Розвиток стартап-екосистеми в Україні: приклад країн центральної та Східної Європи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток стартап-екосистеми в Україні: приклад країн центральної та Східної Європи

Мишковська Роксолана Олександрівна аспірант, Національний техніний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», м.Київ

Анотація

Перед українськими стартапами щодня постають численні виклики, такі як політична нестабільність та корупція, але вони мають великий потенціал для успіху у світі технологій. У статті розглянуто перспективи розвитку стартап-екосистеми в Центральній та Східній Європі та визначено ключові напрями, які сприяють використанню цього потенціалу. Серед них - пошук талантів, державна підтримка досліджень та інновацій, створення сприятливого регуляторного середовища, партнерства зі світовими технологічними гігантами та роль фондів венчурного капіталу в сприянні розвитку стартапів. український стартап венчурний капітал

Досліджено ключові фактори, що сприяють успішному розвитку інноваційного підприємництва, зокрема, пошук талантів, державну підтримку, важливість створення сприятливого регуляторного середовища, і роль фондів венчурного капіталу. Також розглянуто виклики, які постають перед українськими стартапами, включаючи політичну нестабільність, корупцію, та шляхи їх подолання.

Особлива увага приділяється аналізу досвіду країн Центральної та Східної Європи, які можуть слугувати зразком для України у формуванні ефективних стратегій розвитку інновацій та залучення інвестицій у технологічний сектор. Стаття наголошує на необхідності адаптації української моделі стартап-екосистеми до глобальних трендів та сучасних викликів, зокрема, в умовах повоєнного відновлення, підкреслюючи значення стимулювання інноваційної активності та підвищення конкурентоспро¬можності національних стартапів.

Стаття надає інсайти щодо шляхів розвитку стартап-екосистеми в Україні, враховуючи міжнародний досвід та специфіку регіонального ринку. Аналізуючи успішні ініціативи та стратегії, автором зроблена спроба визначити оптимальні підходи для залучення інвестицій, розвитку талантів та створення сприятливого інноваційного середовища в Україні.

Ключові слова: українські стартапи, стартап-екосистема, фонди венчурного капіталу, інвестиції.

Myshkovska Roksolana Oleksandrivna Postgraduate Student, National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute", Kyiv

DEVELOPMENT OF THE STARTUP ECOSYSTEM IN UKRAINE: THE CASE OF CENTRAL AND EASTERN EUROPE

Abstract. Ukrainian start-ups face numerous challenges, such as political instability and corruption, but they have great potential for success in the world of technology. The article examines the prospects for the development of the startup ecosystem in Central and Eastern Europe and identifies key areas that contribute to the utilisation of this potential. These include the search for talent, government support for research and innovation, the creation of a favourable regulatory environment, partnerships with global technology giants, and the role of venture capital funds in promoting startup development.

The key factors that contribute to the successful development of innovative entrepreneurship, including the search for talent, government support, the importance of creating a favourable regulatory environment, and the role of venture capital funds, are explored. The challenges faced by Ukrainian start-ups, including political instability and corruption, and ways to overcome them are also discussed.

Particular attention is paid to the analysis of the experience of Central and Eastern European countries, which can serve as a model for Ukraine in formulating effective strategies for developing innovations and attracting investment in the technology sector. The article emphasises the need to adapt the Ukrainian startup ecosystem model to global trends and current challenges, in particular in the context of post-war recovery, stressing the importance of stimulating innovation activity and increasing the competitiveness of national startups.

The article provides insights into the ways of developing the startup ecosystem in Ukraine, taking into account international experience and the specifics of the regional market. By analysing successful initiatives and strategies, the author attempts to identify the best approaches to attracting investment, developing talent and creating a favourable innovation environment in Ukraine.

Постановка проблеми

Попри значний успіх українських стартапів на міжнародній арені, нещодавні події, включаючи військову агресію Росії, викликали серйозні виклики для стартап-екосистеми країни. Зниженнят України в Global Startup Ecosystem Index і падіння рейтингу міст вказують на критичні проблеми, які загрожують подальшому розвитку сектора. Важливо розглянути стратегії підвищення конкурентоспроможності українських стартапів та з'ясувати, як досвід країн Східної та Центральної Європи може допомогти формувати нову модель стартап-екосистеми в умовах повоєнного відновлення. Стаття має на меті аналізувати ці питання та визначати шляхи розвитку українських стартапів у контексті сучасної геополітичної ситуації.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Щодо досліджень і публікацій, то багато науковців і практиків присвятили свої роботи аналізу стартапів, стартап-екосистем і розвитку інноваційного підприємництва. Зокрема, такі автори як S. Blank, G. Deeb, B. Feld, P. Fisk, B. Goldense, M. Granovetter, N. Furr, D. McClure, J. Ortmans (зарубіжні науковці) та О. Курченко, І. Литвин, Н. Подольчак, К. Процикевич, І. Ситник (українські науковці) зробили важливий внесок у розуміння цих питань. У їхніх роботах висвітлено ключових гравців у стартап-екосистемі, таких як стартапери, ментори, інвестори, інкубатори, університети, корпорації, бізнес-асоціації та інші, і визначено їхню роль та внесок у розвиток цих систем [1, 2]. Крім того, дослідники розглядають фактори, які впливають на сприятливість країни для стартап-діяльності, такі як рівень інвестицій у людський капітал, потенціал у галузі досліджень і розробок, розвиток підприємницької інфраструктури та ефективність використання місцевих активів для підтримки венчурного бізнесу [1]. Н. Ситник також розглядає стартап-екосистему як підсистему інноваційної екосистеми і виділяє принципи, які визначають її ефективність та функціонування [3].

Навіть при важливому внеску науковців у розробку теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо екосистем стартапів, можливості України у формуванні та розвитку таких екосистем залишаються недостатньо вивченими і потребують подальшого наукового дослідження. Оскільки подібні екосистеми тільки розпочинають свій розвиток в Україні, було б доцільним провести аналіз кращого світового досвіду підтримки екосистем стартапів.

Метою статті - є розгляд шляхів підвищення конкурентоспроможності українських стартапів та вивчення того, як досвід країн Східної Європи може бути застосований для формування нової моделі стартап-екосистеми України в умовах повоєнної відбудови.

Виклад основного матеріалу

Стартап-екосистему можна розглядати як сукупність розробників, підприємців і інфраструктури, які діють і взаємодіють з метою створення нових стартапів, підтримки і розвитку існуючих, створення умов для збільшення їх кількості та якості за посередництва й підтримки держави й фінансових інституцій [13]. Основна мета стартап-екосистеми - створення умов, які підтримують інноваційну підприємницьку діяльність, сприяють зростанню стартапів та їх масштабу- ванню. Екосистема включає у себе такі елементи, як доступ до капіталу, правове регулювання, ринкові можливості, наявність талантів і технологій, а також культурні та соціальні фактори, які сприяють підприємництву.

Стартап - це молода компанія або організація, заснована з метою розробки унікального продукту або послуги, часто базованої на інноваційних технологіях або бізнес-моделі. Відмінність стартапів від традиційного бізнесу полягає у їх фокусі на інноваціях, швидкому зростанні та масштабуванні, часто у супроводі високого рівня ризику та невизначеності. Стартапи зазвичай характеризуються обмеженим фінансуванням на ранніх етапах і залучають інвестиції для розвитку своєї ідеї та комерціалізації продукту.

На зламі XX і XXI століть почалася активна розробка нових програмних, апаратних та мережевих рішень, які здобули популярність в період широкого поширення комп'ютеризації. З огляду на те, що галузь інформаційних технологій стала провідною в інноваціях, термін "стартап" став предметом вивчення та аналізу у сферах бізнесу, культури, економіки, інновацій та науково-технічних досліджень. По всьому світу почали з'являтися нові технологічні компанії, такі як Amazon, Google, Facebook, Twitter, eBay та інші. Наукові дослідження та розробка нових проектів сприяли зростанню кількості стартапів. Раніше для створення нового бізнесу потрібно було вкладати значні ресурси, але з розвитком технологій з'явилось більше можливостей для створення підприємств, нових бізнес-моделей та виробництва.

Історія виникнення стартапів часто призводить до неправильного асоціювання їх з областю інформаційних технологій. Ерік Ріс у своїй книзі "Бізнес з нуля" вказує на важливість розуміння терміну "інновації" у широкому контексті, оскільки стартапи використовують різноманітні види інновацій, включаючи наукові відкриття, нові версії наявних технологій та нові бізнес-моделі, які розкривають раніше невидиму цінність або пропонують товари та послуги на нових ринках для нових клієнтів. У всіх цих випадках інновації лежать в основі успіху компаній. Отже, стартап - це компанія з інноваційним елементом, яка діє в умовах великої невизначеності та обмеженості ресурсів і перебуває на етапі розробки стійкої та масштабованої бізнес-моделі.

Сучасні стартапи можуть бути охарактеризовані такими ключовими рисами [8]:

*Економічна мета: Вони формуються з метою здобуття прибутку у майбутньому і не відповідають означенню організацій, оскільки їх правовий статус - це не підприємства або суб'єкти господарювання.

*Унікальна бізнес-ідея: В центрі кожного стартапу знаходиться цікава бізнес-ідея, яка має особливу цінність і потенціал на ринку.

*Інноваційні продукти: Стартапи спрямовані на створення інноваційних продуктів, що задовольняють потреби ринку, і розробку нових товарів, робіт або послуг.

*Тимчасовий характер: Ці підприємства є новачками на ринку і існують тимчасово. Успішний стартап може з часом перетворитися на повноцінну компанію, бути проданим або злитися з іншою компанією через декілька років.

*Потенціал для масштабування: Вони мають потенціал для швидкого росту і великого рівня розвитку. Стартапи часто визнаються "швидкими" бізнесами, оскільки середній термін їх створення становить 3-4 місяці, а для високотехнологічних стартапів - до року. На початкових етапах існування вони можуть швидко рости, навіть при наявності обмежених фінансових, людських і матеріальних ресурсів.

*Ризик та невизначеність: Стартапи характеризуються нестабільним становищем на ринку і великою невизначеністю щодо майбутнього через обмежені фінансові можливості для втілення своїх ідей в життя.

Стартапи в Україні характеризуються значною різноманітністю та інноваційністю у різних галузях технологічної індустрії. Однією з ключових сфер, де українські стартапи мають значний вплив, є сектор електронної комерції. В Україні існує кілька стартапів у цій галузі, які досягли помітного успіху. Наприклад, Rozetka вважається одним з найбільших онлайн-магазинів у країні. Інші стартапи, такі як Petcube, який фокусується на продуктах для домашніх тварин, та Grammarly, який розробляє помічника з написання на базі штучного інтелекту, також здобули міжнародне визнання.

Важливий внесок українських стартапів також помітний у рекламній індустрії. Наприклад, Clickky, який є мобільною рекламною платформою, сприяє з'єднанню рекламодавців з видавцями. Адже Admixer пропонує комплексні рішення для керування рекламою на різних платформах.

Сектор фінансових технологій також відзначається присутністю успішних українських стартапів. Компанії, як-от ПриватБанк, який надає послуги мобільного банкінгу та онлайн-платежів, та Paysera, що пропонує рішення для онлайн-платежів і електронних гаманців, активно залучають клієнтів як в Україні, так і за кордоном.

Інноваційність українських стартапів також проявляється в сферах, як- от штучний інтелект, блокчейн і розробка програмного забезпечення. Відомі приклади включають RefaceAI, який розробив додаток для зміни обличчя зі знаменитостями, та Grammarly, який застосовує технології штучного інтелекту для покращення письмових навичок користувачів. Компанії, як-от Distributed Lab і N-iX, спеціалізуються на розробці блокчейнів та програмного забезпечення і залучають клієнтів з усього світу. Загалом, українські стартапи демонструють різноманітний спектр інновацій та досвіду, що робить країну перспективним технологічним центром у Східній Європі.

У 2023 році, через військову агресію Росії та серйозні виклики, пов'язані з людськими, економічними та інфраструктурними втратами, Україна зайняла 49-те місце в Global Startup Ecosystem Index у 2023 році. Україна поліпшила свою позицію на одну сходинку порівняно з 2022 роком. Це свідчить про потенціал і стійкість української стартап-екосистеми, яка здатна адаптуватися та розвиватися навіть у складних умовах.

Ці зміни в рейтингах стартап-екосистеми пов'язані з масштабною міграцією кваліфікованих кадрів, обмеженнями внутрішніх та зовнішніх інвестицій у інноваційні проекти, а також з відсутністю державної підтримки інноваційного підприємництва. Однак, в контексті підтримки за кордоном, існує ризик, що українські ІТ-спеціалісти та стартапи можуть не повернутися до України після війни.

Подальше відновлення та розвиток України після війни вимагає відновлення фізичної та економічної інфраструктури, що підтримує інноваційне підприємництво, а також формування нової моделі стартап- екосистеми. Україна може взяти приклад з досвіду інших країн Східної Європи, таких як Литва, Латвія, Естонія, Польща, Угорщина та Чехія, які пережили схожі трансформації у політичній, економічній та соціальній сферах і мають схожі культурні та етнічні цінності. [5].

Світовий досвід підтверджує, що розвиток екосистеми стартапів неможливий без активної участі держави. Державна підтримка спрямовується переважно на такі сфери, як юридично-правове регулювання інноваційного підприємництва, фінансування, освіту та навчання фахівців, інфраструктуру. У Східноєвропейському регіоні лише чотири країни (Чеська Республіка, Румунія, Словенія і Хорватія) не активно залучають державу до розвитку стартапів, тоді як інші, включаючи Балтію, Польщу, Болгарію, Угорщину, Словаччину, вкладають значні зусилля у створення сприятливого середовища для стартапів.

Центральна та Східна Європа - це регіон з унікальним політичним контекстом, різноманітною культурою та складною історією. Розташований у стратегічному центрі Європи, він має значний ринок з високим споживчим попитом. Крім того, регіон пропонує легкий доступ до єдиного ринку ЄС. Ключовими факторами зростання регіону та його нещодавніх історій успіху були, зокрема, добре освічені, висококваліфіковані фахівці, дешева робоча сила, добре розвинена інфраструктура та висока концентрація технологічних компаній у поєднанні зі сприятливим для інновацій середовищем, що стимулюється урядами країн регіону. Рівень амбіцій та мотивації підприємців у ЦСЄ вищий, ніж у багатьох інших регіонах. Країни ЦСЄ також накопичили потужний технічний досвід та глибокі знання в галузі бізнесу. За останні роки екосистеми в ЦСЄ динамічно розвивалися, щоб бути на передовій європейського стартап-ландшафту.

Сучасні процеси економічного і соціального розвитку також обумовлені факторами без матеріальної основи. Серед цих факторів, зокрема, знання, інновації та людська творчість. Вони становлять суть так званої "економіки навчання" - концепції, яка в останні роки замінила "економіку, засновану на знаннях". Отже, для регіональної інноваційної системи головними функціями є функції економіки, заснованої на знаннях, а також її виробництво, обіг і поширення. Усі установи, які сприяють створенню регіональної інноваційної системи, беруть участь у цьому процесі, але ступінь їх участі варіюється. Економічні суб'єкти в основному відповідальні за поширення знань, тоді як університети та науково-дослідні установи відповідають за виробництво знань. Установи бізнес-середовища, регіональні адміністрації, а також університети та науково-дослідні установи відповідають за обіг знань. Це досягається через організацію конкурсів, виставок, обмінів, ярмарків інновацій, програм мобільності для осіб між наукою та промисловістю (особливо в малих та середніх підприємствах), співпрацю між приватними компаніями та науковими одиницями, суттєву і фінансову допомогу для новозаснованих інноваційних компаній, цільові програми стимулювання та пошук творчих особистостей [10].

Розглянемо розвиток й інновації в стартап-екосистемах Центральної та Східної Європи,а саме кейси Польщі та Балтійських країн.

У 2018 році в стартапи ЦСЄ було інвестовано рекордні 0,7 мільярда євро, частково завдяки двом мегараундам на суму понад 100 мільйонів євро (Taxify/Bolt і Citybee). Це більш ніж удвічі більше, ніж п'ять років тому. У ширшому контексті, однак, вона залишається крихітною. Минулого року стартапи в Лондоні залучили понад 2 мільярди євро - майже втричі більше, ніж у регіоні ЦСЄ.

Венчурний капітал історично повільно розвивається в регіоні. Серед основних причин - менша кількість якісних угод порівняно із Західною Європою та США, відсутність мережі та знань місцевої екосистеми для доступу до угод, а також складність успішного виходу з ринку. Тому стартапи з ЦСЄ на ранніх стадіях рідко з'являються у портфелях провідних західних венчурних фондів. Деякі фонди наполягають на тому, щоб стартапи переїжджали на Захід, інакше вони не будуть інвестувати, що, своєю чергою, б'є по інвестиційному іміджу регіону і заважає місцевій стартап-екосистемі дозрівати.

Хоча 2020 рік розпочався добре, пандемія коронавірусу може мати значний вплив на угоди в європейській технологічній екосистемі, загрожуючи притоку американського капіталу в європейські компанії. Це пов'язано з тим, що темпи укладання угод у сфері прямих інвестицій у США у 2020 році продовжують суттєво відставати від минулих років внаслідок кризи, спричиненої коронавірусом. Для боротьби з наслідками коронавірусної кризи стартапи по всій Європі звернулися до державних позик і заморозили набір персоналу.

Оскільки державне фінансування є найбільшим джерелом капіталу в регіоні, на яке припадає 42% капіталу, залученого в 2018 році, можна очікувати, що регіон і надалі отримуватиме вигоду від фондів ЄС, спрямованих на стимулювання інновацій. Найбільш перспективні фінансові інструменти включають "Горизонт 2020", найбільшу в історії ЄС програму досліджень та інновацій, з майже 80 мільярдами євро фінансування, доступного протягом 7 років (2014-2020). Інвестиційний план Європейського зеленого курсу мобілізує державні інвестиції та допоможе розблокувати потенційні кошти через фінансові інструменти ЄС, зокрема InvestEU, що може призвести до залучення щонайменше 1 трильйона євро інвестицій.

Державна політика гнучкості інноваційного підприємництва в Естонії служить прикладом для інших країн. Ініціативи, такі як електронна система державних послуг та «Фонд розвитку Естонії», допомагають новим підприємцям у фінансовому та інформаційному плануванні. У цій країні діє понад 30 інструментів підтримки стартапів.

Державна політика спрямована на створення комфортних умов для місцевих та іноземних засновників стартапів, спонукання ІТ-талантів до працевлаштування в країні. Реєстрація бізнесу в Естонії займає всього кілька днів, що дає перевагу, а іноземні засновники стартапів мають можливість отримати тимчасовий вид на проживання. Крім того, державна програма «Робота в Естонії» дозволяє ІТ-фахівцям швидко отримати вид на проживання, іноземці можуть отримати е-резидентство, що дозволяє засновникам стартапів керувати бізнесом з-за кордону.

Естонія також має високо конкурентоспроможну систему оподатку¬вання, що стимулює розширення бізнесу. Спільно з приватним капіталом, державні венчурні фонди активно інвестують у інноваційні ІТ-стартапи.

Країни Балтії відзначаються помірною вартістю життя, передовою цифровою інфраструктурою та легкістю ведення бізнесу. Естонія відома своєю візою для цифрових кочівників, що сприяє залученню талантів та підприємців. Латвія та Литва розробили спрощені візові процедури для білоруських бізнесів. Важливим чинником успіху є також інвестиції ЄС у фонди акселераторів, що покращують умови для інвестування на ранніх етапах розвитку стартапів. Естонія, один з лідерів стартапів у регіоні ЦСЄ, пишається найкращою у світі безплатною мережею Wi-Fi, кодуванням, що є частиною шкільної програми, та програмою електронної резиденції. В інших країнах ЦСЄ ми бачимо підтримку стартапів через програми акселераторів та інкубаторів, такі як Baltic Startup Wise Guys, що проходять у Ризі, Вільнюсі та Таллінні, або Seedcamp, відомий своїми постійними інвестиціями у стартапи з країн ЦСЄ. Коворкінги з акцентом на побудову спільнот та співпрацю також є ключовими для успіху стартапів, наприклад, HubHub (з філіями у Празі, Будапешті, Варшаві, Братиславі та Лондоні), а також Кембридзький інноваційний центр (Варшава).

Фонди венчурного капіталу (Venture Capital Funds) - це фінансові організації або структури, які інвестують гроші в початкові, ризиковані стартапи та інноваційні підприємства з метою отримання високого прибутку в майбутньому. Ці фонди грають важливу роль у фінансуванні та підтримці молодих компаній, які мають потенціал для швидкого зростання та розвитку. Вони зазвичай інвестують в обмін на власні акції або пайки, отже, стають акціонерами чи учасниками власного капіталу цих стартапів.

Фонди венчурного капіталу грають ключову роль у стимулюванні інновацій, розвитку нових технологій та підтримці підприємців, які можуть створити високоефективні бізнеси. Вони надають стартапам не лише фінансові ресурси, але й експертну підтримку, менторство, а також допомагають встановити зв'язки в бізнес-спільноті, що сприяє подальшому розвитку і успіху молодих компаній.

Фонди венчурного капіталу можуть бути як державними, так і приватними, і вони грають важливу роль у створенні сприятливої екосистеми для стартапів та інноваційної діяльності [11].

Болгарський фонд фондів виділяє 272 млн євро менеджерам фондів венчурного та приватного капіталу по всій країні. Ці інвестиції спрямовані на підтримку наукових/дослідницьких ініціатив, зацифрування та підвищення конкурентоспроможності сегмента малих та середніх компаній країни.

Загальноєвропейська кліматична венчурна компанія Contrarian Ventures отримала 25 млн євро від ЄІБ, наблизившись до залучення наступного фонду в розмірі 100 млн євро.

Словенська фармацевтична корпорація Labena засновує акселератор Labena Ventures з капіталом 100 млн євро для стартапів у сфері біотехнологій та охорони здоров'я в Центральній та Східній Європі.

Празький кліматичний інвестор Inven Capital отримує додаткові 50 млн євро від ЄІБ для продовження інвестування в Європу/Ізраїль.

Глобальний венчурний фонд і акселератор Startup Wise Guys залучив 25 млн євро зі свого 45-мільйонного фонду. Фірма підтримуватиме компанії на ранніх стадіях розвитку у сферах B2B SaaS, фінтех, кібербезпеки, XR та сталого розвитку у Центральній та Східній Європі, Італії, Іспанії та Африці.

Латвійська інвестиційна компанія Merito Partners оголосила про закриття першого, 17-мільйонного фонду, який має намір інвестувати від 500 тис. до 5 млн євро в стартапи зі Скандинавії та країн Балтії.

Польський інвестор JR HOLDING отримує додаткові 24 млн злотих для нових інвестицій.

Створено перший литовський венчурний фонд/акселератор для технологій подвійного призначення - Scale Wolf VC. Збір коштів все ще триває, але Рокас Тамошюнас вже став одним із партнерів фонду.

Литовські ветерани ігрової індустрії засновують фонд Gamedev Fund для підтримки ігор для ПК/консолей, інвестуючи від 100 до 500 тис. євро в європейські студії, що мають демоверсію гри, яку можна грати.

La French Tech Kyiv запускає український фонд Phoenix Tech Fund, який інвестуватиме від 100 тис. до 400 тис. євро в місцеві стартапи на посівній стадії.

Глобальні інвестори та великі компанії активно шукають можливості для інвестицій з низькими витратами та високоякісними талантами, що є сильними сторонами цього регіону. Проте для створення справжньої успішної стартап- екосистеми необхідна систематична підтримка підприємництва та інновацій на рівні Європейського Союзу і національному рівні. Нижче ми окреслимо ключові напрями, які можуть допомогти використовувати потенціал технологічних стартапів для майбутнього зростання Центральної та Східної Європи:

-Країни Центральної та Східної Європи повинні спільно розв'язувати проблеми, пов'язані з потенційним дефіцитом кадрів, такі як «відтік мізків» і зростаюча потреба в навичках у сфері ІКТ, наприклад, створюючи ініціативи для залучення талантів та інвестицій.

-Підтримка досліджень, розробок та впровадження нових технологій повинна стати ключовою складовою державних стратегій для максимізації можливостей розвитку місцевого технологічного підприємництва.

-Уряди повинні співпрацювати з місцевими зацікавленими сторонами для створення нормативно-правової бази, що сприяє інвестиціям в систему стартапів з боку бізнес-ангелів, венчурних фондів та великих корпорацій.

-Створення регуляторних "пісочниць" або тестових середовищ, де стартапи можуть проводити реальні експерименти в контрольованому середовищі під наглядом регулятора.

-За умови належного фінансування стартапів на ранніх стадіях в регіоні, основним завданням повинно бути розширення можливостей для масштабування (для більш зрілих технологічних стартапів).

Регіональна та міжінституційна співпраця:

-Країни Центральної та Східної Європи можуть об'єднати зусилля на європейському рівні для гарантування відчуття їхніх цифрових інтересів.

-Спільна робота на рівні Європейського Союзу, зокрема між Європейським інститутом інновацій та технологій і Європейською інноваційною радою, може -виявити перспективні компанії в Центральній та Східній Європі та забезпечити швидкий доступ до фінансування [12].

Однією з ключових можливостей для українських стартапів є підтримка, яку вони отримують від уряду. За останні роки український уряд запустив кілька ініціатив для сприяння розвитку технологічної галузі, включаючи податкові пільги, інвестиційні стимули та створення інноваційних парків і технологічних кластерів. Ці програми спрямовані на залучення іноземних інвестицій і створення більш сприятливого середовища для зростання та масштабування стартапів.

Ще одна можливість для українських стартапів - потенціал для партнерства зі світовими технологічними гігантами. Багато з цих компаній визнали талант та інновації, які виходять з України, і активно шукають партнерства з місцевими стартапами. Наприклад, Microsoft відкрила R&D- центр в Україні, а Google запустив в країні програму прискорення стартапів. Ці партнерства можуть надати українським стартапам доступ до ресурсів, мереж і досвіду, які можуть допомогти їм масштабувати та розширювати охоплення.

Для створення динамічної стартап-екосистеми необхідна міцна інфра¬структура, яка складається з доступу до фінансування та талантів, сприятливого регуляторного середовища (особливо щодо інтелектуальної власності, податків та захисту даних), високошвидкісного широкосмугового зв'язку, а також можливостей для налагодження контактів, навчання та співпраці.

У контексті відновлення та адаптації стартап-екосистеми України до нових ринкових умов, враховуючи сучасні технологічні тенденції, можна запропонувати наступні стратегії:

1.Розвиток коворкінг-центрів та бізнес-інкубаторів. Це сприятиме зменшенню оперативних витрат стартапів та підтримці мережевих зв'язків шляхом забезпечення доступу до спільних робочих просторів та ресурсів.

2.Формування інноваційних кластерів. Створення регіональних інноваційних кластерів може сприяти синергії між стартапами, науковими установами та комерційними організаціями, що сприятиме взаємному зростанню.

3.Розробка адаптивних бізнес-моделей. Підтримка розробки гнучких бізнес-моделей, які можуть швидко пристосовуватися до змінних ринкових умов.

4.Орієнтація на експортні ринки: Розробка продуктів та послуг, орієнтованих на міжнародні ринки, дозволить розширити ринковий потенціал стартапів.

5.

6.Застосування хмарних технологій та ІТ-інфраструктури: Впровадження хмарних рішень забезпечить гнучкість та масштабування бізнесу.

7.Використання штучного інтелекту та машинного навчання: Це сприятиме оптимізації процесів, підвищенню продуктивності та розробці інноваційних продуктів.

8.Співпраця з університетами та науковими установами: Налагодження зв'язків з освітніми і науковими інституціями для підтримки освітніх програм, стажувань та дослідницьких проектів.

9.Організація тренінгів та майстер-класів: Проведення освітніх заходів для підвищення кваліфікації та розвитку навичок підприємців і команд стартапів.

Висновки

На шляху до успіху українські стартапи стикаються з різними викликами, включаючи політичну нестабільність, корупцію та обмежений доступ до фінансування. Однак у цих компаній також є значні можливості для процвітання та залишити свій слід у світовій індустрії технологій.

Однією з ключових можливостей для українських стартапів є підтримка, яку вони отримують від уряду. За останні роки український уряд запустив кілька ініціатив для сприяння розвитку технологічної галузі, включаючи податкові пільги, інвестиційні стимули та створення інноваційних парків і технологічних кластерів. Ці програми спрямовані на залучення іноземних інвестицій і створення більш сприятливого середовища для зростання та масштабування стартапів.

Глобальні інвестори зацікавлені в регіоні через низькі витрати та високоякісні таланти. Важливим є створення ефективної стартап-екосистеми з допомогою систематичної підтримки на рівні національного уряду. Розвиток талантів, співпраця з університетами та науковими установами, та інвестиції в інноваційні проекти є ключовими для зміцнення стартап-екосистеми України.

Українські стартапи мають доступ до великого та висхідного ринку, як внутрішнього, так і міжнародного. Близькість країни до інших європейських ринків забезпечує українським стартапам легкий доступ до потенційних клієнтів і партнерів. Оскільки світова індустрія технологій продовжує розвиватися, українські стартапи мають можливість скористатися цією тенденцією та стати основними гравцями в секторі.

Література:

1.Хаустов М. М., Данько А. Т., Бондаренко Д. В., Юрченко О. К. Дослідження екосистем стартапів країн світу для забезпечення їх економічного зростання. Бізнес Інформ. 2022. № 8, С. 47-59. URL: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-8-47-59

2.Литвин І. Екосистема стартап-підприємництва в Україні: історія створення та сучасність. Молодий вчений. 2019. №1 (65), С. 476-482. URL: https://doi.org/10.32839/2304- 5809/2019-1-65-110.

3.

4.Ситник Н. І. Екосистема стартапів як складова інноваційної екосистеми. Бізнес Інформ. 2017. № 8. С. 89-94.

5.StartupBlink. (2023). Top 20 Countries by Total Startup Output in 2023.. URL: https:// www.startupblink.com/blog/top-20-countries-by-total-startup-output-in-2023/ (Дата звернення

10.11.2023).

6.Deeb G. How to build a startup ecosystem. Forbes. 04.04.2019. URL: https://www.forbes.com/ sites/georgedeeb/2019/04/04/how-to-build-a-startup-ecosystem/?sh=379f2d6f6130 (Дата звернення

19.08.2023).

7.The Commission to the European Parliament, The Council, The European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. COM/2022/332 final of 05 July 2022: A New European Innovation Agenda [Електронний ресурс]. URL: https://eur-lex.europa.eu/ legal-content/EN/ALL/?uri=CELEX%3A52022DC0332 (Дата звернення: 15.08.2023).

8.Про інноваційну діяльність : Закон України від 14 лютого 2002 року № 40-IV. Відомості Верховної Ради України. 2002. № 36. С. 266.

9.Nesterenko, S. Kutlina, I. and Montrin I. (2017), “Startup projects in the development of small business in Ukraine”, Kwartalnik Naukowy Uczelni Vistula, vol. 2(52), pp. 154-162

10.Chlon-Dominczak, A., et al. (eds.) (2022) Raport SGH i Forum Ekonomicznego 2022. [Електронний ресурс]. Дата доступу: https://www.sgh.waw.pl/sites/sgh.waw.pl/files/2022- 09/raport-karpacz-2022.pdf (Дата звернення: 12.08.2023).

11.Matusiak, K.B. (ред.). Osrodki innowacji w Polsce. Instytucje rzqdowe i ogolnokrajowe, centra transferu technologii, inkubatory technologiczne, akademickie inkubatory przedsi^biorczosci, parki technologiczne. Poznan-Warszawa: PARP, [2005].

12.New VC Funds Investing In Europe - 1Q 2023 [Електронний ресурс]. URL: https:// www.vestbee.com/blog/articles/new-vc-funds-investing-in-europe-1q-2023 (Дата звернення:

20.08.2023).

13.Pison, Z. The Future of Tech Startups in Central & Eastern Europe [Електронний ресурс]. URL: https://www.globsec.org/sites/default/files/2020-10/The-Future-of-Tech-Startups- in-Central-Eastern-Europe.pdf (Дата звернення: 21.08.2023).

14.Демчишак Н. Б., Хильченко М. О. Стартап-екосистема: інституційні та фінансові аспекти стимулювання розвитку в Україні. Інвестиції: практика та досвід. 2021. № 13-14. С. 5-13.

References:

1.Khaustov M. M., Danko A. T., Bondarenko D. V. & Yurchenko O. K. Doslidzhennia ekosystem startapiv krain svitu dlia zabezpechennia yikh ekonomichnoho zrostannia [Research of startup ecosystems in the world to ensure their economic growth] Biznes Inform - Business Inform. 8, 47-59 Retrieved from: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-8-47-59 [in Ukrainian].

2.Lytvyn I. (2019) Ekosystema startap-pidpryiemnytstva v Ukraini: istoriia stvorennia ta suchasnist [The ecosystem of startup entrepreneurship in Ukraine: history and present]. Molodyi vchenyi - Young scientist. №1 (65), 476-482 [in Ukrainian].

3.Sytnyk N. I. (2017) Ekosystema startapiv yak skladova innovatsiinoi ekosystemy [Startup ecosystem as a component of the innovation ecosystem]. Biznes Inform - Business Inform. № 8. 89-94. [in Ukrainian].

4.StartupBlink. (2023). Top 20 Countries by Total Startup Output in 2023. Retrieved from: https://www.startupblink.com/blog/top-20-countries-by-total-startup-output-in-2023/ [in Ukrainian].

5.6.Deeb G. How to build a startup ecosystem. Forbes. 04.04.2019. Retrieved from: https://www.forbes.com/sites/georgedeeb/2019/04/04/how-to-build-a-startup-ecosystem/?sh= 379f2d6f6130 [in English]

7.The Commission to the European Parliament, The Council, The European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. COM/2022/332 final of 05 July 2022: A New European Innovation Agenda Retrieved from: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/ EN/ALL/?uri=CELEX%3A52022DC0332 [in English]

8.Pro innovatsiinu diialnist : Zakon Ukrainy vid 14 liutoho 2002 roku [On innovation activity : Law of Ukraine of February 14, 2002]. 40-IV. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletins of the Verkhovna Rada of Ukraine. 36. 266 [in Ukrainian].

9.Nesterenko, S. Kutlina, I. and Montrin I. (2017), “Startup projects in the development of small business in Ukraine”, Kwartalnik Naukowy Uczelni Vistula, vol. 2(52), pp. 154-162 [in English].

10.Chlon-Dominczak, A., et al. (eds.) (2022) Raport SGH i Forum Ekonomicznego 2022. Retrieved from: https://www.sgh.waw.pl/sites/sgh.waw.pl/files/2022-09/raport-karpacz-2022.pdf [in Polish].

11.Matusiak, K.B. (eds.) (2005). Osrodki innowacji w Polsce. Instytucje rzqdowe i ogolnokrajowe, centra transferu technologii, inkubatory technologiczne, akademickie inkubatory przedsi^biorczosci, parki technologiczne. Poznan-Warszawa: PARP [in Polish].

12.New VC Funds Investing In Europe - 1Q 2023 Retrieved from: https://www.vestbee.com/ blog/articles/new-vc-funds-investing-in-europe-1q-2023 [in English]

13.Pison, Z. The Future of Tech Startups in Central & Eastern Europe [Електронний ресурс]. Retrieved from: https://www.globsec.org/sites/default/files/2020-10/The-Future-of-Tech- Startups-in-Central-Eastern-Europe.pdf [in English]

14.Demchyshak N. B., Khylchenko M. O. Startap-ekosystema: instytutsiini ta finansovi aspekty stymuliuvannia rozvytku v Ukraini [Startup Ecosystem: Institutional and Financial Aspects of Stimulating Development in Ukraine] Investytsii: praktyka ta dosvid - Investments: practice and experience. 13-14. 5-13 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru