Оптимізація процесу подання заявки на конкурсне фінансування науково-технічних проектів на рівні установ вищої освіти та науки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оптимізація процесу подання заявки на конкурсне фінансування науково-технічних проектів на рівні установ вищої освіти та науки

Шиян Анатолій Антонович кандидат фізико-математичних наук, доцент, провідний науковий співробітник, Український науковий центр розвитку інформаційних технологій (УкрНЦ РІТ)

Нікіфорова Лілія Олександрівна кандидат економічних наук, доцент, провідний науковий співробітник, Український науковий центр розвитку інформаційних технологій (УкрНЦ РІТ)

Черняк Олександр Юрійович провідний фахівець, Український науковий центр розвитку інформаційних технологій (УкрНЦ РІТ)

Анотація

В статті поведене дослідження щодо оптимізація процесу подання заявки на конкурсне фінансування науково-технічних проектів на рівні установ вищої освіти та науки. Розглянуто тільки перший етап подання заявки, який відбувається в межах ЗВО чи НУ у відповідності до існуючого Положення про проведення конкурсного відбору проєктів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок (Положення), виконавцями яких є заклади вищої освіти та наукові установи, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України. Відмічено, що подання заявки на конкурсне фінансування на першому етапі має ряд недоліків, які негативно пливають на кількість поданих заявок. Акцентовано увагу на непрозорості проведення першого етапу подання заявки і демотивації керівника проєкту при подані заявки на Конкурс. Виявлено проблему фіксації як авторських прав, так і прав інтелектуальної власності в процесі здійснення заявки на Конкурс.

Проведено детальний аналіз розділу ІІ статті 7 Положення щодо проведення першого етапу подання заявки на конкурсне фінансування з виявленням існуючих недоліків. На основі проведеного аналізу запропоновано новий виклад даної статті, який враховує всі недоліки існуючої редакції, робить процес подання заявки на Конкурс на першому етапі повністю прозорим, а також об'єктивним і можливим для зовнішнього міністерського моніторингу на будь-якому кроці подання заявки чи її відхилення на першому етапі, в зв'язку з використанням сучасних інформаційних технологій, а саме системи конкурсного відбору наукових проектів.

Описаний в роботі підхід орієнтовано на створення умов для ефективної діяльності вчених. При цьому вчений виступає саме тим «головним» суб'єктом, на якого буде націлено вся діяльність конкурсного відбору наукових/науково-технічних проектів. Це дозволяє не тільки підвищити мотивацію вчених до активізації наукової діяльності, але й здійснити об'єктивну фіксацію як авторських прав, так і прав інтелектуальної власності в процесі її здійснення. Результати цієї статті дозволяють здійснити оптимізацію процесу конкурсного фінансування наукових та науково- технічних проектів, що дозволить започаткувати в Україні передумови для того, щоб переконливо стати на шлях до соціально та економічно розвинених країн. оптимізація фінансування конкурс

Ключові слова: оптимізація, фінансування, конкурс, положення, процедура, конкурсне державне фінансування, вища освіта, вчений, заявка.

Shyian Anatolii Antonovych Candidate of physical and mathematical sciences, associate professor, leading researcher, Ukrainian Scientific Center for the Development of Information Technologies (UkrSC DIT)

Nikiforova Liliia Oleksandrivna Candidate of economic sciences, associate professor, leading researcher, Ukrainian Scientific Center for the Development of Information Technologies (UkrSC DIT)

Chernyak Oleksandr Yuriyovych leading specialist, Ukrainian Scientific Center for the Development of Information Technologies (UkrSC DIT)

OPTIMIZATION OF THE APPLICATION PROCESS FOR CONTEST FINANCING OF SCIENTIFIC AND TECHNICAL PROJECTS AT THE LEVEL OF INSTITUTIONS OF HIGHER EDUCATION AND

SCIENCE

Abstract. The article conducts research on the optimization of the process of submitting an application for competitive financing of scientific and technical projects at the level of institutions of higher education and science. Only the first stage of submitting an application is considered, which takes place within the framework of higher education institutions or universities of applied sciences in accordance with the existing Regulation on the competitive selection of scientific research projects and scientific and technical (experimental) developments (Regulation), the executors of which are institutions of higher education and scientific institutions belonging to the sphere of management Ministry of Education and Science of Ukraine. It was noted that submitting an application for contest financing at the first stage has a number of disadvantages that negatively affect the number of submitted applications. Attention is focused on the opacity of the first stage of application submission and the demotivation of the project manager when applying for the Contest. The problem of receiving both copyrights and intellectual property rights in the process of applying for the Contest was revealed.

