Глобальна продовольча безпека: стан, проблеми та напрями забезпечення

Основні напрями забезпечення продовольчої безпеки та сприяння вирішенню глобальної продовольчої проблеми, які наразі використовуються, показали недосконалість в умовах додаткових криз. Тому необхідним є модернізація поточних і пошук нових напрямів розв'язання глобальної продовольчої проблеми в контексті методів та інструментів міжнародної торговельної інтеграції на глобальному рівні, які зможуть ефективно відповісти на нові кризові явища.

Наразі до найефективніших методів розв'язання глобальної продовольчої проблеми у контексті агровиробництва на глобальному рівні, які слід продовжувати здійснювати для належного розвитку цієї сфери, слід віднести:

допомога фермерам, особливо сімейним, стати ефективнішими у виробництві їх продукції. Це може бути забезпечено за допомогою системного підходу, який включатиме інвестиції в інфраструктуру та освіту, забезпечення реєстрації земельних ділянок та прав власності, підтримку досліджень для збереження дефіцитних ресурсів та сприяння агробіоріз- номаніттю. Крім того, для окремих категорій населення необхідно підготувати програми забезпечення, такі як схеми соціального страхування та прямі виплати;

припинення субсидування та будь-якої іншої допомоги від уряду виробникам сільськогосподарської продукції, яка спотворює ринок. Підвищення доходів фермерів за рахунок встановлення високих цін всередині країни та торгових бар'єрів, що утримують імпорт, має тільки короткотерміновий ефект, який в кінцевому результаті призведе до зростання цін для споживачів, посилить тиск на природні ресурси та бі- орізноманіття, а також посприяє збільшенню викидів парникових газів;

закріплення усіх необхідних правил і реформ на міжнародному рівні та створення дієвого механізму регулювання та контролю за їх виконанням.

Важливим кроком на шляху до забезпечення справедливої конкуренції у сфері агровиробництва та торгівлі сільськогосподарськими товарами була Угода Світової організації торгівлі про сільське господарство, укладена в 1995 р. Метою Угоди було спрощення доступу до ринків сільськогосподарської продукції та зменшення субсидії виробникам сільськогосподарської продукції, надання яких викривлює торгівлю Переговори Дохійського раунду СОТ: питання, що стосуються сільського господарства / Інститут економічних досліджень і політичних консультацій. 2015. URL: http://www.ier.com.Ua/files//publications/ Books/ 5 .WT O_Doha_Round_Negotiation .pdf, Угода СОТ про сільське господарство. - URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_005#Tex. Угода СОТ про сільське господарство посприяла значному зростанню торгівлі сільськогосподарськими товарами і це був своєрідний перший крок у розв'язанні глобальної продовольчої проблеми.

Умови, передбачені Угодою, давали значні можливості для впливу на аграрну сферу і зовнішню торгівлю країн - учасниць СОТ, але з часом виявилося, що розвинені країни отримують більше вигоди від цієї Угоди, ніж країни, що розвиваються. Насамперед це виявилося у внутрішній підтримці аграрної сфери, яка повинна була зменшитися за рахунок скорочення субсидій «жовтої скриньки», проте розвинені країни збільшили два інші види субсидій, в результаті чого збільшилася загальна внутрішня підтримка сільського господарства. Крім того, субсидування експорту залишилося і надалі високим, адже розвинені країни скоротити бюджетні витрати на 36 %, а загальна кількість експорту покривається субсидіями на 21 %. Тому другим кроком, який нівелює прогалини Угоди про сільське господарство, повинні були виступити результати Дохій- ського раунду переговорів у рамках СОТ.

У межах цих переговорів ключові питання щодо сільського господарства стосувалися зменшення внутрішньої підтримки виробництва, зниження тарифів на імпорт продуктів харчування та скорочення експортних субсидій. Очікувалося, що розвинені країни зменшать субсидії для власних сільськогосподарських виробників, що дуже викривлює торгівлю, а країни, що розвиваються, зможуть підтримувати свою сільськогосподарську сферу у такий спосіб, щоб не шкодити іншим країнам Elliott K. Food Security in Developing Countries: Is There a Role for the WTO? Center for Global Development. 2015. URL: https://www.cgdev.org/publication/food-security-developing-countries-there-role-wto, Matthews A. Trade rules, food security and the multilateral trade negotiations. European Review of Agricul-tural Economics. 2014. P. 511-535. DOI: 10.1093/erae/jbu017. Проте Дохійський раунд затягнувся і розробка угоди, яка задовольнить усіх країн - членів СОТ, виявилася майже неможливою. Крім того, відбулося багато змін на світовому ринку: збільшилася кількість двосторонніх торговельних угод; відчутну роль у торгівлі товарами агровироб- ництва почали займати Бразилія, Індія та Китай; у деяких країн, що розвиваються, почалась масова внутрішня підтримка аграрного сектору; у розвинених країн змінився тип внутрішньої підтримки та інше Bo^t A., Laborde D. Food security and international trade. International Growth Centre. 2017. URL: https://www.theigc.org/blog/food-security-international-trade/. Усі ці нюанси вплинули на перемовини і заблокували їх на рівні невирішенос- ті. Багато науковців дотримуються думки, що відновити Дохійський раунд і завершити його бажаними результати складно, тож найкращим буде рішення про початок нового раунду, який врахує усі сучасні тенденції і посприяє вирішенню глобальної продовольчої проблеми.

Основні заходи, які варто вжити СОТ для початку нового раунду переговорів та покращення продовольчої безпеки у країнах з різним економічним рівнем, можна визначити так:

сприяти регулярному оновленню та консолідації ключових питань щодо сільського господарства на багатосторонній основі, а не здійснювати великі прориви раз на десятиліття Ibid.;

встановити адвалорні тарифи (відсоток від імпортної ціни) та не використовувати спеціальні тарифи (за одиницю товару), які забезпечують більший захист, коли ціни низькі та менший захист, коли ціни високі;

вирішити проблему асиметричності інформації шляхом підвищення рівня прозорості для усіх членів СОТ щодо політики внутрішньої підтримки сільського господарства та експортних обмежень інших;

розширити питання до обговорення таким чином, щоб дозволити розвиненим країнам прийняти амбітне скорочення сільськогосподарських тарифів на користь країн, що розвиваються, але з перевагою для перших у інших питаннях Josling T. The WTO, Food Security and the Problem of Collective Action: Conference on Food Price Volatility, Food Security and Trade Policy, 18-19 September 2014. World Bank, Washington, DC, 2014;

розробити правила міжнародної торгівлі, які сприятимуть агробіо- різноманітності ферм, та стимулювати діяльність найбільш агробіорізно- манітних ферм шляхом зниження експортних тарифів, тим самим підтримуючи невеликих фермерів, які перебувають у соціально, економічно та екологічно небезпечному середовищі;

продовжити пошуки дієвого механізму захисту, який би дозволив країнам, що розвиваються, знизити граничні тарифні ставки, не побоюючись стрибка імпорту, що може негативно вплинути на внутрішнє ви- робництво Fernandez-Wulff P. International Trade and Food Security: Can Agrobiodiversity Reconcile Both? United Nations Peace and Progress. №1 (1). P. 18-32.

Кожен із цих заходів окремо та усі загалом можуть відіграти ключову роль не тільки у забезпеченні сталого розвитку сільського господарства на міжнародному рівні, але підвищенню продовольчої забезпеченості у кожній з країн світу.

Вагома роль України у розв'язанні глобальної продовольчої проблеми є вкрай суперечливою, адже, з одного боку, конкурентні переваги країни на міжнародному ринку агротоварів забезпечуються латентним потенціалом їх виробництва, що значно перевищує потреби внутрішнього ринку, проте, з другого боку, ресурсна орієнтація українського експорту, яка характеризується непостійним попитом і значною ціновою мінливістю, та низька конкурентоспроможність агротоварів унеможливлює подальший належний розвиток аграрної сфери. Тому тільки за умови розвитку аграрного сектора відповідно до інноваційного типу і проведення ефективної торговельної політики Україна може зайняти лідируючу позицію у глобальному продовольчому забезпеченні. Наявні сприятливі умови та передові позиції на міжнародних аграрних ринках у розрізі окремих товарних груп формують необхідний базис для розвитку аграрного сектору України. Тому пріоритетними напрями розвитку аграрного сектору України може стати: використання латентного потенціалу виробництва агротоварів, який перевищує потреби внутрішнього ринку, запровадження програм розвитку сільських територій та інфраструктури, стимулювання прямих іноземних інвестицій, застосування новітніх технологій та інновацій, інтелектуалізація зовнішньої торгівлі, модернізації й роботизації логістичних процесів, підвищення конкурентоспроможності продукції, стимулювання експорту готової продукції та товарів з високою доданою вартістю, географічна диверсифікація експорту, підвищення рівня внутрішньогалузевої спеціалізації (виробництво зернових та зернобобових культур, кукурудзи на зерно, насіння соняшнику, пшениці, молока, свиней на м'ясо, ріпака, ячменю, яєць курячих, великої рогатої худоби на м'ясо та цукрових буряків) та міжнародної спеціалізації - виробництво органічної агропродовольчої продукції та товарів з високою доданою вартістю (сири, шоколад, цукор тощо).

Поточні кризи, викликані пандемією внаслідок covid-19 та повномасш- табним військовим вторгненням російської федерації в Україну, наглядно розкрили проблемні місця у сфері продовольчої безпеки країн та загострила увагу на продовольчих ланцюгах поставок і наслідках, які пов'язані зі збоєм у їхній роботі, зростанням безробіття, яке призводить до зменшення доходів та бідності значної верстви населення, важливості робочих мігрантів, без яких збори врожаю можуть зазнати загрози та інших проблемних місцях, які потребують негайних заходів по їх ліквідації. Тому запропоновано основні напрями розвитку торговельної інтеграції у глобальному продовольчому забезпеченні, яких варто дотримуватися для зменшення наслідків непередбачуваних криз різних проявів (рис. 4). Зокрема, сприяння регіональній співпраці для рівномірного розподілу продовольства; посилення соціальних програм допомоги найбільш вразливим верствам, які виокремлено в дослідженні у чотири групи: хронічно голодуючі люди, дрібні фермери, діти (з обмеженими можливостями та з малозабезпечених сімей) і люди з регіонів, небезпечних для життя; впровадження інноваційних технологій підвищення продуктивності агровиробництва; стала та результативна підтримка дрібних агровиробників.

Рис. 4. Пріоритетні напрями розв'язання глобальної продовольчої проблеми в контексті методів та інструментів міжнародної торговельної інтеграції на глобальному рівні

Джерело: власні розробки авторів.

Отже, глобальні виклики та загрози, які виникають перед світовою спільнотою, прямо чи опосередковано впливають на агропродовольчий стан країн та їх продовольчу забезпеченість. За досліджуваний період у майже два десятиліття обсяг експорту сільськогосподарських товарів зазнавав впливу різних факторів, проте крива динаміки обсягу експорту агропродовольчої продукції показує, що коливання були не такими значними, як для загального обсягу експорту товарів. Це підтверджує той факт, що сфера сільського господарства відносно стійка до глобальних проявів нестабільності. Проте поточна криза, викликана пандемією внаслідок covid-19, наглядно розкрила проблемні місця у сфері продовольчої безпеки країни та загострила увагу на продовольчі ланцюги поставок та наслідки, які пов'язані зі збоєм у їх роботі; зростання безробіття, яке веде до зменшення доходів та бідності значної верстви населення; важливості мігрантів-робочих, без яких збори врожаю можуть зазнати загрози та інші проблемні місця, які потребують не просто додаткової уваги, а негайних заходів по їх ліквідації.

Висновок

У контексті сталого економічного розвитку глобальна продовольча проблема посідає ключову роль, адже, з одного боку, вона породжує серйозні виклики на шляху до сталого економічного розвитку людства, проте, з другого боку, лише стабільний економічний розвиток може стати запорукою подолання проблеми голоду та недоїдання у світі. Центральне місце продовольчої проблеми серед усіх глобальних проблем людства спричинює критичну необхідність її вирішення для досягнення глобальних "Цілей 2030", адже продовольча забезпеченість виступає їх основою взаємопов'язаності. Ключові причини посилення глобальної продовольчої проблеми згруповано у такий спосіб: економічні - низький рівень життя та крайня бідність населення, недостатні темпи економічного зростання, несправедливість світових умов торгівлі продовольством, неефективне державне управління; екологічні - зміна кліматичних умов, екстремальні погодні явища, зменшення родючості орних земель, виснаження сільськогосподарських ресурсів та забруднення води; соціальні - кваліфікаційно-технологічна неспроможність до сучасного ведення агробізнесу, збройні конфлікти та війни, особливо небезпечні захворювання.

Регулювання ринку товарів агровиробництва та забезпечення продовольчої безпеки для населення здійснюється на глобальному, міждержавному, національному, місцевому, соціальних груп населення та сімейному рівнях. Зокрема, на глобальному рівні виокремлено міжнародні організації універсальної дії та спеціалізовані міжнародні організації розв'язання глобальної продовольчої проблеми. Ключове місце серед міжнародних організацій універсальної дії належить Світовій організації торгівлі, яка вбачає розв'язання глобальної продовольчої проблеми саме

через міжнародну торгівлю. Вагому значущість також відіграють неформальні коаліції та угруповання, такі як Кернська група, G-20 і G-33. Для комплексного та системного моніторингу ефективності міжнародної торговельної інтеграції в контексті забезпечення продовольчої безпеки кра- їн-учасниць запропоновано матричний формат впливу міжнародної торговельної інтеграції на розв'язання глобальної продовольчої проблеми за інтеграційно-інструментальним та продовольчо-цільовим векторами.

Продовольчий стан країн визначено за здатністю країни не лише за рахунок власних ресурсів забезпечити продуктами харчування потреби населення країни, а й з активним використанням переваг міжнародного співробітництва, зокрема, імплементування окремих аспектів аграрної політики розвинених країн у політику країн, що розвиваються, що посприяє не тільки зростанню врожайності, покращенню продовольчої забезпеченості країни, а й досягненню більшої частки у експорті товарів на глобальному ринку та покращенню економічної безпеки країни загалом. Розраховано усереднені показники врожайності основних груп товарів у різних країн дозволили встановити, що крім розвинених країн, високі показники врожайності показали також деякі з країн-лідерів з експорту сільськогосподарських товарів, такі як Бразилія, Індонезія та Мексика. Це є результатом ефективного ведення сільського господарства за допомогою аграрної політики, що включає підтримку сфери агровиробництва з боку держави, залучення іноземних інвестицій та імплементація результатів науково-технічного прогресу в усі стадії сільськогосподарського виробництва. Для оцінки впливу виробництва агротоварів та економічного стану в країні на поширеність недоїдання використано модель множинної регресії. За результатами встановлено обернену залежність між рівнем недоїдання та показниками індексу виробництва продукції і ВВП на душу населення, тобто стале економічне зростання та агровиро- бництво чинять прямий вплив на зменшення поширеності недоїдання. Крім того, до 2023 р. очікується зменшення поширеності недоїдання у всіх регіонах світу, зокрема, найвищий темп зменшення поширеності недоїдання очікується у Латинській Америці і на Карибах, а найнижчий - в Європі та Центральній Азії.

Виходячи з викладеного, зроблено такі висновки щодо негативного впливу коронавірусу на світову економіку.

Більше половини світових експертів, або 57 %, прогнозують, що зростання світового ВВП цього року знизиться на 0,5 п.п., а 20 % з них скоротять цей показник на 1,0 п.п.

- Очікується, що вірус матиме значний вплив у країнах, в яких ко- ронавірус широко поширений, таких як Китай, Іран, Італія та Південна Корея. Навпаки, очікується, що Іран зазнає найсерйозніший «економічний шок» через слабкі системи охорони здоров'я та заходи уряду, які довго відкладалися.

- Коронавірус - це загроза світовій економічній кризі. Імовірність глобальної економічної кризи в найближчі 12 місяців становить 43 %.

Отже, це подальше забезпечення продовольчої безпеки країни, наповнення ринку якісними, безпечними та доступними продуктами харчування, підвищення купівельної спроможності населення, лібералізація зовнішньоекономічної діяльності та створення здорового конкурентного середовища, усунення існуючих системних проблем у цій сфері.

Однак, по-перше, вплив коронавірусу на світову економіку можна порівняти зі справжнім штормом. Сьогодні збиток для туризму та ланцюгів постачання настільки серйозний, що уряди повинні вжити значних заходів, щоб запобігти збитку фінансовій системі. По-друге, невдовзі збережеться волатильність на фінансових ринках і учасники ринку також чекають, що в цій ситуації продовжать існування провідні центральні банки. Важливо також розглянути можливість фіскального стимулювання для забезпечення глобального економічного зростання. По- третє, базується на припущенні, що фінансової та глобальної кризи не буде. Останні позитивні тенденції та результати, досягнуті в боротьбі з цією епідемією в Китаї, підтверджують наше припущення. Так, кількість випадків ураження covid-19 у Китаї щодня зменшується (щоденні додаткові випадки ураження). Це свідчить про ефективність боротьби з цією епідемією та про те, що процес перебуває під суворим контролем. Якщо китайський досвід буде застосовано в інших країнах, фінансові ринки незабаром стабілізуються, а ланцюги поставок і глобальний попит поступово відновляться. По-четверте, уряду пропонується прийняти нормативно-правові акти, які передбачають індивідуальні митні, податкові та інші пільги, інші преференції для окремих суб'єктів господарювання під час ввезення продуктів харчування в країну. По-п'яте, необхідно знайти та залучити перевізників продовольчих товарів, створити їм рівні умови для виходу на ринок, укласти договори, надати допомогу в транспортуванні та зберіганні імпортної продукції, повністю задовольнити потребу населення в якісних і доступних продуктах харчування.

Список літератури

Address from the President of the Republic of Uzbekistan, Sh.M. Mirziyoyev, to the Oliy Majlis. Report dated December 28, 2018. "Xalq so'zi" No. 271-272 December 29, 2018.

Bazaluk, O., Yatsenko, O., Reznikova, N., Bibla, I., Karasova, N., &

Nitsenko, V. "International integration processes influence on welfare of country." Journal of Business Economics and Management, 23(2), 382-398.

https://doi.org/10.3846/jbem.2022.16228.

Bouлt A., Laborde D. "Food security and international trade." International

Growth Centre. 2017. URL: https://www.theigc.org/blog/food-security-

international-trade /.

Burkovska A., Shebanina O., Lunkina T., Burkovska A. "Ensuring food

security in the context of the sustainable development of agriculture." Management Theory and Studies for Rural Business and Infrastructure Development. No. 3(44). P.337-345. DOI: https://doi.org/10.15544/

mts.2021.%2030.

Decree of the President of the Republic of Uzbekistan dated January 16, 2018 PF-5303 "On measures to further ensure the food security of the country."

Elliott K. "Food Security in Developing Countries: Is There a Role for the WTO?" Center for Global Development. 2015. URL: https://www.cgdev.org/ publication/food-security-developing-countries-there-role-wto.

EU Ambassadors Annual Conference 2022: Opening speech by High Representative Josep Borrell. 10.10.2022 Brussels. URL: https://www.eeas. europa.eu/eeas/eu-ambassadors-annual-conference-2022-opening-speech-high- representative-josep-borrell_en.

Fanzo J. "Ethical issues for human nutrition in the context of global food security and sustainable development." Global Food Security. 2015. Vol. 7. P. 1523. DOI: 10.1016/j.gfs.2015.11.001.

FAO. "Crops." FAOSTAT: web site. URL: http://www.fao.org/ faostat/en/ #data/QC.

FAO. "FAO Global Food Crisis Report 2022." URL:

https://www.fao.org/documents/card/en/c/cb9997en/.

FAO. "Global Food Crisis Report 2022." URL: https://www.fao.org/ documents / card/en/c/ cb9997en/.

FAO. "The State of Food Security and Nutrition in the World 2022." URL: https://www.fao.org/publications/sofi/2022/en/.

FAO. "The state of food security and nutrition in the world." FAO, IFAD, UNICEF, WFP and WHO. 2019. 212 p.

Fernandez-Wulff P. "International Trade and Food Security: Can

Agrobiodiversity Reconcile Both?" United Nations Peace and Progress. No. 1 (1). P. 18-32.

Josling T. "The WTO, Food Security and the Problem of Collective Action: Conference on Food Price Volatility, Food Security and Trade Policy, 18-19 September 2014." World Bank, Washington, DC, 2014.

Matthews A. "Trade rules, food security and the multilateral trade

negotiations." European Review of Agricultural Economics. 2014. P. 511-535. DOI: 10.1093/erae/jbu017.

Osaulenko O., Yatsenko O., Reznikova N., Rusak D., Nitsenko V. "The

productive capacity of countries through the prism of sustainable development goals: challenges to international economic security and to competitiveness."

Financial and credit activity: problems of theory and practice. Vol 2, No 33. P. 492-499. URL: http://fkd.org.ua/article/view/207214.

Roach Stephen S. "Deglobalization's China Wild Card." Project Syndicate. Jul 25, 2022. URL: https://www.project-syndicate.org/commentary/china-hit- hard-by-slowing-world-trade-by-stephen-s-roach-2022-07.

Shebanina O., Golubeva O., Burkovska A., and Radzevicius G.

"The investment in the meat sector in the context of food security in Ukraine." Management Theory and Studies for Rural Business and Infrastructure

Development. No. 40(3). P. 393-402. DOI: https://doi.org/10.15544/ mts.2018.37.

Strategy of Actions in five priority areas of development of the Republic of Uzbekistan for 2017-2021. Decree No. 4947 dated February 7, 2017.

Tsygankova T. M., Obolenska T. Y., Yatsenko О. M., Lyskova L. M.

"Priority formats of trade integration of countries." Financial and credit activity: problems of theory and practice. Vol 3, No 34. 460-469. URL:

https://fkd.ubs.edu.ua/index.php/fkd/article/view/2979.

World Bank Group: web site. URL: https://data.worldbank

World Bank. "The crisis in Ukraine: implications of the war for global

trade and development" URL: https://documents1.worldbank.org/

curated/en/099750104252216595/pdf/IDU0008eed66007300452c0beb208e89031 83c39.pdf.

Yatsenko О., Tsygankova T., Zavadska Y., Horbachova I., Khoroshun O. "Globalagro-food market: consumer trends and challenges." Financial and credit activity: problems of theory and practice. Vol 4, No 35. 440-448. DOI: https://doi.org/10.18371/fcaptp.v4i35.222518.

Yatsenko, O., Meyers, W. H., Iatsenko, O., & Biletska, I. "Modeling of development processes of bilateral trade and economic integration between countries." Economic Annals-ХХР Volume 168, Issue 11-12, Pages: 18-23, June 11, 2018 DOI: https://doi.org/10.21003/ea.V168-04.

Yatsen^ Olha, Tsygankova Tetiana, Tananaiko Tetiana, Zavadska Yuliia,

Irynchyna Inna, Horbachova Iryna (2022). "Economization of diplomacy and modernization of global trade policy within geopolitically unstable environment." Modern foundations of economics, management and tourism: Collective

Monograph (ISBN - 979-8-88757-558-2). - USA. - Publisher: Primedia eLaunch LLC. P. 130.

Банах О.І. Огляд та аналіз міжнародних та вітчизняних методик оцінювання продовольчої безпеки. Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2017. Вип. 1-2 (07). С. 94-102.

Бібла І.І. Економічна діагностика продовольчого стану країн в умовах глобальної нестабільності. Вчені записки. 2021. № 22(1). С. 5-13.

Переговори Дохійського раунду СОТ: питання, що стосуються сільсько

го господарства / Інститут економічних досліджень і політичних консультацій. 2015. URL: http://www.ier.com.ua/files//publications/Books/5.WTO_

Doha_Round_Negotiation.pdf.

Раманаускас Ю., Білецька І. Моделювання рівня поширеності недоїдання в регіонах та їх продовольча безпека. Вчені записки. 2019. № 20. С. 1729. DOI: 10.33111/vz_kneu.20.19.01.02.012.018.

Размещено на Allbest.ru