Сутність і особливості реалізації потенціалу туристичного підприємництва

Виявлення сутності потенціалу туристичного підприємництва, оцінка стану, перспектив та напрямів посилення реалізації потенціалу туристичного підприємництва. Ідентифікація ролі та інструментів державного управління потенціалом туристичного підприємництва.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 16.07.2023
Размер файла 206,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, економічний факультет

СУТНІСТЬ І ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОТЕНЦІАЛУ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Мазур І.І., доктор економічних наук, професор

кафедри екологічного менеджменту та підприємництва,

Алієв Р.А., аспірант кафедри екологічного

менеджменту та підприємництва

Анотація

туристичний підприємництво потенціал управління

У статті розкрито сутність потенціалу туристичного підприємництва та досліджено особливості реалізації потенціалу як комплексного феномену розвитку туристичного підприємництва. Метою статті є виявлення сутності потенціалу туристичного підприємництва; оцінка стану, перспектив та напрямів посилення реалізації потенціалу туристичного підприємництва. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення ряду наступних завдань: запропонувати сутність поняття «потенціал туристичного підприємництва» оцінити стан кожної складової потенціалу туристичного підприємництва, ідентифікувати роль та інструменти державного управління відповідним потенціалом. Методи дослідження: бібліографічний аналіз, компаративний аналіз, ретроспективний аналіз, метод узагальнення, синтез.

Ключові слова: потенціал туристичного підприємництва, потенціал, фінансовий потенціал, інвестиційний потенціал, інноваційний потенціал, туристичне підприємництво.

Annotation

The article examines the peculiarities of the realization of the potential as a complex phenomenon of the development of tourism entrepreneurship. The article aims to assess the state, prospects and directions of strengthening the potential of tourism entrepreneurship. Achieving the set goal involves solving a number of the following tasks: assessing the condition of each component of the possibility of tourism entrepreneurship and identifying the role and tools of state management of the relevant potential. Research methods: bibliographic analysis, comparative analysis, retrospective analysis, generalization method, synthesis. According to the results of the conducted research on each of the components of the potential of tourism entrepreneurship, the peculiarities of their implementation were considered. To carry out further monitoring and assessment of the state of development and realization of the existing potential of tourism entrepreneurship, it is advisable to form a list of similar assessment indicators at the industry level, which can become a promising direction for further scientific research. It has been identified that the key driver of the development of the researched industry is the state administration and the corresponding state policy. Taking into account that the main goal of the enterprise is its competitiveness and efficiency of financial and economic activity, it is advisable to consider the peculiarities of realizing the potential of tourism entrepreneurship in terms of the following components of the potential of the enterprise in accordance with the system approach: financial, investment, production (the basis of the activity of providing tourist services), labor, an innovative component of the potential of entrepreneurship. Government support (or lack thereof) for tourism and tourismrelated investment is also critical, with national, regional and local governments in both industrialized and developing countries competing fiercely for investment flows. The instruments most often used to attract investment include tax incentives, subsidies, simplification of the investment approval process and easier access to credit (loan guarantees, etc.).

Keywords: potential, financial potential, investment potential, innovation potential, tourism entrepreneurship.

Вступ

За даними Світової ради з подорожей та туризму [1] у період з 2014 по 2019 роки зайнятість у туристичній галузі складала 25% від загальної кількості нових створених робочих місць по всьому світу. Вже у 2020 році скорочення робочих місць відбулося на рівні 62 мільйонів посад [1, с.2]. Також суттєве скорочення відбулося щодо внеску галузі у ВВП: - 49,1%. Зазначене спричинене кризою, пов'язаною із пандемією COVID-19. Наразі потребує детального вивчення система стимуляції розвитку та реалізації потенціалу туристичного підприємництва.

Питання реалізації потенціалу підприємництва та розвитку туристичної галузі в цілому знайшли своє відображення в працях таких українських та зарубіжних дослідників: Глобенко А.О., Троян М.Ю. [2], Безкоровайна К.С. [3], Бондар Ю.А., Балацька Є.С. [4], Zhang T., Zhao F., Kemp L. [5], Pineiro-Chousa J., Lopez-Cabarcos M.A., Romero-Castro N., Vвzquez-Rodriguez P. [6], Ali A., Kelley D., Levie J. [7], Calero C., Turner L. [8], Clinton E., McAdam M., Gamble J., Brophy M. [9], Godlewska M., Morawska S. [10], Markowska M., Wiklund J. [11], Sahasranamam S., Nandakumar M. [12] та інші.

Дослідження поняття сутності потенціалу туристичного підприємництва окремо не досліджувалось, тому й у статті запропоновано авторський підхід.

Метою статті є виявлення сутності потенціалу туристичного підприємництва; оцінка стану, перспектив та напрямів посилення реалізації потенціалу туристичного підприємництва. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення ряду наступних завдань: оцінити стан кожної складової потенціалу туристичного підприємництва, ідентифікувати роль та інструменти державного управління відповідним потенціалом.

Методи дослідження: бібліографічний аналіз, компаративний аналіз, ретроспективний аналіз, метод узагальнення, синтез.

Результати

На нашу думку під потенціалом туристичного підприємництва варто розуміти спроможність забезпечення максимізації прибутку суб'єктами підприємницької діяльності туристичної галузі, яка залежить від наявних виробничих, соціальних, інвестиційних, інформаційно-інноваційних, податкових та природно-ресурсних умов у межах певного регіону. З урахуванням того, що підприємницька діяльність здійснюється у формі підприємства, розглянемо сутність поняття потенціал підприємства, яку пропонують науковці.

Основні підходи до визначення змісту потенціалу підприємства наведені на рисунку 1. Враховуючи те, що основною метою діяльності підприємства є його конкурентоспроможність та ефективність фінансово-господарської діяльності, доцільно розглянути особливості реалізації потенціалу туристичного підприємництва у розрізі таких складових потенціалу підприємства відповідно до системного підходу: фінансова, інвестиційна, виробнича (основа діяльність з надання туристичних послуг), трудова, інноваційна складова потенціалу підприємництва [2-5].

Рис. 1 Підходи до змісту категорії «потенціал» підприємств

Джерело: узагальнено авторами

Реалізація фінансового потенціалу туристичного підприємництва

З точки зору попиту, COVID-19 змінює схильність і поведінку мандрівників до звичного, передбачуваного, надійного та навіть низького ризику. Внутрішні та регіональні відпустки, широкі дослідження та планування, а також відпочинок на природі пануватимуть у короткостроковій перспективі, а туристичні підприємства та напрямки вже адаптуються відповідно. Проактивна комунікація буде ключовою для стимулювання попиту.

Хоча довготривалість цих змін досі невідома, сектор подорожей і туризму має унікальну можливість переосмислити та оновити переважаючі бізнес-моделі в партнерстві з місцевими громадами. У цю нову еру здоров'я та безпека є найважливішими. Особистий досвід, страх перед зміною правил в'їзду, занепокоєння фізичним дистанціюванням і гнучкою політикою скасування будуть керувати поведінкою споживачів у короткостроковій та середньостроковій перспективі. Підприємствам доведеться ще тісніше співпрацювати зі своїми розширеними ланцюжками створення вартості, особливо з працівниками та постачальниками, щоб забезпечити готовність і впровадження протоколів однодумців. У цьому контексті довіра між мандрівниками та працівниками, підприємствами та постачальниками, відвідувачами та місцевими громадами стане провідною рушійною силою у відновленні сектору подорожей та туризму [6-9].

У 2020 році частка туристичної галузі в структурі глобального ВВП склала 5,5%, що на 4,9% менше за показник попереднього періоду [1].

У той час як витрати внутрішніх відвідувачів зменшилися на 45%, витрати іноземних відвідувачів знизилися на безпрецедентні 69,4% через поточні обмеження на подорожі. Це призвело до збільшення частки витрат місцевих відвідувачів у загальних витратах на подорожі та туризм з 72% від загальної суми у 2019 році до 82% у 2020 році. Паралельно витрати на відпочинок зменшилися на 49,4%, менше, ніж витрати бізнесу, які впали на 61% [1].

Реалізація інвестиційного потенціалу туристичного підприємництва

На інвестиційне середовище країни впливає багато факторів, у тому числі загальна політична стабільність; ступінь поваги та дотримання верховенства права; закони та правила, які впливають на доступ до капіталу та кредиту; ступінь, до якого урядові установи прагнуть сприяти або гальмувати приватні інвестиції; якість і обслуговування транспортної та іншої інфраструктури, пов'язаної з туризмом; рівень корупції та ставлення до неї; а також податкову та імміграційну політику, оскільки вони стосуються як іноземних, так і внутрішніх інвесторів і підприємств, пов'язаних із туризмом [10].

Інвестиційне середовище є передусім функцією державної політики. Хоча бізнес-практика також може вплинути на привабливість потенційного інвестиційного напрямку, така практика дозволена або заборонена державною політикою. Політика, яка прямо чи опосередковано впливає на планування, фінансування, регулювання та просування туризму, визначає життєздатність запропонованого інвестиційного проекту. Деякі з найпоширеніших бар'єрів, пов'язаних із інвестиційним кліматом, включають недостатню кількість доступної інформації для аналізу можливостей. Інвесторам часто не вистачає надійних, порівнянних і своєчасних даних про туризм та іншої інформації, необхідної для адекватного прогнозування та планування розвитку. Неможливість виміряти потенційний попит збільшує ризик проекту. Ключова інформація включає:

- достовірні дані про відвідувачів за місяцем, роком, пунктом в'їзду, призначенням, країною походження, середньою тривалістю перебування, середньодобовими витратами, метою подорожі;

- дані про галузь, включаючи заповнюваність готелів і середні добові тарифи, за регіонами та категоріями розміщення, кількість відвідувачів у певних регіонах та визначних пам'ятках, рівень використання, місткість середовища;

- надійні або порівнювані дані про потоки інвестицій у туризм [11].

Реалізація виробничого потенціалу туристичного підприємництва

Залучення індустрії туризму через організації приватного сектора є ключовим кроком для розвитку стійких і продуктивних малих і середніх туристичних підприємств. Уряди можуть покращити сприятливі умови для промисловості, виконавши деякі з наступних завдань:

- організації з просування туризму, агентства з управління ресурсами та організації з управління туристичними напрямками повинні тісніше пов'язувати туристичні продукти з маркетинговими та комунікаційними стратегіями;

- заохочувати корпоративну соціальну відповідальність, яка використовує потрійну звітність, системи екологічного менеджменту та сертифікацію як у великих, так і в менших фірмах. Важливо навчати та залучати МСП і надавати конкретні показники ефективності вимірювання та оцінки;

- залучати міжнародні установи розвитку, такі як агентства багатостороннього та двостороннього співробітництва та установи фінансування розвитку, для інформування, навчання та спільної роботи в індустрії туризму для інтеграції сталого розвитку в політику та практику управління;

- просувати міжнародно визнані стандарти сталого туризму для моніторингу туристичних операцій та управління ними;

- досягти ефекту масштабу за допомогою кластеризації. Кластеризація зміцнює зворотні та прямі зв'язки в туристичних ланцюгах створення вартості та стимулює сталість у всій галузі. Залучаючи туристичні підприємства до кластерів, можна досягти ефекту масштабу, технологічних та організаційних ноу-хау та більшої частки ринку [12].

Реалізація трудового потенціалу туристичного підприємництва

Динаміка створення робочих місць у 2019-2020 роках наведена на рисунку 2.

Як видно з рисунку 1 у 2020 році було втрачено 62 мільйони робочих місць, залишивши лише 272 мільйони зайнятих у всьому секторі по всьому світу. Зменшення на 18,5% відчутно по всій екосистемі подорожей і туризму, причому особливо постраждали малі та середні підприємства (МСП), які складають 80% усіх глобальних компаній у цьому секторі. Під час пандемії непропорційно постраждали жінки, молодь і меншини, а загроза знищення робочих місць зберігається. Мільйони з решти 272 мільйонів робочих місць, які зараз підтримуються державними схемами утримання та скороченими робочими днями, можуть бути втрачені без повного відновлення сектору подорожей і туризму[1].

Рис. 2 Кількість робочих місць у міжнародній туристичній галузі у 2019-2020 рр., млн.

Джерело: [1]

Проактивні дії деяких урядів у всьому світі фактично дозволили сектору зберегти мільйони робочих місць і засобів до існування під загрозою за допомогою схем утримання; без яких показники були б значно гіршими. Проте, оскільки внесок сектора у ВВП у 2020 році скоротився майже на 50%, підтримка державних лідерів залишається надзвичайно важливою, ніж будь-коли[1].

Реалізація інноваційного потенціалу туристичного підприємництва

COVID-19 виявився каталізатором у прагненні сектору подорожей і туризму до інновацій та інтеграції нових технологій. Серед замовлень, які залишаються вдома, впровадження та споживання цифрових технологій зростає, і тепер споживачі очікують, серед іншого, безконтактних технологій як основної передумови безпечної та безперебійної подорожі. Кібербезпека стає все більш важливою, особливо в міру того, як віддалена робота стає нормою, а ідентифікаційні дані оцифровуються. Знову і знову руйнування сектору подорожей і туризму призвело до хвилі інновацій, а потім зростання. Хоча оцифровка та інновації відкривають величезні можливості для розвитку подорожей і туризму, які слід прийняти, необхідно вжити запобіжних заходів, щоб співробітники та місцеві громади не залишилися осторонь.

Реалізація кожного з вищеперерахованих потенціалів туристичного підприємництва залежить на базовому рівні від державної політики у досліджуваній сфері.

Державна підтримка (або відсутність такої) для туризму та пов'язаних з туризмом інвестицій також має вирішальне значення -- національні, регіональні та місцеві органи влади як у промислово розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються, перебувають у жорсткій конкуренції за інвестиційні потоки. Інструменти, які найчастіше використовуються для залучення інвестицій, включають податкові пільги, субсидії, спрощення процесу схвалення інвестицій та полегшення доступу до кредитів (гарантії за кредитами тощо) [5-9].

Багато урядів, особливо в країнах, що розвиваються, не мають достатніх ресурсів або просто вирішили не конкурувати, а іноді, свідомо чи мимоволі, зводять бар'єри для інвестицій, включаючи валютний контроль, обмежений доступ до фінансування, обтяжливі процеси затвердження інвестицій і просту бюрократичну неефективність.

Важливо зрозуміти, як країна або регіон, що оцінюється, виглядає в цих термінах, на дуже ранніх етапах процесу визначення інвестиційних можливостей, і оцінити, чи можна ефективно подолати виявлені потенційні перешкоди.

Одним з питань, що потребують висвітлення в рамках дослідження основних драйверів реалізації потенціалу туристичного підприємництва є інституціональне забезпечення. Зацікавлені сторони мають відношення до туристичного бізнесу та беруть участь у формуванні туристичної політики. Ці зацікавлені сторони включають міністерство туризму, відділ планування туризму, неурядові організації, місцеві громади, а також гравців приватного сектора, включаючи власників і менеджерів усіх туристичних об'єктів, таких як ресторани, готелі, транспорт [7, 8].

Важливо дослідити роль уряду та інших відповідних зацікавлених сторін у формуванні туристичної політики, оскільки ця політика впливає на всі види бізнесу, пов' язані з туристичним сектором.

Крім того, надзвичайно важливо розуміти взаємодію та діяльність уряду та тиск, який чинять основні гравці туристичної галузі під час процесу розробки політики. Це свідчить про високу значущість ефекту цих політик.

Виходячи з її практичної та теоретичної важливості, туристична політика вважається динамічним питанням, яке потрібно вивчати.

Отже, процес сталого розвитку туризму та всі пов'язані з ним питання повинні спрямовуватися незалежною туристичною організацією, яка охоплює всі зацікавлені сторони в обох секторах, приватному та державному, місцеві громади та неурядові організації (далі - НУО). Крім того, внаслідок швидких змін у світі індустрія туризму повинна впоратися з новими тенденціями та впроваджувати нові технології, такі як використання мереж, інтернет-сервісів, електронних квитків та послуг WIFI у всіх сферах. У тому ж контексті однією з головних проблем, які впливають на туризм, є швидкий розвиток нашого способу життя, необхідність справлятися з різноманітністю засобів подорожі, різноманітністю туристичних атракцій у всьому місці, які борються з конкуренцією між напрямками. З цієї причини викладені вище факти повинні бути прийняті до уваги планувальниками туризму, а також заохочувати їх взяти на себе ініціативу. Як послідовність, гнучка політика повинна бути розроблена, щоб впоратися з цим швидким прогресом у всіх сферах впливу в туризмі та світі подорожей [4].

Вирішальним фактором у туризмі є планування, яке є ключовим фактором економічного зростання в усіх напрямках. Дійсно, ще одним впливовим фактором є чутливість туризму до політичної ситуації та відносин з іншими країнами.

Політична загроза та міжнародне відокремлення мають сильний вплив на перебіг туристів, що є викликом для планувальників туризму, а також.

Туризм є економічною діяльністю, яка потребує регулювання для регулювання всіх форм такої діяльності. Розробляючи політику боротьби з такою економічною діяльністю, враховують декілька міркувань. Керівні принципи ефективної політики включають залучення місцевої громади та більшу концентрацію на створенні партнерства в державному та приватному секторах, заохочення співпраці всіх регіонів для ефективної інтеграції та участі, справедливість у розподілі ресурсів та розподілі вигод, розробку розширення для інноваційних ідей по туризму. Нарешті, має бути доступна основа для участі та діяльності уряду.

Зростаюча значущість туризму як основного джерела доходу для багатьох економік у всьому світі означає, що уряди беруть на себе посилений контроль над сектором. Тому уряди розробляють політику, спрямовану на досягнення конкретних цілей і завдань, які стосуються туристичного сектору країни на державному, національному чи муніципальному рівнях. Тому для багатьох країн туристична політика відображає загальну економічну політику країни, а отже інтегрована в неї [3].

Туристична політика є державною політикою; означає, що вона, як правило, формулюється державним сектором. Державний сектор у цьому випадку включає центральну владу, місцеву владу, а також державний бізнес. Для досягнення цієї мети всі відповідні сектори туризму мають бути залучені до процесу формування політики. Політики мають бути складені таким чином, щоб їх було легко зрозуміти та інтерпретувати. Оскільки; політики - це керівні принципи, які мають служити десятиліттями, і тому їх має бути легко інтерпретувати будь-яка особа, яка має брати участь у процесі реалізації. У той час як формулювання туристичної політики є важливим процесом, щоб придумати політику, яку легко втілити в дію, не всі сформульовані політики впроваджуються, і це пояснюється різними факторами. Ці фактори включають серед інших; неоднозначність цілей, запропонованих на стадії формулювання, відсутність корпорації серед зацікавлених сторін, відсутність адекватної інформації про цілі, які необхідно досягти, а також засоби досягнення цих цілей, а також відсутність зобов'язань з боку деяких зацікавлених сторін. Іншими факторами, які часто впливають на реалізацію політики, є неправомірне використання ресурсів і відсутність прозорості у прийнятті рішень. Встановлення пріоритетів, які не відповідають запланованому розвитку, також призводить до поганої реалізації політики [1, 3, 7].

Для належної реалізації туристичної політики зацікавлені сторони в процесі впровадження повинні зосередитися на наступних факторах. По-перше, політика, розроблена урядом, повинна відповідати потребам місцевого населення. Багато стратегій стикаються з перешкодами на етапі впровадження, оскільки більшість програм, розроблених централізованим управлінням національного уряду, не враховують цілей, навичок і знань місцевих зацікавлених сторін у сфері туризму як у приватному, так і в громадському порядку. Іншим фактором, який слід враховувати під час впровадження туристичної політики, є забезпечення чіткості ролей різних зацікавлених сторін, залучених до процесу. Таким чином, необхідно забезпечити належне управління взаємодією між різними зацікавленими сторонами, залученими до етапу впровадження. Місцевим органам влади також необхідно надати повноваження щодо вирішення місцевих факторів розвитку туризму. Відсутність залучення місцевої адміністрації призведе до відсутності зобов'язань нижчих дійових осіб у політичному процесі, що, як наслідок, призведе до провалу. Нарешті, необхідно забезпечити належну координацію та взаємодію між усіма членами, які беруть участь у процесі впровадження.

У формулюванні туристичної політики уряди повинні враховувати наступні питання. Перше питання -- це ефективність, яка стосується ступеня, до якого сформульована політика відповідає цілям і завданням туристичного сектору. Найважливіше, що тут слід враховувати, це те, наскільки швидко політика досягне поставлених цілей, а також гнучкість цілей щодо динаміки галузі. Уряд також має проаналізувати економічну ефективність запропонованої політики. Це передбачає порівняння вартості варіанту політики та його ефективності в досягненні цілей політики. Крім того, необхідно врахувати додаткові міркування, щоб гарантувати, що конкретна ціль політики забезпечує цінну та постійну мотивацію для туристичного сектору. Це перевіряє, чи здатні приймаючі спільноти та відвідувачі поводитися таким чином, щоб підтримувати галузь. Нарешті, розробники політики повинні переконатися, що обрана політика є адміністративно, політично та соціально прийнятною [8].

Це перевіряє працездатність обраних цілей. Туристична політика допомагає реорганізувати туристичний сектор, заохочуючи участь різних зацікавлених сторін. Це допомагає залучити багато людей до гри, що, таким чином, сприяє створенню робочих місць. Формулювання туристичної політики також сприяє підвищенню відповідальності та координації діяльності різних адміністраторів у туристичному секторі, що призводить до покращення платіжного балансу. Розширення повноважень органів місцевого самоврядування та надання їм права голосу в розвитку туризму в їхніх місцевих громадах допомагає регіональному розвитку, що призводить до збільшення загальнодержавних надходжень і рівня доходу.

Висновки

За результатами проведеного дослідження кожної зі складових потенціалу туристичного підприємництва були розглянуті особливості їх реалізації. З метою реалізації подальшого моніторингу та оцінки стану розвитку і реалізації наявного потенціалу туристичного підприємництва доцільно на галузевому рівні сформувати перелік показників подібного оцінювання, що може стати перспективним напрямком подальших наукових досліджень. Ідентифіковано, що ключовим драйвером розвитку досліджуваної галузі виступає державне управління та відповідна державна політика.

Список використаних джерел

1. World Travel&Tourism council (2021). Travel&Tourism economic impact 2021. Global economic impact&trends 2021. URL: https://wttc.org/Portals/0/Documents/Reports/2021/Global%20Economic%20Impact%20and %20Trends%202021.pdf

2. Глобенко А.О., Троян М.Ю. (2022). Диверсифікація в економічній стратегії розвитку туристичного підприємства. Матеріали VH Всеукраїнської науково-практичної конференції «Стан і перспективи сучасного туризму». URL: https://fc.sspu.edu.ua/files/doc_files/2019/1/7_vseukrkonf2021_1_88520.pdf#page=91

3. Безкоровайна К.С. (2022). Підвищення ефективності управління інвестиційними ресурсами підприємства. Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної Інтернетконференції «Економіко-правові дискусії». URL: http://dspace.sfa.org.ua/bitstream/123456789/1797/1/Economic_and_legal_discussions_300 42022.pdf#page=24

4. Бондар Ю.А., Балацька Є.С. (2022). Механізм фінансового оздоровлення туристичного підприємства. Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції «Економіко-правові дискусії». URL: http://dspace.sfa.org.ua/bitstream/123456789/1797/1/Economic_and_legal_discussions_300 42022.pdf#page=27

5. Zhang T., Zhao F., Kemp L. (2022). Recuperation travel in China: its operating model and opportunities for tourism entrepreneurship. Current Issues in Tourism, Vol. 2. https://doi.org/10.1080/13683500.2022.2073436

6. Pineiro-Chousa J., Lopez-Cabarcos M.A., Romero-Castro N., Vвzquez-Rodriguez P. (2021). Sustainable tourism entrepreneurship in protected areas. A real options assessment of alternative management options. Vol. 33, Issues 3-4. https://doi.org/10.1080/08985626.2021.1872937

7. Ali, A., D. J. Kelley, and J. Levie. 2020. “Market-Driven Entrepreneurship and Institutions.” Journal of Business Research 113: 117-128. doi:10.1016/j.jbusres.2019.03.010.

8. Calero, C., and L. W. Turner. 2020. “Regional Economic Development and Tourism: A Literature Review to Highlight Future Directions for Regional Tourism Research.” Tourism Economics 26 (1): 3-26. doi:10.1177/1354816619881244.

9. Clinton, E., M. McAdam, J. R. Gamble, and M. Brophy. 2020. “Entrepreneurial Learning: The Transmitting and Embedding of Entrepreneurial Behaviours within the Transgenerational Entrepreneurial Family.” Entrepreneurship & Regional Development 122. doi:10.1080/08985626.2020.1727088.

10. Godlewska, M., and S. Morawska. 2020. “Development of Local and Regional Entrepreneurship - Which Institutions Matter? Evidence from Poland.” Economic ResearchEkonomska Istrazivanja 33 (1): 1017-1035. doi:10.1080/1331677X.2018.1553680.

11. Markowska, M., and J. Wiklund. 2020. “Entrepreneurial Learning under Uncertainty: Exploring the Role of Self-Efficacy and Perceived Complexity.” Entrepreneurship & Regional Development 1-23. doi:10.1080/08985626.2020.1713222.

12. Sahasranamam, S., and M. K. Nandakumar. 2020. “Individual Capital and Social Entrepreneurship: Role of Formal Institutions.” Journal of Business Research 107: 104-117. doi:10.1016/jjbusres.2018.09.005.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Підприємство малого бізнесу. Аналіз малого підприємництва. Організаційно-правові форми підприємства. Поняття малого підприємництва. Досвід малого підприємництва в зарубіжних країнах. Сучасне підприємництво. Роль жінок в розвитку малого підприємництва.

    курсовая работа [47,4 K], добавлен 27.09.2008

  • Принципи державної політики у сфері малого підприємництва, оцінка впливу регуляторних бар'єрів на його розвиток. Методика оцінки результативності функціонування малого підприємництва залежно від рівня управління в адміністративно-територіальних одиницях.

    автореферат [32,1 K], добавлен 25.09.2010

  • Вивчення функцій і основних принципів підприємництва – ініціативної, самостійної діяльності громадян, їхніх об'єднань, здійснюваної на свій ризик, під свою майнову відповідальність, спрямованої на одержання прибутку. Відмінність бізнесу і підприємництва.

    реферат [27,2 K], добавлен 04.04.2011

  • Основи малого та середнього підприємництва. Суть і система організації та принципи діяльності підприємств. Форми державної і недержавної підтримки підприємництва. Проблеми, які потребують вирішення у сфері підтримки малого і середнього підприємництва.

    курсовая работа [124,0 K], добавлен 20.03.2009

  • Структура та особливості малого підприємництва в аграрній сфері. Його сильні й слабкі сторони, можливості й загрози розвитку. Аналіз сучасного стану, а також тенденції розвитку малого підприємництва в аграрному секторі економіки України, проблеми.

    статья [265,7 K], добавлен 19.09.2017

  • Сутність підприємництва як виду економічної активності, його роль у ринковій економіці. Головні риси, притаманні підприємництву. Основні форми підприємництва: мале, середнє. Проблеми розвитку підприємництва в Україні: Господарський та Податковий кодекси.

    курсовая работа [80,1 K], добавлен 05.01.2014

  • Сутність підприємництва, його функції, принципи та умови існування. Види підприємницької діяльності. Державне регулювання, організаційно-правові форми підприємництва в Україні. Загальна характеристика та аналіз підприємницької діяльності ПП "Гроно".

    дипломная работа [266,6 K], добавлен 14.12.2011

  • Поняття підприємництва. Державне регулювання форм ділового підприємництва, його ефективність в умовах перехідної економіки. Використання сучасних форм фінансування малого та середнього підприємництва. Державна підтримка венчурних (ризикових) підприємств

    реферат [354,2 K], добавлен 20.03.2009

  • Формування ринкової системи в сучасних умовах. Загальні основи малого та середнього підприємництва. Державна політика підтримки підприємництва. Проблеми, які потребують втручання держави у вирішенні їх у сфері підтримки малого і середнього підприємництва.

    реферат [68,7 K], добавлен 20.03.2009

  • Суть підприємництва, його функції та умови існування. Виробнича, комерційна, фінансова та консультативна підприємницька діяльність. Традиціоналістське та інноваційне виробництво. Розвиток підприємництва в окремих видах економічної діяльності в Україні.

    дипломная работа [433,7 K], добавлен 18.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.