Можливості використання нових інформаційних технологій у публічних закупівлях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Можливості використання нових інформаційних технологій у публічних закупівлях

Борисюк Олена Володимирівна кандидат економічних наук, доцент, м. Луцьк

Дацюк-Томчук Марія Богданівна кандидат економічних наук, доцент, м. Луцьк

Петриняк Андрій Ярославович кандидат економічних наук, доцент, м. Луцьк,

Анотація

Нині складно знайти сферу суспільних відносин, яку б не торкнулися процеси цифровізації. Організація єдиних цифрових інформаційних платформ, використання наскрізних цифрових технологій сприяють удосконаленню механізмів та підвищенню якості державного управління. Загалом розвиток цифрових технологій створює базові передумови для побудови моделі державного управління, що більш відповідає глобальним викликам та ризикам розвитку сучасного суспільства.

В таких умовах важливо підкреслити, що йдеться не просто про накладення електронних інструментів на вже існуючу систему публічних закупівель, а скоріше про трансформацію механізму закупівельних процедур з метою максимального використання переваг, які дають електронні інструменти. Саме тому необхідно говорити не про «електронізацію» публічних закупівель, а про їхню «цифровізацію», тобто перехід до якісно нового етапу проведення публічних закупівель. Поряд із технічною стороною питання цифровізації публічних закупівель передбачає зміну мислення замовників, постачальників, підрядників, виконавців, оскільки кінцевою метою цього процесу є повна відмова від паперових процедур та паперових контрактів. Цифровізація публічних закупівель спрямована на те, щоб спростити для бізнесу (зокрема суб'єктів малого та середнього підприємництва) участь у публічних закупівлях та полегшити для замовників процедури їх проведення. Електронні інструменти дозволять зробити публічні закупівлі прозорішими та орієнтованішими на результат. Цифровізація скоротить терміни проведення закупівельних процедур, усуне низку адміністративних бар'єрів.

Статтю присвячено інноваційним підходам у розвитку системи публічних закупівель. Розглядаються можливості використання нових інформаційних технологій у публічних закупівлях з метою створення розумної системи закупівель, заснованої на застосуванні блокчейну, розумних контрактів та нейромереж. Впровадження практики стійких закупівель визнається ключовим стратегічним компонентом глобальних зусиль досягнення більш стійких моделей виробництва та споживання. Водночас правове регулювання цифровізації стійких публічних закупівель вимагає наукового осмислення. Тому акцентується увага на необхідності розробки програмного документа - концепції розвитку контрактної системи у сфері публічних закупівель, що відображає основні підходи до розумного регулювання та управління контрактною діяльністю у цифровій економіці.

Ключові слова: публічні закупівлі; інтелектуальна контрактна система; блокчейн у системі закупівель; розумні контракти; інтелектуальні системи; штучний інтелект у закупівлях; цифрова економіка.

Borysiuk Olena Volodymyrivna Candidate of economic sciences, associate professor, Lutsk

Mariya Bohdanivna Datsyuk-Tomchuk Candidate of economic sciences, associate professor, Lutsk

Petryniak Andriy Yaroslavovych Candidate of economic sciences, associate professor, Lutsk публічна закупівля інформаційна платформа

POSSIBILITIES OF USING NEW INFORMATION TECHNOLOGIES IN PUBLIC PROCUREMENT

Abstract. Nowadays, it is difficult to find a sphere of social relations that would not be affected by digitalization processes. The organization of unified digital information platforms, the use of end-to-end digital technologies contribute to the improvement of mechanisms and the improvement of the quality of public administration. In general, the development of digital technologies creates the basic prerequisites for building a model of public administration that is more in line with the global challenges and risks of the development of modern society.

In such conditions, it is important to emphasize that it is not just about the imposition of electronic tools on the already existing system of public procurement, but rather about the transformation of the mechanism of procurement procedures in order to make the most of the advantages that electronic tools provide. That is why it is necessary to talk not about the "electronicization" of public procurements, but about their "digitalization", that is, the transition to a qualitatively new stage of conducting public procurements. Along with the technical side, the issue of digitalization of public procurement involves a change in the mindset of customers, suppliers, contractors, and executors, since the ultimate goal of this process is the complete abandonment of paper procedures and paper contracts. Digitization of public procurement is aimed at making it easier for businesses (in particular, small and medium-sized enterprises) to participate in public procurement and to facilitate their procedures for customers. Electronic tools will make public procurement more transparent and result-oriented. Digitization will shorten the terms of procurement procedures and eliminate a number of administrative barriers.

The article is devoted to innovative approaches in the development of the public procurement system. The possibilities of using new information technologies in public procurement are considered in order to create a smart procurement system based on the application of blockchain, smart contracts and neural networks. The implementation of sustainable procurement practices is recognized as a key strategic component of global efforts to achieve more sustainable production and consumption patterns. At the same time, the legal regulation of digitalization of sustainable public procurement requires scientific understanding. Therefore, attention is focused on the need to develop a program document - the concept of the development of the contract system in the field of public procurement, which reflects the main approaches to the reasonable regulation and management of contract activities in the digital economy.

Keywords: public procurement; intelligent contract system; blockchain in the procurement system; smart contracts; intelligent systems; artificial intelligence in procurement; digital economy.

Постановка проблеми

Перспективи економічного зростання національного господарства та результативність роботи галузей, що фінансуються з бюджетної системи, багато в чому детермінуються ефективністю інституту публічних закупівель. У цій сфері закладено значні можливості цілеспрямованого проєктного забезпечення економічного розвитку. Крім того, публічні закупівлі виступають як важливий ресурс для створення попиту на інновації. Так, держава виступає як суб'єкт ринкових відносин, здійснюючи замовлення для закупівлі величезної номенклатури товарів та послуг, інвестуючи та фінансуючи підприємства, забезпечуючи стійкість їх функціонування, використовуючи державне замовлення як ринковий інструмент регулювання соціально-економічного розвитку. В сучасних умовах важливо дослідити використання нових інформаційних технологій у державних закупівлях з метою створення розумної системи закупівель, заснованої на застосуванні блокчейну, розумних контрактів та нейромереж.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичні та методологічні основи використання публічних закупівель у зарубіжних країнах та в Україні дослідили такі зарубіжні та українські вчені, як: Г. Азаренкова, Н. Бігун, А. Бойєр, І. Бондар, А. Брендон-Джонс, О. Воробйова, В. Горин, А. Давіл, О. Длугопольський, А. Жумаділов, М. Карлін, Д. Кауфман, О. Кириленко, П. Логінов, Й. Матечак, О. Міщенко, Т. Мороз, В. Морозов, Овсянюк-Берладіна, А. Олефір, О. Павлиш, О. Рижова, В. Русін, Сидоренко, Н. Синютка, Дж. Стігліц, Н. Ткаченко, А. Хайнеман, Г. Харченко, А. Храмкін, В. Чабан, І. Чорна,Р. Шаппер, О. Шатковськийта С. Яременко інші.

Мета статті

Метою статті є обгрунтування доцільності використання нових інформаційних технологій у публічних закупівлях.

Виклад основного матеріалу

Структурні зрушення, що відбуваються у світовій економіці, з посиленням інноваційно-інформаційного чинника і наступу четвертої промислової революції диктують появу урядів майбутнього (Governments for the Future), що в свою чергу, визначає кардинальні зміни у системі державного регулювання, зокрема і в сфері публічних закупівель. З використанням цифрових технологій змінюються повсякденне життя людини, виробничі відносини, структура економіки та освіта, а також виникають нові вимоги до комунікацій, обчислювальних потужностей, інформаційних систем та сервісів. Це обумовлює необхідність модернізації та становлення нової інституційної форми організації ринку публічного замовлення, яка дозволить створити розумну економіку закупівель. Водночас регуляторне і нормативне середовище у різних країнах має низку недоліків, створюючи істотні бар'єри на шляху формування нових інститутів цифрової економіки. Так, згідно з індексом мережевої готовності, який оцінює фактори, політику та інститути, що дозволяють країні повністю використовувати інформаційні та комунікаційні технології для підвищення конкурентоспроможності та добробуту, Україна займає 64 місце. Також значне відставання від найбільш конкурентоспроможних економік світу вимірюється згідно з даними міжнародного рейтингу глобальної конкурентоспроможності, де Україна посідає 54 місце.

Таким чином, поряд з необхідністю підвищення ефективності та результативності задоволення державних та регіональних потреб, забезпечення економії бюджетних коштів як пріоритетного спрямування реформування законодавства про публічні закупівлі слід зазначити на необхідності дебюрократизації здійснення конкурентних процедур, яких, у свою чергу, можна досягти за рахунок використання нових інформаційних технологій. Тому в практичній діяльності пропонуються унікальні рішення, що дозволяють покращити надання послуг у рамках організації публічних закупівель та продажів:

- використання блокчейн-мережі: в Україні відбувся офіційний запуск першого у світі електронного аукціону на базі технології блокчейн, що

застосовується для системи продажу конфіскованого майна;

-поява функції юридичного цифрового інтерфейсу;

- використання нейромереж та алгоритмів штучного інтелекту:

- застосування автоматичного контролю з функцією відстеження порушень, у тому числі за рахунок використання алгоритмів та систем інтелектуального аналізу закупівель.

Переведення закупівель в електронний формат - всесвітній тренд, характерний не лише вітчизняній державній системі закупівель. Так, Директиви Європейського союзу із закупівель у рамках стратегії «Європа-2020» передбачали повну електронізацію закупівель до кінця 2018 р., у зв'язку з чим законодавство країн, що входять до об'єднання, підлягає уніфікації, а публічні закупівлі - формалізації та повній електронізації. Найважливішим досягненням стало ухвалення законопроєктів про переведення в електронний формат усіх закупівель товарів, робіт, послуг, що дало можливість переходу на наступний етап розвитку системи закупівель - їх можлива цифровізація та диджіталізація.

Використання розвинених інформаційних технологій (системи електронних торгів, інтернет-магазинів та електронних торгових майданчиків, мобільних додатків, B2B marketplace, тощо) служить для реалізації технічних методів боротьби зі зловживаннями, неефективністю та корупцією у сфері публічних закупівель. Новий етап розвитку закупівель відкриває можливості використання прогресивних інформаційних технологій у державних закупівлях для створення розумної системи закупівель, заснованої на застосуванні блокчейну, розумних контрактів (smart contract) та нейромереж. Використання розумних контрактів можливе з метою автоматичного повернення забезпечення виконання контракту (застави) постачальникам та зарахування коштів на їхні рахунки за результатами встановлених процедур. Розумні контракти також можна використовувати і в закупівлі у єдиного постачальника: на основі елементарних алгоритмів система може вибирати товар, роботу, послугу і автоматично укладати контракт за заданими критеріями. Загалом застосування технології smart contract є провісником зламу традиційних інститутів регулювання, що використовуються в юриспруденції, та початком кінця класичного договірного права.

Крім того, розумні контракти дозволяють збудувати інтелектуальну контрактну систему. Першою версією інтелектуальної системи контрактів, розробленої ще 1980-х рр., стала Американська інформаційна біржа (AMBX), що дозволила використовувати інтелектуальні контракти, тобто так звані самостійні контракти, контрактні ланцюжки чи цифрові контракти. У цьому форматі контракти могли бути перетворені на комп'ютерний код, збережені та репліковані в системі, а контроль здійснювався мережею комп'ютерів, на яких виконувався ланцюжок блоків. Це також призвело до появи механізму зворотних рахунків, таких як переказ грошей після отримання продукту або послуги. На сьогоднішній день одним із найперспективніших стартапів (з капіталізацією понад 100 млрд дол. США) є інтелектуальна система контрактації, розроблена В. Бутеріним наприкінці 2013 р., блокчейн- платформа Ethereum для створення децентралізованих онлайн-сервісів. Технологія Ethereum дає можливість реєстрації будь-яких угод із будь-якими активами на основі розподіленої бази контрактів типу блокчейн, не вдаючись до традиційних юридичних процедур. Ця можливість є конкурентною по відношенню до існуючої системи реєстрації угод [1].

Сама по собі практична реалізація технології блокчейну та розумних контрактів базується на двох концепціях [2, с.54]:

- смарт-контракт - електронний алгоритм, що описує набір умов, виконання яких спричиняє деякі події в реальному світі або цифрових системах, запропонований у 1994 р. Ніком Сабо;

- протокол криптовалюти та перша версія програмного забезпечення, розроблена Сатоші Накамото. Розумні контракти забезпечують інфорсмент, знижують ризики недобросовісного виконання угоди, зменшують транзакційні витрати, пов'язані з укладанням та виконанням контрактів. Розумні контракти мають потенціал, здатний перевершувати традиційне договірне право. Отже, розумні контракти можна розглядати як інноваційний елемент контрактних систем, зокрема використовуваний у сфері державних закупівель.

Сфера застосування нових інформаційних технологій та цифрових рішень не вичерпується лише контрактами (див. табл. 1).

Таблиця 1

Застосування технологій в інтелектуальній контрактній системі*

*Складено на основі аналізу [1; 3; 7]

Водночас доцільно розгянути питання наявності практичних передумов для формування інтелектуальної контрактної системи у межах публічних закупівель. Під інтелектуальною контрактною системою у сфері публічних закупівель (ІКС у сфері закупівель) можна розуміти сукупність учасників контрактної системи у сфері закупівель та дій, що здійснюються з використанням інформаційно-обчислювальних систем з інтелектуальною підтримкою та спрямованих на забезпечення державних та регіональних потреб. Загалом система публічних закупівель є важливою частиною інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури економіки державного сектора, значущою складовою e-Government, тому залежна від інформаційних технологій і факторів розвитку програмно-технічних засобів, теорії інтелектуальних систем (ІС). У свою чергу, інтелектуальна система - програмна система, сукупність взаємодіючих між собою елементарних структур і процесів, здатна вирішувати завдання (за рахунок логіко- математичних засобів), що традиційно виконуються людиною, але об'єднані в єдине ціле виконанням функції інтелекту та належать до конкретної предметної галузі [7].

Під інтелектуальною інформаційною системою (ІІС) можна розглядати комплекс програмних, лінгвістичних та логіко-математичних засобів для реалізації основного завдання - здійснення підтримки діяльності людини та пошуку інформації в режимі просунутого діалогу природною мовою. В рамках сфери публічних закупівель доцільною є реалізація ІІС.

Висновки

Процес використання нових інформаційних технологій у публічних закупівлях багато в чому детермінований здатністю системи до інновацій. І тут драйверами розвитку контрактної системи можуть бути її базисні інститути - електронні торгові майданчики (ЕТП) на яких розвиваються додаткові та супутні сервіси, у тому числі отримання маркетингової інформації, інформації про репутацію та історію участі у закупівлях контрагентів.

Інноваційний розвиток контрактної системи у сфері публічних закупівель, прагнення до її перетворення на повноцінну інтелектуальну контрактну систему не може бути виконано без державного втручання, адже воно є головним замовником та споживачем у цифровій економіці. Навпаки, одним із основних завдань є розробка цілеспрямованої державної політики - концепції розвитку контрактної системи у сфері закупівель, що відображає основні підходи до розумного регулювання та управління контрактною діяльністю в цифровій економіці. Розробка такого програмного документа, в якому мають бути відображені підходи до вирішення поточних проблемних ситуацій, дозволить скоротити витрати недосконалості ринку публічного замовлення, забезпечить реалізацію довгострокового плану розвитку, у тому числі поетапного здійснення наступних завдань:

- становлення та розвиток інтелектуальної інформаційної системи щодо технологічного оновлення платформи єдиної інформаційної системи у сфері публічних закупівель;

- модернізації контрактної системи щодо спрощення доступу до публічних замовлень, підвищення рівня конкуренції, забезпечення необхідного рівня транспарентності, вдосконалення механізму оптимізації контрактної діяльності.

Література:

1. Бігун Н. Як Prozorro адаптується до умов воєнного часу. URL: https://epravda.com.ua/columns/2022/10/27/693107/ (дата звернення 05.09.2022)

2. Длугопольський О. В. Теорія економіки державного сектору України: навч. посіб. Київ: «ВД «Професіонал», 2007. 592 с.

3. Жумаділов А. Гроші на відбудову України - не тільки на закупівлі. І не стільки. URL: https://epravda.com.ua/columns/2022/8/7351178/ (дата звернення 05.09.2022).

4. Логінов П. Діяльність АМКУ в умовах воєнного часу. URL: https://epravda.com.ua/columns/2022/04/21/686063/ (дата звернення 05.09.2022)

5. Павлиш О. Україна і Велика Британія спростили доступ на ринок публічних закупівель. URL: https://epravda.com.ua/news/2022/08/19/690598 (дата звернення 05.09.2022).

6. Постанова КМУ № 1178 від 12.10.2022 р. «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану або їх скасування». URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/prozatverdzhennia-osoblyvostei-zdiiso- skasuvann-a1178 (дата звернення 05.09.2022).

7. Яременко С. Контроль публічних закупівель. Досвід Польщі для України. URL: https://dozorro.org/blog/kontrol-publichnih-zakupivel-dosvid-polshi-dlya-ukrayini (дата звернення: 15.10.2022).

References:

1. Bihun N. Yak Prozorro adaptuyet'sya do umov voyennoho chasu [How Prozorro adapts to wartime conditions]. Retrieved from https://epravda.com.ua/columns/2022/10/27/693107 [In Ukrainian].

2. Dluhopolskyi O. V. (2007) Theory of the economy of the public sector of Ukraine. [Teoriia ekonomiky derzhavnoho sektoru Ukrainy]: navch. posib. Kyiv: «VD «Profesional», 592 s.

3. Zhumadilov A. Hroshi na vidbudovu Ukrayiny - ne til'ky na zakupivli. I ne stil'ky [Money for the reconstruction of Ukraine - not only for procurement. And not so much]. Av ailable at: URL :https://epravda.com.ua/columns/2022/8/7351178/ [In Ukrainian].

4. Lohinov P. Diyal'nist' AMKU v umovakh voyennoho chasu [Activities of the AMCU in wartime conditions]. Retrieved from https://epravda.com.ua/columns/2022/04/21/686063/ [In Ukrainian].

5. Pavlysh O. Ukrayina i Velyka Brytaniya sprostyly dostup na rynok publichnykh zakupivel' [Ukraine and Great Britain simplified access to the public procurement market]. Available at: URL: https://epravda.com.ua/news/2022/08/19/690598/[In Ukrainian].

6. Postanova KMU № 1178 vid 12.10.2022 r. «Pro zatverdzhennya osoblyvostey zdiysnennya publichnykh zakupivel' tovariv, robit i posluh dlya zamovnykiv, peredbachenykh Zakonom Ukrayiny «Pro publichni zakupivli», na period diyi pravovoho rezhymu voyennoho stanu abo yikh skasuvannya» [CMU Resolution No. 1178 of October 12, 2022 "On approval of the specifics of public procurement of goods, works and services for customers, provided for by the Law of Ukraine "On Public Procurement", for the period of the legal regime of martial law or their cancellation" ]. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia- osoblyvostei-zdiiso-skasuvann-a1178 [In Ukrainian].

7. Yaremenko S. Kontrol' publichnykh zakupivel'. Dosvid Pol'shchi dlya Ukrayiny [Control of public procurement. Poland's experience for Ukraine]. Retrieved from https://dozorro.org/blog/kontrol-publichnih-zakupiveldosvid-polshi-dlya-ukrayini [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru