Принципи, інформаційне забезпечення та послідовність оцінювання потенціалу енергозберігаючих технологічних змін на підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Львівська політехніка»

ПРИНЦИПИ, ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ОЦІНЮВАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЗМІН НА ПІДПРИЄМСТВАХ

Ємельянов Олександр Юрійович

д-р. екон. наук, професор, професор кафедри

економіки підприємства та інвестицій

Анотація

Встановлено основні принципи, на яких повинно базуватися оцінювання потенціалу енергозберігаючих технологічних змін на підприємствах. Визначено склад інформації, необхідний для такого оцінювання. Запропоновано послідовність оцінювання потенціалу енергозберігаючих технологічних змін на підприємствах. Використовуючи її, менеджери та фахівці підприємств зможуть здійснити обґрунтоване оцінювання наявного потенціалу енергозберігаючих технологічних змін.

Ключові слова: підприємство, потенціал, енергозбереження, технологічна зміна, інформаційне забезпечення.

Annotation

Title (in English): Principles, information provision and sequence of assessing the potential of energy-saving technological changes at enterprises

The basic principles on which the assessment of the potential of energy-saving technological changes at enterprises should be based are established. The composition of information necessary for such an assessment is determined. The sequence of assessing the potential of energy-saving technological changes at enterprises is proposed. Using it, managers and specialists of enterprises can make a reasonable assessment of the existing potential of energysaving technological changes.

Key words: enterprise, potential, energy saving, technological change, information support.

Виклад основного матеріалу

Серед головних чинників, які визначають темпи та пропорції економічного зростання, необхідно назвати обсяги та ефективність енергоспоживання [1-3]. Тому важливого значення набуває здійснення проектів, спрямованих на покращення використання енергоресурсів підприємств [4-9]. При цьому необхідним є комплексний підхід до забезпечення раціонального використання енергетичних ресурсів [10-12]. Однак на шляху до реалізації заходів з енергозбереження на підприємствах часто постають різноманітні бар'єри [13, 14], зокрема управлінські, фінансово - економічні тощо [15-20]. У деяких випадках подолання цих перешкод вимагає допомоги підприємствам з боку державних та регіональних органів влади [21], що може розглядатися як пріоритетний напрям державної політики енергозбереження [22-24]. Зокрема, це стосується державної фінансової підтримки провадження підприємствами проєктів з енергозбереження [25]. Проте реалізація заходів з підвищення енергоефективності діяльності підприємств потребує попереднього оцінювання наявного у них потенціалу енергозберігаючих технологічних змін.

Під потенціалом енергозберігаючих технологічних змін на підприємстві варто розуміти його здатність обґрунтовувати, ухвалювати та реалізовувати управлінські рішення, спрямовані на заміну існуючих технологій виготовлення продукції на нові енергозберігаючі технології. Процес оцінювання цього потенціалу повинен ґрунтуватися на низці принципів, серед яких слід відзначити, насамперед, такі:

1) принцип врахування особливостей зовнішнього середовища, у якому функціонує підприємство. Очевидно, що величина потенціалу енергозберігаючих технологічних змін на підприємстві значною мірою визначається характеристиками зовнішнього відносно нього середовища. Зокрема, чинниками цього середовища є ціни на енергетичні ресурси, місткість ринків збуту продукції підприємства та рівень конкуренції на них. Також величина потенціалу енергозберігаючих технологічних змін на підприємстві визначається техніко-економічними показниками енергозберігаючих технологічних процесів, доцільність впровадження яких розглядається;

2) принцип врахування особливостей внутрішнього середовища підприємства. Однією з основних характеристик цього середовища, які необхідно враховувати при оцінюванні потенціалу енергозберігаючих технологічних змін на підприємстві, є його наявний техніко -технологічний рівень. Чим вищим є цей рівень, тобто чим більш досконалі технології застосовує підприємство, тим меншим на даний час є потенціал його технологічних змін. З іншого боку, для підприємства з низьким техніко-технологічним рівнем заміна існуючих технологій на нові, зокрема енергозберігаючі, технологічні процеси може виявитися досить привабливою з точки зору отримання відповідного економічного зиску;

3) принцип повноти інформації, необхідної для обґрунтування енергозберігаючих технологічних змін на підприємстві. При цьому деталізований зміст масиву інформації, необхідної для оцінювання потенціалу енергозберігаючих технологічних змін на підприємстві буде подано нижче;

4) принцип виокремлення основних особливостей енергозберігаючих технологічних змін, що розглядаються. Зокрема, до таких особливостей слід віднести перелік видів енергетичних ресурсів, витрати яких зменшуються, можливість заміщення одного виду ресурсів іншим, наявність потреби у виведенні з експлуатації існуючого устаткування тощо. При цьому варто відзначити, що у подальшому під енергозберігаючою технологічною зміною ми будемо розуміти таку зміну технології, за якої зменшуються витрати одного або декількох видів енергетичних ресурсів у розрахунку на одиницю продукції, тобто їх питомі витрати;

5) принцип альтернативності варіантів технологічних змін. Досить часто при обґрунтуванні доцільності заміни існуючої технології виготовлення продукції на нову в наявності є декілька альтернативних технологій, що можуть замінити існуючу. За таких умов важливо здійснити обґрунтований вибір найкращого варіанту технологічної зміни;

6) принцип урахування чинника ризику енергозберігаючих технологічних змін, тобто загрози неотримання або недоотримання очікуваних (запланованих) фінансово-економічних показників внаслідок реалізації заходів із заміни існуючих технологій на нові енергозберігаючі технологічні процеси виготовлення продукції. Такі зміни завжди потребують вкладення певного обсягу інвестицій і відбуваються в умовах динамічного зовнішнього середовища. Тому існують можливості того, що отримувані внаслідок впровадження відповідних технологічних змін фінансово-економічні результати виявляться недостатніми для забезпечення належної економічної ефективності інвестиційних проектів здійснення цих змін. При цьому необхідно відзначити, що фінансово-економічні результати проектів енергозберігаючих технологічних змін на підприємстві визначаються величиною різноманітних показників, які мають значною мірою екзогенний відносно даного підприємства характер. Зокрема, до цих показників належать ціни на енергетичні ресурси та продукцію підприємства, обсяги попиту на неї, тривалість прибуткового функціонування нових технологічних процесів тощо. Відповідно, існує низка різних видів ризиків, пов'язаних із провадженням на підприємстві енергозберігаючих технологічних змін. Доцільно виділити декілька основних видів таких ризиків. Насамперед, це ризик недоотримання очікуваного прибутку внаслідок: зменшення цін на продукцію, зростання цін на ресурси; зменшення попиту на продукцію. Також слід відзначити ризик зменшення тривалості функціонування технології порівняно із запланованою тривалістю внаслідок прискорення фізичного та морального зношення устаткування. Зрештою, існують ризики збільшення потреби в інвестиціях порівняно із запланованою їх потребою та помилкового встановлення норми прибутковості інвестицій. За таких умов завдання менеджерів та фахівців підприємства полягає у правильному та всебічному врахуванні чинника ризику при оцінюванні економічної ефективності та обґрунтуванні доцільності реалізації інвестиційних проєктів провадження енергозберігаючих технологічних змін на підприємстві.

Повертаючись до питання інформаційного забезпечення оцінювання потенціалу енергозберігаючих технологічних змін на підприємствах, потрібно відзначити, що масив необхідної для цього інформації може бути поділеним на три рівні, а саме:

1) масив первинної інформації. Своєю чергою, цей масив повинен містити два блоки інформації, а саме: інформацію про внутрішнє середовище підприємства (відомості про наявний техніко-технологічний рівень досліджуваного підприємства; питомі витрати різних видів виробничих ресурсів за кожним видом продукції тощо) та інформацію про зовнішнє середовище підприємства (відомості про наявний на теперішній час попит на продукцію, поточні ціни на неї та на ресурси, які використовуються для виготовлення цієї продукції; питомі витрати ресурсів за різними варіантами енергозберігаючих технологій тощо);

2) масив вторинної інформації. Своєю чергою, цей масив також повинен містити інформацію про внутрішнє середовище підприємства (насамперед, про очікуваний прибуток та очікувані обсяги виготовлення підприємством продукції за різними варіантами технологічних змін) та інформацію про зовнішнє середовище компанії (насамперед, про прогнозний рівень коливання цін на продукцію, цін на ресурси та попиту на продукцію після провадження технологічних змін на підприємств);

3) масив узагальнюючої інформації. Як і попередні два масиви інформації, цей її масив також повинен містити блок інформації про внутрішнє середовище (перелік видів устаткування, які доцільно замінити; перелік видів устаткування, які будуть введені в експлуатацію; очікуваний відносний приріст фінансово - економічних результатів діяльності підприємства після провадження технологічних змін тощо) та блок інформації про зовнішнє середовище підприємства (очікувана частка ринків збуту продукції підприємства після реалізації заходів з провадження енергозберігаючих технологічних змін; очікуваний рівень цін на продукцію тощо).

Не дивлячись на те, що різні види енергозберігаючих технологічних змін мають свою специфіку, можливо представити загальну послідовність оцінювання потенціалу енергозберігаючих технологічних змін на підприємстві, яка буде містити такі основні етапи. 1) збір вхідної (первинної) інформації про внутрішнє середовище підприємства, необхідної для оцінювання потенціалу енергозберігаючих технологічних змін; 2) збір вхідної (первинної) інформації про зовнішнє середовище підприємства, необхідної для оцінювання потенціалу енергозберігаючих технологічних змін; 3) аналізування ризикованості різних варіантів заміни тих чи інших видів устаткування (таке аналізування повинне, зокрема, передбачати моделювання впливу показників - чинників, які визначають ризикованість такої заміни (насамперед, показника цін на ресурси, які використовує підприємство), на рівень цієї ризикованості); 4) визначення для кожної одиниці устаткування (або групи однотипного устаткування) найкращого варіанту її заміни за критерієм співвідношення між очікуваними фінансовими результатами та ризикованістю такої заміни; 4) обґрунтування доцільності реалізації кожного заходу із заміни відповідної одиниці устаткування (або групи однотипного устаткування) з урахуванням необхідних обсягів інвестицій у таку заміну; 5) складання загального переліку одиниць устаткування (або груп однотипного устаткування), які доцільно замінити на нове, а також визначення загальної потреби підприємства в інвестиційних ресурсах для такої заміни; 6) розрахунок узагальнюючих економічних показників оцінювання потенціалу енергозберігаючих технологічних змін на підприємстві.

Використовуючи пропоновану послідовність дій, менеджери та фахівці підприємств зможуть здійснити обґрунтоване оцінювання наявного потенціалу енергозберігаючих технологічних змін.

Список використаних джерел

1. Yemelyanov, O., Symak, A., Petrushka, T., Zahoretska, O., Kusiy, M., Lesyk, R. & Lesyk, L. (2019). Changes in Energy Consumption, Economic Growth and Aspirations for Energy Independence: Sectoral Analysis of Uses of Natural Gas in Ukrainian Economy. Energies, (12(24)), 4724.

2. Zhang, Z., Jin, X., Yang, Q. & Zhang, Y. (2013). An empirical study on the institutional factors of energy conservation and emissions reduction: Evidence from listed companies in China. Energy Policy, (57), 36-42.

3. Петрушка, Т. О., Ємельянов, О. Ю. & Курило, О. Б. (2020). Підвищення ефективності господарської діяльності як чинник економічного розвитку підприємств. Ефективна економіка, (12). http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2020_12_23.

4. Бурда, В. Є. (2013). Потенціал енергозбереження та напрями використання альтернативних джерел енергії у промисловості. Економічний часопис - ХХІ, (1-2), 45-48.

5. Джеджула, В. В. (2011). Оцінка економічної ефективності інвестицій в енергозберігаючі проекти. Економічний простір, (54), 124-130.

6. Ємельянов, О. Ю. (2019). Інструментарій та моделі оцінювання потенціалу економічного розвитку підприємств (дис.... д.-ра екон. наук). Національний університет «Львівська політехніка», Львів, Україна.

7. Концеба, С. М. & Непочатенко, О. О. (2007). Енергозберігаючі технології в Україні: економічний ефект та перспективи впровадження. Збірник наукових праць УНУС, (63), 1 -5.

8. Yemelyanov, O., Symak, A., Petrushka, T., Lesyk, R. & Lesyk, L. (2018). Evaluation of adaptability of Ukrainian economy to changes in prices for energy carriers and to energy market risks. Energies, (11 (12)), 3529.

9. Lesinskyi, V., Yemelyanov, O., Zarytska, O., Symak, A. & Koleshchuk, O. (2018). Substantiation of projects that account for risk in the resource-saving technological changes at enterprises. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, (6(1)), 6-16.

10. Андрусів, У. Я. & Мазур, І. М. (2017). Комплексний підхід до забезпечення раціонального використання енергетичних ресурсів. Бізнес Інформ, (1), 44-49.

11. Бойчук, Н. Я. & Острянко, М. М. (2017). Проблеми енергозбереження та підвищення енергоефективності економіки України. Сучасні проблеми економіки і підприємництво, (19), 25-34.

12. Жадько, К. С. (2017). Сучасні тенденції енергозбереження та ефективності діяльності підприємств. Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності, (16), 302-307.

13. Кінаш, І. А. (2015). Бар'єри на шляху впровадження енергоефективності та енергозбереження підприємств. Сталий розвиток економіки, (3), 185-189.

14. Емельянов, О., Петрушка, Т. & Симак, А. (2022). Інноваційність економічного розвитку підприємств: сутність, види та особливості оцінювання. Економіка та суспільство, (37). https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/1221.

15. Bhandari, D., Singh, R. K. & Garg, S. K. (2019). Prioritization and evaluation of barriers intensity for implementation of cleaner technologies: Framework for sustainable production. Resources, Conservation and Recycling, (146), 156-167.

16. Cagno, E., Worrell, E., Trianni, A. & Pugliese, G. (2013). A novel approach for barriers to industrial energy efficiency. Renewable and Sustainable Energy Reviews, (19), 290-308.

17. Chai, K. H. & Yeo, C. (2012). Overcoming energy efficiency barriers through systems approach - A conceptual framework. Energy Policy, (46), 460-472.

18. Chiaroni, D., Chiesa, V., Franzo, S. et al. (2017). Overcoming internal barriers to industrial energy efficiency through energy audit: a case study of a large manufacturing company in the home appliances industry. Clean Technologies and Environmental Policy, (19), 1031-1046.

19. Kangas, H. L., Lazarevic, D. & Kivimaa, P. (2018). Technical skills, disinterest and nonfunctional regulation: Barriers to building energy efficiency in Finland viewed by energy service companies. Energy Policy, (114), 63-76.

20. Kostka, G., Moslener, U. & Andreas, J. (2013). Barriers to increasing energy efficiency: Evidence from small-and medium-sized enterprises in China. Journal of Cleaner Production, (57), 59-68.

21. Lesinskyi, V., Yemelyanov, O., Zarytska, O., Symak, A. & Petrushka, T. (2020). Development of a toolkit for assessing and overcoming barriers to the implementation of energy saving projects. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, (5(3)), 24-38.

22. Майстро, С. & Більовський, М. (2018). Державна політика енергоефективності та енергозбереження як необхідна умова забезпечення енергетичної безпеки України. Ефективність державного управління, (1(54)), 80-87.

23. Матвийчук, Н. М. (2016). Приоритеты реализации политики энергосбережения в Украине. Economics and management. Juvenis scientia, (1), 97-100.

24. Михаліцька, Н. Я. (2013). Реалізація політики енергота ресурсозбереження в контексті зміцнення національної безпеки. Науковий вісникЛДУВС. Серія економічна, (2), 108-117.

25. Yemelyanov, O., Symak, A., Lesyk, L., Petrushka, T., Kryvinska N. & Vovk, O. (2021). Modeling of Parameters of State Participation in Financing of Energy Saving Projects at Enterprises. Advances in Intelligent Systems and Computing, (1293), 498-511.

Размещено на Allbest.ru