Діджиталізація бізнесу в умовах воєнного стану

Дослідження дозволяє отримати уявлення про переваги цифровізації для бізнесу під час воєнного стану, виклики, пов'язані з впровадженням цифрових технологій, та політику, необхідну для сприяння цифровізації. Це може допомогти бізнесу ефективно впроваджувати цифрові технології, а політикам - розробляти політику, яка сприятиме економічному зростанню та стійкості.

Вступ

Постановка проблеми. Останніми роками в Україні відбуваються значні трансформації в економіці, з особливим акцентом на діджиталізацію. З введенням воєнного стану країна була змушена швидко адаптуватися до нових викликів, включаючи геополітичну напруженість та економічні санкції. У відповідь на це Україна запровадила платформу дій для вирішення цих проблем, включаючи діджиталізацію бізнес-сектору. Це платформа Дія [2], яка дозволяє прискорити вирішення проблем внаслідок введення воєнного стану.

Важливим аспектом зусиль України у сфері цифровізації є її прагнення перетворитися із сировинної країни на індустріальну [1]. Цей зсув вимагає значних інвестицій у нові технології та інфраструктуру для підтримки передового виробництва та виробничих процесів. Впроваджуючи цифрові технології, Україна прагне підвищити свою продуктивність, конкурентоспроможність та економічне зростання.

Для того, щоб на ринку сформувалась достатня кількість підприємств, які готові використовувати цифрові технології у своєму виробництві, важливе формування доступного для підприємницької діяльності середовища.

На сьогодні найбільш нагальною проблемою для розвитку цифрового бізнесу є аспект фінансування. Щоб вирішити це питання, урядом впроваджено платформи для інвестиційних проєктів [3]. Ці платформи забезпечують спрощений підхід для іноземних інвесторів до визначення та оцінки потенційних інвестиційних можливостей у країні. Метою цих платформ є залучення іноземних інвестицій в Україну та створення нових робочих місць і економічних можливостей для її громадян.

Незважаючи на виклики, пов'язані з воєнним станом, Україна досягла значного прогресу у своїй цифровізації. Країна реалізувала низку ініціатив, спрямованих на створення сприятливого бізнес-середовища, включно з податковими стимулами та регуляторними реформами. Ці заходи допомогли залучити інвестиції та підтримати зростання цифрового бізнесу в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання діджиталізації стає все більш актуальним в останні роки через постійний технологічний прогрес та широке використання цифрових інструментів і платформ. Таким чином, важливо вивчити наслідки діджиталізації в різних сферах і дослідити можливості, які вона відкриває. Розуміння того, як цифрові технології можуть бути інтегровані в різні сектори економіки та повсякденне життя, може призвести до створення нових бізнес-моделей, інноваційних продуктів та послуг, а також підвищення ефективності та продуктивності. Тема використання цифрових технологій для розвитку різних галузей економіки та аспектів повсякденного життя широко досліджена в науковій літературі. Цю тему досліджували такі науковці, як Олешко Т. І., Касьянов Н. В., Смерічевський С. Ф. [4], Кириченко М. [5], Вдовиченко Ю. В. [6]. Ці науковці проаналізували особливості розвитку цифрових технологій та цифрової економіки, надали уявлення про їх вплив на суспільство та економіку. Попри наявні дослідження вкрай бракує досліджень, що відповідають сучасним реаліям - розвиток цифрових технологій для бізнесу в умовах воєнного стану.

Мета дослідження - визначити напрями розвитку цифрових технологій для розвитку бізнесу в умовах війни.

Викладення основного матеріалу

Запровадження воєнного стану у 2022 році мало значний вплив на українську економіку, зокрема на цифровий сектор. Згідно зі звітом «Україна. Швидка оцінка збитків та потреб у відновленні», війна завдала значних збитків на суму 6,7 млрд доларів США, причому найбільша частка втрат припадає на операторів фіксованого та мобільного зв'язку - 6 млрд доларів США. Поштові компанії та стартапи в секторі інформаційних технологій також постраждали: їхні збитки склали 0,1 млрд доларів США та 0,04 млрд доларів США відповідно. Найбільше постраждали Донецька, Харківська, Херсонська та Запорізька області, на які припадає 67% збитків, понесених телекомунікаційними операторами. У звіті підкреслюється необхідність короткострокових заходів з відновлення на загальну суму 1,3 мільярда доларів США [7]. бізнес діджиталізація воєнний

Оголошення воєнного стану в Україні та активна фаза бойових дій дестабілізували економіку країни, що призвело до паралічу більшості підприємств. Однак уряд запровадив низку заходів для підтримки бізнесу в цей складний період.

* Скасування вимог щодо ліцензій та дозволів. Український уряд скасував вимоги щодо отримання ліцензій та дозволів для більшості видів діяльності, що полегшило ведення бізнесу. Цей крок зменшив бюрократичні процедури, дозволивши бізнесу зосередитися на своїй діяльності та сприяти економічному зростанню країни.

• Лібералізація трудових відносин. Зміни до Кодексу законів про працю були спрямовані на лібералізацію трудових відносин у період воєнного стану. Цей крок дозволив бізнесу пристосуватися до мінливих ринкових умов, підвищивши його гнучкість та адаптивність.

• Податкові новації. Закон про внесення змін до Податкового кодексу запровадив новий тимчасовий механізм оподаткування для суб'єктів господарювання. Цей механізм дозволив компаніям з доходом до 10 мільярдів гривень стати платниками єдиного податку 3-ї групи. Перевагами цього механізму були ставка податку 2% від доходу, замість 18% податку на прибуток підприємств, відсутність обмежень щодо кількості працівників, а також відсутність оподаткування ПДВ операцій на території України. Крім того, зміни передбачали призупинення перебігу строків, встановлених Податковим кодексом на період воєнного стану. Крім того, були скасовані штрафні санкції за несвоєчасне подання звітності, а також скасовані перевірки на період дії воєнного стану, за винятком фактичних перевірок.

• Спрощено вимоги до маркування харчових продуктів. Український уряд спростив вимоги до маркування харчових продуктів, дозволивши операторам ринку харчових продуктів та кормів, які не змогли виконати вимоги щодо інформації про імпортовані харчові продукти, продавати продукцію з інформацією іноземною мовою. Цей крок спростив роботу бізнесу, зменшивши навантаження на нього та полегшивши рух товарів.

• Підтримка фермерів та проведення планової посівної кампанії. Український уряд підтримав фермерів та провів планову посівну кампанію, знизивши ціни на пальне та запобігши його потенційному дефіциту. Уряд дозволив продаж та використання бензину та дизельного палива, що відповідають екологічним стандартам Євро-2 та Євро-3, встановив нульову ставку акцизного податку на бензин, інші нафтопродукти, важкі дистиляти, скраплений газ, пропан та ізобутан, а також знизив ставку ПДВ на операції з продажу пального з 20% до 7%. Ці заходи знизили вартість пального, що полегшило аграріям проведення посівної кампанії.

• Форс-мажорні обставини. Торгово-промислова палата України підтвердила настання форс-мажорних обставин у зв'язку з початком війни з Росією, що дозволило бізнесу відтермінувати виконання контрактних зобов'язань.

• У рамках зусиль з реконструкції уряд прагне модернізувати свою інфраструктуру, інвестуючи в цифрові технології. Наприклад, у травні 2022 року український уряд оголосив про плани створення національної інноваційної екосистеми для сприяння інноваціям та підприємництву в країні [9]. Ця ініціатива спрямована на використання технологій для створення нових робочих місць та залучення інвестицій в країну, що в кінцевому підсумку сприятиме економічному зростанню та соціальному розвитку.

Увага уряду до цифрової трансформації не обмежується лише економікою, а й поширюється на соціальні послуги, включаючи охорону здоров'я, освіту та державне управління. Наприклад, Міністерство цифрової трансформації очолює зусилля з оцифрування послуг у сфері охорони здоров'я, включаючи електронні медичні картки та телемедицину. Такі ініціативи мають потенціал для покращення доступу до медичної допомоги та зменшення витрат, що в кінцевому підсумку принесе користь населенню.

Хоча війна завдала значної шкоди українській економіці, прихильність уряду до цифрової трансформації дає можливість відновити та модернізувати країну. Зусилля з відбудови в поєднанні з можливостями сучасних технологій надають унікальну можливість для створення інноваційних рішень та стимулювання сталого зростання.

Одним з основних аспектів цифровізації економіки є сприяння розвитку доступного фінансування бізнесу, яке є необхідним для розвитку нових технологій. Це вимагає залучення додаткового капіталу в Україну та надання бізнесу доступу до доступного фінансування. Для залучення додаткового капіталу в Україну рекомендовано здійснювати низку урядових заходів.

Таблиця 1. Напрями залучення додаткового капіталу в Україну для фінансування цифрового розвитку

Рис.1. Значення малого і середнього ІТ-бізнесу в експорті України [10]

Стимулювання розвитку цифровізації малого бізнесу під час війни вимагає інноваційних стратегій, здатних вирішити унікальні виклики, з якими стикається бізнес у цей період. Розглянемо ключові напрями стимулювання цифрового розвитку малого бізнесу в умовах війни.

• Забезпечення доступу до цифрової інфраструктури. Малий бізнес на територіях, охоплених війною, часто не має доступу до цифрової інфраструктури, такої як високошвидкісний інтернет та надійне електропостачання. Уряди та приватні організації можуть допомогти, надавши доступ до цифрової інфраструктури через субсидії або державно-приватне партнерство. Це може допомогти малому бізнесу подолати фізичні бар'єри на шляху цифрового розвитку та скористатися перевагами нових технологій.

• Заохочувати навчання цифровим навичкам. Власники та працівники малого бізнесу можуть не мати необхідних цифрових навичок для ефективного впровадження та управління цифровими інструментами. Тому проведення тренінгів та освітніх програм з цифрових технологій може допомогти заповнити цю прогалину в знаннях та сприяти цифровому розвитку малого бізнесу.