Модернізація інформаційної сфери в контексті європейських стандартів освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Модернізація інформаційної сфери в контексті європейських стандартів освіти

Демчина Любов Іванівна кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри документознавства та інформаційної діяльності, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена потребою в модернізації інформаційної сфери діяльності відповідно до європейських стандартів та належному рівні підготовки фахівців вказаного напряму для подальшого професійного становлення.

Здійснено порівняння досвіду європейських закладів вищої освіти з метою виокремлення спрямованості підготовки фахівців за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Визначено теоретичну спрямованість української освітньої системи формування магістрів зазначеної спеціальності та водночас практичну орієнтованість університетів Іспанії, Німеччини та Швеції. Результати аналізу профілізації сучасних магістерських ОП названих університетів свідчать про посилення тенденції підготовки ними універсального інформаційного фахівця, здатного виконувати професійні завдання в будь-яких типах документо-комунікаційних установ (усіх організаціях, зокрема в бібліотеках, архівах, інформаційних агенціях, ЗМІ, тощо).

Подібну методику підготовки фахівців спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» запроваджено в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу. Прогнозована діяльність фахівця інформаційної сфери перебуває у межах освітньо-професійної програми «Інформаційний інжиніринг та соціальні комунікації» за спеціальністю 029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа. Пропозиція названої програми передбачає опанування знаннями у межах основних компонентів - інформаційний інжиніринг та соціальні комунікації. Такий практичний підхід, орієнтований на формування цифрової та соціокомунікаційних компетентностей,допоможевирішитине лише проблеми працевлаштування кваліфікованих спеціалістів зазначеної спеціальності, а й державні проблеми, пов'язані з потребою оцифрування джерел інформації. інформаційна сфера інжиніринг освіта

Ключові слова: інформаційна сфера, інформаційний інжиніринг, соціальні комунікації, цифрова компетентність, соціокомунікаційна компетентність, освітньо-професійна програма.

Demchyna Liubov Ivanivna PhD in Social Communication, Department of Records Management and Information Activities professor Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, Ivano-Frankivsk

MODERNIZATION OF THE INFORMATION SPHERE IN THE

CONTEXT OF THE EUROPEAN EDUCATION STANDARDS

Abstract. The relevance of the research is determined by the need to modernize the information field of activity in accordance with the European standards and the appropriate level of specialists' training in the field for further professional development.

The comparison of the European higher education institutions' experience is carried out to highlight the direction of training specialists in the specialty 029 “Information, Library and Archival Studies”. The theoretical focus of the Ukrainian educational system for the training of masters as well as the practical focus of the universities in Spain, Germany and Sweden is determined. The results of the profiling analysis of the modern master's educational programs of these universities indicate an increase in the trend of training a universal information specialist capable of performing professional tasks in any type of document and communication institutions (all organizations, in particular, in libraries, archives, news agencies, the media, etc.).

The similar methodology for training specialists in the specialty 029 “Information, Library and Archival Studies” was implemented at the Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas. The predicted activity of a specialist in the information sphere is within the framework of the educational and professional program “Information Engineering and Social Communication” in the specialty 029 “Information, Library and Archival Studies”. The suggestion of this program provides for knowledge acquisition within the main components - information engineering and social communication. Such a practical approach, focused on the formation of digital, social and communication competencies, will help solve not only the problems of qualified specialists' employment in this specialty, but also the government problems associated with the need to digitize information sources.

Keywords: information sphere, information engineering, social communication, digital competency, social and communication competencies

Постановка проблеми

Завдання прискореної інтеграції України в європейський освітній простір, інтернаціоналізація вищої освіти як сучасний тренд її розвитку та засіб підвищення якості освітніх послуг зумовлюють необхідність вивчення міжнародного досвіду розробки і вдосконалення освітніх програм, зокрема й у галузі бібліотекознавства та інформаційних наук. Активна діяльність освітньої секції Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій (International Federation of Library Associations - англ. IFLA, укр. ІФЛА) щодо організації ефективної співпраці фахівців різних країн і континентів, які опікуються проблемами модернізації підготовки фахівців з інформаційної, бібліотечної та архівної справи потребує вивчення напрацювань кращого зарубіжного досвіду реалізації освітніх програм та запровадження його в Україні. У зв'язку з цим дедалі чіткіше простежується залежність розвитку окремих країн від рівня та якості освіти, культури і кваліфікації громадян. Міжнародна спільнота сьогодні об'єднує зусилля у сфері освіти, прагнучи виховувати громадянина світу.

Визначені європейські стратегічні орієнтири передбачають формування професійно компетентного фахівця, реалізацію індивідуально-креативного кредо особистості у процесі підготовки студента до професійної діяльності, який матиме змогу мобільно реагувати на зміни в соціальному й економічному житті суспільства, здійснювати ефективне соціальне й професійне спілкування, більш гнучко аналізувати й вирішувати різні ситуації засобами комунікації [8]. У цьому контексті зокрема мова йде про магістрів спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», діяльність яких спрямована на інноваційній та креативній діяльності з метою, розвитку інформаційної сфери України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчує, що проблема якості професійної підготовки майбутніх фахівців інформаційної сфери опинялася в полі зору багатьох науковців. Окремі її аспекти, зокрема вдосконалення змісту і структури вітчизняних освітніх програм зі спеціальності 029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа в контексті міжнародних критеріїв оцінювання їх якості відображені в працях О. Воскобойнікової, А. Гуменчука, І. Давидової, О. Мар'їної, Т. Новальської, А. Соляник та інших.

Метою статті є розкрити напрацювань кращого зарубіжного досвіду реалізації освітніх програм у галузі бібліотекознавства та інформаційних наук та запровадження його в Україні.

Виклад основного матеріалу

Динамічні зміни у суспільно- економічному та політичному розвитку України зумовлюють стратегічні завдання держави і визначають головні напрями оновлення і модернізації національної системи вищої освіти, спрямовані на підвищення якості надання освітніх послуг, забезпечення суспільних потреб у висококваліфікованих фахівцях, здатних адекватно реагувати на глобалізаційні виклики часу.

У 2018 р. Секція освіти та навчання ІФЛА ініціювала створення Сильної робочої групи з бібліотечної та інформаційної освіти -- Building Strong Library and Information Science Education (BSLISE) з метою дослідження сучасних тенденцій її розвитку і розроблення Керівних принципів ІФЛА для фахових освітніх програм у галузі бібліотекознавства та інформаційних наук, які у 2021 р. були подані на громадські обговорення як рамковий документ IFLA BSLISE Working Group. Метою розроблення й застосування цих Керівних принципів міжнародною освітянською спільнотою є підвищення якості підготовки бібліотечних бакалаврів і магістрів на основі гармонізації підходів до навчання й викладання на освітніх програмах (ОП) в умовах очікуваних змін у професії та суспільстві загалом. Одним з базових принципів цього авторитетного міжнародного документа є опора на контекстуальність у глобально різнобарвному світі, яка спрямовує розробників освітніх програм на вирішення двоєдиного завдання: постійно дбаючи про поліпшення існуючих ОП, гармонізуючи зміст бібліотечно-інформаційної освіти на міжнародному рівні, дбати про збереження місцевої та культурної ідентичності, національних традицій підготовки кадрів [3].

Сучасний стан розвитку суспільства характеризується тим, що збільшується роль інформаційної сфери. У теперішній час як на побутовому, так і на науковому рівні інформаційна сфера розглядається як сфера, яка формується та розвивається під час інформаційної діяльності.

Безумовно, на сьогодні інформаційна сфера розглядається і як відносно самостійна сфера, і як допоміжна стосовно інших видів діяльності. В останньому випадку йдеться про те, що інформаційна сфера обслуговує практично усі сфери суспільства (економіка, політика, управління, наука, культура, побут, сім'я), тобто займає «підлегле» положення у кожній з названих сфер [1].

О.А. Баранов вважає, що інформаційна сфера - сукупність інформації та інформаційних ресурсів, інформаційної інфраструктури, суб'єктів, що здійснюють оборот інформації, тобто її створення, поширення (передавання), зберігання, використання та знищення, та забезпечують цей оборот, суспільних відносин, які при цьому виникають, системи її правового забезпечення, а також інституційної системи державного управління та регулювання цією сферою [2].

До основних об'єктів інформаційної сфери автор відносить:

- інформацію, у тому числі інформаційні ресурси, зафіксовані на відповідних носіях інформації;

- інфраструктуру, що включає в себе сукупність інформаційних

систем:організаційні структури, інформаційно-телекомунікаційні

структури, інформаційні, комп'ютерні та телекомунікаційні технології, системи засобів масової інформації [2].

Базуючись на тому, що одним із напрямів розвитку інформаційної сфери є професіоналізація інформаційної діяльності, потрібна фахова різноманітність такої діяльності та нові професії, які забезпечують сталий розвиток інформаційного середовища. Безперечно, в цьому контексті необхідно зберігати сталі професійні напрями (зокрема, бібліотекарів, архівістів, документознавців) із розвитком їх у напрямі забезпечення нових суспільних потреб [7].

Розробка інтегрованого змісту підготовки магістрів названої спеціальності сьогодні відбувається на основі системного аналізу існуючої навчально-програмної документації, визначення споріднених навчальних дисциплін професійно-теоретичної підготовки (які в даному випадку є «ядром» інтеграції) та дисциплін загальнопрофесійної підготовки, як зв'язані з ними за змістом. Визначені таким чином дисципліни, в залежності від предмета вивчення об'єднують в блоки модульної програми. Навчальні дисципліни (в межах кожного блоку), між якими існує найбільша кількість споріднених понять, інтегруються між собою та утворюють інтегровані навчальні дисципліни - модулі програми.

Через інтеграцію здійснюється особистісно-зорієнтований підхід до навчання магістрів, тому що майбутній фахівець сам у змозі обирати «опорні» знання з різних предметів з максимальною орієнтацією на суб'єктивний досвід, що склався в нього під впливом як попереднього навчання, так і більш широкої взаємодії з навколишньою дійсністю. Жодна окремо взята навчальна дисципліна не спроможна забезпечити формування світоглядної культури майбутнього фахівця.

Інтеграційний підхід забезпечує органічне поєднання різноманітних знань і методів пізнання на науково визначеній основі. Саме інтеграція знання призвела до утворення різних циклів дисциплін та їх комплексів. вища освіта покликана на максимальному рівні розвивати особистість студента, формувати його компетентність як майбутнього професіонала. Система освіти сьогодні має працювати на випередження: тривалість процесу підготовки компетентного фахівця зумовлює необхідність прогнозування запитаних на ринку праці спеціальностей як у сьогоденні, так і в майбутньому. Культурна сфера має пройти шлях становлення нових ціннісних орієнтацій через утвердження і захист свободи засобів масової інформації, поглиблення процесів демократизації громадянської свідомості, що, безумовно, позначиться й на розвитку системи української освіти [5]. Трансформаційні процеси, що торкаються всіх аспектів життєдіяльності країни, ставлять перед системою освіти питання зміни освітньої моделі, яка забезпечить розширення концепції гуманітарної підготовки.

Концептуальні підходи до підготовки фахівців спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» мають співвідноситись зі структурою соціально-виробничої діяльності професійних фахівців системи документно-інформаційних комунікацій, з урахуванням потреб ринку праці, безумовно, низкою відповідних вимог до фахівця, згідно з якими визначається зміст освіти окресленої галузі. У процесі розробки моделі діяльності і, відповідно, підготовки фахівця вихідною ідеєю має бути комунікативна концепція функціонуванняінформаційного середовища, якарозглядає

інформаційне середовище та цифрові технології як засіб передавання знань і обміну повідомленнями різного статусу, тобто як засіб здійснення соціокультурних функцій. Такий підхід можна вважати теоретично виваженим і практично доцільним, таким, що пояснює взаємовплив складових - комунікація та інформаційний ресурс, використання яких забезпечує ефективне задоволення інформаційних потреб з урахуванням процесів упровадження і функціонування цифрових технологій.

У цьому контексті особливо доцільно звернути увагу на досвід світових закладів вищої освіти, серед яких виокремимо університети Іспанії, Німеччини, Швеції. Популярними в здобувачів вищої інформаційної освіти є бакалаврська й магістерська ОП «Науково- технічна інформація», яку пропонує кафедра управління інформацією та знаннями Університету прикладних наук Дармштадту. Зміст магістерської програми передбачає поглиблене оволодіння студентами сучасних комп'ютерних технологій переробки інформації, тому за результатами опанування означеної ОП здобувачі здобувають освітній ступінь магістра інженерних наук [4].

В Університеті Бораса в Швеції спрямованість освітньої програми визначається потребою в створенні цифрових бібліотек, у веденні цифрового бібліотечного менеджменту та навиках пошуку інформації в діджитал просторі. Навчання за спеціальністю «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» відбувається в онлайн-форматі, що привчає студентів до подальшої праці в сфері електронного видавництва [10].

Не менш інноваційними є підходи до ОП у галузі управління інформацією та знаннями, яку пропонує здобувачам Ганноверський університет прикладних наук і мистецтв, її зміст передбачає поглиблене опанування теорії та технологій менеджменту знань. Про це свідчать і обсяг програми - п'ять навчальних семестрів, і умови вступу на ОП, серед яких зазначено наявність не менше одного року професійної практики в інформаційних установах. Мета програми - сформувати в майбутніх магістрів мистецтв компетентності в галузі управління інформацією та знаннями в усіх організаціях, зокрема й у бібліотеках. З-поміж обов'язкових освітніх компонент ОП:«Інформаційний

менеджмент», «Електронне навчання», «Соціальні навички», «Програмні продукти в галузі управління знаннями», «Онтології знань». Не менше 20% змісту ОП становлять курси за вибором, що дозволяють здобувачам реалізувати індивідуальну траєкторію навчання [4].

Мадридський університет Комплутенсе пропонує магістрам обраної спеціальності вивчення публічного права, цифрових прав і ліцензій, етику інформації такультурно-історичного аспекту

становлення інформаційної сфери. У такий спосіб заклад вищої освіти готує фахівців до практичного вирішення проблем авторського права та інформаційних війн у контексті цифрового соціуму [11].

Цікавим для запозичення українськими ЗВО є досвід Констанцького університету щодо підготовки сучасних інформаційних фахівців. Кафедра інформатики цього університету здійснює набір здобувачів на трирічну бакалаврську та дворічну магістерську ОП «Інжиніринг інформації». Зміст цих ОП спрямований на формування компетентностей виробництва консультаційних послуг, які забезпечують ефективне впровадження на підприємствах автоматизованих систем функціонування внутрішньоуправлінської інформації з метою поліпшення прийняття управлінських рішень. Майбутні магістри досліджують теоретико-методичні та організаційні засади оптимізації систем внутрішньоуправлінської документації, апробують критерії оцінки рівня їхньої якості з урахуванням специфіки діяльності виробничих корпорації та презентують результати власних наукових досліджень у формі захисту магістерської дисертації [4].

Результати аналізу профілізації сучасних бакалаврських і магістерських ОП названих університетів свідчать про посилення тенденції підготовки ними універсального інформаційного фахівця, здатного виконувати професійні завдання в будь-яких типах документокомунікаційних установ (усіх організаціях, зокрема в бібліотеках, архівах, інформаційних агенціях, ЗМІ, тощо) [4].

Подібну методику підготовки фахівців спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» запроваджено в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу. Прогнозована діяльність фахівця інформаційної сфери перебуває у межах освітньо-професійної програми «Інформаційний інжиніринг та соціальні комунікації» за спеціальністю «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

Структурно-функціональна модель формування змісту підготовки магістрів спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» передбачає два компоненти - інформаційний інжиніринг та Соціальні комунікації, кожен з яких орієнтований на вивчення та освоєння відповідних дисциплін. Кожен блок включає вивчення блоку обов'язкових та блоку вибіркових дисциплін. Так, блок «Інформаційний інжиніринг» забезпечує отримання знань з таких обов'язкових дисциплін:«Менеджмент логістично-інформаційної діяльності»,

«Інформаційне забезпечення проектів», «Системи управління електронним документообігом та електронними архівами», «Технології інформаційного виробництва», «Технології Інтернет-реклами» Вибірковий блок включає вивчення таких дисциплін: «Інформаційний інжиніринг», «Інтелектуальні інформаційні системи», «Інформаційний сервіс», «Контент-аналіз»,Блок«Соціальні комунікації»

спрямований на вивчення обов'язкових дисциплін:«Прикладні

соціокомунікаційні технології» та «Міжнародне інформаційне співробітництво» і відповідно вибіркових -«ПР-технології»,

«Інформаційний консалтинг», «Аналітика тексту», «Адміністративний менеджмент». У такий спосіб інноваційна модель задовольнятиме потреби й вимоги сучасної інформаційної сфери та готуватиме майбутніх магістрів спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» до викликів професійної діяльності.

Належне поєднання та суміжне викладання дисциплін блоків «Інформаційний інжиніринг» та «Соціальні комунікації», навчить студента вільно оперувати здобутими знаннями соціокомунікаційних технологій й орієнтуватись у цифровому просторі.

Уміння впроваджувати концепцію інжинірингу (формування) системи управлінської інформації підприємства чи організації є критично важливим для фахівців інформаційної сфери у ринкових умовах. У результаті вивчення концепту студенти оволодіють навичками ведення діяльності організації засадах системного підходу, побудови бізнес-моделі та навчаться бачити передумови ефективного управління інформаційною установою засобами інформаційного інжинірингу.

Компонент «Інформаційний інжиніринг» має на меті сформувати знання щодо сутності, принципів та складових інформаційного інжинірингу; інформаційних систем та технологій в системі інжинірингу; практичні навички генерування бізнес-ідеї; організації систем управлінської інформації; створення інформаційних баз, побудови системи управлінської звітності; мистецтва презентації бізнес-ідеї; сутності, змісту та концептуальних засад класифікації бізнес-процесів; методики оцінювання ефективності бізнес-процесів тощо.

У результаті вивчення концепції інформаційного інжинірингу в магістрів формується та розвивається цифрова компетенція, яка включає: технічні навички використання цифрових технологій; уміння осмислено використовувати цифрові технології для роботи, навчання і в повсякденному житті в цілому в різних видах діяльності; вміння критично оцінювати цифрові технології; мотивацію до участі в цифровій культурі.

Цифровізація різних галузей професійної діяльності сприяє зростанню надходжень економічної, фінансової, технологічної, виробничої чи іншої інформації, а також створює нові форми використання цієї інформації. Необхідність налагодження електронного документообігу, забезпечення якості таких документів, їх правильне оформлення стає вимогою сучасності.

Компонент соціальні комунікації у фокусі освітньо-професійної програми «Інформаційний інжиніринг та соціальні комунікації» включає: інституціалізовану взаємодію (комунікаційну діяльність) в суспільстві між соціальними інститутами й споживачами інформації, соціокомунікаційні технології та технологічно визначені канали, способи і засоби зв'язку, виробництва відомостей (соціальної інформації), види комунікаційної діяльності, які передбачають утворення комунікаційної системи, що функціонує за законами спілкування і включає соціальнокомунікаційні інститути.

Належне поєднання та суміжне викладання дисциплін блоків «Інформаційний інжиніринг» та «Соціальні комунікації», навчить студента вільно оперувати здобутими знаннями соціокомунікаційних технологій й орієнтуватись у цифровому просторі. Фахівці набувають компетенцій для управлінської та інформаційно-аналітичної в інформаційній сфері. Програма сприяє розвиткові та вдосконаленню інформаційної інфраструктури управління, адаптації студентів до сучасних вимог ринку праці України. Планується враховувати міжнародні тенденції вищої освіти щодо навчальної мобільності студентів, включення їх до дослідницьких проектів з питань європейської ідентичності та культурної спадщини.

Висновки

У процесі дослідження вивчено міжнародні стандарти та досвід розробки і вдосконалення освітніх програм у галузі бібліотекознавства та інформаційних наук. Проаналізовано низку наукових праць українських дослідників з метою виявлення сучасного стану зарубіжних освітніх програм підготовки спеціалістів інформаційної та бібліотечної справи.

Описано структурно-функціональну модель формування змісту підготовки магістрів спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», яка передбачає два компоненти - «Інформаційний інжиніринг» та «Соціальні комунікації», кожен з яких орієнтований на вивчення та освоєння відповідних дисциплін. Кожен блок включає вивчення блоку обов'язкових та блоку вибіркових дисциплін.

Досвід функціонування світових університетів показує, що діяльність спеціалістів «Інформаційної, бібліотечної та архівної справи» виходить за межі роботи в бібліотеках або архівах. Водночас навіть бібліотечна та архівна праця передбачає оновлення практичних навиків, про що свідчить актуалізація феномену цифрових бібліотек і архівів. Такий практичний підхід, орієнтований на формування цифрової та соціокомунікаційних компетентностей, допоможе вирішити не лише проблеми працевлаштування кваліфікованих спеціалістів зазначеної спеціальності, а й державні проблеми, пов'язані з потребою оцифрування джерел інформації.

Література:

1. Арістова І.В. Підходи до поняття інформаційної сфери. http://mego.info

2. Баранов О.А. Правове забезпечення інформаційної сфери:теорія,

методологія і практика: монографія. Київ: Едельвейс, 2014. 497 с.

3. Гуменчук А.В. Міжнародні вимоги до гармонізації освітніх програм підготовки фахівців у галузі бібліотекознавства та інформаційних наук. Вісник ХДАК. 2021. Вип. 59. С. 33-43

4. Гуменчук А.В. Сучасні тенденції розвитку системи вищої бібліотечно- інформаційної освіти в Німеччині. Вісник ХДАК. Вип. 61. 2022 С. 50-61

5. Коржова Т. Реалізація компетентнісного підходу в процесі підготовки PR-фахівців у закладах вищої освіти. Вісник Кн. палати. 2019. № 1. С. 14-18

6. Логінов О.В. Адміністративно-правове забезпечення інформаційної безпеки органів виконавчої влади. http://mego.info

7. Матвієнко О., Цивін М. Спеціальність 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»: у пошуках «інформаційного фахівця». Вісник Книжкової палати. 2016. № 10. С. 32-36

8. Парпан У.М., Провідні принципи розвитку сучасної вищої освіти в контексті євроінтеграції. LEX PORTUS. 2018. № 1. С. 62-71

9. Плужник О. Формування цифрової компетентності у майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності. Соціум. Документ. Комунікація. 2021. Вип. 13. С. 331-344

10. Master programme in library & information science, digital library & information services [Electronic source]. Access mode: https://www.masterstudies.com/ Master-Programme-in-Library-and-Information-Science-Digital-Library-and-Information- Services/Sweden/HB/

11. Official website of the Universidad Complutense de Madrid [Electronic source]. Access mode: https://www.ucm.es/gdba

References:

1. Aristova I.V. (2012). Pidkhody doponiattia informatsiinoi sfery [Approaches to the concept of the information sphere] http://mego.info [in Ukrainian].

2. Baranov O.A. (2014). Pravove zabezpechennia informatsiinoi sfery: teoriia, metodolohiia i praktyka: monohrafiia [Legal support of the information sphere: theory, methodology and practice]. Kyiv: Edelveis [in Ukrainian].

3. Humenchuk A.V. (2021). Mizhnarodni vymohy do harmonizatsii osvitnikh prohram pidhotovky fakhivtsiv u haluzi bibliotekoznavstva ta informatsiinykh nauk [International requirements for the harmonization of educational programs for training specialists in the field of librarianship and information sciences]. Visnyk KhDAK. [in Ukrainian].

4. Humenchuk A.V. (2022). Suchasni tendentsii rozvytku systemy vyshchoi bibliotechno- informatsiinoi osvity v Nimechchyni [Modern trends in the development of the system of higher library and information education in Germany]. Visnyk KhDAK. [in Ukrainian].

5. Korzhova T. (2019). Realizatsiia kompetentnisnoho pidkhodu v protsesi pidhotovky PR-fakhivtsiv u zakladakh vyshchoi osvity [Implementation of the competence approach in the process of training PR specialists in higher education institutions]. Visnyk Kn. Palaty. [in Ukrainian].

6. Lohinov O.V. (2005). Administratyvno-pravove zabezpechennia informatsiinoi bezpeky orhaniv vykonavchoi vlady [Administrative and legal provision of information security of executive authorities]. http://mego.info [in Ukrainian].

7. Matviienko O., Tsyvin M. (2016). Spetsialnist 029 «Informatsiina, bibliotechna ta arkhivna sprava»: u poshukakh «informatsiinoho fakhivtsia» [Specialty 029 "Information, Library and Archival Studies ": in search of an "information specialist"]. Visnyk Knyzhkovoi palaty [in Ukrainian].

8. Parpan U.M. (2018). Providni pryntsypy rozvytku suchasnoi vyshchoi osvity v konteksti yevrointehratsii [Leading principles of the development of modern higher education in the context of European integration]. LEX PORTUS [in Ukrainian].

9. Pluzhnyk O. (2021). Formuvannia tsyfrovoi kompetentnosti u maibutnikh fakhivtsiv iz dokumentoznavstva ta informatsiinoi diialnosti [Formation of digital competence in future specialists in document studies and information activities]. «Sotsium. Dokument. Komunikatsiia. [in Ukrainian].

10. Master of library and information science. (2021). https://www.onlinestudies.com/ Master-of-Library-and-Information-Science/USA/San-Jose-State-University-School-of- Information/.

11. Official website of the Universidad Complutense de Madrid. (2021). https://www.ucm.es/gdba.

Размещено на Allbest.ru