Моделювання системи бізнес-комунікацій в контексті забезпечення соціально-економічної безпеки підприємств

Погляди вітчизняних та зарубіжний вчених на сутність та зміст поняття «економічна безпека»

Основними здобутками вітчизняної науки щодо розгляду питання соціальної безпеки є серія наукових досліджень, проведених науковцями Національного інституту стратегічних досліджень (1995 2006 рр.), Інституту економіки промисловості НАН України (1998 2006 рр.), а також окремі дослідження, результатами яких були дисертації та монографії [7]. Зокрема, у Декларації про державний суверенітет України (1990 рік) закладено поняття соціальної безпеки на нормативно-правовому рівні. Соціальна безпека держави, а отже і суспільства, при цьому розглядається як стан гарантованої правової та інституціональної захищеності життєво важливих соціальних інтересів як особи, так і суспільства від зовнішніх та внутрішніх загроз [8]. Вперше на урядовому рівні заговорили про соціальну безпеку та її відокремлення від економічної у 1999 році. Зокрема, у Програмі Уряду «Шляхи радикальних економічних реформ» (1999 р.) було відокремлено напрями економічної та соціальної політики саме з наголосом на останній: «Домінантою громадського прогресу і цивілізованої держави має бути, насамперед, соціально орієнтована економіка, здатна забезпечити добробут і соціальний захист громадян, їх політичні права і вільний вибір діяльності». Варто звернути увагу на те , що у Концепції (основи державної політики) національної безпеки України (1997 рік) визначено 7 сфер національної безпеки України, до складу яких включалася і соціальна безпека, а прийнятий у 2003 році Закон України «Про основи національної безпеки України» поняття «соціальної безпеки» не містить, визначаючи лише загрози національним інтересам і національній безпеці України у соціальній та гуманітарній сферах: невідповідність програм реформування економіки країни і результатів їх здійснення визначеним соціальним пріоритетам; неефективність державної політики щодо підвищення трудових доходів громадян, подолання бідності та збалансування продуктивної зайнятості працездатного населення; криза системи охорони здоров'я і соціального захисту населення і, як наслідок, небезпечне погіршення стану здоров'я населення; поширення наркоманії, алкоголізму, соціальних хвороб; загострення демографічної кризи; зниження можливостей здобуття якісної освіти представниками бідних прошарків суспільства; прояви моральної та духовної деградації суспільства; зростання дитячої та підліткової бездоглядності, безпритульності, бродяжництва [9].

Українські науковці Центру перспективних соціальних досліджень Міністерства праці та соціальної політики та НАН України узагальнили різні методичні підходи щодо визначення та розуміння поняття «соціальна безпека»: соціальна безпека стан суспільства, в тому числі всіх основних сфер виробництва, соціальної сфери, охорони внутрішнього конституційного порядку, зовнішньої безпеки, культури, за якого забезпечується номінальний рівень соціальних умов та соціальних благ матеріальних, санітарно-епідеміологічних, екологічних, психологічних тощо, що визначають якість життя людини і суспільства загалом та гарантується мінімальний ризик для життя, фізичного та психічного здоров'я людей [10].

Узагальнення підходів до поняття «соціальна безпека» наведено у таблиці 2.

Таблиця 2

Розвиток поняття «соціальна безпека»

Враховуючи вище сказане, соціальна безпека це стан соціального, економічного, психічного та психологічного комфорту кожного громадянина та суспільства загалом, що досягається шляхом злагодженої діяльності державних органів законодавчої, виконавчої та судової влади різних рівнів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій та особистої активності населення, що направлена на охорону внутрішнього конституційного порядку, попередження, уникнення й зниження загроз та ризиків для життя, фізичного і психічного здоров'я людей. Соціальну безпеку можна розглядати як комплексне, багатофункціональне утворення з розгалуженою структурою.

Забезпечення соціально-економічної безпеки це процес підтримки різноманітних видів безпеки на заданому рівні: фінансової, інтелектуальної, кадрової, інформаційної та ін. У науковій літературі та в практичній діяльності для визначення соціально-економічної безпеки використовують значну кількість методів.

