Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Рада НТВНПФ «ДНІСТЕР»

Аналіз сучасного стану пенсійної системи України та пошук шляхів її реформування

Липко Назарій Михайлович,

аспірант



Анотація

СтаттяприсвяченадослідженнюосновнихпроблемпенсійноїсистемиУкраїнитапошукушляхівїїрефор-мування. Дослідженосвітовийдосвідфункціонуванняефективноїпенсійноїсистеми. Доведено, щоефек-тивнапенсійнасистемаєможливоюлишевумовахпоєднаннятрьохрівнів. Важливимфакторомєактивнаперсональнаучастьнаселенняузабезпеченнівласноїпенсії. Незважаючинадвадцятирічнуісторіюспроб, накопичувальнийрівеньпенсійноїсистемищенефункціонуєповноцінновУкраїні. Викликивійнизумовлю-ють його негайну імплементацію. В статті було доведено, що людина повинна також нести персональну від-повідальністьзавласнемайбутнєнапенсії. ОсобливуувагувдослідженнібулоприділенонедержавномупенсійномузабезпеченнювУкраїні, щозалишаєтьсямаловідомимтанепопулярнимдлябільшостігромадян.

Ключовіслова:пенсійнасистема, недержавнепенсійнезабезпечення, пенсійнареформа, накопичувальнапенсійнасистема, пенсійнийфонд.



Abstract

пенсія недержавний населення

Analysis of the current stateofthepensionsystemin Ukraine andthesearchforthewaystoreformit

LypkoNazarii

IvanFrankoNationalUniversityofLviv

The article is devoted to the analysis of the main problems of the pension system in Ukraine. The practicalcontext of the article is related to the search for the best ways to reform this system. The pensions in Ukraine aresynonymous to poverty. The situation is going to be worse because of the social and economic consequences ofthewar. Withoutreformsthesystemisgoingtocollapseinthenextfewdecades. Experienceofthedevelopedcountriesinimplementationofpensionreformshasbeenexplored. Ithasbeenproventhateffectivepensionsystemis possible only in the conditions of combination of three layers. Participation in the first two layers is obligatory forcitizens. An important factor is active personal participation of a person in own financial future. Despite the twenty-yearhistoryofattempts, thesavingslevelofthepensionsystemisnotyetfullyfunctionalinUkraine. Thechallengesof the war in the country require its immediate implementation. The main two preconditions for it are establishmentofaproperinstitutionalenvironmentandsearchforadequatesourcesoffinancing. Oneofthebiggestchallengeswillbe overcoming of the political reluctance. It has been proven in the article that a person must take active personalresponsibility for financial future after retirement. It can be mainly done via participation in the third typical layer ofthepensionsysteminthedevelopedcountries. Aspecialattentionintheresearchhasbeenpaidtothedevelopmentof non-state pension funds in Ukraine. These funds form a third layer of the pension system in Ukraine and in themajority of the developed countries. This level exists for twenty years, and it is based on voluntary participation ofcitizens. Ithasnotbecomepopularamongcitizensforthattimebecauseoflackoftrustandawareness. Developmentof this level of the pension system must be promoted as one of the directions of the reform. This promotion shouldbemanagedbythegovernmentandrespectiveinstitutions. Themainconclusionofthearticleisthefactthatthereisnomoretimetodelaywiththeimplementationofallthementionedreforms. Theconsequencesofthewararegoingtofastenthecollapseoftheexistingpensionsystem.

Keywords: pension system, non-state pension provision, pension reform, savings pension system, pensionfund.



Основна частина

Постановка проблеми. Ефективне функ-ціонування пенсійної системи є одним із найбільших викликів для українського суспільствасьогодні. Поточний стан пенсійної системи в державі не дозволяє забезпечити достойний рівень життя літнім людям та породжує низку негативних соціальних та економічних наслідків. Наданиймоментрівеньпенсійногозабезпеченнявкраїнієоднимізнайнижчиху Європі, а пенсія в державі часто виступаєсинонімом бідності. Опираючись повністю насолідарнийрівень, пенсійнасистемапрацюєвумовахперманентногодефіцитутапідтримкиз боку бюджету. Дане дослідження присвяченевивченню головних недоліків пенсійної системиУкраїни та пошуків шляхів її реформування. Було доведено, що система потребує негай-ногореформування, зважаючинавиклики, якіпостануть перед Україною після завершеннявійни. Одним із шляхів такого реформуванняє імплементація накопичувального рівня пен-сійноїсистемитастимулюваннярозвиткурівня недержавного пенсійного забезпечення. Тільки за ефективного поєднання функціону-ванняусіхтрьохрівнівможливодосягтивисо-кого рівня пенсійного забезпечення населенняУкраїни. В такому випадку пенсійна системастане джерелом інвестицій для довгостроко-вогоекономічногозростаннякраїни, анетяга-ремдлямолодихпоколіньтабізнесу.

Аналізостанніхдослідженьіпублікацій. Дослідженню проблем та перспектив рефор-мування української пенсійної системи приді-лено багато уваги з боку вітчизняних дослід-ників та практиків. Як правило, дослідженнястосуються аналізу сучасного стану пенсій-ноїсистемиУкраїни, вивченняіноземногодосвідутапошукуоптимальнихшляхівїїреформування. Дробот Я. та Резніченко Н. [4], Пархоменко М. та Моісєєнко Л. [9] у своємудослідженні вивчали сучасний стан та пер-спективиреформуванняпенсійноїсистемиУкраїни. Чеберяко О. та Бикова В. [16] про-аналізували зарубіжний досвід становленняефективної пенсійної системи та можливостійого адаптації в нашій державі. У свою чергу, Сташкевич Н. та Красільнікова К. [13] при-ділиливеликуувагузапровадженнюнако-пичувальногорівняпенсійноїсистемиякнайбільшефективногоспособуїїрефор-мування. Питаннязапровадженнянакопи-чувального рівня пенсійної системи є заразцентральним не тільки у ході реформи, але йсереддослідників.

Якправило, пенсійнасистемаУкраїнививчаєтьсявідособленовіднаціональної економікизагалом. Такийпідхідєдоволіобмеженим, оскількиефективністьпенсій-ної системи у великій мірі залежить від стануекономіки. З іншого боку, пенсійна системаздатнавизначативекторрозвиткуеконо-міки країни. Окремі інституції пенсійної сис-теми, наприклад, недержавніпенсійніфонди, здатнісприятирозвиткуфінансовихринківкраїни. Невід'ємною вимогою до теоретичнихдослідженьпенсійноїсистемиєїївивченняяквизначальноїскладовоїнаціональноїекономіки.

Вивченню проблем недержавного пенсій-ного забезпечення відводиться не так багатозусильувітчизнянійнауціупорівнянніізвивченням пенсійної системи загалом. Біль-шість публікацій, що стосуються даної про-блематики, появилися в останні 5-10 років. Дослідженнямпроблемтаперспективнедер-жавногопенсійногозабезпеченнязайма-лися такі вчені як Марич М., Шупер А. [7], Третяк Д. [14], Лояк Л. [6], Виговська В. [2], Дзямулич М., Чиж Н. [3], Приймак І., Виши-вана Б. [11], Козак Т. [5], тощо. Недостатньодослідженими залишаються такі аспекти якроль недержавного пенсійного забезпеченняу функціонуванні фінансової системи країнита її національної економіки загалом. Більшеувагипотрібноприділитипрактичнимпробле-мам функціонування недержавних пенсійнихфондівтазапропонуватишляхиїхможливоговирішення.

