Освоєння виробництва нових видів продукції на підприємствах аграрної сфери як напрям забезпечення продовольчої безпеки держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький національний аграрний університет

ОСВОЄННЯ ВИРОБНИЦТВА НОВИХ ВИДІВ ПРОДУКЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВАХ АГРАРНОЇ СФЕРИ ЯК НАПРЯМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Фурман Ірина Володимирівна, кандидат економічних наук, доцент,

Токарчук Діна Миколаївна, кандидат економічних наук, доцент

Шевчук Ганна Вікторівна, кандидат економічних наук, старший викладач

Анотація

переробка горіх зерновий комбікорм

Визначено необхідність розвитку глибокої переробки зернових культур на крупи та комбікорм, що зумовлено низькими закупівельними цінами на зернові культури. Досліджено перспективність розвитку горіхівництва та наявність грантових програм підтримку розвитку даної галузі. Запропоновано моделі розвитку крафтових виробництв орієнтованих на глибоку переробку горіху волоського з метою отримання конкурентних переваг в середньостроковій перспективі. Констатовано необхідність розвитку глибокої переробки продукції рослинництва для забезпечення конкурентоспроможності аграрних формувань та продовольчої безпеки держави. Визначено, що реалізація проєктів із запуску власної переробки зернових на крупи та комбікорм дасть можливість: максимізувати прибутки підприємства через забезпечення глибокої переробки основної продукції; уникнути негативного впливу сезонних коливань цін на зернові; забезпечити місцеве населення якісними та дешевими крупами та комбікормом для тваринництва; створити додаткові робочі місця на підприємствах.

Ключові слова: продовольча безпека, конкурентоспроможність, продовольство, переробка, споживання, проект.

Annotation

DEVELOPMENT OF PRODUCTION OF NEW TYPES OF PRODUCTS AT ENTERPRISES IN THE AGRARIAN SPHERE AS A DIRECTION FOR ENSURING THE FOOD SECURITY OF THE STATE

Furman Irina, Tokarchuk Dina, Shevchuk Hanna Vinnytsia National Agrarian University

It was determined that in Ukraine commercial production of agricultural products is carried out in personal peasant and farm households, market-type agricultural enterprises. The purpose of the study is to develop proposals for the development of new production by agricultural enterprises with the aim of increasing their competitiveness in the shortand medium-term perspective and increasing the food security of the state. The need for the development of deep processing of grain crops into cereals and compound fodder has been determined, which is caused by low purchase prices for grain crops. Prospects for the development of nut farming and the availability of grant programs to support the development of this industry were studied. Models for the development of craft productions focused on the deep processing of walnuts are proposed in order to obtain competitive advantages in the medium term. The need for the development of deep processing of plant products to ensure the competitiveness of agrarian formations and food security of the state was established. It was determined that the implementation of projects to launch own processing of grains into cereals and compound feed will provide an opportunity to: maximize the company's profits by ensuring deep processing of the main products; avoid the negative impact of seasonal grain price fluctuations; to provide the local population with high-quality and cheap cereals and compound feed for animal husbandry; to create additional jobs at enterprises. The development of walnut cultivation and processing at agricultural enterprises in the medium term will provide an opportunity to: provide the confectionery industry with high-quality and competitive raw materials; to create a highly profitable business for agricultural enterprises in the medium term, which will contribute to increasing their competitiveness; meet the needs of the population in organic food products (peanut oil, pastes, etc.). It was established that the development of deep processing of grain crops and nut products will provide an opportunity not only to increase the competitiveness of agricultural formations, but also to provide potential consumers with high-quality products at reasonable prices and ensure food security in rural areas.

Keywords: food security, competitiveness, food, processing, consumption, project.

Постановка проблеми

В умовах військового стану подорожчання паливно-мастильних матеріалів та зменшення ринкових цін на зернову продукцію необхідним є створення нових виробництв на базі аграрних підприємств орієнтованих на глибоку переробку продукції та розвиток галузі садівництва з метою підвищення конкурентоспроможності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вагомий внесок у дослідження тематики підвищення конкурентоспроможності та розвитку аграрних підприємств України зробили вчені-економісти: С. І. Міненко [1], К. В. Мазур [3], Н. В. Пришляк [4], Л. М. Пронько [5], Г. В. Шевчук [6], С. В. Березюка [7], Я. В. Гонтарука [9] та інші. Незважаючи на отримані чисельні наукові здобутки в сфері освоєння нових виробництв продукції аграрними формуваннями та дослідження теоретичних питань конкурентоспроможності необхідним є дослідження найбільш перспективних напрямів розвитку сільськогосподарських підприємств з метою формування їх конкурентних переваг та забезпечення продовольчої безпеки держави, що зумовлює актуальність дослідження.

Мета статті: розробка пропозицій з освоєння нових виробництв аграрними підприємствами з метою підвищення їх конкурентоспроможності в коротко- та середньостроковій перспективі та підвищення продовольчої безпеки держави.

Виклад основного матеріалу дослідження

Основною ціллю аграрної політики держави є забезпечення продовольчої безпеки країни, наповнення внутрішнього ринку доступними за ціною якісними продуктами харчування, створення конкурентних переваг при виробництві та збуті продукції і сільськогосподарської сировини на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Таблиця 1

Очікуваний кошторис обладнання для запуску переробки зернових на аграрному підприємстві

Джерело: власні дослідження

Зернова галузь України є перспективним сегментом розвитку аграрного ринку, яка має потенціал як на вітчизняному, так і світовому ринках. Визнана як стратегічною, галузь забезпечує продовольчу безпеку, добробут населення і конкурентоздатність країни.

В умовах посилення глобалізації саме продукція зернової галузі є пріоритетним напрямком торгівлі, сприяючи зростанню валютних надходжень в бюджет країни та розвитку сільських територій та забезпечення населення продуктами харчування.

В Україні товарне виробництво сільськогосподарської продукції здійснюється в особистих селянських та фермерських господарствах, сільськогосподарських підприємствах ринкового типу. За розмірами вони відповідають практиці багатьох високо розвинутих країн світу, забезпечують ефективне ведення сільського господарства.

Стратегічний портфель аграрного підприємства із забезпечення тривалих конкурентних переваг має включати базову корпоративну стратегію, обрану на її основі стратегію конкурентної поведінки та деталізовані її функціональні стратегії в напрямі організації процесів виробництва, маркетингу, фінансування інвестування, управління персоналом та інше за потреби [1, с. 40].

Нами пропонується створювати комплекси з переробки зернових на крупи та комбікорм. Очікуваний кошторис на закупівлю обладнання для запуску переробки зернових на крупи та комбікорм на складатиме 2,312 млн грн (табл. 1). Слід зауважити, що висока вартість кошторису може бути компенсовано частково залученням грантових коштів за рахунок участі аграрних виробників в грантовій програмі від АТ «Ощадбанк» «Власна справа».

Слід зазначити, що агрегатний універсальний крупозавод «ОПТИМАТИК-К-15» призначений для переробки пшениці, ячменю, гороху, кукурудзи і проса в крупи з отриманням пшеничної, ячної, перлової, горохової, кукурудзяної крупи і пшона. Конструкція даного обладнання забезпечує вихід і якість крупи не нижче вимог діючих норм, що дозволяє вимоги сучасного ринку та отримати відповідні конкурентні переваги.

Виходячи з технічних характеристик пропонованого обладнання для запуску комплексу необхідно залучити додатково 5 працівників з річним фондом заробітної плати 801 тис. грн (табл. 2).

Виходячи з планової потужності 4 тонн за зміну та врахувавши показники виходу готової продукції, що становитимуть 2400 кг крупи та 1400 кг відходів (мучки) річний фонд переробки становитиме 840 т з них 338 тонн - мучка та 502 тонн - крупи. Якщо вважати, що основна сировина для виробництва комбікорму: до 85% - зерно (пшениця, ячмінь, мучка тощо) та 15% - шроту/макухи тому до об'єму відходів потрібно додатково закупити 51 т макухи.

Графік планового завантаження обладнання з врахуванням щомісячного навантаження представлений на табл. 3.

При розробці графіку завантаження обладнання було враховано сезонні коливання попиту в зимові місяці та залучення працівників для виконання робіт в літній період пов'язаних із збиранням врожаю та проведенням профілактичних робіт. План з виробництва круп з врахуванням собівартості зернових складатиме 840 т загальною вартістю 3,318 млн грн. Витрати на амортизацію обладнання крупорушки планується закласти в розмірі 100 тис. грн. Витрати на плівку для пакування - 148 тис. грн, а також накладні витрати 50 тис. грн. на поточні витрати для налагодження виробництва.

Виходячи з обрахунків собівартість 1 упаковки вагою 1 кг становитиме 8,72 грн що є достатньо привабливим показником, враховуючи ринкові ціни на відповідну продукцію (табл. 4).

