Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний торговельно-економічний університет

Західноукраїнський національний університет

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В АГРАРНІЙ СФЕРІ

Федун Ігор Леонідович

доктор економічних наук, професор,

Стецько Микола Васильович

доктор економічних наук, доцент

Анотація

підприємництво аграрний державний регулювання

Проведено аналіз понять «підприємництво», «мале підприємництво». Актуальність питання державного регулювання різних сторін економічних відносин в аграрному секторі обумовила мету й завдання наукової статті. Визначено, що сучасна підтримка малого підприємництва повинна бути пріоритетом в напрямах економічної політики будь-якої цивілізованої держави тому, що мале підприємництво має певний ряд переваг, котрі багато в чому розкриваються його характеристиками. Проведено аналіз обсягів реалізованої товарів та послуг суб'єктами господарювання в аграрній сфері. Розглянуто теоретико-методичні підходи щодо визначення сутності та призначення державного регулювання підприємницької діяльності в аграрному секторі. Досліджено особливості подібних процесів в Україні та оцінено нормативно-правову базу. Доведено, що мале підприємництво займає особливу нішу в аграрному секторі більшості індустріально-розвинених країн світу, тому немаловажним воно також є і для економіки України в цілому. Його успішний розвиток є ключовим у забезпеченні зайнятості населення на сільських територіях й продовольчої безпеки країни.

Ключові слова: мале підприємництво, державне регулювання, аграрна сфера, державна політика, суб'єкти господарювання, підприємницька діяльність.

Annotation

STATE REGULATION OF THE DEVELOPMENT OF SMALL BUSINESS IN THE AGRICULTURAL SPHERE

Fedun Igor State University of Trade and Economics

Stetsko Mykola West Ukrainian National University

An analysis of the concepts "entrepreneurship", "small business" was carried out. The relevance of the issue of state regulation of economic relations in the agrarian sphere determined the goal and task of the scientific article. It was determined that supporting small entrepreneurship should be a priority direction of the economic policy of any developed state, since male entrepreneurship has a number of advantages that are largely determined by its characteristics. It was established that the basis of the national economy of each country is a set of subjects of various types of economic activity, the result of which is the creation of goods and services and their promotion to consumers. The volume of sold products (goods, services) of economic entities was analyzed. Theoretical approaches to the essence of state regulation of entrepreneurial activity in the agrarian sphere are considered. Peculiarities of these processes in Ukraine are studied, attention is focused on the regulatory and legal framework. It is justified that small entrepreneurship occupies an important place in the agricultural sector of most countries of the world, it is also important for the economy of Ukraine. The state of its development is decisive in ensuring the employment of the rural population, the country's food security, and the preservation of natural resources. Sources of state support for agricultural producers are considered, namely: 1) direct budget support in the form of subsidies and grants, 2) tax benefits, and 3) government intervention in pricing (for example, through export or import restrictions). It has been established that direct state support is the sum of expenses provided for in the State Budget of Ukraine as the budget program "Financial Support of Agricultural Producers". A detailed description of budget programs has been revealed. It was determined that small business is the sector of the economy that is able to quickly create new jobs and provide social guarantees, respond to the balancing of demand and supply in resource markets. Thus, the state regulation of the agrarian sphere of the economy consists in the fact that the state, through the application of legal, administrative and economic levers, regulates the activities of the agricultural producer, determines the prospects for the development of the agrarian sphere of the economy, performs a guiding role in the implementation of long-term development programs.

Keywords: small business, state regulation, agrarian sphere, state policy, business entities, entrepreneurial activity.

Постановка проблеми

Підприємницька діяльність суб'єктів господарювання впливає на більшість макроекономічних показників соціально-економічного розвитку будь якої цивілізованої держави, а також відіграє особливу роль у забезпеченні її конкурентоспроможності. Все це виражається її впливом на ринок праці через забезпечення зростання кількості робочих місць і одночасним вирішенням проблем щодо зайнятості населення й відповідно зменшенням соціальної напруги в суспільстві.

Характерно, що у більшості країн Європейського Союзу малі підприємства є основою національної економіки, складаючи в середньому 95% від загальної кількості підприємств та створюючи більше половини ВВП. Вони також забезпечують більш як 70% від усіх робочих місць у приватному секторі [1].

Активна діяльність малих підприємств дозволяє прискорено адаптуватися до зовнішніх змін й негативних викликів, а також формувати та втілювати інноваційні ідеї. Відповідна діяльність дає змогу залучати додаткові інвестиції й підвищувати експортний потенціал аграрного сектора економіки і, як наслідок формувати конкурентне середовище.

Необхідно зазначити, що в індустріально розвинених країнах розвиток цієї сфери діяльності має пріоритетне значення й забезпечується на основі виваженої державної соціально-економічної політики, котра включає широкий спектр необхідних інструментів задля вирішення питань регулювання діяльності малих підприємств, а також фінансовокредитного стимулювання й підтримки підприємницької діяльності в аграрній сфері.

Маємо зауважити, що в даний час існують певні виклики й проблеми, із якими зіштовхується мале підприємництво в Україні. Тому, виникає необхідність негайного вирішення ряду питань та проблем із допомогою важелів державного регулювання. Відповідні обставини визначають актуальність даного дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вагомий внесок у дослідження проблем державного регулювання в сфері підприємництва в аграрному секторі національної економіки зробили такі вчені, як В. Андрійчук, О. Бородіна, З. Варналій, Л. Воротіна, Ю. Губені, Я. Гудзало, П. Гайдуцький, Е. Долан, Ю. Лупенко, М. Малік, О. Могильний, В. Юрчишин та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми

Безперечно, що динамічність соціально-економічного розвитку країни, поява різних викликів як світового, так і національного масштабів потребує додаткового опрацювання й розгляду питання регуляторної діяльності з боку держави в аграрній сфері, що дозволить своєчасно вирішувати проблеми, із якими зіштовхуються малі підприємництва в даній галузі, підтримати та стимулювати їхню діяльність.

Формулювання цілей статті

Метою даної статті є дослідження специфіки державного регулювання розвитку вітчизняного малого підприємництва й формування пріоритетних напрямів державної політики у відповідній сфері.

Виклад основного матеріалу дослідження

Очевидним є те, що з одного боку посилення сучасних процесів глобалізації, а також загострення проблем повноцінної забезпеченості аграрною продукцією населення світу вимагають подальшого стимулювання й розвитку вітчизняного ринку агропродовольчої продукції. З іншого боку, виникає проблема його інтеграції у світову аграрну систему. Більше того, важливим вважається гарантування на державному рівні стабільності й передбачуваності в аграрній політиці задля формування найбільш сприятливого підприємницького середовища в сільськогосподарському секторі країни [2].

Необхідно зазначити, що науковому дискурсі існують різноманітні підходи щодо сутності підприємництва. Дослідження показало, що поняття «підприємництво» в науковому просторі вперше запропонував Р. Кантільйон, котрий в процесі систематичного аналізу підприємництва довів, що це є особлива економічна функція, в якій існує певний елемент ризику [3, c. 95].

Необхідно зазначити, що показове місце в утвердженні теорії підприємництва займають наукові праці Й. Шумпетера, основною заслугою котрого була творча переоцінка результатів досліджень у відповідній сфері та формування власної теорії еволюції суспільного розвитку, в центрі котрої був сектор малого підприємництва як особливий «двигун» прогресуючого циклічного розвитку всієї цивілізації [4, c. 112].

Причому, у сучасному усвідомленні підприємництво розглядається як рушійна сила соціально-економічного розвитку.

Дослідник М. Малік вирізняє підприємництво як інститут, котрий забезпечує інноваційний розвиток аграрного сектора економіки та виступає засобом його структурної перебудови, а також стимулом сучасних трансформаційних змін через інституціоналізацію відповідних економічних відносин до мінливих умов ринку. Проте, як стверджує даний науковець, інститут аграрного підприємництва, в сучасних обставинах, ще не став економічно відповідальним, а весь надлишок економічної влади формує можливості диктату до умов формування відносин, котрі, як правило, пов'язані з перерозподілом ренти і не на користь селянина-власника [5].

Маємо підкреслити, що в Господарському Кодексі України, зокрема, в статті 42 законодавчо інтерпретовано термін «мале підприємництво» як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, котра здійснюється суб'єктами господарювання чи підприємцями із метою досягнення економічних й соціальних результатів, а також одержання прибутку [6].

Таким чином акцентується увага не лише на комерційних та економічних результатах діяльності, але й на соціальних, що важливо в контексті усвідомлення і розуміння всіх складових потенціалу малого підприємництва, а також коли мова йде про реалізацію потенціалу на територіях з нижчим рівнем соціально-економічного розвитку. Адже саме малому підприємництву властиві соціальні джерела активізації спільної праці, котрі побудовані на своєрідних відносинах й особливому соціально-психологічному кліматі, що є не характерним для великих корпоративних підприємств.

Дослідження показало, що при визначенні поняття «мале підприємництво» необхідно брати до уваги не тільки кількісні критерії (кількість працівників, розміри капіталу та прибутку, грошового обігу й обсяги валової продукції та ін.), а також якісну характеристику із відповідними базовими якісними критеріями - правова незалежність та єдність права власності й безпосереднього управління бізнесом, характер відносин поміж власниками і підлеглими, повна відповідальність згідно результатів господарської діяльності, невеликий ринок збуту та сімейне відання справою [7, с. 23].

Найпоширенішими формами підприємництва на територіях, які пов'язані з провадженням сільськогосподарських робіт вважаються особисті селянські господарства й індивідуальні господарства, а також фізичні особи - підприємці та фермерські господарства, фізичні особи - підприємці і товариства з обмеженою відповідальністю.

Можна з упевненістю стверджувати, що основою національної економіки кожної суверенної країни є сукупність суб'єктів різноманітних видів господарської діяльності. Результатом такої діяльності якої є створення товарів та широкого спектру послуг і їхнє просування до споживача.

Все це знайшло своє відображення в табл. 1, в якій наведено дані щодо обсягів реалізованої сільгосппродукції (товарів й послуг) трьома групами суб'єктів господарювання.

Результати даних, які відображені в табл. 1 дозволяють зробити загальний висновок, що обсяг реалізованої сільгосппродукції (товарів й послуг) суб'єктів господарювання суттєво зріс у 2020 році в порівнянні із 2010 роком.

Дослідження показало, що обсяг реалізованої сільгосппродукції суб'єктів великого підприємництва зріс майже у 7 разів, а суб'єктів середнього підприємництва більш як у 4 рази. Характерно, що найбільше зріс обсяг реалізованої сільгосппродукції суб'єктів малого підприємництва - майже у 9 разів.

Результати дослідження також свідчать, що у науковому дискурсі існують різноманітні підходи щодо сутності та ефективності державного регулювання малого підприємництва. В наукових працях, які присвячені питанням державної підприємницької політики, окремими авторами визначаються пріоритетні напрями вдосконалення державного регулювання та підтримки підприємництва.

В цьому контексті варто погодитися з думкою, що державне регулювання аграрної сфери в питаннях економіки представляє собою процес із впливу на її розвиток, а також є доповненням стимулів ринкового механізму й забезпеченням за рахунок цього спроможності господарюючим суб'єктам реалізувати прибуткову діяльність та покращувати власні конкурентні позиції [9, с. 119].

Дослідник В. Андрійчук слушно зазначає і стверджує, що державне регулювання аграрного сектору презентує собою систему правових та фінансово-економічних, організаційних й соціальних заходів, котрі реалізуються державою задля ефективного і сталого розвитку аграрного виробництва й повного забезпечення всього населення якісними продовольчими товарами за прийнятними ринковими цінами [10, с. 56].

Таблиця 1

Обсяг реалізованої сільськогосподарської продукції (товарів й послуг) суб'єктами господарювання у 2010-2020 рр., тис грн