Мета статті. Метою статтієокресленняосновнихпроблем, щоіснуютьвпенсійнійсистеміУкраїнинасьогоднітаздійсненняпропозиційщодоїїреформуваннязарадикращої ефективності. Відповідно до встанов-леної мети стаття має наступні цілі: вивченнядосвіду функціонування пенсійних систем врозвинутих країнах, обґрунтування необхід-ностінегайноїімплементаціїнакопичуваль-ного рівня пенсійної системи та пошук шляхівпокращення діяльності недержавних пенсій-них фондів як представників третього рівняпенсійноїсистеми.

Викладосновногоматеріалудослі-дження. Фінансова підтримка літніх людейстане серйозним економічним викликом дляурядів багатьох країн світу в найближчі деся-тиліття. Старіння населення, зниження рівнянароджуваностітаіншідемографічніфакториведутьдоситуації, количасткалюдейпенсій-ноговікувструктурінаселенняпостійнозрос-тає, ведучи до збільшення економічного тасоціального тягаря для урядів. Значні фінан-совіресурсивідлучаютьсявідінвестиційв національнуекономіку, щоможевестидозменшення темпів економічного зростання вмайбутньому.

В середньому, співвідношення людейпенсійноговікудопрацездатногонаселеннявкраїнахОрганізаціїекономічноготасоці-альногорозвитку(ОЕСР) зрослоіз15.03у1960-хрокахдо30.43у2020-хроках. Згіднооцінокорганізації, цеспіввідношеннявиростедо 61.08 у 2080-х. Таким чином на 100 людейпрацездатноговікуприпадатиме61людинапенсійноговіку. ТакікраїниякІталія, КореятаЯпоніядосягнутьрівняданогокоефіці-єнтавід80до100відсотків[21].Цеозначаєщоодналюдинапрацездатноговікуплати-тимеподатки, щобутримуватиоднулюдинунапенсії. Данапроблемамаєдвісторони. Зодногобоку, людилітньоговікунеотримува-тимутьдостатньогорівняпідтримкинапенсії.Зіншогобоку, значніфінансовіресурсивідлу-чатимутьсязреальногосекторунаціональноїекономікидляпрямоїтанепрямоїпідтримкипенсіонерів. Особливогостроюданапро-блемавиявитьсядлякраїн, щорозвиваються. Безадекватнихвідповідейнастаріннянаселеннятазростаннякоефіцієнтуспіввід-ношеннялітніхлюдейталюдейпрацездатноговіку, пенсіонеривкраїнахОЕСРзіткнутьсяізпадаючимидоходами, аукраїнахзнижчимрівнемекономічногорозвиткувониопинятьсяуситуаціїкрайньоїбідності. Дохідлюдейліт-ньоговікуякправилопоходитьізкількохджерел-державнітрансферти, приватні пенсійніплани, капітал (майно, зароблене протягомжиття, заощадження) таробота. Загалом, доходипенсіонеріввіддержавнихтапри-ватних пенсій становлять від 25.94% у Кореїдо 84,29% в Нідерландах [21]. Таким чином, можназробитивисновок, щодобробутлюдейпенсійного віку у великій мірі залежить відотримуванихпенсій.

Засвоєюконцептуальноюосновоюпен-сіюможнаподілитинадвікатегорії-підтри-муючу та страхову. Головний принцип ефек-тивноїпенсійноїсистемиполягаєутому, що «підтримуючі» пенсіїмаютьвиплачуватисяіз державного бюджету. Їхня основна ціль цезахиститилюдейлітньоговікувідбідності.

«Страхові» пенсії, всвоючергу, маютьвипла-чуватися за рахунок накопичень та внесківсамих людей чи їх роботодавців. Окрім того, ефективнапенсійнасистемапередбачаєособисту відповідальність та активну участьлюдиниузабезпеченнівласногомайбутньогона пенсії. Людина повинна думати про своюпенсію як про портфель активів, портфельрізноманітних пенсійних планів, інвестицій тазаощаджень[24].

Пенсійні системи країн ОЕСР традиційноподіленінатрирівні. Першийрівеньцеобов'язковийрівеньпенсійноїсистеми, щофінансуєтьсязадопомогоюподатківтаіншихвідрахувань та управляється урядом. Другийрівень-це, якправило, обов'язкованакопи- чувальна система. Тільки дві країни ОЕСР немають обов'язкового другого рівня пенсійноїсистеми - Ірландія та Нова Зеландія. Голов-ноюметоюдругогорівняєдоповнитивиплатиіз першого рівня та забезпечити адекватнийрівенькоефіцієнтазаміщеннядлялюдинина пенсії (співвідношення доходу до виходуна пенсію та після неї). Цей рівень в країнахОЕСРпередбачаєактивнуучастьроботодав-ців та працівників у фінансуванні їхніх пен-сій. Як правило, тільки третій рівень пенсій-ної системи є добровільним для працівниківтапредставленийприватнимипенсійнимипланами[20].

Риc.1. Середнєспіввідношеннялюдейпенсійноговікуталюдейпрацездатного вікуукраїнахОЕСР

Різнікраїнипропонуютьрізнімеха-нізмиучастіудругомурівніпенсійноїсис-теми. Така участь може бути добровільною, обов'язковоюабоквазіобов'язковою.Цікаво, що обов'язкова участь у приватних пенсій-них фондах наявна у 12 країнах, включаючиДанію, Голландію, Швецію та Великобрита-нію. В цих країнах приватні пенсійні фондиохоплюють практично все населення. Коефі-цієнт заміщення для обов'язкових приватнихпенсійних фондів коливається від 7% у Нор-вегії і 12% у Швеції до 51% у Данії та 52% вІсландії[20].

Якість пенсійної системи традиційно оці-нюється, використовуючи Mercer CFA InstituteGlobal Pension Index [18]. У своєму звіті за2020 рік Інститут презентував наступний рей-тинг пенсійнихсистемсвіту.

Таблиця 1. Глобальнийрейтингпенсійнихсистемкраїнсвіту2020

Рейтинг	Країна	ЗначенняІндексу2020
1	Нідерланди	82.6
2	Данія	81.4
3	Ізраїль	74.7
4	Австралія	74.2
5	Фінляндія	72.9
6	Швеція	71.2
7	Сінгапур	71.2
8	Норвегія	71.2
9	Канада	69.3
10	НоваЗеландія	68.3

Країни, якізаймаютьтрипершихмісцяврейтингупоєднуютьуніверсальнийобов'язковийпершийрівеньпенсійноїсис-теми із переважно обов'язковим другим рів-нем, депрерогативанадаєтьсяроботодавцяму створенні пенсійних планів для своїх пра-цівників. Голландія і Данія також зобов'язуютьгромадянбратиучастьуприватнихпенсійнихфондах. Такимчином, ефективнапенсійнасистема це оптимальне поєднання усіх трьохрівнів, що створює достатній коефіцієнт замі-щеннядлялюдейнапенсії.

Пенсійні активи світу на кінець 2021 рокустановилибільше60трильйонівдоларів.Більше 38 трильйонів доларів були в управ-лінніпенсійнихфондів. Глобальніпенсійніактиви становили 105% ВВП усіх країн ОЕСР[21].Сімкраїнволоділи90% усіхпенсій-них активів країн-членів ОЕСР. Так, пенсійніактиви США становили 40 трильйонів дола-рів, або 67,3% усіх пенсійних активів ОЕСР. Великобританіязайнялауцьомурейтингудругемісце (3,8трильйонадоларіві6,3% усіхактивів), Канада - третє (3,2 трильйони дола-ріві5,4% усіхактивів) [21].

Активипенсійноїсистемистановлятьпотужний економічний та інвестиційний ресурсдля національних економік. Пенсійні фонди єактивними учасниками та одними із найбіль-ших інвесторів розвинутих ринків капіталів. Фактично, вони сприяють розвитку фінансовихринківтаефективномурозподілуресурсівміжїхніми учасниками. Це додатковий аргумент, чомуефективнапенсійнасистемаєнастількиважливоюдлянаціональноїекономіки. Одно-значно цей досвід має бути використаний вУкраїні. Наразі, Україні вдалося запровадитилишефундаментмайбутньоїконструкціїефективноїпенсійноїсистеми.

РеформапенсійноїсистемиУкраїни, щобулазапочаткованау2004році, взялазаоснову досвід розвинутих країн та рекоменда-ціїСвітовогоБанку, ОЕСРтаіншихміжнарод-них організацій. Пенсійна система в Україніскладаєтьсязтрьохрівнів:обов'язковийсолі-дарний рівень, обов'язкова накопичувальнасистематарівеньнедержавнихпенсійнихфондівіздобровільноюучастю. Наданиймомент в Україні працюють перший та тре-тійрівні. Другийрівень, якийєкритичнимдлянаціональної економіки, на даний момент щене бувзапроваджений.

Згідноізсолідарноюпенсійноюсисте-мою молодше працююче покоління виплачуєпенсії літнім людям. Такий підхід несе в собібагаторизиків, включаючизростаючудиспро-порціюміжпрацездатнимнаселеннямтапен-сіонерами, залежність від офіційних доходівнаселеннятазагальноїекономічноїситуаціївкраїні. Якрезультат, пенсійнасистемаУкра-їни функціонує в стані постійного дефіциту, що фінансується урядом, а отже платникамиподатків. Оптимальнимспіввідношеннямпенсіонерів та працездатного населення длясолідарноїсистемивважаєтьсякоефіцієнт1 до 7 чи навіть 1 до 10. В Україні цей кое-фіцієнт стрімко наближається до 1 до 1, щопередбачає неминучий колапс пенсійної сис-темидержави.

Серед факторів, що підривають ефектив-ністьсолідарноїпенсійноїсистемиособли-вої уваги потребують демографічні чинники, включаючизниженнякількостіпрацездатногонаселення через зменшення рівня народжу-ваності, старіннянаселеннятатрудовумігра-цію. Кількість людей, що роблять внески усолідарну систему постійно зменшується, втойчасяккількістьпенсіонерівпостійнозрос-тає. ЗгіднозданимиДержкомстату, накінець2021 року в Україні працювало 15.5 мільйо-нівлюдей.Кількістьпенсіонерівстановилатрішки більше, ніж 10 мільйонів [1]. Ситуаціяпогіршиться в найближчі роки. Дефіцит ПФУтільки зростатиме і вимагатиме подальшихдотацій із державного бюджету. Відповідно, це призведе до зростання податкового тискуна населення та бізнес. В обох випадках цезменшить вливання в національну економікутасповільнитьдовготерміновеекономічнезростаннякраїни.

Найбільш очевидним кроком українськогоуряду для усунення дефіциту ПФУ було під-вищення пенсійного віку. На даний моментпенсійний вік становить 60 років для жінок ідля чоловіків. Він поступово зростатиме до65 років для обох груп. Проте, даний крок непокращує ситуацію, принаймні, зараз, а про-вокує натомість соціальні проблеми в дер-жаві. Причиною, зокрема, є те, що очікуванатривалістьжиттявУкраїні(особливодлячоловіків) є лише трішки вища, ніж пропоно-ваний вік виходу на пенсію. Така ситуація несприяє соціальній справедливості всерединікраїни, адже пенсійний вік має залежати відочікуваної тривалості життя. На даний моменточікувана тривалість життя при народженнідля чоловіків - 66 років. Тобто, теоретичночоловік отримуватиме пенсію тільки 6 років.ГіршаситуаціятількиуВірменії, депенсійнийвік становить 63 роки, а очікувана тривалістьжиття - 67років.ВДанії, Ісландії, Ізраїлі, Італії, НідерландахтаПортугаліїпенсійний вік становить 67 років. Однак, очікувана три-валістьжиття-78-82 роки [19; 22].

Дефіцит Пенсійного фонду України склав13,2мільярди (0,3% відВВП) у2020роціта 9,1мільярдиу2021році (0,17% відВВП).Витрати Фонду на виплати пенсій становили510 мільярдів гривень у 2021 році. Це було9,34% від ВВП країни. Відповідно до Інсти-тутудемографічнихтасоціальнихдослі-дженьНаціональноїакадеміїнаукУкраїнитакі витрати виростуть до 21% від ВВП до2050 року [1]. Відновлення після війни зро-бить дану ситуацію ще гіршою через деваль-ваціюнаціональноївалютитазменшеннятемпів зростання ВВП держави. Цікаво, щотакий великий дефіцит ПФУ існує в умовахдуже низьких пенсій українських громадян. ЗаданимиПФУ, середняпенсіявУкраїніста-новила 4 622 гривні у 2022 році. За обміннимкурсомнакінець2022рокуцебуло112Євро.В свою чергу, середня пенсія в Польщі булабільша, ніж600Євро[17].Індикативнісереднірівні пенсій в Європейських країнах на кінець2018рокунаведеніунаступнійтаблиці.

Таблиця2. Індикативна пенсія в Європейськихкраїнахстаномна2018рік, Євро

Ісландія	2700	Греція	1000
Люксембург	2400	Португалія	800
Норвегія	2400	Польща	500
Данія	2200	Чехія	500
Швейцарія	2000	Естонія	500
Нідерланди	1800	Словаччина	500
Фінляндія	1650	Латвія	420
Італія	1500	Литва	400
Франція	1450	Угорщина	350
Німеччина	1450	Румунія	300
Іспанія	1350	Болгарія	150

Ефективна пенсія це та, яка заміщує при-наймні 40% від доходу людини перед виходомна пенсію. Середній коефіцієнт заміщення вЄвропі становить 67%, в той час як в Українілише 30% [21]. Європейський рівень коефіці-єнтазаміщеннядосягаєтьсязарахунокефек-тивного комбінування усіх згадуваних рівнівпенсійноїсистеми.ВУкраїнітакеефективне комбінуваннянедосягнуте. Якрезультат, український уряд вимушений думати не пропідняття рівня життя пенсіонерів, а хоча бипрозбереження існуючогорівня.

Таким чином наявна пенсійна система вУкраїні не забезпечує пенсіонерів достатнімрівнем життя, а, отже, не виконує свою прин-ципову функцію. Більшість людей пенсійноговіку змушені покладатися на підтримку влас-них дітей та різні форми урядової допомоги, включаючижитловісубсидії, тощо. ВійнавУкраїнітількизагостриладанупроблему.Мільйониукраїнськихгромадянвиїхализкра-їни, а значна частина з них ніколи не повер-нетьсяназад.Існуютьвисокіризики, щопіслязавершення військового стану та зняття обме-жень на виїзд закордон, мільйони чоловіківтакож покинуть державу, щоб об'єднатися зісвоїмисім'ями. ЗдебільшоголюдипенсійноготапередпенсійноговікузалишатьсявУкраїні. Проблематягарясолідарноїпенсійноїсис-теми для бізнесу та громадян тільки поси-литься. Як результат, існуюча система пен-сійногозабезпеченняможесягнутиколапсувнайближчідесятиліття. Питаннявпрова-дження другого рівня та повноцінного функ-ціонування третього рівня пенсійної системизараз стоїтьякніколи.

Впровадженняреформизустрічаєтьсязбагатьмавикликамитаперешкодами. Чинов-ники, щовідповідальнізаїїреалізацію, зазвичай знаходять багато аргументів протиїїнегайноїімплементації. Наприклад, існу-ють серйозні дискусії щодо того, чи потрібнозапускати накопичувальний рівень без високорозвинутогоринкукапіталівтаобмеженихфінансовихінструментахдляінвестування. Високийрівеньінфляції також виглядаєяксерйознаперешкода, оскількизнецінюєпотенційнийінвестиційнихдохід. Нарешті, багато експертів стверджують, що спочаткупотрібнозапровадитиефективнеінститу-ційне середовище функціонування накопичу-вального рівня, щоб захистити заощадженнявід маніпуляційта шахрайства.

Українські компанії не схильні використо-вувати локальний фондовий ринок як дже-релоакумулювання фінансових ресурсів.В свою чергу, українці не готові інвестувати уфондовийринокчерезбракдовіри. Наданиймомент ринок капіталів України знаходитьсяуважкійстагнації.Єдинийфінансовийінстру-мент досить популярний серед інвесторів - це ОВДП. Однією з причин такого становищавітчизняного фондового ринку є брак масо-вого інвестора. Накопичувальнийрівеньпенсійної системи та недержавні пенсійні фондимоглибистатитакимиінвесторами. Загалом, на самому початку запровадження накопи-чувальногорівняпенсійноїсистемиОВДП, банківських депозитів та банківських металівбуло би цілком достатньо для його повноцін-ногофункціонування.

Говорячи про інфляцію, варто зазначитищо інвестування пенсійних активів це зазви-чайдовготривалаісторія. Вдовгостроко-війперспективідохіднапенсійніінвестиціїповинен перевищувати кумулятивний рівеньінфляції. Ценезовсімправильнопорівнюватипоточну дохідність пенсійного інвестування ізпоточнимрівнемінфляції. Так, вперспективі

30роківдохідністьінвестуванняпенсійнихактивівмаєперевищитирівеньзростанняцін. Нарешті, інституційнесередовищедляефективногофункціонуваннядругогорівняпенсійноїсистемивжествореневУкраїні. Вонореалізованенатретьомурівніпенсій-ноїсистеми, якийза20роківвстигдовестивласнуінституційнуспроможність. Рядінсти-туційзалученіудіяльністьнедержавнихпен-сійнихфондів, включаючикомпаніїзуправ-лінняактивами(відповідальнізаінвестуванняпенсійнихактивів), адміністраторів (відпо-відальнізаведеннябухгалтерськогооблікуНПФ, персоніфікованийоблікучасниківНПФ, укладенняпенсійнихконтрактів, тощо) табанки-зберігачі (відповідальнізазберіганняпенсійнихактивівтаконтрользаїхвикорис-танням).Існуєусталениймеханізмзвітностітанаглядунаддіяльністюнедержавнихпен-сійнихфондівтаобслуговуючихкомпаній. Даниймеханізмповиненбутископійованийтазастосованийнадругомурівнізвищимрів-немцентралізаціїтаконтролю.

НасьогодніуВерховнійРадіУкраїнизаре-єстровано кілька законопроектів, які розгля-даютьвпровадженнянакопичувальногорівняпенсійноїсистеми. Однак, данізаконопро-екти постійно змінюються, допрацьовуютьсята відкладаються до остаточного прийняття. Якрезультат, історіяізнакопичувальнимрівнемпенсійноїсистемитриваєосьуже20 років. Згідно з дослідженням ОЕСР Укра-їна займає останнє місце серед 88 країн знакопичувальнимрівнемпенсійноїсистемизачасткоюйогоактивівуВВПкраїни[9].

Існуючізаконопроектипередбачаютьрівнуучасть уряду та роботодавців у накопичуваль-ному рівні пенсійної системи. Участь праців-никівпропонуєтьсязробитидобровільною. Загаломгромадянинзможевибиратикудивкладативласніпенсійнівнески-удержавний накопичувальний фонд чи у приватнийнедержавний пенсійний фонд. Автори зако-нопроектівпропонуютьстворитиспеціальнийдержавнийпенсійнийфонддлядругогорівня. На початкових етапах існування (перших трироки) робитипенсійнівнескиможнабудитільки в державний пенсійний фонд. Також, пенсійні активи цього фонду зможуть інвес-туватися тільки у державні цінні папери [12].Такерішеннямаєзабезпечитибільшігарантіїнапочатковихетапахвпровадженнясистеми, щопідвищитьдовіруталояльністьгромадянітакож мотивуватиме їх інвестувати більше і унедержавні пенсійніфонди.

Одним із вагомих аргументів проти негай-ногозапровадженнянакопичувальноїпенсій-ної системи є брак ресурсів для її фінансу-вання. Згідно із згадуваним законопроектомвнескибудутьробитисязарахунокЄСВ. Деякі експерти вважають, що навіть 1% з ЄСВбуде мати результатом 18-19 мільярдів гри-вень втрат для ПФУ. Знову ж таки, уряд будевимушенийкомпенсуватицейдефіцит[1].З іншого боку, додаткові податки, особливо уповоєнний період однозначно не вихід. Одниміз головних завдань реформування пенсійноїсистеми України є знайти надійне джерелофінансуваннянакопичувальногорівня. Невартозапроваджуватипрямуучастьдержавинацьомурівні. Внескигромадянповиннібутиобов'язковими. Після завершення війни вій-ськовий збір, що становить 1,5% та утриму-ється із заробітної плати громадянина, можебути скерований на здійснення внесків в нако-пичувальну систему. У такому разі фізичніособиневідчуютьдодатковогонавантаженнянасвоїдоходи.

Наданиймомент, законотворецьпропонуєнаступну схему внесків до другого рівня пен-сійноїсистеми:

1. Перший рік існування системи: 1% зофіційноїзарплатипрацівникасплачуєтьсяроботодавцемі1% сплачуєтьсяурядом.

2. Другийрік:1,5%-роботодавецьі1,5% сплачуєтьсяурядом.

3. Третійрікінадалі:2%-роботодавецьі2%-уряд.

Нанашудумку, участьурядуудругомурівніпенсійноїсистемимаєбутивиключеною. Це тільки створює додатковий тиск на платни-ків податків та не стимулює самостійну моти-вацію населення щодо формування власногопенсійного портфелю. Громадянин повиненнестивідповідальністюзасвоєфінансовемайбутнє після виходу на пенсію. Однак, напочатковихетапахіснуваннясистемиуряд може робити певні додаткові внески для моти-вування людей. Така форма мотивації булавикористаназокремауЛитві. Українськийуряд може використати схожу схему мотиваціїнаселення, щоб підвищити рівень довіри досистеми. Вкінцевомувипадкукоштинепоки-нуть кругообіг державних фінансів, оскількиякправилобудутьінвестованіутіжОВДПнапочаткових етапах.

Третійрівеньпенсійноїсистемипредстав-ленийвУкраїнінедержавнимипенсійнимифондами. Цедобровільнийрівень, щотакінеставпопулярнимза20роківфункціону-вання, незважаючинате, щоціфондиможутьпринестибагатовигідякдляїхучасниківтакідляекономікизагалом. Длянаціональноїекономікицівигодицепередусімзниженнянавантаженнянасолідарнийрівеньпенсій-ноїсистеми, додатковіінвестиційніресурситастимулюваннярозвиткуринкукапіталів. Дляроботодавцівцезменшенняподатковогонавантаженнячерезвіднесенняпенсійнихвнесківнаваловівитрати, розширеннясоці-альногопакетудляпрацівників, щозбільшуєрівеньїхньоїлояльностітавмотивованості, створеннясоціальновідповідальногоіміджукомпанії. Для населення це можливість отри-мувативищупенсіювмайбутньомутамож-ливість керувати власним пенсійним планом. Станом на лютий 2023 року в Україні працю-вало56недержавнихпенсійнихфондівтрьохрізнихтипів-відкриті, корпоративнітапрофе-сійні. Статиучасникомвідкритогопенсійногофондуможебудьякаособа. Корпоративніфондистворюютьсякомпаніямидлясвоїхпра-цівників. Професійніфондистворюютьсядляпредставників конкретної професії. ПереважнабільшістьіснуючихвУкраїніНПФвідкритіфонди-46 штук. Такожіснує4корпоративних пенсійнихфондита6професійних[15].

78% активів усіх недержавних пенсійнихфондів належать відкритим пенсійним фон-дам [15]. Це свідчить про невисоку зацікав-леність компаній та професійних організаційу створенні пенсійних фондів для своїх чле-нів. ЦепоганийзнакдляцілоїсистемиНПФвумовахбракудовіридоцихфінансовихінституцій. Корпорації, професійніорганізації, профспілки могли би стати головними драйве-рами розвитку системи НПФ в таких умовах. Принаймні, вони могли би ознайомити усіхпрацівників із приватним пенсійним інвесту-ванням. Вподальшомуостаннімоглибивико-ристати цей досвід і знання для інвестуванняу відкриті пенсійні фонди. Однак, рівень роз-виткупрофспілковогорухувУкраїніякірівень розвитку недержавного пенсійного забезпе-ченнязнаходятьсяназародковійстадії.

Переважна більшість НПФ були створеніодразу після пенсійної реформи у 2004 році.47 НПФ були засновані до 2008 року. Післяглобальноїекономічноїкризи2008року, коли багато НПФ втратило свої кошти, лишедекількановихфондівбулостворено. Загальний обсяг активів НПФ в Україні ста-номна30листопада2022рокустановив

2339789371.16 гривень. Беручиофіцій-ний обмінний курс гривні до долара, це буломайже64мільйонидоларів, щостановилолишеблизько0.06% відВВПдержавиу2022 році. Середній розмір активів на одинНПФ становив 43.33 мільйони гривень. Меді-аннийрозмірактивівнаодинНПФ-5.91міль-йонигривень. Середнійрозмірчистихактивівна одного учасника - 2 657.00 гривень [15].Як видно, усі згадані цифри знаходяться намінімальних рівнях. Це означає, що системаНПФ абсолютно не розвинена в Україні наданиймомент, незважаючинадвадцятирічнуісторію. Для порівняння у наступній таблицінаведено розміри активів найбільших корпо-ративних пенсійнихфондівусвіті[23].

Кошти НПФ мають бути диверсифікованіміж різними видами активів, слідуючи стро-гимвимогамзаконодавства. Фактичнаструк-тура усіх активів НПФ на даний момент від-повідає законодавчим вимогам. Ці вимоги єнаступними[8].

Цівимогибулизапровадженнізметоюдиверсифікації капіталовкладень та мініміза-ції ризиків для НПФ. Протилежною стороноюпроблемиєте, щоданівимогидуженегнучкі. Дужечастовониневідповідаютьреаліями, щоскладаютьсявнаціональнійекономіці. На думку автора, в умовах національної еко-номікиУкраїнивимогидодиверсифікаціїактивів не можуть не змінюватися протягомдвадцятироків.

Станом на Листопад 2022 року усі активиНПФбулирозподіленіміжбезпечнимифінан-совими інструментами з високим рівнем лік-відності, включаючикороткотерміновібан-ківськідепозититадержавніцінніпапери(ОВДП) [15]. Інші активи, включаючи нерухо-мість, банківськіметалитакорпоративніцінніпапери наразі є непопулярними серед НПФ. Пропозиція корпоративних цінних паперів наринку єдоволіобмежена.

Вибір активів для інвестування у великіймірівизначаєрівеньприбутковостінедержав-них пенсійних фондів. Середній рівень при-бутковості українських НПФ був 2.79% станомна листопад 2022 року [8]. Незважаючи надовгостроковий характер інвестування недер-жавнихпенсійнихфондів, данаприбутковістьвсе ж вважається дуже низькою. Це нижче, ніж прибутковість інших популярних фінансо-вихінструментівінижче, ніжрівеньінфляціївкраїні. Однозначно, таке порівняння відлякуєкорпорації та населення від інвестицій у при-ватніпенсійнісхеми.

Беручи до уваги фактичну структуру акти-вів НПФ, доречно припустити, що їх прибут-ковість не може перевищити 10% річних всучасних умовах. Така ситуація спричиненане тільки прорахунками в інвестиційних стра-тегіяхКУА, алейіснуючимивимогамидодиверсифікації активів НПФ, які значно звужу-ють інвестиційні можливості. Також важливорозуміти, щоблизько7% активівНПФвико ристовуєтьсядляоплативинагородиобслуго-вуючим компаніям. Такий рівень операційнихвидатків може вважатися зависоким у порів-нянні зі світовими стандартами. В більшостірозвинутих країн, розмір операційних видатківприватнихпенсійнихфондівнеперевищує1% відїхактивів.Вірменіямаєодинізнайбільшихрозміріввитратнаобслуговуванняприватнихпенсійних фондів - 5% річних від чистої вар-тості активів. Натомість в Хорватії це один ізнайнижчих рівні - 0.284% від вартості активівв управлінні [21]. Водночас, навіть існуючийвисокий рівень видатків на обслуговуванняНПФ не покриває усіх трансакційних витратобслуговуючих компаній. Шляхом вирішенняданоїпроблемиєабозростанняактивівокремо взятого фонду через залучення додат-ковихвнесків, абоконсолідаціяневеликихнедержавнихпенсійнихфондівубільші.

Таблиця3. Активинайбільшихкорпоративнихпенсійнихфондівсвіту

Фонд	Активи	Регіон
NorskeShellPensjonskasse	$104,495,000,000	Europe
ShellAssetManagementCompanyB.V.	$104,495,000,000	Europe
IBMRetirementFunds	$91,831,000,000	NorthAmerica
BTPensionScheme	$84,996,567,600	Europe
EricssonIncRetirementPlan	$81,355,000,000	NorthAmerica
FordMotorCompanyDefinedBenefitMasterTrust	$78,994,000,000	NorthAmerica
Royal BankofScotlandGroup PensionFund	$78,197,368,400	Europe
TheHartford Pension Plan	$76,578,000,000	NorthAmerica
NatWestGroup PensionFund	$73,936,400,000	Europe
BoeingCompanyEmployeeRetirementPlans	$67,813,000,000	NorthAmerica

Вартозазначити, щонизькийрівеньдохід-ності на інвестиції у приватні пенсійні планицепроблеманетількидляУкраїни, алейдлябільшості країн ОЕСР. Реальний чистий інвес-тиційний дохід становив 3% в середньому українахОЕСРу2021році. Польщапродемон-струвала найкращі інвестиційні результати у2021році-15.5%.Австраліяпродемонструвала 10.8%, Канада - 5%, Швейцарія - 6.2% таСполученіШтати-3%.Довгостроковаприбутковість НПФ є більш важливим показни-ком, ніж короткострокова. Як вже згадувалося, довгостроковаприбутковістьНПФповиннаякмінімумбутивищою, ніжкумулятивнийрівеньінфляції. Вкороткостроковомуперіодінемож-ливоуникнутиколивань. Заостаннідвадеся-тиріччя приватні пенсійні плани у більшостіюрисдикційпоказалипозитивнийреальнийчистий інвестиційний дохід, незважаючи наінфляцію у 2021 році та значні коливання насвітових фінансовихринках[20].



Таблиця4. Законодавчівимоги щодоструктуриактивівнедержавнихпенсійнихфондіввУкраїні

Актив	%активів
ОВДП	50
Депозити	50
Корпоративніоблігації	40
Муніципальніоблігації	20
Акції	40
Нерухомість	10
Банківськіметали	10
Іншіактиви	5

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Фактичнийрозподілактивівнедержавнихпенсійнихфондів

Таблиця5. Порівняння прибутковості НПФ, фінансових інструментів та макроекономічних індикаторів

СереднярічнаприбутковістьНПФстаномна30Листопада2022року	2,79%
СередньозваженарічнаприбутковістьНПФстаномна30Листопада2022року	5,77%
Інфляціястаномна30Листопада2022року	25,70%
Дохідністьдовготерміновихдепозитівстаномна30Листопада2022року	12,00%
СередняприбутковістьОВДПнапервинномуринку	11,85%
ЗмінакурсугривнідодолараСШАзарікстаномна30Листопада2022року	-34,60%



Учасниками НПФ в Україні були877923людинистаномна 30 листо-пада2022року.2013юридичнихосібта 83 566 фізичні особи сплачували внески вНПФ. Таким чином лише менше 100 тисяч осібсамостійно сплачували внески в недержавніпенсійні фонди станом на кінець 2022 року. Цеменш, ніж0,25% відусьогонаселенняУкраїни. Злегкістюможнаприпустити, щоне набагато більша кількість людей володієінформацією в принципі про недержавні пен-сійні фонди в державі. Найбільш активнимивкладниками НПФ є працюючі люди, вікомвід 25 до 50 років. Вони достатньо заробля-ютьтамаютьужежиттєвийдосвід, щоброзу-мітинеобхідністьсамостійноподбатипросвій майбутній дохід на пенсії. Більшу часткусередучасниківнедержавнихпенсійнихфон-дівстановлятьчоловіки - 57,7%[8].

Говорячи про пенсійні виплати, очевидно, щопереважнабільшістьвкладниківнадаєперевагу одноразовим пенсійним виплатам (66% усіх пенсійних виплат - одноразові пен-сійнівиплати).Зодногобоку, цеговоритьпроте, що сума пенсійних накопичень в серед-ньому достатньо мала для того, щоб вклад-ники могли претендувати на одноразову пен-сійнувиплату. Адже, одноразовупенсійнувиплату можна отримати, тільки, якщо сумапенсійнихнакопиченьнеперевищуєвстанов-лену суму. З іншого боку, ці пенсійні накопи-чення не розглядаються людьми як пенсія яктака, а швидше як заощадження, які можназняти одразу після досягнення пенсійного вікутавикористатинаінші, ніжвласнепенсія, цілі. Можна припустити, що пенсійні накопиченнявитрачаються протягом першого року післяотриманняодноразовоїпенсійноївиплати.

Підсумовуючи, можна сказати, що недер-жавне пенсійне забезпечення перебуває напочатковому рівні розвитку в Україні і зовсімнекористуєтьсяпопулярністюсереднаселення. Насправді, абсолютнабільшістьлюдей просто не знає про існування в Укра-їні таких фінансових інституцій. Також, укра-їнські громадяни не схильні довіряти схожимфінансовим інституціям і не мають навиківдовгостроковогоособистогофінансовогопла-нування. Цеоднасторонапроблеми.Іншасторона полягає у тому, що уряд та й ті жнедержавні пенсійні фонди роблять занадтомало, щоб підвищити рівень обізнаності гро-мадянвособливостяхфункціонуваннянедер-жавного пенсійного забезпечення в Україні. Недержавніпенсійніфонди, компаніїзуправ-ління активами та адміністратори не схильніпроводити активну рекламну кампанію длязалучення вкладників. Не в останню чергу цепов'язано із суворою регламентацією і цьогонапрямку діяльності. Не до кінця зрозумілохтоєвласнимкінцевимбенефіціаромНПФтаповиненвзятинасебеініціативущодопромо-тування його діяльності - КУА, адміністратор, засновникчифондяктакийвособіРади.

НизькийрівеньприбутковостіНПФупорівнянні з інфляцією також не приваблюєпотенційних вкладників. Як вже згадувалося, це некоректно порівнювати річну дохідністьНПФізрівнемінфляціївконкретнийрік. Недержавне пенсійне забезпечення це продовгострокові інвестиції. У довгостроковомуперіодівдохідністьНПФмаєперевершитикумулятивний рівень інфляції. КумулятивнаінфляціявУкраїніз2004року, колибулизасновані перші НПФ, склала 869%. Тількиодин НПФ зумів за цей час продемонстру-вати зростання чистої вартості активів вище, ніж цей рівень. З одного боку, за ці 20 роківУкраїна пережила цілий ряд вражаючих полі-тичних, економічних та соціальних потрясінь. За інших рівних умов, при стабільному полі-тичномусередовищітастійкомуекономіч-ному зростанні прибутковість НПФ має бутидостатньою, щобперевершитиінфляцію.

Ринок недержавного пенсійного забезпе-чення в Україні характеризується не тількинедосконалимінвестиційнимсередовищем, алейнедосконалимрегулятивнимсередови-щем. Діяльністьнедержавнихпенсійнихфон-дів в Україні характеризується високим рівнемрегулювання з боку уряду. Насправді п'ятьрівнівконтроюнаддіяльністюНПФможебутивиокремлено:урядвособіНаціональноїкомі-сії з цінних паперів та фондового ринку Укра-їни (НКЦПФР), наглядова рада НПФ, банк-зберігач, компанія з управління активами тавкладниксамостійно.Існуютьчітківимогидоскладаннятаоприлюдненняфінансо-вої звітності недержавних пенсійних фондів. Звітністьмаєбутискладенавідповіднодоміжнародних стандартів фінансової звітності(МСФЗ). Усі обслуговуючі компанії НПФ маютьвідповідатистрогимкритеріям (щодорозмірукапіталу, кількості кваліфікованих працівни-ків, відповідностівстановленимпруденцій-нимнормативам, тощо) таотриматиліцензію. АктивиНПФвідокремленівідактивівкомпаніїз управління активами та інших обслуговую-чих компаній. Імовірно, можна припустити, щорегулятивне середовище для НПФ в Українізанадтосуворе, щопідвищуєтрансакційнівидатки діяльності НПФ та обмежує їх гнуч-кість в інвестиційній діяльності. Це зробленоз метою гарантування стабільної інвестицій-ної діяльності НПФ та недопущення підривудовіри до даного рівня. Однак, з іншого боку, існування презумпції винуватості для обслу-говуючих компаній не сприяє їх ефективнійзацікавленості у діяльності НПФ. Окрім того, регулятивне середовище не створює умов тастимулівдлякорпораційтапрофспілковихорганізацій для створення та розвитку влас-нихпенсійнихфондів.

Серед головних викликів, з якими зіштов-хуютьсяНПФвУкраїніможнавиокремитинаступні:

1. Стагнаціяринкукапіталів, щообмежуєінвестиційнізусилляНПФтазнижуєїхнійінвестиційнийдохід.

2. Занадто високий ступінь регулюванняринку недержавного пенсійного забезпечення. Це зменшує гнучкість діяльності НПФ і значнопідвищуєтрансакційнівитратидіяльності. Обслуговуючикомпаніїзобов'язаніробитибагато «паперовоїроботи».Щодообслуго-вуючих компаній, передусім щодо компаній зуправління активами, існує презумпція вину-ватості, коли вони повинні доводити, що непорушуютьвимогрегуляторащодоуправ-ління активамиНПФ.

3. НегнучківимогидодиверсифікаціїактивівНПФ, якічастоневідповідаютьісную-чим умовамв економіці.

4. В реальності, інтереси учасників НПФне захищені достатньо. Так, недержавні пен-сійніфондинемаютьніякихпреференційпри гарантуванні вкладів у комерційні банки. Державапропонуєгарантуванняпенсійнихвиплат із накопичувального рівня пенсійноїсистеми. Однак, немає жодних гарантій чинавіть привілейованих умов у випадку недер-жавнихпенсійнихфондівтретьогорівня.

5. Існуютьзначніпрогалиниузаконо-давстві щодо регулювання діяльності НПФ. Зокрема, незважаючи на свою сутність, НПФбули виключені з реєстру неприбуткових орга-нізаційчерезнедолікиузаконодавстві.

6. Низький рівень фінансової грамотностінаселеннятадовіридофінансовихінституційзагалом.

7. Фондитаїхніобслуговуючікомпаніїєдужепасивнимиурекламуваннівласноїдіяльностісереднаселення.

8. Більш активну роль у розвитку недер-жавногопенсійногозабезпеченнявУкраїніповиннівідіграватибізнеситапрофспілки. Зокрема, вониповинніактивнодолучатисядо створення корпоративних та професійнихпенсійнихфондів.

9. Оподаткування пенсійних виплат ніве-лює суть недержавного пенсійного забезпе-ченнятанесприяєдовірінаселеннядоцьогоінституту. Механізм відшкодування здійсне-нихпенсійнихвнесківчерезщорічнедеклару-вання доходів не працює, оскільки не працюєвласнедекларуваннядоходівнаселення.

Висновки. Пенсійна система в її теперіш-ньому вигляді функціонує в умовах величез-ного дефіциту та мізерних пенсій. Вона невиконуєпритаманнихїйфункційефектив-нимшляхом. Людилітньоговікувимушеніжити у важких умовах, покладатися на допо-могу рідних та держави. Війна та її наслідкипородятьновівикликидляцієїсистеми. Щобїмпротистояти, важливозапровадитиефективні інструменти, без яких пенсійна сис-тема досягне колапсу протягом найближчихдесятиліть.

Солідарнийрівеньпенсійноїсистеминедостатній для гарантування високого рівняжиття людей на пенсії. Він характеризуєтьсяпостійним дефіцитом та дотаціями від уряду. Беручи до уваги демографічні фактори та еко-номічний спад, цей рівень буде неспромож-нийвиконуватисвоюфункціювнайближчомумайбутньому. Всвоючергу, вінстанеперешкодоюдлядовгостроковогоекономічногозростання країни. Тому, зараз оптимальниймомент для запровадження другого рівня - накопичувальноїпенсійноїсистеми.

Зволікання із запровадженням накопичу-вальної пенсійної системи триває уже двад-цять років. Немає потреби чекати розвиткуринку капіталів. Натомість, функціонуваннянакопичувальногорівняможестатистиму-лом для розвитку такого ринку. Інституційнесередовище для діяльності другого рівня вжебулостворененаприкладітретьогорівняпенсійноїсистеми.Єдинимсуперечливимпитаннямзалишаютьсяджерелафінансу-ваннянакопичувальногорівня. Урядможеприймати у цьому участь тільки на першихетапах з метою стимулювання приватної іні-ціативи. Надалігромадяниповиннісамібратинасебевідповідальністьзавласнефінансовемайбутнє на пенсії. Участь населення, як іучастьроботодавців, маєбутиобов'язковою удругомурівні. Громадянинповиненвзятинасебе більшу відповідальність щодо власногомайбутньогонапенсії. Власнапенсіяповиннарозглядатися як диверсифікований портфельактивів, щовключатимедержавнупенсію, приватнупенсію, власнізаощадження, тощо.

Участьусистемінедержавногопенсій-ногозабезпеченнямаєзалишатисядобро-вільною. На даний момент діяльність НПФ єрадше номінальною. Масштаби їх діяльностімають бути значно розширені через активнурекламну компанію, удосконалення інститу-ційногосередовищатаінвестиційногоклі-мату. У майбутньому на ринок НПФ в Українічекаєконсолідаціяневеликихпенсійнихфон-дів та активніший розвиток корпоративних тапрофесійнихНПФ. Данийпроцесможевідбу-ватися паралельно із розвитком профспілко-вого руху при гармонізації українського законодавства із законодавством ЄвропейськогоСоюзу.



Список використаних джерел

1. Бойко О. Пенсійна реформа: як будуть виплачувати та індексувати пенсії в Україні. 2023. URL:https://suspilne.media/369610-nakopicuvalna-pensia-ta-indeksacia-socialnih-viplat-so-vidomo/

2. ВиговськаВ. СучасніпроблемирозвиткунедержавногопенсійногозабезпеченнявУкраїні. Проблемиіперспективиекономікитауправління.Фінансовіресурси:проблемиформуваннятавикористання. 2020. №4 (24).С. 170-178.

3. ДзямуличМ., ЧижН. ОсобливостіфункціонуваннясистеминедержавнихстраховихпенсійнихфондіввУкраїні. Економічнийфорум.2020. №1.С. 135-140.DOI:https://doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-1-19.

4. Дробот Я., Резніченко Н. Проблеми та напрямки реформування пенсійної системи в Україні. Фінансо-вийпростір.2016. №1 (21).С. 63-66.

5. КозакТ. ТенденціїрозвиткусистеминедержавногопенсійногозабезпеченнявУкраїні. Теоріятапрак-тика публічного управління та адміністрування у ХХІ сторіччі: матеріали всеукраїнської науково-практичноїконференції. Київ, 2019.С. 123-125.

6. Лояк Л. Пенсійне забезпечення в Україні: сучасні реалії та Європейський досвід. Науковий вісникІФНТУНГ. Серія: Економікатауправліннявнафтовійігазовійпромисловості.2018. №2 (18).С. 34-42.

7. МаричМ., ШуперА. ПерспективирозвиткунедержавногопенсійногозабезпеченнявУкраїні. Економікатасуспільство.2021. №31.DOI:https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-31-16.

8. НКЦПФР. Аналітичні дані щодо розвитку фондового ринку. URL: https://www.nssmc.gov.ua/en/news/insights/#tab-5.

9. ОвчаренкоГ. Накопичувальнапенсійнасистема:немаєсенсучекатинакращічаси.2022.URL:https://www.epravda.com.ua/columns/2022/11/11/693709.

10. Пархоменко М., Моісєєнко Л. Сучасний стан пенсійної системи в Україні. Прикарпатський юридич-нийвісник.2021. №5.С. 70-74.DOI:https://doi.org/10.32837/pyuv.v0i5.934.

11. Приймак І., Вишивана Б. Недержавне пенсійне забезпечення в системі соціального захисту насе-лення. Світфінансів.2019. №3 (60).С. 121-138.DOI:https://doi.org/10.32843/bses.55-31.

12. Прищепа Я., Матвіїшина Г. Накопичувальні пенсії: у Мінсоцполітики розповіли, що передбачає пен-сійнареформа.2023.URL:https://suspilne.media/356294-nakopicuvalni-pensii-u-minsocpolitiki-rozpovili-so-peredbacae-pensijna-reforma.

13. Сташкевич Н., Красільнікова К. Перспективи впровадження накопичувального рівня пенсійної сис-темиУкраїни.Вісниксоціально-економічнихдосліджень.2018. №2 (66).С. 223-231.

14. ТретякД. СуперечностірозвиткунедержавногопенсійногозабезпеченнявУкраїні. Економіка.2014.

№1 (154).С. 89-93.

15. Українськаасоціаціяінвестиційногобізнесу. ЩомісячнийогляддіяльностінедержавнихпенсійнихфондіввУкраїні.URL:https://www.uaib.com.ua/en/analituaib/npf-month.

16. ЧеберякоО., БиковаВ. Моделіпенсійногозабезпечення:зарубіжнатавітчизнянапрактика.ВІСНИККиївськогонаціональногоуніверситетуіменіТарасаШевченка.2020. №5 (212).С. 43-51.

17. FinnishCentreforPensions. AveragePensionsinEurope.URL:https://www.etk.fi/en/work-and-pensions-abroad/international-comparisons/pensioners-income-level-internationally/average-pensions-in-europe.

18. Folger J. Best Countries for Pensions and Retirement. Investopedia. 2021. URL:https://www.investopedia.com/articles/personal-finance/042914/top-pension-systems-world.asp.

19. LifeExpectancy. WorldDataInfo.URL:https://www.worlddata.info/life-expectancy.php.

20. OECD. Pension at a Glance 2021. OECD and G20 Indicators. 2021. URL: https://www.oecd-ilibrary.org/docserver/ca401ebd-en.pdf? expires=1679248466&id=id&accname=guest&checksum=BDE35D229E9DA17C955BBD2797675233.

21. OECD. Pension Markets in Focus 2022. 2023. URL: https://www.oecd.org/finance/pensionmarketsinfocus.htm.22. RetirementAgeMen. TradingEconomics.URL: https://tradingeconomics.com/country-list/retirement-age-men.

23. SWFI. Top 100 Largest Corporate Pension Rankings by Total Assets. URL: https://www.swfinstitute.org/fund-rankings/corporate-pension

24. Whitehouse, E. EarningsRelatedSchemes: Design, OptionsandExperience.2014.URL:https://www.worldbank.org/content/dam/Worldbank/Event/pensions/3.%20Whitehouse_Basic % 20pensionomics % 20v5.pdf.



References

1. Boiko, O. (2023). Pension Reform: How Pension Will Be Paid and Indexed in Ukraine. Available at:https://suspilne.media/369610-nakopicuvalna-pensia-ta-indeksacia-socialnih-viplat-so-vidomo/

2. Vyhovska, V. (2020). The modern problems of the non-state pension system in Ukraine. Problems and pros-pectsofeconomicsandmanagement. Financialresources:problemsofformationandmanagement, Vol.4, no.24, pp.170-178.

3. Dziamulych, M., Chyzh, N. (2020). The main features of the functioning of the non-state insurance pensionfundsinUkraine. Economicforum. Vol.1. Pp.135-140. DOI:https://doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-1-19.

4. Drobot, Y., Reznichenko, N. (2016).Problemsandperspectivesofthepensionsystem'sreforminUkraine. Financialspace. Vol.1, no.21, pp.63-66.

5. Kozak, T. (2019).Thetrendsofdevelopmentofthenon-statepensionsysteminUkraine. Theoryandpracticeofpublic management and administration inthe 21stcentury.P.123-125.

6. Loiak, L. (2018). Pensionprovision in Ukraine:the current trendsand EuropeanExperience. Economicsandmanagementintheoilandgasindustry. Vol.2, no.18, pp.34-42.

7. Marych, M., Shuper, A. (2021).Prospectsofthedevelopmentofthenon-statepensionprovisioninUkraine. Economicsandsociety. Vol.31.DOI:https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-31-16.

8. Ovcharenko, G. (2022).SavingsPensionSystem: ThereisnoPointtoWaitforBetterTimes. Availableat:https://www.epravda.com.ua/columns/2022/11/11/693709.

9. Parkhomenko, M., Moisieienko, M. (2021).ThecurrentstateofthepensionsysteminUkraine. TheCarpathianLegalGazette. Vol.5, pp.70-74.DOI:https://doi.org/10.32837/pyuv.v0i5.934.

10. Pryimak, I., Vyshyvana, B. (2019).Non-statepensionprovisioninthesystemofsocialwelfare. Theworldoffinances. Vol.3, no.60, pp.121-138.DOI:https://doi.org/10.32843/bses.55-31.

11. Pryshchepa, Y. (2023).SavingsPensions: TheGovernmentExplainsthePensionReform. Availableat:https://suspilne.media/356294-nakopicuvalni-pensii-u-minsocpolitiki-rozpovili-so-peredbacae-pensijna-reforma.

12. Stashkevych, N., Krasilnikova, K. (2018).ProspectsofimplementationofthesavingslevelofthepensionsysteminUkraine. Journalofsocialandeconomicresearch. Vol.2, no.66, pp.223-231.

13. Tretiak, D. (2014).Contradictionsofthedevelopmentofthenon-statepensionprovisioninUkraine. Economics. Vol.1, no.154, pp.89-93.

14. Cheberiako, O., Bykova, V. (2020).Themodelsofpensionprovision:foreignandnationalpractice. JournalofKNU. Vol.5, no.212, pp.43-51.

15. Finnish Centre for Pensions. (n.d.). Average Pensions in Europe. Available at: https://www.etk.fi/en/work-and-pensions-abroad/international-comparisons/pensioners-income-level-internationally/average-pensions-in-eu-rope.

16. Folger, J. (2021).BestCountriesforPensionsandRetirement. Investopedia. Availableat:https://www.investopedia.com/articles/personal-finance/042914/top-pension-systems-world.asp.

17. NSSMC. (n.d.).AnalyticalDataonDefinedContributionPensionMarket. Availableat:https://www.nssmc.gov.ua/en/news/insights/#tab-5.

18. LifeExpectancy. (n.d.).WorldDataInfo. Availableat:https://www.worlddata.info/life-expectancy.php.

19. OECD (2021). Pension at a Glance 2021. OECD and G20 Indicators. Available at: https://www.oecd-il-ibrary.org/docserver/ca401ebd-en.pdf? expires=1679248466&id=id&accname=guest&checksum=BDE35D229E-9DA17C955BBD2797675233.

20. OECD (2023), Pension Markets inFocus 2022. Available at: www.oecd.org/finance/pensionmarketsinfocus.htm.

21. Retirement Age Men. (n.d.). Trading Economics. Available at: https://tradingeconomics.com/country-list/retirement-age-men.

22. SWFI. (n.d.).Top100LargestCorporatePensionRankingsbyTotalAssets. Availableat:https://www.swfinstitute.org/fund-rankings/corporate-pension.

23. Ukrainian Association of Investment Business. (n.d.). Monthly Performance Reviews of Non-State PensionFunds inUkraine. Availableat:https://www.uaib.com.ua/en/analituaib/npf-month.

24. Whitehouse, E. (2014). Earnings Related Schemes: Design, Options and Experience. Available at:https://www.worldbank.org/content/dam/Worldbank/Event/pensions/3.%20Whitehouse_Basic % 20pensionom-ics % 20v5.pdf.

Размещено на Allbest.ru