Юридичне забезпечення відшкодування збитків завданих фізичним особам під час військових дій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Юридичне забезпечення відшкодування збитків завданих фізичним особам під час військових дій

Розум Сергій Юрійович викладач вищої категорії кафедри правознавства, Центральноукраїнський інститут МАУП

Левченко Вікторія Олексіївна, кандидат юридичних наук,

Анотація

На даний час, починаючи з лютого 2014 року (з моменту таємної агресії Російської Федерації проти України), а з 24 лютого 2022 року відкритої повномасштабної агресії РФ проти України, громадяни стикнулись з проблемою відшкодування завданих збитків. Для пересічних громадян існувала проблема, особливо в умовах проживання в прифронтовій зоні і в зоні безпосередніх бойових дій, «до кого їм звертатись?», «який порядок оцінки вартості завданих збитків?», «яким чином можна позиватись до країни- агресора у разі загибелі членів сім'ї та рідних?». Окрім паніки серед населення безпосередньо на початку агресії, паніка також була і серед структурних державних підрозділів на місцях. Оскільки за весь період незалежності, окрім окупації Автономної республіки Крим та окремих районів Донецької та Луганської областей, державні органи управління та й безпосередньо держава Україна не стикалась з такими викликами і тому не мала чіткого, розробленого поетапного плану дій для цивільного населення.

Звичайно, що історично, людство в своїй історії неодноразово стикалось з військовою агресією і відповідно з питаннями про відшкодування збитків цивільному населенню (фізичним особам). Репарації з країни-агресора можуть бути стягнуті, як в рамках мирного договору, так і в рамках іншого міжнародного документу, в якому може взагалі не враховуватись думка країни-агресора. Такими стали результати Ялтинської та Потсдамської конференцій 1945 року, на яких союзники самостійно визначили та встановили розмір репарацій, сума завданих збитків а також спосіб їх відшкодування. фізична особа відшкодування виплата

Щодо сьогодення, то звісно, що відшкодування збитків завданих військовими злочинами Російської Федерації, наразі цілком і повністю лежить на бюджеті України та на грошовій допомозі, яку надають союзні країни. Оскільки на даному етапі неможливо стягнути кошти з країни-агресора. Це пов'язано в першу чергу з тим, що Російська Федерація з жовтня 2020 року, за поданням президента Російської Федерації, фактично не визнає перевагу міжнародних законів, а також не визнає рішення міжнародних судів і відповідно їх не буде виконувати. Звісно, що внесення таких змін до свого законодавства - це і було підготовкою підґрунтя до повномасштабного вторгнення.

Ключові слова: фізична особа, відшкодування збитків, загибель члена сім'ї, визначення шкоди, одноразова виплата.

Rozum Serhiy Yuriyovych Lecturer of the highest category of the Department of Law, Central Ukrainian Institute of the IAPM

Levchenko Viktoriya Oleksiivna Candidate of legal sciences,

LEGAL PROVISION OF COMPENSATION FOR DAMAGES CAUSED TO INDIVIDUALS DURING MILITARY OPERATIONS

Постановка проблеми

До відкритої повномасштабної агресії на території України з метою відшкодування збитків завданих бойовими діями на окупованих окремих районах Донецької та Луганської областей та повною окупацією Автономної республіки Крим регламентованими Постановою Кабінету міністрів України від 18 грудня 2013 року № 947 «Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації» зі змінами та доповненнями. [1]

Звичайно, щодо невирішених питань про відшкодування збитків ще з 2014 року залишаються актуальними і сьогодні, оскільки неможливо провести оцінку завданих збитків на окупованих територіях. Також складною можна назвати ситуацію із фізичними особами-підприємцями та розрахунку завданих їм збитків (матеріальних, моральних, репутаційних). Оскільки підприємці могли втратити не лише фізичні блага (приміщення, обладнання), а і в тому числі втратили клієнтську базу, яка забезпечувала сталий прибуток, що в тому числі призводить до моральних збитків і як результат - особа зневірившись, могла припинити свою діяльність через морально-психологічний стан.

Даною проблематикою зараз займаються юристи-практики та науковці юридичного фаху з метою пошуку і розробки найбільш ефективних способів та механізмів відшкодування збитків. Цією проблематикою у сучасному світі займаються також фахівці міжнародного права, а також закордонні науковці, які в тому числі пропонують свої напрацювання з метою ефективного вирішення проблем цивільного населення України.

Згідно із законодавством України на відшкодування збитків мають право не лише громадяни України, а також іноземні громадяни та особи без громадянства, які постраждали від агресії Російської Федерації.

На основі Постанови Кабінету міністрів України від 18 грудня 2013 року № 947 «Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації» з початком повномасштабної агресії 24 лютого 2022 року з боку регулярних військ та військових формувань Російської Федерації було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України №326 від 20 березня 2022 року «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» зі змінами та доповненнями. [2] Постанова включає в себе Порядок «Визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації».

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Наразі багато юристів, економістів як в науковій галузі так і в практичній діяльності досліджують проблематику цього питання в історичному розрізі так і пропонують створювати нові механізми захисту цивільного населення від дій завданих країною-агресором. Проблемам звернення й розгляду цивільного позову в рамках кримінального провадження та відшкодування завданої потерпілому шкоди присвятили наукові праці вчені Ю.П. Аленін, С.А. Альперт, О.А. Банчук, І.В. Гловюк, В.Г. Гончаренко, М.І. Гошовський, Ю.М. Грошевий, Ю.О. Гурджі, О.П. Кучинська, Л.М. Лобойко, Д.П. Письменний, М.А. Погорецький, В.П. Шибіко, М.Є. Шумило.

Мета статті - дослідження механізмів та юридичного підґрунтя для фізичних осіб в сфері відшкодування збитків завданих військовою агресією.

Виклад основного матеріалу

Враховуючи реалії сьогодення звичайно, що за основу можна вважати Женевську конвенцію «Про захист цивільного населення під час війни» прийнята 12 серпня 1949 року (набрала чинності для України 03 січня 1955 року). Російська Федерація намагається всіляко на міжнародних площадках (зокрема в ООН) наголосити на тому, що це не є війною, мотивуючи це тим, що офіційної ноти оголошення війни не було. Але саме в статті 2 Женевської конвенції чітко зазначено:

«На додаток до положень, які втілюються в мирний час, ця Конвенція застосовується до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни.

Конвенція також застосовується до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.

Хоча одна з держав, які перебувають у конфлікті, може не бути учасницею цієї Конвенції, держави, які є її учасницями, залишаються зобов'язаними нею у своїх взаємовідносинах. Крім того, вони зобов'язані Конвенцією стосовно зазначеної держави, якщо остання приймає та застосовує її положення.» [3]

Виходячи з тексту статті можна чітко прослідкувати, що навіть якщо країна-агресор не визнає факту ведення війни, то це якраз не важливо для міжнародного законодавства. Отже, можна зробити висновок про юридичну нікчемність заяв Російської Федерації про проведення так званого «референдуму» на окупованих територіях, як у 2014 році, так і у 2022 році, з подальшим внесенням окупованих територій до Конституції РФ (зокрема Автономна республіка Крим, Донецька, Луганська, Запорізька, Херсонська області України).

Вказані окупаційні дії Російської Федерації змусили фізичних осіб, з різних причин, покинути окуповані території. Такими причинами могли бути: загроза життю та здоров ю, знищення майна в результаті бойових дій, пошкодження майна, умови проживання під окупацією, моральний чи психологічний тиск, як зі сторони військових окупаційних військ, так і збоку колаборантів та зрадників, а також інших об'єктивних причин.

Оцінити збитки в такому випадку складно, оскільки майно залишається на окупованих територіях і повноцінно провести облік стає можливим у разі де окупації даних населених пунктів.

Звісно, що основний тягар виплат фізичним особам забезпечується безпосередньо бюджетом України, Міжнародними організаціями, а також за рахунок держав-союзників, які так чи інакше здійснюють як фінансову так і гуманітарну підтримку України.

Згідно з процедурами вказаними в Порядку «Визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації», відшкодуванню підлягають:

- людські втрати та пов'язані з ними соціальні витрати - напрям, що включає всі людські втрати (смерть або каліцтво цивільних осіб), що виникли внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а також витрати, пов'язані з призначенням різних видів державної соціальної допомоги та наданням соціальних послуг.

- економічні втрати, пов⁵язані з людськими втратами, - напрям, що включає непрямі економічні втрати, пов'язані із зменшенням чисельності населення та відповідним зменшенням економічних показників країни.

- військові втрати - напрям, що включає людські та матеріальні військові втрати і витрати, пов язані з бойовими діями.

- соціальний захист ветеранів війни - витрати, пов'язані із забезпеченням заходів у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (далі - ветерани), членів сімей таких осіб та членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України (далі - члени сімей ветеранів), що виникли внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

- втрати житлового фонду та об'єктів благоустрою - напрям, що включає втрати житлового фонду (житла), об'єктів благоустрою, об'єктів незавершеного будівництва житлової нерухомості, фактичні витрати, здійснені для їх відновлення.

- втрати об'єктів громадських будівель - напрям, що включає втрати громадських будівель (об'єктів освіти, спорту, соціального захисту, охорони здоров'я, культури, адміністративних будівель тощо), фактичні витрати, здійснені для їх відновлення.

- втрати об'єктів житлово-комунального господарства - напрям, що включає зруйновані і пошкоджені об'єкти у сфері теплопостачання, об'єкти водопостачання і водовідведення і решту об'єктів житлово-комунального господарства, знищення яких має безпосередній вплив на санітарні та гігієнічні умови проживання жителів населених пунктів.

- шкода, завдана земельним ресурсам, - напрям, що включає шкоду від пошкодження і знищення родючого шару ґрунту та шкоду, зумовлену забрудненням і засміченням земельних ресурсів.

- втрати інфраструктури транспорту, інфраструктури (зокрема фізичної) електронних комунікаційних мереж - напрям, що включає зруйновані або пошкоджені автомобільні дороги, залізничні шляхи, аеродроми та аеродромні об'єкти, об'єкти портової інфраструктури, гідротехнічні споруди, судна морського та внутрішнього водного транспорту, об'єкти поштового зв'язку, інфраструктуру (зокрема фізичну) електронних комунікаційних мереж та інші об єкти транспортної інфраструктури,

** v_*5

електронних комунікацій та зв язку.

- шкода, завдана особистим селянським господарствам та/або фермерським господарствам, що зареєстровані як фізичні особи - підприємці,- напрям, що включає шкоду від каліцтва, тілесного ушкодження, загибелі сільськогосподарських тварин, а також збитки внаслідок знищення чи пошкодження сільськогосподарської техніки та обладнання для агропромислового комплексу.

навіть цей перелік не є вичерпним, де фізичні особи зазнають втрат від агресивних дій Російської Федерації. Наразі фінансовий тягар відшкодування збитків не впливає на фінансовий стан країни-агресора, оскільки ще достеменно невідомо, яка сума збитків має бути пред'явлена. Єдине, що зараз можуть здійснювати державні органи влади - це фіксувати збитки (документально, відео- та фото фіксація), співпрацювати з міжнародними організаціями у сфері фіксування та документування злочинів країни-агресора та систематизація даної інформації для подальшого оформлення позову у міжнародні судові інстанції з метою відшкодування таких збитків.

В подальшому можна розглядати декілька варіантів забезпечення виконання позову про виплату репарацій:

- Створення на основі ООН органу, який буде контролювати виплати репарацій (але такий варіант малоймовірний на даному етапі, оскільки РФ має право вето);

- Спільна комісія України та РФ (але така модель, враховуючи виконання міжнародних договорів країною-агресором також не викликає довіри);

- Створення спеціального органу в Україні для забезпечення виконання виплат (скоріше за все можливо, але лише для контролю за розподілом коштів).

Але наразі питання створення таких міжнародних органів залишається відкритими. А фінансово-економічні витрати із відшкодування збитків залишаються цілком на бюджетних витратах України.

Висновки

Звернення фізичних осіб до адміністрацій на місцях, до військових адміністрацій, до судових органів з метою отримання компенсаційних виплат згідно чинного законодавства є цілком обґрунтованими та виправданими. В подальшому через систематизацію та узагальнення зібраної інформації органи влади матимуть цілісну картину фінансово-економічних втрат фізичних осіб, які стали результатом агресії Російської Федерації. Чому потрібно звертатись до органів влади без зволікань? Для того, щоб не була втрачена доказова база проти країни- агресора, а також для того щоб не було подвійного трактування тих чи інших доказів завданих збитків.

Література:

1. Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації» від 18 грудня 2013 року №2 947.

2. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» від 20 березня 2022 року №326

3. Женевську конвенцію «Про захист цивільного населення під час війни» прийнята 12 серпня 1949 року https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/995_154#Text

References:

2. Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On approval of the Procedure for determining damage and losses caused to Ukraine as a result of the armed aggression of the Russian Federation" dated March 20, 2022 No. 326

3. The Geneva Convention "On the Protection of the Civilian Population in Time of War" was adopted on August 12, 1949 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text

Размещено на Allbest.ru