Особливості функціонування туристичного попиту в умовах кризових явищ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості функціонування туристичного попиту в умовах кризових явищ

Благун Іван Семенович доктор економічних наук, професор, кафедра економічної кібернетики, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ,

Румянцева Ірина Богданівна асистент, кафедра готельно-ресторанної та курортної справи, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ

Анотація

У статті досліджено особливості та проблеми туристичного попиту в умовах кризових явищ. Розглядаються тенденції можливих змін чисельності туристів та формування дохідної частини туристичної галузі. Відзначено особливість туристичного попиту, який формується через туристичні організації. Показано сценарій розвитку туристичного попиту в умовах кризових явищ, через процеси цифровізації. Звертається увага на соціальні та економічні мегатренди, що стосуються всієї цивілізації. Доведено, що з точки зору рівня та структури туристичного попиту, демографічні зміни є одним із найважливіших мегатрендів. Підтверджено, що країни у світовому масштабі роблять все можливе, щоб залучити, захистити і розвинути туристичні інвестиційні проєкти задля свого економічного зростання. Наголошується, що спостерігаючи довгострокові зміни на туристичному ринку по відношенню до людей похилого віку, включаючи трансформацію туризму з соціальними ознаками в ринковий туризм, варто виокремити роль попиту з боку туристів похилого віку зараз і що він відіграватиме у майбутньому.

Метою статті є розкриття напрямків функціонування туристичного попиту в умовах кризових явищ.

Методологічною основою наукової статті є підходи до дослідження туристичного попиту в умовах кризових явищ. На основі статистичних даних проведено аналіз сучасного стану туристичної діяльності. Методами структурування визначено динаміку туристичної діяльності. Розроблено пропозиції щодо туристичного попиту в умовах кризових явищ.

Відмічено, що важливим явищем, що впливає на туристичний попит, також є його взаємозамінність, яка спостерігається як всередині туристичного сектору (зміщення попиту з однієї послуги на іншу), так і зовнішня взаємозамінність, особливо щодо рекреаційних послуг, доступних у місці проживання. туристичний попит криза дохідний

Ключові слова: міжнародний туризм, туристичний попит, туристичний ринок, туристичний продукт, туристичні послуги, туристичні інвестиційні проекти індустрія туризму.

Blahun Ivan Semenovych Doctor of Economic Sciences, Professor, Department of Economic Cybernetics, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk

Rumiantseva Iryna Bohdanivna Assistant of the Department of hotel-restaurant and resort business, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk

FEATURES OF THE FUNCTIONING OF TOURIST DEMAND IN THE CONDITIONS OF CRISIS PHENOMENA

Abstract. The article examines the peculiarities and problems of tourist demand in the context of crisis phenomena. The trends of possible changes in the number of tourists and the formation of the revenue part of the tourism industry are considered. The peculiarity of tourist demand, which is formed through tourist organizations, is noted. The scenario of the development of tourist demand in the conditions of crisis phenomena, due to the processes of digitalization, is shown. Attention is drawn to social and economic megatrends affecting the entire civilization. It has been proven that from the point of view of the level and structure of tourist demand, demographic changes are one of the most important megatrends. It has been confirmed that countries on a global scale are doing everything possible to attract, protect and develop tourism investment projects for their economic growth. It is emphasized that observing the long-term changes in the tourism market in relation to the elderly, including the transformation of tourism with social features into market tourism, it is worth distinguishing the role of demand from elderly tourists now and what it will play in the future.

The purpose of the article is to reveal the directions of the functioning of tourist demand in the conditions of crisis phenomena.

The methodological basis of the scientific article is approaches to the study of tourist demand in the conditions of crisis phenomena. Based on statistical data, an analysis of the current state of tourist activity was carried out. The dynamics of tourist activity are determined by structuring methods. Proposals regarding tourism demand in the context of crisis phenomena have been developed.

Keywords: international tourism, tourist demand, tourist market, tourist product, tourist services, tourist investment projects, tourism industry.

Постановка проблеми

Туризм в сучасних умовах є важливою ланкою формування дохідної частини бюджету кожної країни в глобальній економіці світу. На даний час туризм є окремою галуззю в світовому господарстві. Він прямо і опосередковано впливає на міжнародну торгівлю. Завдяки туристичній індустрії розширилися політичні, економічні, соціальні відносини між країнами. Наповнення на макрорівні бюджетів країн сприяє розвитку туристичному бізнесу. Однак, позитивний результат залежить від багатьох факторів: політичного, економічного, екологічного, соціального, технічного характеру. На даний час важливими чинниками що впливає на туристичний попит є політична нестабільність у деяких країнах світу. Це стосується і України, що перебуває у стані війни з росією. Таке становище країни суттєво впливає на туристичні потоки і безпеку туристів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Зарубіжні економісти приділяють багато уваги дослідженням проблем організації туристичної діяльності, серед яких Луі Д'Аморе, Томас Л. Бартон, С. Каспар, Б. Рітчі, В. Хунцикер, Уїльям Г. Шенкир та інші. Праці зазначених вчених створюють цілісну теоретичну базу і є важливими дослідженнями функціонування міжнародного туризму та шляхів його розвитку. Найбільш ґрунтовні дослідження особливостей розвитку міжнародного туризму проведені такими фахівцями, як Годфрі Харріс, Кеннет М. Кац. Дослідження туризму як економічного явища на сучасному етапі здійснюють українські вчені: Р. Кожухівська, М. Мальська, В. Стойка. Вагомий внесок у дослідження розвитку туризму зробили О. Бартошук, М. Гончаренко, Я. Григор'єва, Я. Литвиненко, М. Рипкович та інші відомі науковці.

Однак на сьогодні ще залишилися питання, які потребують подальшого дослідження та висвітлення.

Мета статті полягає в розкритті напрямків функціонування туристичного попиту в умовах кризових явищ.

Виклад основного матеріалу

Говорячи про глобальні, довгострокові тенденції, що впливають на туристичний попит, варто звернути увагу на дві основні групи:

Соціальні та економічні мегатренди, що стосуються всієї цивілізації:

а)старіння суспільств, зміни в просторовій структурі населення, концентровані міграції як з півдня на північ, так і зі сходу на захід, що призводить до тривалого взаємопроникнення різноманітних, часто дуже різних культурних моделей;

б)зміни економічної ситуації, а отже, зміни рівня доходів, поява та зростання значення великих ринків з величезним потенціалом попиту: Бразилія, Індія, Китай;

в)політична нестабільність, включаючи міжнародний тероризм і радикалізацію соціальних і політичних рухів;

г)посилений розвиток цифрових технологій і медіа;

д)полегшення мобільності;

е)конфлікт у країнах, що розвиваються, між необхідністю консолідації місцевої ідентичності та потребою прагнути до сучасності;

є) ряд інших, але не менш важливих глобальних тенденцій.

2 Зміни в потребах, поведінці та очікуваннях споживачів, пов'язані з такими явищами, як:

а)зростання ролі домогосподарств нового типу (домогосподарства однієї особи, одностатеві стосунки), зростання ролі жінок;

б)вимагання прав груп меншин, індивідуалізація очікувань, диференціація потреб і поведінки різних когорт - бебі-бумерів, покоління X тощо.

с) підвищення екологічної обізнаності.

У кризовий період туризм є досить вразливим. Особливо це відчутно під час військового стану. При цьому попит на туристські продукти та послуги скорочується, але не повністю згасає [1, с. 96]. Отже, туризм можна віднести до високо ризикових видів економічної діяльності, оскільки найбільш значущими факторами ризику вважаються економічна, політична та соціальна нестабільність у тому чи іншому регіоні [2, с. 24]. Кількість міжнародних туристичних прибуттів за регіонами у 2010-2021 роках подано у таблиці 1.

Таблиця 1

Регіонами млн. осіб

Джерело: розраховано автором за даними[3]

За оцінкою Всесвітньої туристської організації (UNWTO), число туристів по всьому світі до 2030 року становитиме 1,36 млрд. осіб [3].

Позитивні чи негативні наслідки туризму повністю залежать від планування та управління його діяльністю [2, с. 25]. В свою чергу туризм сприяє у багатьох країнах розвитку експорту, імпорту, інвестиціям, зайнятості доходності тощо.

Частка туризму у ВВП коливається від 1% у країнах з високорозвиненою та диверсифікованою економікою. До 10% у країнах з порівняно великим сектором туризму (Австрія - 8,5%, Німеччина - 0,9%, Великобританія - 1,9%, США - 1%, Іспанія - 4,2%). В багатьох малих країнах цей показник значно перевищує середні значення (у різних острівних державах, так зокрема, туризм забезпечує більш ніж 50% ВВП, а саме, в Антигуа - 58%, на Бермудських островах - 35%, Багамських островах - 52%) [4].

У 2019 році подорожі та туризм були одним із найбільших секторів у світі, на нього припадало 10,4% світового ВВП (9,2 трильйона доларів США), 10,6% усіх робочих місць (334 мільйони) і було відповідальним за створення 1 із 4 всіх нових робочих місць у всьому світі [5].

Пандемія коронавірусу значно вплинула на туристичний попит. Міжнародний туризм терпить значні збитки. Так, у період із січня по грудень 2020 року кількість іноземних туристів у світі скоротилася приблизно на один мільярд людей, або на 73 відсотки. У 2021 отримані дані вказують на зниження цього показника на 88 відсотків [6].

Економічний внесок туризму в 2021 році (виміряний у прямому валовому внутрішньому продукті туризму) оцінюється в 1,9 трлн дол. США, що вище 1,6 трлн дол. США ніж у 2020 році, але все ще значно нижче до пандемічного рівня у 3,5 трлн дол. США. Експортні доходи від міжнародного туризму у 2021 році перевищили 700 млрд дол. США, що є незначним покращенням порівняно з 2020 роком через більші витрати на подорожі, але менше половини від 1,7 трлн дол. США, зафіксованих у 2019 році [4].

UNWTO повідомляє, що в 2021 році кількість міжнародних туристів збільшилася на 4%. Проте 2021 рік був ще одним складним роком: кількість прибуттів все ще на 72% менше, ніж до пандемії. Відновлення потребує посилення координації та збільшення кількості вакцинацій. У 2021 році світовий туризм зріс на 4% порівняно з 2020 (415 мільйонів проти 400 мільйонів). Проте, згідно з попередніми оцінками UNWTO, кількість міжнародних туристів все ще була на 72% нижчою, ніж у 2019 році перед пандемією [3].

На Близькому Сході кількість прибуттів скоротилася на 24% порівняно з 2020 роком і на 79% у порівнянні з 2019 роком. На 65% нижче рівня 2020 року і на 94% у порівнянні з показниками до пандемії, оскільки багато напрямків залишалися закритими для необхідних подорожей [7]. Середня оплата за подорож в 2021 році склала 1500 доларів США проти 1300 дол. США у 2020 році. Це пов'язано з великими відкладеними заощадженнями та більш тривалим перебуванням, а також вищими цінами на транспорт та проживання.

Франція та Бельгія повідомили про порівняно менше зниження витрат на туризм - на -37% і -28% відповідно у 2019 році. Саудівська Аравія (-27%) і Катар (-2%) також опублікували дещо кращі результати у 2021 році [8].

Більшість експертів (64%) тепер очікують, що міжнародні прибуття повернуться до рівня 2019 року лише у 2024 році або пізніше, у порівнянні з 45% у вересневому опитуванні [9]. Зміни динаміки чисельності міжнародних туристичних прибуттів за 2019-2022 роки показані у таблиці 2.

Доречно зауважити, що не дивлячись на тривалу світову рецесію очікується зростання чисельності міжнародних туристів у 2022-2024 роках (таблиця 3).

Очікування зростання чисельності міжнародних туристів у 2022-2024 рр.

Світовий ВВП втратив майже 4,5 трлн дол. США та 62 мільйонів робочих місць у 2020 році. Це може призвести до втрати від 850 мільйонів до 1,1 мільярда міжнародних туристів і зменшення експортних доходів на 910 млрд дол. США до 1,2 трлн дол. США [12].

Якщо проаналізувати припливу прямих іноземних інвестицій у сферу туризму в 2017-2021роках, то можна побачити їх тенденцію до зменшення (табл. 4).

Таблиця 2

Зміни динаміки чисельності міжнародних туристичних прибуттів за 2019-2022 рр.

Джерело: розраховано автором за даними[10]

Таблиця 3%

Джерело: розраховано автором за даними[11]

Таблиця 4

Тенденції припливу прямих іноземних інвестицій у сферу туризму

в 2017-2021рр. млрд _ дол. США

Джерело: розраховано автором за даними[12]

Глобальна пандемія негативно вплинула на обсяги подорожей по всьому світу. За даними Всесвітньої туристичної організації ООН (ЮНВТО), у 2020 році кількість міжнародних перельотів скоротилася на один мільярд, що призвело до втрати до 10% ВВП багатьох країн. Економічна активність у всьому світі значно знизилася, що поставило під загрозу до 120 мільйонів робочих місць. Не кажучи вже про експорт: обвал міжнародних поїздок за деякими оцінками складає збитки у 1,3 трлн. дол. США в доходах від експорту. Це більше ніж в 11 разів чим під час попередньої глобальної економічної кризи [13].

Пандемія СОУГО19 досить негативно вплинула і на круїзний туризм. Якщо у 2019 році вся круїзна галузь отримала 27,4 млрд дол. США доходу, то після початку пандемії доходи знизилися на 88% за рік - до 3,34 млрд дол. США у 2020 році [14].

Все це суттєво вплинуло на індустрію світового туризму та туристичний попит, зокрема. Ще одне явище, яке впливає на туристичну світову галузь це - демографічна ситуація.

З точки зору рівня та структури туристичного попиту, демографічні зміни є одним із найважливіших мегатрендів. Демографічний вибух, який означає сильне зростання населення світу, пов'язаний не тільки зі змінами у віковій структурі, що означає старіння суспільств, але й зі змінами в етнічній структурі внаслідок збільшення азіатського населення. Говорячи про старіння населення, варто зазначити, що до 2025 року кількість людей у віці 65+ у світі перевищить 800 мільйонів осіб, 2/3 з яких надходить з країн, що розвиваються. Зміни в етнічній структурі, таким чином, означають збільшення кількості латиноамериканських та азіатських людей похилого віку, у тому числі тих, хто зазвичай прагне подорожувати та витрачає багато грошей. Очікується, що кількість людей похилого віку в Латинській Америці та Південно-Східній Азії збільшиться втричі протягом 30 років. Люди похилого віку, яких часто ігнорують постачальники послуг у туристичному секторі, стають однією з основних груп споживачів і важливою групою виборців. Більше того, дедалі більше включення людей з обмеженими можливостями в основний потік життя призводить до появи великої групи клієнтів, які потребують більше догляду, але мають значний туристичний досвід і очікують нових вражень. Прогнозується, що в 2035 році в Україні люди у віці 60+ становитимуть приблизно 30% (у 2010 році - 19,6%). Подібні зміни також очікуються на найбільших туристичних ринках світу:Німеччині, США, Франції, Великобританії, Японії та Італії.

Хоча соціально-економічне становище людей похилого віку відрізняється в різних регіонах світу, вихід на пенсію в найбагатших країнах часто означає підвищення рівня життя, а завдяки прогресу медицини момент старіння відсувається. Прикладом є американський ринок, де витрати людей похилого віку на туризм зросли вдвічі за останнє десятиліття ХХ століття. Варто підкреслити, що люди похилого віку є не тільки дедалі більшою групою, але й багатшою, здоровішою та активнішою. Особливо це стосується людей похилого віку з молодших вікових груп (до 70 років).

На туристичному ринку помітно, що змінюється і туристична поведінка людей похилого віку. Це все більш вимогливий сегмент ринку, часто з великим туристичним досвідом, з різними очікуваннями, подорожуючими на все більші відстані. Завдяки використанню сучасних засобів масової інформації як джерела інформації, особливо молодь похилого віку стала добре поінформованим сегментом, готовим ретельно порівнювати пропозиції, чудово знаючи ціну своїх грошей і усвідомлюючи співвідношення якість/ціна, співвідношення ціна-якість. Будучи туристами, люди похилого віку, як правило, обирають уже відомі середовища (напрямки подорожі), поводяться передбачувано, все частіше проводять довший час у привабливих місцях прийому (наприклад, взимку) і все частіше є клієнтами лікувального або оздоровчого туризму. Для створення туристичного продукту важливо, щоб самотні люди становили більшу частку, ніж в інших групах. Незважаючи на такі однозначні зміни, які спостерігаються в країнах з високим рівнем економічного розвитку, важко говорити про дуже значний сегмент людей похилого віку в українському туризмі: участь у довготривалих поїздках однозначно зменшується з віком і є найнижчою у 60+ віковій групі; крім того, він має тенденцію до зниження.

Спостерігаючи довгострокові зміни на туристичному ринку по відношенню до людей похилого віку, включаючи трансформацію туризму з соціальними ознаками в ринковий туризм, варто запитати, яка роль попиту з боку туристів похилого віку зараз і що він відіграватиме у майбутньому, як вони впливатимуть на форму українського туристичного ринку (особливо літніх іноземних туристів). Далі йде низка більш детальних запитань щодо мотивів подорожей, конкретних потреб і поведінки туристів (щодо організації подорожей, транспорту, розміщення, рекреаційних послуг), а також прогнозованої майбутньої поведінки тих демографічних когорт, які здаються найбільш важливими для подальшого соціального розвитку. Варто розглянути, чи потреби та очікування вимагають створення різних ідей продуктів і чи не повинні ці продукти пов'язуватися зі способом життя та стилем подорожей, а не з віком мандрівників. Адже поведінка туристів змінюється не лише через вік, а головним чином через соціальні трансформації та зміни поколінь, у які інтегрована проблема старіння. У цьому контексті видається, що зміна туристичного продукту полягатиме не лише в розширенні пропозиції санаторно-курортних чи оздоровчих послуг, а й змусить постачальників послуг адаптуватися до різних моделей відпочинку, що відповідають звичкам наступних поколінь (наприклад, розвиток бігових лижних трас замість лижних схилів).

Крім того, варто пам'ятати, що не всі демографічні зміни сприяють збільшенню попиту. На це впливає прогресуючий процес старіння бідніших верств і зменшення просторової мобільності населення з віком. Старіння населення - це, очевидно, зменшення кількості працездатного населення та зменшення кількості дітей у структурі населення (особливо в країнах, які традиційно генерують туризм, як-от Німеччина). Величезні демографічні зміни, свідками яких ми сьогодні є, також включають просторове переміщення населення, що означає збільшення чисельності міського населення, а також внутрішньокультурні та міжкультурні міграції. Багато із зазначених вище змін призводять до того, що домінуюча роль Заходу в системі туризму стає проблемним питанням.

Ще однією тенденцією, яку варто відзначити, є зростання екологічної свідомості (ширше: соціальної), яка спостерігається особливо серед молодого покоління. Це означає дедалі більше визнання важливості здорового способу життя, вживання здорової їжі, застосування принципів чесної торгівлі та чесного виробництва. Як наслідок, це має означати згоду нести більші витрати, також у туризмі. Це часто призводить до заперечення подорожі заради задоволення та пошуку її глибшого, соціального сенсу. Отже, поїздки пов'язані з волонтерською роботою над різними проектами, сприяючи, наприклад, розвитку сільських громад, служачи охороні природи чи гуманітарній допомозі.

У групі факторів, які зазвичай називають мінливими потребами, поведінкою та очікуваннями, варто звернути увагу на поляризацію способів життя споживачів, особливо велике значення двох дещо різних сегментів ринку з протилежними очікуваннями:

1) сегмент, зосереджений на оцінці, розглядаючи туризм як один із наступних елементів розкішного, показного споживання; з цією групою пов'язаний загальний постулат «швидше, коротше, інтенсивніше»;

2) поява сегменту ринку з іншим, цілісним підходом до життя, а отже, і до туристичного споживання. До подорожей вони ставляться не лише як до форми пізнання світу, а й як до можливості самовдосконалення, пошуку цікавих вражень та досвіду, а й способів вдосконалення тіла та духу.

Варто зазначити, що зростання попиту на більш персоналізовані послуги корелює з розвитком попиту на типи розміщення, які пропонують найбільшу свободу; звідси зростає інтерес до високоякісних незалежних квартир і студій, а також позаготельних об'єктів. Тенденція до індивідуалізації послуг також означає необхідність поліпшення дистрибуції та просування продукції, одночасно знижуючи витрати. Зростаюча різноманітність мотивів подорожі, пошук витончених і різноманітних пропозицій все більш поінформованими, зрілими і свідомими туристами є величезним викликом для індустрії туризму, створюючи велику загрозу для можливості досягнення економії на масштабі.

Висновки

Враховуючи безмежний потенціал туристичної індустрії, на даний час особливо слід звернути увагу на велике значення військового конфлікту між Україною і росією, нестабільності політичної ситуації, включаючи міжнародний тероризм і радикалізацію суспільно-політичних рухів. Вплив цих несприятливих явищ для туризму, хоча зазвичай дуже сильний, часто є коротко- чи середньостроковим, а не довгостроковим. Важливим явищем, що впливає на туристичний попит, також є його взаємозамінність, яка спостерігається як всередині туристичного сектору (зміщення попиту з однієї послуги на іншу), так і зовнішня взаємозамінність, особливо щодо рекреаційних послуг, доступних у місці проживання.

Література:

1. Атаманчук З. А. Розвиток міжнародного туризму в умовах пандемії COVID-19: тенденції та очікування. Бізнес Інформ. 2020. №5. C. 94-99. [In Ukraine].

2. Пробоїв О.А. Вплив міжнародного туризму на економічну політику країни в умовах пандемії COVID-19 /Класичний приватний університет. Приазовський економічний вісник. Випуск 1(24) 2021. С. 22-29 [In Ukraine].

3. 14. UNWTO, World Tourism Barometer, vol. 18, No. 3, June 2022 та UNWTO, World Tourism Barometer, vol. 18, No. 2, May 2022, Madrid, URL: https://doi.org/10.18111/wtobarometereng.

4. The World Tourism Organization (UNWTO) (2021) World Tourism Barometer. Available at: https://tourlib.net/wto/ UNWTO_ Barometer_2021_01.pdf. (accessed 03 July 2021). (in English) 10. Wttc.o

5. International tourism and COVID-19 // The World Tourism Organization (UNWTO). URL: https://www.unwto.org/ international-tourism-and-covid-19.

6. UNWTO, World Tourism Barometer, vol. 18, No. 3, June 2020, Madrid, URL: https://doi.org/10.18111/wtobarometereng and UNWTO online Data Dashboard, URL: https://www.unwto.org/international-tourism-and-covid-19.

7. United Nations Conference on Trade and Development (UNCTAD), COVID-19 and Tourism: Assessing the Economic Consequences, 2021.

8. UNWTO (2021a). Tourism and covid-19 - Unprecedented economic impacts. Available at https://www.unwto.org/tourism-and-covid-19-unprecedented-economic-impacts.

9. UNWTO Tourism Dashboard. Available at https://www.unwto.org/unwto-tourism- dashboard (accessed 1 June 2021).

10. UNWTO (2021d). World Tourism Barometer, January 2021. Available at https://www.e-unwto.org/toc/wtobarometereng/19/1.

11. WHO (2021). WHO Coronavirus (COVID-19) Dashboard. Available at https://covid19.who.int/(accessed 22 June 2021)

12. UNCTAD, World Investment Report, 2021, pp.6 і 82, available at https://unctad.org/en/pages/PublicationWebflyer.aspx?publicationid=2769.

13. Aviation Benefits Report 2021, available at https://www.icao.int/sustainability/ Documents/AVIATIONBENEFITS-2021 -web.pdf.

14. UNWTO Tourism Data Dashboard, Global and Regional Tourism Performance, доступна на https://www.unwto.org/global-and-regional-tourism-performance.

References:

2. Proboyov O.A. The impact of international tourism on the economic policy of the country in the conditions of the COVID-19 pandemic / Classical Private University. Pryazovsky Economic Bulletin. Issue 1(24) 2021. P. 22-29 [In Ukraine].

3. UNWTO, World Tourism Barometer, vol. 18, No. 3, June 2022 та UNWTO, World Tourism Barometer, vol. 18, No. 2, May 2022, Madrid, URL: https://doi.org/10.18111/wtobarometereng [in English].

4. The World Tourism Organization (UNWTO) (2021) World Tourism Barometer. Available at: https://tourlib.net/wto/ UNWTO_ Barometer_2021_01.pdf. (accessed 03 July 2021) (in English).

5. International tourism and COVID-19 // The World Tourism Organization (UNWTO). URL: https://www.unwto.org/ international-tourism-and-covid-19 [in English].

6. UNWTO, World Tourism Barometer, vol. 18, No. 3, June 2020, Madrid, URL: https://doi.org/10.18111/wtobarometereng and UNWTO online Data Dashboard, URL: https://www.unwto.org/international-tourism-and-covid-19 [in English].

7. United Nations Conference on Trade and Development (UNCTAD), COVID-19 and Tourism: Assessing the Economic Consequences, 2021[in English].

8. UNWTO (2021a). Tourism and covid-19 - Unprecedented economic impacts. Available at https://www.unwto.org/tourism-and-covid-19-unprecedented-economic-impacts [in English].

9. UNWTO Tourism Dashboard. Available at https://www.unwto.org/unwto-tourism- dashboard (accessed 1 June 2021) [in English].

10. UNWTO (2021d). World Tourism Barometer, January 2021. Available at https://www.e-unwto.org/toc/wtobarometereng/19/! [in English].

11. WHO (2021). WHO Coronavirus (COVID-19) Dashboard. Available at https://covid19.who.int/(accessed 22 June 2021) [in English].

12. UNCTAD, World Investment Report, 2021, pp.6 i 82, available at https://unctad.org/en/pages/PublicationWebflyer.aspx?publicationid=2769 [in English].

13. Aviation Benefits Report 2021, available at https://www.icao.int/sustainability/ Documents/AVIATIONBENEFITS-2021-web.pdf [in English].

UNWTO Tourism Data Dashboard, Global and Regional Tourism Performance. Available at https://www.unwto.org/global-and-regional-tourism-performance

Размещено на Allbest.ru