Теоретичні аспекти ідентифікації потенціалу економічного зростання підприємств сфери матеріального виробництва

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця

Кафедра менеджменту та бізнесу

Теоретичні аспекти ідентифікації потенціалу економічного зростання підприємств сфери матеріального виробництва

Гаврильченко О.В., д.е.н., професор

м. Харків

Анотація

Проблеми ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства, які не втратили актуальності і зараз, були закладені ще вченими минулого сторіччя. Головний акцент робився на сутності та ролі вартості. До концепцій, що визначають підходи до оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу, можна віднести традиційну фінансову модель, вартісну модель, систему збалансованих показників, систему процесно-орієнтованого аналізу рентабельності.

Дана проблема, як і раніше, залишається малодослідженою, з погляду використання нових методологічних підходів до оцінки потенціалу, і в недостатній мірі розкрита як у вітчизняній, так і в зарубіжній науці. Наявні в даний час дослідження з даної проблеми не розкривають проблему управління ресурсним потенціалом стосовно умов модернізаційних перетворень в економіці. У цьому зв'язку, все більш актуальними стають методологічні та методичні засади розробки інструментів і методів формування економічного механізму управління підприємством, з урахуванням не тільки вартісних принципів, а й принципів корисності.

Мета статті - дослідження теоретичних підходів ідентифікації потенціалу економічного зростання підприємств сфери матеріального виробництва.

В результаті проведеного дослідження сформовано розширене визначення поняття «ресурсний потенціал підприємства» як сукупності ресурсів господарюючого суб'єкта, що знаходяться в його розпорядженні і характеризують можливість даної соціально-економічної системи з реалізації цілеспрямованої діяльності з виробництва й реалізації продукції з урахуванням впливу факторів внутрішнього і зовнішнього середовища.

Уточнено склад ресурсного потенціалу з урахуванням причинно-наслідкових зв'язків його компонентів, що впливають на конкурентоспроможність і стратегічний розвиток підприємств, формування якого враховує їх специфіку. Пропонований склад ресурсного потенціалу сучасного підприємства включає: кадровий, фінансовий, майновий й організаційно-технічний та технологічний потенціали, пов'язані між собою причинно-наслідковими зв'язками, що забезпечує конкурентоспроможність й стратегічний розвиток підприємства.

Ключові слова: ресурсний потенціал, склад ресурсного потенціалу, управління ресурсним потенціалом, потенціал розвитку.

Abstract

Theoretical aspects of identifying the potential of economic growth of companies in the sphere of material production

Havrylchenko O.V., Dr. Sc. (Econ), Ass. Professor, Professor of Management and Business Department, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics

The problems of the efficiency of using the enterprise's resource potential, which have not lost their relevance even now, were laid down by scientists of the last century. The main emphasis was placed on the essence and role of value. Concepts defining approaches to assessing the effectiveness of resource potential use include a traditional financial model, a cost model, a system of balanced indicators, and a system of process-oriented profitability analysis.

This problem, as before, remains understudied, from the point of view of the use of new methodological approaches to potential assessment, and is insufficiently disclosed both in domestic and foreign science. Currently available studies on this problem do not reveal the problem of resource potential management in relation to the conditions of modernization transformations in the economy. In this regard, the methodological and methodical principles of developing tools and methods of forming the economic mechanism of enterprise management, taking into account not only cost principles, but also principles of usefulness, are becoming more and more relevant.

The purpose of the article is to study theoretical approaches to identifying the economic growth potential of enterprises in the field of material production.

As a result of the conducted research, an expanded definition of the concept of «resource potential of the enterprise» was formed as a set of resources of the economic entity, which are at its disposal and characterize the possibility of a given socio-economic system to implement targeted activities for the production and sale of products, taking into account the influence of internal and external factors environment

The composition of the resource potential is specified, taking into account the cause-and-effect relationships of its components, which affect the competitiveness and strategic development of enterprises, the formation of which takes into account their specificities. The proposed composition of the resource potential of a modern enterprise includes: personnel, financial, property and organizational, technical and technological potentials, which are connected by cause-and-effect relationships, which ensures the competitiveness and strategic development of the enterprise.

Keywords: resource potential, composition of resource potential, resource potential management, development potential.

Постановка проблеми

Характер та темпи розвитку національної економіки знаходяться у безпосередній залежності від досягнутого рівня економічної ефективності формування та використання економічного потенціалу та його складових. При цьому реалізація будь-яких програм та проектів розвитку та економічного зростання суб'єктів економічних відносин потребують залучення певних ресурсів. Доступність, якісні та вартісні характеристики останніх, здатність до результативної мобілізації елементів та компонент ресурсів основної діяльності та реалізації проектів розвитку окреслюють контури ресурсного потенціалу економічного зростання суб'єктів економічних відносин.

Сучасний стан національної економіки визначається рівнем розвитку техніки і технології, з одного боку, та рівнем використання наявних ресурсів, з іншого. Саме від цього залежить ефективність використання господарюючим суб'єктом накопиченого потенціалу, управління яким створює базові умови з нарощення інтенсифікації всього технічного і технологічного комплексу.

Можливості будь-якого підприємства сфери матеріального виробництва визначаються різними факторами, зумовленими як зовнішніми, так і внутрішніми резервами. Розробка та прийняття управлінських рішень, спрямованих на забезпечення ефективного використання ресурсного потенціалу, є важливим і актуальним завданням, оскільки практично всі управлінські рішення щодо формування економічного механізму, в тій чи іншій мірі, мають відношення до ресурсного потенціалу і пов'язаного з ним комплексу оцінки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню проблем підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу підприємств присвячені дослідження відомих вчених, таких як: В.Я. Амбросов, В.Г. Андрійчук, Т.В. Багрій, О.М. Власенко, В.В. Горлачук, Ю.І. Данько, Т.О. Іваницька, С.В. Коваль, В.В. Лагодієнко, Ю.О. Лупенко, П.М. Макаренко, М.Й. Малік, В.Г. Маргасова, Т.Л. Мостенська, Л.М. Наумова, Т.І. Олійник, П.Т. Проскуряков В.М., Саблук, Л.В. Соколова, Н.М. Ткаченко, В.В. Юрчишин, Б.О. Язлюк, В.М. Яценко та ін. Однак, незважаючи на значущість проблеми формування економічного механізму управління ресурсним потенціалом і його оцінки в сучасній економічній літературі, вона розглядається недостатньо. До теперішнього часу не існує комплексного підходу до оцінки використання ресурсного потенціалу та управління ним на рівні підприємства. Застосовувані методики оцінки економічного розвитку підприємства і використання його ресурсних можливостей не формують комплексного підходу до управління його потенціалом.

Мета статті - дослідження теоретичних підходів ідентифікації потенціалу економічного зростання підприємств сфери матеріального виробництва.

Виклад основного матеріалу

Розвиток ринкової економіки в Україні, що супроводжується створенням конкурентного середовища, формуванням інтегрованих бізнес-груп, іншими змінами, що відбуваються на всіх рівнях економічної системи, потребує кардинальних змін у стратегії виробничих підприємств як найважливіших суб'єктів ринкової економіки.

Ринкова економіка, орієнтована на економічні методи управління, зумовлює необхідність дослідження економічної стратегії підприємства та створення економічного інструментарію для її формування і здійснення.

Сучасні умови діяльності вітчизняних підприємств характеризуються нестачею виробничих ресурсів. Недостатньо розвинений організаційно- економічний інструментарій для управління ресурсами і формування раціональної стратегії підприємств.

Стійкість і стабільність національної економіки, її галузей, комплексів та окремих підприємств може бути досягнута тільки при комплексному, системному використанні факторів виробництва - ресурсів, наявність і поєднання яких відіграють визначальну роль у формуванні рівня економічного розвитку. Перехід сучасних підприємств до інтенсивних методів господарювання потребує оцінки ресурсів, залучених в економічний обіг. Оцінка величини ресурсного потенціалу і рівня його реалізації, структурних зрушень та особливостей взаємодії складових елементів, перспектив їх розвитку відіграє важливу роль не тільки у відтворенні ресурсного потенціалу, а й у підвищенні ефективності всього виробництва. Особливої уваги потребує, також, якісна характеристика стану і використання ресурсного потенціалу. Вирішення цих завдань проблематичне у зв'язку з тим, що не всі структуроутворюючі компоненти потенціалу піддаються безпосередньому вимірюванню.

Традиційно в якості ресурсів розглядалися три фактори виробництва - праця, земля, капітал, причому здатність виготовляти вартість визнається за всіма факторами, задіяними в процесі виробництва.

Для визначення відмінностей у визначенні самого поняття потенціалу, його сутності, складу і співвідношення з іншими категоріями спочатку слід конкретизувати економічну категорію «ресурсний потенціал», а потім наповнити її конкретним функціональним змістом. Ресурсний потенціал є однією із складових частин виробничого потенціалу й обумовлює здатність об'єкта створити певну кількість продукції за нормальної віддачі наявних у його розпорядженні ресурсів і за даних природно-економічних умов.

Дослідження існуючих підходів до змісту понять «ресурси» і «потенціал» дало можливість сформулювати наступні висновки:

Під потенціалом багато авторів розуміють сукупність джерел, можливостей, факторів, засобів та запасів підприємства. Вивчення різних наукових поглядів з даної тематики вітчизняних і зарубіжних дослідників дозволило виявити, що під науковим поняттям ресурсів мається на увазі сукупність грошових коштів, цінностей, запасів, можливостей, джерел коштів, доходів.

Аналіз теоретичних аспектів показав: з точки зору системного підходу, що відображується у визначенні ресурсного потенціалу підприємства, при вирішенні поставленої мети терміни «ресурси» і «потенціал» тотожні і розглядаються як сукупність можливостей, засобів, запасів [1].

Структура потенціалу відображає специфіку підприємства, особливості його діяльності, а також впливає на оцінку його вартості. Беручи за основу запропоноване визначення ресурсного потенціалу, специфіку діяльності сучасних підприємств і фактори (функціональні, що визначають функціональну діяльність; організаційні, що обумовлюють спосіб управління цією діяльністю; ресурсні, які характеризують ресурси, необхідні для організації діяльності та формування конкурентних переваг), що визначають вектор діяльності підприємства, пропонуємо наступний склад ресурсного потенціалу підприємства:

1. Фінансово-майновий потенціал, який характеризує співвідношення власного, залученого, позикового капіталу, можливості залучення додаткових фінансових ресурсів, наявність високоліквідних активів; сукупність засобів підприємства, що знаходяться під контролем підприємства.

2. Кадровий потенціал, який визначає чисельний і професійно-кваліфікаційний склад працівників, їх інтелектуальний рівень і здатність до навчання і розвитку, можливості для навчання та підвищення кваліфікації персоналу.

3. Інформаційно-комунікативний потенціал, який відображає інформацію про внутрішнє і зовнішнє середовище підприємства і можливості його розвитку і відповідає на питання: яку продукцію реалізує підприємство, який сьогодні попит на неї і які перспективи, рівень маркетингових досліджень - потенціал продажів наявної продукції, а також перспективи розвитку потреб.

4. Організаційно-підприємницький потенціал - об'єднуюча здатність для створення кумулятивного ефекту, що розуміється як уміння ефективно поєднувати всі ресурси підприємства, управлінців (менеджерів) усіх рівнів і напрямків діяльності внутрішнього і зовнішнього характеру, а також ефективність організації: структура, адаптивність, організаційна культура, динаміка управлінських процесів, механізм прийняття та реалізації рішень і застосування інновацій та ін. Ці елементи ресурсного потенціалу, в певній пропорції, і є складовими механізму стратегічного управління підприємством, спрямованого на забезпечення його конкурентоспроможності та стратегічний розвиток. Характеристики даного механізму стратегічного управління підприємством представлені в табл. 1.

Таким чином, представлена модель показує, що певний набір компонентів ресурсного потенціалу у різних пропорціях забезпечує відповідну стратегію розвитку підприємства та рівень його конкурентоспроможності. Необхідною умовою є наступні характеристики відповідного набору компонентів ресурсного потенціалу як стабільність та постійність протягом певного часового періоду.

Так як ресурсний потенціал є складною системою ресурсів виробництва, що знаходяться у взаємозв'язку і взаємозалежності, то йому притаманні риси, властиві будь-якій системі. Перша з них - це цілісність, яка означає, що всі елементи потенціалу підпорядковані спільній меті, що стоїть перед системою. Другою відмінністю ресурсного потенціалу є складність. Вона проявляється в наявності декількох складових елементів, кожен з яких представляє собою сукупність окремих частин, що включають, у свою чергу, кілька дрібніших частин потенціалу. Використання в процесі планування та відтворення таких системних особливостей потенціалу як взаємозамінність його окремих елементів і збалансоване оптимальне співвідношення між ними відкриває можливості створення господарської системи, що відрізняється максимальною продуктивністю [2].

Таким чином, з точки зору системного підходу під ресурсним потенціалом підприємства розуміємо сукупність ресурсів господарюючого суб'єкта, що знаходяться в його розпорядженні і характеризують можливості даної соціально-економічної системи з реалізації цілеспрямованої діяльності з урахуванням впливу факторів внутрішнього і зовнішнього середовища.

Таблиця 1

Характеристика контурів механізму стратегічного управління підприємством

Без визначення рівня ресурсного потенціалу неможливо адекватно оцінити можливості майбутнього розвитку, оскільки він враховує напрямки розширення, поповнення та відтворення джерел ресурсів. Схема визначення необхідного рівня ресурсного потенціалу підприємства представлена на рис. 1.

Рис. 1. Схема визначення необхідного рівня ресурсного потенціалу підприємства

ресурсний економічний господарюючий виробництво реалізація

Визначення необхідного рівня ресурсного потенціалу підприємства дозволить оцінити:

- фактичний рівень ресурсного потенціалу підприємства;

- наявний потенціал стабільного функціонування, з урахуванням виявлених резервів стабілізації та зростання ресурсного потенціалу підприємства;

- можливості подальшого функціонування в умовах нестабільного зовнішнього середовища.

Вся сукупність ресурсів досліджуваних підприємств, що впливає на формування, його використання та управління потенціалом, може бути розділена на складові: майновий, фінансовий, кадровий та організаційно-технічний потенціал, як прояв відповідних видів економічних ресурсів.

Відомий істотний взаємозв'язок кожного з розглянутих підприємств з потенціалом зовнішнього середовища, конкуруючих на ринку підприємств, і внутрішнім потенціалом підприємства. На основі аналізу внутрішнього середовища сукупності досліджуваних підприємств можна встановити склад ресурсного потенціалу (рис. 2).

Рис. 2. Склад ресурсного потенціалу підприємства

Ресурси сучасного підприємства являють собою упорядковану сукупність можливостей підприємства, використання яких забезпечується реалізація основних його функцій. Наявність ресурсів, їх якісний і кількісний склад багато в чому визначають вибір і ефективність реалізації стратегії розвитку потенціалу підприємства.

Недолік або відсутність окремих елементів ресурсного потенціалу свідчить про необхідність їх нарощування і розвитку.

Виділені складові ресурсного потенціалу підприємства служать основою для вибору економічних критеріїв, що визначають поточний стан підприємства і його стартові можливості. Необхідно розглядати інформаційні потоки, нормативно-правові методи управління, технологію управління, управлінські рішення при виявленні зв'язків цих компонентів між собою і зовнішнім середовищем і зведення їх в єдину систему.

Поняття «потенціал» має різноманітний спектр інтерпретацій залежно від форми і рівня прояву певного об'єкта або процесу. Розглядаючи сутність ресурсного потенціалу сучасного підприємства, слід мати на увазі, що його змістовна форма опосередкована технічною, технологічною та організаційною субстанцією. Отже, ресурсний потенціал - це можливий рівень розкриття цих складових у виробничому процесі. Такий підхід дозволяє характеризувати потенціал як результативний показник ефективного використання наявних ресурсів, що визначає ефективність управління виробництвом.

Проскуряков В.М. [3] розглядає потенціал, по-перше, як «...узагальнену, збірну характеристику ресурсів», і, по-друге, дає наступне визначення: «потенціал - сукупність засобів і можливостей у будь-якій області». Аналізуючи такий підхід, слід зазначити, що, якщо в якості суб'єкта дослідження розглядати підприємство, а в якості об'єкта - ресурси, то під ресурсним потенціалом слід розуміти сукупність технічних і технологічних засобів виробництва, якими володіє підприємство.

З нашої точки зору, ресурсний потенціал підприємства - це інтегральна оцінка технічного і технологічного капіталу з урахуванням кореляційної залежності споживаних ресурсів і сукупного результату за критерієм корисності (в економічному сенсі).

Дослідження показують, що більш актуальною є задача оцінки інтегрального ефекту виробництва, що реалізується не тільки в сфері безпосереднього докладання капіталу, але і в суміжних, а в ряді випадків, і досить віддалених секторах економіки, а також у невиробничій сфері.

При цьому, в сучасній виробничій системі надзвичайно важливим при оцінці ресурсного потенціалу є врахування ефекту, який отримуємо за рахунок економії природних ресурсів і скорочення потенційного економічного збитку в майбутньому. Конкретно йдеться про необхідність управління взаємозв'язками технічного і технологічного капіталу зі споживчою вартістю.

Дана ідея була закладена ще в працях Чухно А.А., Єщенко П.С., Клименко Г.Н. та ін. [4], що стосуються визначення сутності потенціалу. Так, особливість позиції А.А. Чухно полягає в тому, що розуміння ресурсного потенціалу зводиться до одного показника, а передбачає аналіз потенціалу накопичення, потенціалу споживання. На рівні підприємства, на нашу думку, доцільно доповнити цей перелік показниками потенційної собівартості, потенційної продуктивності праці, потенційної чистої продукції. Інша особливість підходу А.А. Чухно до ресурсного потенціалу полягає в тому, що останній використовується ним як база порівняння. Дійсно, якщо фактичний результат використання ресурсів нижчий потенційного, то цей факт повинен призвести до відповідних коригувань.

На рис. 3 представлений взаємозв'язок різних видів потенціалу підприємства.

Рис. 3. Схема взаємозв'язку різних видів потенціалу підприємства

У сучасних умовах успіх діяльності кожної організації багато в чому залежить від того, наскільки ефективно використовується її потенціал. З погляду обмеженості різних видів ресурсів виникає необхідність регулярного пошуку внутрішніх можливостей підприємства, розробки заходів щодо найбільш раціонального використання наявних ресурсів і резервів, а також розвитку власного потенціалу. В даний час в економічній літературі розглядаються різні види потенціалу організації: фінансовий, економічний, ресурсний, виробничий, трудовий, технічний, інноваційний та ін. Слід зазначити, що наявність будь-якого виду потенціалу, його підтримання, вдосконалення та грамотне використання в тій чи іншій мірі визначає результат фінансово-господарської діяльності підприємства.

У загальному розумінні потенціал характеризується як можливості, джерела, засоби, запаси, які можуть бути використані для досягнення конкретної мети. Сукупність ресурсів, використовуваних організацією, велика і включає: матеріальні, трудові, фінансові, технічні, організаційні, інформаційні та інші ресурси.

Дослідивши публікації з проблем структури, оцінки та ефективності використання виробничого потенціалу, слід зазначити недостатній рівень опрацювання даного питання як на рівні окремої галузі, так і на рівні підприємства. Велика частина публікацій присвячена економічному потенціалу організації.

Досліджуючи виробничий потенціал, можна виділити наступні підходи у визначенні його змісту і структури. На думку Алексеєвa І.В. [5],виробничий потенціал характеризується як кількість і якість ресурсів, якими володіє та чи інша господарська система. деякі автори підкреслюють, що виробничий потенціал характеризується сукупністю ресурсів без урахування реальних взаємозв'язків, що складаються в процесі виробництва. Дані визначення можна назвати досить загальними, і до основного їх недоліку відноситься те, що в них виключається аналіз взаємодії ресурсів, оскільки просто наявність окремих видів ресурсів не передбачає їх сумісність і взаємозалежність.

Антофій Н.М. [6] вважає, що виробничий потенціал являє собою сукупність спільно функціонуючих ресурсів, що володіють здатністю виготовляти певний обсяг продукції.

Механізм управління виробничим потенціалом є невід'ємним елементом загального менеджменту підприємства, що прямо залежить від наявності, раціонального розподілу, ефективного використання та своєчасного поповнення необхідних ресурсів.

Основним і важливим видом ресурсів виробничого потенціалу є людські. Саме людські ресурси становлять особливу цінність кожної організації, що характеризують наявність грамотного висококваліфікованого персоналу. Люди, що володіють психологічними, економічними, соціальними, творчими характеристиками, формують основу потенціалу організації. Основним напрямком удосконалення цього елемента виробничого потенціалу є приведення у відповідність рівня розвитку людських ресурсів і ступеня розвитку інших складових.

Безумовно, велике значення у складі виробничого потенціалу мають основні засоби. Причому, вагому роль відіграє вдосконалене обладнання, яке відповідає вимогам науково-технічного прогресу. Від стану та ефективності використання даних ресурсів багато в чому залежать продуктивність, якість продукції, що випускається, скорочення окремих видів витрат, економне використання інших видів ресурсів (наприклад, матеріальних).

У формуванні та ефективному використанні виробничого потенціалу особливе значення має, також, наявність технології, яка визначається як сукупність методів обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форм сировини, матеріалу або напівфабрикату. При цьому, сама по собі технологія не є речовим елементом виробництва, але завжди матеріалізується у визначеній системі засобів праці. У технології реалізуються результати інноваційної діяльності. Рівень технологічної організації підприємства значною мірою визначає ступінь його стійкості до змін зовнішнього середовища. Застосування прогресивної технології знижує витрати виробництва, створює умови для реалізації економічності споживання ресурсів [7]. В даний час зростає значення таких елементів виробничого потенціалу, як матеріальні ресурси та енергоресурси, що об'єднують матеріальні та енергетичні джерела виробництва. Матеріальні ресурси являють собою різні речові елементи, які використовуються, переважно, в якості предмета праці. Стійке функціонування підприємства в умовах ринку визначається постійним вдосконаленням способів і методів використання традиційних матеріалів, освоєнням застосування нових, створенням і вдосконаленням існуючих при наявності інноваційної інфраструктури.

У сучасних умовах енергоресурси визначають міру виробничих можливостей окремо взятої організації та, загалом, економічного середовища. Саме за допомогою енергоресурсів реалізуються функції основних засобів, джерела тепла і освітлення. У цьому зв'язку, абсолютно виправдано включати дані ресурси до складу виробничого потенціалу [8]. Виробничий потенціал наділений низкою характерних особливостей (табл. 2).

Таким чином, виробничий потенціал організації являє собою сукупність відносин, що виникають в організації з метою досягнення максимального виробничого результату за найбільш ефективного використання: людських ресурсів, основних засобів і передових технологій, матеріальних і енергоресурсів.

Слід зазначити, що до теперішнього часу не існує єдиної методики визначення та аналізу виробничого потенціалу. У цьому зв'язку, вибір напрямів його розвитку та вдосконалення може дати істотні пріоритети при визначенні ефективної конкурентної стратегії. Виробничий потенціал підприємства слугує базою для організації та здійснення його виробничої діяльності. Отже, без його об'єктивної оцінки неможливе економічно обґрунтоване прогнозування і планування процесу виробництва. Регулярний аналіз виробничого потенціалу сприяє виявленню прихованих резервів, тенденцій його розвитку, розробці стратегії виробництва з урахуванням поточних ресурсів і можливостей їх зміни в майбутньому.

Таблиця 2

Характерні особливості виробничого потенціалу

Висновки

В результаті дослідження встановлено, розширене визначення поняття «ресурсний потенціал підприємства» - це сукупність ресурсів господарюючого суб'єкта, що знаходяться в його розпорядженні і характеризують можливість даної соціально-економічної системи з реалізації цілеспрямованої діяльності з виробництва й реалізації продукції з урахуванням впливу факторів внутрішнього і зовнішнього середовища.

Уточнено склад ресурсного потенціалу з урахуванням причинно- наслідкових зв'язків його компонентів, що впливають на конкурентоспроможність і стратегічний розвиток підприємств, формування якого враховує їх специфіку. Пропонований склад ресурсного потенціалу сучасного підприємства включає: кадровий, фінансовий, майновий й організаційно-технічний та технологічний потенціали, пов'язані між собою причинно-наслідковими зв'язками, що забезпечує конкурентоспроможність й стратегічний розвиток підприємства.

Література

2. Соколова Л.В. Організаційно-економічне забезпечення адаптації підприємств до невизначеності бізнес-середовища: автореферат дисер. на здобуття наук. ступеня докт. екон. наук/ Соколова Л.В. - Донецьк, 2006.- 32 с.

3. Проскурянов В.М. Економічний потенціал соціальної сфери: сутність, оцінка, аналіз. / Проскуряков В.М., Самоукін А.І. - М.: Економіка, 1991. - 86с.

4. Основи економічної теорії: Підручник / Чухно А.А., Єщенко П.С., Клименко Г.Н. та ін.; за ред. Чухно А.А. - К.: Вища школа, 2001.- 606 с.

5. Алексєєв І.В. Стратегії та регулювання інноваційного розвитку виробничо- господарських структур: Автореф. дис. д-ра екон. наук / Алексеєв І.В. - К.., 2002. - 33 с.

6. Антофій Н.М. Розвиток плодово-овочеконсервного виробництва України в умовах глобалізації та міжнародної інтеграції / Антофій Н.М. // Таврійський науковий вісник: Науковий журнал. Вип. 36. - Херсон. Айлант, 2005. - С. 231-236.

7. Бабенко С.Г. Трансформація кооперативних систем у перехідній економіці / Бабенко С.Г. - К.: Наукова думка, 2013. - 430 с.

8. Амбросов В.Я. Великотоварні підприємства, як основа впровадження інновацій / В.Я. Амбросов, Т.Г. Маренич // Економіка АПК. - 2007. - №6. - С. 14-19.

References

1. Mochernyi S.V., Fomishyn S.V., Fomishyna V.M., Tyshchenko A.I. (2000) Istoriia ekonomichnoi dumky [History of economic thought]. Kherson: Oldi-plius. (in Ukrainian).

2. Sokolova L.V. (2006) Orhanizatsiino-ekonomichne zabezpechennia adaptatsii pidpryiemstv do nevyznachenosti biznes-seredovyshcha [Organizational and economic provision of adaptation of enterprises to the uncertainty of the business environment] (PhD Thesis), Donetsk.

3. Proskuriakov V.M., Samoukin A.I. (1991) Ekonomichnyi potentsial sotsialnoi sfery: sutnist,otsinka,analiz [Economic potential of the social sphere: essence, assessment, analysis]. M.: Ekonomika. (in Ukrainian).

4. Chukhno A.A., Yeshchenko P.S., Klymenko H.N. (2001) Osnovy ekonomichnoi teorii [Foundations of economic theory]. Kyiv: Vyshcha shkola. (in Ukrainian).

5. Aleksieiev I.V. (2002) Stratehii ta rehuliuvannia innovatsiinoho rozvytku vyrobnycho-hospodarskykh struktur [Strategies and regulation of innovative development of production and economic structures] (PhD Thesis), Kyiv.

6. Antofii N.M. (2005) Rozvytok plodovo-ovochekonservnoho vyrobnytstva Ukrainy v umovakh hlobalizatsii ta mizhnarodnoi intehratsii [Development of canned fruit and vegetable production of Ukraine in the conditions of globalization and international integration]. Tavriiskyi naukovyi visnyk: Naukovyi zhurnal, №36, pp. 231-236.

7. Babenko S.H. (2013) Transformatsiia kooperatyvnykh system uperekhidnii ekonomitsi [Transformation of cooperative systems in a transition economy]. Kyiv: Naukova dumka. (in Ukrainian).

8. V.Ya. Ambrosov, T.H. Marenych (2007) Velykotovarni pidpryiemstva, yak osnova vprovadzhennia innovatsii [Wholesale enterprises as a basis for the introduction of innovations]. Ekonomika APK, №6, pp. 14-19.

Размещено на Allbest.Ru