Перспективи впровадження безумовного базового доходу в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-дослідного фінансового інституту ДННУ “Академія фінансового управління”

Перспективи впровадження безумовного базового доходу в Україні

Гасанов С.С. заслужений економіст України, професор, директор

Левін В.І. кандидат економічних наук, докторант

Київ, Україна

Анотація

У статті розкрито роль безумовного базового доходу (ББД) як інноваційного засобу розвитку національної економіки. Визначено його переваги і недоліки, наведено приклади запровадження ББД у розвинутих, тих, що розвиваються, і країнах із ринками, котрі формуються. Охарактеризовано сучасну соціально-економічну ситуацію в Україні з урахуванням впливу на неї ендогенних і екзогенних негативних чинників, наслідків повномасштабного російського вторгнення, зокрема втрати територій зі значними родовищами природних ресурсів і потужним промисловим потенціалом, масової міграції населення тощо. Запропоновано запровадити ББД в Україні як надійний інструмент соціального захисту з використанням у ролі джерел його виплати коштів міжнародної допомоги (під час военного стану) і рентної плати. Зроблено висновок, що виплата ББД підвищить рівень довіри до держави та зменшить корупцію, оскільки громадяни матимуть меншу потребу в отриманні додаткових доходів поза податковою системою та державними програмами підтримки.

Ключові слова: безумовний базовий дохід, соціальний захист, повно- масштабне російське вторгнення, міжнародна економіка, природна рента.

Abstract

Sergii Gasanov

Honored Economist of Ukraine, Professor, Director of the Research Financial Institute of the SESE “The Academy of Financial Management”, Kyiv, Ukraine

Volodymyr Levin

Ph. D. (Economics), SESE “The Academy of Financial Management”, Kyiv, Ukraine

PROSPECTS FOR THE IMPLEMENTATION OF UNCONDITIONAL BASIC INCOME IN UKRAINE

The article reveals the role of unconditional basic income (UB1) as an innovative tool for the development of the national economy. Based on the analysis of scientific works of domestic and foreign scientists, its advantages and disadvantages are determined. According to its supporters, the advantages of UB1 include: transparency, efficiency, poverty reduction, positive impact on economic growth. Among the shortcomings, the following can be distinguished: high cost, probable loss of motivation by citizens to work, impossibility to eliminate the fundamental causes of inequality with the help of UB1. Examples of the implementation of UB1 in developed, developing countries, and countries with emerging markets are given. The current socio-economic situation in Ukraine is characterized, taking into account the influence of endogenous and exogenous negative factors, the consequences of the full-scale Russian invasion, in particular the loss of territories with significant deposits of natural resources and powerful industrial potential, mass migration of the population, etc. Our state is currently unable to use its powerful economic potential. An analysis of the expenditures of the State Budget of Ukraine for 2023 on social protection and pension provision of the population was carried out. It is proposed to introduce the UBI in Ukraine as a reliable tool of social protection with the use of international aid funds (during martial law) and rent payments as sources of its payment. It is concluded that the payment of UBI will increase the level of trust in the state and reduce corruption, as citizens will have less need to receive additional income outside the tax system and state support programs.

Keywords: unconditional basic income (UBI), social protection, full-scale Russian invasion, international economy, natural rent.

Наразі економічна ситуація в країні є складною. Однак оцінка показника падіння ВВП за підсумками 2022 р. виявилася кращою, ніж передбачалося за попередніми прогнозами. Перший віцепрем'єр-міністр - Міністр економіки України Ю. А. Свириденко наголосила: “Протягом 2022 року економіка України зазнала найбільших за всю історію незалежності втрат, збитків та пошкоджень, які їй завдала рф, масштабувавши 24 лютого по всій протяжності спільного кордону та з території Білорусії й окупованого Криму свій терор, розпочатий ще у 2014 році. У свою чергу, успіхи сил оборони України на полі бою, злагоджена робота Уряду й бізнесу, незламний дух населення, швидкість відновлення зруйнованих/пошкоджених об'єктів критичної інфраструктури вітчизняними службами, а також системна фінансова підтримка з боку міжнародних партнерів дозволили втримати економічний фронт та продовжувати рух у напрямку перемоги” [1].

За попередньою оцінкою аналітиків Міністерства економіки (з використанням непрямих методів розрахунку та інструментів моделювання), здійсненою з урахуванням оперативної оцінки Державної служби статистики України реального ВВП за три квартали 2022 року (у I кв. 2022 р. зменшення порівняно з I кв. 2021 р. на 15,1 %, у ІІ кв. 2022 р. - на 37,2, у ІІІ кв. 2022 р. - на 30,8 % відповідно), падіння ВВП становило 30,4 % [±2%] (зростання на 3,4 % у 2021 р.). Це є об'єктивно найгіршим результатом за часів незалежності, проте кращим, ніж очікували більшість експертів на початку повномасштабного вторгнення, коли оцінки варіювалися в межах 40-50 % і більше. При цьому в грудні падіння ВВП оцінено на рівні -34 % [±2%], що є дещо кращим, ніж оцінки за листопад (падіння ВВП на рівні 37 % [±2%]) (відповідно IV кв. - падіння на рівні 35,5 [±2%]), з огляду на певну стабілізацію ситуації з енергопостачанням після ракетних обстрілів у листопаді. Утім, подальші терористичні атаки з боку рф завдали хоч і некритичних, однак істотних пошкоджень (зокрема енергетичній інфраструктурі), що продовжувало чинити тиск на настрої бізнесу та його активність [1].

Просідання ВВП на 30 % може мати серйозний вплив на рівень бідності в Україні та соціальний захист пенсіонерів. Зменшення ВВП здатне призвести до погіршення економічної ситуації в країні, що, у свою чергу, спричинить зростання безробіття, скорочення доходів населення та збільшення кількості людей, які живуть у бідності. Багато людей можуть втратити робочі місця, а ті, хто працюють, - стикнутися зі зниженням заробітної плати та можливим звільненням. Соціальний захист пенсіонерів також зазнає ризиків. Скорочення економічних ресурсів спричинить зменшення надходжень державного й місцевих бюджетів і негативно вплине на фінансування пенсій та інших соціальних програм. Як наслідок, пенсіонери стикнуться з погіршенням життєвих умов та обмеженням доступу до необхідних медичних та інших соціальних послуг.

Бюджет, сформований на базі видатків, передбачає, що вони ґрунтуватимуться на поточних потребах, а не на доходах, котрі можна одержати в майбутньому. Однак такий підхід до формування бюджету, скоріше за все, призведе до нестачі коштів на фінансування важливих соціальних програм, таких як охорона здоров'я, освіта, соціальний захист тощо. Це спричинить додаткові проблеми для бідних верств населення та пенсіонерів. безумовний базовий дохід інноваційний

Уряд може розглянути можливість збільшення податкових ставок або залучення зовнішніх джерел, аби збалансувати бюджет та забезпечити фінансування необхідних соціальних програм і проєктів. Загалом формування бюджету на базі видатків може бути необхідним у разі скорочення ВВП, проте вимагає обережного підходу, аби водночас забезпечити соціальний захист населення та підтримати економічне зростання в майбутньому.

Наразі очікується, що обсяг допомоги, яку отримає Україна у 2023 р. від міжнародних партнерів, буде достатнім для покриття дефіциту бюджету на суму 38 млрд дол. США [2]. Однак слід ураховувати, що зазначена допомога - це не постійне джерело фінансування, а тимчасовий захід для підтримки країни у перехідний період або в разі екстрених ситуацій. Тому для гарантування стійкості й резилієнтності вітчизняної економіки варто розробити стратегію покращання економічної ситуації та скорочення дефіциту бюджету.

Згідно із законом про Державний бюджет України на 2023 р., видатки на пріоритетні сфери становлять такі суми [3; 4]:

національна безпека та оборона - 1141,1 млрд грн, або 18,2 % ВВП;

соціальний захист та забезпечення - 442,3 млрд грн;

підтримка ветеранів - 6,8 млрд грн;

освіта - 156 млрд грн;

охорона здоров'я - 176,1 млрд грн.

На фінансування пенсійного забезпечення та соціального захисту виділено 442,3 млрд грн. На фінансування пенсійного забезпечення передбачено 271,8 млрд грн, включно з виплатою пенсій, надбавок та підвищення до пенсій, визнаних за пенсійними програмами, а також дефіцитом коштів Пенсійного фонду України (ПФУ).

На соціальний захист громадян, які потрапили до складних життєвих обставин, виділено 86,1 млрд грн. До цієї суми входить 17,4 млрд грн на надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, а також 57,6 млрд грн на допомогу внутрішньо переміщеним особам (далі - ВПО) на проживання.

На підтримку малозабезпечених сімей виділено 53,5 млрд грн, у тому числі надання пільг та житлових субсидій громадянам на суму 37,9 млрд грн та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям на суму 15,5 млрд грн.

На соціальний захист дітей та сім'ї виділено 26,9 млрд грн.

Загалом перелічені напрями є важливими для забезпечення соціального захисту населення України. В умовах воєнного стану це питання не менш важливе й актуальне, ніж оборона країни, тому потрібно гарантувати оптимальний їхній рівень для задоволення суспільних потреб. Причому видатки на фінансування соціальних програм не повинні розпорошуватись, а навпаки, мають ефективно використовуватися за цільовим призначенням. За істотного дефіциту держбюджету неприпустимим є, зокрема, неефективне або нецільове використання бюджетних коштів [5].

Варто підкреслити, що міжнародна допомога справляє потужний вплив на економічну та соціальну сфери України. Українці, які постраждали від війни, можуть отримати допомогу від таких організацій, як ЮНІСЕФ, Всесвітня продовольча програма ООН, Міжнародна організація міграції, Місія Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні та Товариство Червоного Хреста України, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, ACTED Франція, Норвезька рада у справах біженців, “Людина в біді', Естонська рада у справах біженців, RED ROSE CDS LIMITED. Пріоритетними категоріями при отриманні допомоги у більшості організацій є ВПО та малозабезпечені сім'ї, але допомога також може бути надана всім ВПО незалежно від їхнього місця перебування. Виплата провадиться щомісяця на кожного члена сім'ї протягом трьох місяців. Розмір допомоги може змінюватися залежно від організації та конкретної ситуації. Варто зазначити, що багато організацій (ACTED Франція, “Людина в біді” тощо), крім фінансової допомоги, надають інші її види, такі як ремонт пошкоджених будинків і будівель, а також гуманітарну допомогу для найбільш уразливих верств населення.

Сума міжурядових зобов'язань у допомозі Україні, отриманих із січня 2022 р. до 15 січня 2023 р., становить понад 143 млрд євро [6]. Найбільшим двостороннім прихильником України на сьогодні є США, які взяли на себе зобов'язання в розмірі 73,18 млрд євро, або понад 50 % загального обсягу зобов'язань у базі даних. Уряди країн Європейського Союзу виділили загалом 54,92 млрд євро на дво- та багатосторонній основі. Багатосторонню допомогу в розмірі 13,27 млрд євро отримано від багатосторонніх організацій, таких як МВФ, Світовий банк, ООН, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) [7]. Варто підкреслити, що США надали значно більшу фінансову допомогу Україні, ніж усі країни ЄС разом узяті.

Дослідження, проведене в рамках проєкту “Антикрихкість” Центру економічних стратегій, свідчить про високу сумарну вартість допомоги, яку Україна отримує від усіх донорів. Очікується, що її вартість у 2023 р. може сягнути 100 млрд дол. США [8]. Україна отримує різноманітну допомогу - від бюджетної підтримки у вигляді грантів та кредитів до негрошової підтримки у формі гуманітарної допомоги та постачання зброї і боєприпасів. Військова допомога є основною складовою позабюджетної допомоги, а західні донори допомагають тільки зброєю, не надаючи кошти для військових потреб. Окрім того, Україна отримує значну позабюджетну допомогу у вигляді грантів для громадських ініціатив і простих банківських переказів громадян. Західні уряди й міжнародні організації є основними донорами української фінансової стабільності. Допомога від них становить важливе джерело фінансування, що дає змогу забезпечити потреби в різних сферах та збалансувати бюджет. Однак допомога не повинна бути єдиним інструментом підтримки. На нашу думку, потрібно вживати додаткові заходи для зміцнення правової держави, прозорості та відкритості уряду, а також підвищення ефективності боротьби з корупцією. Отримання донорської допомоги варто доповнити реформами всередині країни для забезпечення довгострокового успіху.

Наша держава зобов'язалася виконати низку важливих завдань для посилення правоохоронної системи, підвищення ефективності державних установ, реструктуризації держкомпаній та дерегуляції економіки. Зокрема, потрібно завершити процес відбору нового голови Національного антико- рупційного бюро України та відновити роботу Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Також слід змінити систему призначення майбутніх суддів, затвердити стратегічний план комплексного реформування правоохоронного сектору та повернути кримінальне покарання за контрабанду в значних розмірах. Крім того, актуальними завданнями, на нашу думку, є: дерегуляція ліцензування та дозвільної системи, цифровізація видачі ліцензій та корпоративна реструктуризація державних компаній. Виконання цих завдань може зміцнити економічну та політичну стабільність і сприяти покращанню міжнародних рейтингів України.

Про важливість підтримки України з боку західних партнерів саме за рахунок фінансової допомоги, а не, наприклад, додаткового масштабного кредитування, свідчить ситуація з державним та гарантованим державою боргом. На 31 січня 2023 р. він становив 4258,20 млрд грн, або 116,44 млрд дол. США, у тому числі: державний та гарантований державою зовнішній борг - 2765,71 млрд грн (64,95 % загальної суми державного та гарантованого державою боргу), або 75,63 млрд дол. США, державний та гарантований державою внутрішній борг - 1492,49 млрд грн (35,05 %), або 40,81 млрд дол. США. Протягом січня 2023 р. сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилась у гривневому еквіваленті на 185,35 млрд грн, або на 5,06 млрд дол. США [9].

Повертаючись до питання пенсійного забезпечення та соціального захисту і потреби в запровадженні безумовного базового доходу (ББД), доцільно звернутися до даних ПФУ про кількість пенсіонерів. На 1 січня поточного року пенсії в Україні отримувала 10 687 921 особа (порівняно з 2022 р. кількість пенсіонерів скоротилася на 153 196 осіб) [10]. Варто зауважити, що в липні 2022 р. питання запровадження ББД для пенсіонерів обговорювалося на урядовому рівні. Попри загалом позитивні тенденції завдяки цілеспрямованим заходам уряду (індексація, послідовне охоплення пенсіонерів віковими надбавками (осіб 80+ у 2020 р., осіб 75+ в 2021 р.), прискорення зростання мінімальних пенсійних і соціальних допомог), спостерігалися істотні негативні ризики щодо пенсійного забезпечення. Зокрема, це було спричинено зменшенням страхових внесків у 2016 р. та демографічними тенденціями. Як наслідок, пенсійні виплати додатково фінансувалися з державного бюджету, що прямо передбачено Конституцією України. За словами міністра соціальної політики М. В. Лазебної, для гарантування пенсіонерам необхідного захисту, доцільним було би використання формули: базовий пенсійний дохід плюс індивідуальні пенсійні накопичення. Ішлося навіть про те, що підготовлено відповідний законопроєкт, котрий отримав схвальні відгуки від Світового банку та Міжнародної організації праці [11].

Крім того, через війну наразі зареєстровано понад 4,8 млн ВПО.

Загалом запровадження ББД для такої великої кількості людей може стати одним зі способів вирішення соціальних проблем, пов'язаних із високим рівнем бідності та економічними наслідками війни. Розмір ББД пропонуємо визначити в 10 638 грн. Ми спираємось на мінімальну та середню заробітні плати в Україні, які становлять, відповідно, 6700 та 14 577 грн. Таким чином, виплата ББД охоплює проміжний діапазон доходів та може допомогти як пенсіонерам, так і ВПО з різним рівнем доходу.

Після аналізу сум міжнародної допомоги та оцінки можливої суми виплат ББД для груп, що складаються з 15,4 млн осіб, можна зробити висновок про те, що місячна сума виплат ББД становить 164 млрд грн, що еквівалентно приблизно 4,8 млрд дол. США. Ця сума є дуже великою для державного бюджету і може бути фінансовим тягарем для уряду. Однак, як зазначалося, міжнародна допомога відіграє важливу роль у підтримці України та пом'якшенні фінансових труднощів, пов'язаних із війною та внутрішніми переміщеннями, і може бути частково використана на виплату ББД.

Крім того, як одне з ключових джерел виплат ББД, на наш погляд, доцільно розглядати рентну плату за користування надрами, що є вагомим джерелом доходу держав, котрі мають багаті запаси корисних копалин. Україна теж належить до таких держав. Згідно з офіційними даними, у 2019 р. держбюджет України отримав надходження від рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення в розмірі 44,9 млрд грн, у 2020 р.50,1 млрд, у 2021 р. - 82,2 млрд грн [12, с. 26]. Водночас, як згадувалося, запаси тільки вугілля в Україні оцінені в 11,9 трлн дол. США. Однією з причин недостатнього обсягу надходжень від рентної плати є часткова стагнація видобувної галузі, яка не здатна повністю реалізувати потенціал України в галузі видобутку корисних копалин. Для того щоб підвищити ефективність їх розробки та збільшити надходження, необхідно змінити умови розробки. Залучення великих світових компаній, що спеціалізуються в цій галузі, у тому числі із застосуванням механізмів державно-приватного партнерства, може стати одним із ключових способів вирішення проблеми. Такі компанії мають великий досвід і кваліфікацію в галузі видобутку та переробки корисних копалин, що сприятиме суттєвому поліпшенню технологій та підвищенню ефективності використання ресурсів.

З метою збільшення надходжень від рентної плати доцільно підвищити рівень прозорості її сплати, а також прив'язати до обсягів видобутку корисних копалин. Слід розробити й впровадити заходи щодо покращання інфраструктури та забезпечення припливу кваліфікованої робочої сили, що стимулюватиме збільшення продуктивності та конкурентоспроможності видобувної галузі.

У разі ефективного управління корисними копалинами та збільшення надходжень від рентної плати Україна зможе самостійно продовжити виплачувати ББД після закінчення перехідного періоду. Таким чином, перемога у війні з росією, повернення територій, розвиток видобутку корисних копалин є важливим фактором для забезпечення резилієнтності й розвитку економіки України та її внеску у світову економіку.

На підставі викладеного доходимо таких висновків. Ідея ББД як гарантованого мінімуму, який держава виплачує кожному громадянинові, виникла кілька століть тому, але набула поширення як концепція розвитку суспільства на початку ХХІ ст. внаслідок того що, відносна економічна стабільність другої половини ХХ ст. змінилася невизначеністю та кризовими явищами. Так званий вільний ринок і глобалізація не забезпечили гідного рівня життя для більшості населення у світі, а нерівність посилилася навіть у розвинутих світових економіках. Водночас відбулося ускладнення систем соціального забезпечення в державах загального добробуту, адже виникло завдання щодо визначення кола осіб, котрі заслуговують на допомогу, а також розроблення засобів контролю, спрямованих на запобігання здобуттю нелегітим- них переваг. Як видається, надаючи кожній особі регулярний гарантований мінімум, можна вирішити ці проблеми.

До ключових ознак ББД належать: універсальність (формування базових умов для життя людей), безумовність (виплата всім членам суспільства), індивідуалізація (виплата кожній особі індивідуально), грошовий характер виплат, їхня регулярність.

Аргументи критиків ББД можна узагальнити таким чином: висока вартість; побоювання щодо втрати громадянами мотивації до роботи; імовірність того, що ББД не зменшить, а збільшить нерівність через спрямування коштів тим, хто їх не потребує; спад продуктивності економіки.

Варто наголосити на дискусійному характері окреслених переваг і недоліків ББД, адже наразі їх не підтверджено і не заперечено повною мірою, оскільки в жодній країні досі не запроваджено його в масштабі, що охоплював би значну частину населення. Хоча країни, де здійснювалися експерименти із запровадження ББД, досягли успіхів у скороченні бідності, його концепція дотепер видається надто радикальною. На наш погляд, ББД здатен відіграти істотну роль у боротьбі з руйнівними наслідками скорочення зайнятості, протидії стагнації заробітної плати, наданні справедливої компенсації працівникам тощо, що особливо актуально в контексті подолання наслідків пандемії коронавірусу і глобальної кризи, спричиненої російською збройною агресією проти України. Крім того, він може стати підґрунтям всеосяжного реформування суспільства в напрямі розбудови справедливішого політичного й економічного устрою.

Запровадження ББД в Україні, на нашу думку, може стати заходом, який допоможе громадянам відчути себе більш захищеними з точки зору як соціальної безпеки, так і соціальних гарантій. За визначенням ББД має на меті забезпечити мінімальний дохід, котрий не залежить від статусу, зайнятості чи інших чинників, що зменшить соціальну нерівність.

Це також підвищить рівень довіри громадян до держави та зменшить корупцію, оскільки особи матимуть меншу потребу в отриманні додаткових доходів поза податковою системою та державними програмами підтримки. Загалом, на нашу думку, сформується середовище для створення умов формування більш стабільного та безпечного суспільства, що є важливим кроком на шляху до економічного й соціального розвитку країни.

Список використаних джерел

1. Мінекономіки попередньо оцінює падіння ВВП в 2022 році на рівні 30,4 % / Міністерство економіки України. 2023. 5 січ.

2. Пресбрифінг щодо рішень Правління Національного банку з монетарної політики / Національний банк України. 2023. 26 січ.

3. Про Державний бюджет України на 2023 рік : закон України від 03.11.2022 № 2710-IX.

4. Бюджет 2023 року / Міністерство фінансів України.

5. Лупенко Ю. О., Радіонов Ю. Д., Забуранна Л. В. Формування соціальних видатків в умовах воєнного стану. Фінанси України. 2023. № 3. C. 7-26.

6. The Ukraine Support Tracker: Which countries help Ukraine and how? / C. Trebesch, A. Antezza, B. Kumar et al. Kiel Working Papers. 2023. No. 2218.

7. Требеш К. Зовнішня підтримка України: про що свідчать дані стосовно військової, фінансової та гуманітарної допомоги. Вокс Україна. 2023.

8. Стійкість України: уроки 2022 року / Ю. Гайдай, Д. Горюнов, М. Самойлюк та ін. 2022. Грудень.

9. Інформаційна довідка щодо державного та гарантованого державою боргу України станом на 31.01.2023 / Міністерство фінансів України.

10. Звіт про роботу та виконання бюджету Пенсійного фонду України у 2022 році / Пенсійний фонд України. 2023.

11. Наступного року Україна має завершити впровадження базового пенсійного доходу, - Марина Лазебна. Урядовий портал. 2022. 14 лип.

12. Бюджет України 2021 : стат. зб. / Міністерство фінансів України. Київ, 2022. 278 с.

References

13. Ministry of Economy of Ukraine. (2023, January 5). The Ministry of Economy preliminarily estimates the drop in GDP in 2022 at the level of 30.4%.

14. National Bank of Ukraine. (2023, January 26). Press briefing on decisions of the Board of the National Bank on monetary policy.

15. Verkhovna Rada of Ukraine. (2020). About the State Budget of Ukraine for 2023 (Act No. 2710-IX, November 3).

16. Ministry of Finance of Ukraine. (2023). Budget of2023.

17. Lupenko, Yu., Radionov, Yu., & Zaburanna, L. (2023). The formation of social expenditures under martial law. Finance of Ukraine, 3, 7-26.

18. Trebesch, C., Antezza, A., Bushnell, K., Frank, A., Frank, P., Franz, L. et al. (2023). The Ukraine Support Tracker: Which countries help Ukraine and how? Kiel Working Papers, 2218.

19. Trebesch, C. (2023). External support of Ukraine: evidence of military, financial and humanitarian aid. Vox Ukraine.

20. Haidai, Yu., Horiunov, D., Samoiliuk, M., Kosse, I., Sydorenko, S., & Kharchenko, O. (2022, December). Resilience of Ukraine: lessons of2022.

21. Ministry of Finance of Ukraine. (2023). Information certificate on the state and state- guaranteed debt of Ukraine as of January 31, 2023.

22. Pension Fund of Ukraine. (2023). Report on the work and implementation of the budget of the Pension Fund of Ukraine in 2022.

23. Government Portal. (2022, July 14). Next year, Ukraine should complete the implementation of the basic pension income, - Maryna Lazebna.

24. Ministry of Finance of Ukraine. (2022). Budget of Ukraine 2021 (Statistical collection). Kyiv.

Размещено на Allbest.ru