Витрати на електроенергію для гранулятора становитимуть 252 тис. грн. Відходи у вигляді мучки закладено в собівартість комбікорму в розмірі 4 тис. грн/т на загальну суму 1,552 млн грн. Макух 50,7 т за ціною 8000 грн/т на загальну вартість 405,6 тис. грн. Амортизація 100 тис. грн та поточні видатки - 50 тис. грн. Собівартість комбікорму планується на рівні 6,9 грн/кг (табл. 5).

Провівши аналіз конкурентів в торгових мережах можна зробити висновок, що враховуючи собівартість обох видів продукції даний проект є життєздатним та економічно доцільним (табл. 6).

Отже, реалізація відповідних проєктів на аграрних підприємствах середнього розміру дасть можливість:

- максимізувати прибутки підприємства через забезпечення глибокої переробки основної продукції;

- уникнути негативного впливу сезонних коливань цін на зернові;

- забезпечити місцеве населення якісними та дешевими крупами та комбікормом для тварин та ін.

Досить перспективним в сучасних умовах для підвищення конкурентоспрожності

Таблиця 2

Річний фонд оплати праці працівників, грн

Джерело: власні дослідження

Таблиця 3

Графік завантаження обладнання комплексу з переробки зернових на аграрному підприємстві

Джерело: власні дослідження

аграрних підприємств є використання грантових коштів для закладення садових насаджень в межах якої можна отримати відповідні кошти в розмірі від 125 до 400 тис. грн на 1 га [2].

Таблиця 4

Витрати на виробництво круп підприємства

Джерело: власні дослідження

Таблиця 5

Планові витрати на виробництво комбікорму

Таблиця 6

Аналіз цін на продукцію потенційних конкурентів

Джерело: власні дослідження

Таблиця 7

Канвас-модель розвитку аграрного підприємства орієнтованого на вирощування та переробку продукції горіхівництва «Горіховий крафт»

Поштовхом для розвитку горіхівництва можна розглядати зміни в законодавсті вчастині фінансування посадкового матеріалу. Відповідно до Постанови КМУ від 10 березня 2021 р. № 185 Про внесення змін до «Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства» суб'єктам господарювання, які закладають плодово-ягідні насадження, виноградники та хмільники, бюджетні кошти надаються на безповоротній основі в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на поточний рік, для компенсації витрат, здійснених у період з 1 жовтня попереднього року по 30 вересня поточного року на:

1) придбання садивного матеріалу плодово-ягідних культур, винограду та хмелю (далі - садивний матеріал), - у розмірі до 80 відсотків здійснених витрат (після проведення ними садіння або ремонту насаджень);

2) проведення робіт та придбання матеріалів для спорудження шпалер і встановлення систем краплинного зрошення (далі - роботи), - у розмірі до 50%;

3) закупівлю техніки, механізмів та обладнання (зокрема іноземного виробництва, які не виробляються в Україні) для проведення технологічних операцій у виноградарстві, садівництві і хмелярстві (далі - техніка, механізми та обладнання) згідно із затвердженим Мінекономіки переліком такої техніки, механізмів та обладнання, - у розмірі до 30 відсотків їх вартості [12].

На сьогодні науковцями Вінницького національного аграрного університету розроблено модель реструктуризації фермерських господарств «Горіховий крафт» (табл. 7).

До переваг запропонованої науковцями ВНАУ моделі порівняно з іншими існуючими потрібно віднести орієнтацію на замкнутий цикл виробництва та використання відходів для виробництва твердого біопалива та ін. (табл. 8).

Слід зауважити доцільність пропозицій Г. В. Шевчук [6], які полягають в доцільності державної підтримки розвитку садівництва та розвитку крафтових переробних підприємств через розширення заходів державного стимулювання шляхом надання дотацій в розмірі до 60 % вартості обладнання необхідного для переробки продукції садівництва. При умові закупівлі обладнання вітчизняного виробництва, що опосередковано стимулюватиме розвиток відповідних промислових підприємств.

Таблиця 8

Переваги канвас-моделі «Горіховий крафт» порівняно з існуючими моделями вирощування горіху волоського

Джерело: систематизовано на основі досліджень [3-5]

Створення крафтових виробництв на базі аграрних підприємств орієнтованих на основі запропонованої науковцями ВНАУ канвасмоделі «Горіховий крафт» дасть можливість підвищити конкурентоспроможність даних організацій. Розвиток відповідного виробничого напряму, на нашу думку, має здійснюватися за наступним алгоритмом:

Розробка канвас-моделі розвитку вирощування горіху волоського під потреби окремо взятого аграрного підприємства.

