Соціологічні аспекти економіки в умовах війни, виклики та можливості для України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький національний університет імені Василя Стуса

Соціологічні аспекти економіки в умовах війни, виклики та можливості для України

Болгов Владислав Євгенович

кандидат економічних наук, доцент

доцент кафедри підприємництва,

корпоративної та просторової економіки

Анотація

економіка модерністський суспільство

Війна завжди є викликом для будь-якого суспільства, що випробовує на міцність всі види суспільних відносин. Економіка, як різновид таких відносин, під час стресових станів демонструє слабкі ланки всього суспільного ладу. Таким чином, війну, в яку втягнуто Україну, варто розглядати не тільки як кризу, але як лакмус проблем та генератор майбутніх суспільних перетворень, що забезпечать розвиток держави в майбутньому, в першу чергу - економічне зростання.

Перед тим, як визначати напрямки проведення реформ для забезпечення майбутнього стрімкого розвитку, необхідно визначити економічні наслідки існуючого кризового стану, перспективи його поглиблення та майбутні наслідки.

Сировинний характер вітчизняної економіки з низькими рівнем доданої вартості та технологічного укладу не забезпечує стійкість в умовах будь-якої кризи, у тому числі війни.

Розробка програми реформування вітчизняної економіки має базуватися на інституційних змінах українського суспільства. Соціологічні дослідження виявляють рівень сприйняття майбутніх перетворень, готовність суспільства до змін та забезпечення всебічної підтримки такої програми. Подібна програма повинна заглядати наперед та розглядати не просто заходи з відновлення держави після завершення війни, а передбачати кроки зі створення кардинально нового модерністського суспільства, що забезпечить довготермінові перспективи розвитку, економічного та геополітичного лідерства.

Відштовхуючись від даних соціальних досліджень, в статті проведено спробу окреслення сутності концептуальної програми відновлення України в повоєнний час.

Ключові слова: податки, реформи, соціологічне дослідження, економіка, державний бюджет, економічний розвиток

Bolhov Vladyslav Yevhenovych Philosophy doctor of economic, associate professor, associate professor of department entrepreneurship, corporate and spatial economics Vasyl' Stus Donetsk National University

Sociological aspects of the economy in conditions of war, challenges and opportunities for Ukraine

Abstract

War is always a challenge for any society that tests all kinds of social relations. The economy, as a kind of such relations, during stressful situations shows the weak links of the whole social order. Thus, the war in which Ukraine is involved should be considered not only as a crisis, but as a litmus test of problems and a generator of future social transformations that will ensure the development of the state in the future, especially economic growth.

Before determining the directions of reforms to ensure future rapid development, it is necessary to determine the economic consequences of the current crisis, prospects for its deepening and future consequences.

The raw material nature of the domestic economy with a low level of added value and the level of technological structure does not provide stability in any crisis, including war.

The development of a program to reform the domestic economy should be based on institutional changes in Ukrainian society. Sociological research reveals the level of perception of future changes, society's readiness for change and ensuring full support for such a program. Such a program should look ahead and consider not just measures to rebuild the state after the war, but to take steps to create a radically new modernist society that will provide long-term prospects for development, economic and geopolitical leadership.

Based on the data of social research, the article attempts to outline the essence of the conceptual program for the restoration of Ukraine in the postwar period.

Keywords: taxes, reforms, sociological research, economics, state budget, economic development

Постановка проблеми

Україна вже 8 років перебуває в стані протидії російської агресії, яка з 24 лютого 2022 року переросла в стан активної повномасштабної війни. Головним питанням перед фахівцями є аналіз наслідків бойових дій для національної економіки та пошук можливостей розвитку у післявоєнний період.

На сьогодні не є секретом, що для ведення війни будь-яка держава потребує зосередження значних економічних ресурсів. Тому, визначення особливостей економічної політики підчас війни, формування перспектив та інструментів відновлення національного господарства є актуальними питаннями для сьогодення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Тематиці забезпечення швидкого економічного розвитку присвячено величезну кількість праць як у вітчизняному, так і закордонному наукових колах. Найбільшу увагу заслуговують праці, які розглядають адаптацію світового досвіду відновлення країн після військових конфліктів до вітчизняних реалій. До таких авторів можна віднести Власюка В. [10], Новікова В. [11], Іванова С. [12], Кістерського Л. [13].

Мета статті полягає у визначенні наслідків українсько-російської війни для національної економіки, в окресленні шляхів їх швидкого подолання та створенні передумов модернізації українського суспільства у парадигмі стрімкого розвитку.

Виклад основного матеріалу

Україна дуже гостро відчуває наслідки активізації російського вторгнення 24.02.2022 р. Так, за попередніми підрахунками та прогнозами, за результатами поточного року економіка України може впасти на 35-50 %. В той же час державний борг може сягнути рекордних 86 % від ВВП, для порівняння в 2020 році - 61 %, а в 2021 - 49 % [1]. Дефіцит державного бюджету може зрости з 4 % у 2021 році до 17,6 % у 2022 році. За прогнозами НБУ, інфляція за результатами поточного року може перевищити 20 % [2]. Крім того, за дослідженнями KSE Institute, станом на середину квітня 2022 р., загальні втрати української економіки від повномасштабного вторгнення РФ становлять 600 млрд. дол. [3]. Однак за домовленістю з МВФ, ця міжнародна фінансова установа виділятиме 5 млрд. дол. щомісячно, починаючи з травня по липень 2022 року, фінансової допомоги з метою покриття дефіциту держбюджету України [4].

За даними ООН, понад 7,7 млн. осіб змушені покинути свої місця проживання, за деяким даними ця кількість вже сягнула 10 млн., з яких майже 5,5 млн виїхали за кордон [5], до того ж, зруйнування підприємств - все це обумовлює значне зростання рівня безробіття в Україні, яке може сягнути 20-25% у 2022 р. З таким цифрами Україна стикалася лише на початку 90-х років ХХ сторіччя, коли переживала наслідки втрати господарських зв'язків з країнами колишнього СРСР.

Для порівняння, для країни агресора на 2022 рік прогнози МВФ виглядають значно краще у порівнянні з вітчизняними. Так, падіння економіки РФ у 2022 році прогнозується на рівні 8-12,5%, а рівень безробіття зросте на 12 %. Така сприятлива ситуація обумовлена тим, що РФ отримує від продажів енергоносіїв 1,4 млрд. дол. щоденно, в тому числі і від європейських партнерів [6]. За даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря, з 24.02.2022 р. по 24.04.2022 р. РФ вдалося експортувати викопного палива на суму 63 млрд євро., при цьому 71 % цих закупівель припадає на країни ЄС [7].

Саме на такі парадоксальні показники опиралося російське керівництво у своїх розрахунках на ведення так званої «спеціальної операції» в Україні. За дослідженням аналітичного центру «Український інститут політики» їх прогнози базувалися на ймовірних витратах на бойові дії та подолання їх наслідків максимум 35 млрд. дол., а додаткові надходження через зростання вартості енергоносіїв, як реакція світової економіки на гострий військовий конфлікт, склали б 200 млрд. дол. [8]. Тобто, спостерігався чистий економічний профіт. До таких висновків керівників РФ підштовхнула безкарність її попередніх порушень світових норм порядку та високий рівень залежності західних країн від російських енергоносіїв. Так, за оцінками експертів видання Bloomberg, доходи РФ від продажу нафти в 1-му кварталі 2022 року становили по 20 млрд. дол. щомісячно, що на 50 % більше в порівнянні з відповідним періодом попереднього року [9].

Проте, в квітні експорт російських нафтопродуктів скоротився на 1 млн. барелів на день, а з червня ці втрати потроються [9]. Таким чином, завдяки тому, що світ вирішив протидіяти агресивній політиці РФ, вже в наступному році падіння російської економіки може поглибиться через посилення санкцій, зменшення попиту на російські нафту та газ і виплати репарацій. Так, наприклад, експорт США до РФ за 03.2022 р. скоротився в п'ять разів в порівнянні з 02.2022 р. і досяг найменшого значення за останні 20 років. За найоптимістичнішими прогнозами економіка РФ зможе досягти довоєнних показників лише в 2033 році. Однак, тут лишається багато невідомих: перш за все - політика Китаю та внутрішні регіональні протиріччя.

Таким чином, можна стверджувати, що подолання наслідків війни для України протікатиме значно легше, аніж для країни агресора. Крім того, за умов підходу до відновлення країни як до можливості її перезавантаження дає великий шанс на шалений розвиток вітчизняної економіки.

Отже, головним питанням лишається вже не стільки наслідки бойових дій, як їх подолання, відновлення національної економіки та створення передмов для стрімкого розвитку.

Показовим є досвід вдалого відновлення країн після останніх великих воєнних конфліктів, що виходив з їх кардинального перезавантаження, а саме: план Маршала для Німеччини та Японії, план Пак Чон Хі для Південної Кореї.

Аналізуючи сутність вказаних програм можна визначити основні напрямки, що забезпечили їх успіх:

Скорочення витрат на утримання державного апарату;

Індустріалізація економіки;

Децентралізація суспільства.

Рис. 1. Принципова схема концептуальної програми відновлення України в повоєнний час

Стосовно визначених напрямків реалізації програми відновлення, можна окреслити наступні, взаємопов'язані ланки, що є актуальними в сенсі реалізації у повоєнній Україні:

Скорочення витрат на утримання держапарату має відбуватися як комплексний стратегічний інструмент побудови нового механізму управління країною, що ґрунтується на останніх досягненнях політологічних та соціологічних досліджень з урахуванням національних особливостей та геополітичної перспективи існування нашої країни.

Тобто, такі дії повинні мати на меті не скорочення задля скорочення, а перш за все підвищення ефективності державних витрат в сфері управління через впровадження новітніх технологій, визначення критеріїв відповідальності та результативності виконання управлінських дій, скорочення регулюючих функцій держапарату.

В розрізі такого підґрунтя діджиталізація є дуже вдалим інструментом, ціллю якого має стати максимізація відкритості влади, її підконтрольності громадськості та подальша демократизація суспільства.

Саме індустріальні підприємства створюють додану вартість. В своєму відновлені Україна повинна спиратися на створення підприємств 6-го та 7-го технологічних укладів. Лише інноваційне виробництво має максимальний розмір прибутковості. Тим більше, що всі передумови, перш за все - науковий потенціал та ресурсна база, в нашій країні маються в наявності.

Доволі своєчасним в цьому напрямку виглядають рішення Кабміну та ВР України щодо зменшення податкового тиску на бізнес. Було б доцільним вдосконалити вітчизняне податкове законодавство в післявоєнний час в руслі його лібералізації. Тобто, максимально полегшити процес адміністрування податків через зменшення їх кількості та номінальних ставок.

За результатами соціологічного опитування підприємців та представників бізнесу, що проводилось автором з 18.04 по 02.05 2022 р. у Вінниці та Вінницької області, можна стверджувати про позитивне сприйняття ініціатив уряду щодо фіскального стимулювання підприємницької діяльності. Взагалі було опитано 118 осіб, переважно представників малого та середнього бізнесу.

Так, на запитання: «Чи підтримуєте Ви послаблення податкового тиску на бізнес на час воєнного стану?» схвально відповіли 86 % респондентів.

А на питання: «Чи потрібно по завершенню війни провести уніфікацію оподаткування з метою полегшення їх адміністрування ?» позитивно відповіли 92 % опитаних.

Розподіл відповідей на питання: «В якому стані знаходиться Ваш бізнес на поточний час?» представлено на рис. 2. Підсумувати які можна висновком, що 87 % респондентів констатували наявність проблем різного рівня у ведені їхнього бізнесу.

З метою пожвавлення інноваційної активності існуючих підприємств та залучення іноземних інвесторів до створення нових високо технологічних виробництв варто на базі попереднього пункту створити сприятливі економічні умови, а саме: найпростішу та легшу систему оподаткування в синергії з дієвою судовою владою, що ефективно захищатиме право власності, перш за все в інтелектуальній сфері в межах вітчизняного та міжнародного права.

Рис. 2. Розподіл відповідей респондентів на питання: «В якому стані знаходиться Ваш бізнес на поточний час?»

Як свідчить вдалий досвід Японії, Південної Кореї та Німеччини, в межах загальної економічної лібералізації має відбуватися процес розумного протекціонізму. Тобто, держава має забезпечити всіляку підтримку вітчизняним товаровиробникам з метою підтримки їх конкурентоздатності в порівнянні з транснаціональними корпораціями.

Процеси індустріального ренесансу спостерігаються в розвинених країнах світу, сутність якого полягає в розвитку п'ятої індустріальної революції.

Якщо четверта промислова революція обумовлена тотальною автоматизацією, створенням та широким використанням штучного інтелекту та великих даних в процесі виробництва товарів та послуг, що, в свою чергу, мінімізує людське втручання, а рушійною силою системи четвертої промислової революціє є «Інтернет речей», то п'ята додає їм гуманістичного забарвлення, тобто її базою є не технологічні, а суспільні інновації.

Як стверджує засновник Salesforce Марк Беніофф: «Настає криза довіри до технологій. Під час п'ятої промислової революції нам знадобиться головний спеціаліст з етики та гуманності. Ви не можете вести бізнес в Четвертій промислової революції без довіри ваших співробітників, клієнтів і партнерів» [14].

Тобто, сутність п'ятої промреволіції полягає не просто в створенні нових технологій з виробництва товарів та послуг, а в розробці філософії людського життя в співіснуванні зі штучним інтелектом. Яскравим прикладом є поява КоБотів (cobots) - універсальних роботів, що діють у співпраці з людиною, максимально підвищують ефективність праці [15]. Більш далекоглядними є плани та розробки Ілона Маска, що мають назву «Neuralink». Поглиблення процесу потребує інституціоналізації роботизованої форми життя, формування філософії та етичних норм співіснування людей, роботів та штучного інтелекту.

Виходячи з реалізації перших двох пунктів, буде посилюватися економічна та політична роль великих міст як індустріальних, освітніх та науково-дослідних центрів. З метою гармонізації цих процесів доцільним буде подальша систематизація законодавства в руслі посилення ролі самоврядування та децентралізації влади.

Так, за твердженнями видатного американського політолога Ф. Фукуями подальше розширення та поглиблення децентралізації є джерелом політичного та економічного розвитку сучасних суспільств [16].

На фоні кризи представницької форми демократії зростає популярність прямої форми, тим більше, що сучасні цифрові технології дозволяють її реалізацію.

Результативність таких значних структурних перетворень залежить від сприйняття суспільством цих змін. Загальнонаціональне опитування, що проводилось соціологічною групою «Рейтинг» демонструє готовність українського суспільства до оновлюючих реформ. До таких висновків підштовхують наступні цифри: активно долучитися до відбудови країни після війни готові 61% українців; професійний розвиток та нові знання є актуальними напрямком післявоєнних планів і вже 49% громадян роздумують як отримати додаткову освіту чи нові знання, а 38% - освоїти нову професію, 27% мріють після війни відкрити свою справу, 21% - піти на нову роботу [17].

Висновки

Сліпе копіювання чужого досвіду на призведе ні до чого доброго. Однак, побудова програми відновлення України на принципах успішності, з урахуванням національних особливостей, та яка б враховувала модерністські принципи побудови суспільних відносин, забезпечить Україні швидке відновлення, стрімкий економічний розвиток та стійке суспільство.

Всі три окресленні напрямки відновлення України є взаємопов'язаними ланками модернізації вітчизняного суспільства, що мають забезпечити проривний розвиток національної економіки. Як свідчать останні висловлювання представників української влади, очільники держави це розуміють та опрацьовують програми по розвитку України у післявоєнний час [18].

Таким чином, основним напрямком розвитку національних економік, науки і техніки є розробка та впровадження суспільних інновацій як основи забезпечення конкурентних переваг всього суспільства в цілому.

Література

1. МВФ очікує зростання держборгу України у 2022 році до 86,2% ВВП. -- [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://interfax.com.ua/news/economic/ 825725.html.

2. Іванов О. Уникнути зростання цін неможливо [Електронний ресурс] / О. Іванов // Новое время. -- 2022. -- 2.05. -- Режим доступу: https://biz.nv.ua/ukr/economics/inflyaciya-mozhe-perevishchiti-20-vidsotkiv-prognoz-golovi-nacbanku-eksklyuziv-dlya-nv-biznes-50238764.html.

3. Сайт Kyiv School of Economics [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://kse.ua/ua/about-the-school/news/zbitki-naneseni-infrastrukturi-ukrayini-v-hodi- viyni-skladayut-mayzhe-63-mlrd/.

4. У МВФ запропонували безоплатно виділяти Україні до $5 млрд на місяць. -- [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://ubr.ua/finances/finance-ukraine.

5. Офіційний сайт ООН. Humanitarians seek $2.25 billion for Ukraine response. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://news.un.org/en/story/2022/04/1116882.

6. Офіційний сайт офісу президента України [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://president.gov.ua/news/toj-hto-finansuye-rf-ye-spivuchasnikom-voyennih-zlochiniv-ya-74549.

7. Financing Putin's war on Europe: Fossil fuel imports from Russia during the invasion of Ukraine. --[Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://energyandcleanair.org/financing-putins-war/

8. Сайт Українського інституту політики [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://uiamp.org.ua/uk.

9. Lee J. Europe's Ban on Russian Oil Has to Be Realistic. [Електронний ресурс] / J. Lee // Bloomberg. -- 2022. -- 08.05. -- Режим доступу: https://www.bloomberg.com/ opinion/articles/2022-05-08/ukraine-war-sanctions-europe-s-ban-on-russian-oil-has-to-be-realistic?srnd=premium-europe.

10. Власюк В. Економічне відродження через індустріальний розвиток України / В. Власюк. -- Харків: Повноколір, 2020 -- 432 с.

11. Новіков В. Яка модель для відбудови економіки після війни потрібна Україні. [Електронний ресурс] / В. Новіков // Економічна правда. -- 2022. -- Режим доступу: https://www.epravda.com.ua/columns/2022/03/16/684116/.

12. Іванов С. Економічне відновлення і розвиток країн після збройних конфліктів та воєн: невтрачені можливості для України / С. Іванов // Економіка України. -- 2019. -- № 1 (686) - С. 75-89.

13. Kistersky L., Marmazov V., Piliaiev I. Modernization of South Korea: Origins, Achievements, and the Experience for Ukraine [Електронний ресурс] / L. Kistersky, V. Marmazov, I. Piliaiev // Economy of Ukraine. 2021. -- №.9. -- P. 41-60. -- Режим доступу: https://doi.org/10.15407/economyukr.2021.09.041

14. Коли почнеться п'ята промислова революція? Як вона змінить світ? [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://uk.etcetera.media/6881-99.html.

15. Ostergaard E. Welcome to Industry 5.0 / E. Ostergaard // InTech. -- 2018. -- Vol. 65. -- №2. -- p. 22-25.

16. Fukuyama F. State building: Governance and World Order in the 21st Century / F. Fukuyama // CorneLL Unuversity Press. -- 2004. -- 160 p.

17. Шосте загальнонаціональне опитування: адаптація українців до умов війни Соціологічна групою «Рейтинг» 23.03.2022. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/shestoy_obschenacionalnyy_opros_adaptaciya_ukraincev_k_usloviyam_voyny_19_marta_2022.html.

18. Денис Шмигаль презентував основоположні позиції Плану і Фонду відновлення України. [Електронний ресурс] // Урядовий портал. -- 2022. -- 05.05. -- Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/news/denis-shmigal-prezentuvav-osnovopolozhni-poziciyi-planu-i-fondu-vidnovlennya-ukrayini.

References

1. MVF ochikuye zrostannya derzhborgu Ukrayiny u 2022 roci do 86,2% VVP [The IMF expects Ukraine's public debt to grow to 86.2% of GDP in 2022]. (n.d.). Interfax.com.ua. Retrieved from: https://interfax.com.ua/news/economic/825725.html [in Ukrainian].

2. Ivanov, О. (2022) Unyknuty zhostannya cin nemozhlyvo [It is impossible to avoid rising prices]. biz.nv.ua. Retrieved from: https://biz.nv.ua/ukr/economics/inflyaciya- mozhe-perevishchiti-20-vidsotkiv-prognoz-golovi-nacbanku-eksklyuziv-dlya-nv-biznes-50238764.html [in Ukrainian].

3. Site Kyiv School of Economics. kse.ua. Retrieved from: https://kse.ua/ua/about-the-school/news/zbitki-naneseni-infrastrukturi-ukrayini-v-hodi-viyni-skladayut-mayzhe- 63-mlrd/ [in Ukrainian].

4. U MVF zaproponuvaly bezoplatno vydilyaty Ukrayini do $5 mlrd. na misyac [The IMF has offered to allocate up to $ 5 billion a month to Ukraine free of charge]. (n.d.). ubr.ua. Retrieved from: https://ubr.ua/finances/finance-ukraine [in Ukrainian].

5. Official UN website. Humanitarians seek $2.25 billion for Ukraine response. news.un.org. Retrieved from: https://news.un.org/en/story/2022/04/1116882.

6. Oficiinyi sait oficu prezydenta Ukrayiny [Official site of the Office of the President of Ukraine]. president.gov.ua. Retrieved from: https://president.gov.ua/news/toj-hto-finansuye-rf-ye-spivuchasnikom-voyennih-zlochiniv-ya-74549 [in Ukrainian].

7. Financing Putin's war on Europe: Fossil fuel imports from Russia during the invasion of Ukraine. (n.d.). energyandcleanair.org. Retrieved from: https://energyandcleanair.org/ financing-putins-war/.

8. Sait Ukrayinski instytut polityky [Site of Ukrainian Institute of Politics]. uiamp.org.ua. Retrieved from: https://uiamp.org.ua/uk [in Ukrainian].

9. Lee, J. (2022). Europe's Ban on Russian Oil Has to Be Realistic. Bloomberg, 08.05. Retrieved from: https://www.bloomberg.com/opinion/articles/2022-05-08/ukraine- war-sanctions-europe-s-ban-on-russian-oil-has-to-be-realistic?srnd=premium-europe.

10. Vlasyuk, V. (2020). Ekonomichne vidrodzhennya cherez industrialnyi rozvytok Ukraiyny [Economic revival through the industrial development of Ukraine]. Harkiv: Povnokolir [in Ukrainian].

11. Novikov, V. (2022). Yaka model dlya vidbudovy ekonomiky pislya viyny potribna Ukrayini [What model does Ukraine need to rebuild its economy after the war?]. Ekonomichna Pravda - Economic truth. Retrieved from: https://www.epravda.com.ua/columns/2022/03/16/684116/ [in Ukrainian].

12. Ivanov, S. (2019). Ekonomichne vidnovlennya i rozvytok krayiny pislya zbroyinyh konfliktiv ta voyen: nevtracheni mozhlyvosti dlya Ukrayiny [Economic recovery and development of countries after armed conflicts and wars: missed opportunities for Ukraine]. Ekonomika Ukrayiny - Ukraine Economy, 1 (686), 75-89 [in Ukrainian].

13. Kistersky, L., & Marmazov, V., & Piliaiev, I. (2021). Modernization of South Korea: Origins, Achievements, and the Experience for Ukraine. Economy of Ukraine, 9, 41-60. Retrieved from: https://doi.org/10.15407/economyukr.2021.09.041.

14. Koly pochnetsya pyata promyslova revolyuciya? Yak vona zminyt svit? [When will the fifth industrial revolution begin? How will it change the world?] (n.d.). uk.etcetera.media. Retrieved from: https://uk.etcetera.media/6881-99.html [in Ukrainian].

15. Ostergaard, E. (2018). Welcome to Industry 5.0, InTech., Vol. 65., №2, 22-25.

16. Fukuyama, F. (2004). State building: Governance and World Order in the 21st Century, Cornell University Press.

17. Shoste zagalnonacionalne opytuvannya: adaptaciya ukrayinciv do umov viyiny [Sixth nationwide poll: adaptation of Ukrainians to the conditions of war]. Sociologichna grupa “Reyityng” - Sociological group “Rating". Retrieved from: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/shestoy_obschenacionalnyy_opros_adaptaciya_uk raincev_k_usloviyam_voyny_19_marta_2022.html [in Ukrainian].

18. Denys Shmygal prezentuvav osnovopolozhni pozyciyi Planu i Fondu vidnovlennya Ukrayiny [Denis Shmygal presented the basic positions of the Plan and Fund for Reconstruction of Ukraine]. Урядовий портал - Government portal. Retrieved from: https://www.kmu.gov.ua/news/denis-shmigal-prezentuvav-osnovopolozhni-poziciyi-planu-i-fondu-vidnovlennya-ukrayini [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru