Реформування системи пенсійного забезпечення: європейські практики та досвід для України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Реформування системи пенсійного забезпечення: європейські практики та досвід для України

Пархоменко-Куцевіл Оксана Ігорівна

доктор наук з державного управління, професор

завідувач кафедри

публічного управління та адміністрування

Анотація

пенсійний забезпечення індексація

У статті проаналізовані актуальні аспекти пенсійного забезпечення у деяких країн Європейського Союзу. З'ясовано, що внаслідок зміни демографічної ситуації, економічних процесів відбувається реформування існуючих систем пенсійного забезпечення. Європейською комісією запропоновані наступні три пріоритетні напрямки розвитку системи пенсійного забезпечення у країнах ЄС: збільшення тривалості трудового життя; збільшення частки пенсійних накопичень; розвиток добровільного пенсійного забезпечення. В Іспанії в 2022 році набрав чинності перший етап пенсійної реформи, який включає прийнятий у Європі набір заходів параметричного характеру: поступове підвищення пенсійного віку та необхідного страхового стажу для отримання повної пенсійної допомоги, обмеження можливостей передчасного виходу на пенсію. Для підтримки купівельної спроможності пенсіонерів вводиться індексація пенсій за старістю відповідно до змін індексу споживчих цін. Пенсійна реформа в Польщі розпочалася у 1999 році та запровадила систему, засновану на наступних джерелах фінансування майбутніх пенсій, а саме: установа соціального страхування; відкритий пенсійний фонд; пенсійні програми працівників, індивідуальні пенсійні рахунки, пенсійне забезпечення. Перше і друге джерело передбачають обов'язкове відрахування коштів, а третє - добровільне відрахування коштів. У Франції держава стимулює розвиток професійних накопичувальних пенсійних програм та систем індивідуального страхування. При цьому від податку звільняється частина соціальних внесків, що надходять у відповідні фонди. У Німеччині проводяться ретельно підготовлені, досконало прораховані, продумані, обґрунтовані, «м'які», еволюційні зміни пенсійного законодавства, які не піддають шоковим випробуванням ні пенсійну систему, ні майбутніх пенсіонерів. Так, зокрема, у Німеччині, здійснюється плавне підвищення пенсійного віку до 67 років до 2031 р. (на 2 року за 18 років). Німецька пенсійна формула враховує особисті обставини, насамперед, стан здоров'я та інші фактори, що дозволяють вийти на пенсію в більш ранньому віці з конкретно обумовленою втратою розміру пенсії. Можна, навпаки, оформити пенсію у пізнішому віці, отримуючи підвищений розмір пенсії.

На нашу думку, введення недержавного страхування є важливим пріоритетом реформування системи пенсійного забезпечення. Водночас, також головним є сприяння діяльності людей похилого віку із гнучкою системою виплат пенсій та заробітних плат. Зазначено, що при підвищенні пенсійного віку важлива розробка державних програм здоров'язбереження робочих місць. Також потребує розроблення інструментів використання капіталу та потенціалу літніх людей у різних сферах життєдіяльності суспільства, а також вивчати та розвивати методики управління персоналом, надаючи їм більше гнучкості та орієнтації на старші вікові групи працівників.

Ключові слова: публічне управління, публічно-управлінські правовідносини у сфері пенсійного забезпечення, пенсійне реформування, пенсійне забезпечення, пенсійне страхування, пенсійні виплати.

Parkhomenko-Kutsevil Oksana Igorivna Doctor of science in public administration, professor, head of the department of public administration and administration at Hryhoriy Skovoroda University in Pereyaslav

Reforming the pension system: European practices and experience for Ukraine

Abstract

The article analyzes current aspects of pension provision in some countries of the European Union. The author found out that as a result of changes in the demographic situation and economic processes, the existing pension systems are being reformed. The European Commission proposed the following three priority directions for the development of the pension system in the EU countries: increasing the length of working life; increase in the share of pension savings; development of voluntary pension provision. In Spain, in 2022, the first stage of the pension reform entered into force, which includes a set of measures of a parametric nature adopted in Europe: a gradual increase in the retirement age and the required insurance experience to receive full pension benefits, limiting the possibility of early retirement. In order to support the purchasing power of pensioners, indexation of old-age pensions is introduced in accordance with changes in the consumer price index. The pension reform in Poland started in 1999 and introduced a system based on the following sources of funding for future pensions, namely: social insurance institution; open pension fund; employee pension programs, individual pension accounts, pension provision. The first and second sources provide for mandatory deduction of funds, and the third - voluntary deduction of funds. In France, the state encourages the development of professional accumulative pension programs and individual insurance systems. At the same time, part of the social contributions that go to the relevant funds are exempt from tax. In Germany, carefully prepared, perfectly calculated, well-thought-out, justified, "soft", evolutionary changes to the pension legislation are being carried out, which do not subject either the pension system or future pensioners to shock tests. So, in particular, in Germany, a gradual increase in the retirement age to 67 years by 2031 (by 2 years in 18 years) is being carried out. The German pension formula takes into account personal circumstances, first of all, health and other factors, which allow to retire at an earlier age with a specifically determined loss of the amount of the pension. You can apply for a pension at a later age, receiving an increased amount of the pension.

In our opinion, the introduction of non-state insurance is an important priority for reforming the pension system. At the same time, the main thing is to promote the activities of the elderly with a flexible system of pension and salary payments. It is noted that when raising the retirement age, it is important to develop state programs to protect the health of workplaces. It is also necessary to develop tools for using the capital and potential of older people in various spheres of society's life, as well as to study and develop personnel management methods, giving them more flexibility and orientation to older age groups of employees.

Keywords: public management, public-management legal relations in the field of pension provision, pension reform, pension provision, pension insurance, pension payments.

Постановка проблеми

Проблеми пошуку оптимальної моделі пенсійного забезпечення у світі на даний час актуалізуються, адже у більшості країн світу спостерігається процес старіння населення, що призводить до збільшення видатків на утримання людей пенсійного віку. За прогнозом ООН чисельність населення віком понад 65 років у найближчі двадцять п'ять років подвоїться, тобто до 2050 р. досягне 1,5 млрд. людина [1, p. 2]. У середньому у світі частка старшого віку становитиме приблизно 16%, у Європі - 29,4, у Латинська Америка може перевищити 19-20% [1].

Пенсійне забезпечення грає найважливішу роль соціальному захисті суспільства. На кожному історичному етапі розвитку держави воно зазнає певних змін. Так, на етапі свого зародження та розвитку система пенсійного забезпечення була повністю державною незалежно від країни. Згодом у цій системі виникло додаткове недержавне пенсійне забезпечення, необхідне для зняття надмірного навантаження на державний бюджет. Такий шлях розвитку систем пенсійного забезпечення характерний і для країн Європейського

Союзу, у яких на сьогоднішній день активно впроваджується функціонування недержавних пенсійних фондів. Найбільшого поширення вони отримали переважно у Великій Британії, Данії, Нідерландах та у Ірландії, найменше - у Франції, Іспанії, Греції та Мальті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми

Питання пенсійного забезпечення, етапів пенсійної реформи в Україні та світі, нормативно-правових механізмів пенсійного забезпечення, виокремлення міжнародних моделей пенсійного реформування, з'ясування складових елементів пенсійного забезпечення та ін. аналізують економісти, політологи, юристи, фахівці з державного управління, у тому числі: Н. Андрусевич, В. Баранова, П. Боровик, С. Бідюк, Ю. Бурков, Л. Городецька, О. Женчак, Р. Івакова, Б. Зайчук, В. Козирєв, О. Крентовська, Т. Латковська, Е. Лібанова, О. Минюк, А. Нечай, Я. Руденко, І. Сирота, І. Сопілко, М. Шаповал та ін.

Формулювання цілей досліджень (постановка завдання) - системний аналіз процесу реформування пенсійного забезпечення в країнах Європейського Союзу, визначення тенденцій реформування пенсійного забезпечення в Україні з урахуванням проаналізованого досвіду.

Виклад матеріалу

Пенсійне забезпечення являє собою систему економічних, правових та організаційних інститутів та норм, метою яких є надання населенню матеріальних засобів. Під пенсійною реформою розуміється сукупність політичних, правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на зміну порядку пенсійного забезпечення.

За останні роки у країнах Європейського Союзу спостерігалося збільшення народжуваності та тривалості життя населення. Це, безперечно, є позитивним фактором демографічного розвитку суспільства, однак є і причиною виникнення труднощів у функціонуванні пенсійної системи - зростають ризики нестачі грошових коштів, необхідних для здійснення пенсійних виплат громадянам пенсійного віку у майбутньому. На тлі ситуації, що склалася на сьогодні, Європейською комісією проводиться активне реформування пенсійної системи країн ЄС.

На підставі ухвали Європейської комісії можна виділити наступні пріоритетні напрямки розвитку системи пенсійного забезпечення у країнах ЄС:

1. Збільшення тривалості трудового життя. У рамках цього напрями передбачається досягнення наступних цілей:

збільшення пенсійного віку;

стимулювання до трудової зайнятості після досягнення пенсійного віку;

зменшення частки дострокового пенсійного забезпечення.

Збільшення частки пенсійних накопичень. Основні цілі цього напрямки:

збільшення обсягу накопичень за обов'язковим пенсійним страхування;

збільшення обсягу накопичень за додатковим пенсійним забезпечення.

Розвиток добровільного пенсійного забезпечення [2].

Таким чином, на даний момент існують проблеми швидкого ефективного трансформування пенсійного забезпечення в країнах ЄС.

У європейських країнах стан пенсійної системи є одним з основних барометрів загальної соціальної обстановки, і Іспанія не є винятком, проте її національний case study показовий як приклад тих фінансових труднощів, якими стикаються деякі пенсійні системи у світі.

За даними державної служби соціального забезпечення (на лютий 2022 р.), державні пенсійні витрати досягли 10,755 млрд. євро, що на 4,8% вище, ніж у лютому 2021 р.; число пенсіонерів становило 8,99 млн. осіб, кількість активно зайнятих трудящих - 20,18 млн. осіб [3].

Таке співвідношення, коли на кожного пенсіонера припадає всього два активні працівники, є критичним порогом для задовільного фінансового балансу пенсійної системи [4].

1 січня 2022 р. набрав чинності перший етап пенсійної реформи, узгодженої тристоронніми переговорами у рамках соціального діалогу в липні 2021 р. та схвалений конгресом на початку грудня 2021 р. Нинішня реформа включає прийнятий у Європі набір заходів параметричного характеру: поступове підвищення пенсійного віку та необхідного страхового стажу для отримання повної пенсійної допомоги, обмеження можливостей передчасного виходу на пенсію. Для підтримки купівельної спроможності пенсіонерів вводиться індексація пенсій за старістю відповідно до змін індексу споживчих цін. Поступове підвищення віку виходу на пенсію до 2027 р. становитиме 67 років. На даний час вийти на пенсію у віці 66 років і двох місяців може будь-який іспанець за умови, якщо він сплачував страховий внесок не менше 37,5 року [5].

За останні півтора-два десятиліття підвищення пенсійного віку відбулося в більшості країн. У ряді країн підвищення мало місце двічі. Як правило, ці країни, у котрих пенсійний вік на момент початку реформ не перевищував 60 років для чоловіків і жінок [6]. У багатьох країнах пенсійний вік зараз підвищується до 65-67 років, а в деяких країнах обговорюють можливості його підвищення до 70 років. Ці процеси обумовлені підвищенням тривалості життя та внаслідок цього збільшенням навантаження на пенсійну систему та економіку загалом [6].

Одночасно з підвищенням пенсійного віку збільшується й мінімальний страховий стаж, необхідний для призначення страхової пенсії за віком. для того, щоб обмежити дострокове отримання пенсій, страховий стаж часто встановлюється навіть вище рівня мінімального страхового стажу, необхідного для призначення страхової пенсії за віком у загальновстановленому пенсійному віці. Окремі країни вже зараз, а деякі країни в перспективі, планують зв'язати зміни пенсійного віку зі зміною очікуваної тривалості життя [7].

В Іспанії за добровільний вихід на пенсію за три роки до офіційного віку розмір щорічної допомоги знижується на 17%. Така система посилення почне застосовуватися з 2024 р. Розмір «штрафу» за добровільний вихід на пенсію менш ніж за рік становить 2,96%. Як стимулюючий захід для продовження активного трудового життя осіб третього віку за кожен додатковий рік роботи після досягнення офіційного пенсійного віку передбачено підвищення пенсії не менш як на 4% щорічно [8]. Таким чином, основна ідея полягає у продовженні активного трудового життя осіб третього віку.

Важливим нововведенням є використання так званого механізму міжпоколінської справедливості (Intergenerational Equity Mechanism), заснованого на принципі солідарності та покликаного гарантувати гідне забезпечення найближчих поколінь пенсіонерів. Іспанська пенсійна реформа передбачає, що за рахунок підвищення страхових внесків із заробітної плати на 0,6% (0,5% повинні вносити роботодавці, 0,1% - працівники) протягом десяти років (до 2032 р.) створюється можливість накопичення адекватного фонду витрат, необхідного на оплату пенсій поколінню бебі-бума. В Іспанії до них відносять тих, хто народився в період з 1957 до 1977 р. За даними Міністерства інтеграції, соціального забезпечення та міграцій у країні сьогодні налічується 7,7 млн. працівників у віковій групі від 45 до 59 років та вихід на пенсію першого «загону» бебі-бумерів розпочнеться з 2023 р. Як підкреслював глава відомства Хосе Луїс Ескріва, «саме для цього покоління будуть потрібні додаткові фінансові кошти протягом найближчих 30 років» [9].

Окрім курсу на нову пенсійну реформу в період пандемії Іспанія реалізувала інші заходи. Поряд з іншими європейськими країнами (Німеччиною, Італією) іспанський уряд ухвалив рішення про повне субсидування державою пенсійних внесків у найбільш постраждалих галузях економіки, перш за все в секторі туризму, для компаній з кількістю зайнятих менше 50 осіб, а для більших - у розмірі 75% [10, р. 19].

Здійснення пенсійної реформи в Іспанії є складовою національного Плану відновлення, трансформації та стійкості іспанської економіки (Plan de Recuperation, Transformation y Resiliencia 2021-2026), фінансова підтримка якого здійснюється в рамках загальноєвропейського проекту NextGenerationEU [3].

Пенсійна реформа в Польщі розпочалася 1 січня 1999 р. та запровадила систему, засновану на т. зв трьох стовпах, тобто джерела фінансування майбутніх пенсій, а саме: перший стовп - установа соціального страхування; другий стовп - відкритий пенсійний фонд; третій стовп - пенсійні програми працівників, індивідуальні пенсійні рахунки, пенсійне забезпечення. Перший і другий стовпи передбачають обов'язкове відрахування коштів, а третій стовп - добровільне відрахування коштів [11].

До найважливіших змін, які відбулися у реформованій польській пенсійній системі, належать: поступове збільшення пенсійного віку для жінок та чоловіків до досягнення такого рівня, що становить 67 років; зменшення бази для нарахування пенсії з реформованої системи на суму попередніх пенсій за віком, отриманих до досягнення пенсійного віку; запровадження можливості часткового виходу на пенсію до досягнення пенсійного віку; поступова уніфікація страхового стажу для жінок та чоловіків - до 25 років - надання їм права на найнижчу пенсію; пристосування підвищеного пенсійного віку до правил визначення гіпотетичного періоду, що враховується під час обчислення розміру пенсії з інвалідності; забезпечення подальшого отримання пенсій з інвалідності та виплат до виходу на пенсію до досягнення ними пенсійного віку; продовження періоду отримання періодичної пенсії з наявного капіталу [12].

У Франції та Німеччині вітається більш пізній вихід пенсію. Але цей непопулярний захід вводиться поступово протягом десятиліть. Збільшення кількості робочих місць для людей похилого віку передбачено програмою "Ініціатива 50 плюс" (розроблено у Німеччині). Малі та середні підприємства з чисельністю працівників не більше 250 осіб, які здійснюють безперервну професійну підготовку кадрів та навчання працівників 45 років та старше, проводять цю роботу за державний рахунок.

У Франції держава стимулює розвиток професійних накопичувальних пенсійних програм та систем індивідуального страхування При цьому від податку звільняється частина соціальних внесків, що надходять у відповідні фонди [13].

Професійні пенсійні схеми відомі як AGIRC (для менеджерів) та ARRCO (для «неменеджерів»). Вони були створені соціальними партнерами, орієнтовані на працівників приватного сектора й можуть складати в середньому 40% від загальної пенсії [14, с. 90]. Професійні пенсійні схеми Франції є умовно-накопичувальними, оскільки передбачають накопичення балів. Щороку працівникам нараховують бали пропорційно до валової заробітної плати (в т.ч. і самозайняті особи, які повинні або відпрацювати за договорами 150 год. або сплатити мінімальну суму внесків). Загалом у 2018 р. професійні пенсійні схеми становили 24,5% від загальної суми пенсійних виплат, виплачених за обов'язковими схемами [15, с. 130-132]. Приналежність до загальних та професійних пенсійних систем є юридичним зобов'язанням працівника, на відміну від третьої схеми, яка значно менше поширена у Франції - це особисті пенсійні схеми, які можуть бути запроваджені як частина пакета соціального захисту компанії-працедавця [16].

У Німеччині ухвалено Закон про «гнучку» пенсію (Flexirentengesetz-FlexiG), що розширює можливості трудової діяльності пенсіонерів та дозволяє представникам старшого покоління не тільки поповнити особистий бюджет, а й збільшити розмір пенсії, що їм нараховується. Все більше людей похилого віку прагнути працювати якомога довше, чому сприяє покращення умов праці [17].

На основі пропозицій робочої групи експертів уряд Німеччини вніс до законів про пенсійне забезпечення (SGB VI) та сприяння зайнятості (SGB III) зміни, які дозволять суттєво покращити умови праці літніх людей як у передпенсійний період, так і після виходу на заслужений відпочинок. Нові законодавчі положення розширюють можливості оптимального поєднання часткової зайнятості із отриманням достроково оформленої пенсії. Заробіток та пенсія, яка може нараховуватись як у повному розмірі, так і частково, гнучко поєднується з конкретною ситуацією пенсіонера, що дозволяє реалізувати умови роботи, які прийнятні для роботодавця та забезпечують матеріальну вигоду працюючій особі [17].

Пенсіонер у рамках підробітку може заробляти (зі збереженням повної пенсії) до 6300 євро на рік. При перевищенні цієї суми з пенсії вираховуватимуться лише 40% заробітку. Нові правила діють і щодо пенсій, призначених у зв'язку із зниженням працездатності [18].

Особи, які оформили пенсію, зазвичай припиняють участь у пенсійному страхуванні, водночас новий закон вніс зміни: пенсіонери, що вийшли на пенсію до досягнення пенсійного віку, залишаються застрахованими. Працюючи та одночасно отримуючи пенсію, вони відраховують внески до пенсійної каси та отримують можливість підвищити розмір наступних пенсійних виплат. Застрахованими залишаються і ті пенсіонери, які оформили пенсію після досягнення пенсійного віку.

Добровільна участь у страхуванні стимулює людей похилого віку продовжувати посильну трудову діяльність, оскільки, продовжуючи працювати і платитимуть внески, вони набирають додаткові пенсійні бали - Entgeltpunkte і, таким чином, збільшують розмір пенсії.

Проведений аналіз дає підстави зазначити, що реформування системи пенсійного забезпечення в країнах Євросоюзу має багато спільних рис: збільшення пенсійного віку, заохочення подальшої діяльності людей пенсійного віку, формування системи недержавного страхування.

Висновки

На нашу думку, введення недержавного страхування є важливим пріоритетом реформування системи пенсійного забезпечення.

Водночас, також головним є сприяння діяльності людей похилого віку із гнучкою системою виплат пенсій та заробітних плат.

З'ясовано, що на сьогодні діяльність людей похилого віку в країнах Європи заохочується. Крім того, радикально змінюється уявлення про старість, спокій та роботу. Спокій як тривалий, самостійний та повноцінний період життя відчуває тиск із боку світу праці, тобто зростає політичне бажання утримати зрілу робочу силу і перенаправити її енергію у продуктивне русло для суспільства. Для України є важливим чинником відмова від класичної моделі життєвого шляху, що передбачає такі стадії життєвого циклу - дитинство, освіта, робота, пенсія. Це звужує у індивідів, держави та бізнесу можливості планування інноваційних стратегій розвитку. Незважаючи на те, що у суспільстві домінує страх і невіра в успіх використання специфічного капіталу літніх людей, які стримують розвиток економіки та ринку праці, в найближчому майбутньому, безсумнівно, бурхливо зростатимуть і розвиватимуться нові та унікальні форми діяльності у старшому віці - консалтинг, самозайнятість, наставництво, менторство, громадська некомерційна діяльність тощо.

При підвищенні пенсійного віку важлива розробка державних програм здоров'язбереження робочих місць.

Також потребує розроблення інструментів використання капіталу та потенціалу літніх людей у різних сферах життєдіяльності суспільства, а також вивчати та розвивати методики управління персоналом, надаючи їм більше гнучкості та орієнтації на старші вікові групи працівників.

Література

1. World Population Ageing 2020 Highlights. Living arrangements of older persons matter / UN. Washington, DC, 2020. 47 p. URL: https://www.un.org/development/desa/pd/news/world-population-ageing-2020-highlights.

2. Опыт реформирования стран Европейского союза. URL: http://vestnik.spbu.ru/ html17/s05/s05v3/07.pdf.

3. Las pensiones en Espana, en datos / Ministerio de inclusion, seguridad social y migraciones. 2022. URL: https://www.inclusion.gob.es/.

4. Cuдl es el futuro de las pensiones en Espana? VidaCaixa. 2021. URL: https://www.tuproyectodevida.es/futuro-pensiones/.

5. OECD Pensiones at a glance 2021 : how does Spain compare? OECD. 2021. URL: https://www.oecd.org/spain/PAG2021-ESP.pdf.

6. Rozanov A. Public pension fund management: best practice and international experience. Asian Economic Policy Review. 2015. № 10. P. 275-295.

7. Кулікова Є.О. Порівняльний аналіз системи пенсійного страхування України та зарубіжних країн. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Економіка»: науковий журнал. 2018. № 9(37). С. 142-146.

8. Pascual CortйsR. Los nuevos coeficientes reductores de las jubilaciones anticipadas empiezan a aplicarse el sвbado. Cinco Dias. Madrid, 2021. URL: https://cincodias.elpais.com/cincodias/2021/12/29/economia/1640777679 419377.html.

9. Alcelay S., Cuesta M. Escrivв plantea subir un 0,5% las cotizaciones para pagar las pensiones del «baby boom». ABC. Madrid, 2021. URL: https://www.abc.es/economia/abci-escriva-subira-05-por-ciento-cotizacionesempresarios-y-trabajadores-para-sostener-pensiones-202111022039_noticia. html#disqus_thread.

10. OECD Pensions Outlook 2020. OECD. Paris, 2020. 208 p. URL: https://doi.org/10.1787/67ede41b-en.

11. Gomulka, S. Trzy filary a wzrost gospodarczy, Komitet do spraw Bezpieczenstwa Emerytalnego, Warszawa. 2013. June, 5. URL: http://kobe.org.pl/wpcontent/uploads/2013/06/Reforma-1999-a-wzrost-gospodarczy.pdf.

12. Zmiany w przepisach emerytalnych od 1 stycznia 2013 p. wynikaj^ce z ustawy z dnia 11 maja 2012 p. o emeryturach i rentach z Funduszu Ubezpieczen Spolecznych oraz innych ustaw. (2013). Zaklad Ubezpieczen Spolecznych. URL: https://www.zus.pl/ozus/aktualnosci?p_p_id=templatelistpublisherportlet_WAR_templatelistpublisherportlet&p_p_lifecycle=0&p_p_state= exclusive&p.

13. Зеленко Н., Зеленко В. Пенсійна реформа у Франції як баланс між адекватністю та стабільністю. Галицький економічний вісник. 2021. № 5 (72). URL: http://galicianvisnyk.tntu.edu.ua.

14. Les Comptes de la Sйcuritй Sociale. Звіт із соціального забезпечення, частина І. вересень 2019. URL: https://www.securite-sociale.fr/files/live/sites/SSFR/files/medias/CCSS/2019/CCSS_RAPPORTSEPT2019-tome%201.pdf.

15. The 2021 Pension Adequacy Report: current and future income adequacy in old age in the EU. Country profiles. Part ІІ. 2021. 359 р. URL: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/4849864a-cd83-11eb-ac72-01aa75 ed71aS.

16. Pensions at a Glance 2017, OECD Publishing, Paris, 2017. URL: https://www.oecd.org/els/publicpensions/pag2017.htm/.

17. Вайнер М. Система с условными установленными взносами и балльная пенсионная система: они действительно такие разные? URL: https://isp.hse.ru/data/2019/10/24/1529381570/02%20Wiener_HSE_24-10-2019%20RUS_web.pdf.

18. Дегтярев Г.П., Дегтярев А.Г. Пенсионная система Германии: параметры, структура, основные характеристики. Социально-трудовые исследования. 2020. № 1 (38). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/pensionnaya-sistema-germanii-parametry-struktura-osnovnye-harakteri stiki.

References

1. World Population Ageing 2020 Highlights. Living arrangements of older persons matter / UN. Washington, DC, 2020, Retrieved from https://www.un.org/development/desa/pd/news/ world-population-ageing-2020-highlights [in English].

2. Opуt reformyrovanyia stran Evropeiskoho soiuza, Retrieved from http://vestnik.spbu.ru/html17/s05/s05v3/07.pdf [in Russian].

3. Las pensiones en Espana, en datos / Ministerio de inclusion, seguridad social y migraciones. (2022), Retrieved from https://www.inclusion.gob.es/ [in Spanish].

4. Cuвl es el futuro de las pensiones en Espana? VidaCaixa. 2021. Retrieved from https://www.tuproyectodevida.es/futuro-pensiones/ [in Spanish].

5. OECD Pensiones at a glance 2021: how does Spain compare? OECD. 2021. Retrieved from https://www.oecd.org/spain/PAG2021-ESP. pdf. [in English].

6. Rozanov, A. (2015), Public pension fund management: best practice and international experience. Asian Economic Policy Review. (10): 275-295 [in English].

7. Kulikova, Ye.O. (2018), Porivnialnyi analiz systemy pensiinoho strakhuvannia Ukrainy ta zarubizhnykh krain [Comparative analysis of the pension insurance system of Ukraine and foreign countries], Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia «Ekonomika»: naukovyi zhurnal - Scientific notes of the National University "Ostroh Academy”. "Economics” series: scientific journal, (9)(37): 142-146 [in Ukrainian].

8. Pascual CortйsR. Los nuevos coeficientes reductores de las jubilaciones anticipadas empiezan a aplicarse el sвbado. Cinco Dias. Madrid, 2021. Retrieved from https://cincodias.elpais.com/cincodias/2021/12/29/economia/1640777679_419377.html [in Spanish].

9. Alcelay S., Cuesta M. Escrivв plantea subir un 0,5% las cotizaciones para pagar las pensiones del «baby boom». ABC. Madrid, 2021. Retrieved from https://www.abc.es/economia/abci-escriva-subira-05-por-ciento-cotizacionesempresarios-y-trabajadores-para-sostener-pensiones-202111022039_noticia.html#disqus_thread. [in Spanish].

10. OECD Pensions Outlook 2020. OECD. Paris, 2020, Retrieved from https://doi.org/10.1787/67ede41b-en [in English].

11. Gomulka, S. (2013). Trzy filary a wzrost gospodarczy, Komitet do spraw Bezpieczenstwa Emerytalnego, Warszawa. June, 5. Retrieved from http://kobe.org.pl/wpcontent/uploads/2013/06/Reforma-1999-a-wzrost-gospodarczy.pdf [in Polish].

12. Zmiany w przepisach emerytalnych od 1 stycznia 2013 p. wynikajqce z ustawy z dnia 11 maja 2012 p. o emeryturach i rentach z Funduszu Ubezpieczen Spolecznych oraz innych ustaw. (2013). Zaklad Ubezpieczen Spolecznych. Retrieved from https://www.zus.pl/ozus/aktualnosci?p_p_id=templatelistpublisherportlet_WAR_templatelistpublisherportlet&p_p_lifecycle=0&p_p_ state=exclusive&p. [in Polish].

13. Zelenko, N. & Zelenko, V. (2021), Pensiina reforma u Frantsii yak balans mizh adekvatnistiu ta stabilnistiu [Pension reform in France as a balance between adequacy and stability], Halytskyi ekonomichnyi visnyk - Galician Economic Herald, (5) (72). Retrieved from http://galicianvisnyk.tntu.edu.ua [in Ukrainian].

14. Les Comptes de la Sйcuritй Sociale. Звіт із соціального забезпечення, частина І. вересень 2019, Retrieved from https://www.securite-sociale.fr/files/live/sites/SSFR/files/medias/CCSS/2019/CCSS_RAPPORTSEPT2019-tome%201.pdf [in Spanish].

15. The 2021 Pension Adequacy Report: current and future income adequacy in old age in the EU. Country profiles, Part ІІ. 2021, 359 p. Retrieved from https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/4849864a-cd83-11eb-ac72-01aa75 ed71aS [in English].

16. Pensions at a Glance 2017, OECD Publishing, Paris, 2017. Retrieved from https://www.oecd.org/els/publicpensions/pag2017.htm/ [in English].

17. Vainer, M. (2019), Systema s uslovnymy ustanovlennymy vznosamy y ballnaia pensyonnaia systema: ony deistvytelno takye raznye? [Conditional defined contribution and point pension system: are they really so different?], Retrieved from https://isp.hse.ru/data/2019/10/24/ 1529381570/02%20Wiener_HSE_24-10-2019%20RUS_web.pdf [in Russian].

18. 1Dehtiarev, H.P. & Dehtiarev, A.H. (2020), Pensyonnaia systema Hermanyy: parametry, struktura, osnovnye kharakterystyky [German pension system: parameters, structure, main characteristics], Sotsyalno-trudovye yssledovanyia - Social and labor research, (1) (38), Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/pensionnaya-sistema-germanii-parametry-struktura-osnovnye-harakteristiki [in Russian].

Размещено на Allbest.ru