Сучасний стан та перспективи розвитку "зеленої" економіки аграрного сектору України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасний стан та перспективи розвитку "зеленої" економіки аграрного сектору України

Анастасія Черкащенко аспірантка, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького м. Черкаси, Україна

Анотація

Схарактеризовано участь України у впроваджені концепції зеленої економіки, визначеної Європейським зеленим курсом ЄС. Для її реалізації в країні було прийнято низку стратегічних законів і документів, створено міжвідомчу робочу групу, яка координує та визначає процедури реалізації концепції зеленої економіки. зелений економіка закон

Визначено способи впровадження засад екологізації сільського господарства - виробництво органічної продукції та побудова біоенергетики. Аграрний сектор, як головна галузь національного господарства, є основою розвитку зеленої енергетики. Величина посівних площ забезпечує достатню кількість біомаси, яка може бути перетворена в енергію. Це гарантуватиме продовольчу та енергетичну незалежність держави, турбуючись про довкілля. Адже заміщення блакитного палива скоротить викид парникових газів. Так у статті описується сценарій розвитку біоенергетики та прогноз від Біоенергетичної асоціації України.

Відмічено, що вигідне територіальне розміщення та якісний ґрунт є сприятливими умовами для провадження органічного сільського господарства. Його розвиток розпочався ще на початку ХХІ століття та триває дотепер. Провідне місце посідає Федерація органічного руху України, яка сприяє розширенню виробництва та споживання екопродукції. Так у 2016 році створено проєкт німецько-української співпраці, а пізніше органічну платформу, які забезпечують підготовку кваліфікованих спеціалістів.

Проаналізовано стан органічного виробництва за результатами 2021 року та після початку військових дій на території України.

Ключові слова: зелена економіка, біоенергетика, біомаса, органічне сільське господарство, екопродукція.

Anastasiia Cherkashchenko

Postgraduate, Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy

CURRENT STATE AND PROSPECTS OF THE DEVELOPMENT OF THE "GREEN" ECONOMY OF THE AGRICULTURAL SECTOR OF UKRAINE

Ukraine's participation in the implemented concepts of the green economy defined by the European Green Course of the EU is characterized. For its implementation in the country, a number of strategic laws and documents were adopted, and an interdepartmental working group was created, which coordinates and defines the procedures for implementing the concept of a green economy.

The methods of implementing the principles of greening of agriculture are determined - production of organic products and construction of bioenergy. The agricultural sector, as the main branch of the national economy, is the basis for the development of green energy. The size of the cultivated areas provides a sufficient amount of biomass that can be converted into energy. This will guarantee food and energy independence of the state, while taking care of the environment. After all, replacing blue fuel will reduce the emission of greenhouse gases. Thus, the article describes the bioenergy development scenario and the forecast from the Bioenergy Association of Ukraine.

It was noted that favorable territorial location and high-quality soil are favorable conditions for the implementation of organic agriculture. Its development began at the beginning of the 21st century and continues to this day. The leading place is occupied by the Federation of the Organic Movement of Ukraine, which promotes the expansion of production and consumption of eco-products. Thus, in 2016, a project of German-Ukrainian cooperation was created, and later an organic platform, which ensures the training of qualified specialists.

The state of organic production based on the results of 2021 and after the start of military operations on the territory of Ukraine was analyzed.

Keywords: green economy, bioenergy, biomass, organic production, ecoproduction.

Постановка проблеми. Інтенсивне використання природних ресурсів призвело до критичного стану довкілля, що унеможливлює стійкий розвиток господарства. Тому перехід від наявних технологій, які надмірно споживають і нераціонально використовують природні ресурси, до концепції "зеленої" економіки є актуальним.

Україна, як аграрна країна, має прагнути до переходу на засади органічного сільського господарства, що забезпечить збереження якості ґрунту та підвищення рівня здоров'я громадян. Важливою є енергетична самостійність країни. Зростання кількості викидів парникових газів та спустошення родовищ стимулюють пошук альтернативних джерел енергії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні та практичні аспекти концепції "зеленої економіки" вперше досліджували такі вчені як Є. Барбієр, А. Марканді, Д. Піарс [1]. Вагомий внесок був зроблений і вітчизняними науковцями: І. Бистряковим, В. Потапенком, А. Мартинюком, О. Шпикуляком. Серед міжнародних організацій-розробників Європейського зеленого курсу доцільно виокремити представників ЄС [2]. Провідне місце розвитку біоенергетики в Україні належить Біоенергетичній асоціації України [3], а впровадження засад органічного виробництва здійснює Федерація органічного руху [4].

Мета статті - визначити сучасний стан та перспективи розвитку "зеленої" економіки аграрного сектору України.

Виклад основного матеріалу. У 1989 році Д. Піарс, А. Маркандіа, Є. Барбієр вперше застосували термін "зелена економіка" у звіті для Уряду Сполученого Королівства "Концепція зеленої економіки" [1]. Зелена економіка - це економічна діяльність, пов'язана з виробництвом, розподілом та споживанням продукції, яка сприяє зростанню добробуту нації та не спричиняє екологічних втрат. Її основою є інвестування у розробку та впровадження технологій, які використовують альтернативні джерела палива та енергії, уможливлюють екологічно чисте виробництво та ведення сільського господарства. Впровадження цієї концепції дасть змогу усунути дисфункції, спричинені економічним зростанням. Зелена економіка забезпечує добробут і соціальну справедливість, що веде до мінімізації

Європейська комісія, для законодавчого закріплення політичних амбіцій, прагне стати першим кліматично нейтральним блоком у світі до 2050 року. Так у 2019 році представниками ЄС було розроблено та впроваджено Європейський зелений курс. Президентка європейської комісії зазначила, що "зелений курс" - це нова стратегія зростання. Він показує, як за допомогою інновацій зробити людське життя здоровішим та є прикладом для інших у набутті стійкості та конкурентоспроможності [2].

Україна як партнер ЄС теж долучилася до впровадження "зеленої економіки". На найвищому державному рівні створено міжвідомчу робочу групу з узгодження дій подолання наслідків змін клімату. Її головним завданням є забезпечення координації дій між місцевими та центральними адміністраціями, визначення процедур реалізації національної політики, впровадження цілей сталого розвитку України, створення середовища для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників в рамках ініціативи ЄС "Європейський зелений курс".

Основними завданнями цієї групи є підготовка пропозицій та рекомендацій із розв'язання проблем становлення зеленої економіки: розвиток сфери використання відновлюваних енергоджерел та альтернативних видів палива; скорочення виробництва та споживання енергоємної продукції; охорона об'єктів флори та фауни, їх популяцій і комплексів, екосистем та їх складників; залучення "зелених" інвестицій та розробка інвестиційних планів, спрямованих на їх реалізацію [6].

В Україні вже прийнято ряд стратегічних законів та документів, які є основою для проведення екологізації держави: Стратегія низьковуглецевого розвитку до 2050 року (2018 р.), Енергетична стратегія до 2035 року (2018 р.), Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" (2017 р.), Закон України "Про стратегічну екологічну оцінку". У 2020 році прийнято Закон України "Про Основні засади державної екологічної політики України на період до 2030 року". Він окреслює прихильність держави до цілей сталого розвитку і принципів "зеленої економіки", які забезпечать збалансоване екологічно економічне зростання країни. Однак для повноцінного переходу на засади зеленої економіки необхідно здійснити перетворення у всіх сферах інституційної, економічної та політичної діяльності [7].

Сьогодні термін "зелена економіка" застосовується в усьому світі як альтернатива класичному промислово економічному зростанню, де головна увага приділяється навколишньому середовищу. Важливе місце у цій концепції займає сільське господарство. Воно об'єднує всі її елементи та створює як самостійні, так і взаємозалежні вектори розвитку. Принципи зеленої економіки в сільськогосподарському секторі реалізуються через виробництво органічної продукції (екологічне рослинництво або тваринництво) та запуск зеленої енергетики - електроенергетика або теплова енергетика. Виготовлення органічної продукції здійснюється на екологічно чистих угіддях, без використання будь-яких хімічних препаратів та добрив, генетично модифікованих сортів і гібридів. Електроенергія отримується з відновлювальних джерел - сонячні, вітрові та гідроелектростанції. Виробництво теплової енергії відбувається із застосуванням біопалива. Прикладом є створення палетів зі стебел соняшника після збирання врожаю. Такі палети є надзвичайно енергомісткими.

Супутніми результатами впровадження біоенергетики є розвиток малого та середнього бізнесу, торгівля екологічними продуктами і зменшення хімізації, розвиток діджиталізації та інновацій які є основою Індустрії 4.0, поширення зеленого туризму тощо [8].

Як одна з основних галузей національної економіки, аграрний сектор є базисом для розвитку біоенергетики в Україні. Біомаса - відходи та побічна продукція рослинництва - можуть бути використані як сировина для виробництва енергії. Сьогодні великі обсяги виробництва зернових та технічних сільськогосподарських культур є резервним паливом для створення твердопаливних котелень на основі паливних брикетів. Отже, поєднання аграрного сектору та біоенергетики уможливлює забезпечення не лише продовольчої безпеки держави, але й її енергетичну самостійність. Окрім, відходів аграрного сектору, розвитку та популярності набуло виробництво палива з енергетичних культур - міскантуса, енергетичної тополі та верби.

Біомаса може використовуватися не лише у твердому вигляді, але й перетворена у рідкий - біодизель чи біоетанол. З рослинних олій та жирів отримують біодизель, який використовується як паливо для транспорту, або біоетанол зі спирту етилового-сирцю [3].

Через велику залежність України від імпорту енергоносіїв, використання біомаси в біоенергетиці є стратегічним напрямом розвитку відновлюваних енергоджерел. Цей спосіб виробництва є стабільнішим за отримання енергії від сонця чи вітру. Сьогодні розвиток біоенергетики в Україні є надзвичайно актуальним та значно збільшився в умовах війни і глобальної енергокризи. Пріоритетом для Мінагрополітики є участь у розвитку біоенергетики на основі біопалива. Нині світові ціни на енергоресурси та обмежені можливості експорту сільськогосподарської продукції на світовий ринок є додатковим стимулом для інвестування коштів у виробництво різних видів біопалива. У 2020 році його використання досягло 4,2 млн тонн у рік, тобто заміщено 5,2 млрд м 3 блакитного палива [9].

Біоенергетична асоціація України розробила "Дорожню карту розвитку біоенергетики України до 2050 р". За її сценарієм у 2050 році відновлювальна енергетика досягне 60% в загальному балансі. Тобто виробництво електроенергії складе 70%, теплової енергії - 65%, а енергії з рідкої біомаси для транспорту - 35%. При цьому з 2020 по 2040 рік п'ятирічний приріст складе 5%, а з 2040 по 2045 рік - 10%. Головним джерелом отримання біоенергії є солома та стебла, частка використання яких постійно зростатиме.

На теплову енергію припадає найбільша частка кінцевого споживання в Україні. Враховуючи це, згідно з Дорожньою картою, у 2050 році тверде біопаливо складатиме більше половини в загальній масі та залучатиметься у виробництво теплової енергії, замінюючи природний газ. Розвиток біоенергетики призведе до заміщення близько 20 млрд м 3/рік природного газу, скорочення викидів парникових газів до 54 млн т СО 2 екв/рік та створення понад 160 тис. робочих місць до 2050 р. [10].

Вигідне територіальне розміщення, близькість з потенційними світовими покупцями, родючий чорнозем - сприятливі умови та переваги для розвитку органічного сільського господарства в Україні. Вже сьогодні держава має стимулювати перехід від традиційного до органічного сільського господарства. Заборона на використання хімічних добавок, добрив, засобів захисту рослин, стимуляторів у тваринництві та рослинництві дасть змогу українцям не лише споживати якісні продукти харчування, але й зберегти та покращити стан довкілля.

На початку ХХІ століття активізувався розвиток органічного виробництва. Ще тоді Україна була надійним експортером екопродукції на світовий ринок. 29 червня 2005 р. засновано Федерацію органічного руху України (ФОРУ), яка об'єднує аграріїв, наукові та освітні заклади, суб'єктів господарювання, які зацікавлені у виробництві, поширенні та споживанні органічної продукції, збереженні довкілля. ФОРУ є членом таких міжнародних організацій, як Міжнародна Федерація органічного сільськогосподарського руху, Азійська асоціація місцевих органів самоврядування, які підтримують сільське екогосподарство та регіональна структура IFOAM [4].

З 2016 року в Україні реалізується проєкт "Німецько-українська співпраця в галузі органічного сільського господарства" (COA). Федеральне Міністерство продовольства та сільського господарства Німеччини/BMEL надає допомогу у побудові ефективного та ресурсозберігаючого сільського господарства в Україні. В рамках двосторонньої співпраці здійснюється підготовка і підвищення кваліфікації спеціалістів та керівників підприємств. За підтримки проєкту у 2020 році створено Органічну платформу знань, яка об'єднує всю наявну інформацію, матеріали про аграрний сектор та використовується для підвищення рівня знань науковців, викладачів і здобувачів освіти.

У межах Органічної платформи знань проводяться конференції, круглі столи, зустрічі, відвідування підприємств, виставок тощо. Під час конференції на честь органічного дня ЄС, започаткованого 23 вересня, підводилися підсумки діяльності органічного ринку України.

В кінці 2021 року спостерігається незначне зменшення сертифікованих органічних угідь та кількості суб'єктів господарювання. Так, ми маємо 528 підприємств, зокрема 418 агровиробників, сертифікованих за стандартом, який відповідає законодавству ЄС та NOP (США). Загальний банк органічної та перехідної землі склав 422 299 га, включаючи 370 110 га з екостатусом [11].

Міністерство аграрної політики України розробило Органічну карту, яка відображає стан ековиробництва. Станом на 31.12.2021 р. без врахування тимчасово окупованих територій найбільші площі органічних сільськогосподарських земель зафіксовані у Житомирській, Тернопільській, Черкаській, Полтавській, Запорізькій, Херсонській та Одеській областях. Проте найбільша кількість підприємств зареєстрована на Київщині та Вінниччині - 73 та 52 відповідно [11].

За оцінками 2021 року на внутрішньому ринку України реалізовано 9780 тонн, що становить 3,63%, органічної продукції власного виробництва на суму 900 млн грн (33 млн дол. США за курсом НБУ на 31.12.2021). Основна маса (96,37%) експортована у більше ніж 30 країн світу - 260 000 тонн на суму 220 млн дол. США, з яких 82% до країн ЄС. Отже, незважаючи на експортне лідерство України, самі українці споживають менше екопродукції ніж європейці. Показник споживання на душу населення складає менше ніж 1 євро, тоді як середній показник у Європі - 84 євро на рік.

Структура експортних товарів наведена в таблиці 1. Загальна частка українського імпорту, за результатами, у 2021 році склала 6,6%.

Таблиця 1

Обсяги та частка експорту органічної продукції в країни ЄС

Джерело: [11].

В порівнянні з 2020 роком, обсяг експорту в європейські країни у 2021 році скоротився на 30,22%. Але Україна однаково залишається в ТОП-5 найбільших експортерів органічної продукції до Європи.

За експортом зернових культур (окрім пшениці та рису) Україна посідає перше місце на світовому ринку та входить до ТОП-3 постачальників макухи, олійних культур та соєвих бобів. Також зросли обсяги постачання фруктів [11].

У 2022 році внаслідок військових дій на території України екологічний сектор, як і вся сільськогосподарська галузь, потерпає від агресії. Однією із проблем є доступ до землі. Більша частина земель, які використовується під екологічне виробництво, або знаходиться під окупацією ворога, або забруднена результатами ведення боїв. Це безпосередньо Херсонська та Запорізька області - лідери за площами екологічних угідь.

В рамках Органічної платформи знань були представлені результати опитування екологічних товаровиробників на початку березня 2022 року згідно з якими:

- 30% ековиробників повідомили про припинення бізнесу, а 15% були на межі припинення діяльності;

- 32% зазначили про часткове функціонування;

- 7% органічних виробників продовжили працювати без змін;

- 15% підприємств віддають свою екопродукцію на потреби армії та населення, при цьому деякі з операторів реалізовують продукцію за умовною вартістю.

На кінець червня 2022 року 1/5 органічних угідь перебувають під окупацією (територія Херсонщини та Запоріжжя). Приблизно 30% виробників органічної продукції зупинили своє функціонування, але 70% продовжують діяльність як органічні. Однак, майже повністю відновлено сільськогосподарську діяльність на звільнених територіях.

Від початку військових дій вітчизняні виробники органічної продукції мають додаткові труднощі. Спостерігається значне зменшення купівельної спроможності українців через переїзд або виїзд за кордон покупців. Оскільки органічна продукція є більш дорожчою за неорганічні товари, то вона має попит серед людей середнього та вище середнього класу. Тому скорочення кількості цієї верстви населення зменшує попит. Наслідки війни зменшують добробут українців, тому все менше людей можуть дозволити собі купівлю екопродуктів.

Існують великі логістичні проблеми. До війни 80% екотоварів України експортувалися морськими шляхами. Нині більшість портів є заблоковані, а залізничні перевезення перевантажені гуманітарними та військовими вантажами. Знищення найбільшого нафтопереробного заводу в Кременчуці зробило Україну залежною від імпорту палива, що збільшує тиск на логістичні шляхи цього напрямку. Це, в свою чергу, впливає на зростання собівартості органічних товарів.

Висновки

Отже, "зелена" економіка - це новий курс розвитку світу. Основним пріоритетом при здійсненні будь-якої господарської діяльності є збереження довкілля. Більшість країн світу вже сьогодні переходять від класичних до екологічних способів господарювання. Оскільки затверджено Європейський зелений курс, то Україна, як учасник геозмін, теж переорієнтовується на засади "зеленої" економіки. Зокрема, створено міжвідомчу робочу групу з питань координації подолання наслідків кліматичних змін, а також прийнято ряд законів та стратегій, які координують процеси екологізації.

Сільське господарство є одним із сприятливих середовищ впровадження принципів та засад "екологічної" економіки. Використання аграрного біопалива уможливлює розвиток біоенергетики, що зменшить негативний вплив на навколишнє середовище та забезпечить енергетичну самостійність країни. Іншим напрямом екологізації сільського господарства є виробництво органічних продуктів. Це допоможе скоротити негативний вплив на верхні шари ґрунту та забезпечить більш здорове життя українцям.

В умовах війни проблема екології є надзвичайно актуальною. Зараз Україна, як ніколи, потребує нових енергоджерел, підтримки та розвитку бізнесу, перезапуску національної економіки, збереження довкілля та турботи про людей. Тому екологізація сільського господарства, одного з основних секторів української економіки, є новим стратегічним напрямом розвитку.

Література

1. Pearce D. Blueprint for a green economy / David Pearce, Anil Markandya and Edward B. Barbier. - London: Earthscan, 1989. - 192 p.

2. The European Green Deal sets out how to make Europe the first climate-neutral continent by 2050, boosting the economy, improving people's health and quality of life, caring for nature, and leaving no one behind [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://surl.li/fkcle.

3. Офіційний сайт Біоенергетичної асоціації України [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: https://uabio.org

4. Офіційний сайт Федерації органічного руху України [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: https://organic.com.ua

5. Степаненко С.В. Прикладні аспекти модернізації теорії економічного розвитку: досвід аграрної сфери / С.В. Степаненко // The 11th International scientific and practical conference "Modern scientific research: achievements, innovations and development prospects". - Berlin: MDPC Publishing, 2022 - С. 385-388.

6. Постанова кабінету міністрів України Про утворення міжвідомчої робочої групи з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії "Європейський зелений курс": прийнята 24 січ. 2021 року № 33. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://surl.li/fkcmj.

7. Закон України Про Основні засади державної екологічної політики України на період до 2030 року: прийнятий 28 лют. 2019 року № 2697-VIII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://surl.li/fkcmt.

8. Шпикуляк О. Концепт організаційно-інституційного забезпечення розвитку зеленої економіки / О. Шпикуляк, В. Іванченко, Ю. Хвесик // Економіка природокористування і сталий розвиток. - 2021. - № 10 (29). - С. 16-24.

9. Біонергетика України [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://surl.li/fkcot.

10. Якою буде біоенергетика України в 2050 році [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://surl.li/denjv.

11. Органічне виробництво в Україні залишається одним із пріоритетів [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://surl.li/duhcv.

12. References:

13. Pearce, D., Markandya, A., & B. Barbier, E. (1989). Blueprint for a green economy. London: Earthscan [in Great Britain].

14. The European Green Deal sets out how to make Europe the first climate-neutral continent by 2050, boosting the economy, improving people's health and quality of life, caring for nature, and leaving no one behind. surl.li/fkcle. Retrieved from http://surl.li/fkcle [in Great Britain].

15. Ofitsiinyi sait Bioenerhetychnoi asotsiatsii Ukrainy [Official website of the Bioenergy Association of Ukraine]. uabio.org. Retrieved from https://uabio.org [in Ukrainian].

16. Ofitsiinyi sait Federatsii orhanichnoho rukhu Ukrainy [Official website of the Federation of Organic Movement of Ukraine]. organic.com.ua. Retrieved from:https://organic.com.ua [in Ukrainian].

17. Stepanenko, S.V. (2022). Prykladni aspekty modernizatsii teorii ekonomichnoho rozvytku: dosvid ahrarnoi sfery [Applied aspects of modernization of the theory of economic development: experience of the agrarian sphere]. Proceedings from The 11th International scientific and practical conference "Modern scientific research: achievements, innovations and development prospects". (pp. 385-388). Berlin: MDPC Publishing [in Ukrainian].

18. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy Pro utvorennia mizhvidomchoi robochoi hrupy z pytan koordynatsii podolannia naslidkiv v ramkah initsiatyvy Yevropeiskoi komisii "Yevropeiskyi zelenyi kurs" [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On the formation of an interdepartmental working group on coordination issues of overcoming the consequences of climate change within the framework of the European Commission initiative "European Green Course"]. (2021, January 24). surl.li/fkcmj. Retrieved from http://surl.li/fkcmj [in Ukrainian].

19. Zakon Ukrainy Pro osnovni zasady derzhavnoi ekolohichnoi polityky Ukrainy na period do 2030 roku [The Law of Ukraine "On the Basic Principles of the State Environmental Policy of Ukraine for the Period Until 2030"]. (2019, February 28). surl.li/fkcmt. Retrieved from http://surl.li/fkcmt [in Ukrainian].

20. O. Shpykuliak, V.I. (2021). Kontsept orhanizatsiino-instytutsiinoho zabezpechennia rozvytku zelenoi ekonomiky [The concept of organizational and institutional support for the development of the green economy]. Proceedings from Environmental economics and sustainable development, 10. (pp. 16 -24). [in Ukrainian].

21. Bioenerhetyka Ukrainy [Bioenergetics of Ukraine]. surl.li/fkcot. Retrieved from http://surl.li/fkcot [in Ukrainian].

22. Yakoyu bude bioenerhetyka Ukrainy v 2050 rotsi [What will bioenergy of Ukraine be in 2050]. surl.li/denjv. Retrieved from http://surl.li/denjv [in Ukrainian].

23. Orhanichne vyrobnytstvo v Ukraini zalyshayetsya odnym iz priorytetiv [Organic production in Ukraine remains one of the priorities]. surl.li/duhcv. Retrieved from http://surl.li/duhcv [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru