Посткризовий аналіз відновлення соціально-економічних систем

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут публічної служби та управління

Національний університет «Одеська політехніка»

Посткризовий аналіз відновлення соціально-економічних систем

Курносенко Лариса Володимирівна

кандидат економічних наук, доцент



Анотація

В роботі розкрито сутнісні характеристики основних складових елементів посткризового аналізу відновлення соціально-економічних систем. Охарактеризовано, що посткризовий аналіз відновлення соціально-економічних систем - це система спеціальних знань, які базуються на законах функціонування систем в умовах кризи, і направлені на оцінку, діагностику і прогнозування розвитку систем в процесі їх відновлення з метою прийняття ефективних управлінських рішень. Доведено, що посткризовий аналіз наскрізно охоплює основні етапи життєвого циклу кризи та ініціюється з метою оцінки втрат, спричинених кризою та вироблення механізмів посткризового відновлення. Визначено, що предметом посткризового аналізу є процеси і результати розвитку систем в процесі їх посткризового відновлення під впливом об'єктивних та суб'єктивних факторів. Виокремлено та графічно представлено основні класифікаційні ознаки видів посткризового аналізу: за характером об'єктів посткризового відновлення; за стадією розвитку кризової ситуації та стадією посткризового відновлення; за періодичністю; за організаційно-структурними рівнями посткризового управління. Доведено, що функції посткризового аналізу не обмежуються тільки аналізом причин кризи, а включають: визначення можливостей попередження кризи; розробку планів відновлення та розвитку; визначення пріоритетів у використанні ресурсів; оцінку процесу відновлення та соціального незадоволення відновлювальними заходами суб'єктів кризового управління; визначення форм інституційного співробітництва в ході посткризового відновлення. Визначено, що посткризовий аналіз складних соціально-економічних систем базується на загальнонаукових, економічних, політико-правових, соціологічних методах пізнання та інструментах Big Data аналітики. Доведено, що результатами посткризового аналізу можуть бути:

виправлення недоліків в організації кризового управління; вдосконалення підготовки публічних службовців з питань управління кризовими ситуаціями;

впровадження нових технологій антикризового управління; удосконалення механізмів співпраці суб'єктів антикризового управління; покращення репутації суб'єктів антикризового управління та сприяння довірі.

Ключові слова: посткризовии аналіз, відновлення соціально-економічних систем, публічне управління кризовими ситуаціями, посткризове відновлення, кризове управління.



Kurnosenko Larysa Volodymyrivna PhD in Economics, Docent, Associate Professor of Institute of Public Service and Management, Odessa Polytechnic National University, Odessa

Post-crisis analysis of the restoration of socio-economic systems

Abstract

The work reveals the essential characteristics of the main components of the post-crisis analysis of the restoration of socio-economic systems. It is characterized that the post-crisis analysis of the restoration of socio-economic systems is a system of special knowledge, which is based on the laws of functioning of systems in crisis conditions, and is aimed at evaluating, diagnosing and forecasting the development of systems in the process of their restoration in order to make effective management decisions. It has been proven that the post-crisis analysis comprehensively covers the main stages of the life cycle of the crisis and is initiated in order to assess the losses caused by the crisis and develop post-crisis recovery mechanisms. It was determined that the subject of post-crisis analysis is the processes and results of system development in the process of their post-crisis recovery under the influence of objective and subjective factors. The main classification features of types of post-crisis analysis are highlighted and graphically presented: according to the nature of post-crisis recovery objects; by the stage of development of the crisis situation and the stage of post-crisis recovery; by frequency; by organizational and structural levels of post-crisis management. It has been proven that the functions of post-crisis analysis are not limited to the analysis of the causes of the crisis, but include: determining the possibilities of crisis prevention; development of recovery and development plans; determination of priorities in the use of resources; assessment of the recovery process and social dissatisfaction with recovery measures of crisis management subjects; determination of forms of institutional cooperation in the course of post-crisis recovery. It was determined that the post-crisis analysis of complex socio-economic systems is based on general scientific, economic, political and legal, sociological methods of cognition and Big Data analytical tools. It has been proven that the results of post-crisis analysis can be: correction of shortcomings in the organization of crisis management; improvement of training of public servants on issues of crisis management; introduction of new anti-crisis management technologies; improvement of cooperation mechanisms of anti-crisis management subjects; improving the reputation of crisis management subjects and promoting trust.

Keywords: post-crisis analysis, restoration of socio-economic systems, public management of crisis situations, post-crisis recovery, crisis management.



Вступ

Постановка проблеми. Криза соціально-економічних відносин, викликана російсько-українською війною, перейшла в фазу експертної та наукової оцінки її руйнівних наслідків та аналізу потенціалу відновлення країни. Результатом застосування методології посткризового аналізу став представлений Національною радою з відновлення України від наслідків війни, що є консультативно-дорадчим органом при Президентові України Національний план відновлення України, в рамках якого визначено перелік, Національних програм для досягнення ключових результатів. Міжнародне обговорення Національного плану відновлення України відбулося в липні 2022 року на Конференції в Лугано, та в жовтні 2022 року на Берлінській конференції [8, 10]. Фундаментальними передумовами досягнення результативних показників Національного плану відновлення України є зміцнення інституційної спроможності держави на основі модернізація її функцій. Власне бачення щодо повоєнного відновлення України на основі модернізації держави та проведення широкого спектру євроінтеграційних реформ сформулювала Європейська комісія в оголошеному в травні 2022 року комюніке «Ukraine Relief and Reconstruction» [14]. Всі згадані документи місять аналітичну оцінку і незалежні аудиторські висновки щодо збитків, які були заподіяні України внаслідок військової агресії росії, та рекомендації щодо соціально-економічного відновлення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти сутності управління кризовими явищами і процесами розкривалися в роботах таких вчених як І. Ансофф, В.Авер'янов, В.Бакуменко, В.Василенко, В.Загорський, B. Захаров, О. Копилюк, В. Кошкін, С. Кован, Л. Ліготенко, А. Литвин, Є.Ляшенко, Ю. Прохорова, А. Панченко, О. Рудик, Д. Савчук, О. Терещенко, C. Телешун, В. Чернишова та ін. Однак в більшості наукових праць переважна увага зосереджена на сутності антикризового аналізу, як ключового складнику антикризового управління. Так, О. Вовчак, І. Кулиняк, Л. Гальків, М. Павлишин, Т. Горбенко, пропонують в якості превентивної діагностики кризових станів соціально-економічних систем для вироблення профілактичних заходів щодо їх запобігання використовувати комплекс показників, який має бути інтегрований в систему стратегічного планування і управлінської звітності [2]. На відміну від посткризового (ретроспективного) аналізу, антикризовий (перспективний) аналіз не віддзеркалює стану соціально-економічної системи в умовах кризи, не враховує впливу безлічі факторів, що спричиняють подальший процес її відновлення та розвитку. Необхідність ґрунтовного висвітлення наукового підходу щодо здійснення посткризового аналізу зумовило вибір даної тематики дослідження і її сучасну актуальність.

Метою статті є розвиток теоретичних засад посткризового аналізу відновлення соціально-економічних систем.



Виклад основного матеріалу

В науковій літературі посткризовий аналіз розглядається як елемент системи кризового управління, який надає можливість ретроспективно оцінити рівень збитків, завданих кризою і можливості системи щодо відновлення. В широкому сенсі посткризовий аналіз є системою спеціальних знань (теоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів та прийомів дослідження), які базуються на законах функціонування систем в умовах кризи, і направлених на оцінку, діагностику і прогнозування розвитку систем в процесі їх відновлення з метою прийняття ефективних управлінських рішень.

В.Василенко вбачає посткризовий аналіз одним із етапів аналітики кризового явища. На думку вченого він має ретроспективний характер і «здійснюється після розгортання кризи і ставить за мету набуття накопичення досвіду антикризового управління на перспективний період» [1, с.53].

О.Соколов вважає, що «наявність глибокого та прогнозного аналізу соціально-економічної та політичної ситуації є запорукою успішного виходу системи із кризової ситуації та подальшого успішного відновлення її розвитку» [11].

На думку Л.Кочубей та К.Гаврилюк, аналіз кризи, що виникла, здатен виявити «можливі причин її виникнення, глибину проникнення, локалізацію та масштаб, інтенсивність, тривалість та можливі наслідки» [4. с. 7].

Результати посткризового аналізу, який може виступати в формі незалежного аудиту, можуть бути використані для вдосконалення заходів і політик, спрямованих на покращення загального рівня національної безпеки країни [5. с. 262].

Аналіз посткризового відновлення соціально-економічних систем має на меті виявлення механізмів, які допоможуть ефективно відновити попередній рівень розвитку системи та забезпечити її подальший розвиток. Предметом посткризового аналізу є процеси і результати розвитку систем в процесі їх посткризового відновлення під впливом об'єктивних та суб'єктивних факторів.

На думку С.Іванова «в найзагальніших рисах, відновлення економіки можна трактувати як комплекс заходів у різних сферах господарської діяльності країни, спрямованих на відновлення її конкурентоспроможності, налагодження виробництва, підвищення рівня життя людей і внутрішнього та зовнішнього попиту на основі інноваційних підходів і технологій» [3, с.81].

На нашу думку, посткризове відновлення соціально-економічної системи - це процес повернення соціально-економічної системи до стану, що існував до кризи, або досягнення системою нової функціональності в умовах зміненої ситуації. Цей процес включає фінансові, економічні, соціальні, політичні та інші аспекти.

Досліджуючи особливості повоєнного відновлення України науковці наголошують, що основною метою управління цим процесом має бути «пошук моделі, яка б забезпечила одночасне вирішення численних гуманітарних проблем, проблем, пов'язаних із масовим руйнуванням інфраструктурного забезпечення, а також проблем, пов'язаних із потребою у пошуках нових джерел фінансових та матеріальних ресурсів, їх раціонального розподілу». Одним із засобів побудови такої моделі вчені називають посткризовий аналіз відновлення економіки країни [12].

Управління посткризовим відновленням необхідно для забезпечення стабільності та ефективності соціально-економічних систем, збереження їх здібності до розширення та розвитку після кризи. Це вимагає відповідного підходу до управління процесом відновлення та використання різноманітних підходів до аналізу його економічних, соціальних і політичних аспектів.

Посткризовий аналіз є важливим етапом управління посткризовим відновленням, який ініціюється з метою оцінки втрат, спричинених кризою та вироблення механізмів посткризового відновлення соціально-економічної системи. Посткризовий аналіз наскрізно охоплює основні етапи життєвого циклу кризи - від її виникнення до подолання.

Посткризовий аналіз розгортається із використанням двох методологічних підходів: загальнонаукового та спеціального.

Загальнонауковий підхід щодо аналізу систем в процесі їх посткризового відновлення містить систему знань щодо об'єкту і предмету аналізу; принципів та методів аналізу; мети і задач аналізу; організаційного, методичного та інформаційного забезпечення. Загальнонауковими підходами в посткризовому аналізі є: науковий, діалектичний, системний, комплексний та ситуаційний.

Спеціальні методологічні підходи використовуються у межах загальнонаукових методологічних підходів та уточнюють їх. Вони визначають загальну стратегію конкретного аналізу соціально-економічних систем відповідно до специфіки об єкта і предмета, можливостей їх вимірювання та представлення, мети і задач дослідження. До них відносяться структурний, функціональний, структурно-функціональний, історичний, генетичний, відтворювальнии, дескриптивним (описовии), дедуктивний, індуктивний, дедуктивно-індуктивний, нормативний (індикативний), рейтинговий та інші підходи [6, с.268].

Предмет посткризового аналізу визначає його задачі, серед яких головними є:

-Оцінка фактичних втрат соціально-економічної системи, заподіяних кризою;

-Підвищення наукової обґрунтованості прогнозів і планів відновлення, процесів, стандартів і нормативів розвитку в процесі їх розробки;

-Підвищення ефективності використовуваних в процесі відновлення ресурсів;

-Контроль виконання планів відновлення;

-Перевірка оптимальності управлінських посткризових рішень;

-Використання факторів впливу та наслідків кризи для подальшого розвитку системи;

-Оцінка рівня готовності та реагування на кризові ситуації.

Розмірковуючи над завданнями та характером об'єктів посткризового аналізу В.Лісовський наголошує, що «кризовий період розвитку держави потребує аудиту діяльності всіх соціальних інститутів, насамперед економічних та політичних, уточнення стратегічних пріоритетів розвитку держави, зміни системи принципів управління, перегляду системи цінностей, формування нової парадигми, яка передбачає розвиток соціально-політичних інститутів, поєднання публічних, державних і приватних інтересів, забезпечення механізму гарантування реалізації прав і свобод людини» [7, с.125].

Широке коло об'єктів посткризового аналізу, широкі понятійні межі його предмета, обумовлюють велику кількість його видів. В залежності від потреб посткризового управління можна виділити наступні види посткризового аналізу:

-за характером об'єктів посткризового відновлення: аналіз соціально- економічних та політико-правових інститутів посткризового відновлення; аналіз стадій посткризового відновлення і розвитку; аналіз процесів посткризового відновлення і розвитку; аналіз механізмів посткризового відновлення і розвитку (організаційного, правового, економічного, адміністративного, соціально-психологічного тощо).

-за стадією розвитку кризової ситуації та стадією посткризового відновлення: стадія стабілізації кризи, стадія спаду кризи, стадія завершення кризи, посткризова стадія, стадія винесення уроків (ретроспективний аналіз), перспективний щодо стадій відновлення;

-за періодичністю: в залежності від стадій посткризового відновлення і необхідності внесення коректив у плани, проекти, програми;

-за організаційно-структурними рівнями посткризового управління: міжнародний, національний, регіональний, місцевий, публічний господарський.



Рис.1. Класифікація видів посткризового аналізу Сформовано автором

посткризовий відновлення соціальний економічний

В процесі посткризового управління для обґрунтування управлінських рішень використовується сукупність різних видів посткризового аналізу. Наприклад посткризовий стан економіки характеризується динамічністю факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. В цих умовах важливу роль відіграє оперативний аналіз, характерними особливостями якого є комплексність та гнучкість методів обробки великих масивів інформації.

При здійсненні посткризового аналізу треба дотримуватися достатньо широкого кола принципів, які за змістом умовно можна поділити на групи: загальнонаукові; організаційні; правові; етичні.

Зміст процесу посткризового аналізу розкривають його функції, які включають оцінку дій управління щодо відновлення соціально-економічних систем, визначення можливостей для попередження криз, розробку нових планів розвитку та визначення пріоритетів у використанні ресурсів. У своїй сукупності ці функції допомагають зрозуміти проблеми, які виникли під час кризи, та використовувати їх для вдосконалення управління і розвитку в майбутньому. Функції посткризового аналізу не обмежуються тільки аналізом причин кризи, а включають наступні дії:

1. Визначення можливостей попередження криз. Посткризовий аналіз надає можливість визначити нові можливості для попередження криз та розвитку більш ефективних стратегій управління в майбутньому.

2. Розробка планів відновлення та розвитку. Посткризовий аналіз має за мету скорегувати існуючі або допомогти у розробці нових планів соціально-економічного розвитку, які відповідають новій ситуації і потребам відновлення.

3. Визначення пріоритетів відновлення. Функцією посткризового аналізу є визначення пріоритетів для майбутнього розвитку економіки та соціальної структури. Пріоритети можуть включати розвиток інфраструктури, створення робочих місць, підвищення якості життя населення, підвищення конкурентоспроможності країни та інші завдання. Посткризовий аналіз також може бути корисним у визначенні пріоритетів у використанні ресурсів та розробці стратегій ефективного управління ними.

4. Оцінка відновлення та виявлення соціального незадоволення його процесом. Оцінка ефективності процесу відновлення, який спрямований на забезпечення прогресу, економічної стійкості та соціальної стабільності, відіграє ключову роль у посткризовому аналізі та дозволяє визначити, які проекти були успішними та допомагає приймати рішення щодо кращого використання ресурсів та їх розподілу.

5. Визначення форм інституційного співробітництва в ході посткризового відновлення. Після аналізу причин кризи і результатів дій управління необхідно визначити форму інституційного співробітництва для попередження майбутніх криз. Це може бути коаліція уряду, бізнесу і громадських організацій, яка має за мету відновлення, забезпечення економічної стабільності та підвищення соціального рівня життя. Суб'єктами посткризового аналізу в публічному управлінні можуть бути органи і структури, які займаються питаннями антикризового управління та посткризового відновлення. Основними суб'єктами посткризового аналізу є:

1. Урядові та консультативно-дорадчі органи при Президентові України: міністерства та інші державні структури, координаційні, консультативно-дорадчі органи відповідальні за управління кризовими ситуаціями, розроблення та виконання плану антикризових дій. Слід нагадати, що в період пандемії коронавірусу при Президентові України було створено Координаційну раду з протидії поширенню COVID-19 як консультативно-дорадчий орган. Органом, відповідальним за розроблення Національного плану відновлення України в повоєнний час, є Національна рада з відновлення при Президентові України.

2. Органи місцевої влади, департаменти, відділи і служби місцевого рівня, які відповідають за організацію реагування на кризові ситуації: департаменти і відділи цивільного захисту, служби з надзвичайних і екстрених ситуацій тощо.

3. Наукові установи та дослідні центри. Академічні та дослідні установи, які спеціалізуються на наукових дослідженнях у галузі кризового управління та публічного управління можуть надавати експертну підтримку та рекомендації на основі своїх досліджень.

4. Громадські організації та незалежні консультанти з досвідом у кризовому управлінні та аналізі можуть бути запрошені для проведення посткризового аналізу у сфері публічного управління. Вони можуть бути залучені через різноманітні форуми, публічні слухання або залученні до консультативних органів з аналізу кризових ситуацій.

5. Міжнародні організації і донори. У разі кризових ситуацій, особливо в умовах високих ризиків глобальній безпеці, міжнародні організації та донори мають бути залучені у процес посткризового аналізу з метою оцінки та надання рекомендацій щодо політики та програм відновлення.

Зазначені суб'єкти справляють значний внесок у проведення посткризового аналізу, який забезпечується їх співпрацею і взаємодією, для отримання якісного аналізу та розробки ефективних стратегій відновлення і подальшого розвитку соціально-економічних систем.

Посткризовий аналіз відновленням соціально-економічних систем використовується суб'єктами управління для визначення механізмів управління системою в умовах кризи та посткризового відновлення.

Виокремлюючи етап посткризового відновлення як складник процесу кризового управління, Ю.Ясько вважає за необхідне на цьому етапі за допомогою аналізу, моніторингу, діагностики, аудиту віднайти ті засоби впливу на економічні процеси, які дозволять вчасно скоригувати та модифікувати економічну політику держави та забезпечать її економічне зростання [13].

Методами, що застосовують в процесі посткризового аналізу, є:

- Загальнонаукові методи аналізу - є важливим інструментом для систематичного дослідження, розуміння та пояснення проблем та процесів відновлення: аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія і моделювання, абстрагування і конкретизація, системний аналіз тощо.

-Економічні і статистичні методи є інструментом для збору, аналізу та інтерпретації економічних даних, необхідних для прийняття управлінських рішень. Вони допомагають визначити тенденції, зрозуміти взаємозв'язки та зробити точні прогнози щодо розвитку соціально-економічної системи в процесі її відновлення: порівняння, групування, балансовий, факторний, кластерний, графічний, індексний, кореляційний та регресійний аналіз, аналіз результативності та ефективності тощо.

-Політико-правові - допомагають оцінити сумісність політичних дій та процесів з вимогами законодавства, дозволяють оцінити ефективність політичних заходів та прогнозувати їхні наслідки в контексті досягнення стратегічних цілей відновлення соціально-економічних систем: правовий аналіз, аналіз політичного контексту, аналіз публічної політики, аналіз правозастосування, історичний аналіз, інституційний аналіз тощо.

-Соціологічні методи - використовуються для проведення емпіричних досліджень, збору даних та побудови концептуальних моделей. В контексті управління посткризовими процесами вони допомагають визначити рівень соціального напруження, зумовленого соціальними змінами в процесі розгортання кризи та посткризового відновлення: опитування, контент-аналіз, експеримент, спостереження, експертні оцінки, соціокультурний аналіз тощо.

-Методи прийняття управлінських рішень - необхідні для порівняння альтернатив та вибору оптимальних рішень в умовах управління посткризовим відновленням: метод дерева рішень, складання сценаріїв, аналіз альтернатив тощо.

-Методи аналізу великих даних, відомі як Big Data аналітика, використовують для обробки, аналізу і вивчення великих обсягів даних, які зазвичай неможливо або важко аналізувати за допомогою традиційних методів аналізу даних. Вони включають комплексний набір технік, алгоритмів та інструментів для отримання практичних висновків і інсайтів з таких обсягів даних. Це методи: аналіз часових рядів, машинне навчання (штучний інтелект), нейронні мережі, мережевий аналіз, обробка сигналів тощо.

Для з'ясування ролі посткризового аналізу у відновленні соціально- економічних систем важливо зважати на його аспектність - врахування при виробленні управлінських рішень різних аспектів управління системою: економічного, політичного, правового, статистичного, соціального, адміністративного тощо.

Прикладом застосування методології посткризового аналізу для цілей відновлення та розвитку економіки України, яка перебувала в кризовому стані з 2014 року, можна вважати затверджену Постановою КМУ від 03 березня 2021 року Національну економічну стратегію на період до 2030 року [9]. Для розрахунку стратегічних показників було застосовано економіко-статистичні методи та методи аналізу великих даних. Розділ 1 Стратегії наголошує, що для аналізу ефективності управління розвитком економіки застосований метод макроекономічної загальної рівноваги (computable general equilibrium). Основними критеріями ефективності управління, що мали б визначати об'єкт розвитку (національну економічну систему), є: генерування результатів на макроекономічному рівні, можливість швидкої побудови сценаріїв та вибору найкращого варіанта, врахування ініціатив щонайменше семи виробничих секторів. Прикладний характер моделей макроекономічної загальної рівноваги дозволяє оцінити кількісний вплив кризових факторів на економіку через порівняння значень відповідних показників у стані початкової та нової рівноваги, що виникла в результаті дії кризових факторів.

Після впровадження рекомендацій з посткризового аналізу суб'єкти управління мають вжити заходів для забезпечення кризового управління та відновлення, серед яких:

1. створення механізмів моніторингу і оцінки політик, процедур і практик кризового управління;

2. забезпечення навчання і навичок персоналу, постійної підготовки та тренування, проведення тренінгів та симуляцій на основі відповідних сценаріїв кризових ситуацій, удосконалення системи готовності до різних типів кризових ситуацій та змін;

3. розвиток співпраці та координації між суб'єктами кризового управління, проведення консультацій, зустрічей, організація обміну інформацією та спільне планування;

4. впровадження інноваційних методів посткризового аналізу для покращення ефективності та швидкості реагування на кризи;

5. формування резервів для постійного вдосконалення управління кризовими ситуаціями та забезпечення результативного відновлення після кризи.

Посткризовий аналіз допомагає вивчити уроки з кризової ситуації і імплементувати їх в стратегію майбутнього розвитку.



Висновки

Посткризовий аналіз соціально-економічних систем є важливим інструментом для розуміння та оцінки впливу кризових ситуацій на соціальний та економічний розвиток. Він допомагає зрозуміти причини та наслідки кризи, розробити стратегії використання ресурсів та визначити пріоритети для майбутнього розвитку економіки та соціальної структури, розробити необхідні заходи для покращення стійкості соціально-економічної системи та протидії майбутнім кризам. Посткризовий аналіз є інструментом адаптації системи до зміненого внутрішнього стану та умов зовнішнього середовища за допомогою специфічних методів, способів та прийомів для забезпечення відновлення системи та її подальшого розвитку. Однією із ключових задач посткризового аналізу є оцінка ефективності державних програм та проектів, які спрямовані на підтримку відновлення. Незалежно від того, чи була криза глобальною або локальною, її наслідки можуть виявлятися впродовж десятиліть. Тому аналіз посткризового відновлення має бути системним та тривалим. Аналіз посткризового відновлення є важливим етапом кризового управління, який допомагає оцінити процес відновлення та вдосконалити свою готовність до майбутніх кризових ситуацій.

Визначені підходи до посткризового аналізу відновлення соціально-економічних системи можна покласти в основу формування системи посткризових заходів та розробки стратегій відновлення соціально-економічних систем.

Подальшого дослідження потребують питання розробки механізму посткризового відновлення соціально-економічних систем на основі посткризового аналізу.



Література

1. Василенко В. О. Антикризове управління підприємством: навчальний посібник. К.: ЦУЛ. 2013. 504 с.

2. Вовчак О., Кулиняк І., Гальків Л., Павлишин М., Горбенко Т. Удосконалення діагностики кризи на підприємстві: фінансово-економічний зріз. F-inancial and C^redit Act^-vity Problems fTheory and Prnctice. 2021. 3(38)Ј¬292-303. https://doi.org/10.18371/fcaptp.v3i38.237459

3. Іванов С.В. Економічне відновлення і розвиток країн після збройних конфліктів та воєн: невтрачені можливості для України. Економіка України. 2019. № 1 (686) С.75-89.

4. Кочубей Л.О., Гаврилюк К. К. Класифікація політичних криз та їх основні ознаки. Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса, Сер.: Політичні науки. 2018. № 3. С.5-9. https://doi.org/10.31558/2617-0248.2018.3.1

5. Криштанович М., Варцаба В., Курносенко Л., Мунко Г., Чепець О. Розвиток публічного управління фінансово-економічною безпекою в сучасних умовах. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice. 2023. 1(48), 258-267. https://doi.org/10.55643/ fcaptp.1.48.2023.3958

6. КулікА.В. Теорія економічного аналізу: навч.посібн. К.: ДПВид.дім. «Персонал». 2018.452 с.

7. Лісовський В. Розвиток резільєнтності у зміцненні національної безпеки України в умовах глобалізаційних викликів. Вісник Львівського університету. Серія філос.- політолог. студії. 2020. Випуск 32, c. 120-127. https://doi.org/10.30970/PPS.2020.32.16

8. План повоєнного відновлення України. Національна рада з відновлення Президентові України. 2022. https://recovery.gov.ua

9. Про затвердження Національної економічної стратегії на період до 2030 року: Постанова КМУ від 3.03.2021 р. № 179. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/179- 2021-%D0%BF#Text

10. Проект плану заходів з відновлення України від наслідків війни. Національна рада з відновлення при Президентові України. 2022. https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/ nacionalna-rada-z-vidnovlennya-ukrayini-vid-naslidkiv-vijni/robochi-grupi

11. Соколов О.С. Механізми публічного управління в подоланні криз у незалежній Україні. 2021. Том 32 (71) № 3. https://doi.org/10.32838/2663-5984/2021/3.44

12. Хмарська І.А., Кучерява К.Я., Клімова І.О. Особливості післявоєнного відновлення економіки України. Економіка та суспільство. 2022. №42. https://doi.org/ 10.32782/2524-0072/2022-42-31

13. Ясько Ю.І. Розвиток конкуренції, як фактор посткризового відновлення економіки. Ефективна економіка. 2020. №10. https://doi.org/10.32702/2307-2105-2020.10.64

14. COM 233, Ukraine relief and reconstruction. 2022. https://eur-lex.europa.eu/legal- content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A52022DC0233



References

1. Vasylenko V. O. (2013). Antykryzove upravlinnia pidpryiemstvom. [Anti-crisis management of the enterprise], Kyiv. 504 p. [in Ukrainian]

2. Vovchak, O., Kulinyak, I., Halkiv, L., Pavlyshyn, M., & Horbenko, T. (2021). Udoskonalennia diahnostyky kryzy na pidpryiemstvi: finansovo-ekonomichnyi zriz [Improving crisis diagnostics at the enterprise: financial and economic section]. Problem;y teorii tapraktyky finansovo-kredytnoi diialnosti - Financial and Credit Acti^vity Problems of Theory and Practice, 3 (38), 292-303. https://doi.org/10.18371/fcaptp.v3i38.237459 [in Ukrainian]

3. Ivanov S.V. (2019). Ekonomichne vidnovlennia i rozvytok krain pislia zbroinykh konfliktiv ta voien: nevtracheni mozhlyvosti dlia Ukrainy [Economic recovery and development of countries after armed conflicts and wars: unmissable opportunities for Ukraine], Ekonomika Ukrainy -Economy of Ukraine, № 1 (686), pp. 75-89. [in Ukrainian]

4. Kochubei L.O., Havryliuk K. K. (2018). Klasyfikatsiia politychnykh kryz ta yikh osnovni oznaky. [Classification of political crises and their main features]. VisnykDonetskoho natsionalnoho universytetu imeni Vasylia Stusa, Ser.: Politychni nauky - Bulletin of the Vasyl Stus Donetsk National University, Ser.: Political Sciences. № 3. p.5-9. https://doi.org/10.31558/2617- 0248.2018.3.1 [in Ukrainian]

5. Kryshtanovych, M., Vartsaba, V., Kurnosenko, L., Munko, G., & Chepets, O. (2023). Development of public management of financial and economic security in modern conditions. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 1 (48), 258-267. https://doi.org/10.55643/fcaptp.L48.2023.3958 [in English]

6. KuYik AN. (2018~). Teoriia ekonomichnoho analizu [Theory of economic analysis]. Kyiv. p. 452. [in Ukrainian]

7. Lisovskyi V. (2020). Rozvytok rezilientnosti u zmitsnenni natsionalnoi bezpeky Ukrainy v umovakh hlobalizatsiinykh vyklykiv. [Development of resilience in strengthening the national security of Ukraine in the face of globalization challenges]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filos.-politoloh. Studii - Bulletin of Lviv University. Philosopher-political scientist series. studio. Issue 32, p. 120-127. https://doi.org/10.30970/PPS.2020.32.16 [in Ukrainian]

8. Plan povoiennoho vidnovlennia Ukrainy (2022). Post-war reconstruction plan of Ukraine. Natsionalna rada z vidnovlennia pry Prezydentovi Ukrainy - National Recovery Council under the President of Ukraine. https://recovery.gov.ua [in Ukrainian]

9. Pro zatverdzhennia Natsionalnoi ekonomichnoi stratehii na period do 2030 roku (2022) [On the approval of the National Economic Strategy for the period until 2030]. Postanova KMU № 179 - Resolution of the CMU No. 179. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/179- 2021-%D0%BF#Text [in Ukrainian]

10. Proekt planu zakhodiv z vidnovlennia Ukrainy vid naslidkiv viiny (2022) [The draft plan of measures for the recovery of Ukraine from the consequences of the war]. Natsionalna rada z vidnovlennia pry Prezydentovi Ukrainy - National Recovery Council under the President of Ukraine https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/nacionalna-rada-z-vidnovlennya-ukrayini-vid-naslidkiv-vijni/ robochi-grupi [in Ukrainian]

11. Sokolov O.S. (2021ЎўMekhanizmy publichnoho upravlinnia v podolanni kryz u nezalezhnii Ukraini. [Mechanisms of public management in overcoming crises in independent Ukraine]. Tom 32 (71) № 3. https://doi.org/10.32838/2663-5984/2021/3.44 [in Ukrainian]

12. Khmarska I., Kucheriava K., & Klimova I. (2022) Osoblyvosti pisliavoiennoho vidnovlennia ekonomiky Ukrainy [Peculiarities of the post-war economic recovery of Ukraine] Ekonomika ta suspilstvo - Eco^o^^ and society. №42. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022- 42-31 [in Ukrainian]

13. Yasko Y. (2020) Rozvytok konkurentsii, yak faktor postkryzovoho vidnovlennia ekonomiky [The development of competition as a factor of post-crisis recovery of the economy]. Efektyvna ekonomika - Efficient economy. №10. https://doi.org/10.32702/2307-2105-2020.10.64 [in Ukrainian]

14. COM (2022) 233, Ukraine relief and reconstruction. https://eur-lex.europa.eu/legal- content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A52022DC0233 [in English]

Размещено на Allbest.ru