Метод аналізу та обробки сценаріїв. Під сценарієм мається на увазі аналітичний прогноз щодо ключових етапів розвитку в майбутньому на базі науково-обґрунтованих положень та гіпотез, що показують основні тренди у розвитку певного суб'єкту. Цей метод заснований на взаємодії спеціалістів експертів належної кваліфікації з різних напрямків, які вирішують проблеми із використанням сучасних засобів математичного моделювання. На основі модельних результатів вихідні прогнози мають бути скориговані, уточнені та конкретизовані. Також можливе створення нових серій дослідження та нових варіантів сценаріїв. модель бізнес комунікація економічний безпека

Метод розпізнавання образів. Під образом зазвичай розуміється явище, об'єкт, ситуація, сигнал, процес у сфері соціально-економічної безпеки з нетиповими параметрами. Розпізнавання можна трактувати, як співвідношення явищ чи об'єктів з урахуванням вивчення їх індикаторів із заздалегідь встановленим стандартом. Методи розпізнавання образів часто використовують для вивчення тіньових процесів економіки. Математичним базисом теорії розпізнавання образів є математична логіка та статистика, теорія ігор, теорія ймовірностей, теорія інформації тощо. Особливий інтерес у методі розпізнавання образів представляють методи дискримінантного та кластерного аналізу. Перші базуються на формуванні експертами певних вибірок, як правило, двох груп індикаторів соціально-економічної безпеки (небезпечного та безпечного стану). Після цього необхідно сформувати нову матрицю індикаторів соціально -економічної безпеки об'єкту для його визначення тієї чи іншої групи. Кластерний аналіз представляє сукупність методів для класифікації об'єктів з безліччю характеристик, що базуються на розрахунку відстані між ними за певною метрикою з подальшим визначенням характерних груп (кластерів). Цей аналіз застосовується щодо сукупностей соціально-економічних індикаторів чи об'єктів.

Метод багатовимірного статистичного аналізу дозволяє розраховувати динамічні характеристики розвитку індикаторів, ідентифікувати закономірності попереднього розвитку та екстраполювати їх на майбутні періоди. Від визначення методики та системи індикаторів моніторингу безпосередньо залежить якість та ступінь адекватності оцінки соціально-економічної безпеки організації, а також комплекс необхідних заходів щодо запобігання та ідентифікації небезпек, що відповідають характеру загроз та масштабу.

Якщо виділити фінансову складову соціально-економічної безпеки, то цьому випадку використовуються методи прогнозування банкрутства підприємства. Для оцінювання рівня фінансового становища організації найчастіше використовується модель оцінки фінансового становища компанії, у якій розраховується сума балів за значеннями п'яти коефіцієнтів, у результаті оцінюється ймовірність банкрутства підприємства. Також для оцінки соціально-економічної безпеки підприємства використовують систему 24 індикаторів, згрупованих за п'ятьма підсистемами.

Виходячи з цього, автором обґрунтовано модель використання бізнес комунікацій для забезпечення соціально-економічної безпеки підприємства. Розроблена модель включає аналіз локальних індикаторів соціально-економічної безпеки підприємства, їх згортку в узагальнені критерії, що характеризують різні аспекти соціально-економічної безпеки. Далі проводиться тарування узагальнених критеріїв за п'ятьма підсистемами соціально -економічної безпеки. До кожного з ідентифікованих фактичних рівнів розробляється система відповідних бізнес-комунікацій, використання якої дозволить підприємству перейти більш високий рівень соціально -економічної безпеки. У табл. 1 представлена система індикаторів, що використовується в моделі.

Таблиця 1

Система індикаторів соціально-економічної безпеки підприємств

Представлена система індикаторів для підприємств охоплює п'ять підсистем соціально-економічної безпеки: кадрову, виробничо -технологічну, фінансову, екологічну та цифрову. Кожна підсистема містить декілька індикаторів та має власну специфіку.

Перша підсистема «Кадрова безпека» для підприємств є найбільш важливою. Індикаторами кадрової безпеки є:

1. Рівень кваліфікації персоналу визначається за допомогою коефіцієнту K_II, який розраховується як питома вага кількості персоналу високого рівня кваліфікації (робітників вищого розряду, спеціалістів 1 категорії тощо) до загальної кількості кадрового складу. Це дозволяє враховувати такі фактори, як наявність раціоналізаторських пропозицій, наявність затребуваних компетенцій, якість роботи.

2. Рівень мотивації персоналу визначається за допомогою коефіцієнта K12, що також обчислюється за результатами анкетування персоналу. Тут використовується інформація про політику підприємства, умови роботи, рівень заробітної плати, міжособистісні відносини в колективі тощо.

3. Коефіцієнт перепідготовки персоналу Кіз розраховується як частка числа працівників, які пройшли систему підвищення кваліфікації та перепідготовки у загальному обсязі чисельності працівників підприємства.

4. Коефіцієнт стабільності персоналу Кі4 характеризує рівень постійно-працюючих на підприємстві та розраховується як відношення кількості співробітників організації, які пропрацювали три роки і більше до загальної кількості працюючих.

Друга підсистема «Виробничо-технологічна безпека» обумовлює наявність у підприємства здійснення бізнес -процесів на належному рівні. Розглянемо докладніше індикатори цієї підсистеми:

5. Коефіцієнт оновлення основних фондів К21 обчислюється як відношення вартості нововведених основних фондів за заданий період до вартості основних фондів до закінчення того ж періоду. Цей індикатор дозволяє оцінювати наявність у підприємства сучасного обладнання.

6. Продуктивність праці K22 один із найважливіших чинників соціально-економічної безпеки підприємства, розраховується як відношення обсягу проданої продукції / наданих послуг у період (місяць, квартал, рік) до середньооблікової кількості працюючих у тому періоді.

7. Частка інноваційної продукції K23 один із індикаторів, який може охарактеризувати конкурентоспроможність підприємства на ринку, яка безпосередньо залежить від наявності високотехнологічного сучасного обладнання. Цей коефіцієнт обчислюється як відношення обсягу інноваційної продукції/ інноваційних послуг до загального обсягу проданої продукції/ наданих послуг за досліджуваний період.

8. Частка експорту інноваційної продукції K24 цей індикатор також може бути характеристикою конкурентоспроможності підприємства і визначається як відношення обсягу інноваційної продукції/ наданих послуг, що експортується, до обсягу проданої продукції/ наданих послуг за той же період.

Третя підсистема «Фінансова безпека» багато в чому визначається фінансовими можливостями підприємства. Для її розрахунку пропонується використовувати такі індикатори:

9. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами K31 характеризує фінансову стійкість підприємства, що безпосередньо впливає на його соціально-економічну безпеку. Відсутність власного оборотного капіталу свідчить про те, що майно підприємства сформовано з допомогою позикових джерел. Цей індикатор визначається як відношення різниці власного капіталу та необоротних активів підприємства до величини оборотних активів.

10. Ліквідність балансу це здатність організації своєчасно виконувати боргові зобов'язання. Відсутність ліквідності виступає одним з чинників, який свідчить про загрозу банкрутства підприємства. Коефіцієнт абсолютної ліквідності K32 це відношення суми ліквідних активів підприємства та суми його короткострокових зобов'язань.

11. Основним індикатором беззбитковості роботи підприємства є сума прибутку, який, як правило, не дає можливості говорити про ефективність діяльності організації. Тому при аналізі можна використовувати коефіцієнти рентабельності, що обчислюються за допомогою відношення величини отриманого доходу (прибутку) до середнього значення використовуваних ресурсів. Коефіцієнт рентабельності продажів K33 обчислюється як відношення прибутку від реалізації продукції до виручки від її реалізації.

12. Ділова активність підприємства у фінансовому відношенні проявляється у швидкості обороту коштів, тобто інтенсивності їх використання. З цієї групи індикаторів можна назвати коефіцієнт оборотності коштів у активах K34, обчислюваний як відношення виручки від середньої вартості активів. Індикатор характеризує обсяг реалізованої продукції на 1 гривню використаних коштів. Його зростання у динаміці сприймається як сприятлива тенденція.

Четверта підсистема «Екологічна безпека», відповідно до якої в даний час приділяється значна увага як на державному, так і на регіональному рівнях. Тому підприємства мають приділяти значну увагу різним факторам, що впливають на захист довкілля з боку підприємства.

13. Одним із індикаторів ресурсозбереження з боку підприємства є частка інвестицій у раціональне використання води K41 визначає частку витрат на водоочисні споруди у загальному обсязі інвестиційних витрат.

14. Частка інвестицій в охорону атмосферного повітря K42 визначає частку витрат на повітроочисні споруди у загальному обсязі інвестиційних витрат.

15. Частка інвестицій в утилізацію відходів K43 визначає частку витрат на заходи щодо утилізації відходів у загальному обсязі інвестиційних витрат.

16. Під інноваційно-екологічною активністю мають на увазі готовність до сприйняття та освоєння екологічних інновацій, інтенсивність проведення еколого-інноваційних перетворень на підприємстві. Для її оцінки підприємства можуть використовувати індикатор коефіцієнт інноваційно-екологічної активності K44, який обчислюється на підставі експертного оцінювання інноваційних проектів підприємства, спрямованих на впровадження екологічних інновацій. Серед них проекти, спрямовані на скорочення викидів парникових газів, заміну сировини та матеріалів на менш небезпечні, здійснення вторинної переробки відходів.

Забезпечення соціально-економічної безпеки має забезпечувати п'ята підсистема «Цифрова безпека» формування якісно нових факторів, які сприятимуть участі підприємств у єдиній інформаційній системі забезпечення соціально-економічної безпеки та зниженню зовнішніх та внутрішніх його ризиків. Для її розрахунку пропонується використовувати такі індикатори:

17. Частка працівників, які працюють у віддаленому режимі K51 індикатор, що відображає можливість підприємства до адаптації до нових загроз та невизначеності бізнес-діяльності. Він розраховується як відношення кількості працівників, які здійснюють свою діяльність у віддаленому режимі до загальної кількості працюючих.

18. До наскрізних технологій цифрової економіки належать великі дані, нові технології, нейротехнології, штучний інтелект, блокчейн. бездротовий зв'язок тощо. Ці технології сприяють активнішому інноваційному трансферту, який допомагає успішніше адаптуватися підприємствам в умовах господарювання, що стрімко змінюються. Коефіцієнт використання наскрізних технологій K52 розраховується як кількість наскрізних технологій до загальної кількості технологій, що використовуються на підприємстві.

19. Цифровий маркетинг це використання інтерактивного маркетингу товарів та послуг на основі цифрових технологій для залучення та утримання клієнтів. Оскільки малі та середні підприємства не завжди мають можливість приділяти цій галузі господарювання достатньо уваги, то цей напрямок у їхній господарській діяльності стає дедалі значнішим. Для розрахунку коефіцієнта використання цифрового маркетингу K53 використовується співвідношення кількості інструментів цифрового маркетингу до кількості елементів маркетингу, що використовуються підприємстві.

20. Соціальна відповідальність цифровізації основних процесів дозволяє вирішити завдання щодо забезпечення прискореного впровадження цифрових технологій в економіці та соціальній сфері. Коефіцієнт соціальної безпеки цифровізації основних процесів K54 відображає ефективність використання підприємством цифровізації для вирішення своїх основних та соціальних завдань. Для його розрахунку використовується експертна оцінка.

Головним ключовим фактором успіху в конкурентній боротьбі стає правильне формування концепції бізнес -моделі забезпечення соціально-економічної безпеки підприємства, що ґрунтується на його динамічних здібностях. Основна ідея формування концепції динамічної бізнес-моделі полягає у підвищенні конкурентоспроможності, результативності та стійкості діяльності підприємства, за рахунок ефективного використання динамічних здібностей підприємства з урахуванням змін зовнішнього та внутрішнього бізнес-середовища.

Ставлячи на чільне місце динамічність бізнес -моделей підприємницьких структур, з усього переліку їх видів залежно від функціональної приналежності, вважаємо за необхідне акцентувати увагу на компетентнісній бізнес моделі. Цей вибір обумовлений такими аргументами:

саме динамічність бізнес-моделі, забезпечена сукупністю здібностей та компетенцій, виступає одним із основних факторів, що забезпечують конкурентоспроможність та соціально-економічну безпеку функціонування підприємницьких структур;

- динамічність бізнес-моделі, що змінюється відповідно до вимог турбулентного зовнішнього середовища, може повною мірою забезпечувати лише керівництво та персонал суб'єкта господарювання, що реалізує свої здібності через виконувані трудові функції, компетенції;

- саме «невидимі активи», до яких належать, у тому числі, знання та досвід керівництва та персоналу, є сильною стороною діяльності підприємницьких структур, що забезпечують їм довгострокову конкурентну перевагу. Компетентнісна бізнес-модель, синтезуючи ресурси, здібності та компетенції характеризується емерджентністю, що забезпечує найрезультативніший вплив на об'єкт управління (доходи, витрати, споживачі, грошові потоки) як у поточній, так і в довгостроковій перспективі. Використовуючи як основу методику формування компетентнісної бізнес -моделі та оптимізувавши її за рахунок: використання пропорційних матриць, що дозволяє отримати повною мірою об'єктивний і точний результат та додавання четвертої складової, отримаємо та візуалізуємо на рис. 1.

Зазначимо, що у першому етапі виділення серед здібностей таких бізнес процесів, як управління обслуговуванням споживачів; обґрунтування пропонованої продукції (послуг); управління товарами (послугами); просування та продаж товарів (послуг); управління фінансовими ресурсами; управління інформаційними технологіями; управління активами; управління зовнішніми взаємовідносинами було проведено з урахуванням таких обставин:

- змістовного наповнення поняття «здібності», яке передбачає, що до здібностей належать бізнес-процеси будь-якого рівня, що реалізуються з метою досягнення запланованого практичного результату;

- пропонованої Американським центром продуктивності та якості APQC деталізації бізнес-процесів комерційних організацій.

Висновки. Узагальнюючи відомі методики та моделі аналізу соціально економічної безпеки підприємств, можна дійти висновку, що більшість їх ґрунтуються на оцінці фінансового становища підприємства, значно рідше розглядаються критерії кадрової та виробничої безпеки, ще рідше екологічної безпеки, що буде метою подальших наукових досліджень та сприятиме ефективності та результативності управлінської діяльності, забезпеченню соціально -економічної безпеки, конкурентоспроможності підприємств.

Рис. 1. Модель взаємозв'язку динамічних комунікаційних здібностей, компетенцій та ресурсів в контексті забезпечення соціально-економічної безпеки підприємств

- матриця aik = {XY} «ресурси динамічні комунікаційні здібності»;

- матриця bkj = {YZ} «ресурси здібності»; 0 взагалі не впливають; 3 середній вплив;

- матриця cjp = {ZC} «здібності бізнес компетенції»; 1 не суттєвий вплив; 4 досить суттєвий вплив;

- матриця dij = {ZX} «здібності динамічні комунікаційні здібності»; 2 вплив нижче за середній; 5 сильний вплив.

- *матриця epj ={XC} «бізнес компетенції динамічні комунікаційні здібності».

Література

2. Камлик М.І. Економічна безпека підприємницької діяльності. Економіко правовий аспект: навч. посіб. К.: Атіка, 2005. 432 с.

3. Пастернак-Таранушенко Г.А. Економічна безпека держави: підручник. К.: ІДУС при Кабміні України. 1994. 240 с.

4. Подлужна Н.О. Організація управління економічною безпекою підприємства: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.06.01 / НАН України: Ін-т економіки пром-сті, Донецьк, 2003. 20 с.

5. Економіка підприємства: підручник / за заг. ред. д-ра. екон. наук, проф. Покропивного С.Ф. К.: КНЕУ, 2003. 608 с.

6. Швиданенко Г.О. Сучасна технологія діагностики фінансово-економічної діяльності підприємства: монографія. К.: КНЕУ, 2002. 192 с.

7. Дзьобань О.П. Національна безпека в умовах соціальних трансформацій: Методологія дослідження та забезпечення. Х.: Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, Константа, 2006. 438 с.

8. Декларація про державний суверенітет України: за станом на 16 липн. 1990 р. К.: Відомості Верховної Ради УРСР, 1990. 13 с.

9. Про основи національної безпеки України: Закон України. Відомості Верховної Ради (ВВР). 2003. №39. 351 с.

10. Давидюк О.О. Соціальна безпека: проблеми теоретичного аналізу та побудови системи показників [Електронний ресурс]. 2006.

11. Білорус О.Г., Лук'яненко Д.Г. Глобалізація та безпека розвитку: монографія. К.: КНЕУ, 2001. 733 с.

12. Новікова О.Ф. Соціальна безпека: організаційно-економічні проблеми і шляхи їх вирішення. Донецьк: ІЕП НАН України, 1997. 460 с.

13. Паламарчук В.М. Соціальна стратегія України у період здійснення 117 соціальних реформ. К., 1993. Вип. 11. 31с.

14. Скуратівський В.А. Основи соціальної політики: Навчальний посібник. К.: МАУП, 2002. 200 с.

15. Хомра О.У.. Русанова Т.Э. Соціальна безпека: виклики, загрози, критерії. Проблеми національної безпеки [Електронний ресурс]. Стратегічна панорама. 2004. №1. ГКД

16. Шевчук П.І. Соціальна політика. Львів: Світ, 2003. 400 с.

17. Hrytsai, Serhii. "Cryptocurrency in the declarations of government officials: a toolkit for money laundering (trends and experience of counteraction, by the example of Ukraine)." Access to Justice in Eastern Europe (2023): 81.

References

1. Iermoshenko M.M. Finansova bezpeka derzhavy: natsionalni interesy, realni zahrozy, stratehiia zabezpechennia. [Financial security of the state: national interests, real threats, security strategy]. (2001). K.: Kyiv. nats. torh.-ekon. un-t. [in Ukrainian].

2. Kamlyk M.I. Ekonomichna bezpeka pidpryiemnytskoi diialnosti. Ekonomiko-pravovyi aspekt: navch. posib. [Economic security of business activity. Economic and legal aspect: education. manual]. (1994). K.: Atika. [in Ukrainian].

3. Pasternak-Taranushenko H.A. Ekonomichna bezpeka derzhavy: pidruchnyk. [Economic security of the state: a textbook]. (1994). K.: IDUS pry Kabmini Ukrainy. [in Ukrainian].

4. Podluzhna N.O. Orhanizatsiia upravlinnia ekonomichnoiu bezpekoiu pidpryiemstva: avtoref. dys. ... kand. ekon. nauk: 08.06.01. [Organization of economic security management of the enterprise]. (2003). NAN Ukrainy: In-t ekonomiky prom-sti, Donetsk. 20 s. [in Ukrainian].

5. Ekonomika pidpryiemstva: pidruchnyk / za zah. red. d-ra. ekon. nauk, prof. Pokropyvnoho S.F. [Enterprise economics: a textbook / by general ed. Dr. economy Sciences, Prof. Pokropyvnoy S.F.]. (2003). K.: KNEU, 2003. [in Ukrainian].

6. Shvydanenko H.O. Suchasna tekhnolohiia diahnostyky finansovo-ekonomichnoi diialnosti pidpryiemstva: monohrafiia. [Modern technology of diagnostics of financial and economic activity of the enterprise: monograph]. (2002). K.: KNEU. [in Ukrainian].

7. Dzoban O.P. Natsionalna bezpeka v umovakh sotsialnykh transformatsii: Metodolohiia doslidzhennia ta zabezpechennia. [National security in conditions of social transformations: Methodology of research and provision.]. (2006). Kh.: Natsionalna yurydychna akademiia Ukrainy im. Yaroslava Mudroho, Konstanta. [in Ukrainian].

8. Deklaratsiia pro derzhavnyi suverenitet Ukrainy: za stanom na 16 lypn. 1990 r. [Declaration on State Sovereignty of Ukraine: as of July 16 1990]. (1990). K.: Vidomosti Verkhovnoi Rady URSR.

9. Pro osnovy natsionalnoi bezpeky Ukrainy: Zakon Ukrainy. [the basics of national security of Ukraine: Law of Ukraine]. (2003). Vidomosti Verkhovnoi Rady (VVR). №39. 351 s. [in Ukrainian].

10. Davydiuk O.O. Sotsialna bezpeka: problemy teoretychnoho analizu ta pobudovy systemy pokaznykiv. [Social security: problems of theoretical analysis and construction of a system of indicators]. (2006). URL: http://www.cpsr.org.ua/ .

11. Bilorus O.H., Lukianenko D.H. Hlobalizatsiia ta bezpeka rozvytku: monohrafiia. [Globalization and development security: monograph]. (2001). K.: KNEU. [in Ukrainian].

12. Novikova O.F. (1997). Sotsialna bezpeka: orhanizatsiino-ekonomichni problemy i shliakhy yikh vyrishennia. [Social security: organizational and economic problems and ways to solve them]. Donetsk: IEP NAN Ukrainy. [in Ukrainian].

13. Palamarchuk V.M. Sotsialna stratehiia Ukrainy u period zdiisnennia 117 sotsialnykh reform. [Social strategy of Ukraine during the implementation of 117 social reforms]. (1993). K. Vyp. 11. [in Ukrainian].

14. Skurativskyi V.A. Osnovy sotsialnoi polityky: Navchalnyi posibnyk. [Basics of social policy: Study guide]. (2002). K.: MAUP. [in Ukrainian].

15. Khomra O.U., Rusanova T.E. Sotsialna bezpeka: vyklyky, zahrozy, kryterii. [Social security: challenges, threats, criteria. Problems of national security]. (2004). Problemy natsionalnoi bezpeky.

16. Shevchuk P. I. Sotsialna polityka. [Social policy]. (2003). Lviv: Svit. [in Ukrainian].

17. Hrytsai, Serhii. "Cryptocurrency in the declarations of government officials: a toolkit for money laundering (trends and experience of counteraction, by the example of Ukraine)." Access to Justice in Eastern Europe (2023): 81.

Размещено на Allbest.Ru