Сутність поняття "парадигма" з позицій трансформації економічних систем

Размещено на http://allbest.ru

Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку

НАН України

Сутність поняття «парадигма» з позицій трансформації економічних систем

Наталія Трушкіна кандидат економічних наук, старший дослідник,

докторант, старший науковий співробітник

сектору промислової політики та інноваційного розвитку

відділу промислової політики та енергетичної безпеки,

м. Харків, Україна



Анотація

Досліджено еволюцію розвитку та генези філософських, педагогічних, управлінських, маркетингових, економічних, безпекових поглядів на концепт «парадигма». Проаналізовано, узагальнено й систематизовано існуючі наукові підходи до визначення суті й змісту поняття «парадигма».

Ключові слова: національна економіка, економічна система, парадигма, еволюція розвитку, концепт, генеза, концепція, понятійно- категоріальний апарат, теоретичний аспект, концептуальні підходи, систематизація, розвиток, трансформація, національна безпека, національна стійкість.



Abstract

The essence of the concept “paradigm” from the position of the economic systems transformation

Nataliia Trushkina

Ph.D. (Economics), Senior Researcher, Doctoral Candidate,

Senior Research Officer of the Sector of Industrial Policy and Innovative Development of the Department of Industrial Policy and Energy Security, Research Center for Industrial Problems of Development of the NAS of Ukraine, KharMv, Ukraine

The evolution of the development and genesis of philosophical, pedagogical, managerial, marketing, economic, security views on the concept of “paradigm” was studied. The existing scientific approaches to defining the essence and content of the concept of “paradigm” are analysed, summarized and systematized.

Keywords: national economy, economic system, paradigm, evolution of development, concept, genesis, concept, conceptual and categorical apparatus, theoretical aspect, conceptual approaches, systematization, development, transformation, national security, national stability.



Вступ

Постановка проблеми. Розвиток економічних систем з позицій національної стійкості держави та збалансованого сталого розвитку національної економіки можливо досягти при використанні науково обґрунтованих і чітко сформованих парадигм, які мають базуватися на основі певних теоретико-методологічних положеннях (гіпотезах, теоріях, інструментарії, методах, прийомах дослідження тощо).

З огляду на це, питання узагальнення та систематизації теоретичних підходів до поняття «парадигма» в умовах трансформації економічних систем та забезпечення національної безпеки на сьогодні залишається актуальним і потребує поглиблення досліджень у цьому напрямі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню різноманітних проблем розвитку економічних систем і формуванню парадигм їх функціонування в умовах глобальних трансформацій присвячено багато наукових публікацій провідних зарубіжних учених (A. Kwilinski et al. [1-3]; H. Dzwigol et al. [4]; R. Miskiewicz et al. [5-8]; Z. Dacko-Pikiewicz et al. [9]; K. Szczepanska-Woszczyna et al. [10]; O. Prokopenko, R. Miskiewicz [11]; R. Vamckova, K. Szczepanska-Woszczyna [12]).

При цьому питання доцільності застосування парадигмальної моделі для аналізу особливостей розвитку економічних систем різного рівня є надзвичайно актуальним, яке знайшло своє відображення у працях українських науковців (Р. Білоусов [13]; В. Тарасевич [14]; С. Мочерний [15]; Є. Ніколаєв [16]; Н. Андрейчук [17]; А. Чухно [18]; І. Ханін [19]; І. Перевозова, А. Сакун [20]; П. Фісуненко [21]; В. Гринь [22]; О. Рогач, Д. Бєлов [23] та інші).

Вивченню сутнісних характеристик парадигми і парадигмального підходу, розгляду їх специфічних особливостей у різних видах діяльності (наприклад, у науковій, освітній, інноваційній, комунікаційній, рекламній сферах, журналістиці, маркетинговій діяльності, менеджменті, управлінні людським потенціалом, поведінковій економіці тощо) приділено значну увагу у роботах таких дослідників і фахівців, як І. Макарчук [24]; Н. Мамонтова [25]; А. Хоменко [26]; О. Касьянова [27]; О. Давидова [28]; О. Томчук [29]; С. Дідух, Л. Лобоцька, В. Мініна [30]; Л. Ваховський [31]; Г. Сенкевич, А. Хілько, О. Аксьонов [32].

Незважаючи на широке коло наукових досліджень з обраної теми, дискусійність окремих питань потребують проведення подальших наукових розробок. І у першу чергу варто приділити увагу уточненню термінологічного апарату з урахуванням змін парадигмального мислення, глобальних викликів часу і трансформацій економічних систем різного рівня.

Мета даної статті полягає у теоретичному узагальненні й систематизації існуючих наукових поглядів до визначення терміна «парадигма».

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять положення інституційної теорії, зокрема парадигми еволюційного розвитку; теорій систем, глобалізації; парадигмальної моделі розвитку науки Т. Куна; концепцій науково-дослідницьких програм І. Лакатоша, дослідницьких традицій Л. Лаудана, міжнародної та національної безпеки, моделі національної стійкості. В основу дослідження покладено системний, структурно-функціональний, лінгвістичний, синергетичний і логіко-семантичний підходи.

У процесі дослідження використовувалися такі загальнонаукові методи: діалектичний, історичний, формально-логічний, аксіоматичний, теорія логіки та гіпотетико-дедуктивний, аналізу й синтезу, індукції та дедукції, компонентного аналізу, порівняльного аналізу, аналогії, класифікації, структурно-логічного узагальнення.



Виклад основного матеріалу

В економічній теорії зокрема й у суспільних науках узагалі поняття «парадигма» є проблемним і невизначеним. Американський методолог Т. Кун (T. Kuhn) [33] одним із перших увів у науковий обіг поняття «парадигма» у значенні «визнані всіма наукові досягнення, які впродовж певного часу надають науковій спільноті модель постановки проблем та їх розв'язання» і «сукупності переконань, цінностей, технічних засобів тощо, що характерна для членів даної спільноти». Але він розглядає зміст цього терміна на прикладі фізики - природничої, а не суспільної науки. Тому, на думку Є. Ніколаєва [16] накласти таке не надто конкретизоване визначення на матрицю економічних проблем є проблематичним.

Є. Ніколаєв [16] зазначає, що ця наукова категорія може розглядатися як: економічний цифровізація парадигма термінологічний

ь сукупність теорій, які утворюють певну метатеоретичну єдність;

ь основна складову, ядро певної теорії (близьке значення має поняття «принцип» [15]);

ь поняття, тотожне поняттю «методологія» (зауваження є аналогічним попередньому);

ь загальне бачення предмета теорії;

ь філософська оцінка буття, метапарадигма, метафізичне бачення світу;

ь вибір набору проблем і методів їх аналізу;

ь теорія; модель постановки проблем; система теоретичних, методологічних і аксіологічних установок, що прийняті за взірець розв'язання наукових завдань і поділяються всіма членами наукового товариства;

ь інтегральна характеристика тієї чи тієї науки в певну епоху;

ь вираз колективної свідомості конкретного наукового співтовариства;

ь зведення значення слова до нового варіанту розв'язання певної вузькотеоретичної проблеми;

ь застосування поняття не до наукових теорій, а до практичних явищ життя («глобальна парадигма конкурентоспроможності», «нова парадигма розвитку», «синергетична парадигма» фінансового ринку).

Вважаємо слушною пропозицію Р. Білоусова [13] розуміти парадигму в економічному контексті як цілісну наукову систему нових поглядів, ідей та думок. Є. Ніколаєв [16] наголошує, що таке тлумачення не претендує на наукову глибину, його у жодному разі не можна розглядати як єдине можливе, проте воно є достатнім для аргументації авторської позиції.

Цілком зрозуміло, що множинність підходів породило неоднозначність у вживанні терміна «парадигма» у науковому світі. Різноманітність дефініцій не сприяє формуванню його одноманітного розуміння. Як свідчить аналіз, під парадигмою (від грец. ларабєіу^а - «приклад», «взірець») у загальному значенні розуміється теоретико-методологічна модель. Це сукупність філософських, загальнотеоретичних основ науки; система понять і уявлень, які властиві певному періодові розвитку науки, культури, цивілізації [34].

У філософському енциклопедичному словнику парадигма трактується як поняття, яке використовувалося в античному і середньовічному філософських дискурсах для характеристики відношення між фізичним та надфізичним світами [35].

Останніми десятиліттями здійснено спробу визначити конкретні елементи, що у сукупності утворюють парадигму. Так, на думку вченого В. Тарасевича [14], до них належать: загальні світоглядні принципи та ціннісні установки; зміст і характер взаємодії суб'єкта та об'єкта наукового пізнання; предмет пізнання і бачення власного історичного місця у системі знань і власної еволюції; теорії як цілісні системи поглядів та уявлень, адекватні реальним процесам, що вивчаються; спосіб мислення, метод дослідження.

Як стверджує А. Чухно [18], це сукупність неоднозначних, дуже різних елементів, які, до того ж, можуть містити у собі інші складові. Наприклад, такий елемент, як теорія, цілісна система поглядів та уявлень, адекватна реальним процесам, значною мірою наповнює зміст поняття «парадигма». Але дослідник В. Тарасевич [14], крім цього, включають і такі елементи, як предмет і метод пізнання, зміст і характер взаємодії суб'єкта й об'єкта наукового пізнання, спосіб мислення тощо. Застосувати такий широкий набір вагомих елементів, на наш погляд, практично неможливо.

Згідно з іншим підходом, який запропоновано вченим Р. Білоусовим [13] поняття «парадигма» тлумачиться за такими критеріями: система соціальних цінностей і цільових установок, які визначають соціальну спрямованість економічної парадигми; характер і структура виробництва матеріальних благ та послуг, а також їх розподіл, присвоєння і споживання, включаючи взаємодію власності, звичаїв, моралі і права; господарський механізм координації, регулювання та мотивації соціально-економічних процесів. На думку А. Чухно [18], цей підхід є конкретнішим. Він виходить з головних елементів економічної системи. Але економічних систем у повному розумінні було декілька, а парадигм значно більше.

Як наголошує А. Чухно [18], історія економічної думки - це історичні рівні домінування певних економічних парадигм, тобто науково обґрунтованих понять, логічно пов'язаних між собою, що утворюють цілісну концепцію - парадигму. Отже, парадигма - це не набір наукових концепцій, а цілісна система. Інакше кажучи, парадигма - це цілісна система, в якій логічно й послідовно розгортається предмет дослідження, тобто розкривається його зміст шляхом внутрішнього сутнісного саморуху.

Н. Андрейчук [17] пропонує розглядати парадигму як: 1) ідеальний зразок, ідеал, прообраз, прототип, архетип, оригінал; 2) стандартний або типовий приклад, модель; 3) особливий формат наукових досліджень, який відображає ідеологію досліджень, визначає шляхи формування та упорядкування знань і програми досліджень, встановлює критерії оцінювання та інтерпретацію результатів досліджень; 4) модель мислення, узагальнений зразок концептуалізації або теоретичного підходу; 5) теорію (або модель постановки проблем), яку прийнято як зразок розв'язку дослідницької задачі; 6) концепцію, підхід, точку зору (погляд), позицію.

Ханін [19] розуміє під парадигмою систему форм, уявлень і цінностей одного поняття, які відображають його видозміну, історичний шлях, заради досягнення ідеального поняття.

І. Перевозова, А. Сакун [20] стверджують, що поняття «концепція» не слід ототожнювати з більш широким поняттям «парадигма», яке означає систему теоретичних, методологічних та аксіологічних настанов, прийнятих як еталонний зразок формування економічної системи.

П. Фісуненко [21] формулює парадигму як сукупність теоретичних уявлень, методологічних принципів і ціннісних настанов, які для конкретної науки залишаються незмінними протягом певного часу і зміна яких становить зміст наукової революції.

Г. Сенкевич, А. Хілько, О. Аксьонов [32] визначають парадигму як методологію науки, модель наукової діяльності. З їхньої точки зору, наукознавча категорія «парадигма» має вищий методологічний статус і застосовується як позначення певної цілісності й конкретного сполучення головних «параметрів» знання, філософсько-світоглядних і ціннісних, епистемологічних і методологічних.

Рогач, Д. Бєлов [23] зазначають, що парадигма може мати і більш вузьке значення: так називали теорію, яка приймалася як зразок (методика) вирішення певного типу завдань або проблем. При цьому дослідники, розглядаючи категорію «парадигма» з точки зору юридичної науки, визначають поняття «парадигма конституціоналізму».



Висновки

Виходячи з вищевикладеного можна дійти такого висновку. Поняття «парадигма» є міждисциплінарною і багатоаспектною категорією. На підставі теоретичного узагальнення існуючих наукових розробок щодо понятійного апарату встановлено, що вчені під парадигмою, як правило, розуміють теорію, концепцію, методологію, модель, зразок, формат наукових досліджень, підхід, науковий погляд, систему тощо. Здебільшого науковці парадигму трактують як: 1) комплекс ідей, цілей, функцій, принципів і методів, за допомогою яких вивчають явища та процеси; 2) модель постановки та вирішення наукової проблеми; 3) сукупність передумов, що визначають конкретне наукове дослідження; 4) набір наукових концепцій.

Слід погодитися з поглядом основоположника парадигмального мислення Дж. Баркерса, який дає таке тлумачення парадигми: «Набір норм і правил, які встановлюють межі і говорять нам діяти в рамках заданих меж, щоб досягнути успіху». При цьому варто відмітити, що зміна парадигм - це перехід суспільства до нового набору правил і трансформація економічних систем [36] з урахуванням сучасних викликів і загроз. У даній роботі пропонується наукову категорію «парадигма» розглядати точки зору розвитку критичної інфраструктури [37-42]. Це обумовлено тим, що для її ефективного й стійкого функціонування необхідно розробити парадигму захисту критичної інфраструктури, реалізація якої сприятиме забезпеченню національної безпеки, національної стійкості держави та ефективній повоєнній відбудові економіки України з урахуванням успішної міжнародної практики. Перспективи подальших досліджень полягають у науково- методичному обґрунтуванні принципово нової парадигми розвитку критичної інфраструктури з позицій національної безпеки як важливої складової стратегії повоєнної розбудови національної економіки України.



Література

1. Ivanov S., Liashenko V., Kaminska B., Kvilinskyi O. A Concept of Modernization Evaluation. European Cooperation. 2016. Vol. 12. No. 19. P. 86-101.

2. Letunovska N., Kwilinski A., Kaminska B. Scientific research in the health tourism market: a systematic literature review. Health Economics and Management Review. 2020. Vol. 1. P. 8-19. https://doi.org/10.21272/hem.2020.1-01.

3. Aleksander A., Krawczyk D., Kuzior A., Kwilinski A. The Conditions Affecting the Functioning of the Mass Media and Social Media Based on Empirical Research Conducted in Ukraine. Proceedings of the 36th International Business Information Management Association (IBIMA). Granada, Spain: IBIMA, 2020. P. 10330-10342.

4. Dzwigol H., Dzwigol-Barosz M., Zhyvko Z., Miskiewicz R., Pushak H. Evaluation of the energy security as a component of national security of the country. Journal of Security and Sustainability Issues. 2019. Vol. 8. No. 3. P. 307-317.

5. Miskiewicz R. The importance of knowledge transfer on the energy market. Polityka Energetyczna. 2018. Vol. 21. Iss. 2. P. 49-62. https://doi.org/10.24425/122774.

6. Miskiewicz R. The Impact of Innovation and Information Technology on Greenhouse Gas Emissions: A Case of the Visegrad Countries. Journal of Risk and Financial Management.

2021. Vol. 14. Article 14020059. https://doi.org/10.3390/jrfm14020059.

7. Miskiewicz R. Knowledge and innovation 4.0 in today's electromobility. Sustainability, Technology and Innovation 4.0 / Edited by Z. Makiela, M. M. Stuss, R. Borowiecki. London, UK: Routledge, 2021. P. 256-275.

8. Coban H. H., Lewicki W., Sendek-Matysiak E., Losiewicz Z., Drozdz W., Miskiewicz R. Electric Vehicles and Vehicle-Grid Interaction in the Turkish Electricity System. Energies.

2022. Vol. 15. No. 21. Article 8218. https://doi.org/10.3390/en15218218.

9. Zabolotniaia M., Cheng Z., Dacko-Pikiewicz Z. Influence of Leadership Style on Employees' Innovative Activity. Polish Journal of Management Studies. 2019. Vol. 20. No. 1. P. 478-496.

10. Stverkova H., Pohludka M., Kurowska-Pysz J., Szczepanska-Woszczyna K. Crossborder enterprepreneurship in Euroregion Beskydy. Polish Journal of Management Studies. 2018. Vol. 18. No. 2. P. 324-337.

11. Prokopenko O., Miskiewicz R. Perception of “green shipping” in the contemporary conditions. Entrepreneurship and Sustainability Issues. 2020. Vol. 8. No. 2. P. 269-284. https://doi.org/10.9770/jesi.2020.8.2(16).

12. Varnckova R., Szczepanska-Woszczyna K. Innovation of business and marketing plan of growth strategy and competitive advantage in exhibition industry. Polish Journal of Management Studies. 2020. Vol. 21. No. 2. P. 425-445. https://doi.org/10.17512/ pjms.2020.21.2.30.

13. Белоусов Р. Новая парадигма экономической науки как отрицание отрицания. Вопросы экономики. 1993. № 4. С. 128-137.

14. Тарасевич В. Н. О предмете экономической теории. Днепропетровск: Січ, 1997. 113 с.

15. Мочерний С. Методологія економічного дослідження: монографія. Львів: Світ, 2001. 416 с.

16. Ніколаєв Є. Б. Теорія інформаційної економіки як парадигма економічної теорії: приклад методологічно сумнівного аналізу. Економічна теорія. 2008. № 4. С. 19-30.

17. Андрейчук Н. Парадигма як термін. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Сер.: Проблеми української термінології. 2008. Вип. 620. С. 254-257.

18. Чухно А. А. Економічна теорія: у 2-х т. Київ: ДННУ АФУ, 2010. Т. 1. 512 с.

19. Ханін І. Г. Онтологія інформаційної парадигми в сучасних концепціях розвитку світової економіці. Ефективна економіка. 2012. № 10. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/? op=1&z=1766 (дата звернення: 03.05.2023).

20. Перевозова І. В., Сакун А. Ж. Логістична концепція виробничо-промислового підприємства. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Сер.: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2017. Вип. 14. Ч. 2. С. 58-64.

21. Фісуненко П. А. Парадигма забезпечення економічної безпеки підприємства. Інфраструктура ринку. 2017. Вип. 5. С. 233-237.

22. Гринь В. П. Парадигмальна модель розвитку науки Т. С. Куна в бухгалтерському обліку: перспективи застосування. Облік, аналіз, аудит та оподаткування: сучасна парадигма в умовах сталого розвитку: зб. матеріалів VI Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 10 грудня 2020 р.). Київ, КНЕУ, 2020. С. 54-56.

23. Рогач О. Я., Бєлов Д. М. Категорія «парадигма» в сучасних умовах функціонування української держави: теоретичні засади. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. № 1(6). С. 37-41. https://doi.Org/10.24144/2788-6018.2022.01.6.

24. Макарчук І. О. Рефлективний потенціал освітньої парадигми. Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка. 2011. Вип. 2. С. 77-80.

25. Мамонтова Н. А. Криза сучасної економічної парадигми у формуванні механізму інноваційного розвитку. Наукові записки. Сер.: Економіка. 2013. Вип. 23. С. 74-77.

26. Хоменко А. Полісемантичність поняття «парадигма» у теорії науково-педагогічного знання. Педагогічні науки. 2016. № 65. С. 26-35.

27. Касьянова О. М. Парадигмальний підхід до розвитку теорії та практики освіти. Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини. 2017. № 1. С. 89-94.

28. Давидова О. Ю. Формування парадигми управління як економічної системи. Причорноморські економічні студії. 2019. Вип. 40. С. 81-87.

29. Томчук О. В. Парадигма управління людським потенціалом території в контексті поведінкової економіки. Бізнес Інформ. 2019. № 12. С. 426-431.

30. Дідух С. М., Лобоцька Л. Л., Мініна В. О. Інклюзивна економіка як нова парадигма сталого розвитку. Український журнал прикладної економіки. 2020. Т. 5. № 3. С. 100-107. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2020-3-10.

31. Ваховський Л. Ц. Особливості використання парадигмального підходу в дослідженнях з історії освіти та педагогічної думки. Освіта та педагогічна наука. 2021. № 2 (177). С. 75-82. https://doi.org/10.12958/2227-2747-2021-2(177)-75-82.

32. Сенкевич Г. А., Хілько А. С., Аксьонов О. І. Теорія наукових парадигм як модель і методологія наукового знання. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2021. Т. 32(71). № 1. Ч. 3. С. 168-174. https://doi.org/10.32838/ 2710-4656/2021.1-3/29.

33. Kuhn T. S. The Structure of Scientific Revolutions. 2nd ed., Enlarged. Chicago: The University of Chicago Press, 1970. 222 p.

34. Бибик С. П., Сюта Г. М. Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання. Харків: Фоліо, 2006. 622 с.

35. Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. Київ: Ін-т філософії імені Григорія Сковороди НАН України, Абрис, 2002. 751 с.

36. Bezpartochnyi M., Revenko D., Dolha H., Trushkina N. Model Tools for Diagnosing the Stability and Survivability of Economic Systems. Distributed Sensing and Intelligent Systems. Studies in Distributed Intelligence / Edited by M. Elhoseny, X. Yuan, Sd. Krit. Switzerland, Cham: Springer, 2022. P. 275-288. https://doi.org/10.1007/978-3-030-64258-7_25.

37. Кизим М. О., Хаустова В. Є., Трушкіна Н. В. Сутність поняття «критична інфраструктура» з позицій національної безпеки України. Бізнес Інформ. 2022. № 12. С. 58-78. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-12-58-78.

38. Трушкіна Н. Еволюція теоретичних поглядів на сутність поняття «інфраструктура». Vdda a perspektivy. 2023. № 3(22). Str. 125-143. https://doi.org/10.52058/ 2695-1592-2023- 3(22)-125-143.

39. Трушкіна Н. Сутність поняття «розвиток критичної інфраструктури». Moderni aspekty vedy: XXIX. Dil mezinarodrn kolektivni monografie. Ceska republika, Jesenice: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2023. Str. 149-163.

40. Khaustova V., Tirlea M. R., Dandara L., Trushkina N., Birca I. Development of Critical Infrastructure from the Point of View of Information Security. UNIVERS STRATEGIC - Revista de Studii Strategice Interdisciplinare si de Securitate. 2023. Anul XIV. Nr. 1(53). P. 170-188.

41. Bezpartochnyi M., Trushkina N., Birca I. Critical infrastructure development management mechanism: theoretical aspects. Current issues of the management of socio-economic systems in terms of globalization challenges: scientific monograph. Kosice: Vysoka skola bezpecnostneho manazerstva v Kosiciach, 2023. P. 612-628. https://doi.org/10.5281/zenodo.7799542.

42. Трушкіна Н. Розвиток критичної інфраструктури в умовах повоєнної відбудови національної економіки: досвід Хорватії, Боснії та Г ерцеговини. Moderni aspekty vedy: XXX. Dil mezinarodrn kolektivni monografie. Ceska republika, Jesenice: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2023. Str. 375-391.



References

1. Ivanov, S., Liashenko, V., Kaminska, B., & Kvilinskyi, O. (2016). A Concept of Modernization Evaluation. European Cooperation, 12(19), 86-101.

2. Letunovska, N., Kwilinski, A., & Kaminska, B. (2020). Scientific research in the health tourism market: a systematic literature review. Health Economics and Management Review, 1, 8-19. https://doi.org/10.21272/hem.2020.1-01.

3. Aleksander, A., Krawczyk, D., Kuzior, A., & Kwilinski, A. (2020). The Conditions Affecting the Functioning of the Mass Media and Social Media Based on Empirical Research Conducted in Ukraine. In: Proceedings of the 36th International Business Information Management Association (IBIMA) (pp. 10330-10342). Granada, Spain: IBIMA.

4. Dzwigol, H., Dzwigol-Barosz, M., Zhyvko, Z., Miskiewicz, R., & Pushak, H. (2019). Evaluation of the energy security as a component of national security of the country. Journal of Security and Sustainability Issues, 8(3), 307-317.

5. Miskiewicz, R. (2018). The importance of knowledge transfer on the energy market. PolitykaEnergetyczna, 21(2), 49-62. https://doi.org/10.24425/122774.

6. Miskiewicz, R. (2021a). The Impact of Innovation and Information Technology on Greenhouse Gas Emissions: A Case of the Visegrad Countries. Journal of Risk and Financial Management, 14, 59. https://doi.org/10.3390/jrfm14020059.

7. Miskiewicz, R. (2021b). Knowledge and innovation 4.0 in today's electromobility. In: Z. Makiela, M. M. Stuss, R. Borowiecki (Eds.). Sustainability, Technology and Innovation 4.0 (pp. 256-275). London, UK: Routledge.

8. Coban, H. H., Lewicki, W., Sendek-Matysiak, E., Losiewicz, Z., Drozdz, W., & Miskiewicz, R. (2022). Electric Vehicles and Vehicle-Grid Interaction in the Turkish Electricity System. Energies, 15(21), 8218. https://doi.org/10.3390/en15218218.

9. Zabolotniaia, M., Cheng, Z., & Dacko-Pikiewicz, Z. (2019). Influence of Leadership Style on Employees' Innovative Activity. Polish Journal of Management Studies, 20(1), 478-496.

10. Stverkova, H., Pohludka, M., Kurowska-Pysz, J., & Szczepanska-Woszczyna, K. (2018). Cross-border enterprepreneurship in Euroregion Beskydy. Polish Journal of Management Studies, 18(2), 324-337.

11. Prokopenko, O., & Miskiewicz, R. (2020). Perception of “green shipping” in thecontemporary conditions. Entrepreneurship and Sustainability Issues, 8(2), 269-284.https ://doi .org/10.9770/jesi.2020.8.2(16).

12. Vamckova, R., & Szczepanska-Woszczyna, K. (2020). Innovation of business and marketing plan of growth strategy and competitive advantage in exhibition industry. Polish Journal of Management Studies, 21(2), 425-445. https://doi.org/10.17512/ pjms.2020.21.2.30.

13. Belousov, R. (1993). Novaya paradigma ekonomicheskoy nauki kak otritsaniye otritsaniya [New paradigm of economic science as negation of negation]. Voprosy ekonomiki - Questions of Economics, 4, 128-137 [in Russian].

14. Tarasevich, V. N. (1997). O predmete ekonomicheskoy teorii [On the subject of economic theory]. Dnepropetrovsk: Sich [in Russian].

15. Mochernyi, S. (2001). Metodolohiia ekonomichnoho doslidzhennia [Methodology of economic research]. Lviv: Svit [in Ukrainian].

16. Nikolaiev, Ye. B. (2008). Teoriia informatsiinoi ekonomiky yak paradyhma ekonomichnoi teorii: pryklad metodolohichno sumnivnoho analizu [The theory of information economy as a paradigm of economic theory: an example of methodologically questionable analysis]. Ekonomichna teoriia - Economic theory, 4, 19-30 [in Ukrainian].

17. Andreichuk, N. (2008). Paradyhma yak termin [Paradigm as a term]. Visnyk Natsionalnoho universytetu “Lvivska politekhnika”. Ser.: Problemy ukrainskoi terminolohii - Bulletin of the Lviv Polytechnic National University. Ser.: Problems of Ukrainian terminology, 620, 254-257 [in Ukrainian].

18. Chukhno, A. A. (2010). Ekonomichna teoriia [Economic theory] (vol. 1). Kyiv: DNNU AFU [in Ukrainian].

19. Khanin, I. H. (2012). Ontolohiia informatsiinoi paradyhmy v suchasnykh kontseptsiiakh rozvytku svitovoi ekonomitsi [Ontology of the information paradigm in modern concepts of development of the world economy]. Efektyvna ekonomika, 10. Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1766 (Accessed: 3 May 2023) [in Ukrainian].

20. Perevozova, I. V., & Sakun, A. Zh. (2017). Lohistychna kontseptsiia vyrobnycho- promyslovoho pidpryiemstva [Logistics concept of a production and industrial enterprise]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Ser.: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo - Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Ser.: International economic relations and world economy, 14(2), 58-64 [in Ukrainian].

21. Fisunenko, P. A. (2017). Paradyhma zabezpechennia ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva [The paradigm of ensuring the economic security of the enterprise]. Market Infrastructure, 5, 233-237 [in Ukrainian].

22. Hryn, V. P. (2020). Paradyhmalna model rozvytku nauky T. S. Kuna v bukhhalterskomu obliku: perspektyvy zastosuvannia [Kuhn's paradigmatic model of science development in accounting: application prospects]. Accounting, analysis, audit and taxation: a modern paradigm in conditions of sustainable development: Materials VI International Scientific and Practical Conference (Kyiv, December 10, 2020) (pp. 54-56). Kyiv: KNEU [in Ukrainian].

23. Rohach, O. Ya., & Bielov, D. M. (2022). Katehoriia “paradyhma” v suchasnykh umovakh funktsionuvannia ukrainskoi derzhavy: teoretychni zasady [The category of “paradigm” in modern conditions of functioning of the Ukrainian state: theoretical foundations]. Analitychno- porivnialne pravoznavstvo - Analytical and comparative jurisprudence, 1(6), 37-41. https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.0L6 [in Ukrainian].

24. Makarchuk, I. O. (2011). Reflektyvnyi potentsial osvitnoi paradyhmy [Reflective potential of the educational paradigm]. VisnykNTUU “KPI”. Filosofiia. Psykholohiia. Pedahohika- Bulletin of NTUU “KPI”. Philosophy. Psychology. Pedagogy, 2, 77-80 [in Ukrainian].

25. Mamontova, N. A. (2013). Kryza suchasnoi ekonomichnoi paradyhmy u formuvanni mekhanizmu innovatsiinoho rozvytku [The crisis of the modern economic paradigm in the formation of the mechanism of innovative development]. Naukovi zapysky. Ser.: Ekonomika - Proceedings. Ser.: Economy, 23, 74-77 [in Ukrainian].

26. Khomenko, A. (2016). Polisemantychnist poniattia “paradyhma” u teorii naukovo- pedahohichnoho znannia [Polysemanticity of the concept of “paradigm” in the theory of scientific and pedagogical knowledge]. Pedahohichni nauky - Pedagogical sciences, 65, 26-35 [in Ukrainian].

27. Kasianova, O. M. (2017). Paradyhmalnyi pidkhid do rozvytku teorii ta praktyky osvity [Paradigmatic approach to the development of theory and practice of education]. Skhidnoievropeiskyi zhurnal vnutrishnoi ta simeinoi medytsyny - East European Journal of Internal and Family Medicine, 1, 89-94 [in Ukrainian].

28. Davydova, O. Yu. (2019). Formuvannia paradyhmy upravlinnia yak ekonomichnoi systemy [Formation of the management paradigm as an economic system]. Black Sea Economic Studies, 40, 81-87 [in Ukrainian].

29. Tomchuk, O. V. (2019). Paradyhma upravlinnia liudskym potentsialom terytorii v konteksti povedinkovoi ekonomiky [The paradigm of managing the human potential of the territory in the context of behavioral economics]. Business Inform, 12, 426-431 [in Ukrainian].

30. Didukh, S. M., Lobotska, L. L., & Minina, V. O. (2020). Inkliuzyvna ekonomika yak nova paradyhma staloho rozvytku [Inclusive economy as a new paradigm of sustainable development]. Ukrainskyi zhurnal prykladnoi ekonomiky - Ukrainian Journal of Applied Economics, 5(3), 100-107. https://doi.org/10.36887/2415-8453-2020-3-10 [in Ukrainian].

31. Vakhovskyi, L. Ts. (2021). Osoblyvosti vykorystannia paradyhmalnoho pidkhodu v doslidzhenniakh z istorii osvity ta pedahohichnoi dumky [Peculiarities of using the paradigmatic approach in research on the history of education and pedagogical thought]. Osvita ta pedahohichna nauka - Education and pedagogical science, 2(177), 75-82. https://doi.org/10.12958/2227-2747- 2021-2(177)-75-82 [in Ukrainian].

32. Senkevych, H. A., Khilko, A. S., & Aksonov, O. I. (2021). Teoriia naukovykh paradyhm yak model i metodolohiia naukovoho znannia [Theory of scientific paradigms as a model and methodology of scientific knowledge]. Vcheni zapysky TNUimeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Filolohiia. Zhurnalistyka - Scientific notes of TNU named after V. I. Vernadskyi. Series: Philology. Journalism, 32(71), 168-174. https://doi.org/10.32838/2710-4656/2021.1-3/29 [in Ukrainian].

33. Kuhn, T. S. (1970). The Structure of Scientific Revolutions (2nd ed.). Enlarged. Chicago: The University of Chicago Press.

34. Bybyk, S. P., & Siuta, H. M. (2006). Slovnyk inshomovnykh sliv: tlumachennia, slovotvorennia ta slovovzhyvannia [Dictionary of foreign words: interpretation, word formation and word usage]. Kharkiv: Folio [in Ukrainian].

35. Shynkaruk, V. I. et al. (2002). Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk [Philosophical encyclopedic dictionary]. Kyiv: Grigory Skovoroda Institute of Philosophy of the National Academy of Sciences of Ukraine, Abrys [in Ukrainian].

36. Bezpartochnyi, M., Revenko, D., Dolha, H., & Trushkina, N. (2022). Model Tools for Diagnosing the Stability and Survivability of Economic Systems. In: M. Elhoseny, X. Yuan, Sd. Krit (Eds.). Distributed Sensing and Intelligent Systems. Studies in Distributed Intelligence (pp. 275-288). Switzerland, Cham: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-64258-7_25.

37. Kyzym, M. O., Khaustova, V. E., & Trushkina, N. V. (2022). Sutnist poniattia «krytychna infrastruktura» z pozytsii natsionalnoi bezpeky Ukrainy [The essence of the concept of “critical infrastructure” from the standpoint of national security of Ukraine]. Biznes Inform - Business Inform, 12, 58-78. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-12-58-78 [in Ukrainian].

38. Trushkina, N. (2023). Evoliutsiia teoretychnykh pohliadiv na sutnist poniattia “infrastruktura” [Evolution of theoretical views on the essence of the concept of “infrastructure”]. Vёdaaperspektivy, 3(22), 125-143. https://doi.org/10.52058/2695-1592-2023-3(22)-125-143 [in Ukrainian].

39. Trushkina, N. (2023). Sutnist poniattia “rozvytok krytychnoi infrastruktury” [The essence of the concept of “development of critical infrastructure”]. Moderni aspekty vedy: XXIX. Dil mezinarodni kolektivni monografie (str. 149-163). Ceska republika, Jesenice: Mezinarodm Ekonomicky Institut s.r.o. [in Ukrainian].

40. Khaustova, V., Tirlea, M. R., Dandara, L., Trushkina, N., & Birca, I. (2023). Development of Critical Infrastructure from the Point of View of Information Security [Dezvoltarea infrastructurii critice din punct de vedere al securitatii informatiilor]. UNIVERS STRATEGIC - Revista de Studii Strategice Interdisciplinare si de Securitate, XIV, 1(53), 170-188.

41. Bezpartochnyi, M., Trushkina, N., & Birca, I. (2023). Critical infrastructure development management mechanism: theoretical aspects. Current issues of the management of socio-economic systems in terms of globalization challenges: scientific monograph (pp. 61-628). Kosice: Vysoka skola bezpecnostneho manazerstva v Kosiciach. https://doi.org/10.5281/ zenodo.7799542.

42. Trushkina, N. (2023). Rozvytok krytychnoi infrastruktury v umovakh povoiennoi vidbudovy natsionalnoi ekonomiky: dosvid Khorvatii, Bosnii ta Hertsehovyny [Development of critical infrastructure in the conditions of post-war reconstruction of the national economy: the experience of Croatia, Bosnia and Herzegovina]. Moderni aspekty vedy: XXX. Dil mezinarodni kolektivni monografie (str. 375-391). Ceska republika, Jesenice: Mezinarodm Ekonomicky Institut s.r.o. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru