Функціональні зміни інформаційного суспільства в концепції Елвіна Тоффлера

к. і. н., доцент Ірина ЄРЕМЄЄВА

Розвиток електронних ЗМІ, інформаційних технологій та комунікацій актуалізує наукові дослідження функцій засобів масової комунікації, роль інформації в житті суспільства та тенденції побудови інформаційного суспільства. Інформаційне суспільство як постіндустріальна форма соціально - економічної організації базується на масовому використанні інформаційно-телекомунікаційних технологій. Зростання темпів суспільного розвитку супроводжується зміною структур громадянського суспільства - виникненням мережевих спільнот та організацій. У цих умовах органи державної влади відчувають потребу в нових, більш ефективних технологіях управління. Автор класичної концепції інформаційного суспільства, американський соціолог-футуролог Елвін Тоффлер акцентує увагу на тому, що процес переходу людства до інформаційного суспільства є більш фундаментальним, ніж ідея щодо лінійного продовження попереднього розвитку, оскільки це зумовлено якісним перетворенням суспільства. Базовими науковими роботами Тоффлера у сфері дослідження інформаційного суспільства є «Третя хвиля», «Шок майбутнього» та «Метаморфози влади». Тоффлер досліджує історичний розвиток суспільства, а точніше, етапи його перетворення, що у його праці визначаються як «хвилі». Науковець виділяє три основні хвилі: перша - аграрна, що тривала до XVIII ст.; друга - індустріальна, що тривала до 50-х рр. ХХ ст.; третя - постіндустріальна, що почалася з 50-х рр. ХХ ст. й триває до сьогодні.

Розвиток техніки та його вплив на суспільство протягом трьох хвиль описуються вченим як розвиток, що «симетрично» поширюється. За Тоффлером, економіка не відіграє провідну роль у сучасному суспільстві. Натомість великого значення набувають інформаційно-комп'ютерні технології, їхній розвиток, потужність та активне використання. Це є основою третьої хвилі, як у минулому для першої та другої хвиль була характерною залежність від розвитку землеробства та індустріальних технологій. інформаційний суспільство тоффлер техніка

Перша хвиля спричинила створення напівурбанізованих суспільств, у яких стали можливими прояви культурних і соціальних інновацій та зникнення малих соціальних груп, що раніше складали основу людських поселень. Протягом другої хвилі індустріалізація надала можливість маргіналізованим соціальним групам вільно користуватися здобутками нового суспільства й прискорила розвиток науки, техніки та культури. За третьої хвилі відбуваються зміни в процесах взаємовідносин сучасних держав, у способі організації сучасного суспільства та в економічній діяльності, тобто формуються нові засоби комунікації. Таким чином, цивілізація, що формується під час третьої хвилі, є рушійною силою для суспільства.

Не менш важливим пунктом у концепції Тоффлера є прогнозування розвитку інформаційного суспільства. Науковець зазначає формування нових суспільних відносин, що складаються за принципом утворення об'єднань людей на певних автономних територіях, пов'язаних спільними поглядами та традиціями. Такий розвиток можливий завдяки новим технологіям, що дозволять самостійно змінювати спосіб життя. У результаті чого потреба в некваліфікованій праці зменшується, одночасно з цим зростає потреба у фахівцях, здатних мислити креативно, самостійно приймати рішення і використовувати інноваційні технології. Таким чином, можна дійти висновку, що трансформації в новому суспільстві стимулюватимуть людей до розвитку навичок миттєво реагувати та пристосовуватися до змін.

Отже, головною ідеєю концепції інформаційного суспільства Тоффлера є твердження, що суспільство, що раніше називалося постіндустріальним, стрімко трансформувалося в інформаційне, основною ознакою якого є виробництво та поширення інформації, перетворення її на основний вид послуг та товар. Головну увагу приділено інтеграції інформаційних технологій, наукових галузей та знань, що перетворюються на автономний ресурс, на основі якого приймаються найважливіші та необхідні рішення. Держава, котра прагне рівноправної інтеграції у глобальний загальносвітовий інформаційний простір, повинна розробити та поетапно реалізовувати ефективну національну інформаційну політику, котру слід розглядати як пріоритетне завдання державного управління щодо забезпечення переходу до інформаційного суспільства.

Список використаних джерел

1. Білоусов О. С. Розвиток концепцій інформаційного суспільства: від формування теорії постіндустріалізму до сучасності. Актуальні проблеми політики. 2013. Вип. 49. С. 60-68.

2. Єремєєва І. А. Проблеми бюрократії в контексті політологічних досліджень. Гуманітарний журнал. 2013. № 3. С. 30-40.

3. Політанський В. Концептуальні ідеї розвитку інформаційного суспільства. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 4. С. 140-144.

Размещено на Allbest.ru