримання Україною статусу кандидата в члени ЄС під час цієї війни активізує використання Зеленого плану Маршалла для України, в якому можуть бути передбачені інвестиції у відновлення енергетичної інфраструктури. Це сприятиме енергетичній безпеці як для України, так і для Європи в цілому. В таких умовах прозорість енергетичних компаній стає важливим фактором для залучення капітальних інвестицій.

Прозорість компаній є невід'ємною складовою концепцій сталого розвитку та КСВ. Вчені довели позитивний вплив цих концепцій на конкурентоспроможність підприємств у своїх дослідженнях [3, 4]. Сучасна стратегія сталого розвитку і її втілення в бізнес-середовищі через КСВ стали потужним інструментом для забезпечення довгострокової конкурентної переваги, а не лише способом залучення фінансових ресурсів.

Академічний дослідницький контекст, що стосується ролі енергетичних компаній у досягненні ЦСР 7, є досить різноманітним. Наприклад, висновки, зроблені Hannan [5] та Caglar [6] свідчать про те, що ЦСР 7 має найбільший вплив на інші ЦСР. Думка про те, що сучасна система енергопостачання впливає на економіку та соціальні сектори, що в свою чергу призводить до різних соціально- економічних проблем та викликів, підтримується багатьма авторами, включаючи. Особлива увага приділяється енергетичному сектору через його значний вплив на довкілля, зокрема на глобальне потепління, забруднення повітря, виснаження озонового шару, кислотні опади, викиди парникових газів, використання води та радіоактивні викиди.

Таким чином, висвітлення інформації, пов'язаної з критеріями ESG (environmental, social, and governance) енергетичними компаніями, їх зусиллями в галузі КСВ та досягнення ЦСР, є ключовим для прийняття рішень щодо інвестування в ці компанії, формування довіри та впевненості стейкхолдерів у їхніх результатів та успішної реалізації енергоефективних проектів залученням зеленого фінансування та формування позитивного іміджу компанії. Заразом, питання оцінювання рівня розкриття зазначених критеріїв у звітності зі сталого розвитку цих компаній є дискусійними, підходи щодо інтегрального оцінювання рівня такої прозорості різняться у працях науковців та аналітично-інформаційних агенцій. Мета роботи - ідентифікувати прогалини в існуючих академічних та емпіричних підходах до оцінювання рівня прозорості звітності зі сталого розвитку енергетичних компаній України.

Виклад основного матеріалу

Актуальні академічні підходи у сфері оцінювання рівня прозорості звітності зі сталого розвитку енергетичних компаній передусім базуються на врахуванні ESG-критеріїв. При цьому кількість показників у кожному методичному підході відрізняється, деякі автори на додаток до екологічних, соціальних та управлінських показників також пропонують розглядати і технічні показники. Порівняльний аналіз підходів щодо оцінки сталості енергетичних за факторами ESG представлено на рис. 1.

Як свідчать агреговані дані з академічних статей, більшість авторів включають екологічні показники як основні показники для скринінгу енергетичних компаній (від 4 до 13 показників у кожному дослідженні). На другому місці знаходяться соціальні показники (від 2 до 19 показників). Однак, зазначені показники у сумі поступаються екологічним (63 проти 78).

На третьому та четвертому місцях за частотою використання в ході аналізу прозорості зі сталого розвитку енергетичних компаній знаходяться управлінські (економічні) та технічні показники - 38 та 36 показників у сукупності відповідно. На противагу оцінюванню прозорості енергетичних компаній, що базується на окремих ESG-критеріях та відповідним їм показникам, такі автори як Behl et al., 2021 використовують інтегральний E-Score, S-Score та G-Score з бази Bloomberg, у той час як Naeem et al., 2022 використовують подібні оцінки з бази Thomson Reuters, а Miao et al., 2023 з баз Hexun.com та CSMAR.

Рис. 1. Порівняння методичних підходів до оцінювання рівня розкриття критеріїв сталого розвитку компаніями енергетичного сектору, складено автором за матеріалами наукових статей [7-19]

Вагомими емпіричними підходами до оцінювання прозорості енергетичного сектору України є підхід DixiGroop, 2022 та Energy Transparency Index, 2021. Оцінку прозорості енергетичного сектору України на макрорівні проведено за допомогою Індексу прозорості енергетики [20]. Згідно з цим індексом, на 2022 рік Україна отримала 39 балів з 100 можливих, що є найнижчим показником за останні п'ять років. Війна в Україні та введення режиму військового стану призвели до різкого зниження інформаційної відкритості сектору - протягом 2022 року показник впав на 24 пункти (або -38,1%) у порівнянні з результатом оцінки 2021 року, і за шкалою Індексу впав до "неприйнятної" зони прозорості (DixiGroop, 2022). Сектор електроенергії також втратив значну прозорість, знизившись на 33 бали. Варто відзначити, що цей індекс призначений для агрегованої оцінки енергетичного сектору та моніторингу його прозорості.

Прозорість та підтримка сталого розвитку на корпоративному рівні визначаються різними рейтингами, і одним з них є Індекс енергетичної прозорості [21]. Цей індекс енергетичної прозорості є скоринговою моделлю, створеною як універсальний інструмент для оцінки доступності інформації в енергетичному секторі, виявлення прогалин, проведення глибокого аналізу, міжнародного порівняння та ранжування, а також відстеження прогресу. Серед досліджуваних країн Україна у 2021 році знаходиться на третьому місці після лідерів - Румунії і Грузії. Зокрема, критерій звітування, не зважаючи на прогрес у порівнянні з попереднім звітом, є оціненим найнижче з усіх аналізованих критеріїв індексу. Суттєве погіршення рівня прозорості у порівнянні з попереднім роком зумовлене військовими діями та введенням воєнного стану з обмеженням публічності енергетичних компаній та збитками, завданими у ході військових дій.

Заразом, досліджувані емпіричні індекси, не зважаючи на переваги чіткої методологічної структури, узгодженої системи оцінювання для усіх країн, порівнюваності та співставності критеріїв за роками в межах кожної країни, мають певні недоліки. Ці недоліки насамперед пов'язані з недостатньою увагою до соціальних, екологічних та управлінських впливів: відсутні показники, пов'язані з трудовими правами, правами людини та залученням громади, впливу на навколишнє середовище. Крім того, методологія ґрунтується на загальнодоступних даних для оцінки прозорості, які можуть бути неповними або неточними, бо не включають базові розкриття компаній енергетичного сектору.

Таким чином, всі розглянуті методичні підходи щодо оцінки сталості компаній енергетичного сектору з 2000 року або використовують прості екологічні, соціальні та управлінські показники, або інтегральну оцінку кожного з трьох ESG критеріїв відповідно певного рейтингу. Емпіричні підходи характеризуються агрегованим рівнем аналізу та не містять оцінок безпосередніх учасників енергетичного сектору - компаній та їх звітності зі сталого розвитку. Це унеможливлює відслідковування їх ролі у прогресі за ЦСР, зокрема ЦСР 7, а також у реалізації КСВ-діяльності.

На базі результатів аналізу запропоновано удосконалити існуючі підходи за рахунок включення ряду показників. Він передусім базується на дотриманні ними КСВ, ЦСР, ESG - критеріїв, що дозволяє встановити основні проблемні аспекти такого розкриття за основними критеріями опитувальника за групами:

КСВ -критерії (наявність інформації зі сталого розвитку на сайті або у звітності компанії, політик у сфері КСР та сталого розвитку, звіту з управління, стандартів підготовки нефінансової інформації та КСВ, її верифікації)

ESG - критерії (розкриття ESG та антикорупційних критеріїв)

ЦСР - критерії (наявність розкриття ініціатив компанії за різники ЦСР, особливо ЦСР 7) та інших релевантних таргетів у сфері емісії парникових газів та альтернативної енергетики.

Доцільність застосування оригінального набору показників зумовлена, по-перше, тим, що після запровадження у 2015 методології ЦСР можливим є більша точність при ідентифікації дій підприємства у сфері сталого розвитку, по-друге, тим, що певні підприємства, не маючи загальної політики зі сталого розвитку, тим не менш реалізують окремі заходи у галузі сталого розвитку. Враховуючи результати попередніх досліджень у сфері прозорості енергетичних компаній поточне дослідження сфокусоване на відміну від інших додаткових ЦСР критеріїв (чи приділяє увагу компанія у своєму звіті досягненню окремих ЦСР та їх пріоритетності); окремих критеріїв КСВ; а також, крім традиційних екологічних, соціальних та управлінських показників, враховує антикорупційні критерії.

Висновки

Робота присвячена аналізу підходів до оцінювання рівня прозорості звітності зі сталого розвитку у контексті повоєнного відновлення та акселерації прогресу у ЦСР 7. У цьому контексті важливою передумовою для залучення інвестицій та підвищення енергоефективності є розкриття інформації зі сталого розвитку енергетичними компаніями. Для оцінювання рівня прозорості звітності щодо сталого розвитку в енергетичному секторі були проаналізовані академічні та емпіричні джерела. Академічні підходи, що застосовуються для енергетичних секторів різних країн, передбачають використання показників, які відображають екологічні (E), соціальні (S) та управлінські (G) критерії. Ці підходи базуються на наукових вимогах та найкращих практиках з розкриття інформації. Емпіричний підхід надає уявлення про рівень прозорості енергетичних секторів різних країн, включаючи Україну, у загальному контексті. Він не залежить від рівня розкриття інформації про сталий розвиток основними учасниками енергетичного сектору. Синтез існуючих академічних та емпіричних підходів до оцінювання рівня прозорості звітності енергетичних компаній щодо сталого розвитку базується на розробленій системі авторських критеріїв для оцінювання прозорості, яка враховує критерії ЦСР, КСВ та ESG. На відміну від існуючих досліджень академічних та емпіричних підходів до критеріїв оцінювання рівня прозорості компаній енергетичного сектору, крім широко визнаних ESG - критеріїв запропоновано додати показники за усім спектром 17 ЦСР, особливо ЦСР 7, додаткові таргети у сфері зменшення емісії парникових газів та впровадження технологій альтернативної енергетики, а також додаткові критерії ініціатив КСВ та верифікації звітності компаній.

Список використаних джерел

1. Global Outlook on Financing for Sustainable Development 2023. No Sustainability Without Equity. OECD. URL: https://www.oecd-ilibrary.org/sites/fcbe6ce9-en/index.html?itemId=/content/publication/fcbe6ce9-en.

2. Ukrinform. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/ 3692153-zbitki-energeticnoi-infrastrukturi-ukraini-perevisili-10-milardiv-ocinka-proon-i-svitovogo-banku.html.

3. Brin P., Lombardi R., Nehme M.N., Tiscini R. Corporate social responsibility, competitiveness and sustainability in emerging economies: the case of Ukraine. International Journal of Management and Decision Making. 2022. Vol. 21, no. 4. P. 379.

4. Vilanova, M., Lozano, J.M., & Arenas, D. Exploring the nature of the relationship between CSR and competitiveness. Journal of business Ethics. 2009. 87. P. 57-69.

5. Hannan M.A. et al. Impact of renewable energy utilization and artificial intelligence in achieving sustainable development goals. Energy Reports. 2021. Vol. 7. P. 5359-5373.

6. Caglar A.E., Askin B.E. A path towards green revolution: How do competitive industrial performance and renewable energy consumption influence environmental quality indicators?. Renewable Energy. 2023. Vol. 205. P. 273-280.

7. Afgan N.H., Carvalho M.G., Hovanov N.V. Energy system assessment with sustainability indicators. Energy Policy. 2000. Vol. 28, no. 9. P. 603-612.

8. Atilgan B., Azapagic A. An integrated life cycle sustainability assessment of electricity generation in Turkey. Energy Policy. 2016. Vol. 93. P. 168-186.

9. Behl, A., Kumari P.S. R., Makhija H., Sharma D. Exploring the relationship of ESG score and firm value using cross-lagged panel analyses: case of the Indian energy sector. Annals of Operations Research. 2021.

10. Dorini G., Kapelan Z., Azapagic A. Managing uncertainty in multiple-criteria decision making related to sustainability assessment. Clean Technologies and Environmental Policy. 2010. Vol. 13, no. 1. P. 133-139.

11. Kowalski K., Stagl S., Madlener R., & Omann, I. Sustainable energy futures: Methodological challenges in combining scenarios and participatory multi-criteria analysis. European Journal of Operational Research. 2009. Vol. 197, no. 3. P. 1063-1074.

12. La. Rovere et al. Sustainable expansion of electricity sector: Sustainability indicators as an instrument to support decision making. Renewable and Sustainable Energy Reviews. 2010. Vol. 14, no. 1. P. 422-429.

13. Maxim A. Sustainability assessment of electricity generation technologies using weighted multi-criteria decision analysis. Energy Policy. 2014. Vol. 65. P. 284-297.

14. May J.R., Brennan D.J. Sustainability Assessment of Australian Electricity Generation. Process Safety and Environmental Protection. 2006. Vol. 84, no. 2. P. 131-142.

15. Miao S.et al. Green Fiscal Policy and ESG Performance: Evidence from the Energy-Saving and Emission-Reduction Policy in China. Energies. 2023. Vol. 16, no. 9. P. 3667.

16. Rahman M.M. et al. Multicriteria-based decision aiding technique for assessing energy policy elements-demonstration to a case in Bangladesh. Applied Energy. 2016. Vol. 164. P. 237-244.

17. Roldan M.C., Martinez M., Pena R. Scenarios for a hierarchical assessment of the global sustainability of electric power plants in Mdxico. Renewable and Sustainable Energy Reviews. 2014. Vol. 33. P. 154-160. https://doi.org/10.1016/j.rser.2014.02.007.

18. Santoyo-Castelazo E., Azapagic A. Sustainability assessment of energy systems: integrating environmental, economic and social aspects. Journal of Cleaner Production. 2014. Vol. 80. P. 119-138.

19. Stamford L., Azapagic A. Life cycle sustainability assessment of UK electricity scenarios to 2070. Energy for Sustainable Development. 2014. Vol. 23. P. 194-211.

20. Індекс прозорості енергетики. DixiGroup. URL: https://index.ua-energy.org/assets/files/dixi_index_2022_final.pdf.

21. Energy Transparency Index 2021 (II international edition) - DiXi Group. DiXi Group. URL: https://dixigroup.org/en/analytic/energy-transparency-index-2021-ii-international-edition-2/.

Размещено на Allbest.ru