Сутнісно-змістовні особливості збалансованого просторового розвитку сільських територій: національні та глобальні аспекти
У науковій статті автором досліджуються теоретико-концептуальні підходи до розуміння збалансованого просторового розвитку сільських територій у контексті трансформаційних економічних процесів в аграрній сфері України та глобальних екологічних викликів.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.12.2023 |
| Размер файла | 30,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Сутнісно-змістовні особливості збалансованого просторового розвитку сільських територій: національні та глобальні аспекти
Є.В. Мішенін
доктор економічних наук, професор Інститут агроекології та природокористування НААН (м. Київ, Україна)
І.Є. Ярова
кандидат економічних наук, доцент Сумський державний університет (м. Суми, Україна)
Анотація
У статті досліджуються теоретико-концептуальні підходи до розуміння збалансованого просторового розвитку сільських територій у контексті трансформаційних економічних процесів в аграрній сфері України та глобальних екологічних викликів. Сутність економічного простору сільських територій розкривається через особливості збалансованого агрогосподарювання, а також використання природно-ресурсного потенціалу, зокрема земельно-ресурсного. Мета дослідження полягає в подальшому формуванні системного уявлення про збалансований сталий розвиток сільських територій з акцентом на особливості аграрного природокористування. У роботі сформовано систему соціо-еколого-економічних та інституціональних напрямів господарювання концептуального характеру з метою активізації збалансованої та безперервної трансформації економічного простору сільських територій. Розроблені концептуальні напрями є необхідною умовою забезпечення економізації та екологізації територіально-просторової організації раціонального використання та відтворення аграрного потенціалу (зокрема, земельно-ресурсного, природно-ресурсного). Особливу увагу приділено питанням щодо визначення структурно-функціональної побудови простору сільських територій на засадах збалансованого агрогосподарювання. Запропонована структуризація економічного простору агрогосподарювання за різноманітними критеріями є узагальненою характеристикою збалансованого просторового розвитку сільських територій. Наведено характеристики, за допомогою яких економічний простір сільських територій отримує свою якісну визначеність (місткість, насиченість, щільність, освоєність, зв'язаність, напруженість).
Ключові слова: економічний простір, природогосподарський комплекс, сталий розвиток, агрогосподарювання, природогосподарювання, трансформація.ESSENTIAL AND SUBSTANTIVE FEATURES OF BALANCED SPATIAL DEVELOPMENT OF RURAL AREAS: NATIONAL AND GLOBAL ASPECTS
Mishenin Ye.
Doctor of Economics, Professor Institute of Agroecology and Environmental Management of NAAS (Kyiv, Ukraine)
Yarova I.
Candidate of Economic Sciences, Associate Professor Sumy State University (Sumy, Ukraine)
The article examines theoretical and conceptual approaches to understanding the balanced spatial development of rural areas in the context of transformational economic processes in the agricultural sector of Ukraine and global environmental challenges. The purpose of the study is to further form a systematic view of balanced sustainable development of rural areas with an emphasis on the specifics of agrarian natural resource management. The essence of the economic space of rural areas is revealed through the peculiarities of balanced agricultural management, as well as the use of natural resource potential, in particular, land and resource potential. A system of socio-ecological, economic and institutional directions of management of a conceptual nature has been formed in order to intensify the balanced and continuous transformation of the economic space of rural areas. The developed conceptual directions are a prerequisite for ensuring the economisation and ecologisation of the territorial-spatial organisation of the rational use and reproduction of agricultural potential (in particular, land and resource, natural resource). Particular attention is paid to the issues of determining the structural and functional construction of the space of rural areas on the basis of balanced agricultural management. The proposed structuring of the economic space of agriculture by various criteria is a generalised characteristic of the balanced spatial development of rural areas. The characteristics by means of which the economic space of rural areas receives its qualitative definition (capacity, saturation, density, development, connectivity, tension) are given.
Keywords: economic space, nature and economic complex, sustainable development, agricultural management, environmental management, transformation. сільський економічний аграрний
Вступ
Переосмислення функціонального призначення сільських територій, удосконалення принципів і механізмів регулювання збалансованого їх розвитку здійснюється на сучасних теоретико-концептуальних засадах, принципах просторової економіки. Спостерігається перехід від звуженого галузевого бачення сільської території до розширеного просторово-функціонального, за яким досліджувані території розглядаються як складна система з притаманними їй ознаками, функціями, ендогенними та екзогенними зв'язками [1].
Збалансований (сталий) розвиток національного аграрного природогосподарювання, який характеризується інноваційністю, трансформацією форм і проявами земельних, природно-ресурсних, еколого-економічних відносин, а також формуванням нових інституціо- нальних механізмів їх регулювання, потребує реалізації у форматі просторової організації сільських територій з урахуванням сучасних глобальних викликів.
Простір сільських територій є багатомір- ним за своєю суттю на різних ієрархічних рівнях агрогосподарювання (локальному, національному, регіональному, глобальному) [2]. Просторовий підхід як багатопланова методологія соціо-еколого-економічних досліджень сільських територій (а в їх межах агрогосподарських, природно-ресурсних та інших систем) з позиції їх збалансованого просторового розвитку та гармонічної безперервної трансформації у просторі недостатньо розроблений із теоретико-концептуальних і практичних позицій.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Теоретико-концептуальні основи збалансованого просторового розвитку сільських територій, регіонального агрогосподарювання є важливою проблемою регіональної економіки, економіки аграрної сфери та економіки природокористування в контексті методології постіндустріального розвитку, принципів сталого (збалансованого) розвитку, а також потокової та процесної економіки.
Методологія просторової економіки та дослідження регіональних (територіальних) природно-господарських комплексів (зокрема, сільськогосподарських систем і територій) знайшли відображення в працях таких вітчизняних учених, як О.Є. Бавико, І.К. Бистряков, В.Н. Василенко, М.Й. Малік, Н.В. Павліха, О.І. Павлов, Т.В. Пепа, М.А. Хвесик, О.В. Степенко та ін. [3-11].
Багатопланові теоретико-методологічні основи та прикладні аспекти просторової організації соціально-економічних систем, природновиробничих комплексів на різних ієрархічних рівнях господарювання представлено у працях зарубіжних учених [12-16]. Слід констатувати, що у вітчизняній аграрній науці домінує просторова концепція розвитку українського села і фундаментальні категорії географії достатньо широко використовуються для пояснення ознак і проявів збалансованого розвитку сільських територій. Такий концептуальний міждисциплінарний підхід дозволяє конструктивно розглядати сільські території як структурне утворення на різних його рівнях: економічному, географічному, соціальному, екологічному, історичному [1].
Сучасні наукові розробки вітчизняних і зарубіжних учених характеризуються широтою охоплення та глибиною дослідження проблем сталого просторового розвитку і, зокрема, сільських територій. Теоретико-концептуальні основи формування сучасного безперервного простору сільських територій, як показав проведений аналіз, потребують подальшого поглиблення його сутності та змісту, визначення класифікаційних ознак структурних елементів, а також концептуальних особливостей формування та трансформації в контексті принципів сталого (збалансованого) розвитку та глобальних екологічних викликів.
Матеріали та методи досліджень
Таким чином, методологія просторового аналізу ефективності та результативності просторового агрогосподарювання в межах сільських територій, використання земельноресурсного, агроресурсного потенціалу (капіталу) націлена на визначення цілісної оцінки господарювання як системно-комплексного явища, яке досліджується одночасно за різними напрямами організації аграрного виробництва, зокрема: ресурсним, соціально-економічним, еколого-економічним, агроекологічними, соціальним, інституціональним та ін.
Важливо зробити акцент на тому, що методологія просторового аналізу та розвитку безпосередньо пов'язана з поняттям простору. Дефініця "просторовий розвиток" почала застосовувтися в західному Public administration на початку 70-х pp. ХХ століття і набула широкого значення. Основний її зміст полягає в позначенні комплексу заходів із гармонізації на території різноспрямованих процесів і оптимізації змін, що там відбуваються [12, с. 53].
У свій час фундатор німецької класичної філософії І. Кант відмітив, що простір є формою зовнішнього споглядання (формального споглядання), а не дійсний предмет, який можна було б споглядати ззовні. Економічний простір також можна трактувати як простір розгортання категорії управління регіональною аграрною сферою в межах певної сільської території, а в більш широкому розумінні - як суб'єкт територіального агрогосподарювання [3].
Аналіз просторового розвитку сільських територій у межах регіональної економіки є підходом, що дає можливість вивчати особливості функціонування та трансформації соціальноеколого-економічних систем, територіальних агроприродних виробничих комплексів, механізми інтегрування їх елементів до регіонального простору, встановлювати закономірності функціонування та створювати на цій основі оптимізаційні моделі територіальної організації господарювання, а також формувати стратегічні пріоритети збалансованого розвитку з урахуванням глобальних екологічних викликів [2].
Теоретичною і методологічною основою представленого дослідження є базові положення економічної теорії, теорії сталого розвитку, регіональної та просторової економіки, а також розробки вітчизняних і зарубіжних учених із проблем просторово-регіонального розвитку природно-господарських комплексів та сільських територій. Для вирішення завдань дослідження використовувалися такі основні загальнонаукові методи: монографічний - для вивчення та узагальнення факторів і процесів, що визначають особливості просторового розвитку; абстрактно-логічний - для виявлення ключових положень, які визначають змістовну основу організації сталого просторового розвитку сільських територій; системноструктурний - для визначення основних ознак структуризації економічного простору сільських територій; методи порівняння та аналізу - для формування висновків та пропозицій.
Взагалі треба сказати, дослідження економічного простору сільських територій виходить за межі змістовної основи економіки сільського господарства, регіональної та екологічної економіки, тому існує проблема подальшого формування нового напряму щодо реалізації сталого (збалансованого) просторового агрогосподарювання.
Мета статті полягає в подальшому формуванні системного уявлення про збалансований сталий розвиток сільських територій з акцентом на особливості аграрного природокористування.
Результати та їх обговорення
Контент сутнісної основи збалансованого просторового розвитку сільських територій взагалі зводиться до трактування поняття "економічний простір", яке має багатоаспектний характер [3-7]. Сутність економічного простору сільських територій розкривається насамперед через особливості господарської діяльності у сфері використання, відтворення, охорони та збереження земельно-ресурсного та природноресурсного потенціалу (капіталу). Економічний простір сільських територій локалізується в географічному просторі й може мати певні адміністративні, організаційно-правові чи конкретні природно-географічні межі, а також зони функціонування територіального земельноресурсного капіталу (наприклад, це агрохолдинги, зони транскордонного співробітництва в системі глобального сільського господарства та ін.). Збалансований просторовий розвиток сільських територій "переплітається" і з географічним районуванням, яке істотно впливає на результативність і особливості агрогосподарювання.
У нашому дослідженні економічний простір ми розглядаємо як сполучення компонентів (суб'єктів та об'єктів) земельно-ресурсного, агроресурсного, природно-ресурсного потенціалу та соціо-еколого-економічного середовища в межах певної сільської території з їх зв'язками й різноманітними відносинами та інтересами.
Збалансована та безперервна трансформація економічного простору сільських територій також потребує врахування системи певних соціо-еколого-економічних та інституціональних напрямів господарювання концептуального характеру [18], серед яких відмітимо такі:
1. Поступовий перехід до цивілізованого ринку територіальних земельно-ресурсних активів на основі антикорупційних заходів, а також подальший розвиток організаційно-правових форм агрогосподарського підприємництва з урахування регіональних, територіально просторових особливостей функціонування аграрних екосистем і багатоцільового використання сільських агролісових ландшафтів.
2. Реалізації прозорої комплексної державної аграрної та регіональної політики в контексті практичної реалізації принципів сталого розвитку з визначенням конструктивних стратегічних соціально-еколого-економічних напрямів господарювання (програмних пріоритетів та етапів, комплексних механізмів, інституціональних регуляторів).
3. Удосконалення інституціонального оформлення (законодавчо-нормативної) економічного просторового сільських територій в якості складової простору регіону та країни, зокрема на основі системного регулювання економічних відносин (особливо еколого-економічних та фінансово-економічних) між господарськими суб'єктами.
4. Визначення пріоритетності екосистемного, соціально-екологічного концепту в аграрній справі, зокрема, на основі підвищення ролі фінансово-економічних відносин у системі еколого-економічних відносин.
5. Доцільне та дієве розширення повноважень органів місцевого самоврядування, регіональних і місцевих органів управління соціально-економічним і природно-ресурсним розвитком, а також підвищення рівня самостійності територіальних громад у вирішенні проблем просторового агрогосподарювання та природокористування.
6. Екстенсивне та інтенсивне прискорення трансформаційних процесів у сфері збалансованого просторового агрогосподарювання на інноваційно-інвестиційній основі.
7. Подальше сприяння комплексному, інтегрованому багатоцільовому використанню регіональних господарських систем сільських територій.
8. Підвищення ефективності та результативності транскордонного співробітництва, особливо в умовах воєнного стану, на основі екологічно орієнтованої інституалізації принципів функціонування глобального сільського господарства в територіально-просторовому вимірі.
