Методи і моделі забезпечення розвитку регіонів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова

Методи і моделі забезпечення розвитку регіонів

Мамонов Костянтин Анатолійович доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри Земельного адміністрування та геоінформаційних систем,

Пруненко Дмитро Олександрович доктор економічних наук, доцент, доцент кафедри транспортних систем і логістики,

Коваленко Людмила Борисівна кандидат фізико-математичних наук, доцент, завідувач кафедри вищої математики і математичного моделювання,

Гой Василь Васильович кандидат економічних наук, докторант кафедри Економіки та маркетингу

м. Харків

Анотація

Встановлено, що розвиток регіонів є важливим напрямом функціонування держави, що формує основу для зростання рівня якості життєдіяльності населення. Він виступає «локомотивом», який забезпечується застосуванням методів і моделей, які характеризуються відсутністю єдиних підходів до напрямів розробки й використання. Особливого значення має застосування провідного вітчизняного й міжнародного досвіду, який базується на існуючій теоретичній базі та нормативно-правовому забезпеченні. Слід зазначити, що у сучасних умовах розвиток регіонів досягається формуванням якісно нового стану, який суттєво відрізняються від минулого та враховує вплив просторових, містобудівних, економічних, екологічних, безпекових, оборонних чинників. Крім того, особливого значення мають розробка та застосування методів і моделей протидії негативного впливу зовнішніх і внутрішніх чинників, а також наслідків агресії рф.У результаті дослідження досягнута мета щодо удосконалення методів і моделей забезпечення регіонального розвитку. У дослідженні вирішені завдання: охарактеризовані методи і моделі забезпечення розвитку регіонів; розробка інструментарію формування кількісної основи розробки напрямів формування регіонального розвитку. Для проведення дослідження і отримання результатів застосовані загальнонаукові методи (систематизації, узагальнення, теоретичного обґрунтування, системного аналізу) та спеціальні методи (моделювання, структури- зація та виокремлення чинників, факторного аналізу). Для забезпечення розвитку регіонів виникає необхідність та потребує подальшого удосконалення міжнародний досвід європейських та інших розвинених країн світу. Обґрунтовані та охарактеризовані методи і моделі забезпечення регіонального розвитку, які базуються на функціональних, інституційних, кількісних, стейкхолдерних ознаках і параметрах, спрямованих на формування основи для прийняття рішень й тенденцій зростання показників розвитку регіонів. Представлені методи і моделі враховують напрями, особливості й міжнародний досвід забезпечення регіонального розвитку.

Ключові слова: розвиток регіонів, міжнародний досвід, методи, моделі, кількісна основа.

Abstract

Mamonov Kostiantyn Anatoliyovych Doctor of economic sciences, professor, head of the Department of Land Administration and Geoinformation Systems, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv, Kharkiv,

Prunenko Dmytro Oleksandrovych Doctor of Economic Sciences, Associate Professor Department of Transport Systems and Logistics, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv, Kharkiv

Kovalenko Liudmyla Borysivna Сandidate of physics and mathematics Sciences, Associate professor, Head of Department of Higher Mathematics and Mathematical Modeling, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv, Kharkiv

Goi Vasyl Vasyliovych Candidate of economic sciences, doctoral candidate at the department of Economics and Marketing, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv, Kharkiv

METHODS AND MODELS OF ENSURING THE DEVELOPMENT OF REGIONS

It has been established that the development of regions is an important direction of the functioning of the state, which forms the basis for the growth of the quality of life of the population. It acts as a "locomotive", which is ensured by the use of methods and models, which are characterized by the absence of uniform approaches to the areas of development and use. Of particular importance is the application of leading domestic and international experience, which is based on the existing theoretical base and legal framework. It should be noted that in modern conditions, the development of regions is achieved by the formation of a qualitatively new state, which is significantly different from the past and takes into account the influence of spatial, urban planning, economic, ecological, security, and defense factors. In addition, the development and application of methods and models for counteracting the negative impact of external and internal factors, as well as the consequences of Russian aggression, are of particular importance. As a result of the research, the goal of improving methods and models for ensuring regional development has been achieved. In the research, the tasks are solved: the methods and models of ensuring the development of regions are characterized; development of tools for the formation of a quantitative basis for the development of directions for the formation of regional development. General scientific methods (systematization, generalization, theoretical justification, system analysis) and special methods (modeling, structuring and isolation of factors, factor analysis) are used to conduct research and obtain results.In order to ensure the development of regions, the international experience of European and other developed countries of the world is necessary and requires further improvement. Grounded and characterized methods and models of ensuring regional development, which are based on functional, institutional, quantitative, stakeholder features and parameters, aimed at forming the basis for decision-making and growth trends of regional development indicators. The presented methods and models take into account directions, features and international experience of ensuring regional development.

Keywords: regional development, international experience, methods, models, quantitative basis.

Постановка проблеми

Розвиток регіонів є важливим напрямом функціонування держави, що формує основу для зростання рівня якості життєдіяльності населення. Він виступає «локомотивом», який забезпечується застосуванням методів і моделей, які характеризуються відсутністю єдиних підходів до напрямів розробки й використання. Особливого значення має застосування провідного вітчизняного й міжнародного досвіду, який базується на існуючій теоретичній базі та нормативно-правовому забезпеченні. Воно формується на основі Конституції України, Законів України: Про засади внутрішньої і зовнішньої політики, Про стимулювання розвитку регіонів, Про засади державної регіональної політики, Про генеральну схему планування території України, Про державні цільові програми, Про місцеве самоврядування в Україні, Про місцеві державні адміністрації.

Не сформовано єдиної кількісної основи для прийняття обґрунтованих рішень щодо забезпечення розвитку регіонів шляхом застосування методів і моделей оцінки. Таким чином, особливого значення має виокремлення відповідного інструментарію та визначення можливостей його застосування.

Отже, тема роботи актуальна, яка спрямована на забезпечення регіонального розвитку. регіональний стейкхолдерний інституційний

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В існуючих наукових розробках запропоновано інструментарій забезпечення розвитку регіонів [1-5].

В існуючих наукових розробках розроблені та запропоновані напрями формування й реалізації напрямів забезпечення розвитку. Поряд з цим, потребують удосконалення відповідні методи і моделі, характеристика інструментарію формування кількісної основи регіонального розвитку.

Метою статті є удосконалення методів і моделей забезпечення регіонального розвитку. У дослідженні вирішуються наступні завдання:

характеристика методів і моделей забезпечення розвитку регіонів;

розробка інструментарію формування кількісної основи розробки напрямів формування регіонального розвитку.

Виклад основного матеріалу. В існуючих наукових дослідженнях представлено широке коло моделей регіонального розвитку. Зокрема, визначені наступні моделі:

галузева: яка ідентифікує розвиток із загальною модернізацією сфер діяльності;

перерозподільча: яка пов'язує розвиток винятково зі зменшенням відмінностей між найбільш відсталими районами та іншими секторами економіки. У цій моделі акцентується увага на потребах розвитку найбільш відсталих районів, що досягається через розроблення цільової політики стосовно цих районів;

територіальна: яка ідентифікує розвиток із розвитком районів у цілому шляхом використання всіх ресурсів, які знаходяться на їх території (людських, фізичних, природних, ландшафтних та ін.), та інтеграції між усіма компонентами та галузями на місцевому рівні. Ця модель використовує можливості території в найбільш ширшому її розумінні [6].

Для забезпечення розвитку у міжнародній практиці застосовується інституційна модель, яка базується на функціонуванні державних органах (табл. 1).

Таблиця 1 Державні органи влади, що забезпечують функціонування інституційної моделі у міжнародних практиках [7]

У контексті забезпечення взаємодії між регіонами ЄС застосовується межрегіональна модель, що визначає напрями та особливості взаємодії [8].

Крім того, особливого значення мають моделі, що спрямовані на конкурентоспроможності регіонів [9], із врахуванням особливостей їх управління [7].

У системі регіонального розвитку застосовуються безпекові моделі, які характеризують напрями та особливості формування безпекового простору на рівні регіонів [10].

У контексті забезпечення регіонального розвитку особливого значення мають методи і моделі формування та застосування стейкхолдерних відносин, у рамках яких виокремлюються наступні групи зацікавлених осіб:

державні органи центральної влади;

органи місцевої влади та місцевого самоврядування;

представники об'єднаних територіальних громад;

зовнішні безпекові інституції;

внутрішні безпекові інституції;

соціальні організації;

підприємницькі структури та бізнес організації;

організації, що забезпечують формування та реалізації інформаційної політики;

вітчизняні та міжнародні інвестори;

інші організації.

Слід зазначити, що для прийняття обґрунтованих управлінських рішень у системі регіонального розвитку застосовуються моделі оцінки. Вони дозволяють сформувати кількісну основу та базуються на:

аналітичних моделях;

експертних методах;

методах і моделях економіко-математичного моделювання;

методах прогнозування;

нейронних мереж;

геопросторового моніторингу.

Висновки

Таким чином, у результаті дослідження обґрунтовані та охарактеризовані методи і моделі забезпечення регіонального розвитку, які базуються на функціональних, інституційних, кількісних, стейкхолдерних ознаках і параметрах, спрямованих на формування основи для прийняття рішень й формування тенденцій зростання показників розвитку регіонів. Представлені методи і моделі, враховують напрями, особливості й міжнародний досвід забезпечення регіонального розвитку.

Література

1. Кононова І.В. Зовнішні фактори розвитку регіону та методи їх дослідження. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2019. Вип. 6(23). С. 798-804.

2. Реутов В.Є. Закономірності і парадигми регіонального розвитку. Ефективна економіка. 2010. № 9.

3. Токар В. Інституційні інструменти мобілізаційно-інноваційної національної моделі. Дослідження міжнародної економіки: Збірник наукових праць. 2011. Вип. 1 (66). С. 86-93.

4. Фісун К.А. Методологія програмування розвитку регіонів України. Харків, 2007. 401 с.

5. Jan K. Brueckner, Fiscal Decentralization in Developing Countries: The Effect of Local Corruption and Tax Evasion. Annals of Economics and Finance. 2000. №1. p. 1-18.

6. Герцег В.А. Міжнародний досвід забезпечення розвитку сільських територій. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2018. Вип. 17. Ч. 1. С. 47-50.

7. Грищенко І.М. Зарубіжний досвід управління регіональним розвитком. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2018. № 5.

8. Назарова Л.В. Закордонний досвід стимулювання та вирівнювання регіонального розвитку. Електронне наукове фахове видання з економічних наук «Modern Economics», 2021. № 30. С. 153-157.

9. Забезпечення конкурентоспроможності регіонів у контексті активізації економічного розвитку / за заг. ред. О. Ю. Бобровської. Дніпропетровськ, 2013. 48 с.

10. Архипенко І. Зарубіжний досвід формування й реалізації регіональної економічної політики. Державне управління та місцеве самоврядування. 2019. Вип. 2(41)

References

1. Kononova I.V. (2019) Zovnishni faktory rozvytku rehionu ta metody ikh doslidzhennia [External factors of the region's development and methods of their research]. Skhidna Yevropa: ekonomika, biznes ta upravlinnia. 6(23), 798-804.

2. Reutov V.Ie. (2010) Zakonomirnosti i paradyhmy rehionalnoho rozvytku [Patterns and paradigms of regional development]. Efektyvna ekonomika. 9.

3. Tokar V. (2011) Instytutsiyni instrumenty mobilizatsiyno-innovatsiynoi natsionalnoi modeli [Institutional tools of the mobilization and innovation national model.]. Doslidzhennia mizhnarodno'i ekonomiky: Zbirnyk naukovykh prats. 1 (66), 86-93 [in Ukrainian].

4. Fisun K.A. (2007) Metodolohiiaprohramuvannia rozvytku rehioniv Ukrainy [Methodology of programming development of regions of Ukraine]. Kharkiv, 401 [in Ukrainian].

5. Jan K. (2000) Brueckner, Fiscal Decentralization in Developing Countries: The Effect of Local Corruption and Tax Evasion. Annals of Economics and Finance. 1, 1-18.

6. Hertseh V.A. (2018) Mizhnarodnyi dosvid zabezpechennia rozvytku silskykh terytorii [International experience of ensuring the development of rural areas]. Seriia: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo. Naukovyy visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. 17(1), 47-50 [in Ukrainian].

7. Hryshchenko I.M. (2018) Zarubizhnyi dosvid upravlinnia rehionalnym rozvytkom [Foreign experience of regional development management]. 5.

8. Nazarova L.V. (2021) Zakordonnyy dosvid stymuliuvannia ta vyrivniuvannia rehionalnoho rozvytku [Foreign experience of stimulation and equalization of regional development]. Elektronne naukove fakhove vydannia z ekonomichnykh nauk «ModernEconomics», 30, 153-157.

9. Bobrovska O.Yu. (2013) Konkurentospromozhnosti rehioniv u konteksti aktyvizatsii ekonomichnoho rozvytku [Competitiveness of regions in the context of intensification of economic development] Dnipropetrovsk, 48.

10. Arkhypenko I. (2019) Zarubizhnyy dosvid formuvannia y realizatsii rehionalnoi ekonomichnoi polityky [Foreign experience of formation and implementation of regional economic policy.]. Derzhavne upravlinnia ta mistseve samovriaduvannia. 2(41)

Размещено на Allbest.ru