Теоретичні основи дослідження наслідків демотиваційної податкової поведінки держави як інституціонального макроекономічного суб’єкта
Політико-економічні питання визначення моделей господарської, у тому числі, податкової поведінки держави як макроінституціонального економічного суб’єкта. Сутність правомірної моделі поведінки держави, що виключає корупційність і "рентошукання".
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.04.2023 |
| Размер файла | 761,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Східноукраїнський національний університет
Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Вищий навчальний заклад «Національна академія управління»
Теоретичні основи дослідження наслідків демотиваційної податкової поведінки держави як інституціонального макроекономічного суб'єкта
Овєчкіна Олена Андріївна,
доктор економічних наук, доцент, професор кафедри економіки і підприємництва
Храпкіна Валентина Валентинівна,
доктор економічних наук, професор, професор кафедри маркетингу та управління бізнесом,
Браславець Олексій Юрійович,
кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів, обліку та фундаментальних економічних дисциплін,
м. Сєвєродонецьк
м. Київ
Анотація
У статті розглянуто політико-економічні питання визначення моделей господарської, у тому числі, податкової поведінки держави як макроінституціонального економічного суб'єкта. Показано, що різні характеристики управлінсько-господарської діяльності державного апарату мають розглядатися з позицій правомірності/неправомірності; соціальної відповідальності/безпідповдальності. Розкрита сутність правомірної моделі поведінки держави як дій, що не суперечать реальним мотивам і цілям інших інституціональних (підприємства) та персоніфікованих (індивіди, домогосподарства) суб'єктів стосовно розподілу й перерозподілу доходів. Визначено, що правомірна поведінка виключає корупційність, «рентошукання» у приватно-групових інтересах, що у сукупності породжує опортуністичний характер державних управлінських рішень. Підкреслено, що опортуністична поведінка держави у податковій сфері негативно впливає на податкові рішення підприємств, домогосподарств, індивідів. Зроблено висновок про те, що головним аспектом досліджень феномена опортуністично-корупційної поведінки держави має стати поглиблене вивчення як механізмів та інструментів пошуку й розподілу ренти владними структурами, так і певної зворотної реакції інших інституціональних і персоніфікованих субєктів на опортунізм держави. Визначено, що у податковій сфері транзитивної економіки негативним синергетичним наслідком є системний опортунізм як результат взаємодії «прямого» опортунізму держави та «зворотного» опортунізму підприємств, що дестабілізує соціально-економічну систему суспільства й прияє посиленню процесів загальної соціальной аномії. Підкреслена необхідність розв'язання комплексу теоретичних і практичних питань щодо усунення суперечностей реальних мотивів і цілей держави, підприємств, індивідів, суспільства в цілому стосовно формування й використання грошових фондів в системі розподілу й перерозподілу доходів, та розробки дієвих критеріїв оцінки ефективності моделей бюджетної і податкової поведінки держави та ідентифікації її дій як правомірної та соціально-відповідальної.
Ключові слова: держава як інституціональний макроекономічний суб'єкт, правомірна/неправомірна економічна поведінка, рентоорієнтованість, корупційність, опортунізм, податкова сфера, мотиваційна й демотиваційна податкова політика держави, «зворотній» податковий опортунізм підприємств, соціальна аномія.
Abstract
Oviechkina Olena Andriivna Doctor of Economic Sciences, Associate Professor, Professor Department of Economics and Entrepreneurship, East Ukrainian Volodymyr Dahl National University, Severodonetsk,
Khrapkina Valentyna Valentinovna Doctor of Economics, Professor, Professor Department of Marketing and Business Management, National University of «Kyiv-Mohyla Academy», Kyiv
Braslavets Oleksii Yuriiovych Candidate of Economic Sciences, Associate professor Department of finance, accounting & fundamental economic disciplines, Higher Educational Establishment «National Academy of Management», Kyiv,
Theoretical basics of studying the consequences of the demotivation of tax behavior of the state as an institutional macroeconomic subject
The article deals with the political and economic issues of defining models of economic, including tax, behavior of the state as a macro-institutional economic entity. It is shown that various characteristics of the administrative and economic activity of the state apparatus should be considered from the standpoint of legality/illegality; social responsibility/non-liability. The essence of the legitimate model of state behavior as actions that do not contradict the real motives and goals of other institutional (enterprises) and personified (individuals, households) subjects regarding the distribution and redistribution of incomes is revealed. It was determined that lawful behavior excludes corruption, «rent-seeking» in private-group interests, which in aggregate gives rise to the opportunistic character of state management decisions. It is emphasized that the opportunistic behavior of the state in the tax sphere has a negative effect on the tax decisions of enterprises, households, and individuals. It is concluded that the main aspect of research into the phenomenon of opportunistic and corrupt behavior of the state should be an in-depth study of the mechanisms and tools of rent seeking and distribution by power structures, as well as a certain reverse reaction of other institutional and personified subjects to the opportunism of the state. It was determined that in the tax sphere of the transitive economy, systemic opportunism is a negative synergistic consequence as a result of the interaction of «direct» opportunism of the state and «reverse» opportunism of enterprises, which destabilizes the socio-economic system of society and leads to the strengthening of the processes of general social anomie.
The need to solve a complex of theoretical and practical issues regarding the elimination of contradictions between the real motives and goals of the state, enterprises, individuals, and society as a whole regarding the formation and use of monetary funds in the system of distribution and redistribution of income, and the development of effective criteria for evaluating the effectiveness of models of budgetary and tax behavior is emphasized of the state and identification of its actions as legitimate and socially responsible.
Keywords: the state as an institutional macroeconomic subject, legal/illegal economic behavior, rent orientation, corruption, opportunism, tax sphere, motivational and demotivational tax policy of the state, «reverse» tax opportunism of enterprises, social anomie.
Основна частина
Постановка проблеми. Багатьма дослідниками зміни життєдіяльності українського соціуму понині вивчаються з позицій різних шкіл і напрямів економічної, соціологічної, правової, інституціональної, психологічної тощо думки. Наразі в дусі ідей популярного триалектичного (діалектико - синергетичного) міждисциплінарного підходу політекономами виконується дослідження моделей господарської, трудової, управлінської, податкової поведінки суб'єктів, які мають за мету реалізувати перед усім власні економічні інтереси. У той же час соціологи та економісти - прихильники теорії біхевіористичної економіки прагнуть дослідити характерні риси й можливі зміни поведінки певних інституціональних (держава, підпримства) та персоніфікованих (домогосподарства, індивіди) суб'єктів, трактуючи поняття «поведінка» у широкому соціальному контексті (як спосіб реалізації людських потреб, інтересів, культури, міжособистісних зв'язків і взаємодій). Звідси «поле» соціологічно-біхевіористичних досліджень такого складного феномена як «поведінка» стає майже необмеженим, що, з одного боку, розширює проблематику досліджень, з іншого, відволікає від визначення вищезгадами інституціонально-персоніфікованими суб'єктами першопричин вибру тієї чи іншої моделі поведінки.
Крім того, на фоні загальної аномії суспільства, підсиленої воєнними діями в Україні, ефективність економічної політики держави у різних галузях суспільної господарської діяльності знижується, що посилює схильність підприємств, домогосподарств, індивідів до вибору девіантних моделей поведінки, особливо у сфері податкових відносин, й провокує нові інституціонально-економічні деформації.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наукових джерел за означеною проблематикою показав, що поведінка підприємств - інституціональних мікроекономічних суб'єктів отримала достатньо повне дослідження в аспекті: по-перше, вирішення стратегічних і тактичних питань (підвищення ефективності, забезпечення конкурентоспроможності, посилення економічної, фінансової, екологічної, наразі, інформаційної безпеки тощо) виробничо-господарської діяльності підприємств у працях П. Гринько, С. Шкарлет, І. Садчикової та інших вчених [1; 2]; по-друге, встановлення взаємовигідних відносин галузевих підприємств зі стейкхолдерами, можливо на засадах співробітництва, коопетиції [3]; по-третє, вибору підприємствами дій, спрямованих на створення одноосібно вигідних відносин, що підпадає під характеристику делінквентної поведінки, особливо при моделюванні бюджетно-податкових відносин з державою як вищим інституціональним суб'єктом. Цей аспект досліджень господарської поведінки галузевих підприємств отримав висвітлення у статтях О. Мороз, Н. Карачина, В. Семцова, Н. Мандзюк та інших вчених [4].
Оскільки девіаційні настрої підприємств у сфері оподаткування з легкістю перерастають у такі моделі податкової поведінки, як делінквентна, опортуністична, й навіть злочинна (кримінальна) [5], то проблема з'ясування причин деформації податкових відносин між державою і підприємствами та вибору всіма інституціональними суб'єктами опортуністичних моделей податкової поведінки значно посилюється. Означена дослідницька ситуація актуалізується також тим, що взаємне виконання / невиконання податкових обов'язків економічними суб'єктами (від макроінституціонального до мікроінституцііонального і навіть наноперсонального рівня), торкається життєвих інтересів третьої сторони - соціуму в цілому щодо фінансування й задоволення багатьох соціальних потреб, що безпосередньо впливає на соціально - психологічний клімат у країні.
Мета статті Враховуючи сказане, метою даної роботи є характеристика особливостей й визначення наслідків державного механізму демотивації підприємств у податковій сфері господарської діяльності суспільства в умовах аномійного стану суспільства.
Виклад основного матеріалу. Вивчення значної кількості наукових джерел з питань ефективності господарської поведінки суб'єктів вітчизняної транзитивної економіки показало, що поглибленого сутнісно-категоріального визначення мотивів, причин, цілей тієї чи іншої моделі поведінки як інституціональними (держава, підприємства), так і персоніфікованиими (індивіди) економічними суб'єктами, не відбувається.
Вчені практично не досліджують специфіку поведінки колективних суб'єктів, організованих як підприємства, натомість, при характеристиці їх діяльності користуються моделями поведінки, що ідентифіковані як особистісні [6]. Не з'ясовуються також причини вибору певних моделей поведінки державою як вищим інституціональним суб'єктом господарської діяльності суспільства, від управлінських рішень якої залежать дії інших економічних суб'єктів у всіх сферах і напрямах діяльності. Хоча на фоні загальної аномії суспільства (розпаду системи суспільних цінностей, відсутності нової ієрархії чітких правил і норм поведінки [7, с. 21]) низько ефективна і демотиваційна державна економічна політика, яка провокує підприємства, домогосподарства, індивідів вибирати девіантні моделі поведінки, має стати предметом досліджень широкого кола наук.
Лише незначна чисельність дослідників, серед яких вчені Є. Суіменко, Т. Єфременко, ставить питання поетапного (ітераційного, чи покрокового) поглибленого визначення економічної поведінки як складного соціально - економічного феномена з двоїстою внутрішньою структурою (соціальною та економічною), тісно пов'язаного з відносинами власності, соціально-економічними й інституціонально-правовими статусами економічних суб'єктів [8], ролі яких виявляються при проведенні певної економічної політики.
Погоджуючись з цими вченими, ми маємо додати наступне: по-перше, у структурі економічних суб'єктів, особливе місце у процесі господарських відносин (виробничих, розподільних/перерозподільних, обмінних, управлінько - регуляторних тощо) належить саме інституціональним акторам (державі, підприємствам); по-друге, моделі соціально-економічної поведінки цих суб'єктів під впливом різноспрямованих чинників урізноманітнюються; по - третє, саме від механізмів і результатів поведінки інституціональних акторів значною мірою залежать рішення, що приймаються персоналізованими економічними суб'єктами, котрі наразі достатньо активно поводяться як самостійні індивіди (наносуб'єкти), чи як учасники домогосподарств.
Поєднання у руслі міждисциплінарних досліджень комплементарних видів аналізу, таких як інституціональний й політико-економічний, надало можливість отримати синергетичні результати вивчення взаємодії інституціональних і персоніфікованих економічних суб'єктів у процесі побудови національної системи господарських відносин. Поглиблене дослідження суб'єктивної сторони цього процесу продемонстрували представники інституціональної економічної теорії, за якою пропонується вивчати ланцюжки міжсуб'єктних зв'язків за допомогою інституціональних «діад»: а) «власності-влади»; б) «влади-управління»; в) «власності-управління» [9].
Розглядаючи механізми реалізації інститутів «власності-влади», вчений Я. Телешун та інш. абсолютно вірно акцентує увагу на необхідності досліджень взаємовідносин у трикутнику «влада - фінансово-промислові групи суспільство» [6, с. 79]. Дослідник визначає, що специфіка цих відносин полягає в тому, що вони можуть бути представлені у двох «форматах» інституціональної системи: «формальної», притаманної розвиненим країнам, та «неформальної», яка домінує у нерозвинених країнах і країнах з транзитивною економікою [10].
Україна як держава з транзитивною економікою має усвідомлювати наявність негативних рис «неформальної» інституціональної системи, коли господарські відносини регулюються з позицій узгодження політико - економічних інтересів лише певних інституціонально-економічних суб'єктів (держави і фінансово-промислових груп) через механізми персональних контактів (патронажу, політичного клієнтизму, непотизму тощо) [11], що провокує корупційну й рентоорієнтовану поведінку означених суб'єктів у всіх сферах діяльності.
Вивчення науково-публіцистичних праць з питань корупційної й рентоорієнтованої поведінки інституціональних суб'єктів нерозвинених країн дозволило визначити наступне [12]: а) корупція й рентоорієнтована поведінка є пов'язаними, але не синонімічними поняттями. Пошук ренти є «нормальною» ринковою поведінкою, якщо її розподіл і перерозподіл спрямований на прогресивний розвиток суспільства на інноваційних засадах, натомість, рентоорієнтова поведінка є неінноваційною, якщо націлена на реалізацію колективно-кланових інтересів, при чому неінноваційну рентоорієнтовану поведінку може демонструвати будь-який інституціональний суб'єкт [13]; б) головний аспект досліджень феноменів корупції й рентоорієнтованості у поведінці держави і підприємств має починатися таким чином з аналізу наслідків регулятивно-перерозподільних механізмів, ініційованих державою.
Як відомо, державна розподільна діяльність - це дії щодо впливу на процес організації доступу до загальнонародних ресурсів недержавних, корпоративних підприємств (реєстрація, видача дозволів, патентів, ліцензій, тощо) [14]; регулятивна діяльність - дії щодо впливу на процес функціонування підприємств різних форм власності (зміна режимів й ставок оподаткування, надання дотацій, можливо субсидій). Застосовуючи систему регулювання цін, державних інвестицій, замовлень (закупівель), податків, держава здійснює масштабний перерозподіл коштів, найвпливовіше діючи на економічну поведінку підприємств та ефективність їх господарської діяльності [15].
На сьогодні результати дослідження економіко-юридичної літератури показали, що найбільш вдалим виявилося юридичне визначення бажаної для суспільства моделі економічної поведінки держави. Так, вчена-правознавець Г. Свириденко запропонувала вивчати так звану «правомірну» модель поведінки держави як «вираз високого ступеня правосвідомості, правової культури і професійної майстерності фахівців державного апарату» [16, с. 77-78, 86]. З такою фактично пропозицією погодився Ю. Шемшученко, зауваживши, що важливою рисою правомірної поведінки має стати юридично-соціальна відповідальність [17, ^ 7-9] перед соціумом, коли його інтереси стають домінуючими для держави. Зважаючи на сказане, ми вважаємо, що антиподом правомірної поведінки держави є її опортуністична поведінка як свідоме/несвідоме ухилення від виконання інституціональних, господарських угод, порушення контрактів тощо, обіцянок, ігнорування гарантій тощо.
Наскільки негативним і навіть «травматичним» для «пересічних» підприємств, які не входять у кланові структури, стає опортуністична поведінка держави в податковій сфері, уособлена у діях податкових органів, спромоглася оцінити Асоціація платників податків України, яка у період з 1 по 17 квітня 2019 р. проводила внутрішнє соціологічне опитування. Спосіб проведення опитування проводився онлайн через анонімне анкетування, кількість респондентів - 1553 осіб - керівників бізнесів. Респондентам було запропоновано оцінити якість податкового регулювання за такими його складовими як податкове навантаження, податкове законодавство, адміністрування податків, фіскальний тиск з боку органів Державної фіскальної служби (ДФС) та податкове обслуговування.
Оцінювання пропонувалося здійснити за шкалою від 1 до 5 балів, де оцінка «1» присвоювалася за складний, заплутаний і витратний елемент оподаткування, що створює значні перешкоди для ефективного ведення та розвитку бізнесу, а відтак, і виступає демотиватором своєчасної та повної сплати податків, а «5» - у випадку, якщо показник відповідає європейським принципам та є практично непомітним (нескладним) для ведення бізнесу (табл. 1).
Таблиця 1. Оцінювання якості податкового регулювання України
|
Показник |
Оцінка |
|
|
Податкове навантаження |
2,77 |
|
|
Податкове законодавство |
2,41 |
|
|
Адміністрування податків |
1,42 |
|
|
Фіскальний тиск з боку органів ДПС |
1,83 |
|
|
Податкове обслуговування |
1,54 |
Джерело: складено за [18]
Як видно з табл. 1, результати за усіма показниками не «дотягують» навіть до трійки. Проте, якщо податкове навантаження респонденти оцінюють у 2,77 бали, а податкове законодавство, що відповідає за економічні регулятори оподаткування у 2,41 бала (і це є відносно середнім показником), то адміністративно-управлінські процедури справляння податків перешкоджають бізнесу значно більше. Підприємці стверджують, що фіскальний тиск, система адміністрування податків та податкове обслуговування є складним, заплутаним і витратним елементом оподаткування.
Для більш детального виявлення проблеми оподаткування підприємцям, які брали участь в опитуванні, було запропоновано проранжувати ті проблеми, з якими вони стикаються, за ступенем впливу, присвоюючи найбільш значним і проблемним чинникам більш високий порядковий номер. Опрацювання вихідних даних, крім рангу, дає можливість виявити ступінь впливу держави на податкову поведінку підприємств (за стовідсоткове його значення приймається вплив того чинника, який усі учасники опитування поставили на перше місце) (табл. 2).
Таблиця 2. Основні проблеми ефективного податкового регулювання в Україні за ступенем важливості
|
Рейтинг |
Проблема |
Бальна оцінка, у% до максимальної |
|
|
1 |
Високий рівень оподаткування трудових доходів |
83,2 |
|
|
2 |
Обтяжливе податкове адміністрування |
79,5 |
|
|
3 |
Корупція в органах ДФС |
69,3 |
|
|
4 |
Складне та заплутане податкове законодавство |
57,2 |
|
|
5 |
Надто високий загальний рівень оподаткування |
32,1 |
|
|
6 |
Нестабільність податкового законодавства |
27,7 |
|
|
7 |
Низька податкова культура в суспільстві |
15,3 |
|
|
8 |
Інше |
10,9 |
Джерело: складено за [18]
Як випливає з табл. 2, найсильнішими демотиваторами сплати податків підприємствами, що сприяли формуванню їх опортуністичної моделі податкової поведінки, є бюрократична система адміністрування податків. Після надмірно високого рівня оподаткування трудових доходів, практично всіма учасниками дослідження, найбільш демотивуючими визначено фактори справляння податків. Так, обтяжливе податкове адміністрування виявилося на другому місці у рейтингу важливості проблем оподаткування.
Зовнішню оцінку демотивації відповідальної податкової поведінки українських підприємств здійснилио експерти Міжнародної фінансової корпорації (МФК). Вивчаючи перешкоди на шляху побудови ефективного бізнесу, у своєму дослідженні фахівці МФК зауважують, що на адміністрування податків український бізнес щорічно витрачає більше 4 млрд. гривень. Так, у період з 2017 по 2019 рр., приватний бізнес, окрім сплати, безпосередньо, податків та зборів, передбачених законодавством, витратив ще як мінімум 8,8 млрд. гривень на заходи, пов'язані з їх адмініструванням, що становить приблизно 1% ВВП України за 2019 р. [19]. Таким чином робиться висновок про те, що дисбаланси податкової системи України провокуються нерівномірними податковими навантаженнями, що, провокує збільшення тіньового сектору економіки, ухилення від оподаткування та зменшення податкових надходжень.
З аналізу проблем ефективного податкового регулювання в Україні, проведеного внутрішніми і зовнішніми дослідниками-фахівцями випливає, що:
а) опортуністична поведінка підприємств у податковій сфері стає закономірною реакцією на опортуністичну податкову політику державного апарату;
б) опортуністичні зв'язки між основними інституціональними суб'єктами (державним апаратом і підприємствами) складаються за принципом субординації, охоплюючи всі сфери й галузі господарської діяльності, закладаючи утворення матриці опортуністичних відносин.
З позицій державного апарату опортунізм по відношенню до підприємств проявляється у неефективному мотиваційному механізмі податкової політики, що свідчить про: по-перше, незадовільну якість виконання державою:
а) важливих інституціонально-правових функцій, пов'язаних з реалізацією права розпорядження й користування об'єктами власності; б) важливих управлінських функцій щодо організації фінансового забезпечення реалізації економічних інтересів українського народу як головному суб'єкту правовідносин публічної власності, планування і контролю за фінансовою діяльністю підприємств; по-друге, провокування державою «зворотного» податкового опортунізму підрприємств.
Аналіз показників динаміки податкового боргу дає можливість оцінити ефективність певного мотиваційного механізму оподаткування за допомогою таких показників: а) коефіцієнту виконання планових податкових надходжень, що розраховується як відношення фактичних надходжень до планових; б) коефіцієнту «якості» сплати податків (сплати податків у грошовій формі з визначених їх джерел як відношення фактичних податкових надходжень за вирахуванням надходжень у негрошовій формі та надходжень від штрафів і фінансових санкцій до запланованих надходжень); в) коефіцієнту своєчасності сплати податків, який характеризує своєчасність надходження коштів до бюджету. Наочно результати розрахунків перелічених показників, що складають оцінку змін ефективності податкового мотиваційного механізму держави протягом 2015-2019 рр, подано на рис. 1.
З аналізу показників ефективності податкового мотиваційного механізму держави, наведених на рис. 1, випливає те, що коефіцієнт виконання планових податкових надходжень протягом 2015-2019 рр знизився з 0,95 пунктів у 2015 р. до 0,87 до 2019 р., що може бути свідченням застосування схем ухиляння від сплати податків або виведення бізнесу у тіньовий сектор. На користь цього висновку свідчить також зниження коефіцієнту «якості» сплати податків з 0,95 пунктів до 0,87 відповідно, що ілюструє збільшення рівня надходжень за рахунок штрафів та інших фінансових санкцій, які застосовуються до порушників податкового законодавства. Зниження спостерігалося і за показником своєчасності сплати податків: з 0,92 пунктів у 2015 р. до 0,76 у 2018 р., але у 2019 р. поступово зростає через те, що збільшується частка надходжень, отриманих за результатами перевірок за рахунок донарахувань податків та зборів.
Описана загальна ситуація взаємовідносин інституціональних суб'єктів у податковій сфері показує загострення протиріч між платниками податків та контролюючими органами, що сприяють розростанню тіньового сектора економіки через намагання платників податків ухилитися від їх своєчасної сплати в обґрунтованому розмірі. В представленому аналізованому періоді вочевидь відбулося зниження ефективності державного мотиваційного механізму оподаткуваня, а відтак, продемонстровано зниження рівня вмотивованості мікроекономічних суб'єктів до відповідальної податкової поведінки, що, напроти, викликає зворотну опортуністичну реакцію підприємств у відповідь на опортунізм держави.
Динаміка показників ефективності мотиваційного механізму податкової політики держави за період 2015-2019 рр.
Джерело: побудовано за [20]
економічний податковий корупційність
Висновки. Узагальнюючи викладений матеріал, необхідно визначити наступне: 1) опортуністичні (неринкові «егоїстичні» позиції економічних агентів щодо задоволення власних інтересів, зазвичай, всупереч інтересам інших суб'єктів) мають розглядатися не лише на рівні підприємств, але й держави та індивідів; 2) на основі зробленого дослідження встановлено, що практично всі види економічної та політичної діяльності держави орієнтовані на отримання ренти неправомірно - за рахунок використання у власних інтересах політичних інститутів, ігноруючи соціальні і правові норми, тобто маючи опортуністичну підставу. З цього випливає, що рентоорієнтова поведінка держави є не лише корупційною, вона виявляє також опортуністичний характер. Сукупність означених рис розкриває господарську поведінку держави як неправомірну; 3) визначення моделі господарської поведінки держави через юридичний термін «правомірність» стає, на нашу думку, доцільним для визначення: а) можливих суперечностей реальних мотивів і цілей держави та інших інституціональних суб'єктів стосовно формування й використання державних та регіональних грошових фондів, розподілу й перерозподілу доходів; б) критеріїв ефективності/неефективності моделей бюджетної і податкової поведінки держави; в) підстав визначення ефективності економічної політики держави, перед усім у податковій сфері, та ідентифікації її як соціально-відповідальної; 4) головний аспект досліджень феноменів опортуністично-корупційної поведінки держави має спрямовуватися на поглиблене вивчення: а) характеру її зв'язків як монополіста політичної влади з іншими інституціональними суб'єктами; б) механізмів та інструментів пошуку й розподілу ренти владними структурами; в) зворотної портуністичної реакції інших інституціональних і персоніфікованих суб'єктів у відповідь на опортунізм держави.
Література
1. Гринько П.О. Діагностика ефективності експортно-імпортної діяльності підприємства. Дис…. доктора філософії. Спеціальність: 051 - економіка. Соціальні та поведінкові науки. Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця. Харків, 2020. 261 с.
2. Шкарлет С.М, Садчикова І.В. Трансформація системи фінансово-економічної безпеки підприємства в умовах цифрової економіки / Шкарлет С.М, І.В. Садчикова І.В. // проблеми і перспективи економіки та управління. - 2019. - №3 (19). - С. 264-276.
3. Лазоренко Т.В., Солосич О.С. Коопетиція як сучасний підхід до стратегічного управління підприємством/Т.В. Лазоренко, О.С. Солосіч / / Проблеми системного підходу в економіці. - 20І8. - Вип. 6. - С. 96-100. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: // nbuv.gov.ua/UJRN/PSPE_print_2018_6_17. (Дата звернення: 07.07.2022).
4. Мороз О.В., Карачина Н.П., Семцов В.М., Мандзюк Н.Ф. Інституційні основи опортуністичних моделей поведінки в аграрній сфері України. Агросвіт. 2015. №9. С. 8-13.
5. Гриценко С.А. Девіантна поведінка суб'єктів господарювання у трансформаційній економіці. Автореферат дис…к.е.н. Спеціальність: 08.00.01 - Економічна теорія та історія економічної думки. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. - Київ, 2008. - 16 с.
6. Овєчкіна О.А. Теоретико-методичні засади формування моделей економічної поведінки підприємств в процесі інноваційної діяльності / О.А. Овєчкіна // «Інноваційні технології в економіці і бізнесі (Маркетингові технології в умовах інноваційного розвитку економіки)»: [монографія] / за заг. ред. С.В. Ковальчук. - Хмельницький: ТОВ «Поліграфіст - 2», 2013. - С. 32-45.
7. Шайгородський Ю.Ж. Аномія як суспільний і особистий феномен/ Ю.Ж. Шайгородський / / Наукові записки ІПіЕНД ім. І.Н. Кураса НАН України. - 2011. - Вип. 4 (54). - С. 19-29.
8. Суименко Е.И., Ефременко Т.О. Homo economicus современной Украины. Поведенческий аспект / Е.И. Суименко, Т.О. Ефременко. Ин-т социологии НАН. - Киев, 2003. - 214 с.
9. Поченчук Г.М. Інституціональна трансформація національної економіки: вплив фінансової системи. Дис…. д.е.н. Спеціальність: 08.00.01 - «Економічна теорія та історія економічної думки». Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління». - Київ, 2019. - 548 с.
10. Телешун Я.С. Клієнтелізм як складова функціонування фінансово-політичних груп / Я.С. Телешун / / «Політичне життя». - 2017. - №3. - С. 79-83.
11. Сабанадзе Ю.В. Групи інтересів у перехідних суспільствах: [монографія] / Ю.В. Сабанадзе. - К.: Логос, 2009. - 208 с.
12. Овєчкіна О.А., Маслош О.В. Дослідження опортуністичної поведінки економічних суб'єктів: особливості комплексного підходу щодо запобігання дискомунікацій / О.А. Овєчкіна, О.А. Маслош / / Project approach in the didactic process of universities - international dimension. №2 (4). - Lodz: PIKTOR Szlaski i Sobczak Spolka Jawna, 2021. - Р. 91-106.
13. Єлагін В.П. Інституціональні перетворення як основа ефективного розвитку головних ресурсних сфер держави / В.П. Єлагін // Вісник Національного університету цивільного захисту України. Серія: Державне управління. - 2014. - Вип. 2. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNUCZUDU_2014_2_15. (Дата звернення: 13.04.2022).
14. Господарський кодекс України (ГКУ) 2018. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: / /urist-ua.net/%D0% BA % D0% BE % D0% B4% D0% B5% D0% BA % D1% 81% D0%. (Дата звернення: 07.04.2022).
15. Дропа Я., Чабан І. Податкове навантаження та його вплив на економіку України/ Я. Дропа, І. Чабан / / Формування ринкової економіки в Україні. - 2009. - Вип. 19. - С. 213-218.
16. Свириденко Г.В. Правомірна поведінка: теоретико-прикладні засади. Дис…. к.ю.н. Спеціальність: 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. Національна академія наук України. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. - Київ, 2017. - 215 с.
17. Проблеми теорії конституційного права України / за заг. ред. Ю.С. Шемшученка. К: Парламентське вид-во, 2013. - 616 с.
18. Офіційний сайт Асоціації платників податків України. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: / / appu.org.ua/rating/. (Дата звернення: 07.04.2022).
19. Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави: національна доповідь / за заг. ред. В.М. Гейця [та ін.]. - К.: НВЦНБУВ, 2020. - 687 с.
20. Плани та звіти роботи органів Державної фіскальної служби України. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/237691.html. (Дата звернення: 23.03.2022).
References
1. Grin'ko, P.O. (2020). Dmgnostika efektivnosti eksportno-іmportnoї dyarnosti pіdpriєmstva. [Diagnostics of the effectiveness of the export-import activity of the enterprise]. Doctor's thesis. HarkA: HarkAs'k^ nadonafnij ekonommhnij urnversitet mem Semena Kuznecja. HarkA [in Ukrainian].
2. Shkarlet, S.M, Sadchikova, І.У. (2019). Transformacya sistemi fіnansovo-ekonomіchnoї bezpeki p^pi^ms^ v umovah cifrovof ekonomіki [Transformation of the financial and economic security system of the enterprise in the conditions of the digital economy]. Problemi іperspektivi ekonomlki ta upravlmnja - Problems and prospects of economics and management, 3 (19), 264-276 [in Ukrainian].
3. Lazorenko, T.V., Solosich, O.S. (2018). Koopeticija jak suchasnij pidhid do strategichnogo upravlinnja pidprmmstvom [Co-petition as a modern approach to strategic enterprise management]. Problemi sistemnogo pldhodu v ekonomlcl - Problems of the system approach in economics, 6, 96-100. [in Ukrainian].
4. Moroz, O.V., Karachina, N.P., Semcov, V.M., Mandzjuk, N.F. (2015). Institudjni osnovi oportunistichnih modelej povedinki v agrarnij sferi Ukrai'ni [Institutional foundations of opportunistic behavior patterns in the agrarian sphere of Ukraine]. Agrosvd - Agroworld, 9, 8-13 [in Ukrainian].
5. Gricenko, S.A. (2008). Deviantna povedinka sub^ktiv gospodarjuvannja u transformacijnij ekonomici [Deviant behavior of business entities in the transformational economy]. Extended abstract of candidate's thesis. Kiiv: Harkivs'kij nacional'nij universitet imeni V.N. Karazina [in Ukrainian].
6. Ovєchkina, O.A. (2013). Teoretiko-metodichni zasadi formuvannja modelej ekonomichnoi povedinki pidprmmstv v procesi innovacijnoi dijal'nosti [Theoretical and methodological principles of formation of models of economic behavior of enterprises in the process of innovative activity]. Innovacijni tehnologii v ekonomici i biznesi (Marketingovi tehnologii v umovah innovacijnogo rozvitku ekonomiki) - Innovative technologies in the economy and business (Marketing technologies in the conditions of innovative development of the economy): Hmel'nic'kij: TOV «Poligrafist - 2», 32-45 [in Ukrainian].
7. Shajgorods'kij, Ju. Zh. (2011). Anomija jak suspil'nij i osobistij fenomen [Anomie as a social and personal phenomenon]. Naukovі zapiski WEND m. LN. Kurasa NAN Ukrami - Scientific notes of IPiEND named after I.N. Curacao of the National Academy of Sciences of Ukraine, 4 (54), 19-29 [in Ukrainian].
8. Suimenko, E.I., Efremenko, T.O. (2003). Homo economicus sovremennoj Ukrainy. Povedencheskij aspekt [Homo economicus of modern Ukraine. Behavioral aspect].Kiev: In-t sociologii NAN [in Ukrainian].
9. Pochenchuk, G.M. (2019). Institucional'na transformacija nacional'noi ekonomiki: vpliv finansovoi sistemi [Institutional transformation of the national economy: the influence of the financial system]. Doctor's thesis. Kiev: Derzhavna navchal'no-naukova ustanova «Akademija finansovogo upravlinnj a» [in Ukrainian].
10. Teleshun, Ja.S. (2017). Klmntelizm jak skladova funkcionuvannja finansovo-politichnih grup [Clientelism as a component of the functioning of financial and political groups]. Poldichne zhittja - Political life, 3, 79-83. [in Ukrainian].
11. Sabanadze, Ju. V. (2009). Grupi mteresN u perehtdmh suspd'stvah [Interest groups in transitional societies]. K.: Logos [in Ukrainian].
12. Ovєchkina, O.A., Maslosh, O.V. (2021). Doslidzhennja oportunistichnoi povedinki ekonomichnih sub^ktiv: osoblivosti kompleksnogo pidhodu shhodo zapobigannja diskomunikacij [Research of opportunistic behavior of economic entities: features of a complex approach to prevent miscommunication]. Project approach in the didactic process of universities - international dimension - Project approach in the didactic process of universities - international dimension, 2 (4), 91-106. [in Ukrainian].
13. Є^іп, V.P. (2014). Institucional'ni peretvorennja jak osnova efektivnogo rozvitku golovnih resursnih sfer derzhavi [Institutional transformations as the basis of effective development of the main resource spheres of the state]. VUnik Nactonal'nogo umversitetu civd'nogo zahistu Ukrami. Serija: Derzhavne upravlmnja - Bulletin of the National University of Civil Defense of Ukraine. Series: Public administration, 2. Retrieved from http: / /
nbuv.gov.ua/UJRN/VNUCZUDU_2014_2_15 [in Ukrainian].
14. Gospodars'kij kodeks Ukraini (GKU) 2018. [Elektronnij resurs] - Rezhim dostupu: http://urist-ua.net/%D0% BA % D0% BE % D0% B4% D0% B5% D0% BA % D1% 81% D0%. (Data zvernennja: 07.04.2022). [in Ukrainian].
15. Dropa, Ja., Chaban, І. (2019). Podatkove navantazhennja ta jogo vpliv na ekonomiku Ukraini [Tax burden and its impact on the economy of Ukraine]. Formuvannja rinkovoi ekonomlki v Ukram - Formation of the market economy in Ukraine, 19, 213-218. [in Ukrainian].
16. Sviridenko, G.V. (2017). Pravomirna povedinka: teoretiko-prikladni zasadi [Lawful behavior: theoretical and applied principles]. Candidate's thesis. Kiev: Institut derzhavi і prava im. V.M. Korec'kogo [in Ukrainian].
17. Shemshuchenko, Ju. S. (2013). Problemi teorii konstitudjnogo prava Ukraini [Problems of the theory of constitutional law of Ukraine].K: Parlaments'ke vid-vo [in Ukrainian].
18. Oficijnij sajt Asociacii platnikiv podatkiv Ukraini [Official website of the Association of Taxpayers of Ukraine]. appu.org.ua Retrieved from http: / / appu.org.ua/rating/ [in Ukrainian].
19. Gejcja, V.M. (2020). Socmrno-ekonomwhmj stan Ukraini: nashdki dlja narodu ta derzhavi [Socio-economic condition of Ukraine: consequences for the people and the state].K.: NVCNBUV [in Ukrainian].
20. Plani ta zviti roboti organiv Derzhavnoi fiskal'noi sluzhbi Ukraini [Plans and reports on the work of the bodies of the State Fiscal Service of Ukraine]. sfs.gov.ua Retrieved from http: / / sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/237691.html [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Сутність держави та її еволюція. Державна власність. Підприємництво в державному секторі. Суспільні блага і послуги. Сутність та структура економічних функцій держави. Економічна політика держави. Основні моделі державного регулювання економіки.
книга [62,9 K], добавлен 14.07.2008Держава як інститут політичної влади. Участь держави в керуванні ринковим господарством. Обставини, що впливають на її економічні функції. Від політики "соціальної держави" до політики "ефективної держави". Глобалізація та формування балансу інтересів.
контрольная работа [34,4 K], добавлен 03.12.2010Бюджетна система, державне регулювання економіки. Господарський механізм: сутність, функції та елементи. Необхідність та основні причини втручання держави в економіку. Економічні функції держави. Шляхи удосконалення економічних функцій держави в Україні.
презентация [444,3 K], добавлен 24.09.2015Мікроекономіка як складова частина економічної теорії. Теорії поведінки споживача: споживацький вибір, механізм формування ринкового попиту. Моделі поведінки виробника на ринках готової продукції в різних умовах. Механізм досягнення загальної рівноваги.
курс лекций [542,8 K], добавлен 24.02.2011Питання праці як джерело багатства, вартості і доходів. Питання капіталу, його накопичення і застосування. Розвиток економіки Европи в епоху середньовіччя і зародження капіталізму. Проблеми фінансово-податкової політики держави, його доходів і витрат.
курсовая работа [67,5 K], добавлен 07.09.2008Суть фінансової безпеки держави, фактори, що на неї впливають. Чинники появи фінансової кризи, наслідки найбільших економічних криз. Шляхи мінімізації їх наслідків. Підходи до збереження економічної безпеки держави, недопущення розвитку кризових явищ.
курсовая работа [223,0 K], добавлен 02.10.2013Дослідження проблеми освоєння методів та інструментів стратегічного управління інвестиційною діяльністю в підприємствах аграрної сфери. Ознайомлення із особливостями питання розробки стратегії розвитку на рівні держави, галузі, господарюючого суб’єкта.
статья [71,6 K], добавлен 07.08.2017Основні варіанти поведінки споживача і поведінки виробників. Умови існування конкурентної рівноваги в моделі Ерроу—Дебре. Сутність теореми неможливості К.-Дж. Ерроу. Ефективне використання ресурсів при взаємодії цінового механізму і бажань споживачів.
реферат [28,4 K], добавлен 18.07.2010Особлива роль держави у суспільстві. Розкриття співвідношення між функціонуванням ринку як саморегулюючого механізму і мірою впливу держави та її органів на економічні процеси. Характеристика політичної, соціальної, міжнародної та економічної функцій.
контрольная работа [17,1 K], добавлен 12.12.2010Теоретичні аспекти державного регулювання ринкової економіки: сутність, моделі (кейнсіанська, неокласична) та методи (адміністративні, правові). Економічні риси і аналіз розвитку економіки України на сучасному етапі. Держава і ринок: шляхи партнерства.
курсовая работа [3,2 M], добавлен 18.11.2010
