Вплив трендів макроекономічної нестабільності на виробництво продовольства в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив трендів макроекономічної нестабільності на виробництво продовольства в Україні

Бокій О.В., к.е.н., с.н.с.,

відділ економічних досліджень, інноваційного провайдингу та зовнішніх зв 'язків, Институт продовольчих ресурсів НААН, Київ, Україна

Предмет дослідження - макроекономічна ситуація та економічні процеси у харчовій промисловості України. Мета дослідження полягає у визначенні стану промислового виробництва харчових продуктів, оцінці трендів макроекономічної нестабільності та їх впливу на виробництво продовольства в Україні. Методи дослідження: діалектичний та системного узагальнення - для аналізу напрацювань вчених з питань оцінки економічної нестабільності та рівня розвитку харчової промисловості; аналізу статистичної звітності - для оцінки стану харчової промисловості; розрахунково-аналітичний, графічний - для аналізу динамічних рядів; індексний - для оцінки динаміки макроекономічних показників; кореляційно-регресійного аналізу - для формування моделей взаємозалежностей показників ринку та макроекономічного стану; XYZ аналізу варіацій - для визначення рівня нестабільності показників макроекономіки та харчової промисловості. Результати дослідження. Узагальнено напрацювання вчених з питань оцінки макроекономічної нестабільності. Визначено динаміку та структуру виробництва продукції харчової промисловості. Оцінено пропорції виробництва харчової продукції залежно від галузевих особливостей. Порівняно темпи виробництва окремих харчових продуктів, індекси змін макроекономічних показників та виробництва продовольства. Побудовано регресійні рівняння залежності виробництва продукції харчової промисловості від існуючих тенденцій, макроекономічних та виробничих показників. Надано прогнози виробництва харчової продукції за дії макроекономічних та галузевих чинників. За допомогою коефіцієнтів варіації оцінено тренди макроекономічної нестабільності основних показників соціально-економічного розвитку та харчової промисловості. Виділено найбільш критичні періоди нестабільності розвитку харчової промисловості та економіки країни. Запропоновано заходи запобігання проявам макроекономічної нестабільності у харчовій промисловості. Доведено, що харчова промисловість більш стійко реагує на прояви макроекономічної нестабільності порівняно з іншими галузями економіки країни. Водночас необхідно запобігати негативним явищам економіки шляхом макроекономічного планування та прогнозування, вжиття заходів із стабілізації продовольчого ринку. Сфера застосування результатів. Розраховано на фахівців у галузі економіки, макроекономічних досліджень і харчової промисловості, наукових працівників, викладачів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів. Результати можуть бути використані науковими співробітниками, фахівцями та органами державного управління при дослідженні тенденцій розвитку харчової промисловості та запобіганні впливу проявів макроекономічної нестабільності.

Ключові слова: харчова промисловість, макроекономічна нестабільність, негативний вплив, стабілізація продовольчого ринку

ASSESSMENT OF MACROECONOMIC INSTABILITY TRENDS AND THEIR IMPACT ON FOOD PRODUCTION IN UKRAINE

Olena Bokiy1, PhD, Economics, Senior Researcher, Department of Economic Research, Innovation Provisioning and External Relations, institute of Food Resources of NAAS, Kyiv, Ukraine

Subject of research - macroeconomic situation and economic processes in the food industry of Ukraine. The purpose of the study is to determine the state of industrial food production, assess trends of macroeconomic instability and their impact on food production in Ukraine. Research metods: dialectical and systematic generalization - to analyze the work of scientists on the assessment of economic instability and the level of development of the food industry; analysis of statistical reporting - to assess the state of the food industry; computational-analytical, graphic - for the analysis of time series; index - to assess the dynamics of macroeconomic indicators; correlation-regression analysis - to form models of interdependence of market indicators and macroeconomic status; XYZ analysis of variations - to determine the level of instability of macroeconomics and food industry. Research results. The work of scientists on the assessment of macroeconomic instability is summarized. The dynamics and structure offood industry production are estimated. The proportions offood production are estimated depending on the industry characteristics. The rates of production of certain food products, indices of changes in macroeconomic indicators and food production are compared. Regression equations of dependence of food industry production on existing tendencies, macroeconomic and production indicators are constructed. Forecasts of food production under the influence of macroeconomic and sectoral factors are given. With the help of coefficients of variation, the trends of macroeconomic instability of the main indicators of socio-economic development and indicators of the food industry are estimated. The most critical periods of instability in the development of the food industry and the economy as a whole are highlighted. Measures to prevent macroeconomic instability in the food industry are proposed. It is proved that the food industry reacts more steadily to the manifestations of macroeconomic instability compared to other sectors of the economy. At the same time, it is necessary to prevent the negative phenomena of the economy through macroeconomic planning and forecasting, taking measures to stabilize the food market. In the first h Scope of results. Designed for professionals in economics, macroeconomic research and the food industry, researchers, teachers, graduate students and students of higher education. The results can be used by researchers, professionals and government agencies in the study of trends in the food industry and prevent the impact of macroeconomic instability.

Key words: food industry, macroeconomic instability, negative impact, food market stabilization

Постановка проблеми

макроекономічна нестабільність продовольство україна

Економічні процеси у продовольчій системі тісно пов'язані із макроекономічним середовищем, циклічністю розвитку економіки. Світова глобалізація призвела до посилення впливу на продовольчу систему та її невід'ємну складову - харчову промисловість макроекономічних чинників і ризиків на національному та світовому рівнях. До позитивних рис відносяться світові ланцюжки постачання продовольства, обмін досвідом, інвестиційне забезпечення, інтеграційні програми. Водночас останнім часом посилилися явища та процеси, що суттєво впливають на поведінку продовольчого ринку і стан продовольчої безпеки - всесвітня пандемія, нестабільна військово-політична ситуація тощо. Тому проблема запобігання негативним явищам макроекономічної нестабільності та їх впливу на виробництво продовольства є своєчасною і актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Явища макроекономічної нестабільності, тенденції розвитку продовольчого ринку проаналізовані у багатьох роботах вітчизняних та зарубіжних авторів. Серед останніх національних досліджень слід відмітити праці М. Сичевського [1-3], О. Шпичака [4], А. Юзефовича [3], О. Коваленко [2,3,5,6], Ю. Мирошниченко [7], Л. Ященко [6]. Проблему макроекономічної нестабільності дослідили зарубіжні автори - M. Salam та M.R. Neffati, які застосували вдосконалений Індекс макроекономічної нестабільності Всесвітнього банку (MII) [8]. Дослідники виявили чинники позитивного та негативного впливу на показники нестабільності, зокрема експорт та внутрішні інвестиції сприятимуть посиленню стабільного рівня розвитку країни. Нестабільність та ефективність допомоги й умови економічного зростання розглянули Liu Qiaoqiao та Li Zenggang [9]. У той же час питання оцінки макроекономічної нестабільності та її впливу на виробництво харчових продуктів потребують більш поглиблених досліджень.

Мета роботи полягає у визначенні стану промислового виробництва харчових продуктів,оцінці трендів макроекономічної нестабільності та їх впливу на виробництво продовольства в Україні.

Методи дослідження

Теоретичні підходи й аналіз напрацювань вчених з питань оцінки макроекономічної нестабільності та рівня розвитку харчової промисловості базуються на діалектичному методі та системному узагальненні; аналіз статистичної звітності - використовується для оцінки стану і тенденцій розвитку харчової промисловості; динамічні ряди аналізуються за допомогою розрахунково-аналітичних підходів та графічного методу; індексний - використано для оцінки динаміки макроекономічних показників; за допомогою кореляційно-регресійного аналізу сформовано моделі взаємозалежностей показників ринку та макроекономічного стану; для визначення рівня нестабільності показників макроекономіки та харчової промисловості застосовано метод XYZ варіацій.

Виклад основних результатів дослідження

Від двохтисячного року Україна і світ входили у періоди кризи 2004, 2008-2009 і 2014-2015 рр., а також у шокові явища економіки, викликані всесвітньою пандемією 2020 року. Динаміка індексів промислової продукції харчової промисловості, у порівнянні із індексами переробної промисловості і промисловості у цілому, свідчить, що з 2012 року показники харчової промисловості були більш стійкими до впливу негативних змін в економіці, порівняно із індикаторами переробної промисловості та промисловості у цілому, за виключенням 2018 року [10, 11].

У часи кризових ситуацій індекс продукції харчової промисловості випереджав економічні показники країни. У посткризових роках ситуація змінювалася - у 2010 році індекс переробної промисловості дорівнював 116,2%, а харчової - 103,7%, у 2015-2017 рр. перевищення індексу харчової промисловості було несуттєвим (рис.1).

Рис. 1. Динаміка індексів промислової продукції харчової промисловості

Джерело: сформовано за даними Держстату України

У вартісній структурі виробництва харчової продукції найбільшу частку займають олії та жири - найбільша експортна продовольча складова країни, на другому місці - м'ясо та м'ясна продукція (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка і структура виробництва харчової продукції у вартісному вимірі

Джерело: сформовано за даними Держстату України

Якщо у 2012 році частка м'ясної продукції у загальному вартісному виробництві харчових продуктів майже дорівнювала молочній (11,2 і 11,1% відповідно), у 2019 р. розрив збільшився (13,3 і 10,7%), що пов'язано зі зміною обсягів виробництва та цін виробників продукції.

Структура доданої вартості за витратами виробництва має відмінності порівняно із структурою виробництва у вартісному вимірі. Найбільшу додану вартість створили олія і тваринні жири - 23,6% у 2019 р., які зростили обсяги доданої вартості впродовж 2012-2019 рр. у 2,1 раза. На другому місці - інші продукти, що переважно включають цукор і кондитерські вироби (17,3% у 2019 році), на третьому - м'ясні продукти (12,3%), що збільшили свою частку на 3 в.п. впродовж 2012-2019 рр. [11].

Серед усіх видів харчових продуктів найбільшими темпами зросла додана вартість перероблення риби - у 6 разів впродовж 2012-2019 рр. Водночас частка доданої вартості перероблення риби була найменшою серед усіх харчових продуктів - 1,8 млрд грн (1,3% доданої вартості продукції харчової промисловості). За цей період зменшилася лише додана вартість за групою «хліб, хлібобулочні і борошняні кондитерські вироби» (на 10%.-до 10,7 млрд грн, через значне зменшення виробництва хлібобулочних виробів, незважаючи на зростання цін на продукцію).

Серед основних видів харчової продукції частка доданої вартості хліба, хлібобулочних та борошняних виробів від загального по харчовій промисловості перевищує відповідну частку виробництва (рис. 2).

Рис. 2. Частка від загального по харчовій промисловості за показниками виробництва у вартісному вимірі і доданої вартості за витратами виробництва у 2019 р., %

Джерело: сформовано за даними Держстату України

Динаміка виробництва м'ясної і молочної продукції у перерахунку в основний продукт - м'ясо у забійній вазі, молоко сире (у кількісному вимірі, згідно продовольчих балансів), а також виробів хлібобулочних і цукру має відмінні тренди (рис. 3).

Джерело: сформовано за даними Держстату України

Впродовж 2000-2019 рр. на 36% зросло виробництво м'яса і м'ясопродуктів (у перерахунку на основний продукт) і на 24% - зменшилося виробництво молочної продукції. Співвідношення виробництва м'ясної і молочної продукції змінилося від 10,4% у 2005 р. до 20,5% у 2019 р.

Часові тренди виробництва продовольчої продукції можна формалізувати за допомогою рівнянь регресії, які перевірені за допомогою коефіцієнтів кореляції та детермінації, критеріїв Фішера та Ст'юдента (табл. 2).

Згідно регресійних рівнянь залежності виробництва продукції від часового періоду (що враховує існуючі тенденції) виробництво м'яса і м'ясопродуктів має тренд щорічного зростання на 52,7 тис. т. Високу вірогідність та тісноту зв'язків підтверджують t критерій Фішера і критерій Ст'юдента. Прогнозний показник виробництва продукції за заданих умов відповідає зростанню на 9,1% у 2023 р. порівняно із 2019 р. Однак збільшення обсягів виробництва може відбутися переважно за рахунок м'яса курятини, оскільки критично зменшується поголів'я великої рогатої худоби.

Якщо не вжити заходи стабілізації обсягів виробництва продукції молочної промисловості, у першу чергу шляхом забезпечення її державної підтримки та збільшення поголів'я молочної худоби, у 2023 році виробництво молочної продукції у перерахунку на молоко може знизитися на 7,7% відповідно до показників 2019 року.

Таблиця 2

Показники регресійних рівнянь залежності
виробництва продовольства від часу за збереження існуючих тенденцій

Джерело: сформовано за даними Держстату України

Промислове виробництво хлібобулочних виробів нетривалого зберігання у часовому періоді формалізується рівнянням регресії із високою достовірністю і тіснотою зв'язків, згідно якого щорічне зменшення обсягів становить 88,8 тис. т.

Темпи виробництва окремих харчових продуктів у 2010-2020 рр. відрізнялися за характером динаміки. Зокрема, виробництво ковбасних виробів найбільш суттєво знизилося у кризовий період 2013-2015 рр. (на 20%), у 2015-2018 рр. зростало, а впродовж 2018-2020 рр. знизилося на 4,8%. Згідно прогнозів, очікується незначне зростання виробництва ковбасних виробів і стабілізація виробництва свіжої чи охолодженої яловичини і телятини.

Динаміка виробництва свіжого чи охолодженого м'яса курей демонструвала значний річний приріст у 2013 і 2017 рр. - відповідно на 12 і 16%, водночас впродовж 2018-2020 рр. випуск продукції зменшився на 15%. Виробництво замороженої курятини найбільше зросло у 2014-2016 рр. - у 4,4 раза, завдяки введенню нових потужностей МХП «Миронівський хлібопродукт» і підтримці держави. Впродовж 2018-2020 рр. виробництво замороженої продукції: м'яса курей (тушок) зросло на 48%, свинини - удвічі, через потребу ринку у виробах тривалого зберігання. Водночас за три роки критично - на 42% знизилося виробництво замороженої яловичини і на 26% - свіжої продукції, через недостатність вітчизняної сировини і цільової підтримки держави.

Виробництво продукції переробки молока з високою доданою вартістю, після стабілізації показників виробництва у 2014-2018 рр., демонструвало суттєве зниження випуску маргаринової продукції у 2020 р. (на 17% за рік) і масла вершкового (на 21% впродовж 2018-2020 рр.).

Значні темпи падіння промислового виробництва спостерігалися за хлібобулочною продукцією нетривалого зберігання - у 2,3 раза з 2010 по 2020 рік. Із високою вірогідністю тренд виробництва продукції можна описати логарифмічним та лінійним рівняннями, коефіцієнти детермінації яких становлять відповідно 0,8917 і 0,9868 (рис. 4).

Рис. 4. Динаміка виробництва хлібобулочних виробів, тис. т

Джерело: сформовано за даними Держстату України

За умови дії більш вірогідного лінійного тренду, обсяги виробництва продукції знижуватимуться прискореними темпами, що не є припустимим для промисловості. У разі логарифмічного тренду, що має передбачати вжиття заходів із посилення ролі промисловості та збільшення експорту продукції, очікуються більш сприятливі показники.

Через диверсифікацію асортименту продукції, збільшення кількості непромислових виробників на ринку, високу частку «тіньової» продукції зменшуються обсяги та частка промислової хлібобулочної і борошняної продукції у загальній пропозиції на ринку. Непромислова продукція не підлягає належному контролю якості та кількості виробів, що випускаються. Занижуються кількість працюючих, обсяги виробництва продукції і сплачених податків. Створюються нерівні умови роботи виробників. Внаслідок зниження кількості населення, диверсифікації споживання харчових продуктів, розширення пропозиції товарів-аналогів зменшується потреба у хлібобулочних і борошняних виробах.

Для збільшення обсягів промислового виробництва хлібобулочної та борошняної продукції та покращення її якості необхідно підвищувати конкурентоспроможність виробів, створити умови для детінізації ринку шляхом врахування обсягів виробництва усіх виробників та створення їх реєстру. Доцільно диверсифікувати асортимент на потребу споживачів, більш інтенсивно запроваджувати маркетингові заходи з просування продукції і пошуку ринків збуту, посилювати експортний потенціал. Необхідно посилити державну підтримку галузі, спрямовану на модернізацію виробничих потужностей, забезпечення якісною дешевою сировиною, підвищення престижу професії пекаря.

Загалом, у виробництві та експорті харчових продуктів переважають вироби із недостатньо високою доданою вартістю, підходи до харчування населення не завжди раціональні, через низьку купівельну спроможність населення.

Поведінка продовольчого ринку і тренди виробництва харчової продукції реагують на макроекономічні явища та процеси в економіці країни. Макроекономічна нестабільність проявляється у скороченні рівня ВВП, збільшенні безробіття, зниженні реальної заробітної плати та зменшенні обсягів виробництва продукції, коливанні рівня цін, що властиво на етапах економічного циклу як для економіки України, так і для міжнародної економічної системи.

Оцінити тренди макроекономічної нестабільності у 2000-2020 рр. більш наочно на підставі динаміки основних макроекономічних показників - індексів ВВП на одну особу, споживчих цін (інфляції), реальної заробітної плати, а також - курсу валют і їх впливу на показники виробництва продовольства (рис. 5).

Рис. 5. Динаміка індексів макроекономічних показників в Україні, %

Джерело: сформовано за даними Держстату України1)до попереднього року

Найбільші піки змін показників простежувалися у кризові роки. Індекс курсу валют продемонстрував різке зростання у кризових 2009 р. (148,1%) і 2014 -2015 рр. (148,7 і 183,8%). У ці ж роки найнижчим був індекс реальної заробітної плати (90,8% у 2009 р. і 79,8% у 2015 р.). Індекс споживчих цін (інфляції) демонстрував найбільше зростання у 2015 р. (148,7%), 2000 р. і 2008 р. (відповідно 128,2% і 125,2%).

Індекси виробництва основних харчових продуктів також демонстрували прискорене зниження у кризові роки (рис. 6).

Рис. 6. Динаміка індексів виробництва основних видів харчових продуктів у 2000-2020 рр.и)

Джерело: сформовано за даними Держстату України

1) до попереднього року

2) м'ясні і молочні продукти - перераховані в основний продукт

Попри кризи і загрози в країні наразі, найбільш нестабільною була макроекономічна ситуація у 2008-2009 рр. - ВВП на одну особу складав 85,2% до попереднього року, найбільше економіка країни втратила у результаті анексії територій у 2014 році.

Аналіз взаємодії показників виробництва продовольчої продукції та індикаторів, що характеризують макроекономічну ситуацію в країні, виявив сталу регресійну залежність між ними. У якості макроекономічних індикаторів було обрано індекс ВВП на одну особу, індекс споживчих цін (інфляції) і курс валют, грн/дол. США.

На виробництво молока і молокопродуктів впливають показники індексу ВВП на одну особу і курсу валют, рівняння взаємозалежності має вигляд (1):

Y = 7157,2+58,6хі-117,8х2 (1)

де Y - виробництво молока і молокопродуктів, тис. т; хі - індекс ВВП на одну особу, %, х2 - курс валют, грн/длол. США.

Коефіцієнти кореляції та детермінації дорівнюють 0,85 і 0,72 відповідно. Критерій Фішера - відповідно 1,87Е-05, t-критерії Ст'юдента - 0,047 і 4,30Е-05, що свідчить про високу достовірність рівняння.

Виробництво хлібобулочних виробів нетривалого зберігання відповідає рівнянню залежності від трьох макроекономічних чинників (2):

Y = -1193,0+24,1хі-52,3х2+9,6хз (2)

де Y - виробництво хлібобулочних виробів, тис. т, х1 - індекс ВВП на одну особу, %, х2 - курс валют, грн/дол. США, х3 - індекс споживчих цін (інфляції), % до попереднього року.

Коефіцієнти кореляції та детермінації дорівнюють відповідно 0,95 і 0,90, критерій Фішера - 3,95Е-08, t-критерії Ст'юдента - дорівнюють 0,0003 і 2,5Е-08, 0,035, тобто достовірність рівняння та тіснота взаємозв'язків рівняння залежності виробництва хлібобулочних виробів від трьох макропоказників є найсильнішою. При одночасному річному зростанні на 1% ВВП на одну особу, індексу споживчих цін і курсу валют на 1 грн/дол. США, у 2023 році виробництво молока і молокопродуктів знизиться на 1,6%, хлібобулочних виробів - на 14,8% відносно показників 2019 року.

Тренди макроекономічної нестабільності основних показників соціально - економічного розвитку доцільно оцінити за допомогою коефіцієнта варіації, який обчислюєтся як відношення стандартного відхилення до середнього - XYZ аналізу [12].

За допомогою XYZ аналізу, макроекономічні показники сегментовано за групами: Х-для рядів з коефіцієнтом варіації від 0 до 10%, що свідчить про економічну стабільність показника і відповідно найбільшу стабільність макроекономічної ситуації у певному періоді часу за певним індикатором; Y-для рядів з коефіцієнтом варіації від 10 до 25%, що відповідає середньому рівню нестабільності; Z-для рядів з коефіцієнтом варіації від 25% і більше, що свідчить про високий рівень нестабільності показника.

Оцінка коефіцієнтів варіації за макроекономічними показниками країни із розподілом на трирічні інтервали демонструє, що найбільші коливання були притаманні періодам 2006-2008 і 2009-2011 рр., які охоплюють кризові роки, а також, із дещо меншим рівнем впливу, показники 2012-2014 і 2015-2018 рр., які характеризуються політичною та економічною кризами та втратою територій (табл. 3).

Таблиця 3

Джерело: сформовано автором за даними Держстату України

1) Коефіцієнт варіації за певний календарний період відбиває ступінь мінливості відносно середнього показника по виборці у відсотках

Оціночні коефіцієнти варіації показників харчової промисловості у трирічному періоді демонструють найбільші темпи змін: індексу споживчих цін і споживчих цін на харчові продукти - у 2015-2017 рр., варіація цін на продовольство перевищувала варіацію інфляції та цін виробників (які були більш стабільними); індекс промислової продукції мав найбільший розкид за 3 роки у 2015-2017 рр.; обсяг реалізованої продукції - у 2006-2008 рр. Серед виробництва харчової продукції найбільшою була варіація виробництва цукру у 2009-2011 рр. - 29%, що свідчить про високий рівень нестабільності показника (табл. 4).

Таблиця 4

Оціночні коефіцієнти варіації за показниками харчової промисловості України