A detailed analysis of Chapter II of Article 7 of the Regulation on the first stage of submitting an application for competitive financing was carried out with the identification of existing shortcomings. Based on the analysis, a new version of this article is proposed, which takes into account all the shortcomings of the existing version, makes the process of submitting an application for the Contest at the first stage completely transparent, as well as objective and possible for external ministerial monitoring at any stage of submitting an application or its rejection at the first stage, in connection with the use of modern information technologies, namely the system of competitive selection of scientific projects.

The approach described in the work is focused on creating conditions for the effective activity of scientists. At the same time, the scientist acts as the "main" subject on whom the entire activity of the contest selection of scientific/scientific and technical projects will be aimed. This allows not only to increase the motivation of scientists to intensify scientific activity, but also to carry out an objective fixation of both copyright and intellectual property rights in the process of its implementation. The results of this article make it possible to optimize the process of competitive financing of scientific and scientific-technical projects, which will allow Ukraine to create the prerequisites for convincingly embarking on the path to socially and economically developed countries.

Keywords: optimization, funding, contest, regulation, procedure, contest state funding, higher education, scientist, application.

Постановка проблеми

Роль наукових результатів та науково-технічних розробок в поступі країни розвиненого стану сьогодні є вирішальною. Наприклад, в [1] стверджується (тут і надалі переклад авторів): «...розвинені країни почали з'являтися завдяки результатам їх зусиль і науково-дослідних досягнень». В Україні значна частина наукової діяльності здійснюється в ЗВО в рамках конкурсного державного фінансування наукових та науково- технічних проектів. Таким чином, оптимізація процесу конкурсного відбору проектів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, виконавцями яких є заклади вищої освіти та наукові установи, є актуальною та набуває важливого практичного значення.

Сьогодні конкурсний відбір здійснюється в рамках Наказу Міністерства освіти і науки України 04 жовтня 2022 року № 885 [2]. В ньому визначені певні рамки, в яких повинно здійснюватися процедура конкурсного відбору на фінансування наукових та науково-технічних проектів у Закладах вищої освіти та наукових установах (далі ЗВО/НУ). Однак слід відмітити, що розробка методів, методик та технологій для реалізації накресленої процедури тільки починається. Тому при реалізації конкретних кроків потрібно врахувати існуючий у світі досвід.

В існуючому Положення про проведення конкурсного відбору [2] процедура подання та попереднього аналізу заявки не обговорюється взагалі. В [2, с.4] сказано:

«7. Перший етап відбувається у ЗВО/НУ згідно з розпорядчими документами (наказами) їхніх керівників. Організацію роботи з формування тематики проєктів забезпечує керівник ЗВО/ НУ.

Пропозиції для участі в Конкурсі попередньо обговорюються на засіданнях кафедр, лабораторій, інших наукових структурних підрозділів ЗВО/НУ, де визначаються доцільність та можливості кадрового та матеріально-технічного забезпечення виконання досліджень і розробок згідно проєктів.

Розгляд проєктів здійснює вчена (наукова, науково-технічна) рада ЗВО/НУ. Перевага у відборі має надаватися проєктам, які спрямовані на вирішення важливих завдань розвитку науки і техніки та економіки країни.

Результати розгляду кожного проєкту, поданої на першому етапі Конкурсу, затверджуються протоколом вченої (наукової, науково-технічної) ради ЗВО/НУ.»

Після цього заявка на фінансування проекту подається у МОН вже від імені ЗВО/НУ.

Таким чином, етапи формування групи науковців, попереднього обговорення запропонованого проекту залишаються, фактично, за межами Положення [2]. Разом з тим, саме на цьому етапі може формуватися значна кількість конфліктів інтересів щодо авторського права та інтелектуальної власності як між науковцями, так і між структурами та адміністрацією ЗВО/НУ [5]. Таким чином, виникає необхідність у оптимізації процесу подання заявок на конкурсне фінансування в рамках Положення [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В [3] здійснили аналіз 12 720 вчених в провінції Квебек, Канада. Досліджувався зв'язок між фінансування їх наукової діяльності протягом 15 років (1998-2012) та отриманими результатами. Дослідники зробили висновок: «Наші результати показують, що з точки зору як кількості опублікованих робіт, так і їх наукового впливу, концентрація фінансування досліджень у руках так званої «еліти» дослідників, як правило, дає меншу граничну віддачу. Крім того, ми виявили, що найбільш фінансовані дослідники не виділяються з точки зору результатів і наукового впливу.»

