Логістична інфраструктура: сутність і роль у забезпеченні сталого розвитку національної економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Логістична інфраструктура: сутність і роль у забезпеченні сталого розвитку національної економіки

Цвірко О.О., Причорноморський науково-дослідний

інститут економіки та інновацій

Трушкіна Н.В., Інститут економіки промисловості НАН України

Вступ

На сучасному етапі активізації процесів глобалізації та євроінтеграції суттєво зростає роль і значення логістичної інфраструктури як одного із ключових чинників реалізації міжрегіональних зв'язків, що впливає на забезпечення сталого розвитку національної економіки України.

Ефективне функціонування логістичної інфраструктури є необхідною умовою для модернізації регіональної і, як наслідок, національної економіки, переходу на інноваційну модель розвитку. Перспективи розвитку територій переважно залежать саме від стану логістичної інфраструктури регіонів. При цьому інфраструктуру утворює сукупність виробничих і невиробничих сфер економічної діяльності та об'єктів, що становлять матеріально-технічну основу для створення й функціонування кластерних структур, зокрема транспортно-логістичних, науково-виробничих комплексів, індустріальних парків, транспортних мереж, вільних економічних зон та інших форм просторової організації господарств. У зв'язку з цим належну увагу необхідно приділити вивченню теоретичних питань формування й функціонування логістичної інфраструктури.

Однак, невирішеними раніше частинами проблеми є не врахування в існуючих структурно-змістовних дослідженнях сутності логістичної інфраструктури сучасних тенденцій розвитку ринку логістичних послуг, змін парадигми логістичного менеджменту, трансформаційних перетворень національної економіки.

З огляду на це, мета даної роботи полягає в узагальненні й систематизації існуючих підходів до визначення суті й змісту поняття «логістична інфраструктура»; авторському трактуванні даної економічної категорії з позицій модернізації національної економіки, стрімкого розповсюдження мережевої, цифрової, зеленої економіки у контексті концепції сталого розвитку.

Виклад основного матеріалу

Поняття «логістична інфраструктура» у науковій літературі має низку суміжних понять, а саме: «інфраструктура», «транспортна складова» [1-6], «транспортна інфраструктура» [7-9], «виробнича інфраструктура» [10], «транспортна система», «транспортно-логістична система» [11-15], «промислово-логістична система», «логістична мережа», «логістична система» [16] тощо. Розкриття їх сутності, значення та взаємозв'язку між ними надасть можливість для більш ґрунтовного аналізу поняття «логістична інфраструктура».

Уперше термін «інфраструктура» використав у 1955 р. у науковому обігу американський економіст П. Розенштейн-Родан, який увів до цього поняття «базові галузі економіки», вважаючи, що їхній розвиток має йти попереду швидкоокупних і продуктивних інвестицій. У Словнику іноземних слів дефініція «інфраструктура» трактується як складові частини загального устрою економічного чи політичного життя, які носять підпорядкований, допоміжний характер і забезпечують нормальну діяльність економічної чи політичної системи в цілому. У фінансово-економічному словнику під інфраструктурою розуміється комплекс галузей народного господарства, які обслуговують промисловість та сільське господарство. Згідно з Енциклопедією сучасної України, поняття «інфраструктура» розглядається як сукупність специфічних форм, методів і процесів, а також різноманітних споруд та комунікацій, що забезпечують загальні умови і нормальне функціонування економічної, соціальної, екологічної та інших галузей життєдіяльності суспільства, його відтворення і розвиток.

Як показують дослідження, існують неоднозначні й різноманітні підходи зарубіжних і вітчизняних дослідників до визначення інфраструктури як економічної категорії (табл. 1).

Таблиця 1

Наукові підходи до формулювання терміна «інфраструктура»

Джерело: складено авторами на підставі узагальнення наукових джерел.

логістична інфраструктура економічний

Як видно з табл. 1, дослідники під терміном «інфраструктура» здебільшого розуміють: головний елемент ринкової економіки; компонент економічної системи і підсистеми; чинник інтенсифікації економіки; умови праці та матеріального виробництва; база для розвитку галузей; суспільно ринковий інститут; сукупність матеріально-технічних об'єктів і засобів; сукупність інститутів, установ, організацій, технологій, норм, систем; комплекс загальних умов, що забезпечують розвиток підприємництва; економічні відносини у процесі діяльності різних об'єктів виробничого і невиробничого характеру; систему загальних умов розвитку ринку з метою створення сприятливого економічного клімату для функціонування капіталу; систему взаємодіючих агентів сфери обігу, що забезпечують торговельно-економічні зв'язки між виробництвом та споживанням; сукупність видів діяльності, що сприяють реалізації товарів на ринку та формуванню нового попиту на товари та послуги; сукупність видів діяльності, що забезпечують рух потоків товарів від виробників до споживачів тощо.

У науковій літературі пропонуються такі основні підходи до вивчення дефініції «інфраструктура»: 1) політекономічний, філософсько-логічний і економіко-теоретичний;

2) структурний, атрибутивний, функціональний;

3) хронологічний, структурно-логічний, генеалогічний, функціональний; 4) економічний, історичний, географічний;

5) економічний, галузевий, регіональний, оціночний;

6) хронологічний, генеалогічний, теоретико-економічний, інституційний, еволюційний, маркетинговий, логіко-інформаційний, структурно-логічний, функціональний, процесний, комплексний, системний, територіальний, постіндустріальний, інформаційно-мережевий, трансформаційний;

7) структурний, системний, функціональний, процесний, організаційний.

З погляду дослідників (R. Jochimsen [17]; M.Broggi [18]; G. Hedtkamp [19]; P. Blaik [20]; M. Christofer [21]; J. Coyle, E. Bardi, C. Langlay [22]; Дж. Сток, Д. Ламберт [23]; Є. Крикавський, Н. Чорнописька [24]; М. Григорак, Л. Костюченко, О. Соколова [25]; О. Бондаренко [26]; І. Заблодська, І. Бузько, О. Зеленко, І. Хорошилова [27]; A. Глазкова [28]; Д. Бауерсокс, Д. Клосс [29]; О. Карий, Г. Подвальна [30]; М. Григорак [31]; О. Сумець, Т. Бабенкова [32]; І. Благун, І. Ничик [33]; Н. Варцаба [34]; О. Іщенко [35]; B. Степаненко [36]; Н. Смирнова [37]; І. Садчикова [38]; М. Харченко [39]) класифікуються теоретико-методологічні підходи до визначення даної економічної категорії за такими групами: теоретико-економічний, інституційний, ресурсний, галузевий (секторальний), структурно-функціональний, системний підходи.

У межах інституційного підходу інфраструктура досліджується як окрема складова ринкової економіки і одна з найбільш важливих умов суспільного розвитку. Варто зауважити, що в межах інституціональної теорії автори цієї концепції дослідження інфраструктури передусім акцентують увагу на тому, що дана категорія безпосередньо пов'язана із сукупністю правил, норм, принципів, які лежать в основі як розвитку суспільства, так і функціонування економічних систем. Другий підхід - ресурсний, у рамках якого інфраструктуру розглядають як необхідний ресурс для ефективного розвитку економіки, прискорення господарських процесів у країні. Наступний підхід до розгляду поняття «інфраструктура», який зустрічається доволі часто у науковій літературі, - це галузевий, або ще його називають секторальний. За цим підходом інфраструктура визначається вченими як сукупність галузей національного господарства, що забезпечують ефективне функціонування матеріального та нематеріального виробництва, сталий розвиток національної економіки. Структурно-функціональний підхід передбачає розгляд інфраструктури залежно від функцій, які вона виконує у сучасних умовах розвитку господарських систем. Наступним підходом до розгляду категорії інфраструктура є системний підхід. Слід наголосити, що окреслений підхід є доволі поширеною методологічною основою для розгляду сутності різних категорій, окремих об'єктів і процесів. Тому системний підхід є найбільш поширеним і серед науковців, які досліджують сутність і зміст інфраструктури. Застосування системного підходу полягає в розгляді інфраструктури як окремої, цілісної система взаємопов'язаних елементів, які взаємодіють між собою і мають спільну мету функціонування.

На підставі аналізу перелічених підходів можна стверджувати, що всі вони є обґрунтованими та актуальними, оскільки саме поняття «інфраструктура» є комплексним і багатоаспектним. Їх застосування залежить від цілей дослідження - оптимальна інтегральна модель інфраструктури має відображати та враховувати всі зазначені аспекти, оскільки відокремлене використання будь-якого з них істотно звужує уявлення дослідника про сутність інфраструктури. На наш погляд, доцільно застосовувати комплексний підхід, оскільки за його допомогою можливо вивчити сутність і зміст поняття «інфраструктура», врахувати наукові здобутки та практичний досвід у формуванні ієрархічної інфраструктури, а також відслідкувати процеси її становлення, еволюційного розвитку, функціонування і модернізації.

Відмінності у трактуванні «інфраструктура» пояснюються не тільки різноманіттям підходів, але й концепцій у їх складі. В економічній літературі сформовано п'ять основних концепцій: накладних витрат - створення комплексу економічних умов для функціонування товарного обігу і розвитку комерційної діяльності; інституціональна - вибір інституціональних форм організації інфраструктури і формування механізму взаємодії ринкових інститутів; маркетингова - формування інфраструктури, яка обслуговує всю систему ринків, виходячи з пріоритетності інтересів споживача; розподільна - вибір ефективних каналів товароруху та обслуговуючої їх інфраструктури для різноманітних типів ринків; логістична - раціоналізація транспортно-складських процесів, матеріальних, фінансових та інформаційних потоків у сфері обігу.

У результаті дослідження встановлено, що на сьогоднішній день науковцями не вироблено єдиного підходу до розуміння сутності логістичної інфраструктури (табл. 2), структури, чинників, що впливають на її розвиток, а також методик оцінювання ефективності. Вирішення цих питань є особливо актуальним у сучасних умовах реформування змісту, систем і механізмів державної регіональної політики і трансформації національної економіки.

Таблиця 2

Концептуальні підходи до визначення поняття «логістична інфраструктура», які запропоновано різними економічними школами

Джерело: складено авторами на підставі узагальнення наукових джерел.

З погляду О. Бондаренко [26], логістична інфраструктура формується логістичною системою підприємства з урахуванням специфіки його зовнішньоекономічної діяльності. Вона включає в себе такі складові: виробнича, інформаційна, транспортна, складська, контрагентська, фінансово-кредитна, економіко-правова, екологічна.

А. Глазкова [28] запропонувала економічну категорію «індустріально-логістична інфраструктура», що, на відміну від існуючих, враховує специфіку організаційно-управлінських технологій інноваційної модернізації економіки. Під інноваційно-логістичною інфраструктурою розуміється поєднання елементів інноваційно-виробничої і транспортно-логістичної інфраструктури з метою активізації і підвищення соціально-економічної ефективності процесів виробництва і реалізації продукції (у тому числі транспортних послуг) на основі впровадження транспортно-логістичних технологій організації перевізного процесу, маркетингового обґрунтування товароруху, забезпечення партнерської співпраці.

О. Карий і Г. Подвальна [30] визначають транспортно-логістичну інфраструктуру як комплекс інфраструктур, що забезпечують логістичну діяльність, виокремлюючи при цьому такі її складові: інфраструктура автомобільного транспорту, складська, телекомунікаційна, трубопровідна, залізнична, інфраструктура річкового і морського транспорту, інфраструктура авіаційного транспорту.

О. Іщенко [35] використовує термін «інфраструктура транспортно-логістичної діяльності регіону», розуміючи під ним комплексну систему технічного, організаційно- економічного та інформаційно-комунікаційного забезпечення процесу реалізації транспортно-логістичних послуг, сконцентрованих у даному регіоні.

Н. Смирновою [37] на підставі критичного теоретичного аналізу запропоновано уточнення категорії «інфраструктура логістичної діяльності підприємства» як сукупності зовнішніх і внутрішніх об'єктів, які формують механізм руху матеріальних і супутніх з ними потоків від виробника до споживача.

З наукової точки зору М. Харченко [39] поняття «транспортно-логістична інфраструктура» є сукупністю суб'єктів та об'єктів транспортно-логістичної діяльності, що включає транспортні, комунікаційні, складські та інші елементи, що забезпечують організаційно-економічну взаємодію господарюючих суб'єктів у рамках логістичного процесу. Транспортно-логістична інфраструктура трактується як сукупність об'єктів і суб'єктів транспортної та логістичної інфраструктури, включаючи матеріальні, фінансові та інформаційні потоки, що виконує функції транспортування, зберігання, розподілу товарів, а також інформаційного та правового супроводу товарних потоків.

Узагальнивши отримані результати, можна відмітити, що сьогодні немає єдиного підходу ні до інтерпретації сутності поняття «логістична інфраструктура», ні її складу, що визначає актуальність дослідження. Здебільшого науковці під логістичною інфраструктурою розуміють: основу модернізації національної економіки; сукупність елементів, що виконують важливі логістичні завдання і забезпечують здійснення логістичних процесів; систему економічних відносин суб'єктів господарювання та інститутів; систему засобів просторово-часового перетворення логістичних потоків (матеріальних, інформаційних, фінансових, людських); сукупність підприємств, які створюють організаційно-економічні умови проходження цих потоків шляхом створення потенціалу відповідних логістичних послуг; комплекс взаємопов'язаних елементів, які забезпечують функціонування системи закупівель, постачання, збереження і доставки продукції до споживача; систему, яка регулює структуру і швидкість матеріальних і нематеріальних потоків виходячи з критеріїв ефективності функціонування підприємства; підсистему логістичної системи, призначену для виконання логістичних функцій у сфері закупівель, виробництва, зберігання, розподілу та доставки продукції з метою підвищення ефективності функціонування матеріальних, інформаційних, фінансових та інших потоків тощо.

При цьому на основі теоретичного аналізу встановлено, що нині такі поняття, як «транспортна інфраструктура» і «складська інфраструктура» часто пов'язують із категорією «логістична інфраструктура». Зміст логістичної, транспортної, складської інфраструктури ґрунтується на розумінні відповідного виду економічної діяльності як інфраструктури економічної системи відповідного рівня (глобального, національного, регіонального). При цьому кожна інфраструктура характеризується наявністю ієрархічно організованих відносин, у яких логістична інфраструктура - це категорія найвищого порядку, що включає транспортну і складську інфраструктури.

У наукових джерелах застосовуються різні підходи до формулювання дефініції «логістична інфраструктура», ключовими з яких є:

системний підхід дозволяє розглядати логістичну інфраструктуру як системну категорію, а саме: сукупність елементів, які виконують важливі завдання, що є складовою логістичних процесів; система засобів просторово-часового перетворення логістичних потоків; сукупність підприємств різних організаційно-правових форм, які утворюють організаційно-економічні умови проходження цих потоків шляхом створення потенціалу відповідних логістичних послуг;

функціональний підхід характеризує логістичну інфраструктуру як сукупність видів діяльності, за допомогою яких здійснюється та обслуговується процес руху матеріальних і фінансових потоків або процес руху товару;

елементний підхід представляє логістичну інфраструктуру як комплекс об'єктів, які мають певне географічне розташування та різні характеристики.

Висновки

У результаті проведеного дослідження можна дійти такого висновку. У сучасних умовах господарювання логістичну інфраструктуру доцільно розглядати з позицій зміни парадигм управлінської діяльності та логістичного менеджменту; комплексного підходу (симбіоз та інтеграція еволюційного, інституційного, системного, процесного, функціонального, структурно-логічного, ресурсного, секторального, мережевого підходів); модернізації національної економіки; концепції збалансованого сталого розвитку, а також з урахуванням процесів інтернаціоналізації, глобалізації, цифровізації та екологізації логістичної діяльності.

Таким чином, логістичну інфраструктуру пропонується трактувати з таких наукових точок зору, як:

взаємозв'язок сукупності логістичних (матеріальних, транспортних, інформаційних, фінансових тощо) потоків;

сукупність специфічних інститутів та інституцій, які виконують функції управління логістичною діяльністю та надання комплексу логістичних послуг суб'єктам господарювання задля створення для них належних умов функціонування, реалізації їх інтересів і подальшої інтеграції у національну екосистему;

складову чітко налагодженої цілісної логістичної системи для забезпечення функціонування підсистем закупівлі, постачання, зберігання, транспортування, збуту;

комплекс відносин, що виникають у процесі забезпечення сталого розвитку логістичних систем у межах національної економіки.

Перспективи подальших досліджень полягають у теоретичному узагальненні підходів до визначення змісту поняття «транспортно-логістична система», які запропоновано різними науковими школами.

Список використаних джерел

1. Tsvirko O.O. Formation of institutional prerequisites of a logistization of transportations during structural reform of a passenger complex railways of Ukraine. Збірник наукових праць Державного економіко-технологічного університету транспорту. Сер.: Економіка і управління. Київ: ДЕТУТ, 2015. Вип. 32. С. 124-133.

2. Цвірко О.О. Транзитні перевезення як стратегічний напрямок розвитку транспорту України в умовах глобалізації. Причорноморські економічні студії.2018. Вип. 30-1. С. 56-60.

3. Сумець О.М., Кизим М.О., Сиромятников П.С., Козирєва О.В., Цвірко О.О. Фінансові потоки в логістичних системах виробничих підприємств. Financial and credit activity: problems of theory and practice. 2019. Vol. 3. № 30. (2019). P. 165-175.

4. Цвірко О.О., Іляшенко А.Х. Інтеграція України в міжнародну транспортну систему шляхом демонополізації залізничного транспорту. Причорноморські економічні студії.2019. Вип. 38-2. С. 5-9.

5. Цвірко О.О., Трушкіна Н.В. Цифрова логістика

як інструмент підвищення ефективності діяльності АТ «Укрзалізниця» в умовах діджиталізації. Виклики та перспективи соціально-економічного розвитку залізничного транспорту - УКРПРОФЗТ 2021: матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 3 листопада 2021 р.). Київ:

Державний ун-т інфраструктури та технологій, 2021. С. 47-49.

6. Drachuk Yu., Trushkina N., Serhieieva O., Snitko

Ye., Belyaeva G. Standardization of Business Processes in the Transportation Sector. Open Journal of Business and Management. 2021. Vol. 9. P. 2312-2328.

https://doi.org/10.4236/ojbm.2021.95125.

7. Петрова І.П., Трушкіна Н.В. Щодо розвитку транспортної інфраструктури в Україні на засадах публічно- приватного партнерства [Електронний ресурс]. Інфраструктура ринку. 2017. Вип. 13. С. 63-72.

8. Ляшенко В.І., Трушкіна Н.В., Шевченко А.І. Теоретичні підходи до визначення поняття «транспортна інфраструктура економічного району». Інфраструктура ринку. 2020. Вип. 49. С. 186-193. https://doi.org/10.32843/

infrastruct49-32.

9. Трушкіна Н. Модернізація транспортної інфраструктури як стратегічний пріоритет національної економіки Чехії. Veda a perspektivy. 2022. № 1(8). Str. 72-86. https://doi.org/10.52058/2695-1592-2022-1(8)-72-86.

10. Ляшенко В.І., Трушкіна Н.В., Шевченко А.І. Сутність поняття «виробнича інфраструктура транспорту». Розвиток обліку, аудиту та оподаткування в умовах інноваційної трансформації соціально-економічних систем: матеріали УШ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Кропивницький, 25 листопада 2020 р.) / Центральноукраїнський нац. технічний ун-т. Кропивницький: Ексклюзив-Систем, 2020. С. 209-212.

11. Трушкіна Н.В. Імплементація правових засад розвитку транспортно-логістичної системи України до норм міжнародного права. Economic and Legal Foundations of the Public Transformations in Conditions of Financial Globalization: monograph / Edited by Yu. Pasichnyk; New York University. Yunona Publishing, New York, USA, 2018. P. 370-376.

12. Залознова Ю.С., Трушкіна Н.В. Транспортно- логістична система України: проблеми та перспективи розвитку. Економічний вісник Донбасу. 2018. № 3 (53). С. 113-119.

13. Трушкіна Н.В. Формування інтегрованої транспортно-логістичної системи в Україні: фінансово-правовий аспект. Emergence of public development: financial and legal aspects: monograph / Yu. Pasichnyk and etc.; Coventry University; The Academy of Economic Science of Ukraine. Agenda Publishing House, Coventry, United Kingdom, 2019. P. 619-629.

14. Trushkina N. Improving the efficiency of the transport and logistics system in the context of sustainable development: the EU experience. Territories ' development: social, economic and humanitarian issues: monograph / Edited by T. Nestorenko, S. Sliwa; The Academy of Management and Administration in Opole. Opole: Publishing House WSZiA, 2019. P. 142-149.

15. Trushkina N. Features of sustainable development of the transport and logistics system in Ukraine. Mechanisms for Ensuring Sustainable Development of Society: monograph / Edited by T. Nestorenko, A. Ostenda; Katowice School of Technology. Katowice: Wydawnictwo WST w Katowicach, 2019. P. 128-139.

16. Трушкіна Н. Логістична система: до питання термінології. Veda a perspektivy. 2022. № 3(10). Str. 84-96. https://doi.org/10.52058/2695-1592-2022-3(10)-84-96.

17. Jochimsen R. Theorie der Infrastruktur: Grundlagen der marktwirtschaftlichen Entwicklung. Tubingen, J.C.B. Mohr, 1966.

18. Broggi M. Logistik - was heist das eigentlich? Schweizerische Handelszeitung (SHZ). 1987. № 4. S. 71-83.

19. Hedtkamp G. Die Bedeutungder Infrastruktur in makrookonomischer Sicht. Munchen: Osteuropa-Inst., 1996. 63 p.

20. Blaik P. Logistyka. Warszawa: PFE, 1999. 244 s.

21. Christofer M. Logistyka i zarzadzanie lancuchem prodigy. Warszawa: PFE, 2000. 273 s.

22. Coyle J., Bardi E., Langlay C. Zarzadzanie Logistyczne. Warszawa: PFE, 2002. 734 s.

23. Сток Дж.Р., Ламберт Д.М. Стратегические управления логистикой. Пер. с англ. Москва: ИНФРА-М, 2005. 797 с.

24. Крикавський Є.В., Чорнописька Н.В. Логістичні системи. Львів: Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2009. 264 с.

25. Григорак М.Ю., Костюченко Л.В., Соколова О.Є. Логістична інфраструктура. Київ: Автограф, 2010. 190 с.

26. Бондаренко О.С. Обґрунтування сутності логістичної інфраструктури та ролі в управлінні фінансовими потоками підприємств. Інвестиції: практика та досвід. 2015. № 8. С. 51-55.

27. Інфраструктура забезпечення розвитку транспортної системи регіону: колективна монографія / І.В. Заблодська, І.Р. Бузько, О.О. Зеленко, І.О. Хорошилова. Сєвєродонецьк: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2016. 193 с.

28. Глазкова А.С. Індустріально-логістична інфраструктура як основа інноваційної модернізації економіки. Інфраструктура ринку. 2016. Вип. 2. С. 49-51.

29. Бауэрсокс Д.Дж., Клосс Д.Дж. Логистика: интегрированная цепь поставок. 2-е изд. / Пер. с англ. Москва: Олимп-Бизнес, 2017. 640 с.

30. Карий О.І., Подвальна Г.В. Логістична інфраструктура України у світових рейтингах. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Сер.: Проблеми економіки та управління. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2017. № 873. С. 41-49.

31. Григорак М.Ю. Інтелектуалізація ринку логістичних послуг: концепція, методологія, компетентність: монографія. Київ: Сік Груп Україна, 2017. 516 с.

32. Сумець О.М., Бабенкова Т.Ю. Логістична інфpастpуктуpа: теopетичний аспект. 3-тє ред., доп. і перероб. Київ: Хай-Тек Прес, 2017. 58 c.

33. Благун І.С., Ничик І.Л. Формування логістичної інфраструктури Західного регіону. Причорноморські економічні студії. 2017. Вип. 18. С. 215-218.

34. Варцаба СС Сутність, види та функції інфраструктури ринку. Бізнес-навігатор. 2018. Вип. 5(48). С. 9-12.

35. Іщенко О.А. Методичні підходи до оцінювання інфраструктурного забезпечення транспортно-логістичних систем. Економічний аналіз: зб. наук. пр. / Тернопільський нац. економічний ун-т. Тернопіль: Економічна думка. 2018. Т. 28. № 4. С. 313-320.

36. Степаненко В.О. Морська транспортна інфраструктура: сутність, класифікація та переваги. Бізнес Інформ. 2019. № 11. С. 187-194. https://

doi.org/10.32983/2222-4459-2019-11-187-194.

37. Смирнова Н. Сутність і складові інфраструктури логістичної діяльності в Україні. Аграрний вісник Причорномор'я. 2019. Вип. № 94. С. 109-117. https://doi.org/10.37000/abbsl.2019.94.16.

38. Садчикова І. Концептуальні положення обґрунтування сутності категорії «інфраструктура». Проблеми і перспективи економіки та управління. 2020. № 4(24). С. 155-169.

39. Харченко М.В. Транспортно-логістична інфраструктура та її місце в соціально-економічній системі підприємств України. Економічний простір: зб. наук. пр. Дніпро: ПДАБА, 2020. Вип. № 153. С. 83-88. https://doi.org/10.32782/2224-6282/153-15.

Размещено на Allbest.ru