Залучення грантових коштів на закладення площ під насадження горіху волоського (400 тис. грн на 1 га).

Безпосередньо створення виробничої бази крафтового виробництва.

Налагодження співпраці аграрними формуваннями з торговими мережами для реалізації готової продукції.

Висновки

Реалізація запропонованого проекту орієнтованого на переробку зернових на крупи та комбікорм дасть можливість:

- максимізувати прибутки підприємства через забезпечення глибокої переробки основної продукції;

- уникнути негативного впливу сезонних коливань цін на зернові; забезпечити місцеве населення якісними крупами та комбікормом для тваринництва;

- підвищити рівень продовольчої безпеки держави в умовах військового стану;

- створити додаткові робочі місця на підприємствах.

Розвиток вирощування та переробки горіху волоського на аграрних підприємствах в середньостроковій перспективі дасть можливість:

- забезпечити кондитерську промисловость високоякісною та конкурентоспроможною сировиною;

- створити високорентабельний бізнес для аграрних підприємств в середньостроковій перспективі, що сприятиме підвищенню їх конкурентоспроможності;

- задовольнити потреби населення в органічних продуктах харчування (горіхова олія, пасти тощо).

Отже, розвиток глибокої переробки зернових культур та продукції горіхівнитцва дасть можливість не лише підвищити конкурентоспроможність аграрних формувань, а й забезпечити потенційних споживачів якісною продукцією за помірними цінами та забезпечити продовольчу безпеку сільських територій.

Список використаних джерел

1. Міненко С. І., Миколенко І. Г. Організаційні засади формування стратегій підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств. Український журнал прикладної економіки та техніки. 2022. Том 7. № 2. С. 38-45. DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2022-2-4

2. Гранти на садівництво: як подати заявку на створення власної справи. URL: https://minagro.gov.ua/news/ granti-na-sadivnictvo-yak-podati-zayavku-na-stvorennya-vlasnoyi-spravi

3. Мазур К. В., Гонтарук Я. В. Стан та перспективи розвитку вирощування та переробки горіху волоського в Україні. Економічний дискурс. 2021. Випуск 1-2. С. 18-28. DOI: https://doi.org/10.36742/2410-0919-2021-1-2

4. Пришляк Н. В. Досвід виробництва волоських горіхів у світі: стан та перспективи. Економіка, фінанси, менеджмент: актуальні питання науки і практики. 2017. № 1. С. 63-72.

5. Луцяк В. В., Пронько Л. М., Мазур К. В., Колесник Т В. Маркетинговий потенціал інновацій у олійножировому під комплексі: стан ринку, створення вартості, конкурентоспроможність. Вінницький національний агарний університет. Вінниця: ВНАУ, 2020. 221 с.

6. Шевчук Г В., Гонтарук Я. В., Гіренко М. А. Державне регулювання розвитку садівництва в Україні. Економіка та суспільство. 2022. Випуск 43. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-43-50

7. Березюк С. В., Гонтарук Я. В., Ясінська Б. О. Забезпечення продовольчої безпеки держави в умовах воєнного стану. Економіка та суспільство. 2023. Випуск 47. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-47-44

8. Калетнік Г М., Гонтарук Я. В. Диференціація розвитку галузей переробної промисловості аграрного сектору Вінницької області. Економіка, фінанси, менеджмент: актуальні питання науки і практики. 2020. № 3 (53). С. 7-23. DOI: https://doi.org/10.37128/2411-4413-2020-3-1

9. Гонтарук Я. В., Мазур К. В. Реструктуризація як інструмент перепроектування бізнес-процесів в агропромисловому виробництві. Slovak international scientific journal. 2020. № 42. Р 30-37.

10. Токарчук Д. М., Фурман І. В. Сучасні енергоефективні технології в АПК. Економіка, фінанси, менеджмент: актуальні питання науки і практики. 2020. № 4 (54). С. 99-116. DOI: https://doi.org/10.37128/ 2411-4413-2020-4-7

11. Фурман І. В. Напрями впровадження зарубіжного досвіду в систему ефективної роботи органів місцевого самоврядування України в умовах децентралізації влади. Colloquium-journal. 2020. № 22 (74). Czesc 2. P 47-62.

12. Постанова КМУ від 10 березня 2021 р. № 185 Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/185-2021-%D0%BF#Text

References

1. Minenko S. I., Mykolenko I. H. (2022). Orhanizatsiini zasady formuvannia stratehii pidvyshchennia konkurentospromozhnosti ahrarnykh pidpryiemstv [Organizational principles of the formation of strategies for increasing the competitiveness of agricultural enterprises]. Ukrainskyizhurnalprykladnoi ekonomiky ta tekhniky 7(2), 38-45. DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2022-2-4

2. Hranty na sadivnytstvo: yak podaty zaiavku na stvorennia vlasnoi spravy [Gardening grants: how to apply to start your own business]. Available at: https://minagro.gov.ua/news/granti-na-sadivnictvo-yak-podati-zayavku-na-stvorennya-vlasnoyi-spravi

3. Mazur K. V., Hontaruk Ya. V. (2021). Stan ta perspektyvy rozvytku vyroshchuvannia ta pererobky horikhu voloskoho v Ukraini [Status and prospects of development of walnut growing and processing in Ukraine]. Ekonomichnyi dyskurs, 1-2, 18-27. DOI: https://doi.org/10.36742/2410-0919-2021-1-2

4. Pryshliak N. V. (2017). Dosvid vyrobnytstva voloskykh horikhiv u sviti: stan ta perspektyvy [The experience of walnut production in the world: status and prospects]. Ekonomika, finansy, menedzhment: aktualni pytannia nauky i praktyky, 1, 63-72.

5. Lutsiak V. V., Pronko L. M., Mazur K. V., Kolesnyk T. V. (2020). Marketynhovyi potentsial innovatsii u oliino-zhyrovomu pid kompleksi: stan rynku, stvorennia vartosti, konkurentospromozhnist [Marketing potential of innovations in the oil-fat complex: market condition, value creation, competitiveness]. Vinnytskyi natsionalnyi aharnyi universytet. Vinnytsia: VNAU, 221 р.

6. Shevchuk H. V., Hontaruk Ya. V., Hirenko M. A. (2022). Derzhavne rehuliuvannia rozvytku sadivnytstva v Ukraini [State regulation of horticulture development in Ukraine]. Ekonomika ta suspilstvo, 43. DOI: https://doi.org/ 10.32782/2524-0072/2022-43-50

7. Bereziuk S. V., Hontaruk Ya. V., Yasinska B. O. (2023). Zabezpechennia prodovolchoi bezpeky derzhavy v umovakh voiennoho stanu [Ensuring food security of the state under martial law]. Ekonomika ta suspilstvo, 47. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-47-44

8. Kaletnik G. M., Hontaruk Ya. V. (2020) Dyferentsiatsiia rozvytku haluzei pererobnoi promyslovosti ahrarnoho sektoru Vinnytskoi oblasti [Differentiation of development of branches of processing industry of agrarian sector of Vinnytsia region]. Economics, finance, management: topical issues of science and practical activity, 3 (53), 7-23. DOI: https://doi.org/10.37128/2411-4413-2020-3-1

9. Mazur K. V., Gontaruk Ya. V. (2020). Restructuring as a tool for redesigning business processes in agro-industrial production. Slovak international scientific journal, 42, 30-37.

10. Tokarchuk D. M., Furman I. V. (2020). Suchasni enerhoefektyvni tekhnolohii v APK Ukrainy [Modern energy-efficient technologies in the agricultural industry of Ukraine]. Ekonomika, finansy, menedzhment: aktualnipytannia nauky i praktyky - Economy, finance, management: topical issues of science and practical activity, 4 (54), 99-116. DOI: https://doi.org/10.37128/2411-4413-2020-4-7

11. Furman I. V. (2020). Napriamy vprovadzhennia zarubizhnoho dosvidu v systemu efektyvnoi roboty orhaniv mistsevoho samovriaduvannia Ukrainy v umovakh detsentralizatsii vlady [Directions of introduction of foreign experience into the system of effective work of local self-government bodies of Ukraine in the conditions of decentralization of power]. Colloquium-journal, 2, 47-61. [in Ukrainian]

12. Postanova KMU vid 10 bereznia 2021 r. № 185 Pro vnesennia zmin do Poriadku vykorystannia koshtiv, peredbachenykh u derzhavnomu biudzheti dlia rozvytku vynohradarstva, sadivnytstva i khmeliarstva. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-2021-%D0%BF#Text

Размещено на Allbest.ru