Режим публічно-приватного партнерства як інструмент подолання деструктивної конкуренції в промисловості

Аналіз режиму міжнародно-публічно-приватного партнерства, роль ефективного антимонопольного регулювання в подоланні деструктивної конкуренції в промисловості. Його значення як інструменту державного регулювання у випадку створення умов конкуренції.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 04.06.2023
Размер файла 42,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут економіки промисловості НАН України

Режим публічно-приватного партнерства як інструмент подолання деструктивної конкуренції в промисловості

Ірина Петрова,

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу проблем регуляторної політики і розвитку підприємництва

м. Київ

Анотація

Обґрунтовано застосування режиму публічно-приватного партнерства в подоланні деструктивної конкуренції в промисловості. Режим міжнародно-публічно-приватного партнерства передбачає стимулювання залучення інвестицій, який поєднує систему стимулів і пільг, обов'язкових умов й обмежень для дотримання балансу інтересів міжнародних донорів, держави і бізнесу. Запровадження режиму міжнародно-публічно-приватного партнерства повинно обов'язково супроводжуватись ефективним антимонопольним регулюванням в подоланні деструктивної конкуренції в промисловості.

Режим МППП є ефективним інструментом управління промисловим розвитком. Проте успіх формування публічно-приватного партнерства у промисловості багато в чому залежить від якості створених інститутів та інструментів ППП, політичної та економічної ситуації в країні.

За результатами дослідження, режим міжнародно-публічно-приватне партнерство слід розглядати як інструмент державного регулювання економіки через конкурентний допуск приватного партнера спільно з міжнародними фінансовими установами у сферу відповідальності держави та співробітництво з ними на основі об'єднання ресурсів й компетенцій, розподілення ризиків, зобов'язань і вигід й дотримання економічних інтересів партнерів, що надає додаткових можливостей приватному партнеру для отримання гарантованого прибутку та підвищення конкурентоспроможності, а державі - для реалізації економічної політики, виконання своїх традиційних завдань, підвищення ефективності діяльності, задоволення суспільних потреб, товарів (послуг), що надаються. Запровадження режиму міжнародно-публічно-приватного партнерства як інструмента подолання деструктивної конкуренції в промисловості надасть можливість створити передумови для конструювання та збалансованого використання інструментів (стимулів, обмежень, правил тощо) для прискорення модернізації промисловості. Впровадження в українську практику нового поняття «стимулюючий регуляторний режим міжнародно-публічно-приватного партнерства» є необхідним кроком для розвитку промисловості. Особливість запропонованого визначення полягає в тому, що публічно-приватне партнерство виступає ефективним інструментом державного регулювання тільки у випадку створення умов конкуренції між суб'єктами господарювання.

Ключові слова: режим міжнародно-публічно-приватного партнерства, промисловість, деструктивна конкуренція,

Abstract

міжнародний приватний партнерство конкуренція

Iryna Petrova

PhD in Economics, Senior Researcher, Department of Problems of Regulatory Policy and Entrepreneurship Development,

Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine

The public-private partnership regime as a tool for overcoming destructive competition in industry

The application of the public-private partnership regime in overcoming destructive competition in industry is substantiated. The regime of international-public-private partnership provides for the stimulation of investment attraction, which combines a system of incentives and benefits, mandatory conditions and restrictions to maintain the balance of interests of international donors, the state and business. The introduction of the international-public-private partnership regime must necessarily be accompanied by effective antimonopoly regulation to overcome destructive competition in industry.

The IPPP regime is an effective tool for managing industrial development. However, the success of public-private partnership formation in industry largely depends on the quality of established PPP institutions and tools, as well as the political and economic situation in the country.

According to the results of the study, the regime of international-public-private partnership should be considered as a tool of state regulation of the economy through the competitive admission of a private partner together with international financial institutions into the sphere of state responsibility and cooperation with them on the basis of combining resources and competencies, sharing risks, obligations obligations and benefits and respect for the economic interests of partners, which provides additional opportunities for a private partner to obtain a guaranteed profit and increase competitiveness, and for the state to implement economic policy, fulfill its traditional tasks, increase the efficiency of operations, satisfy public needs, goods (services) that are provided The introduction of the regime of international-public-private partnership as a tool to overcome destructive competition in industry will provide an opportunity to create prerequisites for the construction and balanced use of tools (incentives, restrictions, rules, etc.) to accelerate the modernization of industry. The introduction into Ukrainian practice of the new concept of «stimulating regulatory regime of international-public-private partnership» is a necessary step for the development of industry. The peculiarity of the proposed definition is that the public - private partnership acts as an effective instrument of state regulation only in the case of creating conditions of competition between business entities.

Keywords: regime of international-public-private partnership, industry, destructive competition,

Основна частина

Постановка проблеми. Промисловість є рушійною силою економічного процвітання та забезпечує міцну основу для стійкого, збалансованого та інклюзивного розвитку. Промисловість, як і раніше, стикаються з недостатнім обсягом приватних інвестицій, що може стати серйозною перешкодою на шляху її розвитку.

На сучасному етапі однією з ефективної форм залучення та здійснення приватних інвестицій у розвиток промисловості є публічно-приватне партнерство (ППП). Відносини на засадах публічно-приватного партнерства відіграють помітну роль. Під впливом викликів правові зв'язки суб'єктів відносин між державою та бізнесом у сфері публічно-приватного партнерства ускладнюються та набувають масштабного характеру. Одним з ключових факторів успіху ефективного здійснення відносин у сфері ППП є сприятливе інституціональне середовище, що сприяє результативній підготовці та реалізації проєктів ППП. Однак, в Україні неможливо констатувати наявність інституціонального середовища публічно-приватного партнерства в промисловості.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Характер, форма і механізми публічно-приватного партнерства ще не знайшли чіткого визначення у наукових дослідженнях, тому є об'єктами активних дискусій [1-5]. Слід зазначити, що Україна ще знаходиться на початковому етапі розвитку та має пройти найскладніший процес економічної та правової адаптації багатьох форм публічно-приватного партнерства в промисловості.

Мета статті: обґрунтувати застосування режиму публічно-приватного партнерства в подоланні деструктивної конкуренції в промисловості.

Виклад основного матеріалу. Режим міжнародно-публічно-приватного партнерства (МППП) передбачає стимулювання залучення інвестицій, який поєднує систему стимулів і пільг, обов'язкових умов й обмежень для дотримання балансу інтересів міжнародних донорів, держави і бізнесу [6]. Відмінною особливістю є його стимулююча спрямованість, яка проявляється через гарантії, пільги та різні форми державної підтримки.

Режим МППП дозволить налагодити участь між міжнародними фінансовими установами, органами державної влади та бізнесу у сумісному фінансуванні проєктів у промисловості.

Складовими регуляторного режиму міжнародно-публічно-приватного партнерства (ЛЛРРР) визначено такі [6]:

ЛЛРРР = (О; Б; I; Л; Р),

де G - цілі, які декларується досягти введенням режиму; S - суб'єкти, на яких поширюється дія режиму; I - стимули, пільги та обмеження необхідні для досягнення декларованих цілей; R - ресурси, що задіяні у процесі реалізації режиму; Р - алгоритм дій для реалізації режиму.

Проблема державного втручання в економіку вирішується через проєкти публічно-приватного партнерства, а тому застосування режиму міжнародно-публічно-приватного партнерства особливо актуальна в промисловості. Держава виступає господарем ресурсів, що концентруються на пріоритетних напрямах промислового та технологічного прогресу, а бізнес бореться за ці ресурси та замовлення у держави. Бізнес, беручи участь у партнерстві з державою, розраховує на певний набір гарантій і преференцій за рахунок адміністративних, матеріальних, фінансових, природних ресурсів держави. Крім цього, для приватного сектору вигодою від участі у ППП є отримання гарантованого доходу на довгостроковий період, а також можливість розширення своєї діяльності. Вступаючи в партнерство з бізнесом, держава, як правило, отримує не лише можливість залучення додаткових джерел фінансування для реалізації проєкту, що у свою чергу, знижує навантаження на бюджет, але й більш гнучку і дієву систему управління економікою, тим самим збільшуючи конкурентоспроможність продукції та послуг на внутрішньому і зовнішніх ринках. При цьому, вирішується проблема сировинної залежності, та, водночас, сприяє випуску продукції з високою часткою доданої вартості, що залишає за державою право спрямовувати ресурси на розвиток пріоритетних сфер економіки. Однак, запровадження режиму міжнародно-публічно - приватного партнерства повинно обов'язково супроводжуватись ефективним антимонопольним регулюванням в подоланні деструктивної конкуренції в промисловості [7].

В економіці рівень конкуренції сьогодні явно недостатній. В останні роки спостерігається тенденція до підвищення ступеня монополізації та концентрації виробництва. На основі аналізу звітів Антимонопольного комітету України за 2014-2020 рр. [8-14] можна зробити висновок, що серед найбільш поширених порушень деструктивної конкуренції є зловживання монопольним становищем, антиконкурентні дії органів влади, антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання та недобросовісна конкуренція (табл. 1).

Динаміка наведених вище порушень є нестабільною за вказаними видами порушень. Зловживання монопольним становищем, антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання та недобросовісна конкуренція становлять реальну загрозу розвитку промисловості в країні.

Одним із найпоширеніших видів порушень деструктивної конкуренції є зловживання монопольним становищем. Найбільша кількість випадків порушень виявлено за дію чи бездіяльність, що призвели / можуть призвести до обмеження конкуренції або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів. Частка цих порушень від загальної кількості зловживань антимонопольним законодавством у 2014 р. склала 66%, у 2015 р. - 64%, у 2016 р. - 66%, у 2017 р. - 70%, у 2018 р. - 73%, у 2019 р. - 46%, у 2020 р. - 39%.

Таблиця 1. Динаміка припинених порушень за видами деструктивної конкуренції протягом 2014-2020 рр.

Роки

Зловживання монопольним становищем, од.

Недобросовісна конкуренція, од.

Н»

Д 'Рг Я

Он-а.я яК * н и Ј? й ьг| с

И К ^ 1

О Ч ^ а

й 2 ю ^

;.ї° ї

< Й Ј

Антиконкурент ні дії органів

влади, од.

Інші

порушення, од.

Всього

2014

2221

650

445

1628

397

5341

2015

2169

432

524

917

481

4523

2016

1322

276

283

782

409

3072

2017

795

256

317

610

457

2435

2018

216

168

263

454

243

1344

2019

268

168

799

457

379

2071

2020

227

147

877

162

211

1624

Всього

7218

2097

3508

4460

2577

Джерело: побудовано за даними Антимонопольного Комітету України [8-14]

Найбільш поширеними ринками зловживань монопольним становищем є паливно-енергетичний комплекс та житлово-комунальне господарство, охорона здоров'я, лікарські засоби та медичні засоби (табл. 2).

Таблиця 2. Структура припинених порушень «Зловживання монопольним становищем» за галузями, %

Галузі

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

Будівництво та будівельні матеріали

0,05

0,37

0,15

0,63

0,5

0,4

20,7

ПЕК і ЖКГ

49,69

56,99

63,3

60,51

72,2

50

31,3

АПК

5,5

10,51

2,6

4,28

2,8

0,4

0

Транспорт

1,36

7,88

13,8

9,81

5,5

7,5

5,3

Охорона здоров'я, лікарські засоби та медичні засоби

9,77

9,22

7,9

9,43

7,9

22,4

24,2

Послуги землевпорядкування та послуги з нерухомим майном

5,55

1,75

2,4

2,52

3,2

0,7

8,4

Вивезення та переробка відходів

5,86

2,58

2,5

2,77

0

6,7

5,3

Зв'язок та телекомунікації

0,27

0,55

0,2

1,01

0,5

0,7

3,1

Фінансова та страхова діяльність

0

0

0

0

0,9

0

0

Промисловість

0

0

0

0

0,9

0,7

0

Ритуальні послуги

1,95

0,51

0,6

0,5

1,4

0

0

Адміністративні та загальні послуги

0,86

0,1

0

0

0

4,5

0

Підключення об'єктів містобудування до інженерних мереж електро-, газо-, тепло-, водопостачання та водовідведення

7,23

3,41

1,7

3,27

0

0

0

Обслуговування та ремонт автомобілів

1,09

0,41

0,15

0

0

0

0

Інші ринки

10,82

5,72

4,7

5,27

4,2

6

1,7

Джерело: побудовано за даними Антимонопольного Комітету України [8-14]

Таблиця 3. Структура припинених порушень «Антиконкурентні дії органів влади» за галузями, %

Галузі

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

Будівництво та будівельні матеріали

0,8

0

0,4

0,98

1,8

3,3

6,8

ПЕК і ЖКГ

13,5

15,7

15,25

8,04

37,9

15,5

14,2

АПК

1

0,87

0,25

5,25

8,6

2

0

Транспорт

7,3

8,18

7,8

13,28

3,1

3,5

4,9

Охорона здоров'я, лікарські засоби та медичні засоби

1,6

1,64

3,6

6,39

0,2

1,5

6,8

Послуги землевпорядкування та послуги з нерухомим майном

4,2

11,67

14,45

4,92

15,6

26,3

23,5

Вивезення та переробка відходів

13,1

8,94

7,5

10

0

21,2

22,8

Зв'язок та телекомунікації

0,2

0,22

0,25

0,33

0,4

1,5

1,2

Фінансова та страхова діяльність

0

0

0

0

0,2

0

0

Промисловість

0

0

0

0

0,2

0

0

Ритуальні послуги

2,2

2,94

4,3

2,46

1,6

0

3,7

Адміністративні та загальні послуги

41,9

40,02

26,1

33,93

0

9

0

Підключення об'єктів містобудування до інженерних мереж електро-, газо-, тепло-, водопостачання та водовідведення

0,2

0,55

0,4

0

0

0

0

Обслуговування та ремонт автомобілів

0,1

0

0

0

0

0

0

Інші ринки

13,9

9,27

19,7

14,42

30,4

16,2

16,1

Джерело: побудовано за даними Антимонопольного Комітету України [8-14]

Щорічно в Україні виявляється значна кількість антиконкурентних дій органів влади. Найбільш поширеними ринками порушень антиконкурентних дій органів влади є паливно-енергетичний комплекс та житлово-комунальне господарство, послуги землевпорядкування та послуги з нерухомими майном і вивезення та переробка відходів (табл. 3).

Аналіз наведених даних за видом деструктивної конкуренції як узгоджені дії суб'єктів господарювання ілюструють негативну динаміку протягом 20142020 рр. Із загальної кількості припинених порушень у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання найбільшу кількість припинено у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосувалися спотворення результатів торгів, аукціонів, тендерів. Частка цих порушень від загальної кількості антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання у 2014 р. становила 80%, у 2015 р. - 75%, у 2016 р. - 80%, у 2017 р. - 9%, у 2018 р. - 95%, у 2019 р. - 97%, у 2020 р. - 96%.

Також були припинені й інші типи антиконкурентних узгоджений дій суб'єктів господарювання, які стосуються, зокрема, встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів, вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності). Частка цих порушень від загальної кількості антиконкурентних узгоджених дій у 2014 р. становила 20%, у 2015 р. - 26%, у 2016 р. - 20%, у 2017 р. - 9%, у 2018 р. - 5%, у 2019 р. - 3%, у 2020 р. - 4%.

Такий вид деструктивної конкуренції найбільш поширені на ринках будівництва, паливно-енергетичного комплексу, агропромислового комплексу та транспорту (табл. 4).

Таблиця 4. Структура припинених порушень «Антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання» за галузями, %

Галузі

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

Будівництвотабудівельніматеріали

18,58

6,11

10,6

12,94

26,2

25

23,8

ПЕК і ЖКГ

10,78

12,98

20,1

11,68

7,2

6,1

16

АПК

16,51

27,86

16,25

10,09

21,6

17

16

Транспорт

10,09

14,7

14,1

5,99

8,4

6,5

9,4

Охорона здоров'я, лікарські засоби та медичні засоби

4,59

9,16

8,5

6,62

2,3

3,4

3

Послуги землевпорядкування та послуги з нерухомим майном

0

0,38

1,4

0,63

0,4

0,9

0

Вивезення та переробка відходів

0,23

0

0,35

0,95

0

0,6

0

Зв'язоктателекомунікації

0,23

0,57

0,4

0,63

0,4

1,6

1,7

Фінансова та страхова діяльність

0

0

0

0

0,8

0,4

0,1

Промисловість

0

0

0

0

5,7

13,4

1,3

Ритуальні послуги

0

0

0

0

0

0

0,2

Адміністративні та загальні послуги

0

0

0

0

0

0,3

0

Обслуговування та ремонт автомобілів

1,38

0

1,1

0,63

0

0

0

Іншіринки

37,61

28,24

27,2

49,84

27

24,8

28,5

Джерело: побудовано за данимиАнтимонопольного КомітетуУкраїни [8-14]

На четвертому місці за припиненими порушеннями деструктивної конкуренції йде недобросовісна конкуренція. Найбільш поширеними порушеннями у сфері недобросовісної конкуренції є порушення, передбачені ст. 15 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» [15], у вигляді поширення інформації, що вводить в оману. Відповідно до статистики, інформація, що вводить споживача в оману, становить 70% порушень у сфері недобросовісної конкуренції. Іншими типами виявлених порушень недобросовісної конкуренції є ст. 4. Неправомірне використання позначень, ст. 15. Досягнення неправомірних переваг у конкуренції, ст. 1. Недобросовісна конкуренція, ст. 8. Дискредитація суб'єкта господарювання [15].

Таблиця 5. Недобросовісна конкуренція за. галузями, %*

Галузі

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

Будівництвотабудівельніматеріали

2,77

2,55

3,6

3,13

0,6

1,2

0,7

ПЕК і ЖКГ

0,46

0,92

1,4

0,39

2,4

0,6

0,7

АПК

53,54

39,12

28,25

29,3

43,4

35,1

50,3

Транспорт

5,54

3,01

2,9

7,03

3

8,9

4,1

Охороназдоров'я, лікарськізасоби та медичнізасоби

15,85

18,75

9,8

15,23

5,3

28,6

12,2

Послугиземлевпорядкування та послуги з нерухомиммайном

1,08

1,62

0,35

1,56

0

0

0

Вивезеннятапереробкавідходів

0,62

0

0,7

0,39

0

0

0

Зв'язоктателекомунікації

0,15

1,16

2,2

3,13

1,8

3,6

8,2

Фінансоватастраховадіяльність

0

0

0

0

0,6

1,2

2,7

Промисловість

0

0

0

0

3

4,2

6,1

Ритуальніпослуги

0,15

1,16

0,4

0

3

0

1,4

Іншіринки

19,53

31,25

50

38,67

36,9

16,6

13,6

Адміністративнітазагальніпослугии

0

0

0

0

0

0

0

Підключенняоб'єктівмістобудування до інженерних мереж електро-, газо-, тепло-,

водопостачаннятаводовідведення

0

0

0

0

0

0

0

Обслуговуваннятаремонтавтомобілів

0,31

0,46

0,4

1,17

0

0

0

Джерело: побудовано за даними Антимонопольного Комітету України [8-14]

Типи недобросовісної конкуренції найбільш поширені на ринках агропромислового комплексу і зв'язку та телекомунікацій (табл. 5).

Проведений аналіз регулювання деструктивної конкуренції свідчить, що антимонопольне законодавство України потребує подальшого розвитку. Тому не можна говорити про ефективну роботу ринкових механізмів. У таких умовах держава має реалізовувати промислову політику, спрямовуючи ресурси, насамперед, в розвитку саме ринкових механізмів та конкурентного ринку.

Таким чином, необхідна хороша конкурентна та промислова політика з державною участю та конкурентним бізнесом. Отже, оптимальною схемою взаємодії влади та бізнесу, а також міжнародних фінансових організацій при реалізації промислової політики може стати саме режим міжнародно-публічно - приватного партнерства. Найбільш активну роль у фінансуванні ППП мають банки розвитку. Підтримкою проєктів публічно-приватного партнерства займаються Європейські банк реконструкції та розвитку і європейська група Світового банку. Також існують фонди, що орієнтовані на сприяння розвитку публічно-приватного партнерства, а саме: Консультативна інституція з підтримки публічно-приватного інфраструктури (Public-PrivateInfrastructureAdvisoryFacility - PPIAF), Програма підготовки інфраструктурних проектів ЄБРР (IPPF), Глобальна Інфраструктурна Програма (GIF) [16; 17]. Крім того, існує технічна допомога, що здійснюється за рахунок Структурних фондів ЄС за такими напрямами: інструменти фінансового інжинірингу; секторально сфокусовані гранти, які просувають проекти пан-європейських інтересів; гранти, що підтримують політику ЄС або індивідуальних членів ЄС.

Режим МППП є ефективним інструментом управління промисловим розвитком. Проте успіх формування публічно-приватного партнерства у промисловості багато в чому залежить від якості створених інститутів та інструментів ППП, політичної та економічної ситуації в країні.

Висновки. За результатами дослідження, режим міжнародно-публічно - приватне партнерство слід розглядати як інструмент державного регулювання економіки через конкурентний допуск приватного партнера спільно з міжнародними фінансовими установами у сферу відповідальності держави та співробітництво з ними на основі об'єднання ресурсів й компетенцій, розподілення ризиків, зобов'язань і вигід й дотримання економічних інтересів партнерів, що надає додаткових можливостей приватному партнеру для отримання гарантованого прибутку та підвищення конкурентоспроможності, а державі - для реалізації економічної політики, виконання своїх традиційних завдань, підвищення ефективності діяльності, задоволення суспільних потреб, товарів (послуг), що надаються. Запровадження режиму міжнародно-публічно - приватного партнерства як інструмента подолання деструктивної конкуренції в промисловості надасть можливість створити передумови для конструювання та збалансованого використання інструментів (стимулів, обмежень, правил тощо) для прискорення модернізації промисловості. Впровадження в українську практику нового поняття «стимулюючий регуляторний режим міжнародно-публічно-приватного партнерства» є необхідним кроком для розвитку промисловості. Особливість запропонованого визначення полягає в тому, що публічно-приватне партнерство виступає ефективним інструментом державного регулювання тільки у випадку створення умов конкуренції між суб'єктами господарювання.

Література

1. Запатрина И.В. Публично-частное партнерство для Целей Устойчивого развития [монография]. К.: Лыбидь, 2017. 312 с.

2. Лебеда Т., Запатріна І. Публічно-приватне партнерство як фактор економічного зростання та проблеми його розвитку в Україні. Економіст. 2011. №3. С. 52-58.

3. Тараш Л. І., Петрова І.П. Державно-приватне партнерство - управлінська технологія модернізації економіки. Економічний вісник Донбасу. 2015. №3. С. 128-134.

4. Державно-приватне партнерство в контексті управління державними інвестиціями в Україні: Оцінка. Міжнародний банк реконструкції та розвитку. Світовий банк. 2015. 77 с. URL:http://documents.worldbank.org/curated/en/4951314679950

5. Головінов О.М. Концептуальні засади формування публічно-приватного партнерства. Економічний вісник Донбасу. 2012. №3 (29). С. 56-62.

6. Петрова І.П., Шилепницький П.І. Можливості публічно-приватного партнерства для інноваційного розвитку промисловості. Інфраструктура ринку. 2020. Випуск 47. С. 55-61.

7. Сердюк О.С., Петрова І.П. Інституціональне забезпечення деструктивної конкуренції в Україні: стан, проблеми та напрями вдосконалення. Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання: зб. наук. праць / НАН України, Ін-т економіки пром-сті; редкол.: О.О. Хандій (голов. ред.), В.І. Ляшенко (відп. ред.), В.Є. Куриляк та ін. Київ, 2021. С. 202-225. DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2021.202-225

8. Звіт Антимонопольногокомітету України за 2014 рік від 12.03.2015 р. URL: https://amcu.gov.ua/pronas/zvitnist/ri chni - zviti/ zvit-2014.

9. Звіт Антимонопольного комітету України за 2015 рік від 14.03.2016. URL: https://amcu.gov.ua/pronas/zvitni st/ri chni - zviti/zvit-2015.

10. Звіт Антимонопольного комітету України за 2016 рік від 14.03.2017. URL: https://amcu.gov.ua/pronas/zvitni st/ri chni - zviti/zvit-2016.

11. Звіт Антимонопольного комітету України за 2017 рік від 28.02.2018. URL: https://amcu.gov.ua/pronas/zvitni st/ri chni - zviti/zvit-2017.

12. Звіт Антимонопольного комітету України за 2018 рік від 12.03.2019. URL: https://amcu.gov.ua/pronas/zvitni st/ri chni - zviti/zvit-2018.

13. Звіт Антимонопольного комітету України за 2019 рік від 12.03.2020. URL: https://amcu.gov.ua/pronas/zvitni st/ri chni - zviti/zvit-2019.

14. Звіт Антимонопольного комітету України за 2020 рік від 19.03.2021. URL: https://amcu.gov.ua/pro-nas/zvitnist/richni - zviti/zvit-2020.

15. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 07.06.1996 р. №237/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0% B2% D1% 80#Text

16. UsingEU FundsinPPPs. ExplainingthehowandStartingtheDiscussiononthFuture. EPEC. May. 2011. URL: http://www.eib.org/epec/resources/epec-using-EUfunds-in-ppps-public.pdf

17. ВасиленкоМ. Д. ^ц^льнашженерш як зброя хакінгу з підвищеним ризиком / М.Д. Василенко, В.М. Слатвінська // Європейський вибір України, розвиток наукита національна безпека в реаліях масштабної військової агресії та глобальних викликів ХХІ століття» (до 25-річчя Національного університету «Одеська юридична академія» та 175-річчя Одеської школи права): у 2 т.: матеріали Міжнар.наук.-практ. конф. (м. Одеса, 17 червня 2022 р.) / за загальною редакцією С.В. Ківалова. - Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2022. - Т. 1. - С. 729-731. URL: http://dspace.onua.edu.ua/handle/11300/19773

References

1. Zapatrina I.V. (2017). Publichno-chastnoepartnerstvodlyaTseleyUstoychivogorazvitiya [Public-privatepartnershipsfortheSustainableDevelopmentGoals]. K.: Lybid'. [inRussian].

2. Lebeda T., Zapatrina I. (2011). Publichno-pryvatnepartnerstvoyakfaktorekonomichnohozrostanniataproblemyyohorozvytku v Ukraini [Public-privatepartnershipas a factorofeconomicgrowthandproblemsofitsdevelopmentinUkraine]. Economist. No. 3. pp. 52-58. [inUkrainian].

3. Tarash L.I., Petrova I.P. (2015). Derzhavno-pryvatnepartnerstvo - upravlinskatekhnolohiiamodernizatsiiekonomiky [Public-privatepartnership - managementtechnologyofmodernizationoftheeconomy]. EconomicHeraldoftheDonbas, no. 3. pp. 128-134. [inUkrainian].

4. Mizhnarodnyibankrekonstruktsiitarozvytku. Svitovyibank (2015). Derzhavno-pryvatnepartnerstvo v kontekstiupravlinniaderzhavnymyinvestytsiiamy v Ukraini: Otsinka [Public-privatepartnershipinthecontextofpublicinvestmentmanagementinUkraine: Assessment.]. 77 p. Availableat: http://documents.worldbank.org/curated/en/4951314679950 [inUkrainian].

5. Holovinov O.M. (2012). Kontseptualnizasadyformuvanniapublichno-pryvatnohopartnerstva [Conceptualbasesofformationofpublic-privatepartnership]. EconomicHeraldoftheDonbas, no. 3 (29), pp. 56-62. [inUkrainian].

6. Petrova I.P., Shilepnytskyi P.I. (2020). Mozhlyvostipublichno-pryvatnohopartnerstvadlyainnovatsiynohorozvytkupromyslovosti [Possibilitiesofpublic-privatepartnershipforinnovativedevelopmentofindustry]. Marketinfrastructure, Issue 47. pp. 55-61 [inUkrainian].

7. Serdiuk O.S., Petrova I.P. (2021). Instytutsional'nezabezpechennyadestruktyvnoyikonkurentsiyi v Ukrayini: stan, problemytanapryamyvdoskonalennya. [InstitutionalsupportofdestructivecompetitioninUkraine: state, problemsanddirectionsforimprovement]. Economicmanagement: theoryandpractice. Chumachenko'sreadings: coll. ofscienceworks / NationalAcademyofSciencesofUkraine, InstituteofIndustrialEconomics; editor: O.O. Khandiy (chiefeditor), V.I. Lyashenko (responsibleeditor), V.E. Kurylyaketal. Kyiv, pp. 202-225. DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2021.202-225 [inUkrainian].

8. ZvitAntymonopolnohokomitetuUkrainyza 2014 rikvid 12.03.2015 r. [ReportoftheAntimonopolyCommitteeofUkrainefor 2014 datedMarch 12, 2015]. Retrievedfromhttps://amcu.gov.ua/pronas/zvitnist/richni-zviti/zvit-2014 [inUkrainian].

9. ZvitAntymonopolnohokomitetuUkrainyza 2015 rikvid 14.03.2016 r. [ReportoftheAntimonopolyCommitteeofUkrainefor 2015 datedMarch 14, 2016]. Retrievedfromhttps://amcu.gov.ua/pronas/zvitnist/richni-zviti/zvit-2015 [inUkrainian].

10. ZvitAntymonopolnohokomitetuUkrainyza 2016 rikvid 14.03.2017 r. [Reportofthe Antimonopoly Committee of Ukraine for 2016 dated March 14, 2017]. Retrieved from https://amcu.gov.ua/pronas/zvitnist/richni-zviti/zvit-2016 [inUkrainian].

11. ZvitAntymonopolnohokomitetuUkrainyza 2017 rikvid 28.02.2018 r. [ReportoftheAntimonopolyCommitteeofUkrainefor 2017 datedFebruary 28, 2018]. Retrievedfromhttps://amcu.gov.ua/pronas/zvitnist/richni-zviti/zvit-2017 [inUkrainian].

12. ZvitAntymonopolnohokomitetuUkrainyza 2018 rikvid 12.03.2019 r. [Reportofthe Antimonopoly Committee of Ukraine for 2018 dated March 12, 2019]. Retrieved from https://amcu.gov.ua/pronas/zvitnist/richni-zviti/zvit-2018 [inUkrainian].

13. ZvitAntymonopolnohokomitetuUkrainyza 2019 rikvid 12.03.2020 r. [Reportofthe Antimonopoly Committee of Ukraine for 2019 dated March 12, 2020]. Retrieved from https://amcu.gov.ua/pronas/zvitnist/richni-zviti/zvit-2019 [inUkrainian].

14. ZvitAntymonopolnohokomitetuUkrainyza 2020 rikvid 19.03.2021 r. [Reportofthe Antimonopoly Committee of Ukraine for 2020 dated March 19, 2021]. Retrieved from https://amcu.gov.ua/pronas/zvitnist/richni-zviti/zvit-2020 [inUkrainian].

15. Prozakhystvidnedobrosovisnoikonkurentsii: ZakonUkrainyvid 07.06.1996 r. №237/96-VR [Onprotectionagainstunfaircompetition: LawofUkrainedatedJune 7, 1996 No. 237/96-VR]. Retrievedfromhttps://zakon.rada.gov. Ua/laws/show/236/96-%D0% B2% D1% 80#Text [inUkrainian].

16. European PPP ExpertiseCentre (2011). Using EU FundsinPPPs. ExplainingthehowandStartingtheDiscussiononthFuture. Retrievedfrom: http://www.eib.org/epec/resources/epec-using-EUfunds-in-ppps-public.pdf

17. Vasilenko M.D. Social'nainzhenerijajakzbrojahakingu z pidvishhenimrizikom / M.D. Vasilenko, V.M. Slatvins'ka // Cvropejs'kijvibirUkraini, rozvitoknaukitanacional'nabezpeka v realijahmasshtabnoivijs'kovoiagresiitaglobal'nihviklikiv HHI stolittja» (do 25-richchja Nacional'nogouniversitetu «Odes'kajuridichnaakademija» ta 175-richchja Odes'koishkoliprava): u 2 t.: materiali Mizhnar.nauk.-prakt. konf. (m. Odesa, 17 chervnja 2022 r.) / zazagal'nojuredakcieju S.V. Kivalova. - Odesa: Vidavnichijdim «Gel'vetika», 2022. - T. 1. - S. 729-731. URL: http://dspace.onua.edu.ua/handle/11300/19773 [inUkrainian].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Дослідження досвіду європейських країн щодо механізмів забезпечення державно-приватного партнерства на регіональному і місцевому рівнях. Особливості міжнародного досвіду використання проектів приватного партнерства, його активність у різних країнах.

    статья [394,7 K], добавлен 05.10.2017

  • Дослідження поняття, видів та ознак ринкової конкуренції у суспільному виробництві. Характеристика основних рис досконалої та недосконалої конкуренції. Визначення умов виникнення конкуренції. Вивчення змісту та умов розвитку конкурентного середовища.

    курсовая работа [417,4 K], добавлен 26.09.2013

  • Теорія досконалої і недосконалої конкуренції. Класичне трактування досконалої конкуренції. Теорія недосконалої конкуренції. Олігополістична конкуренція. Теорія монополістичної конкуренції. Антимонопольна політика в сучасному законодавстві України.

    курсовая работа [66,3 K], добавлен 02.12.2007

  • Поняття та економічна сутність конкуренції як важливого інструменту ринкової економіки. Форми конкуренції та їх характеристика. "Економічне диво" Сінгапуру, стратегія економічного розвитку Лі Куана. Законодавство про захист конкуренції в Україні.

    курсовая работа [31,3 K], добавлен 14.06.2014

  • Монополії та їх місце в економіці України. Огляд законодавства про захист економічної конкуренції в Україні. Антимонопольного комітет України як основний державний орган контролю за додержанням економічної конкуренції.

    курсовая работа [35,2 K], добавлен 30.03.2007

  • Теоретичні засади добросовісної конкуренції. Аналіз механізму захисту інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції в Україні. Економічні та соціальні аспекти захисту від недобросовісної конкуренції та етичні норми поведінки.

    дипломная работа [149,4 K], добавлен 22.08.2008

  • Загальна характеристика основних способів та методів державного регулювання залізничного транспорту як природної монополі. Розвиток конкуренції як найбільш важливий інструмент для стримування залізничних монополій. Сутність поняття "природна монополія".

    статья [22,3 K], добавлен 06.09.2017

  • Суть та ознаки монополістичної конкуренції. Основні теоретичні концепції. Рівновага фірми у короткостроковому періоді. Необхідність та принципи нецінової конкуренції. Діяльність фірм на ринку монополістичної конкуренції в Україні. Крива попиту фірми.

    курсовая работа [324,1 K], добавлен 03.12.2014

  • Державна допомога: субсидії з метою регулювання чи потурання монополістам. Політика ЄС у сфері конкуренції з національними системами. Європейська політика у сфері конкуренції та дискусії щодо запровадження аналогічної політики у глобальних масштабах.

    реферат [36,1 K], добавлен 23.10.2011

  • Основні ознаки та умови ринку монополістичної конкуренції. Сутність та передумови розвитку нецінової конкуренції. Виштовхування з ринку слабших суперників або проникнення на вже засвоєний ринок. Диференціація продукту, а також його вдосконалення.

    курсовая работа [207,1 K], добавлен 19.02.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.