Принципи формування регіональної соціально-економічної політики зі зниження безробіття в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Принципи формування регіональної соціально-економічної політики зі зниження безробіття в умовах воєнного стану

Мартинов М.М.

аспірант ЗВО "Львівський університет бізнесу та права"

Грубський Я.П.

аспірант ЗВО "Львівський університет бізнесу та права"

Змінчак М. І.

аспірант ЗВО "Львівський університет бізнесу та права"

Кульчицький Я.Р.

аспірант ЗВО "Львівський університет бізнесу та права"

Гогоша А.В.

аспірант ЗВО "Львівський університет бізнесу та права"Анотація

Стаття присвячена дослідженню феномена безробіття як соціально-економічної проблеми в регіонах України в умовах воєнного стану. Безробіття наразі є поширеним явищем в Україні та реальною загрозою для держави й добробуту суспільства. Зараз український ринок праці досить нестабільний, кількість робочих місць зменшується, дисбаланс між попитом та пропозицією робочої сили збільшується, очікується високий рівень безробіття. Питання безробіття є важливою проблемою у регіональній політиці країни, і якщо його не вирішувати, то неможливо налагодити ефективну діяльність економіки та рівень безробіття буде зростати. Саме тому захист безробіття є невід'ємним елементом регіональної політики та повинен гарантувати соціальний захист населення шляхом забезпечення належних умов життя, коригування заробітної плати, сприяння створенню нових вакансій, надання допомоги по безробіттю й розробки короткострокових планів щодо переорієнтації чи релокації деяких підприємств. Зростання зайнятості має стати центральним питанням у процесі післявоєнної відбудови, реінтеграції та повернення до мирного життя. безробіття економічний соціальний

Annotation

At the end of February 2022, Ukraine faced a challenging ordeal caused by Russia's invasion of our country's territory, resulting in significant disruptions to both the national economy and the economies of many countries worldwide. The military actions led to disruptions in logistics chains, resulting in difficulties in the supply of goods and services, both for the domestic market and international trade. The operations of many enterprises, especially small and medium-sized businesses, were halted due to the danger and reduced purchasing power of the population, which had a negative impact on the state of the country's economy and led to an increase in unemployment rates.

This article is dedicated to the investigation of the phenomenon of unemployment as a socio-economic problem in the regions of Ukraine in conditions of martial law. Unemployment is currently a widespread phenomenon in Ukraine and a real threat to the country and societal well-being. The Ukrainian labor market is currently quite unstable, with a decreasing number of job opportunities and an increasing imbalance between labor demand and supply, leading to a high level of unemployment. The issue of unemployment is a crucial problem in the country's regional policy, and if left unresolved, it will hinder the establishment of effective economic activities, leading to further increases in unemployment rates. Therefore, protecting against unemployment is an integral element of regional policy and should guarantee social protection for the population by ensuring proper living conditions, adjusting wages, facilitating the creation of new vacancies, providing unemployment assistance, and developing short-term plans for the reorientation or relocation of certain enterprises. Increasing employment should become a central focus in the process of post-war reconstruction, reintegration, and return to peaceful life.

Вступ

Наприкінці лютого 2022 року Україна зіштовхнулась зі складним випробуванням, спричиненим вторгненням росії на територію нашої держави, що призвело до значних потрясінь як для національної економіки, так і економіки багатьох країн світу. Воєнні дії зумовили зупинку логістичних ланцюгів, що призвело до складнощів у постачанні товарів та послуг, як для внутрішнього ринку, так і для зовнішньої торгівлі. Діяльність багатьох підприємств, особливо середнього й малого бізнесу, була зупинена через небезпеку та знижену платоспроможність населення, що негативно відобразилось на стані економіки держави й призвели до підвищення рівня безробіття у країні.

Стан опрацювання. Особливості соціально-економічного процесу безробіття активно досліджуються в працях як зарубіжних, так і вітчизняних науковців. Серед вітчизняних учених, що зробили значний вклад у дослідження даного питання зробили: К. Багрій [1], В. Близнюк [3], В. Гапочка [4], О. Хачарутян [12], А. Ревко [13; 14], С. Слюсар [15] та інші.

Метою статті є розгляд актуальних питань формування регіональної економічної політики зі зниженням безробіття в умовах воєнного часу.

Результати

Безробіття - соціально-економічне явище, при якому працездатне населення не може зайти роботу, стан зайнятості частини економічно активного населення [1. с. 37]. Проаналізувавши наукову літературу та розглянувши різні визначення поняття "безробіття", слід зазначити, що на сьогодні між вченими не існує спільного погляду щодо трактування цього поняття (табл. 1).

Таблиця 1

Погляди науковців щодо трактування поняття "безробіття"

Рис. 1. Методи визначення масштабу та рівня безробіття [17]

Важливо зазначити, що національна політика зайнятості базується на державних та регіональних програмах сприяння зайнятості та створення робочих місць. Держава є гарантом зайнятості, активно бореться з безробіттям та забезпечує соціальний захист безробітних. Основними суб'єктами державної політики зайнятості є Міністерство праці та соціальної політики України та місцеві адміністративні органи.

Регіональні особливості зайнятості та функціонування ринку праці зумовлені особливостями економічно активного населення, рівнем і структурою зайнятості, наявністю сировинних ресурсів, ефективністю та динамікою виробництва, інвестиційною активністю, привабливістю регіону та характером підтримки підприємництва з боку держави та місцевих органів влади.

Функціонування регіонального ринку праці регулюється регіональною політикою. Ця політика враховує специфіку регіонального ринку праці, є випереджальною щодо структури ринку праці та системи економічної активності населення, селективною щодо умов зайнятості, інтегрованою з соціально-трудовими відносинами, регулюється на основі законодавства України про працю та зайнятість населення, ґрунтується на принципах соціального партнерства та реалізується в межах компетенції органів служби зайнятості та відповідає етапу становлення автономного ринку праці в регіоні.

Ефективність регіонального ринку праці залежить від певних умов, серед яких ступінь і характер конкуренції між власниками робочої сили за право на найкращі робочі місця та між роботодавцями за залучення компетентних працівників для забезпечення власної робочої сили; незалежність і самостійність продавців і покупців робочої сили, які діють відповідно до загального трудового законодавства країни та особливостей регіону; ступінь узгодженості попиту і пропозиції робочої сили; регіональний моніторинг і регулювання ринку праці; якість регіонального ринку праці; якість регіонального ринку робочої сили. регіональний моніторинг і регулювання ринку праці, а також якість регіонального ринку праці тощо [6, с. 215].

Події 24 лютого 2022 року перекроїли життя багатьох українців на "до" та "після". Війна змусила понад 13 мільйонів українців покинути свої домівки, переїхати до інших міст або перетнути кордон. Кількість безробітних зростає щодня, оскільки підприємства закриваються через перебої в постачанні, руйнування виробничих потужностей, втрату попиту та нестачу кадрів [1, с. 37].

За даними Київського економічного інституту, станом на січень 2023 року щонайменше 109 середніх і великих підприємств різних форм власності зазнали прямих збитків внаслідок повномасштабної війни в Україні, а загальні втрати оцінюються в 13 мільярдів доларів США.

За експертними оцінками, 19 (17%) великих і середніх приватних і державних підприємств були повністю зруйновані, а ще 90 (83%) постраждали частково. Внаслідок цих руйнувань зросли ризики для трудової діяльності та добробуту працюючого населення і їхніх сімей.

Ракетні обстріли та перебої з електропостачанням і зв'язком ускладнили роботу малих і мікропідприємств, які забезпечують роботою значну частину працездатного населення: станом на початок листопада 2022 року повністю припинили роботу 12,4% малих і 8% мікропідприємств, майже припинили роботу 24,6% і 22,5%, частково припинили роботу 33,2% і 31,9% підприємств працювали частково [2].

Згідно з офіційною статистикою, станом на 1 січня 2023 року налічувалося 186,5 тис. безробітних та 21,2 тис. вакансій. Таким чином, на кожну вакансію претендувало майже дев'ять осіб, які шукали роботу (рис. 2) [7].

Рис. 2. Кількість зареєстрованих безробітних, кількість вакансій і кількість претендентів на одну вакансію в Україні в умовах воєнного стану

Сформовано за [2]

Водночас статистика не враховує тих, хто вимушено припинив підприємницьку діяльність, а також найманих працівників, яких формально не звільнили, а лише відправили в неоплачувану відпустку. Багато безробітних виїхало за кордон, знявшись з обліку центрів зайнятості, а хтось підписав контракт зі Збройними силами України. Фактично чисельність найманих працівників та підприємців, які стали безробітними, вимірюється не сотнями тисяч, а мільйонами.

У регіонах, що найбільше постраждали від військової агресії росії, скоротилася кількість робочих місць і зросла конкуренція. Релокація підприємств у безпечні регіони України, зовнішня та внутрішня міграція працівників спричинила те, що у західних областях кількість пропозицій роботи була менша за січневі показники майже втричі внаслідок збільшення чисельності шукачів. Релокація та масове переміщення людей із зон бойових дій у Західні регіони та за кордон спричинили дефіцит персоналу в життєво необхідних сферах ринку праці, особливо на територіях активних бойових дій.

З проблемами пошуку персоналу у місцях ведення бойових дій стикнувся фармацевтичний, продуктовий ритейл, медична, транспортна галузь тощо.

Так, за даними Robota.ua [16], наразі спостерігається високий попит на фармацевтів, лікарів, касирів, вантажників, шоферів, виробників тощо. Попри війну, залишаються залученими й ті, хто може працювати віддалено. До найменш затребуваних професій відносять представники ресторанного й туристичного бізнесу, продавці та будівельники (рис. 3).

Станом на 1 березня 2023 року працевлаштовано 53,8 тис. осіб, з яких 47,9 тис. - безробітні. Середня тривалість пошуку роботи зменшилася зі 112 днів до 91 дня. Цей показник зменшився в усіх регіонах, але найбільше в Волинській, Закарпатській, Львівській, Луганській, Чернівецькій і Дніпропетровській та областях.

Найбільше число працевлаштованих осіб було за наступними видами діяльності:

- сільське господарство (39 %)

- переробна промисловість (12 %)

- сфера торгівлі (12 %)

- державне управління та оборона (11 %).

У загальному числі зареєстрованих безробітних традиційно більше було жінок - 61%. Найбільше безробітних зареєстрували віком 34-44 роки та 45-55 років (29% і 28% відповідно). Серед зареєстрованих безробітних 26% були віком до 35 років, 17% - старше 55 років [7].

Наразі, в умовах особливого стану, особливості реєстрації безробітних і виплати допомоги регулюється постановою КМУ від 19 березня 2022 року № 334 "Деякі питання реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, нарахування та виплати допомоги по безробіттю на період дії воєнного стану" [5].

Крім того, 21 квітня 2022 року ВР ухвалила законопроект № 7275 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо деяких питань функціонування сфер зайнятості та загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в період воєнного стану" [9]. Закон спрощує порядок отримання статусу безробіття та соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та особам, які перебувають на тимчасово окупованих територіях або територіях, де велися бойові дії. Правила, встановлені цим Законом, діють на період воєнного стану та протягом 180 днів після його закінчення.

29 квітня 2022 року КМУ ухвалив постанову щодо подальшого спрощення процедури реєстрації безробітних у період дії воєнного стану, зокрема надання права на отримання статусу безробітного без повного пакета необхідних документів.

Цей статус можуть отримати наступні категорії:

- особи, що не отримують заробітну плату та інші передбачені законодавством доходи;

- особи працездатного віку до призначення пенсії;

- особи, що мають бажання бути працевлаштованими;

- інші категорії осіб, визначені Законом України "Про зайнятість населення" [11].

Статус безробітного надається також тим, хто після введення воєнного стану працював за цивільно правовими, трудовими договорами або угодами.

Закон [5] також передбачає, що право на допомогу по частковому безробіттю мають не лише працівники, а й фізичні особи-підприємці, які втрачають частину заробітної плати через призупинення або скорочення виробництва (регульованих послуг). Допомога по частковому безробіттю виплачується роботодавцям і приватним підприємцям, якщо припинення (скорочення) виробництва (надання послуг) призводить до скорочення тривалості робочого часу та зниження заробітку

Право на отримання допомоги по безробіттю надається з першого дня реєстрації в центрі зайнятості, а оплата по безробіттю - з першого дня виникнення права на отримання допомоги по безробіттю. Згідно з новим законом про безробіття, в умовах війни громадянам, які виїжджають за кордон понад 30 днів, допомога не надається.

Сьогодні для подолання безробіття державою вже робляться певні кроки. Система соціального захисту безробітних в Україні є комплексною і передбачає взаємодію активних та пасивних інструментів регіональної політики. Активні інструменти політики соціального захисту безробітних спрямовані на посилення зусиль безробітних щодо підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці, в той час, як пасивні інструменти політики спрямовані на компенсацію втрати трудового доходу в період безробіття [4, с. 116].

Наразі уряд розробляє програми, спрямовані на подолання високого рівня безробіття в різних регіонах України. Програма "єРобота" - це можливість отримати від держави грант: якщо говорити про мікрогранти, то йдеться про суму до 250 тис. грн; програма "Власна справа" спрямована на людей, які хочуть розпочати власну справу та працевлаштувати щонайменше двох осіб. Програма є найпопулярнішою серед програм мікрогрантів, запроваджених урядом для підтримки бізнесу: нині вже понад 15 000 осіб подали заявки на участь у програмі.

Уряд також розробив і запропонував механізм залучення тимчасово безробітних до суспільно корисних робіт, в яких є потреба. Люди, які з різних причин втратили роботу, можуть приєднатися так званої "Армії відновлення" країни, а держава оплатить їх роботу.

Таким чином, безробітні можуть займатися суспільно корисною працею оборонного характеру, тобто такою, що виключає наслідки надзвичайних ситуацій природного, техногенного та воєнного характеру. Сюди відносяться роботи, які задовольняють потреби збройних сил, інших військових формувань та підрозділів цивільної оборони, а також загальні потреби та економічні функції населення. Зокрема, це встановлення або укріплення блокпостів, вирубка дерев для укріплення окопів, заготівля дров для військових і цивільного населення, розчищення завалів і ремонт будинків та інших об'єктів, пошкоджених внаслідок бойових дій, укріплення дамб, розчищення доріг від завалів, розвантаження гуманітарної допомоги, ремонт і відновлення соціальних об'єктів, багатоповерхових будинків під притулки, шкільних підвалів, а також допомога в ремонті та відновленні та шкільних підвалів, допомога внутрішньо переміщеним особам, інвалідам та людям похилого віку [4, с. 116].

У рамках проєкту "Армія відновлення", безробітні отримуватимуть виплату не нижче мінімальної заробітної плати, яка зараз становить 6700 гривень. У більшості випадків це вище, ніж допомога по безробіттю. З учасниками таких робіт підписується строковий трудовий договір. На період участі у громадських роботах виплата допомоги по безробіттю призупиняється. Підприємства та інші компанії, розташовані в небезпечних зонах, можуть подати заявку на передислокацію в безпечніші регіони України.

Висновки

Запропоновані заходи мають на меті покращити регіональну соціально-економічну ситуацію і знизити рівень безробіття в умовах воєнного стану. Кожен з них має свою значимість і спрямований на розвиток певних сфер економіки та зниження рівня безробіття. Так, створення технологічних та індустріальних парків дозволить зберегти існуючі робочі місця і створити нові на підприємствах, що переміщені до безпечних районів України. Залучення внутрішньо переміщених осіб до роботи на територіях перебування і запровадження різноманітних заходів щодо розвитку підприємств різних легкої, харчової, хімічної промисловості, виробництва будівельних матеріалів, сприятиме створенню додаткових робочих місць і прискорить реінтеграцію внутрішньо переміщеного населення. Розширення мережі реабілітаційних центрів для постраждалих від війни, окупації або участі у бойових діях забезпечить зростання попиту на послуги цих центрів і, відповідно, зростанні кількості робочих місць. Задля збереження трудового потенціалу країни варто розвивати трудове законодавство, сприяти гнучким формам зайнятості, забезпечувати зайнятість інвалідів і працевлаштування тих, хто звільняється у зв'язку з ліквідацією підприємств тощо. Також збільшенню робочих місць сприятиме стимулювання попиту на робочу силу за допомогою формування державного замовлення на важливих напрямах, зокрема розвитку підприємств енергетики, оборонного комплексу, зведення об'єктів інфраструктури, будівництва шкіл, доріг, лікарень, мостів, будівництва захисних споруд, ремонтно-відновлювальних робіт, сільськогосподарських робіт тощо.

Список використаних джерел

1. Багрій К., Кучінік Р., Кучінік Н. Безробіття в Україні під час війни: аналітичний аспект. Облік, аналіз і аудит. 2022. Вип. 2 (86). С. 32-51. URL: http://chtei- knteu.cv.ua/herald_en/content/download/archive/2022/v2/3.pdf.

1. Безробіття в Україні в період повномасштабної війни. URL: https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/bezrobittya-v-ukrayini-v-period-povnomasshtabnoyi-viyny

2. Близнюк В.В. Система показників оцінки безробіття в Україні. Наукові записки НаУКМА. Економічні науки. 2003. № 21. С. 22-27. URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/8527.

3. Гапочка В.М. Соціальний захист безробітних: реалії сьогодення. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Право. 2022. Вип. 74 (1). С. 171-175. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvuzhpr_2022_74(1) 31.

2. Деякі питання реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, нарахування та виплати допомоги по безробіттю на період дії воєнногостану: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 334. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/334-2022-%D0%BF#Text.

1. Лизанець А.Г. Розвиток регіонального ринку праці в контексті євроінтеграційних процесів. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2014. Вип. 5. С. 213-221. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sepspu_2014_5_26.

2. Офіційний веб-сайт Державного центру зайнятості України. URL: https://www.dcz.gov.ua/

3. Полуяткова О.В. Проблеми безробіття в Україні. Економіка і суспільство. 2016. Вип. 2. С. 31-35. URL: https://economyandsociety.in.Ua/joumals/2_ukr/6.pdf

4. Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо деяких питань функціонування сфер зайнятості та загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в період воєнного стану: Закон України від 21.04.2022 року № 7275. URL : https://www.rada.gov.ua/news/razom/222080.html.

5. Про зайнятість населення: Закон України. Відомості Верховної Ради. 2013. № 24. Ст. 24. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/5067-17#Text

6. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 р. № 334: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 року № 509. URL : https://ips.ligazakon.net/document/ KP220509?an=1.

7. Хачатурян О.С. Напрями удосконалення регулювання зайнятості населення та ринку праці на державному та регіональному рівні. Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. 2009. Вип. 15. С. 203-209. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npkntu e 2009 15 33.

8. Ревко А.М. Гавриленко К.О. Безробіття як соціально-економічна проблема причорноморського регіону України. Причорноморські економічні студії. 2021. Вип. 67. С. 71-76. URL: http://bses.in.ua/journals/2021/67 2021Z13.pdf.

9. Ревко А. Соціально-економічні наслідки безробіття населення регіонів України. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2021. № 2. С. 18-24. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ppeu 2021 2 4.

10. Слюсар С.Т. Аналіз рівня безробіття в Україні: проблеми і шляхи його подолання. Економіка АПК. 2018. № 5. С. 85-92. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/E apk 2018 5 11.

11. Robota.ua. Онлайн-ресурс з працевлаштування в Україні. URL: https://thepoint.rabota.ua/

1. Yearbook of Labour Statistics. Geneva: 1LO, 2000. P. 429-430. URL: https://www.ilo.org/global/publications/ilo-bookstore/order- online/books/WCMS_PUBL_9220113716_EN/lang--en/index.htm.

Размещено на Allbest.ru