Теоретично-правові аспекти протидії економічній злочинності в глобальному кіберпросторі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретично-правові аспекти протидії економічній злочинності в глобальному кіберпросторі

Грицишен Д. О.

доктор економічних наук, доктор наук з державного управління, професор, Заслужений економіст України, Проректор з науково-педагогічної роботи та інноваційного розвитку,

Драган І. О.

доктор наук з державного управління, професор, завідувач кафедри права та правоохоронної діяльності Державний університет «Житомирська політехніка»

Цимбалюк В. С.

доктор юридичних наук, старший науковий співробітник, професор кафедри права та правоохоронної діяльності Державний університет «Житомирська політехніка»

Анотація

У статті пропонуються до розгляду окремі результати дослідження стосовно теоретично-правових аспектів протидії економічній злочинності в Глобальному кіберпросторі. Дослідження проводилося з позиції системно-прикладного аналізу, зокрема на засадах комплексного застосування положень правової науки, економічної теорії, науки публічного управління та безпекознавства у контексті проблем національної безпеки, її складових за суб'єктними ознаками: безпеки людини, громадянина, безпеки соціальних спільно, безпеки суспільства, державної безпеки. Економічна злочинність в Глобальному кіберпросторі розглядається як сегмент (сектор, вид), виклик (загроза, ризик) національній безпеці країни в умовах розвитку нового етапу Глобальної інформаційної цивілізації - Глобальної кібернетичної цивілізації. Висвітлена проблематика статті також екстраполюється і на окремі питання світового, транскордонного правопорядку, у аспектах міжнародної безпеки та міжнародного права. глобальний кіберпростір економічна злочинність

Показано, що розробка будь-якої складової державної політики має врахувати максимально різнобічні складові, аспекти сфери суспільного життя та базуватися на стратегії програмно-цільових, комплексного змісту заходах запобігання, профілактики та інших заходів протидії економічній злочинності, як інструменту підтримки відповідного, нормативно визначеного рівня національної економічної безпеки з урахуванням умов розвитку Глобального кіберпростору.

У порядку перспектив подальших досліджень нами визначено предметно-об'єктне поле науково-практичних проблем формування та реалізації державної політики в сфері запобігання та протидії економічній злочинності через емпіричний аналіз відповідного наукового знання за такою ознакою як економічна кіберзлочинність. Вона має стати предметом цільових міжгалузевих наукових досліджень з відповідним відображенням їх результатів у галузевому законодавстві країн та у міждержавному праві.

Ключові слова: право, економічна злочинність, Глобальний кіберпростір.

Annotation

The article offers for consideration separate research results regarding the theoretical and legal aspects of combating economic crime in Global Cyberspace. The research was conducted from the position of systemic and applied analysis, in particular on the basis of the complex application of the provisions of legal science, economic theory, public administration science and security science in the context of national security problems, its components according to subject characteristics: human security, citizen security, social security, security society, state security. Economic crime in Global Cyberspace is considered as a segment (sector, type), a challenge (threat, risk) to the country's national security in the conditions of the development of a new stage of Global Information Civilization - Global Cybernetic Civilization. The highlighted issues of the article are also extrapolated to certain issues of the world, transboundary legal order, in aspects of international security and international law.

It is shown that the development of any component of state policy should take into account the most versatile components, aspects of the sphere of social life and be based on a strategy of program-targeted, comprehensive measures of prevention, prevention and other measures to combat economic crime, as a tool for supporting the appropriate, normatively determined national level economic security, taking into account the conditions of development of Global Cyberspace.

In terms of the prospects for further research, we have defined the subject-object field of scientific and practical problems of the formation and implementation of state policy in the field of prevention and counteraction of economic crime through the empirical analysis of relevant scientific knowledge on such a feature as economic cybercrime. It should become the subject of targeted interdisciplinary scientific research with appropriate reflection of their results in the sectoral legislation of countries and in international law.

Keywords: law, economic crime, global cyberspace.

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими і практичними завданнями визначається тим, що організаційно-правове забезпечення протидії економічній злочинності є важливою складовою існування людини, суспільства, держави в будь-якій країні. В багатьох країнах протидія економічній злочинності визнана об'єктом державної політики, а отже і об'єктом державного управління, що знаходить формалізацію у публічному праві. Економічна злочинність визначена у нормативно-правових актах багатьох країн як ризик, виклик, загроза національній безпеці.

Зростання економічної злочинності, як виду злочинності в реальному і, у так званому умовно, віртуальному середовищі суспільства, зокрема і тої, що має транснаціональні ознаки, зумовлюють потребу нарощування належної наукової уваги. Це потрібно і для ефективної практики об'єднання зусиль усіх держав. У, так званої умовно, Глобальної кібернетичної цивілізації (ГКЦ) нагальним є формування під егідою спеціалізованих міжнародних організацій відповідного комп'ютеризованого інформаційного ресурсу (інтегрованої бази даних) про показники злочинності в світі, його окремих регіонах і країнах, на основі міжнародної класифікації злочинів для статистичних, кримінологічних та інших правозахисних, правоохоронних, безпекових мети, цілей, завдань.

Це зумовило і науковий інтерес авторів цієї публікації до дослідження теми на основі міжгалузевої методології з акцентом на теоретично-правові аспекти: доктринальні, концептуальні положення юридичної науки в цілому та її провідні галузеві складові - науки кримінального, адміністративного та цивільного права. При цьому науки адміністративного права та цивільного права виконують важливу запобіжну функцію для протидії економічній злочинності - переважно об'єкта науки кримінального права та споріднених з нею таких наук як кримінологія та криміналістика.

В цілому методологічна база дослідження сформована на основі наукових праць таких вчених як: А. В. Антонов, І. В. Арістова, Є. М. Ахромкін, Т. В. Барановська, К. І. Бєляков, О. О. Гордійчук, О. С. Дика, А. П. Дикий, В. В. Євдокимов, І. В. Клименко, Т. В. Кобилинська, В. В. Костицький, В. О. Кучменко, С. З. Мошенський, В. Я. Настюк, В. В. Савіцький, М. Ю. Самчик, С. В. Свірко, Л. В. Сергієнко, В. Я. Тацій, Ю. В. Шпак та інших українських й іноземних дослідників.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв 'язання даної проблеми, а також виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрій присвячується ця стаття пропонується наступним чином. Вивчення активності вчених з питань дослідження економічної злочинності дозволяє встановити тенденції розвитку окремих теоретичних, методологічних та емпіричних аспектів розвитку напрямів протидії окремим економічним злочинам та в цілому їх сукупності. Таким чином вся множина проявів економічних злочинів за певними ознаками (переважно у просторі, часі та колу осіб) групується для наукових і практичних цілей у змісті категорії - «економічна злочинність». Крім того, застосування бібліометричного аналізу за проблематикою дослідження дозволило виявити предметно-об'єктні властивості не лише окремих економічних злочинів у складі визначених кримінальним законодавством, а й сутнісні ознаки економічної злочинності, включаючи й її латентність. З її складу умовно визначається такий сегмент, що отримав назву у категорії - «кіберзлочинність». Це зумовлює визначення основних ознак державної політики у сфері протидії економічній злочинності у змісті формалізації у складі кіберзлочинності її сегмент, що екстраполюється на поняття економічної злочинності - економічна кіберзлочинність. З точки зору герменевтики права економічна кіберзлочинність проектується на такий сегмент (сектор) національної безпеки (а від неї - і на міжнародну безпеку), що отримав умовну назву - національна економічна кібербезпека й відповідно - міжнародна економічна кібербезпека.

У різні історичні часи, колу осіб і просторі окремі питання економічної злочинності досліджувалися і досліджуються багатьма науковцями. Більшість дослідників притримуються думки, що на державу, як на соціальний інститут, серед іншого, покладається функція підтримання співвідношення економічних інтересів, потреб між особами, соціальними спільнотами і суспільством в цілому.

Як свідчать дослідження протидія економічній злочинності є складовою пізнання в різних галузях соціально-гуманітарних наук. Серед іншого питання проявів економічних злочинів становлять науковий інтерес у економічних науках з позиції впливу на розвиток та безпечне функціонування економічних систем різних рівнів. У правознавчих науках - в частинні аспектів правового регулювання організації протидії суспільства і держави економічній злочинності. У соціологічних науках - з позиції впливу економічних злочинів на розвиток соціуму. У психологічних науках - з позиції формування психологічного профілю, ознак суб'єктів економічних злочинів. У політичних науках - з позиції розвитку політичної свідомості у протидії економічним злочинам. Не залишилися питання економічної злочинності й поза увагою науки державного управління та безпекознавства. Таким чином кожна наукова галузь визначає свій предметний аспект дослідження.

Для цілей дослідження нами був визначений масив публікацій у відкритих Інтернет ресурсах - за обсягом це 556 наукових статей. Часовий проміжок з них датується кінцем ХІХ століття і до нині. Більшість з них присвячена проблемам співвідношення економічних умов із причинами злочинів. З першої половини ХХ століття спостерігається тенденція, що у наукових дослідженнях піднімаються питання економічної злочинності в інших кримінологічних аспектах, зокрема: соціології, психології, психіатрії, проявів державної політики, державного управління, у тому числі криміналізації чи декриміналізації окремих діянь, а також як адміністративних проступків, адміністративних правопорушень, адміністративних деліктів.

Як свідчать дослідження висвітлення історії економічних злочинів, вони є не новим явищем ні в сучасній Україні, ні у світі. Питання економічної злочинності цікавлять вчених досить довгий історичний час. Нині у наукових джерелах звертається увага і на проблеми глобальної економічної злочинності, вивчається роль національних урядів у стримуванні цього виду (сегменту, сектору) злочинності.

Окремі результати дослідження висвітлені у ряді публікацій [1-17].

Усе зазначене актуалізує потребу у формуванні комплексних, міжгалузевих, системних, нових знань для вирішення перспектив практики протидії економічній злочинності у організаційно - правовому аспекті в умовах розвитку так званої - Глобальної кібернетичної цивілізації. Основною ознакою цієї Глобальної цивілізації, як сегменту сучасного Глобальної інформаційної цивілізації є те, що найбільш масовий, цілеспрямований управлінський вплив керуючих суб'єктів на керованих суб'єктів у різних суспільних відносинах здійснюється через Інтернет - технології, у тому числі, так звані, різноманітні соціальні мережі електронної телекомунікації тощо.

При цьому існує нагальна потреба подальшого наукового дослідження міжнародної, міждержавної співпраці щодо протидії економічній злочинності, зокрема тої, що має транскордонні ознаки.

Мета статті - висвітлення окремих нових результатів дослідження стосовно теоретично- правових аспектів економічної злочинності в Глобальному кіберпросторі та протидії їй соціальними структурами, зокрема і державою.

Результати

Виклад основного матеріалу дослідження з обґрунтуванням отриманих наукових результатів, використовуючи інституційний підхід, пропонується з того, що існує практична потреба систематизації ознак протидії економічній злочинності в умовах Глобального кіберпростору в аспекті міжнародної співпраці, у тому числі: стосовно моніторингу перспектив динаміки проявів транскордонної економічної злочинності у складі організованої злочинності; досвід окремих держав в міжнародному співробітництві в контексті протидії економічній злочинності; розвиток дієвої міжнародної експертної системи для правоохоронних органів з питань економічних злочинів; міжнародній судовій співпраці у боротьбі з транскордонною економічною злочинністю; оцінка судових рішень окремих країн щодо економічних злочинів; судова політика призначення покарань за економічні злочини в окремих країнах; запобігання, попередження, профілактика проявам транскордонній економічній злочинності; державний контроль та роль неурядових громадських організацій за моніторингом зловживань у фінансовому секторі суспільної економіки тощо.

Значної наукової уваги потребують питанню економічної злочинності в країнах з перехідною економікою. До таких нині відноситься і Україна, у якій зникнення окремих галузей суспільної економіки пов'язується не лише з недоліками державного управління ними, а й і проявами корупції та іншими економічними злочинами.

Це обумовило бажання бізнесу у світі здобути нові цивілізовані економічні ринки в Україні, зацікавленістю інвесторів в окремих країнах у нарощуванні чи перенесенні виробничих потужностей з однієї країни до іншої. При цьому знову визначається особлива увага до проявів і обсягів корупції на різних рівнях державного управління, зокрема створення їй умов в адміністративному законодавстві стосовно регулювання економічної сфери суспільства.

Для прикладу, у складі економічної злочинності пропонується звернути увагу на таке негативне економічне явище як недобросовісна конкуренції, питання монополістичних корпорацій та перевагам запобігання їм через відповідні органи державної адміністративної влади, адміністративно-правовими засобами. У цьому контексті пропонується звернути увагу на протидію таким латентним злочинам, що пов'язані з Глобальним кіберпростором: посяганням на авторські права власників комп'ютерного програмного забезпечення саме у аспекті недобросовісної конкуренції.

Останнє десятиліття визначається увагою дослідників щодо правового регулювання, формуванню нормативно-правової база, проти недобросовісної конкуренції для ринкової економіки із застосуванням такого засобу електронної телекомунікації як Інтернет. У цьому сенсі заслуговують на увагу юридичні стандарти визначені на міжнародному рівні стосовно проявам глобалізації недобросовісної конкуренції в епоху Інтернет-торгівлі: у статті 10bis Паризької конвенції щодо законодавства про недобросовісну конкуренцію в окремих країнах; норми TRIPS та типові положення Всесвітньої організаціх інтелектуальної власності (ВОІВ).

При цьому звертається увага на застосування юрисдикції різноманітних судів у справах про недобросовісну конкуренцію, злочинів вчинених із застосуванням Інтернет; аспекти правопорушень через «розмивання» товарних знаків, торгових марок з метою обману споживачів, так званого умовно «обходу закону», застосовуючи різне тлумачення законодавства про недобросовісну конкуренцію та інший організаційно-правовий захист інтелектуальної власності відповідно до спеціального законодавства про недобросовісну конкуренцію. Акцентується, що велику загрозу для економіки суспільства становлять прояви недобросовісної конкуренції у діяльності транснаціональних корпорацій.

У Глобальному кіберпросторі набувають технологічного прояву обмеження щодо порівняльної та оманливої реклами, довільно трактуючи неконкретні за змістом норми законодавства про недобросовісну конкуренцію, у тому числі стосовно порівняльно-правової перспективи захисту незареєстрованої публічно промислової власності стосовно окремої продукції за законодавством про недобросовісну конкуренцію.

З розвитком у окремих суспільства так званої умовно - «електронної медицини» актуальним аспектом для науки правознавства, у взаємозв'язку з іншими науками, є формування системи публічно-правового регулювання протидії державами недобросовісній конкуренції в сфері охорони здоров'я, зокрема у складі медичного права: про конкурентні претензії згідно із законодавством про недобросовісну конкуренцію між конкуруючими державними лікарями за медичне страхування; щодо системи медичного страхування та проявів у ньому недобросовісної конкуренції; процедури розгляду скарг на недобросовісну конкуренцію у медичному законодавстві щодо функціонування лікарських колегій, зокрема про конкурентні претензії згідно із законодавством про недобросовісну конкуренцію між конкуруючими лікарями у системі медичного страхування.

Також предметом комплексних досліджень у аспекті медичного права та його зв'язку з інформаційним правом розглядається комплексність спеціального законодавства. Наприклад, взаємозв'язок спеціальних юридичних законів протидії недобросовісній конкуренції та законодавства про рекламу стосовно лікарських засобів. У цьому правовому аспекті проблеми колізій правових норм екстраполюються на окремі види недобросовісної конкуренції із застосуванням Інтернет-технологій.

Ознаки правових колізії спостерігаються і у окремих спеціальних юридичних законах стосовно посягання на права особистості у взаємозв'язку із проявами недобросовісної конкуренції в Глобальному кіберпросторі.

У контексті інформаційних прав людини, громадянина спостерігається зв'язок між свободою вираження поглядів та правилами протидії недобросовісній конкуренції у міжнародній торгівлі. У цьому сенсі застосовується на практиці використання застереження про недобросовісну конкуренцію угоди TRIPS для припинення незаконного привласнення біологічних ресурсів.

У Глобальному кіберпросторі актуалізується правова охорона і захист електронних баз даних відповідно до законодавства про несправедливе надмірне ціноутворення згідно із директивними положеннями про недобросовісну практику торгівлі продуктами харчування та законодавством про конкуренцію. Це визначається зокрема у країнах Європейського Союзу.

Окремо пропонується звернути увагу на, так зване умовно у практиці, явище як «сірий маркетинг» у контексті права протидії недобросовісній конкуренції у юридичній площині використання промислових зразків та торгових марок. При цьому вступають у протиріччя інтереси окремих суб'єктів з ознаками недобросовісної конкуренції на місцевих ринках та політичні втручання. Стосовно зазначеного спостерігається недобросовісна конкуренція в таких секторах економіки як: нав'язування моди; фейкові новини у харчовій галузі тощо. У контексті правовідносин управління соціальними системами це сприяє збільшенню недовіри споживачів до окремих товарів, що є проявом недобросовісної конкуренції.

У контексті проблематики права щодо недобросовісної конкуренції в Глобальному кіберпросторі пропонується звернути увагу на несправедливі практики окремих компаній у секторі обслуговування комп'ютерів, надання доступу до Інтернету, соціальним мережам.

Стосовно проявів недобросовісної конкуренції у значенні як економічних злочинів пропонується також звернути увагу на такі: щодо споживчих кредитів; щодо санкції проти компаній та кредитних установ за несправедливі комерційні практики в секторі маркетингу інвестиційних продуктів; вплив ефективності правоохоронних органів та тривалість судових процесів в олігополістичному змаганні; проблеми рейдерства; інсайдерство на ринку акцій підприємств, цінних паперів, корпоративних поглинань.

У контексті аспектів економічної злочинності в Глобальному кіберпросторі пильної уваги науковців заслуговують на комплексні, міжгалузеві дослідження питання фінансування тероризму. Вони активізувалося на початку ХХІ століття. Окремими дослідниками зазначене, як проблематика комплексних наукових розвідок звертається на практику встановлення джерел фінансування так званих «повстанців» в окремих країнах, використання тероризму під прикриттям ідеологій громадянських війн. При цьому фінансування тероризму застосовується з джерел незаконного обігу наркотиків, зокрема і через так зване «відмивання грошей». У цьому аспекті протидії економічній злочинності через можливості Глобального кіберпростору значна роль належить функціонуванню спеціальним публічних органів фінансової розвідки.

Висновки

Висновки за результатами дослідження теми щодо теоретично-правових аспектів протидії економічній злочинності в Глобальному кіберпросторі пропонуються такі:

Розробка будь-якої складової державної політики має врахувати максимально різнобічні складові, аспекти сфери суспільного життя та базуватися на стратегії програмно-цільових, комплексного змісту заходах запобігання, профілактики та інших заходів протидії економічній злочинності, як інструменту підтримки відповідного, нормативно визначеного рівня національної економічної безпеки з урахуванням умов розвитку Глобального кіберпростору.

У порядку перспектив подальших досліджень нами визначено предметно-об'єктне поле науково-практичних проблем формування та реалізації державної політики в сфері запобігання та протидії економічній злочинності через емпіричний аналіз відповідного наукового знання за такою ознакою як економічна кіберзлочинність. Вона має стати предметом цільових міжгалузевих наукових досліджень з відповідним відображенням їх результатів у галузевому законодавстві країн та у міждержавному праві.

Список використаних джерел

1. Грицишен Д. О. Державна політика в сфері запобігання та протидії економічній злочинності. Монографія. Житомир. ЖДТУ. 2020. 300с.

2. Грицишен Д. О. Економічна злочинність як загроза державній безпеці: сутність та засоби протидії. Наукові праці МАУП. 2020. С. 74-86.

3. Грицишен Д. О. Оцінка рівня безпеки України як середовища поширення економічної злочинності за міжнародними рейтингами. Науковий вісник Ужгородського університету. 2020. №2. С. 10-21.

4. Грицишен Д.О. Передумови формування та реалізації державної політики в сфері запобігання та протидії економічній злочинності. Наукові перспективи. 2020. № 6. С. 32-42.

5. Грицишен Д.О., Супрунова І.В., Лисак С.П. Економічна злочинність як суспільне явище та загроза державній безпеці // Інвестиції: практика та досвід. - 2020. - № 24. - С. 140-151.

6. Драган І. О., Драган І.В. Формування та розвиток лідерства в системі державного управління. Наукові записки Львівського університету бізнесу і права. 2022. Вип.22.С.258-264

7. Драган І. О. Нонік В.В., Кравчук К.М. Вплив корупційної діяльності на економічну політику держави. Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: економіка, управління та адміністрування. 2019. №1(87). С.174-179.

8. Драган І. О. та інші. Основи публічного управління та антикорупційна діяльність. Навчальний посібник. / Є.Г.Карташов, А.П.Миколаєць, А.В.Антонов, Н.В.Дацій, Ю.В.Шпак; за заг. ред. Є.Г.Карташова, А.П.Миколайя. Київ. Освіта України. 2020. 304 с.

9. Цимбалюк В. С. Кіберпростір як компонент національної безпеки: політико-правовий аспект. The Russian-Ukrainian War (2014-2022): Historical, Political, Cultural-Educational, Religious, Economic, and Legal Aspects. Scientific monograph. Riga. Latvia. Baltija Publishing. 2022. С.1298-1305. DOI https://doi.org/10.30525/978-9934-26-223-4-163 URL: http://www.baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/book/237

10. Цимбалюк В. С. Кримінологічний аспект стратегії формування та розвитку електронного банкінгу. Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика) К. МНДЦ з проблем боротьби з організованою злочинністю РНБО України. 2007. №15. С.135-144.

11. Цимбалюк В. Кримінологічний аспект Інтернет-торгівлі. Малий і середній бізнес. 2007. №1. С.26-33.

12. Цимбалюк В. С. Методологія правової інформатики в систематизації податкового законодавства України як чинника боротьби з корупцією. Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). К. МНДЦ з проблем боротьби з організованою злочинністю. 2005. №11. С.176-184.

13. Цимбалюк В. Інформаційна безпека підприємницької діяльності: визначення сутності та змісту поняття за умов входження України до інформаційного суспільства (Глобальної кіберцивілізації). Підприємництво, господарство, право. 2004. № 3. С. 8891.

14. Цимбалюк В. С. Організація та координація боротьби з організованою транскордонною кіберзлочинністю. Право України. 2003. № 2. С. 26 - 30.

15. Цимбалюк В. С. Роль когнітивних факторів у боротьбі зі злочинами, що вчиняються з використанням комп'ютерних технологій організованими злочинними угрупованнями. Збірник наукових праць Харківського Центру по вивченню організованої злочинності спільно з Американським Університетом у Вашингтоні. Вип. 3. Харків. Право. Харківський Центр по вивченню організованої злочинності. 2002. С. 35-54.

16. Цимбалюк В. С. Кримінологічні аспекти вчинення правопорушень у сфері міжнародних економічних відносин із застосуванням інформаційних комп`ютерних технологій. Збірник наукових праць Харківського Центру по вивченню організованої злочинності спільно з Американським Університетом у Вашингтоні. Випуск шостий. Харків. Харківський Центр по вивченню організованої злочинності. 2003. С. 234-160.

17. Цимбалюк В. Ложкін В. Використання здобутків правової інформатики у боротьбі з корупцією. Правова інформатика. 2006. № 1(9). С.20-26.

Размещено на Allbest.ru