Особливості мови і стилю викладення матеріалу наукових досліджень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості мови і стилю викладення матеріалу наукових досліджень

Галицька Елеонора Вікторівна

кандидат економічних наук, професор, професор кафедри фінансів, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Анотація

В статті розглянуто завершальний етап наукового дослідження - логічне і послідовне викладення його результатів. Висвітлено ознаки наукового стилю: науковість, інформативність, предметність, об'єктивність, логічність, узагальнення, абстрагованість, лаконічність, доказовість і аргументованість, переконливість тверджень, доступність і цілісність, структурованість, однозначність, висновок, композиція тексту. Зазначено характерні риси наукової мови - точність, ясність, стислість, смислова завершеність їх словесного виразу і, таким чином, предметність тлумачень і використання спеціальної термінології.

Метою статті є узагальнення наукових підходів щодо особливостей мови і стилю викладення результатів наукових досліджень, а для кращого сприйняття матеріалу його подано у наочній і зручній формі за допомогою табличного методу. Зокрема, це - таблиці, які характеризують спеціальні функціонально-лексичні засобами вираження зв'язків (засоби для поєднання інформації) у науковому тексті; використання у науковому тексті увідних слів і словосполучень, які вказують на ступінь вірогідності результатів; словесні конструкції, завдяки яким здійснюється виклад текстового матеріалу безособовим монологом; різновиди різної позиції автора до позиції інших авторів, зарубіжних і вітчизняних вчених, з дотриманням правил мовленнєвого етикету; стильові ознаки наукового стилю. Також розкрито характерні різноманітні стильові недоліки наукових текстів.

Висвітлено власний досвід, який сприяє формуванню та удосконаленню наукового стилю викладення матеріалу здобувачами вищої освіти. Зокрема, зазначаються види робіт, які сприяють з першого року навчання в університеті здобувати студентами навичок роботи з інформаційними джерелами, а, виконуючи письмові роботи, робити перші кроки в засвоєнні лексичних і стилістичних форм викладення матеріалу, засвоєння норм мовленнєвого етикету не тільки у спілкуванні, а й також у наукових підходах при виконанні письмових робіт.

Ключові слова: науковий результат, мова і стиль викладення матеріалу дослідження, ознаки наукового стилю, характерні риси наукової мови, засоби вираження у науковому тексті зв'язків, увідних слів і словосполучень, словесних конструкцій.

Galytska Eleonora Viktorivna Candidate of economic sciences, professor, professor of the Department of Finance, National University of Kyiv-Mohyla Academy

FEATURES OF LANGUAGE AND STYLE OF PRESENTATION OF SCIENTIFIC RESEARCH MATERIAL

Abstract. The final stage of scientific research - a logical and consistent presentation of its results is considered in this article. The features of the scientific style are highlighted: scientificity, informativeness, objectivity, objectivity, logic, generalization, abstraction, brevity, evidentiality and argumentation, persuasiveness of statements, accessibility and integrity, structuredness, ambiguity, conclusion, composition of the text. The characteristic features of scientific language are indicated - accuracy, clarity, brevity, semantic completeness of their verbal expression and, thus, the objectivity of interpretations and the use of special terminology.

The purpose of the article is to generalize scientific approaches regarding the peculiarities of the language and style of presenting the results of scientific research, and for a better understanding of the material, it is presented in a visual and convenient form using the tabular method. In particular, these are tables that characterize special functional and lexical means of expressing connections (means for combining information) in a scientific text; the use in the scientific text of introductory words and phrases that indicate the degree of probability of the results; verbal constructions, thanks to which the text material is presented in an impersonal monologue; varieties of the different position of the author to the position of other authors, foreign and domestic scientists, in compliance with the rules of speech etiquette; stylistic features of the scientific style. Various stylistic flaws characteristic of scientific texts are also revealed.

The author's own experience, which contributes to the formation and improvement of the scientific style of presentation of material by students of higher education, is highlighted. In particular, the types of works that contribute to the acquisition by students of the skills of working with information sources from the first year of study at the university, and, performing written works, to take the first steps in learning the lexical and stylistic forms of presenting the material, learning the norms of speech etiquette not only in communication, but also and also in scientific approaches when performing written works.

Keywords: scientific result, language and style of presentation of research material, signs of scientific style, characteristic features of scientific language, means of expressing connections, introductory words and phrases, verbal constructions in a scientific text.

Постановка проблеми

мова стиль наукове дослідження

Завершальним етапом будь-якого наукового дослідження є логічне і послідовне викладення результатів. Науковий результат - нове знання, одержане під час фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо [1, с. 281].

Незалежно від виду наукової роботи, зокрема і економічного спрямування, кожна - являє собою оформлену чинними нормативними засобами наукової мови сутність наукових фактів, роз'яснення соціально- економічних явищ і процесів, систематизації знань, доведення теорій, обґрунтування гіпотез, класифікацій, експериментів тощо, представлення статистичних показників, які характеризують наукові результати дослідження, з обов'язковим їх обґрунтуванням. Проте, підготовка конкретного наукового документу та введення його в науковий обіг залежить не тільки від його форми і призначення, а й має свої стильові особливості.

Мова і стиль викладення матеріалу дослідження має відповідати нормам та критеріям сучасної української літературної мови, зокрема її науковому стилю, а при інтерпретації власної й аналітично опрацьованої запозиченої точок зору забезпечувати виконання норм мовленнєвого етикету. Наукова мова повинна бути суворо доведеною, аргументованою, саме тому основною формою існування наукової мови є письмова, що пояснюється характерними її рисами.

Науковий документ має свідчити про розуміння автором: значення всього спектру слів і словосполучень; досконале володіння способами побудови різних за своєю структурою речень й текстів мовленнєвими засобами та їх розрізнення за стилістичним забарвленням; знання національних особливостей формо- та словотворення, особливо в умовах запровадження міжнародних стандартів в багатьох галузях науки, зокрема в економічних, тощо. Як відомо, неправильно вжиті слова і словосполучення й лексичні помилки можуть спотворити висловлену думку.

Робота над науковим текстом триває упродовж усього періоду навчання здобувачів вищої освіти й знаходить своє закономірне продовження вже у їх фаховій діяльності. Її ефективність залежить від систематичності та послідовності у формуванні навичок культури усного й писемного наукового мовлення й передбачає опрацювання репродуктивних, а згодом і продуктивних різновидів мовленнєвої діяльності, структурних особливостей цих текстів, їх жанрів, лексико-граматичних засобів оформлення тощо [2, с. 75-76].

Слід зазначити, що в процесі навчання у вищій школі у здобувача вищої освіти формується свій стиль викладення наукового матеріалу, індивідуальний і при цьому відповідний нормативним і інструктивним документам. Його формування залежить від багатьох чинників: загального та інтелектуального рівня особистості; отриманих навичок постійної письмової практики при підготовці різних видів наукової праці як за рівнем складності, так і за змістом викладеного матеріалу; вмінням працювати з інформаційними джерелами, зокрема над текстами, досконалими у стильовому відношенні; навичками роботи над власними текстами, неодноразове їх прочитання, удосконалення, вилучення з тексту роботи слів і словосполучень, котрі не несуть жодного смислового навантаження тощо; формування концептуального розуміння теоретичних засад культури наукового мовлення, мовленнєвого етикету текстового матеріалу наукового документа.

Для наукової мови, зокрема економічних досліджень, коли текстовий матеріал наукового документа досить різнорідний, забезпечити його сприйняття можна за умови дотримання техніко-орфографічних правил оформлення та уніфікації його елементів (символів, формул, цифр, таблиць і графіків, бібліографічних посилань, скорочень тощо) [3, с.186].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У публікаціях таких науковців, як Антошкіна Л.І., Артюшкіна Л.М., Донкоглова Н.А., Єріна А. М., Єрін Д. Л., Захожай В. Б., Клак О., Кушнаренко Н.М., Онуфрієнко Г.С., Рудь О. М., Семеног О. М., Стеченко Д. М., Сурмін Ю. П., Тимкова В.А., Чайченко Н.Н., Шейко В.М. та ін. висвітлюються питання стосовно роботи з науковим текстом на завершальному етапі наукового дослідження. Але, як показує аналіз наукових публікацій здобувачів вищої освіти, особливо першого (бакалаврського) рівня, студенти допускають різноманітні стильові недоліки. Проведене автором опитування респондентів щодо даної проблематики, показало, що студентам іноді важко сприймати інформацію через її не структурованість. Особливо це стосується розуміння ними значення всього спектру слів і словосполучень; ще не досконалим володінням способів побудови різних за своєю структурою речень й текстів мовленнєвими засобами та їх розрізнення за стилістичним забарвленням; відсутністю навичок роботи над науковим текстом у зв'язку ще не сформованим індивідуальним стилем викладення матеріалів досліджень тощо.

Виклад основного матеріалу

Специфіка роботи з науковим текстом випливає з об'єктивної потреби -- здійснювати у найбільш ефективний спосіб аналітико-синтетичну переробку текстової інформації, що в свою чергу вимагає сформованості двох взаємопов'язаних умінь: 1) аналізувати текст за композиційно-смисловою структурою; 2) подавати здобуту інформацію у стислій формі різними жанрами писемної продукції. При цьому, принципи оформлення наукових робіт ґрунтуються на вимогах, що висуваються до репрезентації результатів науково-дослідної роботи і які закріплено відповідними чинними нормативними та інструктивними документами. Безумовно, треба уважно знайомитися зі зразками реалізації цих вимог у вже виданій науковій літературі, над якою працювали (і найчастіше не один рік, якщо робота є ґрунтовною за змістом та обсягом) і автор (автори), і рецензенти, і працівники видавництв, щоб оформити рукопис у відповідності до чинних ДЕСТів та вимог культури наукового писемного мовлення [4, с. 22-23; 292-293].

У таблиці 1. Наведено основні ознаки наукового стилю, визначені вченими на сьогодні.

Таблиця 1

Основні ознаки наукового стилю