В [4] для тієї з провінції Квебек здійснено аналіз вже 13 439 професорів університетів та «...аналізується концентрація фінансування, статей і цитувань на рівні окремих дослідників». Результати статті свідчать: «відповідність між елітами, визначена кожним із цих показників, обмежена. Насправді лише 3,2% дослідників входять до 10% найкращих за всіма показниками, тоді як близько 20% входять до 10% найкращих принаймні за одним із показників.». Тобто підтверджується результат статті [3], що серед «наукової еліти» має місце досить високий рівень плинності персоналій. Іншими словами, фінансування одних і тих самих «поважних науковців» та «заслужених вчених», а також «керівників наукових шкіл» тощо є помилковим рішенням, яке буде призводити до неефективного витрачання коштів.

Досвід розвинутих країн переконливо свідчить, що саме наука найбільш ефективно впливає на економічний розвиток як країни в цілому, так і окремих регіонів зокрема. Наведемо тільки кілька прикладів.

Так, в [6] досліджується вклад дослідницьких структур США в розвиток кількісного та якісного рівня підприємництва. Підкреслимо, що терміном «якість» автори позначають продукцію, яку випускає підприємство на основі наукових розробок світового рівня. Автори статті пишуть: «Наш ключовий висновок полягає в тому, що зміни у федеральному фінансуванні досліджень для університетів однозначно пов'язані з позитивно корельованими змінами в скоригованій на якість кількості підприємництва». У статті також вказується на університети як на рушії підприємництва в регіонах: «Фінансування досліджень університетів, здається, відіграє унікальну роль у сприянні прискоренню розвитку місцевих підприємницьких екосистем». Автори розрізняють два канали впливу університетів: «З одного боку, університети можуть безпосередньо впливати на свою підприємницьку екосистему через створення спін-офів і передачу технологій промисловим партнерам... По-друге, можливо, що вплив на місцеві підприємницькі екосистеми виникають внаслідок впливу студентів та іншого непостійного дослідницького персоналу, який бере участь у самому дослідженні».

Статистичне обґрунтування таких висновків також наведено в нещодавній статті [7]. Зокрема, тут «... визначена ступінь, до якої знання з університетів США стимулюють агломерацію галузі. Дані на рівні закладу вказують на швидше зростання зайнятості, заробітної плати та корпоративних інновацій після того, як Закон Бея-Доула 1980 року сколихнув поширення інновацій з університетів у галузях, більш тісно пов'язаних із сильними інноваційними можливостями сусіднього університету. Федеральне фінансування досліджень посилило ефект. Перелив університетських знань посилюється завдяки географічній близькості, щільності та місцевим навичкам.». Потрібно звернути увагу на те, що в цій статті аналізуються наслідки зміни умов функціонування науки в США, тобто на рівні країни. Наголошується, що ці зміни призвели до стрімкого кількісного та якісного зростання регіонального підприємництва.

Нарешті, в [8] проаналізовано зв'язок між винахідництвом (патентуванням) і мотивацією вчених до проведення досліджень і розробок. У статті показано, що «...економічні стимули впливають на кількість і комерційну цінність винаходів, створених в університетах. Використовуючи панельні дані для 102 університетів США за період 1991-1999 рр., ми виявили, що університети, які виплачують дослідникам вищу частку гонорарів, генерують більше винаходів і вищі доходи від ліцензій, контролюючи інші фактори, включаючи розмір університету, якість, фінансування досліджень і технології ліцензування. Стимулюючий ефект набагато сильніший у приватних університетах, ніж у державних». Автори статті також показали, що: «.академічні дослідження та винахідницька діяльність в університетах реагують на коливання часток роялті винахідників. .ми виявили, що університети з більшою часткою роялті генерують більший рівень доходу від ліцензій. Цей висновок важливий, оскільки він означає, що розробка прав інтелектуальної власності та інші форми стимулів в академічних установах можуть мати реальні наслідки. .ці стимулюючі ефекти спрацьовують переважно за рахунок підвищення якості, а не кількості винаходів». Іншими словами, кращі стимули для науковців призведуть до більшої кількості винаходів світового рівня.

Метою статті є оптимізація процесу подання заявки на конкурсне фінансування наукового/науково-технічного проекту на рівні ЗВО/НУ за рахунок застосувань методів відкритої науки, залучення ширшого загалу вчених до участі у конкурсному процесі та електронної фіксації авторських прав та інтелектуальної власності під час подачі заявки.

Виклад основного матеріалу

Опишемо ряд проблем (модельних ситуацій), з якими може зустрічатися вчений під час першого етапу процесу подання заявки, тобто на рівні ЗВО/НУ. Для розв'язання цих проблем повинна бути використана спеціалізована інформаційна технологія, яка спирається на відповідний програмний засіб (нижче він буде називатися системою організації конкурсного відбору для фінансування наукових/науково- технічних проектів, або просто Система), в основу якого покладено певний бізнес-процес. Цей процес буде представлено нижче. Детальний опис інформаційної технології, який реалізує описаний функціонал, без представлено в окремій роботі.

Аналіз проблем (модельних ситуацій) буде здійснюватися у такій послідовності:

* Спочатку описується проблема (модельна ситуація), в який може знаходитися/опинитися вчений, який є Керівником проекту на конкурсне фінансування;

o чи вирішена ця проблеми в рамках Положення [2];

o наслідки в результаті не вирішення цієї проблеми (модельної ситуації);

o спосіб вирішення/ігнорування нових проблем в нашому рішенні (рекомендовані змін та доповнень до Положення [2].

Опис проблем (модельних ситуацій) буде здійснюватися у хронологічному порядку.

1. Вченого не інформують про наявність Грантової програми та не надають посилання.

1.1. Проблема не вирішена.

1.2. Вчений може підготувати науковий проект, але не може його подати та не буде брати участь у відповідній конкурсній програмі. Це приведе до втрат для України.

1.3. Це задача МОН, щоб зобов'язати ЗВО/НУ вчасно донести інформацію до кожного вченого. Для цього потрібне окреме рішення, не тільки по фінансуванню конкурсних програм. Можна видати окремий Наказ МОН (чи внести відповідні доповнення до Положення [2]) такого змісту: «При об'явленні кожного Конкурсу Ректор через науково-дослідну частину (НДЧ) відразу надсилає умови Конкурсу та встановлює необхідні проведення терміни відповідних засідань кафедр, та Вченої Ради ЗВО/НУ».

2. Непрозорість проведення конкурсу на першому (особливо) та другому етапах.

2.1 Організація Конкурсу є по суті «ручною», і автоматизація передбачена лише частково на першому етапі: у вигляді надсилання файлів, які дублюються паперовим варіантом, на пошту організаторам конкурсу. На другому етапі: у вигляді публікації кінцевого списку фінансування з розрахованими експертами балами. Весь процес проходження 1 етапу конкурсу є в межах ВНЗ і ніяк не висвічується та не є прозорим. Дана ситуація створює передумови для можливого «ручного» керування проходженням конкурсу на 1 етапі. Дану проблему можна вирішити змінивши статтю Положення «Організатором Конкурсу є МОН. Рішення про проведення Конкурсу затверджується наказом МОН (далі - наказ про оголошення Конкурсу), в якому, зокрема, визначаються вимоги до організації та проведення Конкурсу» доповнити «Організатором Конкурсу є МОН. Рішення про проведення Конкурсу затверджується наказом МОН (далі - наказ про оголошення Конкурсу), в якому, зокрема, визначаються вимоги до проведення Конкурсу через Систему конкурсного відбору наукових проектів», так як якщо в Положення на законодавчому рівні закріпити розроблену і протестовану інформаційну Систему, то, зареєструвавшись один раз в даній Системі всі учасники/суб'єкти Конкурсу будуть мати власні кабінети, які в подальшому будуть використовувати. Інструментарій Системи в подальшому, якщо і буде удосконалюватися, то основна його база буде все одно незмінною і учасникам Конкурсу буде просто з нею комунікувати, як в поточному, так і наступних роках. Правила гри будуть вдосконалюватися, але зміни будуть незначними у порівнянні з опанування зовсім нових правил гри іншої системи. Закріплення на законодавчому рівні використанні однієї інформаційної системи для проведення щорічного Конкурсу дозволить підвищити якість надання конкурсних проектів, так як учасники Конкурсу будуть набувати досвіду з року в рік, що дозволить збільшити кількість учасників, так як вже будуть люди (починаючи з другого року використання Системи), які зможуть неофіційно ділитися своїм досвідом, оцінюючи переваги та недоліки даної Системи для своїх колег чи партнерів.

2.2 Організацію роботи з формування тематики проєктів забезпечує керівник ЗВО/НУ [2, розд. 2, ст.7 ]. Бачення керівника установи може не співпадати з баченням конкретних керівників проектів щодо актуальної тематики проектів. Може виникнути конфлікт інтересів, який буде «гальмувати» чи взагалі перекреслить подачу заявки на Конкурс. Тому, під час оголошення Конкурсу на рівні університету чи наукової установи тематика буде задана самим Конкурсом в межах Системи. З огляду на вищенаведена дану статтю Положення відкоригувати до наступної: «Формування основних напрямів тематик проєктів забезпечується Системою конкурсного відбору наукових проектів автоматично, проте керівник ЗВО/НУ може в рамках Системи конкурсного відбору наукових проектів подати свої пропозиції щодо формування нових тематик, якщо необхідного напряму не існує.»

3. 3орушуються авторські права та право на інтелектуальну власність. Наприклад, Кафедра, ЗВО/НУ блокує подачу заявки на фінансування наукового проекту у тому вигляді, який пропонує Керівник Проекту. Також можливі корупційні ризики.

3.1. Проблема не вирішена.

3.2. Вчений втрачає мотивацію брати участь у конкурсному фінансуванні, що призводить до втрат для України.

3.3. Заявка у повному вигляді повинна фіксуватися на сайті МОН. Для цього Керівник проекту повинен мати можливість завантажити її після реєстрації безпосередньо на сайт спеціального програмного продукту (Системи), який контролюється державою. Зміни до заявки на етапі проходження у ЗВО/НУ буде неможливим (так працює відповідний програмний засіб). Відкликати Заявку із Системи неможливо. Таким чином, будь-яка форма тиску на Керівника на рівні ЗВО/НУ буде заблокована, і конфлікт інтересів буде нейтралізовано.

4. Керівник проекту подав непродуману заявку до Системи та хоче її змінити або відкликати.

4.1. Проблема не вирішена.

4.2. Можуть бути затрачені зусилля експертів та іншого персоналу.

4.3. Потрібно надати Керівнику проекту можливість зупинити розгляд заявки на початку 2-го етапу (тобто до початку розгляду її експертами). Експерти її не розглядають (не роблять даремну роботу). Але сама заявка залишається в базі даних Системи. Вона може бути проаналізована експертами після закінчення Конкурсу. МОН та інші державні структури будуть мати інформацію для аналізу, а навіть «попередні ідеї» можуть бути корисними. Наприклад, для залучення цього/цих вченого до інших Проектів.

5. Кафедра/кафедри/структури ЗВО/НУ затягують час, саботуючи подачу Заявки. Наприклад, вимагаючи такі додаткові документи, які не входять у Заявку. Або затягуючи розгляд за межі відведеного на подачу Заявки часу. Або маючи конфлікти інтересів іншого характеру (див, напр. [5]).

5.1. Проблема не вирішена.

5.2. Вчений має можливість подачі Заявки, але не бере участь у відповідній конкурсній програмі, що призводить до втрат для України.

5.3. Після успішної реєстрації Заявки Керівником, Система автоматично інформує Ректора/Директора ЗВО/НУ, що необхідно у вказані терміни здійснити розгляд заявки конкретного вченого на рівні ЗВО/НУ Адміністрація ЗВО/НУ зобов'язана прослідкувати, щоб це було зроблено вчасно. Провина адміністрації буде зафіксована МОН. Можна це ввести в систему зв'язку МОН - ЗВО/НУ. Тоді ЗВО/НУ повідомляє МОН дати засідань кафедра/НДЧ. І ці дані з'являються при реєстрації Керівника.

6. Кафедра/лабораторія/Вчена рада ЗВО/НУ не підтримує/заперечує/ відхиляє заявку Керівника на науковий проект. Ця проблема випливає зі статті

7.2, розділу 2 Положення, а саме «Пропозиції для участі в Конкурсі попередньо обговорюються на засіданнях кафедр, лабораторій, інших наукових структурних підрозділів ЗВО/НУ, де визначаються доцільність та можливості кадрового та матеріально-технічного забезпечення виконання досліджень і розробок згідно проектів» [2].

6.1. Проблема не вирішена.

6.2. Заявка Керівника проекту блокується вже на рівні кафедри/лабораторії. Тут можливий цілий букет конфлікту інтересів (починаючи від некваліфікованого Керівника і закінчуючи бажанням керівництва/колективу отримати нечесні преференції від Керівника проекту. Можлива також відсутність аргументації на рівні кафедри/Вченої ради (наприклад, «Сховалися» за голосуванням, не наводячи аргументації).

6.3. Якщо подавати проєкт на розгляд засідання кафедри чи міжкафедральний семінар (якщо задіяно декілька кафедр, в тому числі сторонні лабораторії в межах університету чи наукової установи) по діючому Положенню, то в залежності від того чи хоче завідувач кафедри пропустити проєкт чи має якісь об'єктивні чи суб'єктивні причини, щоб не пропустити даний проєкт буде залежати рішення чи буде винесено даний проєкт на обговорення кафедрою. Може виникнути теоретична ситуація, коли завідувач кафедри хоче “дописати” до проєкту свого протеже або свою кандидатуру. І, в залежності від того чи погодиться керівник на таку пропозицію, і буде прийматися рішення про винесення даного проекту та його подальшу підтримку на засідання кафедри.

6.4. Якщо проєкт фіксувати в Системі безпосередньою до засідання кафедри. При цьому, якщо виникає конфлікт інтересів, то завідувач кафедри чи лабораторії не може не винести проєкт на обговорення тому що він зареєстрований в Системі з фіксованою датою. Крім того, так як планується, що проєкт буде вноситися один раз і змінам він не буде підлягати, так як формальні вимоги будуть перевірятися під час внесення проєкту самою Системою і дописати когось або прибрати когось з команди, якщо ця людина має конфліктні стосунки з керівництвом, не буде можливості, то це надасть керівнику проєкту більшої самостійності для вирішення кадрового складу проекту. Тим самим вирішується проблема “наукового баласту”. Роль кафедри зводиться до підтвердження запропонованих керівником проєку наявного кадрового складу, матеріальних та фінансових можливостей кафедр та лабораторій тощо. Також пропонується незалежно від кінцевого рішення кафедри (позитивного чи негативного) завантажувати дане рішення в Систему з його обґрунтування.

6.5. Витяг із протоколу кафедри/лабораторії обов'язково надається на розгляд Вченої Ради та обов'язково аргументовано обговорюється там. Необхідно у випадку відмови на рівна ЗВО/НУ обов'язково завантажити аргументування відмови у Систему (завантажує Адміністрація ЗВО/НУ). Отримання негативного рішення кафедри щодо запропонованого проекту не впливає на можливість подання даного проєкту на 2-й етап Конкурсу на рівні університету чи наукової установи. Для Міністерства отримання такої первісної інформації є дуже корисним, та як надає можливість якісного моніторингу рівня конфліктності в університеті чи науковій установі. Подальший аналіз відмови повинен бути здійснено обов'язково відповідними експертами (наприклад, в рамках роботи Комісії з етики експертів [2, п.2, п.4, с.3], тому що, по суті, на рівні ЗВО/НУ здійснюється перший етап експертного відбору проектів). В результаті МОН отримає інформацію про реальний рівень Академічної доброчесності в даному ЗВО/НУ А адміністрація ЗВО/НУ, обговорюючи аргументацію негативного висновку кафедри/лабораторії отримає реальну інформацію про рівень «доброчесності» на кафедрі/лабораторії.

6.6. В зв'язку зі всім вищенаведеними пропонується змінити редакцію статті 7.2, розділу 2 Положення на «Конкурсні проєкти, подані керівниками на участь у Конкурсі через Систему конкурсного відбору наукових проектів, обговорюються на засіданнях кафедр, лабораторій, інших наукових структурних підрозділів ЗВО/НУ, де визначаються доцільність та можливості кадрового та матеріально-технічного забезпечення виконання досліджень і розробок згідно проєктів. Результат обговорення у вигляді протоколу засідання обов'язково завантажується в Систему конкурсного відбору наукових проектів».

7. Адміністрація ЗВО/НУ (включно із кафедрами/лабораторіями та іншими структурними підрозділами) не надає Керівнику проекту необхідну консультацію для підготовки заявки. Наприклад, щодо витрат ЗВО/НУ при виконання проекту, щодо оренди обладнання, наявності приміщення, витрат на відрядження тощо.

7.1. Проблема не вирішена.

7.2. Вчений має можливість подачі заявки та участі в конкурсі, але не бере участь у Грантові програмі, що приводить до втрат для України.

7.3. Необхідно надати можливість Керівнику проекту завантажувати в Систему заявку навіть без заповнення ЗВО/НУ відповідних полів у формі. Але при цьому: Керівник повинен надати до Системи тексти відповідних «Службових записок» до Адміністрації та відповідей на них (або ж зафіксувати їх відсутність). Це необхідно здійснити внаслідок того, що наукову діяльність здійснюють конкретні люди - вчені.

8. Адміністрація ЗВО/НУ (включно із кафедрами/лабораторіями та іншими структурними підрозділами) відхиляє заявку керівника, аргументуючи це статтею 7.3 розділу 2 існуючого Положення, а саме «Розгляд проєктів здійснює вчена (наукова, науково-технічна) рада ЗВО/НУ Перевага у відборі має надаватися проектам, які спрямовані на вирішення важливих завдань розвитку науки і техніки та економіки країни».

8.1. Проблема не вирішена.

8.2. Так як фраза “перевага у відборі має надаватися проектам які спрямовані на вирішення важливих завдань розвитку науки і техніки та економіки країни” носить доволі суб'єктивний характер і залежить від людей (членів Вченої ради), які і будуть вирішувати який напрям є найбільш важливим. Участь конкурсних проєктів у другому етапі Конкурсу, який проводиться на рівні університету чи навчальних установи не повинна залежити від того, надали на проєкт позитивно чи негативно рекомендацію, оскільки, на нашу думку, метою розгляду Вченої ради чи Науково-технічної ради є не стільки перевірка актуальності наукової ідеї, яка закладена в проект, а те, наскільки ця ідея є можливою до реалізації на даний момент. Наприклад, якщо немає за рішенням кафедри затребуваного матеріально-технічного чи кадрового забезпечення, то це питання може бути вирішено на рівні вищого керівництва університету чи наукової установи закупівлєю необхідного обладнання або взяття його в оренду, тощо.

8.3. Пропонується під час оголошення конкурсу виділити Міністерством перелік найбільш актуальних напрямів у відповідності до прийнятої стратегії розвитку України. Під час формування секційних тематичних напрямів в Системі можна виокремити найбільш актуальні на час проведення даного конкурсу напрями. В зв'язку з чим пропонується змінити редакцію статті 7.3, розділу 2 Положення на «Розгляд проєктів здійснює вчена (наукова, науково-технічна) рада ЗВО/НУ, яка надає об'єктивне оцінювання актуальності поданого проєкту в межах заданих МОН тематичних напрямів, а також вирішення важливих завдань розвитку науки і техніки та економіки країни в період проведення конкурсу.»

9. Вчений сам затягує розгляд Заявки на рівні ЗВО/НУ.

9.1. Проблема не вирішена.

9.2. Недобросовісний вчений хоче дискредитувати Адміністрацію ЗВО/НУ

9.3. Адміністрація надає до Системи пояснення, яке документально підтверджується. Такі ж документальні пояснення повинен надати і вчений, пояснюючи свою поведінку. МОН отримує документальні матеріали для аналізу ситуації щодо діяльності МОН та/або оцінювання поведінки вченого (наприклад, в рамках роботи Комісії з етики експертів [2, п.2, п.4, с.3], тому що, по суті, на рівні ЗВО/НУ здійснюється перший етап експертного відбору проектів). Це дає можливість МОН прийняти рішення щодо Адміністрації ЗВО/НУ чи вченого. МОН за результатами аналізу конфлікту отримує об'єктивну інформацію про клімат щодо діяльності/підтримки науки в цілому по Україні.

10. Керівник проекту не здатний звантажити Заявку.

10.1. Проблема не вирішена.

10.2. Відсутність фіксації вчених, які демонструють свою непрофесійність (бо, наприклад, завантаження наукових статей при їх подачі до Редакцій наукових журналів є сьогодні нормою як для іноземних, так вже і для ряду фахових журналів України).

10.3. Потрібно зафіксувати кількість «невдалих/незакінчених» спроб. Якщо можливо, фіксувати назви ЗВО/НУ та ступені/звання Керівників проекту. Дана статистика потрібно МОН для прийняття рішень щодо проблем для навчання вчених участі у конкурсному фінансування наукових проектів.

Висновки

Таким чином, підвищення ефективності конкурсного фінансування наукових та науково-технічних проектів повинно в першу чергу здійснюватися на першому етапі конкурсного відбору. Тобто на рівні ЗВО або, відповідно, наукової установи. Тому що саме на цьому етапі можуть бути «відсіяні» (відхилені в рамках установи) перспективні проекти, які подаються вченими (колективами вчених), які не належать до «наукової еліти» даного ЗВО чи наукової установи.

Описаний в роботі підхід орієнтовано на створення умов для ефективної діяльності вчених. При цьому вчений виступає саме тим «головним» суб'єктом, на якого буде націлено вся діяльність конкурсного відбору наукових/науково-технічних проектів. Це дозволяє не тільки підвищити мотивацію вчених до активізації наукової діяльності, але й здійснити об'єктивну фіксацію як авторських прав, так і прав інтелектуальної власності в процесі її здійснення.

Останнє є вкрай важливим для того, щоб Україна почала рухатися до розвинутого соціального та економічного стану. Бо саме розвиток науки у ЗВО/НУ започатковує розвиток економіки.

Результати цієї статті дозволяють здійснити оптимізацію процесу конкурсного фінансування наукових та науково-технічних проектів саме в тому сенсі, який описано в [6-8]. Це дозволить започаткувати в Україні передумови для того, щоб переконливо стати на шлях до соціально та економічно розвинених країн.

Література:

1. Haitham J., Maysara A. D. The Role of Scientific Research on Sustainable Development Into Organizations (September 29, 2022). 26 р. URL: https://ssrn.com/abstract=4233050 or http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.4233050.

2. ПОЛОЖЕННЯ про проведення конкурсного відбору проектів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, виконавцями яких є заклади вищої освіти та наукові установи, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України. ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства освіти і науки України 04 жовтня 2022 року № 885 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1238-22/print.

3. Mongeon P., Brodeur C., Beaudry C., Lariviere V. Concentration of research funding leads to decreasing marginal returns. Research Evaluation. 2016; Р.р. 396-404. URL: https://doi.org/10.48550/arXiv.1602.07396.

4. Lariviere V., Macaluso B., Archambault E., Gingras Y. Which scientific elites? On the concentration of research funds, publications and citations. Research Evaluation. Volume 19, Issue 1, March 2010, Р.р. 45-53. URL: https://doi.org/10.3152/095820210X492495.

5. Шиян А.А., Нікіфорова Л.О., Красовський О.С., Дьогтєва І.О. Визначення ролей та конфліктів інтересів при фінансуванні наукових та науково-технічних досліджень і розробок. Наукові інновації та передові технології. (Серія «Державне управління»). 2023. Випуск № 4(18). С.193-204.

6. Tartari V., Stern S. More than an ivory tower: the impact of research institutions on the quantity and quality of entrepreneurship. NBER Working Paper Series. Working Paper 28846. May 2021. 54 p. URL: http://www.nber.org/papers/w28846.

7. Hausman N. University Innovation and Local Economic Growth. The Review of Economics and Statistics (2022). Issue 104 (4). Р.р. 718-735.

8. Lach S., Schankerman M. Incentives and invention in universities. NBER Working Paper Series. Working Paper 9727. 60 p. URL: http://www.nber.org/papers/w9727.

References:

1. Haitham J., Maysara A. D. (2022). The Role of Scientific Research on Sustainable Development Into Organizations. 26 р. URL: https://ssrn.com/abstract=4233050 or http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.4233050.

2 POLOZHENNYA pro provedennya konkursnoho vidboru proyektiv naukovykh doslidzhen' i naukovo-tekhnichnykh (eksperymental'nykh) rozrobok, vykonavtsyamy yakykh ye zaklady vyshchoyi osvity ta naukovi ustanovy, shcho nalezhat' do sfery upravlinnya Ministerstva osvity i nauky Ukrayiny. ZATVERDZHENO Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrayiny 04 zhovtnya 2022 roku № 885 [REGULATION on conducting a competitive selection of scientific research projects and scientific and technical (experimental) developments, the executors of which are institutions of higher education and scientific institutions belonging to the sphere of administration of the Ministry of Education and Science of Ukraine. APPROVED Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine dated October 4, 2022 No. 885]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1238-22/print.

3. Mongeon P., Brodeur C., Beaudry C., Lariviere V. (2016). Concentration of research funding leads to decreasing marginal returns. Research Evaluation. р.р. 396-404. URL: https://doi.org/10.48550/arXiv.1602.07396.

4. Lariviere V., Macaluso B., Archambault E., Gingras Y. (2010).Which scientific elites? On the concentration of research funds, publications and citations. Research Evaluation. Volume 19, Issue 1. P^. 45-53. URL: https://doi.org/10.3152/095820210X492495.

5. Shyіan A.A., Nikiforova L.O., Krasovskyi O.S., Dohtieva I.O. (2023). Vyznachennya roley ta konfliktiv interesiv pry finansuvanni naukovykh ta naukovo-tekhnichnykh doslidzhen' i rozrobok. Naukovi innovatsiyi ta peredovi tekhnolohiyi. [Defining roles and conflicts of interest in the financing of scientific and scientific and technical research and development]. Scientific innovations and advanced technologies. (Series "Public Administration"). Issue No. 4(18). P.p. 193-204.

6. Tartari V., Stern S. (2021). More than an ivory tower: the impact of research institutions on the quantity and quality of entrepreneurship. NBER Working Paper Series. Working Paper 28846. 54p. URL: http://www.nber.org/papers/w28846.

7. Hausman N. (2022). University Innovation and Local Economic Growth. The Review of Economics and Statistics. Issue 104 (4): 718-735.

8. Lach S., Schankerman M. Incentives and invention in universities. NBER Working Paper Series. Working Paper 9727. 60 p. URL: http://www.nber.org/papers/w9727.

Размещено на Allbest.ru