До питання необхідності та перспектив цифрової трансформації кооперативного підприємництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова

Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського

До питання необхідності та перспектив цифрової трансформації кооперативного підприємництва

Чечетова Наталя Федорівна доктор економічних наук, професор,

Тарнавський Артур Миколайович аспірант,

Колубай Ярослав Станіславович аспірант

Анотація

Сучасний розвиток світової економіки стрімко набирає масштаби цифрової трансформації. Значне поширення інформаційних та телекомунікаційних технологій знаходить сьогодні своє застосування у сфері бізнесу, державного та муніципального управління, у повсякденному житті населення країни. Економічна діяльність з використанням цифрових технологіях, дозволяє суттєво підвищити продуктивність праці, якість продукції та послуг, наблизити виробника до споживача, управлінця до кожної людини.

В статті, з огляду на наукові наробки та практичний досвід передового кооперативного руху, досліджується сучасний стан запровадження цифрових технологій в кооперативну сферу діяльності, зокрема в практику сільськогосподарських кооперативів. Доводиться необхідність найскорішого впровадження сучасних цифрових технологій у вітчизняний агропромисловий комплекс, що, в першу чергу, буде важливе у час повоєнної відбудови України. Також зазначається, що цифрова трансформація є не менш важливою для сучасного розвитку споживчого кооперативного підприємництва.

Зазначається, що цифрова трансформація економіки змінює масштаби, швидкість та схеми роботи, виробництва, торгівлі. Вже зараз успішні цифрові платформи фактично поглинають цілі сфери бізнесу та ринки. Водночас такі комерційні цифрові платформи мають певні вади, зокрема, працівники платформ зіштовхуються з несправедливими умовами праці та обмеженим захистом своїх прав. Як альтернатива таким комерційним цифровим платформам в структурі світової економіки значно помітніше став розвиватися платформенний кооперативізм - рух, який виступає за демократичне управління інтернет-проектами та дозволяє вирішувати багато певних соціальних проблем. В основу кооперативних платформ, які працюють зазвичай через цифрові платформи, для взаємодії або обміну товарами та послугами, покладено демократичне прийняття рішень та спільне володіння платформою самими робітниками та користувачами. Діяльність кооперативних цифрових платформ повністю відповідає вимогам Декларації про кооперативну ідентичність Міжнародного кооперативного руху.

В статті досліджено сутність кооперативних платформ, переваги їх діяльності та основні проблеми створення таких платформ, а також описано позитивний досвід їх розповсюдження в економічно розвинутих країнах. Доведено, що основна перевага діяльності таких кооперативних платформ полягає в тому, що кооперативні цифрові платформи дозволяють виключити із ланцюжка створення вартості посередників, дають можливість клієнту та виробнику спілкуватися безпосередньо, і, крім того, платформенний кооперативізм спрямований на усунення основних причин системної нерівності та є одним із демократичних інструментів розвитку справедливої економіки.

Ключові слова: цифрова трансформація, комерційні цифрові платформи, кооперативне підприємництво, платформенний кооперативізм, кооперативні цифрові платформи, міжнародний кооперативний рух

Abstract

Chechetova Natalia Fedorivna Doctor of Economics, professor, Professor of the Department of public administration and economics, V. Vernadsky Tavriya National University

Tarnavskyi Artur Mykolayovych Postgraduate student, Tavriya National University

Kolubai Yroslav Stanislavovich Postgraduate student, M. Beketov National University of Municipal Economy

ON THE ISSUE OF THE NEED AND PROSPECTS OF DIGITAL TRANSFORMATION OF COOPERATIVE ENTERPRISE

The modern development of the world economy is rapidly gaining the scale of digital transformation. Today, the significant spread of information and telecommunication technologies finds its application in business, state and municipal administration and the everyday life of the country's population. Economic activity with digital technologies make it possible to increase labor productivity significantly, the quality of products and services, and bring the producer closer to the consumer, the manager to each person.

In the article, considering the scientific achievements and practical experience of the advanced cooperative movement, the current state of the introduction of digital technologies in the cooperative sphere of activity, particularly in agricultural cooperatives, is investigated. The need for the fastest introduction of modern digital technologies into the domestic agro-industrial complex is proven, which will be necessary during the post-war reconstruction of Ukraine. It is also noted that digital transformation is no less important for the modern development of consumer cooperative entrepreneurship.

It is noted that the digital transformation of the economy changes the scale, speed, and patterns of work, production, and trade. Already, successful digital platforms are virtually absorbing entire business sectors and markets. At the same time, such commercial digital platforms have certain disadvantages. In particular, platform workers face unfair working conditions and limited rights protection. As an alternative to such commercial digital platforms in the structure of the world economy, platform cooperativism - a movement that advocates the democratic management of Internet projects and allows solving many specific social problems - has become much more noticeable. "Cooperative platforms," which usually work through digital platforms to interact or exchange goods and services, are based on democratic decision-making and shared ownership of the platform by the workers and users. The activities of cooperative digital platforms fully comply with the requirements of the Declaration on Cooperative Identity (1995).

The article examines the essence of cooperative platforms, the advantages of their activity, and the main problems of creating such platforms. Therefore, it describes the positive experience of their distribution in economically developed countries. It has been proven that the main advantage of such cooperative platforms is that cooperative digital platforms allow the elimination of intermediaries from the value chain, enabling the customer and producer to communicate directly. Moreover, platform cooperativism aims to eliminate the leading causes of systemic inequality and is one of the democratic tools for developing a fair economy.

Keywords: digital transformation, commercial digital platforms, cooperative entrepreneurship, platform cooperativism, cooperative digital platforms, the international cooperative movement

Постановка проблеми

За останній час в економіці спостерігається підвищена зацікавленість к цифровим платформам та, зокрема, кооперативним цифровим платформам, які допомагають створити прозору, демократичну та децентралізовану економіку.

Кооперативні платформи - це не новий тип кооперативів, а організація їх діяльності у особливий спосіб. Така особливість полягає в тому, що вони є кооперативною власністю, належать та управляються тими, хто найбільше від них залежить - працівникам, користувачам та іншим зацікавленим сторонам і створюються, як альтернатива комерційним платформам.

Оскільки проблема розвитку кооперативних платформ ще недостатньо досліджена науковцями, то є необхідність щодо теоретико-методологічних узагальнень цього напряму економічної діяльності, які дозволять визначити напрями використання цифрових технологій в кооперативному секторі, зберігши їх основні соціальні цінності та принципи в новому постіндустріальному суспільстві.

Відтак, завдання дослідження полягає в обґрунтуванні напрямів розвитку перспектив цифрової трансформації сучасної економіки та практичному використанні цифровізації у різних секторах економіки, у тому числі у кооперативному секторі.

Мета даної статті - визначення сутнісних характеристик та унікальних особливостей цифрових платформ, а також особливостей та тенденцій розвитку кооперативних платформ, обґрунтування доцільності їх поширення в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Загальні питання стану та розвитку кооперації в Україні досліджувались такими провідними вченими, як В. Гончаренко [1], С. Бабенко [2], М. Долішній [3], О. Манжура [4], П. Саблук [5] та багато інших. Напрями цифрової трансформації кооперативного підприємництва, а саме в споживчій кооперації у період повоєнного відновлення країни були викладені в роботі В.В. Гаврилишина та І.І. Олексин [6]. Сучасні тенденції розвитку цифрового бізнесу та, зокрема, кооперативних цифрових платформ докладно вивчаються зарубіжними науковцями, зокрема: Дж. Форамітті, А. Варварусіс, Г. Калліс [7], T. Шольц [8], А. Хагіу [9], С. Девід [10]. Однак, слід зауважити, що питання цифрової трансформації кооперативного підприємництва і, зокрема, створення кооперативних платформ в Україні, з позиції практичного аспекту, потребують більш ґрунтовного вивчення.

Виклад основного матеріалу

В численних публікаціях науковців підкреслюється, що цифровізація із простого методу поліпшення різних приватних сторін життя перетворюється на драйвер світового суспільного розвитку та забезпечує підвищення ефективності економіки. Цифровізація економіки істотно впливає не тільки на сфери діяльності людини, але й на способи ведення підприємництва. Сучасні тенденції цифрової трансформації не оминули й кооперативний сектор економіки.

Кооперативна модель підприємництва зарекомендувала себе як комерційно ефективний та надійний спосіб ведення бізнесу, що бере до уваги економічні та соціальні потреби людини. Подібний підхід є оптимальним для підприємництва, організацій малого, середнього та великого бізнесу. Водночас кооперативна форма господарювання не є застиглим інститутом і на всіх етапах свого розвитку вона відтворювала якісно новий рівень своєї організації, але зберегла у своїй основі традиційні риси: домінуючу роль індивіда, ідеї колективізму, наявність елементів прямої демократії щодо управління, соціальні цінності. Завдяки сучасній бізнесовій моделі, яка орієнтована на людину, кооперативи відіграють провідну роль в міжнародному розвитку вже більше століття. Згідно інформації Монітора Міжнародного Кооперативного Альянсу 12% населення планети працюють в кооперативах, чисельність яких більше 3 мільйонів, а загальний товарообіг складає 2,1 трил. доларів США [11].

Професор Ріфкін написав більше двадцяти книг про вплив наукових, технологічних змін на економіку, суспільство та навколишнє середовище і підкреслював, що світові потрібна нова економічна модель, щоб упоратися з наростаючою екологічною кризою. Водночас науковець підкреслював, що саме кооперативи мають можливість стимулювати такі зміни, особливо в таких галузях, як енергетика та цифрові технології [12].

Для багатьох кооперативів цифровізація стає невід'ємною частиною їх діяльності. Одні з них використовують цифрові інструменти для систематичного спілкування зі своїми членами, застосовуючи для цього такі класичні інструменти як веб-сайти, онлайн-голосування та опитування. Інші впроваджують цифрові інструменти у процеси прийняття рішень, навчання, організацію дебатів та дискусій, у яких можуть брати участь не лише члени кооперативу, а й представники влади, а також інші зацікавлені суб'єкти.

Цифрова трансформація має стати інструментом діяльності і кооперативів в Україні (табл. 1).

Таблиця 1 Кількість та види кооперативів в Україні

Джерело: побудовано з використанням [13]

З огляду на наукові наробки та практичний досвід передового кооперативного руху, слід зауважити, що цифрова трансформація в найбільшій мірі сьогодні поширюється на сільськогосподарське кооперативне підприємництво. Підґрунтям такої трансформації стало технологічне розмаїття сільськогосподарського виробництва, культур та пов'язаних з ними трудомісткість виробничих процесів. В деяких економічно розвинутих країнах значному полегшенню діяльності сільськогосподарських кооперативів стало формування їх нового виду - цифрових сільськогосподарських кооперативів, які акумулюють всі дані щодо умов господарської діяльності кожного товаровиробника. Модель цифрового кооперативу можна розглядати як інститут цифрової екосистеми сільського господарства, що забезпечує збір та акумуляцію інформації для обслуговування сільгоспвиробників, фермерських організацій та всіх зацікавлених структур у відповідному сільськогосподарському процесі, а саме: науково-дослідні установи, агросервісні служби тощо у здійсненні співробітництва у сфері збирання, зберігання та використання виробленої продукції, і можуть стати дієвим механізмом вирішення проблем товаровиробників щодо збуту та переробки сільськогосподарської продукції, закупівлі сільськогосподарських матеріалів та техніки, організації поставок або надання низки послуг, від адміністративної підтримки до сільськогосподарських консультацій. Так, у США, наприклад, діють організації з цифровими платформами, що позиціонують себе як кооперативи з обробки агроданих: Ag Data Coalition (ADC), Grower Information Services Cooperative (GISC) та Farmers Business Network (FBN) [14]. JoinData - це голландський цифровий кооператив, який розпочинав свою діяльність у молочному та фінансовому секторах Нідерландів та розширив свій бізнес до землеробства. InVivo - масштабний французький кооператив, по суті, кооперативна платформа, активно інвестує в оцифрування та надання програмного забезпечення, яке становить основу для збору даних, необхідних для впровадження платформи яка дозволяє постачальникам пропонувати широкий спектр продуктів та послуг для фермерів [15].

Щодо вітчизняного агропромислового комплексу то слід зазначити, що найскоріше провадження цифрових технологій дозволить вивести галузь на якісно новий технологічний рівень розвитку, та дозволить вирішити проблему продовольчої безпеки країни, зробити цю галузь більш привабливою для молоді. Особливо це буде важливо у час повоєнної відбудови країни. Було б доцільним впроваджувати цифрові технології не тільки враховуючи технічну сторону господарської діяльності, а з огляду на вищезазначений досвід економічно розвинутих країн, в процеси управління, створюючи відповідні цифрові інформаційні кооперативи.

Споживча кооперація також має впроваджувати в свою діяльність високі технології. Очевидно, що в умовах інформаційно-цифрового суспільства принципово новим та найважливішим напрямом діяльності споживчої кооперації має стати масштабне впровадження цифрових технологій та техніки у всі сфери її діяльності, оскільки сьогодні такі кооперативи відчувають гостру необхідність в застосуванні технологій електронної та інтернет торгівлі. Крім того, для подальшого розвитку споживчої кооперації одним з провідних векторів має стати цифрова трансформація логістики, адже цифрові технології надають гарантований зв'язок із споживачами при формуванні та просуванні товарів, створенні продовольчих запасів, можливість вибору замовником варіанту придбання замовлення, а кооперативним підприємствам знизити витрати на доставку, що в цілому сприятиме підвищенню економічної ефективності споживчої кооперації [6]. цифровий кооперативний сільськогосподарський

Для успішного розвитку кооперативного підприємництва у різних сферах вітчизняної економіки та їх цифрової трансформації необхідні фахівці, які мають сучасні професійні компетенції. Слід зауважити, що Україна має переваги на ІТ-ринку навіть у порівняно з найближчими країнами- конкурентами. Так, країна має найбільшу кількість випускників з ІТ-спеціалізацією, а кількість працюючих ІТ-спеціалістів в 2021 році налічувалось 289,2 тисяч. Натомість в найближчих країнах такі спеціалісти складали: в Угорщині - 132,5 тис. осіб; Сербія - 93,2 тис. осіб; Словаччина - 76,6 тис. осіб; Литва - 37,0 тис. осіб; Естонія - 32,3 тис. осіб, проте Україна поступається сусідній Польщі, яка має 430,7 ІТ-спеціалістів. Експорт комп'ютерних послуг з України за останні п'ять років збільшився більш ніж втричі. Зокрема, якщо в 2016 році експорт таких послуг становив 1975 млн. дол. США, то в 2021 році експортували комп'ютерних послуг на 6830 млн. дол. США. Крім того, експорт комп'ютерних послуг є важливою складовою української економіки і його частка складає 2,7% у ВВП країни [16].

Слід зауважити, що за версією IT Competitiveness Index від Emerging Europe, Україна посідає високе 11 місце у рейтингу ІТ-спроможності серед країн Європи, які розвиваються [17].

Велике значення для успішного цифрового розвитку має інфраструктура, а саме наявність високошвидкісних телекомунікаційних мереж, які допомагають передавати необмежений обсяг даних на великі відстані практично миттєво, сприяють появі наскрізних цифрових платформ та технологій. Світова практика показує, що для безперервного зростання економіки потрібна високотехнологічна цифрова інфраструктура. В Україні забезпеченість інтернет-послугами ще не на достатньому рівні, особливо в сільській місцевості, що стримує цифровізацію всіх послуг (табл. 2).

Таблиця 2 Рівень охоплення населення інтернет-послугами, абонентів на 100 жителів

Джерело: побудовано з використанням [13]

Крім того, на думку ряду експертів, серед основних бар'єрів, що стримують цифровизацію, виступають: відсутність розуміння існуючих бізнес-процесів; низький рівень автоматизації бізнес-процесів; відсутність необхідних компетенцій у працівників; низький рівень ІТ-грамотності у працівників. Але саме від професійних навичок та умінь співробітників, що беруть участь у цифровій трансформації, багато в чому залежить успіх переходу суспільства до індустрії 4.0. Адже нова промислова революція в сучасному економічному розвитку змінює масштаби, швидкість та схеми роботи виробництва, торгівлі та інвестицій, усуває економічні кордони між країнами та між фізичним та цифровим світом. Вже зараз успішні платформи, які працюють за рахунок «мережевого ефекту», фактично поглинають цілі сфери бізнесу та ринки. Традиційні бізнес-моделі, засновані на жорстких виробничих ланцюжках програють цифровим платформам, які використовують мережеві взаємодії та знижують витрати за рахунок масштабу попиту.

Водночас швидкий розвиток комерційних цифрових платформ стримують існуючі певні недоліки в їх організації. Так, згідно з останнім звітом (Fairwork project Ratings 2023: Labour Standards in the Gig Economy), працівники платформ зіштовхуються з несправедливими умовами праці та обмеженим захистом своїх прав. Однією з таких причин є те, що комерційні платформи вважаються «незалежними підрядниками», а не «найманими працівниками» і, відповідно, їх діяльність не регулюється законодавством про зайнятість та працю [18]. Відповіддю на вирішення цієї проблеми може стати організація не комерційних, а кооперативних платформ, в яких працівники, які всюди доставляють товари та продукти, управляють таксі та надають побутові послуги тощо через комерційні платформи, самі володіють платформою.

Кооперативні платформи - це компанії, які використовують веб-сайт, мобільний додаток для продажу товарів та послуг. В основу таких кооперативних платформ покладено демократичне прийняття рішень та спільне володіння платформою самими робітниками та користувачами. Кооперативна платформа працює зазвичай через цифрові платформи для взаємодії або обміну товарами та послугами і водночас її діяльність повністю відповідає вимогам Декларації про кооперативну ідентичність Міжнародного Кооперативного Альянсу (МКА). Ще в 2017 році Генеральна Асамблея МКА затвердила резолюцію щодо кооперативних платформ. В резолюції були визначені три рівня підтримки такої моделі кооперативного підприємництва, а саме: перший рівень - обмін інформацією для підвищення поінформованості щодо кооперативних платформ в світовому кооперативному секторі; другий рівень - координація зусиль щодо просування послуг та членства в кооперативних платформах, національних та регіональних програмах розвитку цієї моделі кооперативного підприємництва; третій рівень - об'єднання існуючих та новоутворених кооперативних платформ з метою забезпечення належного їх фінансування [19].

Вперше інформація щодо Platform cooperative з'явилася в 2014 році в статті професора Нью-йоркської Нової школи (New School) Требора Шольца (Trebor Scholz) «Платформенний кооперативізм проти економіки, що розділяється» (Platform Cooperativism vs. the Sharing Economy). В цій статті автор зазначає, що, наприклад, власники таких сервісів як Uber або Airbnb не мають своєї інфраструктури. Адже для організації роботи таких цифрових платформ ці платформні компанії просто використовують автомобілі, квартири, та й робочу силу, які їм не належать. І автор робить висновок, «що заважає співробітникам цих компаній об'єднатися із розробниками для створення власної платформи?». Таким чином Т. Шольц доказує, що відсутність посередників саме у кооперативах допомагає учасникам отримати більший зиск, ніж при роботі в компанії [8].

Позитивним прикладом перших кооперативних платформ вважають кооперативні платформи домашніх працівників Up and Go та Brightly у Нью-Йорку, де працівники колективно володіють платформою та самі визначають гідні умови праці.

Як і традиційні кооперативи, кооперативні платформи - це організації, якими володіють та керують їхні члени. Традиційні кооперативи зазвичай засновані на фізичному співтоваристві членів, а кооперативні платформи живуть в Інтернеті та зазвичай складаються з онлайн-спільнот учасників.

Відсутність посередників у кооперативах допомагає учасникам отримати більший зиск, ніж при роботі компаній. Кооперативні платформи демократизують цифровий бізнес. Вони трансформують традиційні кооперативи і породжують розвиток кооперативів у нових секторах. На відміну від великих цифрових компаній з усією їх ринковою владою, кооперативи покладаються на демократичне прийняття рішень та спільне володіння платформами співробітниками та користувачами.

Кооперативні платформи мають певні переваги у порівнянні зі звичайним ринковим бізнесом, а саме:

вони стійкіші за інші форми бізнесу;

зниження трансакційних, операційних та інших витрат для суб'єктів господарювання за рахунок скорочення кількості посередників;

фінансування кооперативної платформи за рахунок внесків членів кооперативу, а не сторонніх акціонерів;

контроль за напрямком бізнесу залишається за працівниками- співвласниками

справедливий порядок доходів;

власність в кооперативних платформах належить користувачам та робітникам, а не стороннім акціонерам;

нижча плинність кадрів.

Але існують і проблеми щодо створення таких кооперативних платформ:

кооперативним платформам дуже складно, навіть з урахуванням фінансової підтримки, конкурувати з великими транснаціональними цифровими комерційними платформами, тому є певні завдання щодо пошуку сегментів ринку, де вони можуть конкурувати;

вартість передачі даних різниться в залежності від країни розташування, зокрема вартість передачі даних в Південній Африці коштує в сім разів більше, ніж найдешевший передавач в країнах Європи та Америки;

доступ до електроенергії та витрати на апаратне забезпечення також не завжди під силу всім кооперативам;

необхідність розуміння звичайними людьми технології та принципів роботи платформ, адже без таких знань споживачів платформи не працюватимуть. Працівники та споживачі мають розуміти загальні засади функціонування платформи, а от їх програмний продукт вже розроблятимуть відповідні фахівці.

Зауважимо, що в Нью-Йорку діє практичний курс «Платформенні кооперативи зараз» (Platform Cooperatives Now), який викладається в Новій школі Інституту кооперативної цифрової економіки. Це єдина подібна організація на базі університету, що присвячена вивченню кооперативної цифрової економіки [8]. Platform Cooperatives Now пропонує студентам програми щодо створення звичайних форм кооперативів, програми щодо розробки планів створення кооперативних платформ або покращення діяльності вже існуючих кооперативів. Однією з головних цілей курсу є підготовка учасників, щоб вони могли досягти успіху як підприємці на кооперативній платформі у швидкозростаючій економіці.

Платформений кооперативізм пропонує новий вид кооперативного підприємництва та знайшов своє широке розповсюдження в США, Японії, Гонконзі, Швеції, Австралії, Німеччині, Італії. Його метою є створення справедливих робочих місць в цифровій економіці в умовах поширення ринку праці до Інтернету. Хоча загальноприйнятої типології платформних кооперативів до цього часу науковцями та практиками не визначено, проте дослідники часто онтологізують платформні кооперативи по галузях або за структурою управління чи власності. Багато кооперативних платформ використовують бізнес-моделі, аналогічні більш відомим додаткам або вебслужбам, але діють у відповідності до загальних принципів кооперативного руху. Прикладом таких платформ є послуги таксі, які діють як відома цифрова комерційна платформа Uber. Зокрема, Green Taxi Cooperative - найбільша компанія таксі в районі метро Денвера, яка організована службою зв'язку Америки Local 7777. Цей платформений кооператив належить та управляється 800 членами кооперативу з 37 країн світу [20].

FairBnb.coop: соціальний платформенний кооператив, презентує себе як альтернативу до наявних цифрових комерційних платформ для подобової оренди житла. Ця кооперативна платформа інвестує 15% комісії від оренди в соціальні проекти. Midata - це онлайн-платформа, що знаходиться в спільній власності, що базується в Цюріху і призначена для обміну медичними даними учасників, які можуть безпечно ділитися своїми медичними даними з лікарями, друзями та дослідниками [21].

Проте нині залишається недостатньо вивченими питання, як цифрові кооперативні платформи зможуть повною мірою реалізувати свій економічний потенціал, щоб активно конкурувати з комерційними цифровими платформами гігантами. Водночас цифрові кооперативні платформи здатні зробити економіку більш демократичною і їх цінність полягає в здатності ділитися багатством, створеним спільно, а не забирати у тих, хто створив це багатство. Будучи демократичними кооперативи можуть сприяти створенню суспільного добробуту та сприяти сталому економічному зростанню. Це все робить кооперативне підприємництво в різних його формах життєве важливим для економіки.

Висновки

Кооперативне підприємництво, принципи діяльності якого спрямовані на задоволення потреб саме людини, відіграє ключову роль як міжнародному економічному розвитку так і окремих регіонах. В першу чергу кооперативне підприємництво вирішує проблеми провалів та потреб ринку, надаючи населенню першочергові життєві послуги.

Водночас, кооперативне підприємництво постійно удосконалює свої форми організаційної діяльності і створення кооперативних цифрових платформ є викликом сучасній цифровій економіці. Кооперативна платформа, основою якої є демократичний контроль за діяльністю на основі спільної власності дозволяє вирішувати безліч проблем, є засобом проти негативного впливу законів ринку, створює робочі місця та реальні вигоди для їх учасників.

Кооперативну платформу можна вважати певним підґрунтям для створення більш справедливої, більш інклюзивної цифрової економіки, яка забезпечуватиме відчутні переваги як для її працівників так і споживачів.

Підтримка кооперативних платформ на світовому та регіональному рівнях необхідна для ефективного управління, передачі досвіду та збереження традицій кооперативного руху.

Література

1. Г ончаренко В. В. Міжнародні кооперативні принципи і розвиток кредитних спілок в Україні.

2. Бабенко С. Г. Трансформація кооперативних систем у перехідній економіці: монографія. К.: Наукова думка, 2003. 332 с.

3. Долішній М. І. Ринок продовольства України в аспектах СОТ. Миколаїв: МДАУ, 2006. 222 с.

4. Манжура О. В. Передумови виникнення та генезис кооперативного руху в Україні. Економіка та підприємництво. - 2014.

5. Саблук П.Т. Проблеми забезпечення дохідності агропромислового виробництва в Україні в постіндустріальний період. Економіка АПК. 2008. №4. С. 19-37.

6. Гаврилишин В. В., Олексин І. І. Напрями цифровізації кооперативного підприємництва у період повоєнного відновлення України. Вісник Львівського торговельно-економічного університету. Економічні науки. № 68, 2022. С.35-41

7. Foramitti J., Varvarousis A., Kallis G. Transition within a Transition: How Cooperative Platforms Want to Change the Sharing Economy // Sustainability Science. 2020. № 15 (4), Р.1185-1197.

8. Scholz, Trebor and Schneider, Nathan. eds. Ours to Hack and to Own: Platform Cooperativism. A New Vision for the Future of Work and a Fairer Internet. New York City: OR Books, 2016 - 242 с.

9. Hagiu A. Two-sided platforms: product variety and pricing structures // Journal of Economics and Management Strategy. 2009. No. 18. P. 1011-1043.

10. David S. Evans, Richard Schmalensee Matchmakers: The New Economics of Multisided Platforms. // Harvard business review press. 2016. V. 78. P. 272 - 278.

11. World Cooperative Monitor 2022 report. Exploring the cooperative economy. [Electronic resource].

12. Jeremy Rifkin: Co-op models could lead the digital revolution.

13. Державна служба статистики України.

14. Taking Joint Control - New report launches Trade Union and Cooperative Solutions for Decent Work (2018)

15. EvaCoop

16. Ukraine ІТ Report 2021. ІТ Ukraine Association.

17. Emerging Europe's most competitive IT sector?

18. Fairwork project Ratings 2023: Labour Standards in the Gig Economy.

19. International Cooperative Alliance.

20. Denver's Green Taxi Co-op Fights for its Right to Compete with Uber.

21. Чому нам потрібні кооперативи у цифровій економіці.

References

1. Goncharenko V.V. Mighnarodni kooperatuvni prunsupu i rozvutok kredutnux spilok v Ukraini.

2. Babenko S.G. Transformashiy kooperatuvnux sustem u perexidniy ekonomishi: monografiy. Naukova dymka. K. 2003. 332 p. [in Ukrainian]

3. Dolichnuy M.I. Runok prodovolstva Ukrainu v aspektax SOT/ Mukolaiv: MDAU.2006. 222 p. [in Ukrainian]

4. Mangura O.V. Peredumovu vuneknenny ta genezus kooperatuvnogo ruxu v Ukraini. Ekonomika ta pidpruemnushtvo. 2014.

5. Sabluk P.T. Problemu zabespechenny doxodnosti agropromuslovogo vurobnushtva v postindustrialnuy period. Ekonomika APK. 2008. № 4. P.19-37 [in Ukrainian]

6. Gavrilishn V.V. & Oleksun I.I. Naprymu shufrovizasii kooperatuvnogo pidpruemnushtva u period povoennogo vidnovlenny Ukrainu. Visnuk Lvivskogo torgivelno-ekonomichnogo universutetu. Ekonomichni nauku. № 68, 2022. P.35-41 [in Ukrainian]

7. Foramitti J., Varvarousis A., Kallis G. Transition within a Transition: How Cooperative Platforms Want to Change the Sharing Economy // Sustainability Science. 2020. № 15 (4), Р.1185-1197.

8. Scholz, Trebor and Schneider, Nathan. eds. Ours to Hack and to Own: Platform Cooperativism. A New Vision for the Future of Work and a Fairer Internet. New York City: OR Books, 2016 - 242 с.

9. Hagiu A. Two-sided platforms: product variety and pricing structures // Journal of Economics and Management Strategy. 2009. No. 18. P. 1011-1043.

10. David S. Evans, Richard Schmalensee Matchmakers: The New Economics of Multisided Platforms. // Harvard business review press. 2016. V. 78. P. 272 - 278.

11. World Cooperative Monitor 2022 report. Exploring the cooperative economy. [Electronic resource].

12. Jeremy Rifkin: Co-op models could lead the digital revolution.

13. Dergavna slugba statustuku Ukrainu.

14. Taking Joint Control - New report launches Trade Union and Cooperative Solutions for Decent Work (2018)

15. EvaCoop.

16. Ukraine ІТ Report 2021. ІТ Ukraine Association.

17. Emerging Europe's most competitive IT sector?

18. Fairwork project Ratings 2023: Labour Standards in the Gig Economy.

19. International Cooperative Alliance.

20. Denver's Green Taxi Co-op Fights for its Right to Compete with Uber.

21. Chomu nam potribni kooperatuvu u shufroviy ekonomishi.

Размещено на Allbest.ru