Вплив війни на розвиток ринку зерна в Україні

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Кафедра маркетингу та управління бізнесом

Вплив війни на розвиток ринку зерна в Україні

Боднар О.В., д.е.н., професор, с.н.с.

м. Київ

National University of Kyiv Mogyla Academy

Department of marketing and business management

The impact of the war on the development of the grain market in Ukraine

Bodnar O.V., d. sc. econ., professor

Kyiv

Постановка проблеми

Збройний напад Росії на територію України спричинив кризові явища в економіці держави в цілому і в агарному секторі зокрема. Суттєві злами відбулися в роботі аграрних підприємств та у функціонуванні ланцюгів поставок сировини та виробленої продукції. Збій налагоджених протягом останніх десятиліть процесів на внутрішньому ринку зерна, руйнування експортної інфраструктури та безперебійного експорту нівелювали рекордні досягнення українських виробників та експортерів зернової продукції. На сьогодні ключовими проблемами для них виступають виживання в умовах збитковості виробництва та забезпечення стійкості в умовах високих військових та економічних ризиків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У вітчизняній літературі наявна значна кількість наукових досліджень, що стосуються особливостей формування попиту і пропозиції, аналізу цінової ситуації на ринку зерна. Серед них визначне місце займають праці таких відомих вітчизняних вчених економістів-аграрників, як: Шпичак О.М., Ніколаєва З.П., Кобута І.В., Месель-Веселяк В.Я., Ільчук М.М. та інші [1-6].

В останні роки підвищилася актуальність досліджень розвитку ринку зерна в контексті кризових умов пандемії COVID-19. Зокрема, загрози продовольчій безпеці в результаті дестабілізації ринків продовольства, дослідження введення окремими країнами обмежень експорту зерна під час пандемії були предметом уваги широкого ряду вітчизняних та зарубіжних науковців [7-10]. Збройний напад Росії та його критичні наслідки для ланцюгів поставок продовольства на світові ринки, а також руйнування потенціалу зернового ринку України суттєво загострили досліджувану проблему. Постійно виникаючі ризики внаслідок тривалої війни з РФ та поглиблення кризи в Україні вимагають подальших детальних досліджень щодо можливостей досягнення стійкості та уникнення подальших втрат на ринку зерна. Наша стаття є логічним продовженням досліджень, які стосуються впливу збройного конфлікту на формування глобального та локального попиту і пропозиції ринків різних видів зернових культур та цінову ситуацію на світовому та європейських ринках [11-13].

Постановка завдання. Метою статті є дослідження розвитку ринку зерна в Україні в умовах військової агресії російської федерації, цінової волатильності внутрішнього та зовнішнього ринків; оцінювання наслідків збройного нападу на виробництво та формування внутрішніх та зовнішніх поставок зернових.

Виклад основного матеріалу дослідження

Високі темпи розвитку зернового ринку в Україні у передвоєнні роки були результатом рекордних досягнень. Зокрема, у 2019/20 МР валовий збір зернових збільшився до 75 млн тон. Переважну більшість цього обсягу складали пшениця та кукурудза - 85%. Середня по країні урожайність цих культур сягнула 41,6 та 71,9 ц з 1 га відповідно. Це дозволило наростити експорт зерна до рівня 56,1 млн тон. Зростаючий ціновий тренд та попит на світовому ринку сприяли розширенню виробництва і, відповідно, зростанню посівних площ вітчизняними аграріями. Зокрема, площа посіву пшениці у 2021 році збільшилася до 7095 тис. га, кукурудзи - до 5522 тис. га. Крім того, цей рік був дуже сприятливий для урожаю, що дозволило зібрати рекордних 86 млн тон зерна. Із початком війни набуті досягнення були змарновані. Окупація російськими військами частини східних та південних областей, бойові дії на території земель, що були в сільськогосподарському обробітку, забруднення ґрунтів боєприпасами призвели до суттєвого скорочення площ посіву зернових. Наприклад, у 2022 році пшениці було засіяно на 23% менше в Україні у 2019-2023 рр.

Рис. 1. Динаміка площі та урожайності окремих видів зернових культур

* дані Міністерства аграрної політики України

Джерело: побудовано автором за даними Державної служби статистики України та Міністерства аграрної політики України. Площі посіву під кукурудзою скоротилися на 22%. Відбулося зниження урожайності по всім досліджуваним видам продукції. В цілому валовий збір зернових у 2022/2023 році зменшився до 54 млн тон. У 2023 році відбулося подальше зниження посівних площ, що досягнуло мінімального рівня за останні 5 років. Цінова ситуація на внутрішньому ринку склалася критичною для товаровиробників зерна. Це стало додатковою причиною зміни сівозміни в аграрних підприємствах. Крім того, в умовах війни учасники ринку зерна та продуктів його переробки зазнали значних втрат в сфері складської інфраструктури. Обсяг елеваторних потужностей на території, контрольованій Україною станом на квітень 2023 року, складає близько 43-44 млн тон, що на 25% менше, ніж у довоєнний період, що зумовило проблеми із складським зберіганням зернових культур. Прямі збитки в результаті знищення та пошкодження складської логістики оцінюються експертами в 1,3 млрд дол. США [14]. В результаті російської окупації та збройного контролю агресора акваторії Чорного моря були перекриті Чорноморські морські порти, які виступали основним шляхом руху зернової продукції на експорт. На початку війни доступним напрямом залишалися лише порти Дунайського регіону. Перекриття експортних шляхів зумовило значне накопичення пропозиції зерна в країні та збільшення перехідних запасів. Зокрема, станом на кінець сезону 2021/22 МР в країні зберігалося близько 24,3 млн тон зерна, що у 3-5 разів більше порівняно із попередніми роками (табл. 1).

Блокування експорту вітчизняної продукції спричинили певні загрози стабільності світового ринку та продовольчій безпеці імпортозалежних країн світу. У зв'язку із цим було докладено значних зусиль ООН для забезпечення функціонування Чорноморської зернової ініціативи [15]. Дана домовленість створювала можливості для безпечного переміщення суден узгодженими морськими коридорами. Сукупний період її дії, включаючи пролонгування, складав практично один рік. Вона була підписана у серпні 2022 року та розірвана з ініціативи Росії у липні 2023 року. Крім того, з боку ЄС було запропонована ініціатива Шляхи солідарності ЄС-Україна [16]. Одним із напрямів підтримки країн ЄС було прийняття Європарламентом Регламенту ЄС 2022/870. Цим документом з травня 2022 року запроваджувалася тимчасова лібералізація торгівлі вітчизняними товарами згідно з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Зокрема була призупинена дія усіх тарифних квот та сплата митних зборів для зернових культур та продуктів їх переробки [17]. В сукупності це дозволило значно активізувати експорт зерна і продуктів його переробки на світові ринки.

Таблиця 1

Баланс ринку зерна України, млн тон

Джерело: складено автором за даними Agricultural Market Information System (AMIS) та Trade Map

Як результат, вдалося суттєво зменшити надмірне накопичення обсягу пропозиції на внутрішньому ринку зерна. Сукупний обсяг вивезеної продукції з України у 2022/23 МР склав 49,1 млн тон. В результаті запаси на кінець року знизилися до 12,7 млн тон. Виходячи із поточних умов, у 2023/24 МР виробництво зерна в Україні очікується на рівні 60 млн тон. На нашу думку, для забезпечення функціонування ринку мінімальний обсяг експорту продукції має складати на рівні 41 млн тон.

Помісячні обсяги експорту окремих видів зернових дозволяють побачити як розвивалася взаємодія в результаті зазначених ініціатив (рис. 2). Характер динаміки у воєнний час кардинально відрізняється від тенденцій мирного часу. Відбувся обвал експортних потоків із початком війни з березня 2022 року та поступове нарощення із серпня 2022 року. Найбільший обсяг поставок припадає на лютий-березень 2023 року, що зумовлено повноцінною дією обох Ініціатив без обмежень. Починаючи із квітня 2023 року, були введені заборони на експорт зерна в країни ЄС, що межують із Україною. Крім того, обстріли російськими військами портової інфраструктури створювали значні

Рис. 2. Помісячні обсяги експорту окремих видів зернових культур, тис. тонн. Джерело: складено автором за даними TradeMap

воєнний конфлікт світовий європейський зерновий ринок

Під час війни значно змінилася географія експорту зернової продукції з України. До війни морська логістика при експортних поставках вибудовувалася у напрямі Китай, Саудівська Аравія, Єгипет, Індонезія (20-60% від загального обсягу експорту). У воєнний період одним із основних партнерів у торгівлі зерновою продукцію в межах Зернового коридору стали Туреччина та Китай, займаючи до 20% від загального обсягу експорту по окремим видам продукції. У європейському напрямку найбільший обсяг взяли на себе Румунія та Польща (до 13-25% експорту зернових) (табл. 2).

Таблиця 2