Інклюзивні інновації у креативній економіці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інклюзивні інновації у креативній економіці

Воробйова Наталія Петрівна

кандидат економічних наук

доцент кафедри арт-менеджменту та івент-технологій

НАКККІМ, м. Київ

Традиційна культура, яка направлена на збереження цінностей та креативні індустрії, що стрімко розвиваються в усьому світі та в Україні і являють собою активний виробничий сектор, беззаперечно становлять потужний базис зростання культурних індустрій та економіки загалом.

Очевидно, що креативні індустрії сприяють появі й зміцненню креативного суспільства. На думку Річарда Флориди, для розвитку креативної економіки та її становлення в постіндустріальній цивілізації важливий споживач, для якого призначена кінцева продукція. Тут існують дві основні умови: наявність широких верств забезпеченого населення і високий рівень інтелектуального розвитку споживача. Це означає, що слід прагнути до такого суспільства, яке складається з багатих і освічених людей.

Також сьогодні доведеним та очевидним фактом є те, що основна мета інновацій у будь-якому суспільстві - це економічне зростання й посилення соціально-економічного розвитку. Але, як показує практика, за певних умов інновації можуть також обумовлювати соціальну нерівність та ізоляцію.

Саме у цьому контексті при аналізі процесів соціально-економічного розвитку варто виокремити важливу роль впровадження інновацій, спрямованих на забезпечення рівних можливостей і доступності результатів технологічного прогресу, до того ж не тільки в межах різних соціальних верств населення, але також і в різних географічних регіонах. Саме тому все більш актуальним в підходах щодо вибору моделей економічного розвитку та в політичних настановах міжнародних організацій і окремих країн постає питання про «інклюзивні» інновації та інноваційні продукти, спрямовані на поліпшення добробуту малозабезпечених і маргінальних груп населення, зокрема з позицій їхнього доступу до основних державних послуг (освіти, інфраструктури, охорони здоров'я). Сьогодні така політика все більше пов'язує інклюзивні інновації з розвитком креативності та креативних індустрій [2, 79].

На думку українських учених Базилюк А.В. та Жулин О.В., інклюзія полягає в адаптації системи до потреб людини, а «концепція інклюзивного розвитку» передбачає, що кожен суб'єкт економіки є важливим, унікальним, цінним для суспільства і має можливості, щоб задовольнити свої потреби» [1, 6].

Отже, в узагальненому розумінні інклюзивний (від англ. inclusiveness - залученість) є новітнім трактуванням сучасного розвитку, сутність якого полягає в необхідності посилення залучення до вирішення проблем розвитку усіх верств населення, а також зростання залученості до розвитку усіх територій.

Саме тому, основний фокус уваги урядів багатьох країн це досягнення інклюзивного розвитку, оскільки високий рівень нерівності негативно позначається на добробуті та економічному прогресі.

Щодо українських реалій, то за словами регіонального директора Світового банку у Східній Європі Арупа Банерджі зростання рівня бідності в Україні оцінюється в десятикратному розмірі. За його словами, двадцять п'ять відсотків населення житимуть у бідності до кінця року, порівняно з трохи більше ніж 2% до війни, а до кінця наступного року ця цифра може зрости до 55%. Міністерство економіки за підсумками перших трьох кварталів 2022 року оцінює падіння ВВП України на рівні 30%, а інфляція в Україні у річному вимірі зросла до 24,6% [3, 4]. Така невтішна статистика спонукає до пошуку, до креативних ідей, до здійснення стандартних дій нестандартними методами.

Останніми роками у міжнародних дослідженнях усе активніше використовується термін «інклюзивні інновації», що означає інновації, створені для різних (як правило, бідних) груп населення, і що передбачає залученість виробників у створення інноваційних продуктів і технологій з врахуванням особливостей ринків бідних країн. Такі інновації спрямовані на подолання роз'єднаності економічного зростання й соціально-економічного розвитку. Світовий банк вкладає в поняття «інклюзивні інновації» «створення знань і зусилля з їхньої реалізації у вигляді продуктів і послуг, які найбільш актуальні для потреб бідних» [2, 82].

Обґрунтування такого положення зрозуміле: для того, щоб людський розвиток охоплював усіх і кожного, зростання має бути інклюзивним і спиратися на такі підвалини:

зростання, що приводить до зайнятості,

посилення фінансової інклюзії,

інвестування в пріоритетні напрями людського розвитку і здійснення високоефективних багатонаправлених заходів втручання (безпрограшних стратегій).

Слід зазначити, що здебільшого інклюзивні інновації пов'язують з поняттям «frugal innovations» («скромні інновації»), які спрямовані на запобігання непотрібних функцій високотехнологічних продуктів, розроблених для ринків з високим рівнем доходів. Такі нові моделі інновацій були задумані як «інновації для груп населення з низьким і середнім рівнями доходів, країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою».

На відміну від соціальних інновацій (англ. social innovation) - нових ідей, стратегій, технологій, які сприяють вирішенню соціально значимих завдань і викликають соціальні зміни суспільства (нові соціальні системи, системи освіти, охорони здоров'я, системи суспільних комунікацій), що використовують інноваційні підходи й/або технології, інклюзивні інновації спрямовані на реалізацію програм інтеграції вразливих груп населення в інноваційні процеси.

Як найбільш відомі приклади інклюзивних інновацій в світі слід назвати Центри колективного інтернет-доступу, програми підвищення комп'ютерної грамотності і мовних навичок; підтримка масового малого бізнесу й креативного підприємництва, що розвиває нетехнологічні інновації (зокрема, мікрофінансування); ефективне сприяння безробітним громадянам у пошуку роботи на основі засобів ІКТ (у т.ч. на малих інноваційних підприємствах); підвищення доступності держпослуг (у т.ч. для вразливих груп громадян); субсидування мобільного зв'язку й широкосмугового Інтернету у депресивних регіонах та інше. Щодо нашого сьогодення в умовах воєнних реалій прикладом інклюзивних інновацій є створені в Україні Пункти незламності.

Слід підкреслити, що основною метою будь-якого інклюзивного креативного проєкту має бути залучення уразливих верств населення в роботу, інтеграція молоді, жінок, людей з інвалідністю, людей похилого віку в ринок праці, надання їм можливості одержання соціальної й економічної вигоди від участі в креативних проєктах.

Про інклюзію почали говорити все більше і в культурній сфері. З'явилося розуміння, що інклюзивність -- це про доступність і рівність. До прикладу, сьогодні в Україні кінофестивалі стають усе більш інклюзивними, музичні тільки починають експериментувати з подібними форматами. Минулого року Atlas Weekend запросив музичних сурдоперекладачів, які перекладали тексти пісень просто зі сцени, поряд з музикантами. А саму музику можна було відчути за допомогою куль з вібрацією, спеціальних жилетів та світлових сфер. «В Америці на музичних фестивалях людям, які не чують, роздають повітряні кульки, завдяки яким можна відчувати вібрації.

По суті, вібраційна сфера, яка була у нас, -- та ж кулька, тільки великих розмірів. А сфера з вбудованим колірним еквалайзером дозволяє сприймати музику через гру кольорів. Ці сфери -- давно відомі інструменти передачі інформації, тільки в більш масштабному форматі», -- зазначає Ксенія Чайковська, піар-менеджерка Atlas Weekend [5].

Отже, розуміння, що інклюзія -- це спроба пізнати іншого, надають можливості спеціалістам в сфері культури впливати на інклюзивність в цілому, роблячи культурний продукт більш доступним, підвищувати інтерес і розуміння цієї теми серед людей та бізнес-середовища та таким чином розбудовувати культуру та країну загалом.

Література

креативний суспільство інновація соціально-економічний

1. Базилюк А.В. Інклюзивне зростання як основа соціально-економічного розвитку. Економіка та управління на транспорті. К.: НТУ, 2015. С. 5-12.

2. Давимука С.А., Федулова Л.І. Креативний сектор економіки: досвід та напрями розбудови: монографія ДУ “Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України”. Львів, 2017. 528 с.

3. Через війну рівень бідності в Україні зріс вдесятеро. Українська правда. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2022/10/16/692679/.

4. Продіус О.І. Інклюзивні інновації в контексті соціальної відповідальності підприємства. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2017. № 14. С. 84-87.

5. «Інклюзія -- це спроба пізнати іншого»: культурні проєкти про інклюзивні програми URL: https://creativeeurope.in.ua/posts/inclusion-in-cultural-projects.

Размещено на Allbest.ru