Процес виходу стартапів на міжнародний ринок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Процес виходу стартапів на міжнародний ринок

Сливар Аліна Ігорівна магістр, Ужгородський національний університет

Анотація

Стаття розглядає особливості процесу виходу стартапів на міжнародний ринок. Стартапи створюються з метою отримання прибутку у майбутньому, тобто їх не можна назвати організацією, це підприємства чи бізнес-структури. Стартап є першою необхідною стадією життєвого циклу інновацій. Активно працююча система підтримки для стартапів є основою інтенсифікації бізнесових інновацій, зростання обсягів інноваційних продуктів, експорту високотехнологічної продукції. Тривалість періоду на ринку в значній мірі залежить від ефективної маркетингової підтримки стартапу, сутність якої повинна відповідати особливостям кожної стадії.

У статті розглядаються спільні особливості стартапів та малих підприємств. Стартапи, як правило, створюються початківцями-підприємцями і є невеликими за розміром. Стартапи, так само, як і невеликі підприємства, мають невпевнене положення на ринку, діють в умовах великого ризику та потребують зовнішніх інвестицій для досягнення успіху.

Розглянуто характеристики стартапів, що виходять на міжнародний ринок. Було визначено, що, незважаючи на труднощі, вже існує позитивний досвід успішної реалізації українських стартапів як на внутрішньому, так і на міжнародних ринках. Відповідно, модель стартапу може бути успішно використана на практиці для сталих проектів підприємництва на міжнародному ринку.

Кожен стартап, який з'являється на ринку, так само, як будь-який продукт чи фірма, призначений пройти кілька стадій життєвого циклу від "початкової" до "кінцевої" -- від моменту введення стартапу на ринок до моменту виходу інвестора. Тривалість періоду на ринку в значній мірі залежить від ефективної маркетингової підтримки стартапу, сутність якої повинна відповідати особливостям кожної стадії.

Найпопулярнішим напрямком, у якому створюються стартапи, є інформаційні технології (ІТ). Це підтверджується даними глобального рейтингу ІТ-стартапів, який визначає місце стартапу в світі за кількістю запитів в Інтернеті. Важливий акцент у статті робиться на необхідності постійної інновації та адаптації, які є ключовими для успішного проникнення на міжнародні ринки. Автор підкреслює, що стартапи, які успішно впроваджують свої унікальні пропозиції вартості, при цьому адаптуються до різноманітності та складності глобальних ринків, мають більше шансів на стійкий успіх.

Ця стаття стане корисним джерелом інформації для стартапів, які розглядають можливість розширення своєї діяльності за межі національного ринку та бажають зрозуміти ключові аспекти, необхідні для успішного виходу на міжнародну арену.

Ключові слова: стартапи, міжнародні стартапи, інноваційна економіка, розвиток високотехнологічних стартапів, стартапи на міжнародному ринку

Abstract

The process of startups entering the international market

Slyvar Alina Ihorivna master, Uzhhorod National University

The article examines the peculiarities of the process of startups entering the international market. Startups are created to make a profit in the future, that is, they cannot be called an organization, they are enterprises or business entities. A startup is the first necessary stage of the innovation life cycle. An actively working system of support for startups is the basis of intensification of business innovations, growth of the volume of innovative products, export of high-tech goods. The duration of the market period largely depends on the effective marketing support of the startup, the essence of which should correspond to the features of each stage. Startups and small businesses have some common features. Startups are usually created by novice entrepreneurs and are small in size.

Startups, like small businesses, have a precarious market position, operate in high-risk environments and need external investment to become successful. The characteristics of startups entering the international market were considered. It was determined that, despite the difficulties, there is already a positive successful experience of the implementation of Ukrainian startups both on the national and international markets. Accordingly, the startup model can be successfully used in practice for sustainable entrepreneurship projects in the international market. Each startup that appears on the market, like any product or firm, is destined to go through several stages of the life cycle from "initial" to "final" -- from the moment the startup is brought to the market to the moment the investor exits.

The duration of the market period largely depends on the effective marketing support of the startup, the essence of which should correspond to the features of each stage. The most popular field in which startups are created is information technology (IT). This is confirmed by the data of the global ranking of IT startups, which determines the place of a startup in the world by the number of requests on the Internet. A significant focus of the article lies in the necessity of constant innovation and adaptation, which are pivotal for successful penetration into international markets. The author underscores that startups effectively implementing their unique value propositions while adapting to the diversity and complexity of global markets have a higher chance of sustainable success. This article serves as a valuable resource for startups contemplating expanding beyond their national market and seeking to comprehend the essential aspects necessary for a successful entry onto the international stage.

Keywords: startups, international startups, innovative economy, development of high-tech startups, startups on the international market.

Постановка проблеми

Проблематика процесу виходу стартапів на міжнародний ринок є дуже актуальною у сучасному світі. Сучасна економіка стає все більше глобальною, а стартапи, які мають амбіції для зростання, повинні розглядати можливості міжнародного ринку. Вихід на міжнародний ринок дозволяє стартапам збільшити свою аудиторію та отримати доступ до нових можливостей. У світі існує жорстка конкуренція, і для багатьох стартапів виходження за межі внутрішнього ринку може бути стратегічно важливим, допомагаючи їм збільшити конкурентоспроможність.

Шукаючи нові джерела фінансування, стартапи повинні вивчати міжнародні ринки для залучення інвесторів з різних країн. Сучасні технології і засоби зв'язку полегшують взаємодію з клієнтами та партнерами з усього світу, що робить вихід на міжнародний ринок більш доступним для стартапів. Взаємодія із світовими ринками надає стартапам можливість навчатися від кращих практик, обмінюватися досвідом і впроваджувати інновації. Міжнародний ринок може надати стартапам значно більше можливостей для росту, особливо у випадку, якщо їхні продукти або послуги мають потенціал для глобального використання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Основні аспекти процесів виходу стартапів на міжнародний ринок висвітлено у роботах таких вчених, як: Подольчак Н.Ю., Карковська В.Я., Левицька Я.В. Єрмак С.О., Шостак Л.В. та ін.

Метою даної роботи є дослідження особливостей процесу виходу стартапів на міжнародний ринок.

Виклад основного матеріалу

Вперше термін «стартап» з'явився в США в 1939 році. Тоді поблизу міста Сан-Франциско, в долині Санта-Кларі (Каліфорнія), сконцентрувалися майже всі підприємства і фірми, що займаються розробками в сфері високих технологій. У ті часи студенти Стенфордського університету Девід Паккард і Вільям Хьюлетт, створюючи тут свій невеликий проект, назвали цю справу стартапом (від англ. Start-up - «стартувати, запускати»). Згодом цей стартап переріс в таку величезну і успішну компанію, як «Hewlett-Packard» [1].

Основними рисами сучасних стартапів можна виділити [1]:

• вони утворюються для отримання прибутку в майбутньому, тобто організацією їх назвати не можна, це підприємства або суб'єкти господарювання;

• в основі стартапу лежить цікава бізнес-ідея, яка має особливу цінність;

• стартап створюється для виробництва нових товарів (робіт, послуг), тобто орієнтованість на розроблення інноваційного продукту, що задовольняє певні потребу ринку;

• це нові суб'єкти господарювання, тобто їм характерне тимчасове існування на ринку: через декілька років успішний стартап перетворюється на повноцінну компанію, продається чи стає підрозділом іншої компанії;

• здатність до масштабованості бізнесу і високий потенціал розвитку. Стартапи часто називають «швидким» бізнесом, оскільки середній термін їх створення становить 3-4 місяці, а у випадку високотехнологічного бізнесу - до року. На перших етапах існування вони можуть швидко зростати, незважаючи на обмеженість фінансових, людських та матеріальних ресурсів;

• нестійке становище на ринку і невизначеність існування через недостаток финансовых средств для воплощения идеи в жизнь;

• власник (власники) стартапу працюють у ньому як топ-менеджери (керівники), найчастіше творцями стартапів є молоді люди (згідно зі статистичними даними, середній вік стартапера - 25 років).

У створенні стартапу бере участь ціла команда на чолі з ідейним лідером. Кожен з членів цієї команди виконує певні функції: один може розробляти перспективну ідею, інший - планувати бізнес на базі цієї ідеї, третій - шукати постачальників, клієнтів, джерела фінансування. Не менш важлива частина успішного стартапу - рівність членів команди. Саме це надихає і мотивує всіх учасників. Однак у міру зростання компанії, менеджерам все частіше доводиться приймати жорсткі рішення, які суперечать самій ідеї рівності. Стартапи повинні вміти тримати баланс між необхідністю мотивувати співробітників і давати їм право голосу щодо організаційних вимог до структури та ієрархії. Засновників стартапів часто пов'язує дружба, а значить, існує ризик особистих і глибоких конфліктів. Таким чином, визначимо стартап як новий суб'єкт господарювання, що створюється для виробництва товарів (робіт, послуг), який функціонує з використанням інноваційних елементів та має у складі топменеджменту власників. Часто стартапи замінють поняттям підприємства малого бізнесу, але треба розіміти, що це різні категорії. Стартапи відрізняються тим, що виникають задля реалізації нових ідей у вигляді інноваційного продукту, тоді як малі підприємства не обов'язково орієнтовані на створення інноваційної продукції й можуть стати успішними, копіюючи вже відомі бізнес-моделі.

Стартапи і підприємства малого бізнесу мають деякі спільні риси [1]:

• стартапи зазвичай створюються підприємцями-початківцями і є невеликими за розміром, команда стартапу може складатися з 2-10 осіб, тоді як середня кількість працівників на малих підприємствах не перевищує 50 осіб,

• стартапи, як і малі підприємства, мають нестійке положення на ринку, працюють в умовах високого ризику та потребують зовнішніх інвестицій, щоб стати успішними.

Разом з тим, між цими організаційними структурами існують певні відмінності, що стосуються: інноваційності продукції, сфери діяльності, траєкторії успішного розвитку, масштабу діяльності, інфраструктури, механізмів інвестування і т. п. Класифікація стартапів дозволяє глибше зрозуміти особливості різних видів стартапів, оцінити їх комерційний потенціал, зробити більш обґрунтований вибір стратегії розвитку.

Найбільш поширеною є класифікація стартапів за галуззю діяльності. Більшість стартапів сконцентровані в ІТ-сфері та сфері високих технологій, хоча існує багато прикладів стартапів, що стосуються енергетики, медицини, екології та інших галузей. Продукт стартапу може бути орієнтований на клієнтів - фізичних осіб або на клієнтів - юридичних осіб. Чітке визначення цільової групи клієнтів вже на початкових етапах розроблення продукту стартапу допомагає у виборі конструктивних характеристик продукту, його позиціонуванні на ринку і просуванні.

Більшість стартапів відносяться до незалежних, оскільки вони створюються і розробляють новий продукт поза межами існуючих компаній (хоча на подальших етапах розвитку стартапи можуть стати підрозділами тих чи інших компаній). Разом з тим, намагаючись підвищити власний інноваційний потенціал, великі компанії створюють внутрішні організаційні структури, або афілійовані стартапи, діяльність яких спрямована на розробку важливого для компанії інноваційного продукту. За характером продукту і ринку збуту також розрізняють [1]:

1. «Стартапи-клони» («Успішні копії») - це вітчизняні розробки, що повторюють успішні світові проекти. Подібні стартапи вже не раз довели свою перспективність, наприклад, соціальні мережі.

2. «Темні конячки» - запуск абсолютно нових проектів на ще не вивченому ринку. Такі стартапи є одночасно і найбільш ризиковими, і, одночасно, потенційно прибутковими.

3. «Загарбники ринку» («Агресивні прибульці») - стартапи, що передбачають впровадження на вже наявний ринок свій новий продукт, витіснення конкурентів або виділення і захоплення нового сегменту на ринку. Таку ідею можна реалізувати, наприклад, за рахунок розробки товару або послуги з вигідною ціновою перевагою.

Можна також виділити види стартапів за рівнем наукоємності:

1. Високотехнологічні стартапи. Тобто, фактично, перетворення наукових досліджень у бізнес. Потенційно такі стартапи є дуже прибутковими, але, з іншого боку, вони вимагають найбільш масштабного фінансування, доступного тільки великим інвесторам.

2. Стартапи, які не потребують високих технологій. Деякі стартапи формувалися на базі традиційних, легко реалізованих ідей, і в результаті зробили своїх творців заможними бізнесменами.

Процес виходу стартапів на міжнародний ринок відображає сучасні тенденції у бізнесі та має стратегічне значення для підприємств, які прагнуть до успіху в глобальному економічному середовищі, зокрема передбачає послідовність наступних етапів:

1. Seed - «посівна» стадія, на цій стадії компанія знаходиться в процесі формування, є лише ідея чи проект, відбувається створення управлінської команди, проводяться маркетингові дослідження, визначається концепція бізнесу, відбувається збір початкових фінансових ресурсів, виконується створення прототипу.

2. Startup («стартап») - компанія щойно утворена, володіє дослідними зразками, намагається організувати виробництво і вихід продукції на ринок, відбувається створення команди, проводиться аналіз конкурентів, здійснюється пошук і залучення перших клієнтів на ринку, виконується перехід від прототипу до масштабного виробництва продукту.

3. Early Stage, Early Growth («раннє зростання») - компанія здійснює випуск і комерційну реалізацію готової продукції, хоча поки не має стійкого прибутку, відбувається збільшення кількості клієнтів, виконується пошук коштів на розвиток компанії, комплектується штатний персонал компанії. На цю стадію припадає фінансова «точка беззбитковості».

4. Expansion («розширення») - компанія займає певні позиції на ринку, стає прибутковою, відбувається розширення виробництва і збуту, проведення додаткових маркетингових досліджень, збільшення основних активів і капіталу. На цьому етапі відбувається переорієнтація продукту на масового користувача.

5. Mezzanine («проміжна» стадія) - іноді перед «виходом» виділяють цю стадію, на якій залучаються додаткові інвестиції для поліпшення короткострокових показників компанії, що стимулює загальне підвищення її капіталізації. На етапі mezzanine в компанію вкладають кошти ті інвестори, які очікують швидку віддачу від вкладень.

6. Exit («вихід») - етап розвитку компанії, на якому відбувається створення публічної компанії, продаж частки інвестора іншому стратегічному інвестору, первинне розміщення на фондовому ринку або викуп менеджментом. Як правило, етап «вихід» є точкою виходу венчурних інвесторів. Продаж на етапі «вихід» відбувається за цінами, які набагато перевищують первинні вкладення, що дозволяє інвесторам зафіксувати значні обсяги прибутку.

Кожному стартапу, який з'являється на міжнародному ринку, як і будь-якому продукту чи фірмі, судилося пройти кілька етапів життєвого циклу від «початкового» до «заключного», а саме з моменту виведення стартапу на ринок до моменту виходу інвестора [2]. Тривалість ринкового періоду, багато в чому залежить від ефективної маркетингової підтримки стартапу, сутність якої має відповідати особливостям кожного етапу. Розгляду характеристик на різних етапах життєвого циклу стартапу є таким:

1. Creation (творення). На даному етапі відбувається пошук ідеї і розробка технічних способів її реалізації. Ініціативна група проводить аналіз ринку, розробляє бізнес-план, технічні завдання. Наступним кроком є створення прототипу продукту, тестування його версій, вивчення попиту та пошук джерел фінансування. Якщо не вдається знайти інвестора, проект «занепадає». На жаль, з більшістю стартапів так і трапляється.

2. Launch of (запуск). Ця стадія може реалізуватись лише за умови наявності інвестора.

3. Growth (Зростання). Стадія характеризується успішністю запуску проекту (продукту) на ринку, а саме: попитом продукції на ринку, часткою на ринку, прибутком.

4. Expansion (розширення). Одним із результатів цього етапу життєвого циклу є ефективна реалізації бізнес плану. Збільшення частки ринку шляхом залучення нових споживачів, виходу на нові територіальні ринки або нових застосувань товару, доходи поступово зростають тощо.

5. Exit (Вихід). Коли компанія досягає піку свого розвитку, інвестори, які здійснили фінансування проекту, відмовляються від своєї частки в цьому бізнесі і продають її великим гравцям. Цей крок приносить їм гарний прибуток. Втім, окремі інвестори зберігають свою частку і використовують її в якості джерела постійного доходу. Інша альтернатива цієї стадії -- це банкрутство компанії і припинення бізнесу [2].

Найпопулярнішою галуззю в якій створюються стартапи є інформаційні технології та інновації.

Про ефективність підтримки стартап-проєктів у галузі інноваційної діяльності свідчить сучасний стан знаходження високотехнологічних корпоративних структур на вершині рейтингу найдорожчих брендів світу, які колись просто були успішними стартапами (табл. 1).

Таблиця 1. ТОП-10 найдорожчих брендів світу у 2020 р.: [3]