Комплексний підхід до оцінювання ефективності діяльності регіональної кластерної структури

Размещено на http://allbest.ru

1Тов «Інститут науково-педагогічної та виробничої інфраструктури»

2Інститут економіки промисловості НАН України

Комплексний підхід до оцінювання ефективності діяльності регіональної кластерної структури

1Шипоша В., 2Трушкіна Н., 2Уткін В.

Вступ

У роботах вітчизняних і зарубіжних учених наведено переліки критеріїв оцінювання результативності кластерних структур. Це, у свою чергу, дає можливість проводити оцінку за допомогою універсальної методики з урахуванням різноплановості пропонованих критеріїв. Оцінювання ефективності учасників кластера в ході його формування доцільно здійснювати на основі визначення зміни показників економічного розвитку. Для кожного окремого учасника кластера ефективність від такої кооперації визначається по-різному. Зокрема, що стосується підприємств, які є ядром кластера, то формами прояву економічної ефективності є різноманітні економічні ефекти, а саме: збільшення обсягів готової продукції, прибутку від реалізації, зростання енергоефективності [1], продуктивності праці, рівня обслуговування споживачів і якості логістичного сервісу [2-3], зниження собівартості, матеріаломісткості, фондомісткості, трудомісткості виробництва тощо. економічний кластерний продуктивність україна

Вважаємо за доцільне підкреслити практичну цінність даного підходу, користувачами якого могли б стати такі стейкхолдери, як інвестори, фінансово-кредитні установи. Дана методика може бути застосована при розробці програм довгострокового розвитку національної економічної системи та окремих регіонів як її базових складових.

З огляду на це, мета даної роботи полягає в обгрунтуванні доцільності застосування комплексного підходу до оцінювання ефективності діяльності регіональної кластерної структури.

Виклад основного матеріалу

Оцінювання ефективності кластера базується на системі показників, які використовуються на макрорівні (кількість створених нових робочих місць, рівень скорочення виплат із безробіття, наповнення бюджету (учасниками кластера), обсяг залучених іноземних інвестицій, кількість отриманих нових проектів, зміна інноваційного потенціалу регіону та країни й обсягу експорту тощо). Комплексний підхід до оцінки ефективності кластера подано на рис. 1.

Рис. 1. Комплексний підхід до оцінювання ефективності кластерної структури

Джерело: побудовано авторами.

Таким чином, існує три види оцінки кластерного утворення, які дозволять визначити ефективність функціонування таких структур.

При цьому визначення ефективності кластера має базуватися на комплексному підході, що враховує максимальну кількість переваг від кластеризації для кожного учасника об'єднання, оцінювання показників, які використовуються на рівні держави, регіону, конкретного підприємства - учасника кластера, агентства національного розвитку, банківських та небанківських фінансових установ, компаній, науково-дослідних установ, закладів освіти. Загальну оцінку результативності функціонування бізнес-інтегрованих структур промислових регіонів у національному господарстві України відображають показники, що характеризують виробничу структуру, інвестиційну та інноваційну діяльність, економічний та соціальний розвиток регіону, що дає змогу виявити позитивні та негативні тенденції після формування кластера та є підґрунтям для прийняття управлінських рішень щодо організації та функціонування кластера (табл. 1).

Таблиця 1

Основні показники ефективності діяльності учасників кластерних структур

Джерело: складено авторами.

Кластерні структури як ефективний інструмент національної економіки [4-11] та державної політики розвитку територій в умовах нових економічних реалій України може суттєвим чином поліпшити результат економічної діяльності території розташування даного виду об'єднання та надати поштовх подальшому динамічному економічному розвитку. Збалансована система показників використовує такі показники (табл. 2): фінансовий напрям, який розглядає ефективність діяльності інноваційного кластера з точки зору віддачі на вкладений капітал; оцінка корисності товарів і послуг інноваційного кластера з точки зору кінцевих споживачів; внутрішня операційна ефективність, що оцінює внутрішню організацію бізнес-процесів; інновації та навчання, здатність інноваційного кластера до сприйняття нових ідей, її гнучкість, орієнтація на постійні поліпшення.

Наступним етапом розроблення та впровадження ключових показників ефективності та збалансованої системи показників діяльності кластеру є вибір з наявного переліку інформаційної системи управління [12]. Під інформаційною системою управління кластеру розуміється - операційне середовище, яке здатне надати менеджерам і фахівцям актуальну і достовірну інформацію про всі бізнес-процеси підприємства, необхідну для планування операцій, їх виконання, реєстрації та аналізу [13].

Тобто інформаційна система управління дозволяє об'єднати воєдино інформацію всього циклу виробництва і розробки різноманітної продукції. Тобто це набір елементів, які знаходяться в тісних зв'язках і утворюють якусь цілістю і єдність, використовувані для зберігання і надання інформації про аспекти діяльності компанії [13].

Таблиця 2

Збалансована система показників діяльності кластеру

Джерело: складено авторами.

На даний час існує велика кількість різноманітних інформаційних систем управління, що використовуються у різних сферах економічної діяльності. Вищевказана інформаційна система управління складається з функціональних підсистем: управління і планування виробництва, фінансове планування і управлінський облік, бухгалтерський і податковий облік, складський облік, управління логістикою, управління персоналом і кадровою політикою. Вона найбільш підходить для використання в інноваційному кластері через те, що наявні в її складі підсистеми, здатні охопити всі основні сфери діяльності.

Тим самим керівництво матиме в своєму розпорядженні актуальну і достовірну інформацію щодо всіх етапів розробки інноваційної продукції. І це сприятиме прийняттю ними правильного управлінського рішення для підвищення ефективності діяльності інноваційного кластеру.

Таким чином, розроблення та впровадження ключових показників ефективності та збалансованої системи показників діяльності кластерної структури, дозволить наповнити процес прийняття керівництвом управлінського рішення актуальною та достовірною інформацією. Що у кінцевому підсумку позитивно впливає на результативність розробки інноваційної продукції. Результати дослідження так само будуть використані в розробці авторської методики оцінки ефективності діяльності кластера.

Розроблена авторська методика оцінювання ефективності діяльності інноваційного кластера являє собою сукупність наступних етапів відповідно до рис. 2.

Рис. 2. Блок-схема методики оцінювання ефективності діяльності кластера

Джерело: розроблено авторами.

Етап 1. Рішення про необхідність проведення оцінки ефективності діяльності кластера.

Рішення про необхідність оцінки ефективності діяльності кластера приймається керівництвом, якому необхідно отримати найбільш достовірну інформацію щодо функціонування та взаємодії структурних елементів між собою.

Етап 2. Формування мети і завдань оцінки ефективності діяльності кластера.

На даному етапі авторської методики оцінки ефективності діяльності кластера керівництвом формуються цілі і завдання, які повинні бути досягнуті по завершенню всіх етапів.

Мета: оцінка ефективності діяльності кластера при розробці продукції.

Завдання: визначити критерії оцінки ефективності діяльності кластера; визначити ключові показники ефективності та збалансовану систему показників діяльності кластера; аналіз отриманої інформації та інтерпретацію показників.

Завдяки цьому етапу авторської методики, створюються цільові орієнтири, які необхідно буде досягти по завершенню всіх запланованих процедур.

Етап 3. Визначення критеріїв оцінки ефективності діяльності кластера.

Критерії: якість виробничої системи; ефективність; узгодженість зі стратегією і цілями підприємства; доцільність дій, що вживаються; час, витрачений на розробку продукції; кількість матеріальних і фінансових ресурсів, що використовуються при проведенні науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.

Етап 4. Визначення ключових показників ефективності та збалансованої системи показників. На даному етапі методики оцінки ефективності діяльності кластера здійснюється визначення ключових показників ефективності та збалансованої системи показників. За допомогою яких стає можливим здійснювати моніторинг.

Для того, щоб проаналізувати ефективність діяльності компанії за минулі періоди, доцільно виділяти ключові показники ефективності. Здійснення їх моніторингу здатне показати важливі для підвищення ефективності тенденції.

Одночасно з цим використання ключових показників ефективності дозволяє керівництву контролювати практично всі напрямки діяльності, як в масштабах всього кластера, так і на рівні окремих структурних підрозділів.

На даному етапі авторської методики заплановано виконання декількох обов'язкових процедур.

Визначення ключових показників ефективності діяльності кластера. Ключові показники ефективності, що беруть участь в оцінці ефективності діяльності кластера: число використаних об'єктів інтелектуальної власності; кількість отриманих патентів; інноваційна активність кластера; кількість створюваних робочих місць на підприємствах кластера; частка інноваційної продукції в обсязі світового ринку.

Визначення ключових показників ефективності діяльності інноваційного кластера необхідно для формування тих орієнтирів, за допомогою яких стане можливим проводити в майбутньому детальний аналіз.

Визначення збалансованої системи показників ефективності діяльності кластера. У даному випадку можливо використовувати скорочену варіацію збалансованої системи показників, розроблену спеціально для кластерів і наведену у табл. 2.

Необхідно зазначити, що явна перевага збалансованої системи показників полягає в тому, що компанія, яка впровадила дану систему, отримує в своє розпорядження «систему координат» дії в повній відповідності з прийнятою стратегією компанії будь-яких рівнях управління і пов'язують різні функціональні області, як, наприклад, управління персоналом, фінанси, інформаційні технології та інші.

Наявність вищевказаного етапу в авторській методиці оцінки ефективності діяльності кластера дозволяє керівництву мати в своєму розпорядженні інструмент для прийняття управлінського рішення, заснованого на аналізі актуальної та достовірної інформації про діяльність кластера.

Етап 5. Проведення оцінки ефективності діяльності кластера.

Попередні етапи методики оцінки ефективності діяльності кластера в сукупності створили необхідну основу для безпосереднього проведення процесу дослідження діяльності кластеру.

На даному етапі керівництво зможе здійснювати збір інформації, що стосується процесу розробки продукції.

Тим самим це може в перспективі сприятливо відбитися на всьому кластері в цілому. Можна виокремити кілька особливостей, які притаманні даному етапу: отримування об'єктивної та своєчасної інформації про процес проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт; надання безпосереднього управлінського впливу на процес розробки інноваційної продукції; внесення коригування в процес проведення науково-дослідної та дослідно-конструкторської роботи. Одночасно з цим досягають деякі проміжні результати. А саме: забезпечення всебічного контролю за діяльністю кластера; поява налагодженого каналу отримання інформації щодо того, як функціонує кластер в цілому.

У процесі проведення оцінки ефективності діяльності кластера доцільно відзначити ті труднощі, з якими стикаються вони у своїй діяльності. Природно, що в процесі розробки продукції можливе виникнення проблем, що представляють із себе, наприклад:

· збій у постачанні необхідних матеріалів для виконання інноваційного проекту. Це самим негативним чином відіб'ється на термінах розробки і кінцевої вартості інноваційної продукції;

· відсутність потрібних висококваліфікованих фахівців, що беруть участь у проведенні процесу НДДКР.

У даному випадку це зможе і зовсім зірвати реалізацію інноваційного проекту - спірні ситуації між замовником і кластерами в плані технічних характеристик майбутньої продукції. Все це у сукупності має бути враховано при оцінюванні ефективності діяльності кластера і представлено для подальшого вивчення.

Етап 6. Аналіз отриманих результатів проведеної оцінки ефективності діяльності кластера. На наступному етапі в методиці оцінки ефективності діяльності кластера здійснюється аналіз отриманих результатів. Даний етап, в порівнянні з іншими займає ключову позицію. Саме від того, як буде вивчена інформація, що надходить залежить подальша доля кластера. При цьому керівництво може залучати різні сторонні організації, що займаються різного роду консультаціями, для прийняття, найбільш виваженого і правильного управлінського рішення.

Це здійснюється з метою, щоб отримати достовірну і об'єктивну інформацію про ефективність діяльності кластера в процесі розробки продукції. Аналізом інформації, одержуваної від кластерів, займається робоча група, створена з представників кластера, спеціалізованої організації, регіонального органу виконавчої влади.

На основі отриманих результатів будуть вироблятися конкретні пропозиції щодо подальшого функціонування кластера. Використання даного етапу є важливою умовою для успішного застосування методики оцінки ефективності діяльності кластера.

Етап 7. Вибір подальшого шляху розвитку діяльності кластера.

Заключний етап авторської методики оцінки ефективності діяльності кластера пов'язаний із вибором керівництвом подальшого шляху розвитку його діяльності. При цьому аналіз отриманих результатів проведеної оцінки ефективності діяльності. Отримавши в своє розпорядження всю необхідну інформацію, керівництво може вибрати кілька варіантів подальшого розвитку подій. А саме:

1) Якщо в результаті оцінки кластера був отриманий результат, що показує, що діяльність ефективна: при виробництві продукції не витрачаються зайві матеріальні та фінансові ресурси, час, витрачений на проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, не перевищує норматив, то згідно авторської методики буде здійснюватися подальший моніторинг діяльності кластера.

Він буде проводитися до тих пір, поки не виникне нова потреба в оцінці ефективності діяльності кластера.

2) Якщо результат оцінки кластера показує, що діяльність неефективна: витрачається велика кількість матеріальних і фінансових ресурсів, і час витрачається набагато більше відведеного нормативу, то у керівництва існує кілька шляхів: після консультації з регіональними органами виконавчої влади, може бути прийнято рішення про реорганізацію кластера; зміна спеціалізованої організації з управління кластером. Керівництво, при розробці управлінського рішення, має розуміти, що вплине найкращим чином на кластер. Після цього доцільно повторне використання методики оцінки ефективності діяльності кластера.

2.1) Якщо другий результат оцінки кластера показує, що його діяльність неефективна, і він не задовольняє потребам держави в продукції, то керівництво спільно з регіональними органами виконавчої влади та спеціалізованою організацією приймає рішення про проведення реорганізації з можливістю подальшої ліквідації кластера.

2.2) Якщо в результаті оцінки кластера був отриманий результат, що показує, що його діяльність ефективна, то здійснюється подальший моніторинг його діяльності. До того моменту як керівництво кластера не прийме рішення про проведення нової оцінки ефективності діяльності. Представлена авторська методика оцінки ефективності діяльності кластера дозволяє в оперативному режимі здійснювати моніторинг і регулювання його діяльності. Частота використання авторської методики повинна визначатися керівництвом, але автором дослідження вироблено кілька рекомендацій щодо її застосування:

· якщо ситуація в економічній системі регіону або країни в цілому характеризується зростанням різних негативних тенденцій, то доцільно проводити оцінку ефективності діяльності кластера один раз на рік по закінченню календарного року;

· якщо ситуація в економічній системі регіону і країни в цілому відрізняється позитивними течіями, то проведення оцінки ефективності діяльності кластера можливо здійснювати один раз на три роки.

Отже, застосування даної авторської методики оцінки ефективності діяльності базується на отриманих особисто автором дослідження результатах і дозволяє керівництву володіти об'єктивною і достовірною інформацією щодо функціонування кластера, а також отримати в своє розпорядження вагомий інструмент прийняття виваженого управлінського рішення.

Висновки

У результаті дослідження обґрунтовано необхідність застосування комплексного підходу до оцінювання ефективності діяльності кластера, який має базуватися на збалансованій системі показників і реалізація якого має включати такі етапи: формування мети і завдань оцінювання; визначення критеріїв оцінювання; процес оцінювання ефективності (визначення і систематизація ключових показників); аналіз одержаних результатів; моніторинг діяльності кластера; трансформація діяльності кластера та його реорганізація.

Використання даного підходу дозволяє оцінити інституційні умови кластеризації та обґрунтувати організаційні принципи партнерства, здійснити в оперативному режимі діагностику діяльності кластера, розробити стратегічний план співробітництва.

У подальших дослідженнях планується удосконалити організаційно-економічний механізм функціонування кластерных структур і запропонувати алгоритм його реалізації в регіонах України з урахуванням специфіки їх функціонування.

Список використаних джерел

1. Lazarenko D. Socioeconomic indicators of energyefficient development of the region. European Cooperation. 2016. Vol. 8. No. 15. P. 88-93.

2. Трушкіна Н.В. Клієнтоорієнтований підхід до логістичного сервісу в умовах інформаційної економіки. Бізнес Інформ. 2020. № 6. С. 196-204. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-6-196-204.

3. Трушкіна Н., Шкригун Ю. Логістичне обслуговування як важливий елемент клієнтського досвіду. Veda a perspektivy. 2022. № 2(9). Str. 100-111. https://doi .org/10.52058/2695-1592-2022-2(9)-100-111.

4. Shyposha V. The role of clusters in modern global economy. Three Seas Economic Journal. 2020. Vol. 1. № 2. P. 67-70. https://doi.org/10.30525/2661-5150/2020-2-11.

5. Амоша О. І., Трушкіна Н. В., Шипоша В. А. Механізм формування та управління розвитком бізнес- інтегрованих структур у східних регіонах України. Економічний вісник Донбасу. 2021. № 3(65). С. 4-23. https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-3(65)-4-23.

6. Liashenko V., Ivanov S., Trushkina N. A Conceptual Approach to Forming a Transport and Logistics Cluster as a Component of the Region's Innovative Infrastructure (on the Example of Prydniprovsky Economic Region of Ukraine). Virtual Economics. 2021. Vol. 4. No. 1. P. 19-53. https://doi.org/10.34021/ve.2021.04.01(2).

7. Уткін В.П. Передумови, моделі та структури промислових кластерних об'єднань. Вісник економічної науки України. 2021. № 2 (41). С. 191-196. https://doi.org/10.37405/ 1729-7206.2021.2(41).191-196.

8. Trushkina N., Shyposha V. Cluster Initiatives as a Mechanism for Modernizing the National Economy: Adaptation of European Practice. Modern aspekty vedy: XIV Dil mezinarodnl kolektivni monografie. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2021. Str. 590-601.

9. Драчук Ю.З., Трушкіна Н.В., Шипоша В.А. Застосування міжнародного досвіду формування кластерних структур у сучасних умовах регіонального розвитку України. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Економіка і менеджмент: зб. наук. пр. / Міжнародний гуманітарний ун-т. Одеса: Гельветика, 2021. Вип. 50. С. 1830. https://doi.org/10.32841/2413-2675/2021-50-2.

10. Trushkina N., Shyposha V. Clustering of the national economy as an effective tool for the sustainable development of European Countries. Three Seas Economic Journal. 2021. Vol. 2. No. 4. P. 63-70. https://doi.org/ 10.30525/2661-5150/2021-4-11.

11. Трушкіна Н. Реалізація державної кластерної політики в Чехії: інституційні та організаційно-економічні засади. Modern aspekty vedy: XVIII Dil mezinarodni kolektivni monografie. Ceska republika, Jesenice: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2022. Str. 409-425.

12. Лазаренко Д.О. Інформація як ресурс управління соціально-економічними системами. Social and Economic Changes of Contemporary Society. Poland, Opole: Wyzsza Szkola Zarz^dzania i Administracji w Opolu, 2017. P. 96-100.

13. Дятлова В.В., Положенцева К.В. Зовнішньоекономічна діяльність України: регіональні особливості, тенденції та напрями розвитку. Вісник економічної науки України. 2020. № 1(38). С. 73-78. https://doi.org/ 10.37405/1729-7206.2020.1(38).73-78.

Размещено на Allbest.ru