Креативні індустрії в період кризових потрясінь

Размещено на http://www.allbest.ru/

Креативні індустрії в період кризових потрясінь

Проскуріна Марія Олегівна доктор економічних наук, доцент, Київський університет культури, м. Київ

Тимченко Юлія Вікторівна кандидат економічних наук, доцент, Київський університет культури, м. Київ

Анотація

Останні роки довели, що культурні індустрії є досить стійкими і здатними адаптуватися до нового економічного контексту і при цьому рухатися вперед. Однак цей сектор завжди відрізнявся активністю та само- мотивацією. Критично важливо вкладати ресурси в удосконалення управлінських навичок та практик серед інститутів та операторів культурного сектору для того, щоб вони могли розвинути та покращити свої практики, особливо на рівні комунікацій та взаємодії з аудиторією; також слід просувати ідеї міждисциплінарної та міжгалузевої взаємодії, особливо між сферою ІКТ та культурними та креативними індустріями.

Спад економіки супроводжується відразу кількома симптомами: зниження споживчої активності, уповільнення виробництва, трансформація старих форм функціонування, зникнення одних ринків збуту та поява нових. Неможливо дати однозначно негативну оцінку економічного спаду у сфері творчих індустрій. Здається, що у момент активних змін ми маємо справу з прискоренням еволюційних процесів.

Пандемія COVID-19 змінила середовище креативних індустрій. Для деяких підприємств вона мала руйнівні наслідки, які ще не подолані. Багато підприємств постраждало, скоротились робочі місця, а ряд проектів позбулись фінансування. Проте, результатами кризи, викликаної пандемією, стало також оновлення всієї системи соціально-економічної взаємодії та формування цифрового середовища обміну та поширення інформації, що є основою для інформаційного суспільства. Сформувалась нова свідомість користувачів та новий тип соціуму, націлений на проектний підхід, тимчасову зайнятість та неприв'язаний до робочого місця.

Трансформації різного рівня та масштабу завжди супроводжуються кризовими процесами, обумовленими зміною пануючої парадигми або укладу.

Ті процеси, які спостерігаються сьогодні є проявом циклічних коливань обумовлених зміною техніко-технологічного базису подальшого існування людства. Зміниться не лише спосіб виробництва, ключові виробничі ресурси та їх вартість, але і інформаційно-культурне середовище та соціальна структура суспільства. Основу нової соціально-економічної системи становитимуть Інтернет-технології та соціальні комунікації. Четверта промислова революція забезпечить злиттям технологій і стиранням граней між фізичними, цифровими та біологічними сферами.

Ключові слова: креативні індустрії, промислова революція, рецесія, пандемія, продуктивні сили, IV промислова революція, промисловий розвиток. економічний промисловий виробничий

Proskurina Maria Olehivna Doctor of Economics, Associate Professor, Kyiv University of Culture, Kyiv

Tymchenko Yuliia Victorivna Associate Professor, PhD, Kyiv University of Culture, Kyiv

CREATIVE INDUSTRIES IN THE PERIOD OF CRISIS SHOCKS

Recent years have proven that cultural industries are quite resilient and able to adapt to the new economic context and at the same time move forward. However, this sector has always been active and self-motivated. It is critical to invest resources in improving management skills and practices among cultural sector institutions and operators so that they can develop and improve their practices, especially at the level of communications and engagement with audiences; ideas of interdisciplinary and cross-sectoral interaction should also be promoted, especially between the ICT field and the cultural and creative industries.

The recession of the economy is accompanied by several symptoms at once: decrease in consumer activity, slowdown in production, transformation of old forms of functioning, disappearance of some sales markets and appearance of new ones. It is impossible to give an unequivocally negative assessment of the economic downturn in the sphere of creative industries. It seems that at the moment of active changes, we are dealing with the acceleration of evolutionary processes.

The COVID-19 pandemic has changed the creative industries environment. For some enterprises it had devastating consequences that have not yet been overcome. Many enterprises suffered, jobs were cut and a number of projects lost funding. However, the results of the crisis caused by the pandemic also resulted in the renewal of the entire system of socio-economic interaction and the formation of a digital environment for the exchange and dissemination of information, which is the basis for the information society. A new consciousness of users and a new type of society was formed. It is aimed at a project approach, temporary employment and is not tied to the workplace.

Transformations of various levels and scales are always accompanied by crisis processes caused by a change in the prevailing paradigm or system. Those processes that are observed today are a manifestation of cyclic fluctuations due to the change in the technical and technological basis of the further existence of mankind. Not only the method of production, key production resources and their cost will change, but also the informational and cultural environment and the social structure of society. The basis of the new socio-economic system will be Internet technologies and social communications. The fourth industrial revolution will ensure the merging of technologies and the blurring of lines between the physical, digital and biological spheres.

Keywords: creative industries, industrial revolution, recession, pandemic, productive forces, IV industrial revolution, industrial development.

Постановка проблеми. Пандемія COVID-19 змінила середовище креативних індустрій. Для деяких підприємств вона мала руйнівні наслідки, які ще не подолані. Багато підприємств постраждало, скоротились робочі місця, а ряд проектів позбулись фінансування. Проте, результатами кризи, викликаної пандемією, стало також оновлення всієї системи соціально-економічної взаємодії та формування цифрового середовища обміну та поширення інформації, що є основою для інформаційного суспільства. Сформувалась нова свідомість користувачів та новий тип соціуму, націленого на проектний підхід, тимчасову занятість та неприв'язаного до робочого місця.

Сучасна глобальна криза виявилась цілком прогнозованим та об'єктивним явищем глобальної перебудови, обумовленої трансформацією техніко-технологічного базису. Саме ця трансформація і обумовлює руйнацію старих форм господарювання, обміну та взаємодії. Відбулась синхронізація циклів цивілізаційних, к-хвиль, середньострокових та будівельних. Ми стоїмо на порозі зародження нового технологічно-економічного укладу, який потребує і нового типу свідомості, і нового типу мислення. Креативні індустрії вийшли з пандемії з новими практичними характеристиками реальної цифровізації та віртуалізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти, пов'язані з теоретичними та практичними особливості креативних індустрій та креативної економіки були фундаментально досліджені різними вченими в останні кілька років. Р. Флорида, Дж. Хоукінс, Х. Антті, Г. Харламова, О. Гуменна та багато інших представили свої погляди на креативну економіку крізь призму різноманітних галузей наук - економіка та підприємництво, маркетинг, туризм, архітектура та дизайн, мистецтво та урбаністика. Перспективи розвитку креативної економіки в Україні досліджували І. Скавронська, Ю.А. Ушкаренка, В. Чмут, А. Синякова, Л. Федулова, І. Пархоменко та ін. Питанню впливу пандемії на креативні індустрії приділили свою увагу К. Лопух та К. Мкуха.

Мета статті - визначити передумови сучасної рецесії та перспективи подальшого функціонування креативних індустрій.

Виклад основного матеріалу. Найбільші економіки світу готуються до глобальної рецесії. Ми в притул підійшли до завершального етапу глобальної перебудови, обумовленої розгортанням IV промислової революції та становленням Індустрії 4.0. Трансформаційні зрушення, які набуватимуть обертів найближчі місяці, мають свої логічні передумови та демонструють циклічну природу розвитку продуктивних сил. Промисловий переворот ХХІ ст. змінить остаточно сферу зайнятості та споживання, підходи до кадрового забезпечення, систему робочого часу та відпочинку. Зумовлюючи докорінні якісні зміни у продуктивних силах, науково-технічна революція (НТР) перетворюється в даний час на один з основних довготривалих факторів, що визначають динаміку найважливіших соціально-економічних процесів. Американський філософ, автор концепції постіндустріального суспільства Е. Тоффлер зазначав, що технологія є "основою дивовижних економічних змін... Головною силою, що лежить в основі прискорення ривку... ". Продуктивні сили та виробничі відносини визначають спосіб виробництва матеріальної основи функціонування суспільства, який обумовлює рівень та специфіку соціального, політичного та духовного аспектів існування людини. Подібний матеріалістичний підхід в жодному разі не нівелює значення соціокультурних чинників розвитку людства, проте підкреслює їх обєктивні передумови і дає нам інструмент прогнозування напрямів подальшого соціально-економічного розвитку.

Для того, щоб переконатися в тому, що саме науково-технічні фактори є рушійними, розглянемо їх вплив на розвиток продуктивних сил у розрізі історичного процесу в табл. 1. Проаналізуємо ключові етапи промислового розвитку, які передували нинішнім подіям та створили матеріально-технічний базис.

Слід зазначити, що результати останньої промислової революції ще попереду. Нам залишається лише фіксувати події сучасності та екстраполювати попередній досвід на найближче майбутнє. "Ми знаходимося на початку революції, - переконаний професор і засновник Всесвітнього економічного форуму Клаус Шваб, - вона докорінно змінить те, як ми живемо, працюємо і ставимося один до одного". Характеризуючи перспективи подальшого розвитку голова ради директорів швейцарського фінансового холдингу UBS Аксель Вебер зазначив, що "Автоматизація та комунікація призвели до всіх індустріальних революцій, але ніколи на такому високому рівні інтенсивності, як зараз. Ці дві сили матимуть дуже різні наслідки для націй, підприємств та окремих осіб" [ ]. Рушійною силою третьої промислової революції була електроніка, інформаційні технології та автоматизоване виробництво. Четверта ж характеризується злиттям технологій і стиранням граней між фізичними, цифровими та біологічними сферами.

Таблиця 1

Основні етапи світового промислового розвитку

Трансформації різного рівня та масштабу завжди супроводжуються кризовими процесами, обумовленими зміною пануючої парадигми або укладу.

Ті процеси, які спостерігаються сьогодні в сферах споживання, інвестування, виробництва, грошового обігу та міграції робочої сили є саме проявом циклічних коливань обумовлених зміною техніко-технологічного базису подальшого існування людства. Зміниться не лише спосіб виробництва, ключові виробничі ресурси та їх вартість, але і інформаційно-культурне середовище та соціальна структура суспільства. В сучасних умовах формується новий запит до компетенцій потенційних трудових ресурсів та до знаннєвої і освітньої бази. Спостерігається занепад окремих видів діяльності через втрату актуальності.

17 червня 2015 року у Берліні німецький консорціум Industrial Internet презентував стандарт "Еталонна архітектура індустріального Інтернету" в якості реалізації концепції "Індустрія 4.0: Інтернет речей на шляху до Четвертої промислової революції". Авторитетні у сфері інформаційних технологій люди підприємець Хеннінг Кагерман, вчений Вольфган Вальтер та політик Вольф-Дітер Лукас вперше використали поняття "Індустрія 4.0", під якою розуміли широке впровадження у виробництво кібер-фізичних систем та з'єднання різних речей з мережею. І саме завдяки такій новій індустрії вони планували підвищення конкурентоспроможності німецької обробної промисловості [11, С.12].

Презентацію стандарту було представлено цими авторами на промисловому ярмарку у Ганновері ще у квітні 2011 року. В 2016 р. основою для вибору теми всесвітнього економічного форуму в Давосі стала стаття швейцарського економіста Клауса Мартіна Шваба, засновника і президента ВЕФ в журналі Foreign Affairs, у якій йдеться про четверту промислову революцію. Отже потенційні сучасні трансформації можна було відслідкувати та передбачити задовго то 2022 р.

У 2021 році світова економіка оговталася від спаду, викликаного пандемією, але в другому півріччі її зростання сповільнилося через нові спалахи коронавірусу. Свою роль відіграли і розриви глобальних ланцюжків поставок, нестача робочої сили та повільні темпи вакцинації від коронавірусу, особливо в країнах, що розвиваються. Через уповільнення економічного зростання Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) знизили свої прогнози на поточний рік. У той же час пандемія - не єдиний ризик, який триматиме інвесторів у напрузі у 2022 році. Війна в центрі Європи та порушення економічних звязків, закриття великих ринків та загальна геополітична дестабілізація матимуть глобальні наслідки. Посилення потоку мігрантів до країн ЄС та соціально-економічне навантаження, обумовлене цим, перетворюється на суттєве випробування для багатьох країн.

Загостренню економічної ситуації в світі передували:

1. Пандемія COVID-19 та поява стійкого до вакцини штаму вірусу

2. Логістична криза. Збої в ланцюжках постачання. Проблеми з перевезеннями, брак контейнерів та різке зростання попиту після зняття пандемійних обмежень призвели до нестачі компонентів та сировини.

3. Криза напівпровідників, яка призвела до зростання ціни на мікрочіпи в десятки разів. Наслідки відчувають виробники електроніки, включаючи і в автомобілебудування та медичну техніку. Фахівці JPMorgan вважають, що ринок почне оздоровлюватись не раніше 2023 року.

4. Глобальна інфляція. Нестача сировини та компонентів у сукупності з високими цінами на енергоносії призвела до того, що інфляція в єврозоні оновила багаторічні максимуми. Європейський центральний банк (ЄЦБ) стверджує, що зростання цін спричинене тимчасовими факторами, такими як недостатній обсяг постачання, зростання цін на енергію та ефект бази. Як очікують в ЄЦБ, інфляція знизиться, щойно буде згладжено наслідки глобального дисбалансу між попитом і пропозицією. Ще більше зростають побоювання з приводу інфляції у США, де стрімке відновлення економіки, зокрема за допомогою потужних бюджетних стимулів, відбувається на тлі нестачі робочої сили та постачання.

5. Закриття ринків товарів масового споживання та геополітична фрагментація. Для транснаціональних корпорацій довгострокова ізоляція ринків певних ринків повернулась втратою певної частини прогнозованого прибутку, яка в свою чергу посилилась інфляційними процесами.

6. Енергетична криза зумовлена обмеженням постачання газу, нафти, вугілля та електроенергії, спричинених геополітичною ситуацією. Суттєве скорочення поставок вплинуло на прискорене зростання цін на зазначені ресурси, а також на промислове виробництво.

Таким чином очевидними є передумови потенційної глибокої кризи. Унікальність рецессій 2022 - 2023 в тому, що вона буде поєднана зі спадом після пандемії. Пандемія зачіпила та змінила практично всі сфери нашого життя, проте важливо зрозуміти що саме зазнало суттєвих трансформацій:

1. Перехід бізнесу в онлайн. У 2020 році світ пережив глобальну трансформацію, почавши працювати, навчатися та розважатися онлайн, і це змінило ставлення до фізичного оточення. Вечірки, дні народження, весілля та похорон проводили в інтернеті. Зірки почали давати онлайн-концерти, шоу та вистави. Івент-агентства, музеї та туристичні компанії пропонують віртуальні тури та заходи.

Комунікації між компаніями та споживачами теж змінилися. Фокус змістився на онлайн-магазини та сервіси, віртуальні презентації та зручну доставку. Сам процес вибору та покупки, тобто взаємодії з брендом, тепер розтягнутий у часі та розподілений за різними гаджетами. Це підштовхне до зростання цифрових інструментів для реклами та просування, а також зробить соцмережі ключовим каналом продажів. Тепер важливо будувати бізнес так, щоб він був доступний із будь-якої точки. З'являються банки, які працюють лише через програми, а в майбутньому офлайнові офіси зовсім зникнуть. Найуспішнішими стануть ті, хто прискорить цифрову трансформацію та зробить цифрові формати основними у своєму бізнесі. [5]

2. Перехід на віддалену роботу. Вважають, що людство чекає на глобальний переворот у роботі невеликих команд і цілих компаній. Віддалена робота змінила ставлення до організації робочого дня та простору, а також комунікацію з колегами. [1] Людям доводиться самим організовувати свій день і робочий простір, купуючи все чи майже все обладнання власним коштом. А головне, дистанційна робота позбавляє нас живого спілкування з колегами, обміну досвідом, підтримки, мотивації. З іншого боку, компанії активно підключають та розвивають онлайн-сервіси, які б полегшили співробітникам робочий процес.

Якщо вірити дослідженню Kearney, найближчим часом багаторазово зросте число "цифрових кочівників" (від англ. digital nomad - фрілансери та віддалені співробітники, які працюють, переїжджаючи з однієї країни до іншої). 2020 року до них відносили, зокрема, 10,9 млн американців (на 49% більше, ніж їх було 2019-го). Судячи з недавнього опитування, в найближчі три роки "цифровими кочівниками" планують стати 19 млн. жителів США, ще 45 млн. долучаться до них у недалекому майбутньому. [1] Це спричинить зміни у сфері туризму та на ринку нерухомості: попит на короткострокову та довгострокову оренду знизиться, поступившись місцем середньостроковому - до півроку. Слідом зміниться податкове законодавство та візова політика: скажімо, Грузія вже запровадила спеціальні візи для фрілансерів з інших країн.

3. Контроль за поведінкою. Бурхливе зростання інтернету поведінки - IoB (Internet of Behaviors). Якщо інтернет речей (IoT) має на увазі розумні пристрої, підключені до Мережі, то IoB - це дані про поведінку та звички користувачів, які компанії отримують з їх розумних пристроїв.

У глобальному масштабі IoB може збирати та обробляти інформацію з багатьох джерел: паспортні дані, відомості про клієнтів, профілі в соцмережах. Використовуючи також сервіси геолокації та системи розпізнавання осіб, можна точно передбачати маршрути людей, їх дії та переваги. Щоправда, виникають етичні та юридичні тонкощі: у деяких країнах закони про персональні та великі дані серйозно обмежують їх використання.

4. Ставка на штучний інтелект (ШІ). Вже незабаром на пік свого розвитку вийдуть штучний інтелект та суміжні з ШІ технології. Йдеться насамперед про периферійне ШІ (Edge AI). Завдяки периферійному ІІ можна створювати відкриті та децентралізовані ІТ-системи, збільшуючи пропускну спроможність та ефективність локальних пристроїв та каналів зв'язку. При цьому знижується навантаження на глобальні сервери хмар і сховища, а також витрати на їх використання.

Цей тренд став особливо актуальним під час пандемії, коли багато компаній перейшли на дистанційну роботу. Локальні обчислення дозволили компаніям і співробітникам, які знаходяться в регіонах зі слабкою ІТ-інфраструктурою, не втрачати важливих даних і не переривати бізнес- процеси через проблеми з мережею. Особливо потрібні периферійні обчислення на базі ШІ будуть у промисловості, де використовують автоматичні системи моніторингу.

За даними Economist Intelligence Unit, банки та страхові компанії планують збільшення інвестицій у ШІ на 86% до 2025 року та повністю автоматизують ключові сервіси та аналітику. На ринку праці теж будуть зміни: ІІ-фахівці стануть одними з найбільш затребуваних і високооплачуваних. [8] Зазначає також ІІ-інженерію - глобальну стратегію, де штучний інтелект стає основою для всіх бізнес-процесів. Він навіть може вирішувати питання довіри, етичності та прозорості, не кажучи вже про автоматизацію та перевірку на відповідність технічним стандартам. [5]

5. Розповсюдження мереж 5G. Світовий економічний форум, посилаючись на дослідження компанії IHS Markit, прогнозує, що до 2035 року мережі 5G принесуть глобальній економіці $13,2 трлн. і 22,3 млн. робочих місць. Це прискорить повсюдний перехід до Індустрії 4.0 та промислового інтернету речей. [10] Мережі 5G до 100 разів прискорять передачу даних, які використовують численні програми та сервіси, а також промислові системи для виробництва, контролю та моніторингу. При цьому збоїв та затримок стане набагато менше, що зробить процес виробництва безперервним та безпечним. Керувати ним можна буде з будь-якого пристрою у будь-якій точці планети.

6. Орієнтація на шеринг та сталий розвиток. До 2029 року передбачається, що економіка замкнутого циклу замінить лінійну економіку. Це означає, що на зміну купівлі та продажу остаточно прийдуть оренда або спільне використання, тобто шерінг-економіка. Шеринг-економіку називають логічним результатом переходу корпорацій до сталого розвитку.

Наступний етап - оренда ІТ-продуктів - наприклад, хмарні сховища чи онлайн-логістика. За рахунок цієї компанії економлять ресурси на купівлю, підтримку та оновлення окремого ПЗ та цілої хмарної інфраструктури.

7. Підвищення заходів кібербезпеки. Разом з розвитком цифрових сервісів більш значущою стала про блема кібербезпеки. За даними Інтерполу, за час пандемії різко побільшало кібератак. [2] Лише 58% керівників постійно працюють над тим, щоб управління кібербезпекою відповідало їхнім бізнес- цілям. Якщо тенденція збережеться, 2021-го кібератаки завдадуть компаніям збитків до $6 трлн - удвічі більше, ніж у п'ять років тому. Йдеться про мережну кібербезпеку - розподілену, гнучку і масштабовану стратегію захисту, яка вибудовується навколо кожної людини чи продукту.

8. Фокус на емпатію та толерантність. Зазначається, що у 2020 році у суспільстві загострилися тенденції, пов'язані з нерівністю та нетерпимістю. Багато хто опинився у вразливому становищі - через стать, вік, фізичні аспекти чи соціальний статус. Тому люди особливо потребують емпатії та співчуття. Компаніям це доводиться враховувати: і з позиції роботодавця, і в комунікації з клієнтами. У хід йдуть соціальні та політичні повістки, людські історії та новий, більш "людський" дизайн. Найкраще працює фокус на якійсь одній вразливій групі. Це можуть бути благодійні ініціативи, спеціальні послуги, продукти та знижки для неї. Для співробітників запускають бонусні програми, сервіси психологічної підтримки та онлайн-заходи.

9. Впровадження нових HR-технологій. Щороку компанії втрачають сотні мільйонів доларів через те, що працівники не виходять на роботу. Відбір та наймання персоналу стануть автоматизованими. Прийдуть на допомогу ігрові елементи та когнітивні технології. Вже є сервіси, які оцінюють досвід і навички здобувачів за допомогою алгоритмів, що самонавчаються. Кожен кандидат отримує оцінку за десятками різних параметрів, а найкращі резюме потрапляють безпосередньо до HR-фахівця.

10. Переоцінка звичних цінностей та ритуалів. Пандемія змінила наші повсякденні звички та патерни, порушила усталені емоційні зв'язки. Найсильніше постраждали традиції, пов'язані з колективним досвідом. Наприклад, публічні церемонії, коли важливо відчувати підтримку близьких. Все це довелося перевести до онлайн-формату, і для багатьох відеодзвінки з членами сім'ї стали новим ритуалом. Іншою важливою потребою стала турбота про себе всіма доступними способами: це і онлайн-медитації, і відеосесії з психологом чи тренером, і онлайн-курси чи майстер-класи. Регулярність цих занять дала додатковий психологічний ефект, коли звичний розпорядок дня був порушений. Компанії відгукнулися на запит флешмобами, онлайн-заходами та ефірами в соцмережах, щоб підтримати своїх клієнтів.

З усього вищезазначеного випливає основний висновок: рушійною силою та основою подальшого розвитку буде креативний сектор, який охоплює культурні і креативні індустрій та дотичні до них сфери. Пандемія створила умови для становлення та розкввту нових медіа, що стало поштовхом до остаточного формування "суспільства сконцентрованого на собі, заснованого на індивідуалізації та появі нових форм причетності та співіснування спільнот" [6, с. 72]. Очевидним є те, що уявлення про приналежність до спільноти сьогодні визначаються особистими проектами та індивідуальними цінностями та інтересами, а не просторовими факторами, роботою та сімейними стосунками. Нові форми цифрових медіа дедалі більше визначають наші індивідуальні та колективні уявлення про суспільство та співтовариство, і абсолютно новими шляхами вибудовують зв'язки "людина-людина" та "людина-соціум". Це дозволяє користувачам підтримувати дружні стосунки, незважаючи на час і відстань, що розділяють їх, створюючи нові групи за інтересами та дозволяючи тим, хто соціально чи фізично ізольований, налагодити зв'язок із однодумцями. Висока доступність, низька вартість та географічно нейтральний характер цифрових медіа також уможливлюють тіснішу взаємодію, якій не перешкоджають соціальні, економічні, культурні, політичні, релігійні та ідеологічні кордони. Так в своїй легендарній роботі К. Шваб описав зміни, які відбудуться в соціумі в контексті IV промислової революції. Саме це ми спостерігаємо як наслідок пандемії. Звісно, десять мільйонів робочих місць у креативних індустріях по всьому світу були втрачені в 2020 році в результаті Covid-19, а цифровізація мистецтва ускладнює митцеві отримання прибутків. Covid призвів до "безпрецедентної кризи в культурному секторі", заявила Одрі Азуле, генеральний директор ЮНЕСКО, у передмові до звіту. "У всьому світі музеї, кінотеатри, театри та концертні зали - місця творчості та обміну - зачинили свої двері...". Виконавські мистецтва та концертно- гастрольна діяльність не мали можливості реалізації, що призвело до колосальних збитків. Культурний і креативний сектор є одним із найбільш швидкозростаючих економічних секторів у світі, він також виявився одним із найбільш вразливих і таким, що не отримував державної підтримки та приватних інвесицій. У роки, що передували пандемії, державні витрати на креативні індустрії скорочувалися, а Со^ призвів до обвалу доходів і зайнятості.

З початком пандемії "оцифрування вийшло на перший план... оскільки воно стала центральною для створення, виробництва, розповсюдження та забезпечення доступу до форм культурного самовираження. У результаті багатонаціональні онлайн-компанії зміцнили свої позиції, а нерівність у доступі до Інтернету стала більш значною" [9]. Для більшості художників цифрове середовище не забезпечувало достатнього доходу для підтримки професійної кар'єри. Потрібно було вжити заходів, щоб усунути "розрив цінності потокового трансляції" - невідповідність між цінністю, яку потокові платформи отримують із вмісту, та доходом, отриманим тими, хто створює та інвестує в створення. Виник основний парадокс, через який люди глобально споживають культурний контент і покладаються на нього, але в той же час тим, хто виробляє мистецтво та культуру, стає важче. працювати. В той же час багато з митців і професіоналів культури скористалися можливістю зростання нішевих потокових сервісів для розробки інноваційних проектів у цифровій сфері.

Останні роки довели, що культурні індустрії є досить стійкими і здатними адаптуватися до нового економічного контексту і при цьому рухатися вперед. Однак цей сектор завжди відрізнявся активністю та само-мотивацією. Критично важливо вкладати ресурси в удосконалення управлінських навичок та практик серед інститутів та операторів культурного сектору для того, щоб вони могли розвинути та покращити свої практики, особливо на рівні комунікацій та взаємодії з аудиторією; також слід просувати ідеї міждисциплінарної та міжгалузевої взаємодії, особливо між сферою ІКТ та дисциплінами культури та мистецтв.

Спад економіки супроводжується відразу кількома симптомами: це зниження споживчої активності, уповільнення виробництва, відхід старих форм, "схлопування" одних ринків збуту, поява нових. Неможливо дати однозначно негативну оцінку економічного спаду у сфері творчих індустрій. Здається, що у момент активних змін ми маємо справу з прискоренням еволюційних процесів.

Висновки

Системна криза, на порозі якої стоїть весь цивілізований світ, є кризою переходу до нового техніко-технологічного укладу заснованого на Інтернет-технологіях та комунікації. Середовище для цього створюють саме креативні індустрії. Наслідки кризи зумовленої пандемією COVID-19 сформували плідне середовище для розквіту нових медія (підкастів, блогів, порталів, комунікативних платформ та ін.).

При всіх загрозливих тенденціях, які сьогодні можна спостерігати, для розвитку саме креативного сектору матиме значення опосередковане криза напівпровідників та геополітична фрагментація, викликана війною. Але, по суті, пандемія остаточно сформувала креативний клас, націлений на проекту діяльність та не прив'язаний до географічної локації.

Зрозуміло, що концертно-гастрольна діяльність та виконавські мистецтва - сильніше постраждали від нового режиму роботи, проте сформували нові способи надання культурних послуг за допомогою віртуальних технологій.

Література

1. Fjord Trends 2021. 2020. URL: https://www.accenture.com/us-en/insights/interactive/ fjord-trends-mapping-out-new-territory

2. INTERPOL report shows alarming rate of cyberattacks during COVID 19. 2020. URL: https://www.interpol.int/en/News-and-Events/News/2020/INTERPOL-report-shows-alarming-rate- of-cyberattacks-during-COVID-19

3. Oliinyk, Ye. (2018), "How things are: today and tomorrow creative industries in Ukraine", Platforma, available at: https://platfor.ma/topic/yak-spravy-sogodni-zavtra-kreatyvnyh- industrij-v-ukrayini/ (Accessed 18 November 2021)

4. Panetta. K. Gartner Top Strategic Technology Trends for 2021. 2020. URL:

5. https://www.gartner.com/smarterwithgartner/gartner-top-strategic-technology-trends-for-2021#:~: text=Distributed

6. Panetta. K. Gartner Top Strategic Technology Trends for 2021. 2020. URL:

7. https://www.gartner.com/smarterwithgartner/gartner-top-strategic-technology-trends-for-2021#:~: text=Distributed

8. Schwab K. The Fourth Industrial Revolution. 2017. P. 192.

9. The official site of the Creative Europe Ukraine (2020), "Creative Europe Programme in Ukraine 2016-2020", available at: https://creativeeurope.in.ua/en/report (Accessed 10 November 2021)

10. Truc Mai Dupont Vohong. Ten Technology Trends Moving into 2021. 2020. URL: https://www.bain.com/insights/ten-technology-trends-moving-into-2021/

11. Unesco warns of crisis in creative sector with 10m jobs lost due to pandemic. 2022. URL: https://www.theguardian.com/culture/2022/feb/08/unesco-warns-of-crisis-in-creative-sector- with- 10m-j obs-lost-due-to-pandemic

12. ^e Impact of 5G: Creating New Value across Industries and Society. World Economic Forum. 2020. P. 24. URP: https://www3.weforum.org/docs/WEF_The_Impact_of_5G_Report.pdf

13. Volkovynska V. Vsesvitnii ekonomichnyi forum u Davosi: ukrainski peremohy ta "domashni zavdannia" . Tsentr doslidzhen sotsialnykh komunikatsii NBUV. 2016. http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1908:vsesvitnij- ekonomichnij-forum-v-davosi&catid=8&Itemid=350

14. References:

15. Fjord Trends 2021. 2020. URL: https://www.accenture.com/us-en/insights/interactive/ fjord-trends-mapping-out-new-territory

16. INTERPOL report shows alarming rate of cyberattacks during COVID 19. 2020. URL: https://www.interpol.int/en/News-and-Events/News/2020/INTERPOL-report-shows-alarming-rate- of-cyberattacks-during-COVID-19

17. Oliinyk, Ye. (2018), "How things are: today and tomorrow creative industries in Ukraine", Platforma, available at: https://platfor.ma/topic/yak-spravy-sogodni-zavtra-kreatyvnyh- industrij-v-ukrayini/ (Accessed 18 November 2021)

18. Panetta. K. Gartner Top Strategic Technology Trends for 2021. 2020. URL:

19. https://www.gartner.com/smarterwithgartner/gartner-top-strategic-technology-trends-for-2021#:~: text=Distributed

20. Panetta. K. Gartner Top Strategic Technology Trends for 2021. 2020. URL:

21. https://www.gartner.com/smarterwithgartner/gartner-top-strategic-technology-trends-for-2021#:~: text=Distributed

22. Schwab K. The Fourth Industrial Revolution. 2017. P. 192.

23. The official site of the Creative Europe Ukraine (2020), "Creative Europe Programme in Ukraine 2016-2020", available at: https://creativeeurope.in.ua/en/report (Accessed 10 November 2021)

24. Truc Mai Dupont Vohong. Ten Technology Trends Moving into 2021. 2020. URL: https://www.bain.com/insights/ten-technology-trends-moving-into-2021/

25. Unesco warns of crisis in creative sector with 10m jobs lost due to pandemic. 2022. URL: https://www.theguardian.com/culture/2022/feb/08/unesco-warns-of-crisis-in-creative-sector- with- 10m-j obs-lost-due-to-pandemic

26. ^e Impact of 5G: Creating New Value across Industries and Society. World Economic Forum. 2020. P. 24. URP: https://www3.weforum.org/docs/WEF_The_Impact_of_5G_Report.pdf

27. Volkovynska V. Vsesvitnii ekonomichnyi forum u Davosi: ukrainski peremohy ta "domashni zavdannia" . Tsentr doslidzhen sotsialnykh komunikatsii NBUV. 2016. http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1908:vsesvitnij- ekonomichnij-forum-v-davosi&catid=8&Itemid=350

Размещено на Allbest.ru