До питання забезпечення захисту економічної діяльності України в Чорному морі в умовах російсько-української війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

До питання забезпечення захисту економічної діяльності України в Чорному морі в умовах російсько-української війни

Серватюк Василь Миколайович доктор військових наук, професор, професор кафедри оперативного мистецтва, Інститут державного військового управління, Національний університет оборони України, м. Київ,

Варламов Ігор Давидович кандидат технічних наук, доцент, начальник кафедри застосування космічних систем та геоінформаційного забезпечення, Інститут логістики та підтримки військ (сил), Національний університет оборони України, м. Київ

Спірідонов Віталій Юрійович слухач, Національний університет оборони України, м. Київ

Анотація

З початком повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, російські війська розпочали активні дії, спрямовані на перешкоджання економічної діяльності нашої держави на морі з метою руйнування економіки України. З цією метою Чорноморський флот російської федерації розпочав блокування українських портів, що призвело до фактичного припинення їх функціонування. Крім нанесення ракетних ударів по цивільним суднам, які знаходились в портах та на зовнішніх рейдах портів, з метою перешкоджання судноплавству противник активно застосовував морські міни в північно-західній частині Чорного моря. Морські міни активно застосовувались також і Військово-Морськими Силами Збройних Сил України для недопущення висадки морських десантів противника на узбережжя Одеської і Миколаївської областей. Крім цього, збройні сили російської федерації здійснювали постановку протидесантних мінних загороджень на лівому березі в Бузько-Дніпровському лиман-каналі, які після підриву греблі Каховської гідроелектростанції потрапили в Чорне море. Також, після виходу росії в односторонньому порядку із “Зернової угоди” в липні цього року, авіація противника здійснює заходи щодо мінування шляхів руху суден в українські порти невідомими вибуховими пристроями. Це призвело до того, що на цей час Чорне море є одним із найнебезпечніших в мінному відношенні. Вказане потребує проведення заходів з розмінування вказаної акваторії із залученням сил і засобів Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

У статті проведено аналіз існуючих спроможностей Військово- Морських Сил Збройних Сил України щодо здійснення протимінних дій в Чорному морі, а також напрямки їх розвитку для забезпечення безпечного ведення економічної діяльності на морі, зокрема, цивільного судноплавства. Визначено, що оптимальним напрямком підвищення вказаних спроможностей є оснащення вітчизняних Військово-Морських Сил морськими безекіпажними комплексами, призначеними для ведення протимінних дій. захист економічний море судноплавство

Ключові слова: захист економічної діяльності на морі, проблеми захисту економічної діяльності на морі, розмінування, протимінні дії, застосування Військово-Морських Сил, гібридні дії, воєнні дії, морські безекіпажні апарати.

Servatiuk Vasyl Mykolayovych Doctor of Military Sciences, Professor, Professor of the Department of Operational Art, Institute of State Military Administration, National Defense University of Ukraine, Kyiv

Varlamov Ihor Davydovych Candidate of Technical Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Application of Space Systems and Geoinformation Support, Institute of Logistics and Support of Troops (Forces), National Defence University of Ukraine, Kyiv

Spiridonov Vitaly Yuriyovych Student, National Defence University of Ukraine, Kyiv

ON THE QUESTION OF ENSURING THE PROTECTION OF THE ECONOMIC ACTIVITIES OF UKRAINE IN THE BLACK SEA IN THE CONDITIONS RUSSIAN-UKRAINIAN WAR

Abstract. With the beginning of the full-scale armed aggression of the Russian Federation against Ukraine, the Russian troops began active actions aimed at hindering the economic activity of our state at sea with the aim of destroying the economy of Ukraine. For this purpose, the Black Sea Fleet of the Russian Federation began blocking Ukrainian ports, which led to the actual cessation of their operation. In addition to launching rocket attacks on civilian ships located in ports and on the external roadways of ports, the enemy actively used sea mines in the northwestern part of the Black Sea to impede shipping. Sea mines were also actively used by the

Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine to prevent the landing of amphibious assaults on the coasts of Odesa and Mykolaiv regions. In addition, the armed forces of the Russian Federation installed anti-landing mine barriers on the left bank of the Buzko-Dnieper estuary-channel, which, after blowing up the Kakhovka hydroelectric power station dam, fell into the Black Sea. Also, after Russia's unilateral withdrawal from the “Grain Agreement” in July of this year, the enemy's aviation is taking measures to mine the routes of ships to Ukrainian ports with unknown explosive devices. This led to the fact that at the moment the Black Sea is one of the most dangerous in terms of mines. This requires the implementation of demining measures in the specified water area with the involvement of the forces and means of the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine.

The article analyzes the existing capabilities of the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine regarding the implementation of mine countermeasures in the Black Sea, as well as the directions of their development to ensure the safe conduct of economic activities at sea, in particular, civil shipping. It was determined that the optimal way to increase the specified capabilities is to equip the domestic Naval Forces with unmanned sea systems designed for mine countermeasures.

Keywords: protection of economic activity at sea, problems of protection of economic activity at sea, demining, mine countermeasures, employment of the Naval Forces, hybrid actions, military actions, unmanned surface vehicles.

Постановка проблеми

Після початку повномасштабної агресії російської федерації проти України 24 лютого 2022 року, противник здійснює систематичний негативний вплив на економічну діяльність нашої держави на морі, внаслідок чого вона несе значні збитки. Одним із шляхів негативного впливу противника на економіку України є дії проти судноплавства в північно- західній частині Чорного моря, у тому числі із застосуванням морської мінної зброї. Дії противника щодо неконтрольованого застосування морських дрейфуючих мін, а також потрапляння великої кількості інженерних боєприпасів в акваторію Чорного моря внаслідок руйнування греблі Каховської гідроелектростанції призвели до небезпеки для цивільного судноплавства в зазначеній акваторії.

Завдання щодо здійснення протимінних дій покладаються на Військово- Морські Сили Збройних Сил України (ВМС ЗС України), які на сьогодні мають обмежені спроможності для його виконання. Вказане потребує визначення реального рівня вказаних спроможностей, а також напрямків їх подальшого розвитку з урахуванням досвіду російсько-української війни та досвіду військово-морських сил провідних морських держав.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання щодо розмінування території України, забрудненої вибухонебезпечними предметами, розглядається в [1-5], проте у вказаних працях досліджуються виключно питання розмінування сухопутної частини території держави. В [6] досліджено питання щодо підводного розмінування, а саме - розроблення методики обґрунтування оперативно-технічних рекомендацій щодо скорочення часу підводного розмінування водолазами-саперами. Аналіз вказаних праць свідчить, що питання ведення протимінних дій на морі силами та засобами ВМС ЗС України в умовах російсько-української війни для забезпечення безпеки судноплавства, а також визначення напрямків розвитку протимінних спроможностей предметом окремого дослідження не було.

Таким чином, зважаючи на недостаню дослідженість проблеми, вважаємо тему дослідження актуальною та такою, що потребує подальшого вивчення.

Мета статті - проведення аналізу існуючих спроможностей ВМС ЗС України щодо здійснення протимінних дій в Чорному морі, а також визначення напрямків їх подальшого розвитку.

Виклад основного матеріалу

З початком повномасштабного вторгнення російської федерації (рф) в Україну морська мінна зброя широко застосовувалася і продовжує застосовуватися як противником, так і ВМС ЗС України. Крім того, для блокування діяльності надводних сил ВМС ЗС України та для перешкоджання цивільному судноплавству, противник активно застосовував також не лише морські, а й інженерні міни, тому їх використання можливо розглядати як складову морської мінної війни.

Необхідно зазначити, що морські міни можуть наносити як прямі втрати противнику (безпосереднє ураження кораблів та суден), так і опосередковані (блокування сил, зрив або утруднення виконання противником своїх завдань, зрив цивільного судноплавства, що завдає противнику матеріальних витрат) і є зброєю оперативного та стратегічного рівня.

У ході збройної агресії противник здійснював наступні мінно- загороджувальні заходи: постановку мін ЯРМ в дельті р. Дунай з використанням патрульних катерів типу “Раптор” з метою блокування дій Сил оборони України та зриву цивільного судноплавства;

постановку протидесантних мінних загороджень на лівому березі в Бузько-Дніпровському лиман-каналі з метою недопущення висадки десанту Сил оборони України на лівий берег р. Дніпро;

мінування підходів до гирла Бистре р. Дунай та рекомендованих шляхів в районі виходу з порту Білгород-Дністровський та на маршрутах руху суден по зерновому коридору невідомими вибуховими пристроями з використанням авіації, імовірно - авіаційними донними мінами з модулями планування та корекції (УМПК).

Крім того, при звільненні Силами оборони України тимчасово окупованих територій з боку рф очікується мінування усіх портів, рекомендованих шляхів та районів інтенсивного судноплавства, які на даний час знаходяться під контролем рф, що в майбутньому унеможливить їх використання на тривалий час.

Таким чином, існує нагальна потреба мати у складі ВМС ЗС України комплект сил для нейтралізації загроз від застосування противником морської мінної зброї в акваторії Чорного моря.

При цьому, на дійсний час ВМС ЗС України не мають достатніх сил для ведення протимінних дій. Так, на сьогодні в акваторії Чорного моря немає жодного тральщика / протимінного корабля зі складу ВМС ЗС України. І хоча ще у 2022 році до складу ВМС ЗС України увійшли два протимінних кораблі типу “Сендаун” (рисунок 1), зараз вони знаходяться у Великій Британії та не можуть бути використані на Чорному морі до кінця війни у зв'язку з обмеженнями, накладеними міжнародними зобов'язаннями (Конвенція Монтрьо), які не дозволяють прохід Чорноморськими протоками військових кораблів країн - учасників конфлікту [7].

Рис. 1 Протимінні кораблі типу “Sandown”

Також, в рамках воєнної допомоги від ВМС Бельгії та Нідерландів до складу ВМС ЗС України плануються до передачі протимінні кораблі типу “Alkmaar” (рисунок 2).

Рис. 2 Протимінні кораблі типу “Alkmaar”

Основні тактико-технічні характеристики вказаних протимінних кораблів наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Основні тактико-технічні характеристики протимінних кораблів, які передані (плануються до передачі) ВМС ЗС України

Загальною тенденцією у військово-морських силах провідних країн є поступовий перехід від будування спеціалізованих протимінних кораблів до створення автономних протимінних комплексів, які можна використовувати з інших платформ (кораблів та суден іншого призначення) а також з берега. Головна мета - намагання убезпечити корабель-носій від підриву на мінах, даючи йому змогу оперувати протимінними комплексами з безпечної відстані, знаходячись поза межами мінонебезпечного району.

Такі комплекси складаються з декількох автономних морських апаратів, які забезпечують виконання завдань на всіх етапах протимінних дій, до яких відносяться:

пошук - здійснюється пошук ознак міноподібних предметів, зазвичай самохідними гідролокаторами бокового огляду (REMUS, Sea Cat, A-9M, Hugin, тощо), надводними дронами (Inspector) або з безпілотними літальними апаратами в оптичному діапазоні;

класифікація - визначається, які з ознак міноподібних предметів співпадають з ознаками міни і потребують подальшої ідентифікації;

ідентифікація - визначається візуально, чи є міноподібний предмет міною;

нейтралізація - знищення (знешкодження) виявлених мін.

На сьогодні у складі ВМС ЗС України є низка автономних протимінних комплексів (апаратів), отриманих від країн-партнерів.

Так, від Великої Британії ВМС України отримали 6 апаратів REMUS 100 (рисунок 3).

Рис. 3 Автономний підводний апарат REMUS 100 [8]

Рис. 4 Автономний підводний апарат Seafox [9]

Зазначений аппарат працює на глибині до 100 м близько 20-ти годин. Вага - до 36 кг, швидкість пересування під водою - 3-5 вузлів, запас ходу - 60 км.

REMUS 100 оснащений температурним датчиком, сенсором глибини та швидкості підводних течій, двочастотним сонаром (900/1800 кГц), який здатний формувати 3D зображення з розрізнювальною здатністю близько 6 см.

Ще одним автономним підводним апаратом, призначеним для виконання завдань протимінних дій, що є на озброєнні ВМС ЗС України, є Seafox (рисунок 4).

Вказаний апарат виробляється у двох версіях - інспекційній та ударній.

Інспекційна версія Seafox-I обладнана сонаром, бортовою відеокамерою і прожектором.

Ударна версія Seafox-С оснащується бойовою частиною (вага - 1,4 кг), бортовою відеокамерою і прожектором. У разі ідентифікації виявленого об'єкту як морської міни, оператор вказаного комплексу знищує міну разом з апаратом. Також передбачена можливість використання апарату Seafox-С з вертольота. Маса апарату - 40 кг, довжина - 1,3 м, швидкість ходу - 6 вузлів, дальність дії - понад 500 м.

На сьогодні розглядається питання щодо прийняття на озброєння ВМС ЗС України автономного підводного апарату типу Sea Cat. Зазначений апарат має більшу продуктивність, ніж SeaFox, тривалість його роботи - до 20 години. Апарат здатний занурюватись на глибину до 600 м, може керуватись дистанційно або діяти автономно. Носова частина апарату сконструйована для використання різних модулів корисного навантаження: відеокамери, гідролокатора, магнітометра, а також модуля хімічного аналізу води або акустичного датчика, що проникає через морське дно. Він оснащений гідролокатором бокового огляду і може додатково тягнути сонар на буксирі.

Схема бойового застосування протимінних апаратів Sea Cat - Sea Fox наведена на рисунку 5.

Рис. 5 Схема бойового застосування протимінних апаратів

Sea Cat - Sea Fox

Незважаючи на поступове нарощування сил і засобів ВМС ЗС України, призначених для ведення протимінних дій, вітчизняний флот не має змоги забезпечити безпеку судноплавства у всій акваторії Чорного моря. Так, з початком воєнних дій на морі відмічаються неодноразові випадки виявлення дрейфуючих морських мін біля узбережжя України, Туреччини, Румунії та Болгарії. Відмічено випадок вибуху дрейфуючої морської міни на морському узбережжі Грузії. Через це, для забезпечення безпеки судноплавства необхідно проведення заходів з пошуку і нейтралізації зазначених мін із залученням не лише сил та засобів ВМС ЗС України, а й сил та засобів іноземних держав, в першу чергу, чорноморських.

Висновки

Проведений аналіз існуючих спроможностей ВМС ЗС України щодо здійснення протимінних дій в Чорному морі свідчить, що:

наявні сили та засоби ВМС ЗС України спроможні виконувати лише обмежене коло завдань з пошуку та знищення морських мін у зв'язку з недостатністю сил та обмеженістю функціоналу;

оптимальним напрямком підвищення протимнних спроможностей є оснащення вітчизняних ВМС морськими безекіпажними комплексами, призначеними для ведення протимінних дій. Їх використання під час виконання завдань протимінного забезпечення дозволить виконувати протимінні дії без загрози ураження носія та особового складу;

враховуючи існуючий рівень мінної небезпеки для цивільного судноплавства в акваторії Чорного моря, а також недостатню кількість у ВМС ЗС України протимінних сил і засобів, виникає потреба у залученні до ведення протимінних дій відповідних сил та засобів країн - партнерів (Туреччини, Румунії, Болгарії).

Література:

1. Кривцун В., Ляшенко В., Кузнецов В. Аналіз факторів, які впливають на процес розмінування забрудненої території вибухонебезпечними предметами // Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки. № 14 (4) 2022, с. 69-77.

2. Беспалько Р., Гуцул Т., Казімір І., Мирончук К. Сучасні підходи до оцінювання черговості гуманітарного розмінування територій // Технічні науки та технології. № 1 (31) 2023, с. 146-157.

3. Стратонов В.М. Перспективи застосування військових бпла українського виробництва для робіт з розмінування територій // Наука і техніка сьогодні, Серія “Техніка”., № 5 (19) 2023, с. 107-121.

4. Федоренко Г., Фесенко Г., Харченко В. Аналіз методів і розроблення концепції гарантованого виявлення та розпізнавання вибухонебезпечних предметів // Сучасний стан наукових досліджень та технологій в промисловості. №4(22) 2023, с. 20-31.

5. Гуцул Т. В., Мирончук К. В., Ткач В. О., Хобзей М. М. Економічна ефективність і пріоритетність розмінування території : світовий досвід // Український журнал прикладної економіки та техніки. Том 8. № 2. 2023, с. 308-313.

6. Соловйов І., Стрілець В., Бляшенко О., Серватюк В., Пруський А. Методика обґрунтування оперативно-технічних рекомендацій щодо скорочення часу підводного розмінування водолазами-саперами державної служби україни з надзвичайних ситуацій // Науковий вісник : Цивільний захист та пожежна безпека. № 2 (14) 2022, с. 108-121.

7. Конвенція про режим проток. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_228#Text.

8. Підводні дрони від Великобританії для України: британці назвали модель - Remus-100 і на що він здатний. https://defence-ua.com/news/pidvodni_droni_vid_velikobritaniji_ dlja_ukrajini_britantsi_nazvali_model_remus_100_i_na_scho_vin_zdatnij-8706.htm.

9. Seafox. https://uk.wikipedia.org/wiki/Seafox#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0% BB: Seafox_Mme_Disposal_System_Onboard_HMS_Bangor_off_Libya_MOD_ 45153320.jpg.

References:

1. Kryvtsun V., Liashenko V., Kuznetsov V. (2022). Analiz faktoriv, yaki vplyvaiut na protses rozminuvannia zabrudnenoi terytorii vybukhonebezpechnymy predmetamy [Analysis of factors affecting the process of demining the territory contaminated by explosive objects]. Zbirnyk naukovykh prats Derzhavnoho naukovo-doslidnoho instytutu vyprobuvan i sertyfikatsii ozbroiennia ta viiskovoi tekhniky, 14(4), 69-77 [in Ukrainian].

2. Bespalko R., Hutsul T., Kazimir I., Myronchuk K. (2023). Suchasni pidkhody do otsiniuvannia cherhovosti humanitarnoho rozminuvannia terytorii [Modern approaches to assessing the sequence of humanitarian demining of territories]. Tekhnichni nauky ta tekhnolohii, 1(31), 146-157 [in Ukrainian].

3. Stratonov V.M. (2023). Perspektyvy zastosuvannia viiskovykh bpla ukrainskoho vyrobnytstva dlia robit z rozminuvannia terytorii [Prospects for the use of Ukrainian-made military UAVs for demining of territories]. Nauka i tekhnika sohodni, Seriia “Tekhnika”, 5(19), 107-121 [in Ukrainian].

4. Fedorenko H., Fesenko H., Kharchenko V. (2023). Analiz metodiv i rozroblennia kontseptsii harantovanoho vyiavlennia ta rozpiznavannia vybukhonebezpechnykh predmetiv [Analysis of methods and development of the concept of guaranteed detection and recognition of explosive objects]. Suchasnyi stan naukovykh doslidzhen ta tekhnolohii vpromyslovosti, 4(22), 20-31 [in Ukrainian].

5. Hutsul T.V., Myronchuk K.V., Tkach V.O., Khobzei M.M. (202). Ekonomichna efektyvnist i priorytetnist rozminuvannia terytorii : svitovyi dosvid [Economic efficiency and prioritization of territory demining: world experience]. Ukrainskyi zhurnal prykladnoi ekonomiky ta tekhniky. № 2(8), 308-313 [in Ukrainian].

6. Soloviov I., Strilets V., Bliashenko O., Servatiuk V., Pruskyi A. (2022). Metodyka obgruntuvannia operatyvno-tekhnichnykh rekomendatsii shchodo skorochennia chasu pidvodnoho rozminuvannia vodolazamy-saperamy derzhavnoi sluzhby ukrainy z nadzvychainykh sytuatsii [Methodology for substantiating operational and technical recommendations on reducing the time of underwater demining by divers-sappers of the State Emergency Service of Ukraine]. Naukovyi visnyk : Tsyvilnyi zakhyst tapozhezhna bezpeka, 2(14), 108-121 [in Ukrainian].

7. Konventsiia pro rezhym protok [Convention on the Regime of the Straits]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_228#Text [in Ukrainian].

8. Pidvodni drony vid Velykobrytanii dlia Ukrainy: brytantsi nazvaly model - Remus-100 i na shcho vin zdatnyi [Underwater drones from Great Britain for Ukraine: the British named the model Remus-100 and what it is capable of]. Retrieved from: https://defence-ua.com/news/ pidvodni_droni_vid_velikobritaniji_dlja_ukrajini_britantsi_nazvali_model_remus_100_i_na _scho_ vin_zdatnij -8706.htm.

9. Seafox. Retrieved from: https://uk.wikipedia.org/wiki/Seafox#/media/%D0%A4%D0% B0%D0%B9 %D0%BB: Seafox_Mine_Disposal_System_Onboard_HMS_Bangor_off_Libya_ MOD_ 45153320.jpg [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru