Агроекономічний аналіз галузі рослиництва та технології вирощування озимої пшениці в умовах агрофірми "Данилівська" Васильківського району Київської області

На пухких ґрунтах проводиться коткування посівів, для покращення контакту насіння з ґрунтом та підтягування вологи з нижніх шарів ґрунту. Найбільше на коткування реагує конюшина. Для неї необхідне тверде ложе. Це обумовлено дрібним розміром насіння та великою кількістю вологи для проростання насіння.

3.3 Система обробітку ґрунту в польовій сівозміні у агрофірмі "Данилівська"

С.-г. культури в сівозміні

Основний обробіток

Передпосівний обробіток

Післяпосівний обробіток

Заходи

Глибина, см

Строк

С/г машини

Заходи

Глибина, см

Строк

С/г машини

Заходи

Глибина, см

Строк

С/г машини

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Конюшина

-

-

-

-

-

-

-

-

боронування

1-2

По мерзлота-лому ґрунті

БЗСС- 1.0

Озима пшениця

Дискування

6-8

після зби-рання поперед-ника

БДТ-10

Культи вація

6-8 4-6

По мірі з'явлення бур'янів

КПС - 4

Коткуван-ня

------

в деня сівби

3ККШ-6

Оранка

20-22

За 30-40 днів до сівби

ПЛН-5-35

Перед-посівна культи-вація

2-3

В день сівби

АРВ-8.1-01

Цукрові буряки

Дискування

6-8

після зби-рання поперед-ника

БДТ-10

Боронування зябу в 2-х напрямках

3-4

при дос-тиганні ґрунту

БЗСС-1

Коткуван-ня

------

в деня сівби

3ККШ-6

Лемішне лушення

12-14

при появі бур'янів

ПЛ-10-25

Культивація з боронуванням

2-4

При з'явленні бур'янів

УСМК-5,4 + БП-0,6

Боронуван-ня

3-4

через 5-6 днів

БЗСС-1

Оранка

28-30

у кінці вересня

ПЛН-5-35

культивація

4-5

В день сівби

АРВ- 8.1-01

Міжрядні обробітки

8-10 10-12

У фазу 2-3 справжні листка

УСМК-5,4

Яра пшениця

Оранка

20-22

Після збору попередника

ПО-5-40

Культивація з боронуванням

2-4

В день сівби

КПС-4 БЗСС-1.0

Коткування

В день посіву

ЗККШ-6

Кукурудза на зерно

Дискування

6-8

Після збору попередника

БДТ-10

Борону-вання

3-4

При доспіванні ґрунту

БЗСС-1

Борону-вання

3-4 3-4

До появи сходів до утворення 2-3 листків

БЗСС-1

Оранка

25-27

У кінці вересня

ПЛН-3-35

культивація

8-10

Після боронування

КПС-4

міжрядні культивації

8-10 6-8

Під час появи бур'янів

КРН-4,2+ +ЗОР-0,7 або підгорт.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Горох

Оранка

20-22

після збору попередника

ПО-5-40

Борону-вання

3-4

При доспіванні ґрунту

БЗСС-1

Коткуван-ня

-

Після сівби

ЗККШ-6

Культи-вація з боронуванням

4-5

Перед сівбою

КПС-4 БП-0,6

Борону-вавння

3-4

До сходів у фазі утв. вусів

БЗСС-1

Озима пшениця

Дискування

6-8

після збору попередника

БДТ-10

Культи вація

6-8 4-6

По мірі з'явлення бур'янів

КПС - 4 БЗТС-1,0

Коткуван-ня

------

в деня сівби

3ККШ-6

Оранка

20-22

За 30-40 днів до сівби

ПЛН-5-35

Перед-посівна культи-вація

2-3

В день сівби

АРВ-8.1-01

Цукрові буярки

Дискування

6-8

після зби-рання поперед-ника

БДТ-10

Боронування зябу в 2-х напрямках

3-4

при дос-тиганні ґрунту

БЗСС-1

Коткуван-ня

------

в деня сівби

3ККШ-6

Лемішне лушення

12-14

при появі бур'янів

ПЛ-10-25

Культивація з боронуванням

2-4

При з'явленні бур'янів

УСМК-5,4 + БП-0,6

Боронуван-ня

3-4

через 5-6 днів

БЗСС-1

Оранка

28-30

у кінці вересня

ПЛН-5-35

культивація

4-5

В день сівби

АРВ- 8.1-01

Міжрядні обробітки

8-10 10-12

У фазу 2-3 справжні листка

УСМК-5,4

Овес

Оранка

20-22

Після збору попередника

ПО-5-40

Культивація

4-6

Перед сівбою

2КПС-4

Коткування

-

Після сівби

ЗККШ-6

Ячмінь + конюшина

Дискуван-ня в двох напрям-ках

6-8

Після збирання попередника

БДТ-10

Борону-вання в два сліди

3-4

Навесні

БЗСС-1

Коткуван-ня

-

Після сівби

ЗККШ-6

Оранка

20-22

Після дискування

ПЛН-3-35

Культи-вація

4-5

перед сівбою

КПС-4+ +БП-0,6

3.3 Система удобрення в польовій сівозміні

Будь-якому фахівцю сільського господарства, фермеру, селянину і навіть дачнику відома позитивна роль добрив в підвищенні врожайності і ґрунтової родючості. Компенсацію виносу культурою поживних речовин, бездефіцитний або навіть негативний їх баланс можна допустити на добре окультурених грунтах із високим вмістом в них поживних елементів в доступній формі [19,20,21].

Дози добрив повинні забезпечити, по-перше, потребу культури в них для одержання запланованого врожаю, а по-друге, підвищення вмісту необхідних елементів живлення в грунті до оптимального рівня.

Якщо, проаналізувати існуючу систему удобрення рослин в сівозміні господарства (табл. 3.4), можна зробити висновок, що удобрення більшості культур відповідає їх технології вирощування і ця система дозволяє отримати високі і сталі врожаї. Серед мінеральних добрив в господарстві використовується аміачна селітра, суперфосфат, комбіновані добрива, з калійних добрив використовується калійна сіль. З органічних добрив використовують гній, який отримують з молочно-тваринницької ферми господарства.

3.4 Аналіз системи удобрення в польовій сівозміні, фактично здійсненої в 2008 році

Сільськогосподарські культури в порядку їх чергування Показники	№ показників	Культури сівозміни	В середньому по сівозміні
		1. Конюшина	2. Озима пшениця	3. Цукрові буряки	4. Яра пшениця	5. Кукурудза на зерно	6. Горох	7. Озима пшениця	8. Цукрові буряки	9. Овес	10. Ячмінь
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Фактична урожайність, т/га	1	18,0	4,5	41,0	4,2	5,8	2,4	4,5	41,0	4,5	3,0	-
Винесено з урожаєм, кг/га	N	2	218	169	205	147	174	108	169	205	135	75	160,5
	P2O5	3	124	59	62	50	58	38	59	62	45	33	59,0
	K2O	4	185	104	246	134	174	48	104	246	225	54	152,0
Можливе засвоювання з ґрунту, кг/га	N	5	40	76	89	56	69	116	76	89	56	56	72,3
	P2O5	6	15	27	27	27	27	27	27	27	27	27	25,8
	K2O	7	33	39	90	48	69	36	39	90	48	48	54,0
Удобрення, (органічних, т/га; мінеральних NPK кг/га)	основне	8	-	P60K60	20 т гною N80P100K130	-	P60K60	P60K60	P60K60	20 т гною N80P100K130	-	P40K40	N36Р58 К78
	передпосівне та рядкове	9	-	N10P15	N10P15K10	N10Р15 К10	N10P15	N10Р15 К10	N10P15	N10P15K10	N10Р15 К10	N15P10	N9,5Р13 К5
	підживлення	10	-	N60	N30	-	N30	-	N60	N30	-	-	N21
Всього добрив на 1 га	органічних	внесено	т/га	11	-	-	20	-	-	-	-	20	-	-	4,0
			N	12	-	-	100	-	-	-	-	100	-	-	20,0
			P2O5	13	-	-	50	-	-	-	-	50	-	-	10,0
			K2O	14	-	-	120	-	-	-	-	120	-	-	24,0
		Частка, засвоєна рослинами, кг/га	N	15	-	-	25	-	-	-	-	25	-	-	5,0
			P2O5	16	-	-	15	-	-	-	-	15	-	-	3,0
			K2O	17	-	-	60	-	-	-	-	60	-	-	12,0
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
	мінеральних	внесено	N	18	-	70	120	10	70	10	70	120	10	15	49,5
			P2O5	19	-	75	115	15	75	75	75	115	15	50	61,0
			K2O	20	-	60	140	10	60	70	60	140	10	40	59,0
		Частка, засвоєна рослинами, кг/га	N	21	-	35	60	4	28	6	35	60	4	6	23,8
			P2O5	22	-	14	23	3	14	15	14	23	3	9	11,8
			K2O	23	-	24	84	5	24	35	24	84	5	16	30,1
Внесено NPK в органічному і мінеральному добриві, кг	N	24	-	70	220	10	70	10	70	220	10	15	69,5
	P2O5	25	-	75	165	15	75	75	75	165	15	50	71,0
	K2O	26	-	60	260	10	60	70	60	260	10	40	83,0
	Всього	27	-	205	645	35	205	155	205	645	35	105	223,5
Ресурси засвоєних речовин з ґрунту та добрив, кг	N	28	40	111	174	60	97	122	111	174	60	62	101,1
	P2O5	29	15	41	65	30	41	42	41	65	30	36	40,6
	K2O	30	33	63	234	53	93	71	63	234	53	64	96,1
	Всього	31	88	215	473	143	231	235	215	473	143	162	237,8
Індекс екологізації землеробства	32	-	-	18,75	-	-	-	-	18,75	-	-	-
Адекватність фактичної урожайності можливій за ресурсами поживних речовин	33	5,9	1,5	2,4	1,5	1,8	0,9	1,5	2,3	1,8	0,7	2,0
Баланс поживних речовин, ± кг/га	34	-527	-127	+132	-296	-201	-39	-127	+132	-370	-57	-148

3.4 Система захисту посівів від бур'янів, шкідників та хвороб

В господарстві поширені такі бур'яни: кореневищні - пирій повзучий; коренепаросткові - берізка польова, осот рожевий; дворічні - буркун жовтий; ранні ярі - мишій сизий, плоскуха звичайна; озимі - грицики, метлюг звичайний.

Величину еколого-економічних порогів фактичної забур'яненості посівів розраховують за формулою:

ЕЕПФ=ЗЧ(100+Р)ЧТчШЧЦЧВф шт./м_2,

де З - затрати на здійснення обраного заходу, грн./га

Р - планова рентабельність виробництва конкретної продукції,%

Т - технічна ефективність заходу, частин знищення бур'янів (орієнтувати ефективність на величину Т=0,9)

Ш - шкідливість бур'янів, виражена втратами урожаю (ц/га) обумовленими постійною наявністю в посівах конкретної с/г культури впродовж її вегетації бур'янів певного видового складу в кількості 1 шт/м₂

Ц - реалізаційна ціна основної продукції врожаю досліджуваної культури, грн./ц

Вф - нормативне виживання сходів бур'янів у посівах конкретної культури на тлі базової технології її вирощування без застосування додатково проти бур'янового заходу, для якого розраховують порогову забур'яненість, %

ЕЕПФ оз. пшен =25Ч(100+73)Ч0,9ч4837Ч0,68=3,2 шт/м₂

ЕЕПФ ц/б = 52Ч(100+73Ч0,9ч15Ч34Ч6,9=2,6 шт/м

ЕЕПФ горох = 21,6Ч(100+73)Ч0,9ч59Ч30Ч0,2=9,5 шт/м

ЕЕПФ кукур на зерно = 45Ч(100+75)Ч0,9ч30Ч65Ч2=2,3 шт/м

ЕЕПФ яра пшен. = 25Ч(100+75)Ч0,9ч0,19Ч50Ч17=2,4 шт/м

3.5 Фактична система захисту рослин у агрофірмі "Данилівська"

С/г культур	Тип забур'яненості	Кількість бур'янів на період застосування заходів, шт./м2	Заходи	Еколого-економічні пороги забур'яненості, шт./м2	Елементи технології застосування заходів
					Строки	Способи внесення	Дози препаратів, кг/га	Витрати робочого розчину, л/га
Конюшина	Однорічні	3	-	-	-	-	-	-
Озима пшениця	Багаторічні	9	Винищувальні хімічні	3,2	Кущення 2-3 листка	Обприскування	Гранстар 0,02-0,025	200
Цукрові буряки	Однорічні дводольні	10	Винищувальні хімічні	2,6	До сівби	Обприскування	Ептам 2,8 - 5,6	200
Яра пшениця	Багаторічні і однорічні	7	Винищувальні хімічні	2,4	Фаза кущення	Обприскування	Ларен 8,0 - 10,0	200
Кукурудза на зерно	Однорічні	8	Винищувальні хімічні	2,3	Фаза 3-4 листків	Обприскування	Лонтрел 1,0	200
Горох	Однорічні	5	Винищувальні хімічні	9,5	Фаза 3-6 справжніх листків	Обприскування	Півот 0,5-0,75	200
Озима пшениця	Багаторічні	11	Винищувальні хімічні	6	Кущення 2-3 листка	Обприскування	Гранстар 0,02 -0,025	200
Цукрові буряки	Однорічні дводольні	11	Винищувальні хімічні	2,6	До сівби	Обприскування	Ептам 2,8 - 5,6	200
Овес	Багаторічні і однорічні	5	Винищувальні хімічні	2,3	Фаза кущення	Обприскування	Ларен 8,0 - 10,0	200
Ячмінь + конюшина	Однорічні	4	-	-	-	-	-	-

3.5 Система насінництва

Якість насіння в значній мірі залежить від комплексу екологічних умов, в яких відбувається його формування і достигання. Екологічні умови, викликаючи певні зміни в біології рослин, впливають і на якість насіння. Відомо, що насіння вирощене в різних грунтово-кліматичних зонах, має неоднакові посівні і урожайні якості. Зернові культури формують більш якісне насіння в зонах і в роки, коли під час наливання і достигання стоїть тепла, сонячна, помірно волога погода. В ці роки треба формувати страхові і перехідні фонди зернових культур. В роки з надмірним зволоженням і особливо, коли в таких умовах посіви уражуються грибними хворобами, посівні і урожайні якості насіння різко погіршуються.

Агрофірма «Данилівська» не відноситься до спеціалізованих насінницьких господарств. Тому нові сорти та гібриди, а також насіння сортів, які знаходяться у виробництві, але вищих репродукцій закуповуються в спеціалізованих господарствах. Господарство закуповує нові сорти та гібриди в Миронівському інституті пшениці ім. В.М.Ремасла, Вінницькій державній сільськогосподарській дослідній станції, а також тісно співпрацює в цьому плані з ЗАТ “Селена”.

3.6 Показники ведення галузі насінництва у агрофірмі "Данилівська"

Основні сільськогосподарські культури	Сорти	Площа під сортами, га	Репродукція насіння	Категорія посівної якості	Урожайність сортів у середньому за останні 3 роки, ц/га	Забезпеченість господарства, % від потреби
						реєстрованими сортами	кондиційним насінням за посівними якостями
Озима пшениця	Поліська 90	208	І	Рн	47,1	100	100
	Миронівська 67	100	II	Рн	43,0	100	100
Яра пшениця	Краса Полісся	100	II	Рн	41,0	100	100
	Харківська 18	54	І	Рн	43,2	100	100
Ячмінь	Цезар	154	I	Рн	30,0	100	100
Горох	Уладівський напівкарлик	154	1	Рн	24,0	100	100
Кукурудза на зерно	Еліта	84	F1	-	61,0	100	100
	Претті	70	F1	-	55,1	100	100
Овес	Скакун	154	ІІ	Рн	45,0	100	100
Цукрові буряки	Невада	120	І	Рн	400	100	100
	Ювілейний	188	І		420	100	100

3.6 Заходи захисту грунтів від ерозії

Ерозія грунтів - це відокремлення і переміщення верхніх найродючіших шарів грунту з одного місця на інше під впливом води або вітру. Ступінь ерозійної небезпеки залежить від крутизни, довжини та форми схилів. Ґрунтозахисна система землеробства передбачає ґрунтозахисну

технологію вирощування сільськогосподарських культур, включаючи комплекс агротехнічних,гідротехнічних, організаційно-господарських та лісомеліоративних заходів: розширення та відтворення родючості грунтів, регулювання поверхневого стоку шляхом створення гідротехнічних споруд, внесення добрив, систему обробітку грунту.

Територія господарства розміщена на лесовому плато, тому атмосферні опади розподіляються рівномірно. Вся вода, за виключенням випаруваної проникає в грунт, утворюючи необхідний запас вологи для розвитку рослин. Лесове плато - основний земельний масив господарства з опідзоленими та чорноземними грунтами, досить сприятливими для обробітку. Рельєф має великий вплив на розвиток ерозійних процесів. В умовах схилу рельєфу можливе виявлення водної ерозії, тобто змиву, розмиву грунту. Рівнинні форми із континентальним кліматом виявляють виникнення вітрової ерозії.

Всі поля обсадженні водорегулюючими лісосмугами по контурах полів. Полезахисні лісонасадження використовуються для затримання води [22].

В господарстві є невелика кількість площ, які піддаються ерозії. Вона представлена схилами крутизною не більше 5є і довжиною не більше до 400 м. На таких схилах оранка проводиться впоперек схилу, що зменшує змив грунту і якісного проведення забезпечує додаткове затримання талих вод.

На схилах для більшого грунтозахисту проводять щілювання до або після сівби і сіють зернові культури впоперек схилу з таких розрахунком, щоб рядки обов'язково перетиналися із щілинами під мінімально можливим кутом. При вирощуванні озимих культур за інтенсивною технологією для проведення догляду за посівами залишають незасіяними технологічні колії.

При вирощуванні просапних культур нарізують щілини під попередник, а потім подвійне восени і весною розпакування їх шляхом смугового витіснення блокуючого верхнього шару із займаю чого об'єму в гребені.

3.7 Меліоративні заходи

Меліорація земель - це зміна природних умов шляхом регулювання водного і повітряного режиму грунту у сприятливому для сільськогосподарських культур напрямку.

Генетичні типи порід, на яких сформувалися грунти господарства, представленні лесами. Дуже цінною якістю лесів в сільськогосподарському відновленні є сприятливе співвідношення капілярності і не капілярності, що обумовлює формування грунтів з сприятливими водно-повітряними властивостями, стійкою структурою, збільшеною кількістю органічної речовини та поживних елементів. Характерною особливістю лесів є значний вміст карбонатів кальцію, що обумовлює нагромадження і закріплення елементів живлення рослин, сприяє формуванню грунтів з стійким вбирним комплексом і міцною структурою. Капілярність лесу забезпечує підняття вологи до верхніх горизонтів, де розміщується коренева система рослин. Все це обумовлює сприятливі водно-фізичні і хімічні властивості чорноземних грунтів.

На території господарства не проводиться ніяких меліоративних заходів. Раніше існувала система зрошення, але вона вийшла з ладу і на її відновлення необхідні кошти, яких в господарстві немає.

3.8 Оцінка господарської та економічної ефективності системи землеробства

На сучасному етапі основним напрямком і необхідною умовою припинення спаду сільськогосподарського виробництва, його стабілізації і дальшого розвитку повитку повинна стати далекоглядна науково-обґрунтована і зважена державна політика, щодо створення умов для високоефективного розвитку сільського господарства в цілому і особливо зернового господарства України. Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва передбачає такий спосіб господарювання, що спрямування на раціональне використання землі, збереження і підвищення родючості грунту, що є необхідною умовою при впровадженні сучасних технологій вирощуванні сільськогосподарських культур, що повинні забезпечувати одержання максимальної кількості продукції метою сучасних технологій вирощування є максимальна реалізація потенційної продуктивності рослин. Для повної реалізацій можливостей рослин на всіх етапах розвитку створювати найсприятливіші умови в їх гармонійному поєднанні.

Для розрахунку економічної ефективності досліду використовували дані досліджень в середньому за два роки, строк сівби вибирався найбільш оптимальний, з нормою висіву 5 млн. схожих зерен на га. В основі визначення економічної ефективності лежить порівняння елементів ресурсозберігаючої та інтенсивної технології на прикладі існуючих сортів.

3.7 Господарська ефективність системи землеробства в агрофірмі «Данилівська» за 2007-2008 рр.

Назва сільсько-господарських культур	Площа по- сівів, га	Урожайність основної продукції, ц/га	Урожайність побічної продукції, ц/га	Фактичний вихід з 1 га основної і побічної продукції, т/га	Валове виробництво основної і побічної продукції з усієї площі, т
				кормових одиниць	протеїну	зернових одиниць	кормових одиниць	протеїну	зернових одиниць
Озима пшениця	308	45	90	72	5,71	63	22176	1592,4	19404
Яра пшениця	154	42	67	75	5,7	59	11550	878,0	9086
Ячмінь	154	30	120	80	3,87	60	12320	596,0	9240
Овес	154	45	68	69	4,64	53	10626	714,6	8162
Горох	154	24	36	46	6,48	-	7084	998,0	-
Цукрові буряки	308	410	164	149	8,69	102,5	45892	2676,5	31570
Кукурудза на зерно	154	58	116	119	5,91	-	18326	910,1	-
Кукурудза на зелений корм	50	210	-	42	3,15	-	2100	157,5	-
Багаторічні трави	154	180	-	39	5,4	-	6006	831,6	-
Однорічні трави	25	140	-	22,4	3,2	-	560	80,0	-
Озимі на зелений корм	50	150	-	24	3,5	-	1200	175,0	-

3.8 Економічна ефективність системи землеробства в агрофірмі «Данилівська» за наслідками 2008 р.

Назва сільсько-господарських культур	Площа посівів, га	Урожайність основної продукції, цн/га	Валовий збір основної продукції, ц	Реаліза-ційна ціна, грн./ц	Вартість валової продукції, грн./га	Вартість валового збору з усієї площі, тис.грн.	Виробничі витрати	Чистий прибуток	Рівень рентабельності, %
							на 1га, грн.	на всю площу	з 1га, грн.	з усієї площі, тис.грн.
Озима пшениця	308	45	13860	75	3375	1039,5	2480	763,8	895	275,66	36,1
Яра пшениця	154	42	6468	63	2646	407,5	1800	277,2	846	130,3	47,0
Ячмінь	154	30	4620	78	2340	360,4	2300	354,2	40	6,16	1,7
Овес	154	45	6930	48	7392	332,6	1500	231	5892	907,4	392,8
Горох	154	24	3696	130	3120	480,5	2200	338,8	920	141,7	41,8
Цукрові буряки	308	410	126280	18	7380	2273	3200	985,6	4180	1287,4	130,6
Кукурудза на зерно	154	58	8932	68	3944	607,4	2800	431,2	1144	176,2	40,9
Кукурудза на зелений корм	50	210	10500	-	-	-	-	-	-	-	-
Багаторічні трави	154	180	27720	-	-	-	-	-	-	-	-
Однорічні трави	25	140	3500	-	-	-	-	-	-	-	-
Озимі на зелений корм	50	150	7500	-	-	-	-	-	-	-	-

Із таблиці економічної ефективності системи землеробства в господарстві за 2007-2008 роки видно, що крім культур, таких як багаторічні трави, однорічні трави та озимі на зелений корм всі культури мають досить високий рівень рентабельності, отже це свідчить про високу економічну ефективність системи землеробства.

4 АНАЛІЗ ФАКТИЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ З ОЦІНКОЮ ВІДПОВІДНОСТІ ОДЕРЖАНОЇ УРОЖАЙНОСТІ, ЇЇ РЕСУРСНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЮ ТА ПЛАНОВІЙ УРОЖАЙНОСТІ

4.1 Розрахунок ресурсно забезпеченої урожайності культури

Згідно з принципами програмування врожаїв І.С. Шатиловим з початку визначають потенційну врожайність за надходженням ФАР, використовуючи формулу А.О. Ничипоровича:

ПУ=?Q_фар+К_фар/q*10²*10²

ПУ- потенційна врожайність абсолютно сухої біомаси основної та побічної продукції ц/га;

?Q_фар- сумарне надходження ФАР за період активної вегетації культури, ккал/га; кДж/га;

К_фар- проектована коефіцієнт засвоєння ФАР посівом, %;

q- калорійність абсолютно сухої біомаси культури, кДж/кг;

10²- коефіцієнт для перерахування врожайності, ц/га

10²- коефіцієнт перерахування К_фар в абсолютні виличини;

Коефіцієнт К_фар визначається за формулою:

К_фар=ПБУ*10²*10²*q/?Q_фар

ПБУ- планова біологічна врожайність абсолютно сухої маси:

ПБУ= У*(100-С_о)*а/100

У- проектована урожайність основної продукції;

С_о- стандартна вологість основної продукції, %;

а- сума частин основної та побічної продукції;

Розраховуємо сумарне надходження радіації за вегетацію:

?Q_фар=0,5*?Q

?Q= 0,5(10,3+13,4+15,3+15,4+4,1)=29,25ккал/см²

ПУ=29,25*4*10⁴/4450=262,9ц/га

ПУ_зерна=262,9*100/(100-14)*2,4=127,4ц/га

Розрахувати К_фар при У_з 60 ц/га

Ус.р= У_з(100-в)*н/100= 60(100-14)*2,4/100=123,8ц/га

К_фар=123,8*4450/29,25*10⁴=1,9%

У проекті необхідно визначити дійсно можливу урожайність (ДМУ) за ресурсами вологи

ДМУ= 100*W/ТК або ДМУ=100W/КВ

W=W_р*К_р або W=W_гр+W_о*К_о

W=W_гр+W_о*К_о-W_заг

W=586*0,7=410,2мм

W=190+(44+54+70+76)*0,9=190+244*0,9=40,6мм

ДМУср=409,6*100/350=117,02ц/га

ДМУзерна=117,02*100/(100-14)*2,4=56,7ц/га

Слід проводити аналіз волого забезпечення посіву по періодах вегетації культур, за формулою:

?=Уср*Ктр/100

4.2 Розрахунок величини фітометричних параметрів посіву під заплановану урожайність

Одним з найважливіших факторів, які забезпечують одержання запланованої урожайності, є фотометричні показники - величина фотосинтетичного потенціалу і листкової поверхні. Слід розрахувати фотосинтетичного потенціалу для одержання запланованої врожайності, середню і максимальну площу листкової поверхні посіву.

Розрахунки виконують за формулою:

ФП=Lф*Тv;

ФП=10³*(У/Мфп);

Lф=ФП/Тv;

L_мах=Lф*с

ФП- фотосинтетичний потенціал, м²днів/га;

Тv- тривалість вегетаційного періоду, днів;

У- запланована урожайність, ц/га

Мфп- продуктивність 1000м² на одному гектарі фотосинтетичного потенціалу, кг або 1м²/га ФП;

Lф- середня за вегетацію площа листків, м²/га;

L_мах- максимальна листкова поверхня посіву, м²/га

С- коефіцієнт оптимізації графіка наростання листкової поверхні;

ФП= 10³(60/2)=30000м²дн/га

Lф=30000/155=193,5м²/га

L_мах= 193,5*1,83=354,2м²/га

4.3 Розрахунок доз добрив на заплановану врожайність і фактичне їх застосування

Найбільш поширений метод розрахунку дози добрив на планову врожайність - балансовий.

Для цього застосовують формулу такого вигляду:

Д_N,P,K= У*в-Пгз*Кгз-Дмn*Кмп/Км, де:

Д - доза елемента живлення, кг/га;

У - планована для вирощування урожайність, ц/га

Пгз - грунтові запаси доступної форми елементів живлення в розрахунковому шарі кг/га

Розраховується за формулою

Пгз= n*Моб * h

n - вміст елементів живлення в грунті, млг/100г грунту

Моб - щільність грунту, г/см³ ;

h - глибина розрахункового шару грунту, см;

Кгз, Км, Кмn - коефіцієнти використання елементів живлення в частках одиниці відповідно до ґрунтових запасів, мінеральних добрив.

Дмn - доза мінеральних добрив, внесених під попередник, кг/га;

ПгзN=4,2*1,2*20=101кг/га

ПгзP=5*1,2*20=120кг/га

ПгзК=9*1,2*20=216кг/га

Винос елементів живлення для пшениці:

в N - 3,0-3,5

Р - 0,9-1,2

К - 1,8-2,5

Д= У*в-Пгз*Кгз-Дмn*Кмn/Км;

Д_N=(30*3.5-101*0.3-30*0.1-30*0.2)/0,7=93,85кг/га

Д_Р= (30*1,2-120*0,05-30*0,1-30*0,2)/0,7=80 кг/га

Д_К=(30*2,5-216*0,08-30*0,1-30*0,2)/0,6=81,6кг/га

4.4 Розрахунок норми висіву насіння

Кількісну норму висіву насіння розраховують за формулою Н= Р*10²/Взаг

Якщо врахувати, що Р для зернових культур дорівнює У*10²/К*З*А, то формула буде така Н=У*10⁴/К*З*А*Взаг

де У - планова урожайність культури, ц/га;

Р - кількість рослин на одному гектарі, млн шт/га;

К - продуктивна кущистість;

З - кількість зерен у суцвітті, шт;

А - маса 1000 зерен, г;

Взаг - загальне виживання рослин протягом вегетації.

Взаг=В₁*В₂*В₃........В_n/100^n-1

Де В₁*В₂*В₃...В_n - окремі випадки виживання рослин на найважливіших біологічних і технологічних етапах життя посіву.

Взаг= (87*96*86*94*97)/100⁴=69,6%

Н= (У*10⁴)/(К*З*А*Взаг)=(30*10⁴)/(1*19*43,6*69,6)=5,2млн.шт./га

Масова норма висіву розраховується за формулою:

М=(Н*А*100)/ПП

де Н - поштучна норма висіву, млн./га

ПП - посівна придатність насіння (%), яка вираховується виходячи зчистоти (Ч) і лабораторної схожості (С).

ПП= (Ч*С)/100=(92*99)/100=91%

М= (5,2*43,6*100)/91=249кг/га.

4.5 Розміщення культури в сівозміні

Попередників для озимої пшениці підбирають з урахуванням району вирощування, структури посівних площ, реакції сортів на попередник.

Кращими попередниками для озимої пшениці є горох і багаторічні трави на один укіс. У господарстві існує така сівозміна:

1. Багаторічні трави

2. Озима пшениця

3. Цукрові буряки

4. Яра пшениця

5. Кукурудза на зерно

6. Горох

Озима пшениця

Цукрові буряки

Овес

10. Ячмінь + багаторічні трави

З біологічної точки зору ці попередники - це культури суцільного способу сівби, тому вони менше забур'янені або зовсім незабур'янені, тому після них озима пшениця теж менше забур'янена. Крім того, це попередники, які рано звільняють поле, тому посів озимої пшениці можна провести вчасно. З економічної точки зору - це культури, що забезпечують вчасний збір озимої пшениці, тобто при дотриманні у сівозміні цих попередників відбуваються менші витрати насіння озимої пшениці, а при збиранні зерно пшениці відповідає кращим показникам якості за стандартами.

4.6 Система основного і передпосівного обробітку грунту

Основною метою обробітку ґрунту є збереження вологи на час сівби пшениці, боротьба з бур'янами, якісне зароблення поживних речовин і добрив, внесення органічних добрив, створення достатньо щільного орного шару та дрібногрудочкового посівного шару, відсутність грудочок діаметром більше 4-5 мм, захист ґрунту від водної і вітрової ерозії.

Залежно від попередника та вологості ґрунту застосовують відвальний та безвідвальний спосіб його обробітку.

В господарстві застосовують відвальний обробіток грунту. При наявності однорічних бур'янів і розміщенні пшениці після стерньових попередників проводять одне якісне дискування (БДТ-10) на глибину 6-8 см.

Після відростання бур'янів площу проорюють плугами з передплужниками (ПЛН -5-35) в агрегаті з котками на глибину 20-22 см. При наявності кореневищних бур'янів поле перший раз дискують на глибину 6-8 см, вдруге лущать лущильником (ППЛ-10-25) або плоскорізами (ОПТ-3-5), при відростанні ростка бур'янів на глибину 10-12 см проводять оранку на глибину 25-27 см. Після збирання багаторічних трав поле дискують вздовж і впоперек дисковими боронами (БДТ-10) або дисковими лущильниками на глибину 6-8 см і проорюють з коткуванням на глибину 20-22 см.

Оранку під пшеницю закінчують не пізніше, ніж за 2-3 тижні до настання оптимальних строків сівби. При запізненні з оранкою до початку сівби грунт не встигає достатньо ущільнитись, що створює загрозу розриву кореневої системи пшениці внаслідок його осідання.

Передпосівний обробіток ґрунту спрямований на створення структурно-агрегатного складу посівного шару та шару дрібногрудочкуватого ґрунту над ним - найкраще для цього використовувати культиватори (КПС-4, УСМК-5,4). Культивацію проводять одночасно з боронуванням зубовими боронами (БЗСС-1,0).

4.7 Система удобрення

Система удобрення озимої пшениці складається з основного, припосівного та рядкового удобрення і підживлення. Озима пшениця добре реагує на внесення органічних та мінеральних добрив, а також на післядію органічних добрив.

Мінеральні добрива найраціональніше вносити під заплановану врожайність. При їх застосуванні особливу увагу звертають на забезпечення пшениці азотними добривами, які треба вносити так, щоб рослини були забезпечені азотом постійно і в достатній кількості протягом вегетації. При нестачі азоту рослини погано кущаться, утворюють щуплий колос з низькою масою 1000 зерен. Надмірне азотисте живлення також шкідливе: виникає сильний ріст рослин восени і вони втрачають морозо- та зимостійкість, взаємозатінюються від надмірного кущення і знижують продуктивність

фотосинтезу, більше уражуються хворобами, урожайність їх знижується, як і при нестачі азоту. Фосфорно-капійні добрива вносять під заплановану врожайність. Взагалі фосфорно-калійні добрива вносять під основне удобрення, але частина фосфорних добрив вноситься при посіві.

Ефективність мінеральних добрив залежить від строків сівби пшениці. При ранній сівбі, особливо в умовах достатнього зволоження і теплої осінньої погоди, озиму пшеницю удобрюють лише фосфорно-калійними добривами, завдяки яким рослини не переростають, краще загартовуються, стають більш зимостійкими. Під пшеницю пізніх сортів сівби вносять повне мінеральне добриво, що поліпшує кущення рослин і сприяє повному наростанню вегетативної маси із сформованим вузлом кущення, витривалої до перезимівлі.

Під озиму пшеницю після багаторічних трав в основне удобрення вносять суперфосфат подвійний та КС1 в сумі становить P₆₀K₆₀. Під передпосівну культивацію вносять аміачну селітру в дозі 10 кг.д.р./га. В рядки вносять суперфосфат 15 кг/га д.р. Перше підживлення проводять по мерзлоталому грунту карбамідом N₃₀, друге по флаговому листу N₃₀.

4.8 Підготовка насіння до сівби, строки, способи сівби, глибина загортання насіння

Насіннєвий матеріал очищають і сортують, враховуючи різницю в морфологічних ознаках, фізичних,. агродинамічних, електричних властивостях культурних рослин, мертвих домішок і насіння бур'янів. Основною з фізичних ознак є розмір. За розмірами з насіння виділяють мертві та живі домішки на решетах. Крім цього проводять сортування насіння. Насіння очищають від грудочок ґрунту. Очищають та сортують також насіння, яке за розмірами близьке до домішок та насіння бур'янів.

За різницею в особливостях поверхні насіння очищають на сортувальних столах. Так виділяють опушене насіння вівсюга з колінчасто-зігнутими остюками від насіння вівса, яке не має таких ознак.

Підготовку насіння до сівби починають вже з вирощування його на насінних ділянках. Для чого культуру розміщують після кращих попередників, застосовують своєчасний та якісний обробіток ґрунту, оптимальні строки сівби, і норми висіву, систему захисту посівів від хвороб, шкідників і бур'янів. На посівах вносять повну дозу фосфорно-калійних добрив, запобігаючи надмірному азотистому живленню. Збирають урожай при оптимальній вологості насіння.

Обмолочене комбайном насіння відразу очищають, підсушують до стандартної вологості, сортують і закладають на зберігання.

Високоякісне насіння формується шляхом відповідних заходів під час післязбиральної обробки насіння:

§ очищення насіння від мертвих і живих домішок і доведення до вимог державного стандарту;

§ сортування насіння - виділення із загальної маси насіння повноцінних його частин певної величини, пружності;

§ калібрування - розподіл насіння на окремі фракції за розмірами з невеликими інтервалами величини не більше 1 мм;

§ повітряно-теплова обробка насіння - обігрівання насіння в теплому повітрі при температурі 30-40°С. Він застосовується до насіння, яке зберігається протягом зими в оброблених приміщеннях. Деякі культури вимагають підвищених температур, їх прогрівають протягом 10 годин при температурі 40-45 °С, 3 години при температурі 60-65 °С. Це сприяє утворенню жіночих квіток;

§ дражування насіння - це придання насінню форми драже, гранули шляхом паромування на нього мінеральних та органічних речовин;

§ протруювання насіння - обробка хімічними препаратами для знищення збудників хвороб, бактерій, грибних вірусів та проти шкідників;

§ знезараження насіння - звільнення його посадкового матеріалу від грибних захворювань високим температурами. Часто використовують термічне знезараження;

§ намочування насіння - ефективно використовувати для культур, насіння яких має довгий період проростання. Для цього використовують інгібітори, що притуплюють проростання насіння. Пророщування насіння здійснюють для активації ферментативних процесів і скорочення періоду "сівба-сходи".

Найкраще перезимовує озима пшениця з добре сформованим вузлом кущення, 3-4 пагонами та добре розвиненою кореневою системою. Строки сівби встановлюють відповідно до грунтово-кліматичних зон України. В Лісостепу та західних районах пшеницю висівають 5-20 вересня, у передгірних -5-25 вересня, гірських - 1-10 вересня, в Степу - 5-25 вересня, на Поліссі -1-15 вересня (в ці строки середньодобові температури становлять 15-17 °С). В господарстві пшеницю висівають з 5 вересня, але у зв'язку з погодними умовами строк сівби може затягуватися, на родючих ґрунтах після кращих попередників з достатнім внесенням добрив та при достатніх запасах вологи в посівному шарі пшеницю висівають у другу половину оптимальних строків. Ранні посіви більш пошкоджуються злаковими мухами.

Висівають пшеницю різними способами:

§ звичайним рядковим з шириною міжрядь 15 см;

§ вузькорядним з шириною міжрядь 7,5 см;

§ перехресним з шириною міжрядь 15 см;

§ гребеневим, борозенчастим.

Основним способом сівби пшениці є звичайний рядковий з шириною міжрядь 15 см. При сівбі залишають технологічні колії, для чого в середині сівалки перекривають 6-7 та 18-19 висівні апарати - якщо при весняно-літньому внесенні добрив використовуватимуться розкидачі МВУ - 8, НРУ-0,8 та обприскувачі ОП - 2000. При використанні розкидачів РМГ-4 або РУМ -перекривають 8-17 висівні апарати. Ширина колії у першому випадку 180 см з шириною смуг 45 см, у другому -відповідно 135 та ЗО см. Для одержання дружніх та рівномірних сходів глибина загортання насіння на добре оброблених і вологих ґрунтах не повинна перевищувати 3-5 см, на важких ґрунтах її зменшують до 1-2 см, на легких -- збільшують до 6-8 см.

4.9 Післяпосівний обробіток грунту і догляд за посівами

У період вегетації посіви озимої пшениці пошкоджуються -мишеподібними гризунами, клопами-черепашками, хлібною жужелицею, злаковими мухами, попелицею; уражуються хворобами - сажкою, борошнистою росою, бурою листовою іржею, кореневим гнилями; засмічуються багато- та малорічними бур'янами. Тому надійний догляд за посівами є важливим резервом підвищення продуктивності посівів. Догляд за посівами озимої пшениці починають восени. При виявлені на посівах 8-Ю колоній мишей на 1 га їх знищують внесенням безпосередньо у нори 150-200 г аміачної води; з появою жужелиць, посіви обприскують 40% метафосом -0,4-0,6 кг/га. Посів уражений борошнистою росою обприскують 50%-м ферудазолом - 0,5-0,6 кг/га або байлетоном 0,6-0,8 кг/га. Взимку і навесні постійно спостерігають за ходом перезимівлі пшениці і при необхідності організовують захист її від вимерзання, випрівання. Навесні посіви оглядають, якщо у ґрунті достатньо продуктивної вологи (до 200 мм у шарі їм), погода прохолодна (10-12°С), то при наявності на полі не менше 180 добре розкущених рослин в лісостепу пшеницю на ІІ- ІІІ етапах органогенезу підживлюють невеликими дозами азотних добрив. Слабко розвинену пшеницю підсівають високоврожайними ярими культурами - ярим ячменем іт.д. Система догляду за озимою пшеницею включає також захист рослин віl вилягання, від бур'янів, хвороб га шкідників [23-26].

На початку трубкування схильні до вилягання сорти пшениці обприскують препаратом ТУР у дозі 3-4 кг/га. Від ураження борошнистою росою, бурою листовою іржою та іншими хворобами пшеницю обприскують тозопітом - 0,5 кг/га.

4.10 Збирання та облік врожаю

Чисті, стійкі проти обсипання, не полеглі, зріджені та низькорослі посіви озимої пшениці збирають прямим комбайнуванням в перші дні повної стиглості при вологість зерна до 16-18 %. Забур`янені зеленими бур`янами, густі і високорослі, схильні до осипання, полягання та посіви, що нерівномірно достигають збирають роздільним способом (при вологості зерна 30-32 %), скошують у валки при висоті зрізу 15-20 см, після висихання, коли зерно досягне вологості 14-17 %, обмолочують зерновими комбайнами з одночасним подрібненням і утилізацією соломи.

Висота зрізу рослин: при прямому комбайнуванні - регулюється залежно від цілей використання соломи, стану ярусності стеблостою, при роздільному - залежно від висоти стеблостою. Неполеглі посіви - скошують на висоті 15-20 см, при висоті стеблостою більше 110 см - на висоті 20-27 см., щоб валок лежав на стерні. Полеглі посіви - скошують під кутом проти полеглості на максимально можливому низькому зрізі. Обмолот слід проводити добре відрегульованими комбайнами. Використовують різні комбайни: “Лан”, ”Славутич”, СК-5 А ”Нива”, Дон-1500, Домінатор, Джон Дір, Фіатагрі або інші [27].

4.11 Первинна переробка і зберігання

Для післязбиральної обробки необхідні: тік, сховища, обладнання для очистки, сушіння, транспортування та інше. Тік (відкрита та закрита частини) мусить мати площу, яка дорівнює 1 - 1,5 м² на 1 т зерна, що надійде на тік.; автоваш, до яких добрий під'їзд, на підвищеному місці, перевірені службою стандартизації перед початком збирання врожаю; сумарна продуктивність машин ворохоочисників та первинної обробки повинна бути вищою за денну продуктивність роботи комбайнів. Оптимально вологість для обмолоту зерна - 16-17%. При вологості меншій - зерно отримує травми в вигляді мікро-, макротріщин та битого. При вологості вищій 17-18% зерно отримує травми від вм'ятин, що приводить до зниження як насінних, так і продовольчих якостей його.

Для ефективної роботи зерноочисних та сушильних машин, партію зерна перед обробкою необхідно проаналізувати за показниками наявності домішок та вмісту вологи. Дані аналізу використовують для визначення схеми післязбиральної обробки, а також для здійснення кількісного обліку зерна. Зерноочисні машини повинні бути так відрегульовані, щоб за один пропуск зернова маса набула потужної якості. Необхідно:

а) встановлення машин по ватерпасу (як вздовж, так і в поперек), бо це виливає як на якість роботи, так і на зношуваність обладнання;

б) підібрати відповідні до якості зернової маси (виповненість чи не виповненість зерна основної культури, наявність дрібних, крупних, важких, легких домішок) розміри отворів решіт, комірок трієрних циліндрів;

Компоненти домішок зернової маси, які відрізняються за шириною виділяють на ситах з круглими отворами, за товщиною - на ситах з продовгуватими отворами, за довжиною - на кукільних чи вівсюжних трієрах.

в) відрегулювати подачу зернової маси в зерноочисну машину: завантаження решета Б₁, на його початку для крупно насінного зерна повинно бути завтовшки 6 - 10 мм, дрібнонасінного 3 - 6 мм, в кінці цього решета, решето вдвічі менше Б₂ має бути покрите насінням на 75-80%;

г) перевірити відсутність вібрації при роботі машин та присутність захисних огорож та заземлення;

д) відрегулювати силу повітряного струменя: при обробці вологою вороху її збільшують.

При використанні машин вторинної обробки та спеціальних необхідно:

а) для якісної роботи трієри регулюють починаючи з крайнього верхнього чи нижнього положення, лотка контролюють також чистоту виходу насіння та відходів. В залежності від розмірів зерен основної культури та домішок підбирають циліндри за розмірами комірок; частота обертів трієрних циліндрів для пшениці жита, ячменю та вівса дорівнює 40-45 за хвилину;

б) перед початком роботи сортувальних столів: перевіряють цілість робочої сітки, налагоджують кут поздовжнього (5-6⁰) та поперечного (2-3⁰) нахилу деки; встановлюють частоту коливання деки та подачу повітря, зернову масу довівши до стану легкого “кипіння”;

в) при роботі гірок шляхом встановлення кута нахилу (2-6,5⁰) полотен добиваються потрібної якості фракцій зерна;

г) при роботі електромагнітних машин, які відділяють шорохувате насіння бур'янів від гладенького (конюшина, люцерна) регулюють масу добавленого (1-25%) магнітного порошку.

Особливості технології обробки окремих культур та партій полягають в виділенні важно виділюваних домішок, зокрема рекомендується:

а) з маси пшениці гречку татарську виділяють на ситах з продовгуватими отворами шириною 2 мм з наступним пропусканням на кукільних трієрах з діаметром комірок 5,5 мм. Робочі кромки лотків у нижньому положенні;

б) амброзію трироздільну з зернової маси пшениці та ячменю виділяють ситами з продовгуватим (завширшки 3,5-4,5 мм) або круглими (діаметр 4-6 мм) отворами та на вівсюжних трієрах (діаметр комірок у циліндра 8,5 мм). Швидкість повітряного потоку 8,5-9 м/с.

Регулярно здійснюють контроль якості післязбиральної обробки за показниками температури, вологості, зараженості, запаху, забарвлення.

Для зниження тровмованості потрібно: а) підтримувати добру наповненість самотічних труб, особливо для сухого зерна; б) зменшувати кут нахилу самотічних труб для сухого зерна, для зерна, що дуже травмується (кукурудза кремениста, зубовидна, жито). Сушіння зерна пшениці проводять враховуючи: цільове призначення (насінного, продовольчого) зерна; ступінь достигання зерна (воскова стиглість, повна); кількість вільної вологи, яка повинна бути видалена; якість клейковини за пружність (міцна, хороша, слабка). Зерно насінного призначення, свіжо зібране, з більш високим вмістом вологи, з міцною клейковиною сушать з використанням ступеневих режимів, більш низьких температур теплоносія та нагріву зерна. В практиці можна користуватись даними таблиці:

Режими сушіння зерна в шахтних сушарках

Вид зерна	Початкова вологість зерна, %	Пропуск через сушарку	Гранична темпера-тура нагрівання зерна, 0С	Гранична температура теплоносія, 0С за режимами
				односту-пінчас-тою	І-ша зона	ІІ-га зона
Пшениця продовольчого призначення з:
- міцною клейковиною (до 40 од. ВДК)	до 20	один	45	120	110	130
	> 20	перший другий	40 45	90 110	80 100	100 120
- хорошою клейковиною (45-70 од. ВДК)	до 20	один	40	140	130	150
	> 20	перший другий	45 50	110 130	100 120	120 140
- слабкою клейковиною (понад 80 од. ВДК)	до 20	один	60	150	140	160
	> 20	перший	55	120	110	130
Пшениця сильна, тверда та цінних сортів	до 20	другий один	60 50	140 100	130 100	150 110
	> 20	перший другий	45 50	90 100	90 100	100 110

Для невеликих партій зерна насінного призначення користуються повітряно сонячним сушінням застосовуючи:

а) товщину шару зернових злакових 10-20 см, зернобобових 10-15 см;

б) гребенистий насип;

в) при досягненні температури вище 25⁰С - перемішувати.

Зернові маси пшениці озимої, призначені для тривалого зберігання висушені до вологості нижче критичної зберігають у сухому стані. При цьому висота насипу не має значення. Температура зберігання сухого зерна хоч і несуттєво, але впливає на інтенсивність дихання його, тому завжди краще, коли вона є нижчою (у сховищах, під навісами тощо).

Тимчасово або постійно (приміром для ячменю пивоварного) застосовують зберігання вологого зерна (15-16%) в охолодженому режимі (з температурою нижче + 10⁰С).

Зернові маси з вологістю понад 18-19% краще охолоджувати до температур + 5 + 6⁰С.

Регулярно необхідно вести спостереження за температурою, зараженістю, вологістю, органолептичними показниками. Температуру свіжо зібраного зерна (перші 3 місяці) вологого та сирого вимірюють щодня; зерна середньої сухості один раз в три дні; зерна сухого не рідше одного разу в 15 днів; охолодженого вологого чи сирого не рідше двох раз в декаду [28].

Зараженість шкідниками перевіряють щодекади при температурі зерна вищій + 10⁰С, один раз на 15 днів - при температурі нижчій від 0⁰С. Зразок для визначення зараженості відбирають на глибині 0,5-0,8 м в місцях більш темних, менш вентильованих. Органолептичні показники (запах, забарвлення) визначають завжди перед визначенням будь-якого іншого показника якості зерна.

Вологість визначають при тривалій зміні метеорологічних умов (більш як 2 тижні). Вміст вологи та смітної домішки визначають обов'язково для партій зерна, які надходять або призначені для відвантаження.

Показники якості продовольчого зерна та зерна насінного призначення визначають за показниками і в терміни передбачені для зерна відповідного цільового призначення.

Зберігання зерна без доступу повітря. Такий режим зберігання застосовують для дуже сирого зерна. На практиці цей режим застосовують до кукурудзи в зерні з вологістю більшою 30%. Основою надійного зберігання є герметичність. В технології закладання зерна передбачена швидкість заповнення сховища (траншей, бункерів тощо) та наступна їх герметичність. Сире зерно в цих умовах швидко використовує кисень між зернових просторів і відбувається самоконсервація. Без кисневого середовища можна добитись створенням вакууму або ввезенням в зерно СО₂ чи азоту (N).

Тимчасово зберігають зерно на токах під навісами розміщуючи його не високими бунтами зручними для догляду за ними.

На постійне зберігання сухе зерно краще розміщувати в зерно- та насіннєсховищах високими насипами (3 м і більше) забезпечуючи можливості контролю за станом його збереження.

5. РОЗРАХУНКОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ТА її ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ

Технологічна карта складається по кожній культурі, як правило, на умовну площу (100 га) на кілька років вперед, а щороку коригується залежно від змін у технології, техніці, організації праці та виробництва, вартісних показників. Карта відображає технологію виробництва продукції, необхідну для цього техніку, робочу силу, матеріально-грошові витрати, а також обсяги робіт, норми виробітку і розцінки оплати праці [29].

5.1. Розрахункова технологічна карта озимої пшениці Площа - 100 га

Попередник - горох. Урожайність: основної продукції (зерно) - 45 ц/га. Побічної продукці (солома та полова) - 60 ц/га

№ п/п	Назва робіт	Оди- ниці вимір У	Фізи- чні, га	Склад агрегату	Норма виробітку	Кількість нормо- змін
				Назва трактора	марка с.г. машини	Обслуговуючий персонал
						механізатори	інші працівники
1	Дискування стерні	га	100	Т-150К	БДТ-10	1	-	28	3,57
2	Навантаження мінеральних добрив	т	40	ЮМЗ-6	ПЕ-1,0	1	-	50	0,8
3	Внесення мінеральних добрив	га	100	Т-150К	МВУ-8	1	-	47	2,13
4	Оранка	га	100	Т-150К	ПЛН-5-35	1	-	92	10,86
5	Культивація	га	100	Т-150К	КПС - 4	1	-	36	2,77
6	Протруювання насіння	т	25	ПС-10	-	-	2	25	2
7	Підвезення насіння	га	100	МТЗ-80	ЗСК-20	1	-	15	6,6
8	Навантаження мінерал, добрив	т	10	вручну	-	-	2	1,5	6,6
9	Вивезення мінеральних добрив	т	10	САЗ-3507	-	1	-	1,5	6,6
10	Навантаження сівалок м.д..	т	10	вручну	-	-	2	1,5	6,6
11	Сівба з внесенням добрив	га	100	МТЗ-80	СЗ-3,6	1	1	15	6,6
12	Коткування	га	100	МТЗ-80	ЗККШ-6	1	-	50	2
13	Приготування приманок	га-	95	вручну	-	-	1	30	3,16
14	Боротьба з гризунами	га	100	вручну	-	-	1	12	8,3
15	Навантаження мінерал, добрив	т	10	вручну	-	-	2	5	2
16	Внесення мінеральних добрив	га	100	МТЗ-80	НРУ-0,8	1	-	50	2
17	Обприскування посівів	га	100	МТЗ-80	ОП-2000	1	-	25	4
18	Пряме комбайнування	га	100	"ДОН”1500	-	1	1	10	10
19	Транспортування зерна	т	400	САЗ-3507	-	1	-	40	10
20	Транспортування соломи	га	100	МТЗ-80	ПТС-45	1	¦	10	10
21	Скиртування соломи	га	100	МТЗ-80	ПФ-0,8	1	5	10	10
22	Оборювання скирт	га	5	Т-150К	ПЛН-5-35	1	-	5	1
	ВСЬОГО								118,59

№п/п	Затрати праці (люд.-год.)	Розряд роботи	Заробітна плата по тарифу за норму	Заробітна плата по тарифу за весь об'єм (грн..)	Нарахування на оплату праці, грн.
	трактористів	інших робітників	трактористів	інших робітників	трактористів	інших робітників	трактористів	інших робітників
	11	12	13	14	15	16	17	18	19
1	24,99	-	VI	-	16.27	-	58.08	-	21.48
2	5,6	-	VI	-	17.20	-	13.76	-	5.09
3	14,91	-	VI	-	16.27	-	34.65	-	12.82
4	76,02		VI	-	48.70	-	528.88	-	195.68
5	19,39	-	VI	-	21.30	-	59	-	21.83
6	-	14	-	VI	-	50	-	100	37
7	46,2	-	V	-	15	-	99	-	36.63
8	-	14	-	II	-	10	-	66	24.42
9	46,2	-	І		6.7	-	44.2	-	16.35
10	-	46,2	-	II	-	10	43.56	-	16.11
11	46,2	46,2	VI	IV	29	25	191.4	-	70.81
12	14	-	IV		15	-	30	-	3.7
13	-	58,1	-	V	-	15	-	124.5	46.06
14	-	28	-	II	-	16	-	32	11.84
15	-	28	-	II	-	16	-	32	11.84
16	14	-	V	-	26	-	52	-	19.24
17	16	-	VI	-	75	-	300	-	111
18	70	70	VI	V	50	40	500	400	333
19	70	-	І	-	20	-	200	-	74
20	70	-	V	-	40	-	400	-	148
21	70	350	VI	IV	20	50	200	-	74
22	7	-	VI	-	25	-	25	-	9.25
ВСЬОГО	645,75	654,5			441,44	216	2779,5	772,5	1300,15

№ п/п	Вартість, грн.	Пальне	Разом, грн
		Кількість, кг	Загальна вартість, грн.
	Тоно-кілометрів	Кіловат- годин	На одиницю роботи	На весь обсяг робіт
	20	21	22	23	24	25
1	-	-	4	400	1000	1483
2	-	-	0,6	24	60	103
3	-	-	2	200	500	747
4	-	-	22	2200	5500	8474
5	-	-	8	800	2000	2880
6	-	18	-	-	-	155
7	-		0,5	50	125	311
8	-	-	-	-	-	90,42
9	80	-	0,3	24	60	224,85
10	-		-		-	59,67
11	-	-	3,4	340	850	1455
12	-	-	1,2	120	300	454
13	-	-	-	-	-	170
14	-	-	-	-	-	43,84
15	-	-	-	-	-	43,84
16	-	-	1,4	140	350	562,64
17	-	-	2,5	250	625	1288,5
18	-	-	13	1300	3250	5796
19	-	-	9,06	960	2400	3643
20	-	-	3,5	350	875	1776
21	-	-	1,8	180	450	905
22	-	-	22	110	275	441
ВСЬОГО		95,26	7448	18620	24800

5.2 Економічна ефективність технологій вирощування озимої пшениці

№ п/п	Показники	Варіанти технологій
		Традиційна технологія або сорт	Нова технологія або сорт
1.	Урожайність, ц/га	45,0	47,2
2.	Показники якості, які впливають на вартість продукції	білок- 12,2% клейковина - 22,4%	білок-12,8% клейковина -23,7%
3.	Вартість валової продукції з урахуванням її якості, грн./га	3375	3540
4.	Вартість приросту продукції, грн./га	-	165
5.	Витрати, всього грн./га	2480	2827
	у т.ч. - підготовка грунту і сівба	467	467
	- внесення добрив	1181	1500
	- догляд за посівами	154	160
	- захист від шкідників, хвороб, бур'янів	678	700
6.	Додаткові витрати на одержання приросту, грн./га	-	347
7.	Прибутки, грн./га	895	1198
8.	Рентабельність вирощування культури, %	36,1	42,4

6. ЗАХОДИ ОХОРОНИ ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРИ ВИРОЩУВАННІ ПІДДОСЛІДНОЇ КУЛЬТУРИ АБО ВИКОНАННІ ТЕХНОЛОГІЙ

За даними Е.Р. Дегодюка охорона навколишнього середовища - це комплекс міжнародних, державних, регіональних, господарських, соціально-політичних і громадських заходів, спрямованих на забезпечення раціонального функціонування агроландшафтів і формуючих середовище функцій. Найважливішими важелями охорони агроландшафтів є регулювання і догляд за ними, дотримання режиму використання, запобіганню забруднення, забезпечення властивостей самоочищення.

Під забрудненням навколишнього середовища розуміють небажані зміни фізичних, хімічних і біологічних властивостей повітря, землі й води, що негативно впливають на природу, виробничі процеси, умови життя людини.

Основне джерело забруднення - технологічна діяльність людини. Внаслідок взаємодії компонентів агроландшафтів забруднення одного зних викликає забруднення інших, обіймаючи його повністю (повітря + ґрунт + рослинність + вода).

В інтенсивному сільському господарстві забруднення відбувається внаслідок поверхневого зливу агрохімікатів і водної ерозії, інфільтрації забруднювачів за межі кореневмісного шару і нагромадженні токсичних речовин у продуктах рослинництва. Сучасні агроландшафти потребують неухильного захисту від постійного скорочення або знищення їх внаслідок нерозумної чи недалекоглядної діяльності людини.

Інтенсивне розорювання землі й насичення сівозмін просапними культурами, підвищують ступінь їх на Полісі до 2 т/га, в Степу - 3, Лісостепу в середньому 9,2, в західних його районах до 31-36 т/га.

За останні 25 років еродованих земель на Україні збільшилось на 2 млн. га і становить понад 10 млн. га. В середньому згідно статистичних даних, за рік змивається 15 т/га ґрунту з них втрачається 240-735 кг гумусу, 500-700 кг поживних речовин, що в 2-3 рази більше ніж вноситься з добривами.