Статистичний аналіз безробіття в Україні 2015-2021 роках та оцінка впливу на нього окремих соціально-економічних факторів
Аналіз стану безробіття в Україні у 2015-2021 рр., його статево-вікової структури. Розрахунок інтегральних показників структурних зрушень. Фактори, що впливають на безробіття в Україні, моделі залежності між чисельністю безробітних та рівнем безробіття.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.06.2023 |
| Размер файла | 330,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Статистичний аналіз безробіття в Україні 2015-2021 роках та оцінка впливу на нього окремих соціально-економічних факторів
Червона Світлана Петрівна
кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри статистики, інформаційних технологій та математичних методів в економіці,
Національна академія статистики, обліку та аудиту,
Київ, Україна
Вишньовська Ірина Русланівна
магістрантка І року навчання,
ОПП «Прикладна статистика та бізнес-аналітика»,
Національна академія статистики, обліку та аудиту,
Київ, Україна
Анотація
У статті проаналізовано стан безробіття в Україні у 2015 -2021 роках та його статево - вікову структуру. Визначено, що в абсолютному та відносному виразі безробіття зростало до 2017 року, у 2018-2019 роках відбулось зменшення, а з 2020 року знову спостерігається зростання безробіття. У статево-віковій структурі безробітного населення України у 2021 році порівняно з 2015 спостерігається певна вікова переорієнтація: якщо у 2015 р. найбільша частка безробітних була у віці 15 -34 роки, то у 2021 р. найбільша частка безробітних була у віці 35-49 років, також зросла частка безробітного населення віком 50 років і старше. За допомогою інтегральних показників структурних зрушень здійснено оцінку зміни статево-вікової структурі безробітного населення України у 2021 році порівняно з 2015. Розраховані інтегральні показники структурних зрушень свідчать про істотний рівень відмінностей у структурі безробітних за віковими групами, а також про те, що протягом 2015 -2021 рр. за віковими групами відбулися більш суттєві зміни у структурі безробітних жінок, ніж серед безробітних чоловіків. Визначено фактори, що впливають на безробіття в Україні та побудовано моделі залежності між чисельністю безробітних та рівнем безробіття, як результативного показника, та соціально -економічними факторами, що впливають на результативний показник, а також оцінено ступені їхнього впливу. За результатами проведеного кореляційно-регресійного аналізу визначено, що варіація чисельності безробітних в Україні на 80% формується під впливом валового регіонального продукту (ВРП), середньої заробітної плати та осіб, що не входять до складу робочої сили. Проте, абсолютний показник чисельності безробітних не слід вважати об'єктивним показником. Більш інформативним є відносний показник - рівень безробіття. Саме тому також було побудовано модель, яка на 79,4% пояснює залежність рівня безробіття від наступних факторів: кількість вакансій; рівень безробітного населення з вищою освітою; неформально зайняте населення; рівень урбанізації.
Ключові слова: безробіття; рівень безробіття; структура безробітних; соціально-економічні фактори, що впливають на безробіття.
Abstract
Svitlana Chervona
PhD in Economics, Associate Professor,
Associate Professor of the Department of Statistics, information technologies and mathematical methods in economics,
National Academy of Statistics, Accounting and Audit Kyiv, Ukraine
Iryna Vyshnivska
1st year master's student,
EPP "Applied statistics and business analytics"
National Academy of Statistics, Accounting and Audit Kyiv, Ukraine
STATISTICAL ANALYSIS OF UNEMPLOYMENT IN UKRAINE 2015-2021 AND ASSESSMENT OF THE IMPACT OF CERTAIN SOCIO-ECONOMIC FACTORS ON IT
The article analyzes the state of unemployment in Ukraine in 2015-2021 and its gender-age structure. It was determined that, in absolute and relative terms, unemployment increased until 2017, in 2018-2019 there was a decrease, and from 2020 unemployment growth is observed again. In the sex-age structure of the unemployed population of Ukraine in 2021 compared to 2015, a certain age reorientation is observed: if in 2015 the largest share of the unemployed was aged 15-34, then in 2021 the largest share of the unemployed was aged 35-49, the share of the unemployed population aged 50 and over also increased. With the help of integral indicators of structural shifts, an assessment of changes in the sex-age structure of the unemployed population of Ukraine in 2021 compared to 2015 was made. The calculated integral indicators of structural shifts indicate a significant level of differences in the structure of the unemployed by age groups, as well as the fact that during 2015 -2021 by age groups, there were more significant changes in the structure of unemployed women than among unemployed men. Factors affecting unemployment in Ukraine were identified and models of dependence between the number of unemployed and the level of unemployment, as an effective indicator, and socio-economic factors affecting the effective indicator were constructed, as well as the degree of their influence was estimated. Based on the results of the correlation-regression analysis, it was determined that 80% of the variation in the number of unemployed in Ukraine is formed under the influence of the gross regional product (GRP), the average wage and people who are not part of the workforce. However, the absolute indicator of the number of unemployed should not be considered an objective indicator. The relative indicator - the unemployment rate - is more informative. That is why a model was built that explains the dependence of the unemployment rate on the following factors by 79.4%: the number of vacancies; the level of the unemployed population with higher education; informally employed population; level of urbanization.
Key words: unemployment; unemployment rate; structure of the unemployed; socio-economic factors affecting unemployment.
Вступ
Показники безробіття використовують для оцінки та аналізу макроекономічної політики уряду, поточного стану соціально-економічної ситуації в країні, здійснення міжнародних порівнянь, а також розроблення державних програм щодо ринку праці та моніторингу їх ефективності.
Постановка проблеми. В сучасних умовах особливої уваги набувають проблеми ефективної зайнятості населення України, створення пропозиції робочої сили і запобігання масового безробіття, що в свою чергу впливає на рівень матеріального добробуту населення Україні.
Питання, пов'язані з безробіттям населення є загальнонаціональною проблемою, оскільки безробіття призводить до економічного дисбалансу, породжує соціальну напруженість в країні. Тому існує гостра потреба у постійному моніторингу безробіття з метою запровадження низки управлінських заходів, державних програм підтримки щодо попередження та подолання безробіття.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні та практичні аспекти безробіття населення України знайшли висвітлення в численних працях науковців, дослідженнях вчених-економістів, статистиків, соціологів, фахівців з державного управління: З.П. Бараник, Д.П. Богині, О.В. Бокова, В.С. Васильченка, М.І. Долішнього, Т.М. Кір'ян, С.П. Коваль, Г.І. Купалової, Е.М. Лібанової, В.В. Онікієнка, Л.Г. Рождєственської, В.А. Савченка, Г.Г. Трофімової, О.М. Уманського, В.М. Шамоти, Л.С. Шевченко та ін.
Аналіз еволюційних підходів до вирішення проблем безробіття відображений у працях визначних зарубіжних вчених: А. Сміта, Т. Мальтуса, Ф. Кене, Д. Рікардо, К. Маркса, Дж. Кейнса, М. Фрідмена, А. Пігу, А. Маршала, А. Оукена, Г. Стендінга та інших.
Незважаючи на детальні дослідження окремих аспектів безробіття [1, 2, 4, 5, 7, 8], ця проблема потребує постійного моніторингу для виявлення сучасних тенденцій та особливостей.
Метою дослідження є статистичний аналіз безробіття в Україні у 2015-2021 роках та вплив на нього окремих соціально-економічних факторів . Відповідно до мети визначено завдання дослідження:
- проведення аналізу динаміки безробіття в Україні;
- дослідження статево-вікової структури безробітних та оцінка структурних зрушень;
- визначення факторів, що впливають на безробіття в Україні;
- побудова моделей залежності між чисельністю безробітних, як результативного кількісного показника та факторами, що впливають на нього, а також рівнем безробіття, як результативного якісного показника та факторами.
Результати дослідження
Безробіття є показником порушення рівноваги між пропозицією робочої сили та попитом на ринку праці. Це соціально-економічна ситуація в країні за якої певна частина працездатного населення не може реалізувати свій трудовий і творчий потенціал через обмежену кількість вакантних робочих місць або через свою неконкурентоспроможність на ринку праці.
Зміни, які відбулися в Україні у 2014 році, як геополітичні, так і загальнонаціональні, призвели до зростання безробіття в Україні до 9,5 % у 2017 році. У 2018-2019 рр. цей показник дещо скоротився, що на думку психологів та соціологів пов'язано з адаптацією суспільства до існуючої економічної ситуації внаслідок військової агресії з боку росії.
У 2020 році епідемія коронавірусу спричинила введення карантинних обмежень, всеукраїнський локдаун, що призвело до закриття підприємств малого бізнесу, звільнення працівників тощо. З метою уникнення банкрутства підприємствам багатьох сфер діяльності довелося перепрофілювати бізнес та форми взаємовідносин з населенням на онлайн. Всі ці наслідки коронакризи посилили загальнонаціональну проблему безробіття. Найбільше постраждали особи, котрі перебували в пошуках роботи та неформально зайняте населення. Рівень безробіття зріс з 8,2% у 2019 р. до 9,9% у 2021 р. (рис.1). Більшість робочої сили перебували у стані прихованого безробіття: перебували в неоплачуваній відпустці, що призвело до падіння реальних доходів населення.
Рис.1. Чисельність безробітного населення та рівень безробіття в Україні у 2015 - 2021 рр.
Джерело: Побудовано за даними [6]
Рівень безробіття залежить від віку та статі. З метою виявлення змін в статево - віковій структурі безробітного населення України у 2021 році порівняно з 2015 (табл. 1), обчислено інтегральні показники структурних зрушень [3]:
- індекс структурних відмінностей Салаї:
- інтегральний коефіцієнт Гатєва:
- індекс Рябцева:
Таблиця 1Статево-вікова структура безробітного населення України у 2015 і 2020 роках
|
Вікові групи |
Структура, % |
||||||
|
2015 |
2021 |
||||||
|
Усе населення |
Жінки |
Чоловіки |
Усе населення |
Жінки |
Чоловіки |
||
|
15-34 |
54,5 |
52,8 |
55,7 |
34,8 |
31,1 |
38,4 |
|
|
35-49 |
31,4 |
34,9 |
28,9 |
43,7 |
45,6 |
41,9 |
|
|
50 років і старше |
14,1 |
12,3 |
15,4 |
21,5 |
23,3 |
19,7 |
|
|
Всього |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
Джерело: Розраховано за даними [6]
Дослідження статево-вікової структури безробітного населення України свідчить про певну вікову переорієнтацію: якщо у 2015 р. найбільша частка безробітних була у віці 15-34 роки (54,5%), то у 2021 р. найбільша частка безробітних була у віці 35-49 років (43,7%), також зросла частка безробітного населення віком 50 років і старше.
У табл. 2 представлено розраховані інтегральні показники структурних зрушень.
Таблиця 2Інтегральні показники структурних зрушень безробітного населення України за статтю та віковими групами
|
Показники |
Усе населення |
Жінки |
Чоловіки |
|
|
Індекс А. Салаї |
0,199 |
0,245 |
0,166 |
|
|
Коефіцієнт К. Гатєва |
0,277 |
0,302 |
0,250 |
|
|
Індекс В. М. Рябцева |
0,200 |
0,219 |
0,180 |
Джерело: Розраховано за даними [6]
Обчислені інтегральні показники структурних зрушень (табл. 2) свідчать, що протягом 2015-2021 рр. відбулися більш суттєвіші зміни у структурі безробітних жінок за віковими категоріями, ніж серед безробітних чоловіків.
Відповідно до шкали ступеня структурних відмінностей за індексом Рябцева [3], зміна в структурі усього безробітного населення (0,200), в тому числі серед жінок (0,219) та чоловіків (0,180) за віковою категорією свідчить про істотний рівень відмінностей. Це характеризує, в певній мірі, вікову переорієнтацію на ринку праці, зокрема зростання частки безробітних у віці 35-49 та 50 років і старше.
Безробіття залежить від економічної та соціальної ситуації в країні. Визначимо фактори, що впливають на безробіття в Україні та побудуємо моделі залежності між чисельністю безробітних як результативного кількісного показника, а також рівнем безробіття як результативного якісного показника та факторами, що впливають на зазначені результативні показники.
Виключивши висококорельовані показники та за допомогою програмного пакету статистичного аналізу STATISTICA модуля Multiple Regression побудовано дві множинні регресії лише з статистично значущими чинниками. Обидві регресії є придатними (табл. 3), оскільки рівень значимості p-значення значно менше за нормативне значення 0.05, коефіцієнт детермінації R2 також свідчить про адекватність моделей.
Таблиця 3. Рівняння залежності безробіття під впливом виділених факторів
|
Рівняння регресії |
R2 |
F-критерій |
p-значення |
|
|
Y = -65.73 + 0.083х-| + 0.009х2 - 0.075х3 |
0,798 |
27,78 |
0,000 |
|
|
Y = 5.74 -- 0.4Х-, + 0.44х2 -- 0.01х3 + 0.05х4 |
0,794 |
19,32 |
0,000 |
Перша модель описує залежність чисельності безробітного населення України у віці 15-70 років від таких показників: осіб, що не входять до складу робочої сили, (х1), середньої заробітної плати (х2) та валового регіонального продукту (х3).
Результати КРА представлені в табл. 4 і свідчать, що варіація чисельності безробітних в Україні на 80% формується під впливом валового регіонального продукту (ВРП), середньої заробітної плати та осіб, що не входять до складу робочої сили.
Таблиця 4Результат кореляційно-регресійного аналізу кількісного показника
|
b* |
Std. Err. of b* |
b |
Std. Err. of b |
t |
p-значення |
||
|
Вільний член |
-65,73 |
32,2625 |
-2,037 |
0,054405 |
|||
|
Осіб, що не входять до складу робочої сили, тис. ос. (х-і) |
0,899 |
0,139061 |
0,083 |
0,01287 |
6,465 |
0,000002 |
|
|
Середня заробітна плата, грн (Х2) |
0,646 |
0,232162 |
0,009 |
0,00329 |
2,784 |
0,011132 |
|
|
ВРП, млрд. грн (х3) |
-0,592 |
0,267027 |
-0,075 |
0,03366 |
-2,216 |
0,037839 |
Значення коефіцієнтів регресії свідчать, що зі зростанням чисельності осіб, які не входять до складу робочої сили, на 1 тисячу осіб, чисельність безробітних збільшується в середньому на 83 особи. Це зрозуміло, оскільки такі особи можуть бути потенційно безробітними.
При збільшенні заробітної плати на 1 грн, чисельність безробітних збільшується в середньому на 9 осіб. Це може пояснюватися тим, що наразі в Україні не відбувається індексація заробітної плати, тому вплив цього показника є негативним. Зазвичай, головним мотивом зміни місця роботи (в тому числі причиною тимчасового безробіття) або навіть зміни професії є незадоволеність рівнем заробітної плати.
При збільшенні ВРП на один млрд. грн, чисельність безробітних зменшується майже на 75 осіб. Це свідчить про те, що забезпечення економічного розвитку та інтенсифікація національного виробництва сприятимуть скороченню безробіття в Україні. Підтвердженням результатів аналізу є відома тенденція американського економіста Артура Оукена, який виявив кількісну залежність між зміною обсягу національного виробництва і зміною рівня безробіття.
Оскільки в регіонах У країни проживає різна чисельність населення, то абсолютний показник чисельності безробітних не слід вважати об'єктивним показником. З огляду на це було побудовано модель, яка на 79,4% пояснює залежність рівня безробіття від наступних факторів:
S кількість вакансій (х4) - показник, який характеризує економічний розвиток регіонів країни: відкриваються нові підприємства чи фабрики, відповідно створюються нові робочі місця;
S рівень безробітного населення з вищою освітою (х2) - показник включено до аналізу, оскільки найбільша частка безробітних це особи з вищою освітою і державі слід забезпечити соціальні програми підтримки випускникам ЗВО;
S неформально зайняте населення (х3) - особи, що працевлаштовані без соціального пакету, вони не убезпечені від звільнення без попередження і безробіття, відповідно;
S рівень урбанізації (х4) - показник, який характеризує тяжіння населення до великих міст в пошуках роботи, маятникову міграцію тощо.
Отримані результати КРА представлено у таблиця 5.
Таблиця 5 Результат кореляційно-регресійного аналізу рівня безробіття під впливом виділених факторів
|
b* |
Std. Err. of b* |
b |
Std. Err. of b |
t |
p-значення |
||
|
Вільний член |
5,74 |
1,59754 |
3,591 |
0,00183 |
|||
|
Кількість вакансій, тис. од. |
-0,485 |
0,14395 |
-0,40 |
0,11887 |
-3,367 |
0,00307 |
|
|
Рівень безробітного населення з вищою освітою, % |
0,510 |
0,12179 |
0,44 |
0,10558 |
4,184 |
0,00046 |
|
|
Неформально зайняте населення, тис. ос. |
-0,251 |
0,10422 |
-0,01 |
0,00441 |
-2,409 |
0,02576 |
|
|
Рівень урбанізації, % |
0,360 |
0,12326 |
0,05 |
0,01858 |
2,922 |
0,00842 |
Зі зростанням кількості вакансій на 1 тис. одиниць, рівень безробіття скорочується в середньому на 0.4%, і так є в дійсності, якщо збільшується пропозиція на ринку праці, то все більше людей змінюють статус з безробітних на зайнятих.
Зі зростанням рівня безробітних з вищою освітою на 1% загальний рівень безробіття збільшується на 0.44%. На нашу думку цей показник є показовим, тому його було включено до моделі. Це пояснюється тим, що найбільша частка безробітного населення (50% у 2021 році), це особи з повною, базовою та неповною вищою освіту (рис.2).
Рис.2. Частка безробітного населення в Україні за рівнем освіти у 2021 р.
Джерело: Побудовано за даними [6]
Зазвичай, люди з вищою освітою не готові працювати за низьку заробітну плату чи в незадовільних умовах праці. Найменша частка безробітних припадає на осіб, які мають базову, початкову загальну освіту, або не мають освіти взагалі. Скоріше за все це представники робітничих професій, які здатні адаптуватися на ринку праці до різних видів зайнятості та умов праці.
Зі зростанням неформально зайнятого населення на 1 тис. осіб, рівень безробіття скорочується на 0.01%. Однак, неформальна зайнятість це тенденція до розвитку тіньової економіки та відсутності соцпакету працівника. Неформальна зайнятість небезпечна тим, що особи, які працюють за усною домовленістю не мають будь -яких соціальних гарантій, зокрема за них не сплачувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; не мають щорічної відпустки; оплачуваного лікарняного, медичного страхування тощо.
Зі зростанням рівня урбанізації на 1% рівень безробіття зростає на 0.05%, і це є зрозумілим, оскільки знайти роботу в сільській місцевості важко, тому більшість людей їдуть в пошуках роботи до великих міст або взагалі в інші країни.
Висновки та перспективи подальших досліджень
У 2014 році в Україні внаслідок революції гідності відбулися, як геополітичні, так і загальнонаціональні зміни, що призвели до зростання безробіття до 9,5 % у 2017 році. У 2018-2019 рр. цей показник дещо скоротився, що на думку психологів та соціологів пов'язано з адаптацією суспільства до існуючої економічної ситуації внаслідок військової агресії з боку росії.
У 2020 році епідемія КОВІД-19 спричинила введення карантинних обмежень та всеукраїнський локдаун, що призвело до зростання рівня безробіття з 8,2% у 2019 р. до 9,9% у 2021 р.
Проаналізована статево-вікова структура безробітного населення України свідчить про певну вікову переорієнтацію. Так, у 2015 р. найбільша частка безробітних була у віці 15-34 роки (54,5%), у 2021 р. найбільша частка безробітних була у віці 35-49 років (43,7%), також зросла частка безробітного населення віком 50 років і старше. Розраховані індекси структурних зрушень свідчать про істотні відмінності у віковій структурі безробітного населення серед чоловіків та жінок у 2021 році порівняно з 2015 роком.
Побудовані моделі на основі класичної регресії дозволили виділити ключові фактори що характеризують безробіття в регіонах України: валовий регіональний продукт, неформально зайняте населення, рівень безробіття серед осіб з вищою освітою, рівень урбанізації тощо. Таким чином, рушійною силою подолання безробіття є економічний розвиток регіонів, їх інвестиційна привабливість, підтримка національного виробника, реалізація соціальних програм підтримки безробітного населення, налагодження взаємоспівпраці між ринком освітніх послуг та ринком праці тощо.
В подальших дослідженнях авторами буде продовжено здійснення моніторингу безробіття в Україні.
Список використаних джерел
безробіття показник статево-віковий
1. Бабич С. М., Левицька М. А. (2018). Аналіз стану та тенденцій безробіття і шляхів його подолання в Україні. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія “Економічна”, 94. 60-69. URL: https://periodicals.karazin.ua/economy/article/view/12222/n621 (дата звернення 28.10.2022)
2. Бараник З. П., Кикош Ю. В. (2015). Необхідність взаємодії ринку освітніх послуг та ринку праці в Україні. Економічний вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут", 12. 115-120. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evntukpi_2015_12_20 _(дата звернення 28.10.2022)
3. Бізнес-статистика: навч. посібник / [Матковський С. О., Гринькевич О.С., Вдовин М. Л., Вільчинська О.М., Марець О.Р., Сорочак О.З.]. К.: Алерта. 280 с.
4. Герасименко С. С. (2021). Структура ринку робочої сили як індикатор тіньової економіки. Статистика України, 2. 79-86. URL: http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/5919 (дата звернення 28.10.2022)
5. Карюк В. І., Білокур Г. М. (2018). Аналіз факторів впливу на рівень безробіття в Україні за
сучасних умов. Вчені записки Університету «КРОК», № 4 (52). 94-102 URL:
http://snku.krok.edu.ua/index.php/vcheni-zapiski-universitetu-krok/article/view/120 (дата звернення 28.10.2022)
6. Офіційний сайт Державної служби статистики України. Огатистична інформація. Публікації. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/_(дата звернення 29.10.2022)
7. Червона С. П. (2020). Безробіття в Україні: аналіз динаміки, статевовікової структури та причин незайнятості. Науковий вісник Національної академії статистики, обліку та аудиту, 3. 12-27. URL: http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/5406 (дата звернення 01.11.2022)
8. Червона С. П. (2020). Інфографіка причин незайнятості безробітних в країні. Нові джерела та методи поширення даних у статистиці: матеріали XVIII Міжнародної науково -практичної конференції з нагоди Дня працівників статистики. Київ: «Інформаційно-аналітичне агентство»,. 168-170. URL: http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/5347 (дата звернення 01.11.2022)
REFERENCES
1. Babich S., Levitska M. (2018). Analysis of the state and trends of unemployment and ways to overcome it in Ukraine. Bulletin of Kharkiv National University named after V. N. Karazin. Series "Economic", № 94, pp. 60-69, available at: https://periodicals.karazin.ua/economy/article/view/12222/11621 (access date 10/28/2022) (in Ukrainian)
2. Baranyk Z., Kykosh Yu. (2015). The need for interaction between the market of educational services and the labor market in Ukraine. Economic Bulletin of the National Technical University of Ukraine "Kyiv Polytechnic Institute", № 12, pp. 115-120, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evntukpi_2015_12_20 (date of application 10/28/2022) (in Ukrainian)
3. Business statistics: training. manual / [Matkovskyi S., Hrynkevich O., Vdovin M., Vilchynska O., Marets O., Sorochak O.]. K.: Alert. 280 p. (in Ukrainian)
4. Gerasimenko S. (2021). The structure of the labor market as an indicator of the shadow economy. Statistics of Ukraine, № 2, pp. 79-86, available at: http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/5919 (access date 10/28/2022) (in Ukrainian)
5. Karyuk V., Bilokur H. (2018). Analysis of factors affecting the level of unemployment in Ukraine under modern conditions. Scientific notes of the "KROK" University, № 4 (52), pp. 94-102, available at: http://snku.krok.edu.ua/index.php/vcheni-zapiski-universitetu-krok/article/view/120 (access date 10/28/2022) (in Ukrainian)
6. Official website of the State Statistics Service of Ukraine. Statistical information. Publications, available at: http://www.ukrstat.gov.ua/ (date of application 10/29/2022) (in Ukrainian)
7. Chervona S. (2020). Unemployment in Ukraine: analysis of dynamics, sex-age structure and causes of unemployment. Scientific Bulletin of the National Academy of Statistics, Accounting and Auditing, № 3, pp. 1227, available at: http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/5406 (access date 11/01/2022) (in Ukrainian)
8. Chervona S. (2020). Infographic of the causes of unemployment of the unemployed in the country. New sources and methods of data dissemination in statistics: materials of the XVIII International Scientific and Practical Conference on the occasion of the Day of Statistics Workers. Kyiv: "Information and Analytical Agency", pp. 168-170, available at: http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/5347 (access date 11/01/2022) (in Ukrainian)
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Сутність та форми зайнятості населення. Поняття безробіття, його види та причини. Аналіз сучасного стану безробіття в Україні, проблеми ринку праці на сучасному етапі. Шляхи подолання безробіття, проблеми державного регулювання зайнятості в Україні.
курсовая работа [49,0 K], добавлен 02.10.2014Соціально-економічна сутність довготривалого безробіття, закономірності його формування, потенційні причини та наслідки. Основні фактори тривалості безробіття в Україні та закономірності працевлаштування безробітних або їх виходу зі складу робочої сили.
автореферат [76,3 K], добавлен 11.04.2009Безробіття як стан неповної зайнятості працездатного населення суспільно корисною працею. Причини, види безробіття, визначення його рівня відношенням числа безробітних до загальної чисельності працездатного населення країни. Стан безробіття в Україні.
реферат [98,4 K], добавлен 04.04.2011Історія виникнення безробіття. Причини безробіття. Види безробіття. Закон Оукена. Державне регулювання зайнятості. Особливості зайнятості та безробіття в Україні. Які ж витрати суспільства викликає безробіття?
курсовая работа [57,4 K], добавлен 24.07.2006Рівень та якість життя населення. Пояснення щодо понять, пов'язаних з безробіттям, статистично-аналітичний огляд, його аналіз в Україні і у Дніпропетровській області. Причини економічної неактивності населення. Фактори, що впливають на рівень безробіття.
реферат [71,5 K], добавлен 11.05.2009Види та методи дослідження рівня безробіття. Система показників, що характеризують зайнятість та безробіття. Порівняльний аналіз динаміки рівня безробіття в Київській, Харківській та Закарпатській областях. Розподіл регіонів України за рівнем безробіття.
курсовая работа [220,4 K], добавлен 04.08.2016Визначення поняття безробіття, його економічна, юридична, соціальна сутність, форми та види, основні причини та економічні передумови. Аналіз сучасного стану та головні тенденції, а також пропозиції щодо зниження рівня безробіття в Полтавській області.
контрольная работа [35,4 K], добавлен 27.04.2015Типи, причини, чинники зростання і формули розрахунку рівня безробіття, його соціально-економічні наслідки. Моделі динаміки робочої сили і чинники, що визначають природний рівень безробіття. Аналіз ситуації на ринку праці США і динаміка рівня безробіття.
курсовая работа [104,2 K], добавлен 19.04.2009Безробіття як соціально-економічне явище, специфіка його проявів у ринковій економіці. Форми зовнішнього прояву безробіття: плинна (хронічна), прихована і застійна, їх позитивні та негативні наслідки. Аналіз динаміки тривалості безробіття за 5 років.
контрольная работа [32,3 K], добавлен 11.07.2010Проблеми зайнятості населення та формування розподілу і використання трудових ресурсів в Україні. Форми, причини і соціально-економічні наслідки безробіття. Аналіз інфраструктури ринку праці. Державна політика зайнятості й соціальний захист безробіття.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 27.02.2013