Представлені концептуальні соціо-екологоекономічні та інституціональні напрями щодо активізації та дієвості трансформаційних процесів простору агрогосподарювання сільських територій є необхідною умовою забезпечення економізації та екологізації територіально-просторової організації раціонального використання та відтворення аграрного (зокрема, земельноресурсного, природно-ресурсного) потенціалу.
Результативність та ефективність безперервної трансформації економічного простору сільських територій визначається дотриманням системи принципів, які, наприклад, поділяються на принципи загальноекономічного (комплексності, системності, історизму, науковості, ефективності та ін.; усього 26) і специфічного (функціональної інтеграції, ієрархічності, зворотного зв'язку, необхідності та доцільності, різноманітності; усього 25) характеру [18, с. 40].
Структуризація економічного простору агрогосподарювання як визначальної та узагальненої характеристики збалансованого просторового розвитку сільських територій залежно від цілей дослідження можлива за такими критеріями:
1. Залежно від ієрархічного рівня (масштабу) господарювання: локальний, національний, регіональний, глобальний; субрегіональний рівень, макрорівень, мезорівень, мікрорівень.
2. За функціональним призначенням: економічний, фінансовий, агроресурсний, екологічний, соціальний, інформаційний, інституціональний, інноваційний, підприємницький, культурно-освітній та ін.
3. За видами організації територіальнопросторового агрогосподарювання, зокрема: державно-регульований, соціально-орієнтований ринковий, екологічно-орієнтований, підприємницький та ін.
4. За рівнем розвиненості. На основі інтегральних, комплексних оцінок розвитку економічного простору сільських територій можлива різноманітна рівнева градація, зокрема: рівень вищий від середнього, середній рівень, рівень нижчий від середнього.
5. За характером місткості: потенційний, реальний, зайнятий (обсяги господарювання, які були досягнуті в минулі періоди), стратегічний, перспективний, прогнозований.
6. За характером насиченості: однорідний, змішаний, розосереджений.
7. За характером щільності. Під щільністю економічного простору агрогосподарювання розуміється ступінь насиченості даної території агроресурсними (земельно-ресурсними, природно-ресурсними) об'єктами, інфраструктурними об'єктами, господарськими суб'єктами, елементами продуктивних сил (у т.ч. інформаційними). Зокрема, це стосується, наприклад, лісистості сільської території, якщо мова йде про простір лісогосподарювання.
8. Зв'язаність економічного простору кількісно характеризує ступінь інтенсивності господарських, еколого-економічних, соціальних та інших взаємодій між різними суб'єктами агрогосподарювання сільських територій, а також переміщення (мобільність) основних факторів відтворювальних сільськогосподарських процесів. При цьому необхідно враховувати швидкість (інтенсивність) прискорення, а також напрями відповідних факторних взаємодій.
Системні оцінки просторово-територіального агрогосподарювання та природокористування, а саме горизонтальний її зріз, безумовно, передбачає економічну, соціальну й екологічну оцінки та різні їх сполучення, так звані сукупні оцінки. Такі сукупні оцінки одночасно визначають зв'язки регіональної природно-господарської системи: соціально-економічні - безпосередні зв'язки у сфері суспільного виробництва; економіко-екологічні - вплив природних (лісових) ресурсів на умови суспільного виробництва; еколого-економічні - природокористування та інші види впливу господарської діяльності на навколишнє середовище; еколого-соціальні - безпосередній вплив населення на навколишнє природне середовище. При цьому прямими зв'язками є еколого-економічні та еколого-соціальні, які відображають вплив на навколишнє природне середовище. Обернені зв'язки (економіко-екологічні та соціально-екологічні) характеризують вплив змін параметрів стану навколишнього середовища на суспільне виробництво та населення.
9. За характером напруженості та інтенсивності агрогосподарювання. Напруженість простору можна визначити через соціоеколого-економічний стан, процеси, що виникають у відповідь на екстремальні ситуації в системі територіально-просторового господарювання. Збалансований просторовий розвиток сільських територій націлений на усунення різноманітних дестабілізуючих процесів, конфліктів і протиріч. Тут мова може йти, наприклад, про соціальні конфліктні ситуації у зв'язку з критичними рівнями забруднення аграрного природного середовища, продуктів харчування. В умовах глобальних кліматичних змін важливо оцінювати соціально-екологічну напруженість, яка пов'язана з екологічною (кліматичною) міграцією [18]. Таким чином, необхідно оцінювати соціально-екологічну напруженість в усіх її проявах.
10. За ступенем освоєності. Освоєність економічного простору сільських територій необхідно розглядати у взаємозв'язку з поняттям його потенціалу. Такий акцент, наприклад, стосовно лісоресурсного потенціалу зроблено в роботі [19]. Освоєність економічного (зокрема, агрогосподарського, земельно-ресурсного, лісоресурсного) потенціалу визначається рівнем розвитку виробничих відносин (соціальноекономічних, організаційно-економічних), які стосуються володіння, користування та розпорядження ресурсним та екологічним потенціалами на певній території, а також ступенем залучення в господарський обіг тих чи інших їх компонентів. Ступінь освоєності потенціалу може бути повним, частковим або взагалі мова може йти про неосвоєні ресурси або критичні обсяги. У кінцевому підсумку сутність та спрямованість освоєння ресурсного потенціалу полягає в тому, щоб досягти якомога більш широкого і всеосяжного його освоєння.
11. За формами відтворювальних процесів: дисперсний, слабо структурований, фрагментарний та ін. Так, певна структурованість необхідна, наприклад, у системі використання, відтворення, збереження та охорони територіального земельно-ресурсного потенціалу.
12. За особливостями зовнішньоекономічної інтеграції: залежний від екзогенних факторів; транскордонний, експортноорієнтований, імпортноорієнтований. Актуально зауважити, що зовнішньоекономічна інтеграція може мати як позитивні, так і негативні аспекти. Наприклад, корупційний, мафіабельний характер має міжнародна торгівля деревиною.
Важливо відмітити, що структуризація економічного простору сільських територій повинна відображати його якісну визначеність. Багатогранність, багатовимірність економічного простору обумовлює його інтерпретацію через сукупність певних властивостей (характеристик), які мають якісну визначеність [7]. Якісна визначеність економічного простору сільських територій має прояв у наявності необхідних і достатніх умов, у яких доводиться існувати, функціонувати, взаємодіяти суб'єктам агрогосподарювання. При цьому єдність і взаємозв'язок якісних і кількісних параметричних характеристик економічного простору потребує системної наявності певних критеріїв оцінки, зокрема інтегральних та індексних. До основних характеристик, за допомогою яких економічний простір сільських територій отримує свою якісну визначеність, можна віднести такі: місткість, насиченість, щільність, освоєність, зв'язаність, напруженість.
Застосування принципів процесної економіки у сфері збалансованого просторового розвитку сільських територій передбачає певну класифікацію економічних процесів різноманітного характеру та їх змістовно-цільову орієнтацію. Наприклад, можна виділити такі економічні процеси: основні та допоміжні; інфраструктурні процеси; процеси життєзабезпечення; деструктивні процеси (наприклад, екодеструктивні). При цьому збалансований розвиток сільських територій як єдиного органічного цілого на основі використання переваг методології процесної економіки зумовлює формування та визначення між його процесними складовими структурованої цілісної системи зв'язків. Це об'єктивно вимагає використання цілого комплексу соціальноеколого-економічних оцінок у системі аграрного господарювання.
На закінчення треба відмітити, що в теорії просторової економіки застосовуються різноманітні підходи до дослідження економічного простору, зокрема територіальний, процесний, потоковий, ресурсний, інформаційний та інституціональний. Реалізація цих підходів має різну ступінь розробки та деталізації, особливо щодо простору сільських територій. Ще не розроблено єдині концептуальні основи, які дозволяють інтегрувати вже розроблені положення теорії економічного простору в цілісну та струнку логічну схему для вирішення певних практичних проблем.
Висновки
Контент сутнісної основи збалансованого просторового розвитку сільських територій зводиться до трактування поняття "економічний простір", яке має багатоаспектний характер, зокрема агрогосподарський, земельно-ресурсний, природно-господарський та ін. Сутність економічного простору агрогосподарювання розкривається передусім через особливості господарської діяльності у сфері використання, відтворення, охорони та збереження земельно-ресурсного потенціалу.
Збалансована та безперервна трансформація економічного простору сільських територій також потребує врахування системи певних соціо-еколого-економічних та інституціонального напрямів господарювання концептуального характеру. Розроблені концептуальні напрями є необхідною умовою забезпечення економізації та екологізації територіально-просторової організації раціонального використання та відтворення аграрного (зокрема, земельно-ресурсного, природно-ресурсного) потенціалу.
Запропонована структуризація економічного простору агрогосподарювання за різноманітними критеріями є узагальненою характеристикою збалансованого просторового розвитку сільських територій і потребує подальшої деталізації.
Перспективи подальших досліджень пов'язані з формуванням організаційно-економічної моделі збалансованої трансформації простору сільських територій на основі розробки комплексної системи показників певного напряму дослідження економічного простору (зокрема, ресурсного, процесного, потокового та ін.).
Література
1. Газуда Л.М., Готько Л.М., Лалакулич М.Ю. Розвиток сільських територій: монографія. Ужгород: Вид-тво ФОП Сабов А.М., 2015. 204 с.
2. Ярова І.Є. Сутнісні ознаки та змістовна характеристика простору лісогосподарювання України. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Економіка і менеджмент. 2018. Вип. 6. С. 146-148.
3. Бистряков І.К. Метасистемы особливості формування геоекономічного простору розвитку. Геоекономічні сценарії розвитку і Україна: монографія/ М.З. Згуровський, Ю.М. Пахомов, А.С. Філіпенко та ін. Київ: ВЦ "Академія", 2010. С. 48-65. С. б 2.
4. Бавико О.Є. Архітектоніка сучасного регіонального економічного простору. Економіка та держава. 2012. № 7. С.18-21.
5. Бистряков І.К., Манцевич Ю.М. Проблеми просторового розвитку України з позицій поглядів П. Аберкромбі. Економіка України. 2015. № 9. С. 39-48.
6. Бавико О. Просторово-мережевий розвиток економіки регіону: теоретико-методологічний аспект. Херсон: Айлант, 2012. 336 с.
7. Василенко В.Н. Об основных конструктивных элементах экономического пространства. Економіка та право. 2009. № 2. С. 5-10.
8. Малік М.Й., Хвесик М.А. Сталий розвиток сільських територій на засадах регіонального природокористування та еколого-безпечного агропромислового виробництва. Економіка АПК. 2010. № 5. С. 3-11.
9. Павліха Н.В. Управління сталим розвитком просторових систем: теорія, методологія, досвід: монографія. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. 380 с.
10. Павлов О.І. Тенденції просторового розвитку сільських територій України. Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва Серія: Економічні науки. 2015. № 3. С. 165-175.
11. Степенко О.В. Розвиток природно-господарських систем в просторовій економіці. Економіка природокористування і охорони довкілля. 2014. С. 29-32.
12. Desmet K., Rossi-Hanberg E. Spatial development. NBER Working Paper. 2009. No. 15349. P. 53. Cambridge.
13. Capello R., Camagni R., Chizzolini B., Fratesi U. Space and theoretical approaches toregional growth. Modelling Regional Scenarios for the Enlarged Europe: European Competitiveness and Global Strategies. Berlin: Springer, 2008. P. 13-31.
14. Capello R., Fratesi U. Growth Patterns in Global Regions: Do Specific Success Factors Make a Difference? Journal of heterodox economics. 2013. Vol. 1.1. P. 54-78.
15. Ramankutty N., Mehrabi Z., Waha K., Jarvis L., Kremen C., Herrero M., Rieseberg, L.H. Trends in Global Agricultural Land Use: Implications for Environmental Health and Food Security. Annual Review of Plant Biology. 2018. No. 69 (1). P. 789-815. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-arplant-0428r7-040256
16. Qi X., Fu Y., Wang R. Y., Ng C.N., Dang H., He Y. Improving the sustainability of agricultural land use: An integrated framework for the conflict between food security and environmental deterioration. Applied Geography. 2018. No. 90. P. 214-223. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apgeog.2017.12.009
17. Пепа Т.В. Регіональні проблеми трансформації економічного простору України: теорія, методологія, практика: дис. ... д-ра екон. наук: 08.10.01. Київ, 2006. 446 с.
18. Мішенін Є.В., Ярова І.Є. Повільний вплив зміни клімату та глобальна міграція. Scientific Research and Innovation: proceedings of the 2nd International Scientific and Practical Internet Conference (April 3-4, 2023). Dnipro: FOP Marenichenko V.V., 2023. P. 259-262.
19. Антоненко І.Я. Еколого-економічні пріоритети модернізації лісоресурсного комплексу України: макроекономічні важелі / за ред. д.е.н., проф., чл.-кор. НАН України Б.М. Данилишина. Київ.: КУТЕП - Інформ, 2008. 359 с.
20. REFERENCES
21. Hazuda, L.M., Hotko, L.M., & Lalakulych, M.Y. (2015). Rozvytok silskykh terytorii [Rural development]. Uzhhorod: fOp Sabov A.M. [in Ukrainian].
22. Yarova, I. Ye. (2018). Sutnisni oznaky ta zmistovna kharakterystyka prostoru lisohospodariuvannia Ukrainy [Essential features and substantive characteristics of the forest management space of Ukraine]. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu - Bulletin of Sumy National Agrarian University, 6, 146-148 [in Ukrainian].
23. Bystriakov, I.K., Zghurovskyi, M.Z., Pakhomov, Yu.M., & Filipenko, A.S. (2010). Metasystemni osoblyvosti formuvannia heoekonomichnoho prostoru rozvytku [Metasystemic features of the formation of the geoeconomic development space]. Heoekonomichni stsenarii rozvytku i Ukraina: monohrafiia [Geoeconomic development scenarios and Ukraine: monograph]. Kyiv: VTs "Akademiia" [in Ukrainian].
24. Bavyko, O. Ye. (2012). Arkhitektonika suchasnoho rehionalnoho ekonomichnoho prostoru [Architectonics of the modern regional economic space]. Ekonomika ta derzhava - Economy and the state, 7, 18-21 [in Ukrainian].
25. Bystriakov, I.K., & Mantsevych, Yu.M. (2015). Problemy prostorovoho rozvytku Ukrainy z pozytsii pohliadiv P. Aberkrombi [Problems of spatial development of Ukraine from the point of view of P. Abercrombie]. Ekonomika Ukrainy - Economy of Ukraine, 9, 39-48 [in Ukrainian].
26. Bavyko, O. (2012). Prostorovo-merezhevyi rozvytok ekonomiky rehionu: teoretyko-metodolohichnyi aspekt [Spatial and Network Development of the Regional Economy: Theoretical and Methodological Aspect]. Kherson: Ailant [in Ukrainian].
27. Vasylenko, V.N. (2009). Ob osnovnykh konstruktivnykh elementakh ekonomicheskogo prostranstva [On the basic constructive elements of economic space]. Ekonomika ta pravo - Economy and law, 2, 5-10 [in Ukrainian].
28. Malik, M.I., & Khvesyk, M.A. (2010). Stalyi rozvytok silskyh terytorii na zasadakh rehionalnoho pryrodokorystuvannia ta ekoloho-bezpechnoho ahropromyslovoho vyrobnytstva [Sustainable development of rural areas on the basis of regional nature management and environmentally friendly agricultural production]. Ekonomika APK - Economy APC, 5, 3-11 [in Ukrainian].
29. Pavlikha, N.V. (2006). Upravlinnia stalym rozvytkom prostorovykh system: teoriia, metodolohiia, dosvid: monohrafiia [Management of sustainable development of spatial systems: theory, methodology, experience: monograph]. Lutsk: Volynska oblasna drukarnia [in Ukrainian].
30. Pavlov, O.I. (2015). Tendentsii prostorovoho rozvytku silskykh terytorii Ukrainy [Trends in the spatial development of rural areas of Ukraine]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho ahrarnoho universytu im. VV. Dokuchaieva. Seriia: Ekonomichni nauky - Bulletin of Kharkiv National Agrarian University named after VV. Dokuchaev. Series: Economic Sciences, 3, 165-175 [in Ukrainian].
31. Stepenko, O.V. (2014). Rozvytok pryrodno-hospodarskykh system v prostorovii ekonomitsi [Development of natural and economic systems in the spatial economy]. Ekonomika pryrodokorystuvannia i okhorony dovkillia - Nature economy and environmental protection, 3, 29-32 [in Ukrainian].
32. Desmet, K., & Rossi-Hanberg, E. (2009). Spatial development. NbER Working Paper, 15349, 53. Cambridge [in English].
33. Capello, R., Camagni, R., Chizzolini, B., & Fratesi, U. (2008). Space and theoretical approaches toregional growth. Modelling Regional Scenarios for the Enlarged Europe: European Competitiveness and Global Strategies. Berlin: Springer, 13-31 [in English].
34. Capello, R., & Fratesi, U. (2013). Growth Patterns in Global Regions: Do Specific Success Factors Make a Difference? Journal of heterodox economics, Vol. 1.1, 54-78 [in English].
35. Ramankutty, N., Mehrabi, Z., Waha, K., Jarvis, L., Kremen, C., Herrero, M., & Rieseberg, L. H. (2018). Trends in Global Agricultural Land Use: Implications for Environmental Health and Food Security. Annual
36. Review of Plant Biology, 69 (1), 789-815. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-arplant-0428r7-040256 [in English].
37. Qi, X., Fu, Y., Wang, R. Y., Ng, C. N., Dang, H., & He, Y. (2018). Improving the sustainability of agricultural land use: An integrated framework for the conflict between food security and environmental deterioration. Applied Geography, 90, 214-223. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apgeog.2017.12.009 [in English].
38. Pepa, T.V. (2006). Rehionalni problemy transformatsii ekonomichnoho prostoru Ukrainy: teoriia, metodolohiia, praktya [Regional problems of transformation of Ukraine's economic space: theory, methodology, practice]. Doctor's thesis. Kyiv [in Ukrainian].
39. Mishenin, Ye.V., & Yarova, I. Ye. (2023). Povilnyi vplyv zminy klimatu ta hlobalna mihratsiia [The slow impact of climate change and global migration]. Scientific Research and Innovation: Proceedings of the 2nd International Scientific and Practical Internet Conference (April 3-4, 2023), (p. 259-262). Dnipro: FOP Marenichenko V.V. [in Ukrainian].
40. Antonenko, I. Ya. (2008). Ekoloho-ekonomichni priorytety modernizatsii lisoresursnoho kompleksu Ukrainy: makroekonomichni vazheli [Environmental and economic priorities for the modernisation of Ukraine's forest resource complex: macroeconomic levers]. Kyiv: KUTEP - Inform [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Дослідження методологічного підходу щодо розвитку сільських територій, основним критерієм якого є рівень їх деградації. Характеристика процесів руйнації поселенської мережі. Огляд напрямів покращення демографічно-поселенської кризи в сільській місцевості.
статья [484,0 K], добавлен 19.09.2017Функціонування трудових ресурсів сільських територій під впливом взаємодії системоутворюючих та системозберігаючих компонентів. Трудовий потенціал сільських територій. Соціально-економічні, професійно-кваліфікаційні, демографічні та біологічні фактори.
статья [18,8 K], добавлен 11.09.2017Окреслено основні проблеми інноваційної діяльності на сільських територіях. Визначено об'єктивну необхідність пріоритетності переводу аграрної економіки на інноваційні засади. Розроблено основні орієнтири інноваційного розвитку сільських територій.
статья [75,5 K], добавлен 11.09.2017Шляхи забезпечення конкурентоспроможності територій Західної України в умовах глобалізації. Кластеризація агропромислового виробництва як чинник забезпечення стійкого розвитку сільських територій. Створення вівчарського кластеру в Карпатському регіоні.
статья [28,4 K], добавлен 16.05.2015Поняття глобалізації та глобальних економічних процесів, їх сутність та формування протягом 20 сторіччя. Зародження міжнародних монополій та їх розвиток. Національні форми і особливості залучення до глобалізації. Фактори та наслідки глобалізації.
контрольная работа [27,5 K], добавлен 08.03.2012Теоретичні основи економіки домогосподарства, сутність та поняття, основні фактори. Стан соціально-економічного становища домогосподарств в Україні, порівняльна характеристика. Вплив розвитку сільських територій на доходи та витрати домогосподарств.
курсовая работа [193,4 K], добавлен 04.10.2009Визначення, класифікація, історія появи та розвиток вільних економічних зон в світі. Правове регулювання створення і функціонування вільних економічних зон, технопарків і територій пріоритетного розвитку. Перспективи вільних економічних зон в Україні.
курсовая работа [959,1 K], добавлен 20.02.2010Глобальні проблеми та глобалізація економіки, її суперечливий вплив на світогосподарський розвиток. Міжнародне співробітництво в розв’язанні глобальних проблем та розвитку світового господарства. Причини виникнення і класифікація глобальних проблем.
презентация [482,0 K], добавлен 24.09.2015Оцінка технологічного розвитку української економіки в контексті світової еволюції технологічних парадигм. Зв’язок між впровадженням у виробництво науково-технологічних інновацій і довгостроковими коливаннями циклічного розвитку економічних процесів.
научная работа [35,9 K], добавлен 11.03.2013Структура та особливості малого підприємництва в аграрній сфері. Його сильні й слабкі сторони, можливості й загрози розвитку. Аналіз сучасного стану, а також тенденції розвитку малого підприємництва в аграрному секторі економіки України, проблеми.
статья [265,7 K], добавлен 19.09.2017
