Тінізація економіки як загроза економічній безпеці України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тінізація економіки як загроза економічній безпеці України

Смирна Катерина Вадимівна

фінансовий директор, ЮБ «Смирний та партнери»



Анотація

В статті досліджено тінізацію економіки як загрозу економічній безпеці України. Розкрито сутність поняття «економічна безпека держави», під якою доцільно розглядати як чи не найважливішу ознаку, яка характеризує економічну систему, показник того, наскільки стійка вона фінансово, здатна створювати і регулярно піднімати якісний рівень життя громадян, як надає стимули, аби підприємницький сектор країни розвивався завдяки власним джерелам, що фінансують економічні та соціальні програми й заходи. Встановлено, що національну економіку характеризує значний за масштабами присутній у ній тіньовий сектор, що здійснює «підрив» ефективності державного інструментарію, посередництвом котрого стимулюється економіка, чим спотворює умови, в яких здійснюється діяльність.

Визначено, що тіньовою економікою виступає сукупність взаємин, які пов'язані з організацією виробничого процесу, розподілом продукції, наданням послуг, і які, створюючи продукт, на кожному чи на деякому з етапів цього процесу допускають порушення чинного законодавства. Наведено головні риси тіньової економіки, зокрема незаконна господарська діяльність; господарські процеси та зовнішнє середовище поєднані стійкими зв'язками; економічний, природний, соціальний та інтелектуальний потенціал, задіяний під час господарської діяльності. Визначено причини утворення тіньової економіки, які полягають у неповноцінному функціонуванні механізмів ринку, неякісному податковому адмініструванні, незбалансованій державній регуляторній та бюджетній політиці, проблемах, що їх переживає ринок зайнятості, недоліках, якими рясніє діяльність судів та органів правопорядку, всеохопній корупції. Розкрито напрями детінізації національної економіки. Визначено, що наскільки буде результативним процес детінізації економіки, залежить від того, чи спроможна держава сформувати сприятливі обставини, аби суб'єкти господарювання наростили ділову активність у легальному економічному секторі, до чого буде долучено поліпшений інвестиційний та бізнес-клімат у державі та сформоване таке інституційне середовище, яке сприймало б тіньову економіку як неефективну.

Ключові слова: тіньова економіка, економічна безпека держави, національна економіка, риси тіньової економіки, причини тіньової економіки, детінізація національної економіки.



Smyrna Kateryna Vadymivna a chief financial officer, law office "Smirny and partners", Dnipro

Tinization of the economy as a threat to the economic security of Ukraine

Abstract

The article examines the shadowing of the economy as a threat to the economic security of Ukraine. The essence of the concept of "economic security of the state" is revealed, under which it is expedient to consider it as perhaps the most important feature that characterizes the economic system, an indicator of how stable it is financially, able to create and regularly raise the quality of life of citizens, how it provides incentives so that the entrepreneurial sector of the country developed thanks to its own sources that finance economic and social programs and activities. It has been established that the national economy is characterized by a large-scale shadow sector present in it, which "undermines" the effectiveness of the state tools, through which the economy is stimulated, thereby distorting the conditions in which activities are carried out.

It was determined that the shadow economy is a set of relationships that are related to the organization of the production process, the distribution of products, the provision of services, and which, when creating a product, at each or some of the stages of this process allow violations of the current legislation. The main features of the shadow economy are given, in particular, illegal economic activity; economic processes and the external environment are connected by stable connections; economic, natural, social and intellectual potential used during economic activity. The reasons for the formation of the shadow economy have been determined, which consist in the inferior functioning of market mechanisms, poor-quality tax administration, unbalanced state regulatory and budget policy, problems experienced by the employment market, deficiencies in the activity of courts and law enforcement agencies, and comprehensive corruption. The directions of detinization of the national economy are revealed. It was determined that how effective the process of detinization of the economy will be depends on whether the state is able to create favorable circumstances for business entities to increase business activity in the legal economic sector, which will be accompanied by an improved investment and business climate in the state and the formation of such an institutional an environment that would perceive the shadow economy as ineffective.

Keywords: shadow economy, economic security of the state, national economy, features of the shadow economy, causes of the shadow economy, detinization of the national economy.



Вступ

Постановка проблеми. Національна економіка останніми роками функціонує в обставинах, коли суспільно-політичні відносини постійно трансформуються, наростає дисбаланс між вхідними та вихідними фінансовими потоками держави та спостерігається дефіцит бюджетну. Постійно зростаючи, негативний вплив цих явищ на економічну безпеку країни змушує шукати механізми, за допомогою яких можна підвищити стан державної економічної безпеки. Чи не найбільш значущим елементом цього процесу можна вважати мінімізацію негативних впливів тіньової діяльності на економічну безпеку держави. У контексті цих дій Уряд країни на постійній основі розробляє низку відповідних програм та заходів, націлених на те, аби на вивести економічні суб'єкти з тіні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дану проблематику досліджували чимало науковців, зокрема В.К. Васенко, О.М. Ващенко, М.О. Ведмідь, Г.І. Костьов'ят, М.Я. Купчак, В.І. Мельникова, А.Ю. Модрицька, Т.В. Момот, М.О. Нежива, В.Ф. Полюхович, Р.Ю. Тесленко, Т.В. Шепель, Ж.С. Шило та інші.

Метою статті є дослідження тінізації економіки як загрози економічній безпеці України.



Виклад основного матеріалу

Сучасна економіка більшості світових країн серед інших особливостей має основну - їхнє функціонування суттєво залежить від умов, продиктованих зовнішнім та внутрішнім середовищами країни. Навіть невелике потрясіння, яке можуть переживати окремі економічні, соціальні показники розвитку країни, дуже сильно впливає на рівень стабільності вітчизняної економіки. В таких обставинах ключову роль відіграє створення підвалин, на основі яких економіка функціонуватиме стабільно. Це означає, що країна спроможна протистояти негативним впливам певних чинників. Передумовою цього є достатній рівень економічної безпеки країни. Якраз безпековий індикатор відображає те, наскільки сталими, міцними й надійними є взаємовідносини, які пов'язують окремі суб'єкти економічної системи й основний механізм та джерело, покликані нейтралізувати деструктивний вплив, завданий економіці країни зовнішнім середовищем.

Нині українська економіка внаслідок негативного впливу, який здійснює на неї тіньовий сектор, опинилася в не надто сприятливій ситуації. Тіньовою економічною діяльністю просякнуті всі галузі вітчизняної економіки, що спричиняє непоправні втрати, яких зазнає як держбюджет, так і економіка країни загалом. Поширюючись, тінізація економіки та її кримінальні наслідки неабияк шкодять суспільству, уповільнюють державотворчі процеси в Україні. Разом з тим очевидним є виникнення серйозної соціальної проблеми, що полягає у формуванні в колективній свідомості сумнівів стосовно того, чи володіють державні інститути, зокрема правоохоронні, потенціалом, спрямованим на забезпечення суспільної безпеки, захист особистості й майна громадян.

В нинішніх реаліях, коли на українських територіях заго стрилася війна, зріс дефіцит бюджетних ресурсів, у світі триває економічна криза, потреба забезпечити достатній рівень безпеки стає дедалі актуальнішою. Відчутно зросли акценти на тому, аби досліджувати економічний зміст безпеки та її складові. Економічну безпеку держави доцільно розглядати як чи не найважливішу ознаку, яка характеризує економічну систему, показник того, наскільки стійка вона фінансово, здатна створювати і регулярно піднімати якісний рівень життя громадян, як надає стимули, аби підприємницький сектор країни розвивався завдяки власним джерелам, що фінансують економічні та соціальні програми й заходи.

Головною складовою національної безпеки є економічна безпека. Згідно з Методичними рекомендаціями щодо розрахунку рівня економічної безпеки України, затвердженими наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, (нині - Міністерства економіки України) № 1277 від 29 жовтня 2013 р. економічна безпека - це стан національної економіки, який дає змогу зберігати стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз, забезпечувати високу конкурентоспроможність у світовому економічному середовищі і характеризує здатність національної економіки до сталого та збалансованого зростання. Складовими економічної безпеки є: виробнича, демографічна, енергетична, зовнішньоекономічна, інвестиційно -інноваційна, макроекономічна, продовольча, соціальна, фінансова безпеки [1].

Економічна безпека зазнає також загрози від «тінізації» вітчизняної економіки. Національну безпеку вважають системою, що здатна оптимізувати взаємовідносини між такими факторами, як усвідомлені загрози та ресурси, наявні в суспільства, аби протистояти цим викликам. Суспільство постійно зазнає загроз, а захищеність від них ніколи не має максимального рівня. Тож національна безпека має відігравати роль динамічного інструмента, завдяки якому здобувається і підтримується баланс між такими чинниками, як реальні та потенційні загрози, й тим, наскільки суб'єкт спроможний їм протистояти.

Катастрофічними є моральні наслідки тіньової економіки, оскільки вона деформує свідомість людей, породжує соціальний песимізм. Тіньова економіка є нелегально неврахована, фіктивна, корислива діяльність, спрямована на отримання доходу, приховуваного від офіційної влади будь - яким, навіть кримінальним або протизаконним шляхом. Існує багато підходів до визначення тіньової економіки. Найпоширенішим серед них є її трактування як економічної діяльності, яка відбувається поза державним обліком і не підлягає державному контролю. Тіньова економіка є системою економічних взаємовідносин, яка функціонує всупереч правовим нормам та формальним правилам громадського життя [2].

Крім того, тіньова економіка - це не просто діяльність як процес тінізації економіки, а і його результат - тіньовий сектор економіки з внутрішньою інфраструктурою. Усі ланки тіньової економіки не характеризують поодинокі зони кризового управління, а утворюють систему тіньової економіки із органічно взаємопов'язаними внутрішніми механізмами функціонування. До тіньової економіки належить вся тіньова інфраструктура, що забезпечує її повсякденне виживання й відтворення, а саме законодавча, політична, ідеологічна, культурна, етична, поведінкова, система духовних і матеріальних цінностей тощо. Тіньова економіка - це й певна форма суспільної свідомості як на теоретичному і звичайному рівнях, так і на рівнях ідеології та психології. Неможливо уявити будь -яку тіньову економічну діяльність без усвідомлення економічних інтересів та потреб її суб'єктів, без мотивації, морально - правового оцінювання тощо [3].

Тіньова економіка України пройшла складний процес історичного розвитку від явища, що носило кримінальний характер до складних соціально - економічних процесів, які відбуваються в період розвитку економіки та переходу до ринкових відносин. Відповідно, можна стверджувати, що тіньова економіка носить системний характер, а тому при її дослідженні необхідно використовувати системний підхід. Узагальнюючи наукові підходи вчених, можна виділити такі властивості тіньової економіки:

- взаємодія із зовнішнім середовищем, тобто із офіційною економікою за допомогою загальних господарських структур та інститутів держави і суспільства;

- структурованість тіньової економіки, яка полягає у наявності стійких зв'язків та відносин між суб'єктами тіньової економіки, які забезпечують її цілісність, тобто здатність збереження незважаючи на вплив внутрішнього та зовнішнього середовища;

- ієрархічність - підпорядкування елементів нижчого рівня вищому;

- здатність до самоорганізації та розвитку;

- можливість участі суб'єктів тіньової економіки у світових економічних зв'язках через офшорні компанії [4].

Підсумовуючи вищесказане, можна зазначити, що тіньовою економікою виступає сукупність взаємин, які пов'язані з організацією виробничого процесу, розподілом продукції, наданням послуг, і які, створюючи продукт, на кожному чи на деякому з етапів цього процесу допускають порушення чинного законодавства. Запропонованому визначенню поняття «тіньова економіка» притаманні наступні риси:

- незаконна господарська діяльність;

- господарські процеси та зовнішнє середовище поєднані стійкими зв'язками;

- економічний, природний, соціальний та інтелектуальний потенціал, задіяний під час господарської діяльності.

За сферою діяльності до тіньової економіки різні автори відносять різні види діяльності. Одні вважають, що тіньова економіка охоплює насамперед кримінальну діяльність; інші зазначають, що тіньова економіка як особливий сектор утворюється тими, хто ухиляється від сплати податків. У Німеччині до тіньової економіки спочатку зараховували лише фінансові таємні угоди. В ООН фахівці, що займаються національними рахунками, тіньову економіку поділяють на три види діяльності: приховану (або тіньову), неформальну (або неофіційну) і нелегальну. Прихована діяльність характеризує дозволену законом працю, що офіційно не оголошується або її результати занижуються з метою відсторонення від сплати податків. Неформальна діє на законній підставі й націлена на виробництво товарів і послуг для задоволення власних потреб домашніх господарств (наприклад, власними силами індивідуальне будівництво). Нелегальна - це діяльність, що здійснюється найманими робітниками без юридичного оформлення договору [5].

У сучасних умовах виділяють: неофіційну, фіктивну та підпільну економіки. Неофіційна економіка діє в легальних видах діяльності, що пов'язані з виробництвом товарів і послуг, які не фіксуються офіційною статистикою. Така діяльність значного поширення набула в сфері послуг. Фіктивна економіка - це діяльність, пов'язана приписками, хабарництвом а також незаконними способами отримання коштів. Найгіршою є підпільна економіка, яка базується на існуванні заборонених законом видів економічної діяльності. Сюди відносять: незаконне виробництво і збут товарів і послуг, виробництво зброї, наркотиків, контрабанда, а також діяльність осіб, які не мають юридичного права займатися певним видом діяльності (лікарі, адвокати, що працюють без ліцензії) [6].

Тіньовою економікою є гнучка система, спроможна швидко підлаштовуватися під зовнішні фактори впливу. Приміром, вона оперативно реагує на те, яких змін зазнають контрольні, фіскальні, наглядові та правоохоронні органи, тож перебуває в постійному розвитку та пристосовується до того, як формується ринкове середовище та розвиваються загальні економічні явища. Тіньова економіка функціонує в межах тих ринкових законів і рамок, які встановлені. Як частина економіки, вона нерідко пов'язана з суб'єктами та об'єктами офіційної економічної сфери. Отже, в умовах заволодіння тіньовою економікою великої частини економіки процес зменшення тіньового сектора чи мінімізації його впливу на суспільство є досить складним, адже порушені ділові зв'язки стануть додатковою загрозою для економічної безпеки України. Міжнародна практика свідчить, що цілковита ліквідація тіньових економічних відносин неможлива, але зменшення їхніх обсягів та обмеження їхнього негативного впливу на соціум - реальні. Якраз на цих даних і мусить базуватися бачення того, як вирішити проблему тіньової економіки в нашій країні. З метою розробки практичних методів, за допомогою яких буде вирішуватися проблема тіньової економіки, насамперед варто здійснити виміри та оцінку її масштабів.

Тіньова економіка - господарська діяльність, яка розвивається поза державним обліком та контролем, а тому не відображається в офіційній статистиці. «Тіньові» підприємства не сплачують податків, не перерозподіляють власних доходів до бюджетів та державних цільових фондів, збільшуючи власні прибутки. Можна стверджувати, що тіньова економіка - це відвертий злочин, який включає різноманітні економічні «схеми» (контрабанда, мінімізація оподаткування, конвертаційні центри), тобто все, що не фіксується офіційною статистикою. Зазвичай поняття «тіньова економіка» асоціюється саме з малим бізнесом. Начебто, великій компанії важко працювати неофіційно. До того ж, у неї є бухгалтерський облік, а часто й акціонери зацікавлені у прозорості. Однак це справедливо хіба що для розвинених країн, хоча навіть там є проблема приховування прибутків з використанням офшорів, попри стимули щодо їх відображення у звітності. У малорозвинутих країнах, великих фірм зазвичай мало, і ті переважно іноземні, тож «тінь» асоціюється там саме з малим бізнесом. Але, наприклад, видобуток корисних копалин часто стає основним джерелом тіньових фінансових потоків, як, наприклад, у Нігерії. У нас видобуток копалин не становить настільки велику частину економіки, як там, проте є інші потужні галузі, які експортують сировину та напівфабрикати. Роблять вони це переважно через офшори, залишаючи там весь прибуток. У такий спосіб з України щорічно виводиться близько 10% ВВП. Відповідно бюджет отримує тільки близько половини належного обсягу податку на прибуток [7].

Найголовнішим є те, що тіньова економіка безпосередньо налаштована на отримання швидкого прибутку у короткотерміновій перспективі та ніяк не сприяє стратегічному фінансово-економічному розвитку країни. Підприємці, працюючи за межами правового поля не можуть розраховувати на законний захист своїх інтересів. Окрім того, корумпована судова система не в змозі захистити економічні інтереси громадян. Невизначеність, незахищеність та тотальна недовіра призводить до того, що гроші не працюють на економіку. Негативними наслідками подібної тінізації економіки є не лише недоотримання коштів в бюджет та відповідно неспроможність держави виконувати свої соціальні функції, а й значний відтік капіталів за кордон. Гроші працюють не на економіку нашої держави, а на економіку інших країн, де для них створено кращі умови. Деякі види тіньової діяльності з часом легалізувалися. Інші - навпаки, опинилися «поза законом» (наприклад, гральний бізнес). А деякі види діяльності завжди лишалися «в тіні». Перелік заборонених видів діяльності постійно оновлюється за рахунок появи нових «прогалин» у законодавстві чи винахідливості шахраїв. Втім, лише при чіткому виокремленні та систематизації чинників, що призводять до тінізації, буде можливою реалізація ефективної політики та заходів, що пов'язані зі зниженням тіньового сектору економіки [8].

Згідно з Методичними рекомендаціями розрахунку рівня тіньової економіки, причинами утворення тіньової економіки рекомендовано вважати такі:

- нерівномірність розподілу доходів, наявна в діючій у країні системі економічних відносин, наслідком якої є загострення відчуття несправедливості, що призводить до заниження суб'єктами господарювання відомостей про отримані доходи;

- низький рівень морально-етичних норм та правосвідомості, за якого прийнятним є здійснення:

- незаконна діяльність або види діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, установлена законодавством України, з наміром отримати дохід, джерело походження якого є незаконним;

- незареєстрована діяльність з метою уникнення сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);

- корупційні діяння;

- політична нестабільність, що спонукає суб'єктів господарювання до часткового виведення активів у тіньовий сектор з метою зменшення ризиків їх втрати;

- недосконалість судової системи країни, основними недоліками якої експерти визначають недостатню інституційну спроможність та незалежність гілок судової системи, як наслідок, низький рівень суспільної довіри до неї;

- нестабільне податкове законодавство, наявність у ньому низки винятків та пільг, що формує передумови для ухилення суб'єктами господарювання - платниками податків від його виконання; складне податкове адміністрування;

- низький рівень захисту прав власності, за якого наслідком є застосування суб'єктами господарювання схем виведення фінансових ресурсів за межі країни, у тому числі нелегальними каналами [9].

Ми вважаємо, що головні причини, через які в Україні зростає тіньова економіка, спровоковані наступними чинниками: високими податками і нерівномірністю їхнього розподілу; невиправданим звільненням великої кількості суб'єктів господарювання від сплати податків; недостатньою прозорістю податкових законів та постійним внесенням до них змін; повільними та непрозорими процесами приватизаційного характеру; корумпованістю, якою вражена велика частина владних органів і особливо - податкових структур; втручанням влади в роботу, яку провадять суб'єкти господарювання; соціально-економічною кризою в державі, непослідовністю, якою позначені економічні та соціальні реформи; неврегульованістю значного обсягу напрямків, за якими ведуться суспільно-економічні та соціальні реформи; браком стабільної законодавчої бази, яка має регламентувати економічну діяльність; серйозними недоліками чинного законодавства; відсутністю впевненості в тому, що правоохоронні органи гарантують захист, що, у свою чергу, служить поштовхом навіть законослухняним підприємцям до укладання «довгострокової угоди» зі злочинними угрупованнями, яка працює як звичайний інструмент, посередництвом якого здійснюються платежі та усуваються конкуренти.

Таким чином, як і будь-яка економічна діяльність, тіньова економіка функціонує циклічно від процесу генерування тіньового доходу, одержаного в результаті нелегальної економічної діяльності, до легалізації коштів, тобто здійснення фінансових операцій, спрямованих на набуття злочинно отриманими коштами вигляду легальних активів з метою мінімізації ризику виявлення цих капіталів правоохоронними та іншими контролюючими органами. Наведені вище причини існування та розвитку тінізації економіки мають такі основні негативні наслідки:

- зменшення обсягів надходжень податків до бюджету;

- складність управління економікою країни через відсутність коректних статистичних даних про економічні процеси;

- зниження рівня інвестиційної активності всередині держави та зменшення інтересу зовнішніх потенційних інвесторів через недостатню прозорість та відкритість функціонування економічної системи;

- підвищення рівня корумпованості суспільства через зрощування державного апарата з підприємницькими структурами, а також формування їхніх ділових відносин поза межами правового поля [10].

Вплив тіньової економічної діяльності не можна оцінювати однозначно. Деякі види тіньової економіки об'єктивно швидше допомагають розвитку

офіційної економіки, ніж перешкоджають йому. Хоч переважно вплив цього явища на економічну систему розглядається вченими як негативний, проте слід зазначити, що існують і деякі позитивні ефекти. За допомогою тіньової економіки згладжування перепади в економічній кон'юнктурі за допомогою переливів ресурсів між легальною і тіньовою економікою. Вона необхідна для «гасіння» небажаних соціальних витрат. Тіньова економіка допомагає підтримувати політичну і соціальну рівновагу, оскільки пропонує тим, хто не задоволений своїми доходами в офіційній економіці, альтернативні можливості їх підвищення без будь-яких соціально-політичних потрясінь. Ця функція тіньової економіки пов'язана, по-перше, з податковим навантаженням. Тоді як класи з високими доходами мають можливість легально йти від податків або нелегально приховувати свої доходи, середні прошарки можуть отримувати додатковий дохід від тіньової зайнятості або незареєстрованих операцій. Таким чином, відхід в тіньовий сектор можна розглядати як «демократизацію опору податкам». Втім, незважаючи на позитивні ефекти функціонування тіньового сектору економіки, слід зауважити, що здебільшого така діяльність здійснює негативний вплив на розвиток країни. Вона виступає одним із негативних сегментів, який перешкоджає надходженню коштів у бюджет країни, а як наслідок, негативно впливає на соціально-економічний розвиток взагалі. При цьому порушуються правові основи функціонування підприємницького сектору в країні, що викликає появу дезінформаційних явищ у прогнозуванні майбутніх критеріїв розвитку різних суб'єктів [11].

Основними напрямами державної політики визнано подолання «тінізації» економіки шляхом реформування податкової системи, оздоровлення фінансово-кредитної сфери та припинення відпливу капіталів за кордон, обмеження позабанківського обігу коштів; забезпечення збалансованого розвитку бюджетної сфери, внутрішньої і зовнішньої захищеності національної валюти, її стабільності, захисту інтересів вкладників, фінансового ринку; здійснення виваженої політики внутрішніх і зовнішніх запозичення. Тіньова економіка є фактором, який сприяє деградації бюджетної системи внаслідок маніпулювання бюджетними ресурсами та державною власністю. Ця проблема тісно пов'язана з іншими деструктивними виявами. Вони взаємообумовлюють одна одну та формують певну систему причинно-наслідкових зв'язків [12].

Детінізація економіки вимагає злагодженої дії всіх гілок влади: законодавчої, виконавчої та судової. Саме тому повинна бути затверджена державна програма детінізації економіки, яка би передбачала реформу усіх гілок влади, що створила би умови для детінізації економіки. До таких умов слід віднести: легалізація вже існуючого тіньового сектору; недопущення тінізації легальних підприємств; стимулювання підприємницької діяльності; застосування жорстких адміністративних та каральних заходів; подолання корупції [13].

Сьогодні детінізацію економіки можна розглядати як один із критеріїв оцінки ефективності впроваджуваних реформ і сприйняття їх суспільством. Отже в цілому детінізація стала наслідком: продовження позитивних економічних тенденцій та збереження ознак загальної економічної стабілізації в умовах реалізації Урядом задекларованих реформ, спрямованих на підвищення доходів населення та зміцнення інвестиційної складової зростання, посилення ринкових тенденцій та поступової оптимізації процесів формування цін на внутрішніх ринках, збереження сприятливих умов для ведення бізнесу в Україні, що засвідчується доволі високим рівнем ділової активності бізнесу та покращенням очікувань та ін. Водночас динаміка детінізації стримується нерозв'язаними проблемами, які негативно позначаються на розвитку економіки країни в цілому. Це, зокрема: збереження значних викликів забезпеченню стабільного функціонування фінансової системи країни та наявність непідконтрольних владі територій, утворених у ході військової агресії на території країни [14].

Отже, тіньова економічна діяльність - це одна з найсерйозніших проблем, які загрожують національній економічній безпеці. Наскільки буде результативним процес детінізації економіки, залежить від того, чи спроможна держава сформувати сприятливі обставини, аби суб'єкти господарювання наростили ділову активність у легальному економічному секторі, до чого буде долучено поліпшений інвестиційний та бізнес-клімат у державі та сформоване таке інституційне середовище, яке сприймало б тіньову економіку як неефективну. Шляхами, якими відбуватиметься детінізація економіки держави, мають бути такі, що захищатимуть економічну безпеку країни, будуть орієнтовані на розвиток економіки та демократизацію суспільства.



Висновки

тінізація економічна безпека

Отже, національну економіку характеризує значний за масштабами присутній у ній тіньовий сектор, що здійснює «підрив» ефективності державного інструментарію, посередництвом котрого стимулюється економіка, чим спотворює умови, в яких здійснюється діяльність. Основні фактори тінізації економіки полягають у неповноцінному функціонуванні механізмів ринку, неякісному податковому адмініструванні, незбалансованій державній регуляторній та бюджетній політиці, проблемах, що їх переживає ринок зайнятості, недоліках, якими рясніє діяльність судів та органів правопорядку, всеохопній корупції. Тіньова економіка поглиблює наявні в економіці дисбаланси, відіграючи роль чи не найбільшого виклику, що стоїть перед економічною державною безпекою. Тенденціями у змінах таких викликів нині та в майбутньому визначатимуться варіанти, за якими розвиватиметься економіка країни.

Можемо зазначити, що Україні потрібне посилення ролі держави, аби підвищити рівень її економічної безпеки, коли формується комплекс заходів, спрямованих на те, щоб протидіяти «тінізації» економіки. Вказане, із врахуванням євростратегічних національних пріоритетів, мало б велике значення в нівелюванні згубного впливу тіньової економіки, який вона чинить на розвиток економіки країни, і сприяло б економічному зростанню.



Література

1. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України: Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.10.2013 № 1277. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/rada/show/v1277731-13#Text.

2. Модрицька А.Ю., Нежива М.О. Тіньова економіка як негативний фактор

економічної безпеки держави. URL: https://institut.cn.ua/wp-content/uploads/2023/01/ Zbirnyk_naukovykh_prats_2019.pdf#page=5 5.

3. Шило Ж.С., Полюхович В.Ф. Тіньова економіка та її вплив на фінансово - економічну безпеку держави. Вісник НУВГП. 2021. Випуск 1 (93). С. 213-225.

4. Шепель ТВ, Костьов'ят ГІ. Тіньова економіка як загроза економічній безпеці України: методи вимірювання та оцінка масштабів. Інноваційна економіка. 2021. № 5-6. С. 22-30.

5. Денисенко М.П., Бреус С.В. Економічна безпека держави та деструктивний вплив на неї тіньової економіки. Вчені записки університету "КРОК". 2014. Вип. 37. С. 25 -31.

6. Мельникова В.І. Національна економіка: навч. посібник. К.: Центр учбової літератури, 2012. 248 с.

7. Купчак М.Я. Тінізація української економіки як загроза економічній безпеці держави: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Регіональні особливості злочинності: сучасні тенденції та стратегії протидії» (14 травня 2021 року Кривий Ріг). Кривий Ріг, 2021. С. 317-320.

8. Шило Ж.С., Полюхович В.Ф. Тіньова економіка та її вплив на фінансово - економічну безпеку держави. Вісник НУВГП. 2021. Випуск 1 (93). С. 213-225.

9. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня тіньової економіки: наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 7 грудня 2020 року № 2552. URL: https://ips.ligazakon.net/document/view/ ME201527?an=878&ed=2021_01_20.

10. Момот Т.В. Ващенко О.М., Тесленко Р.Ю. Тіньова економіка як загроза економічній безпеці України. Економіка і суспільство. 2018. Випуск 15. С. 169-176.

11. Шило Ж.С., Полюхович В.Ф. Тіньова економіка та її вплив на фінансово - економічну безпеку держави. Вісник НУВГП. 2021. Випуск 1 (93). С. 213-225.

12. Ведмідь М.О. Тіньова економіка як загроза економічній безпеці України: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Формування та перспективи розвитку підприємницьких структур в рамках інтеграції до європейського простору». Полтава, 2019. С. 93 -96.

13. Модрицька А.Ю., Нежива М.О. Тіньова економіка як негативний фактор

економічної безпеки держави. URL: https://institut.cn.ua/wp-content/uploads/2023/01/

Zbirnyk_naukovykh_prats_2019.pdf#page=5 5.

14. Васенко В.К. Тіньова економіка України та шлахи її детінізації. Економічні науки. 2016. № 1. С. 17-18.



References

1. Nakaz Ministerstva ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy «Pro zatverdzhennia Metodychnykh rekomendatsii shchodo rozrakhunku rivnia ekonomichnoi bezpeky Ukrainy» [The Order of the Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine «On the approval of Methodological recommendations for calculating the level of economic security of Ukraine»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1277731-13#Text [in Ukrainian].

2. Modrytska, A.Iu., & Nezhyva, M.O. (2023). Tinova ekonomika yak nehatyvnyi faktor ekonomichnoi bezpeky derzhavy [The shadow economy as a negative factor of the economic security of the state]. Retrieved from https://institut.cn.ua/wp-content/uploads/2023/01/ Zbirnyk_naukovykh_prats_2019.pdf#page=55 [in Ukrainian].

3. Shylo, Zh.S., & Poliukhovych, V.F. (2021). Tinova ekonomika ta yii vplyv na finansovo-ekonomichnu bezpeku derzhavy [The shadow economy and its influence on the financial and economic security of the state]. Visnyk NUVHP - Bulletin of the NUVHP, 1 (93), 213-225 [in Ukrainian].

4. Shepel, T.V, & Kostoviat, H.I. (2021). Tinova ekonomika yak zahroza ekonomichnii bezpetsi Ukrainy: metody vymiriuvannia ta otsinka masshtabiv [The shadow economy as a threat to the economic security of Ukraine: methods of measurement and scale assessment]. Innovatsiina ekonomika - Innovative economy, 5-6, 22-30 [in Ukrainian].

5. Denysenko, M.P., & Breus, S.V. (2014). Ekonomichna bezpeka derzhavy ta destruktyvnyi vplyv na nei tinovoi ekonomiky [Economic security of the state and the destructive influence of the shadow economy on it]. Vcheni zapysky universytetu "KROK" - Scientific notes of "KROK" University, 37, 25-31 [in Ukrainian].

6. Melnykova, V.I. (2012). Natsionalna ekonomika [National economy]. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury [in Ukrainian].

7. Kupchak, M.Ia. (2021). Tinizatsiia ukrainskoi ekonomiky yak zahroza ekonomichnii bezpetsi derzhavy [Tinization of the Ukrainian economy as a threat to the economic security of the state]. Rehionalni osoblyvosti zlochynnosti: suchasni tendentsii ta stratehiiprotydii - Regional features of crime: modern trends and countermeasures strategies: Proceedings of the All- Ukrainian Scientific and Practical Conference, (pp. 317-320). Kryvyi Rih [in Ukrainian].

8. Shylo, Zh.S., & Poliukhovych, V.F. (2021). Tinova ekonomika ta yii vplyv na finansovo-ekonomichnu bezpeku derzhavy [The shadow economy and its influence on the financial and economic security of the state]. Visnyk NUVHP - Bulletin of the NUVHP, 1 (93), 213-225 [in Ukrainian].

9. Nakaz Ministerstva rozvytku ekonomiky, torhivli ta silskoho hospodarstva Ukrainy «Pro zatverdzhennia Metodychnykh rekomendatsii shchodo rozrakhunku rivnia tinovoi ekonomiky» [The Order of the Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture of Ukraine «On the approval of Methodological recommendations for calculating the level of the shadow economy»]. (n.d.). ips.ligazakon.net. Retrieved from https://ips.ligazakon.net/document/view/ME201527?an=878& ed=2021_01_20 [in Ukrainian].

10. Momot, T.V. Vashchenko, O.M., & Teslenko, R.Iu. (2018). Tinova ekonomika yak zahroza ekonomichnii bezpetsi Ukrainy [The shadow economy as a threat to the economic security of Ukraine]. Ekonomika i suspilstvo - Economy and society, 15, 169-176 [in Ukrainian].

11. Shylo, Zh.S., & Poliukhovych, V.F. (2021). Tinova ekonomika ta yii vplyv na finansovo-ekonomichnu bezpeku derzhavy [The shadow economy and its influence on the financial and economic security of the state]. Visnyk NUVHP - Bulletin of the NUVHP, 1 (93), 213-225 [in Ukrainian].

12. Vedmid, M.O. (2019). Tinova ekonomika yak zahroza ekonomichnii bezpetsi Ukrainy [The shadow economy as a threat to the economic security of Ukraine]. Formuvannia taperspektyvy rozvytku pidpryiemnytskykh struktur v ramkakh intehratsii do yevropeiskoho prostoru - Formation and prospects for the development of business structures within the framework of integration into the European space: Proceedings of the 2nd International Scientific and Practical Conference, (pp. 93-96). Poltava [in Ukrainian].

13. Modrytska, A.Iu., & Nezhyva, M.O. (2023). Tinova ekonomika yak nehatyvnyi faktor ekonomichnoi bezpeky derzhavy [The shadow economy as a negative factor of the economic security of the state]. Retrieved from https://institut.cn.ua/wp-content/uploads/2023/01/ Zbirnyk_naukovykh_prats_2019.pdf#page=55 [in Ukrainian].

14. Vasenko, V.K. (2016). Tinova ekonomika Ukrainy ta shlakhy yii detinizatsii [Shadow economy of Ukraine and ways of its detinization]. Ekonomichni nauky - Economic sciences, 1, 17-18 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru