Перспективи міжнародно-правового регулювання електронної торгівлі і цифрової економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Перспективи міжнародно-правового регулювання електронної торгівлі і цифрової економіки

Сергій Дмитрович Білоцький, доктор юридичних наук, професор, професор Інституту міжнародних відносин

Ігор Миколайович Забара, кандидат юридичних наук, доцент, доцент Інституту міжнародних відносин

Резюме

Білоцький С.Д., Забара І.М. Перспективи міжнародно-правового регулювання електронної торгівлі і цифрової економіки.

У статті розглядаються питання розвитку міжнародно-правового регулювання міжнародних економічних відносин, зокрема, аспекти, що охоплюють еволюцію електронної торгівлі, її подальший розвиток і перехід до етапу формування цифрової економіки. Зміни, які викликані широкомасштабним впровадженням комунікаційних технологій, розглядаються авторами з позицій масштабного розвитку процесів електронної комерції, змін у характері економічних відносин і, як наслідок, перспектив розвитку міжнародно-правового регулювання. Автори доходять висновку, що в наш час потрібні нові правові підходи до формування договірного й інституційного механізмів регулювання міжнародних економічних відносин, які б враховували елементи глобальної платформної економіки, а також усували проблеми «цифрової нерівності» і розвивали цифрове підприємництво, цифровізацію підприємств у нових умовах формування прибутку, конкуренції, оподаткування і розвитку ринку праці.

Ключові слова: міжнародно-правове регулювання, Світовий саміт з інформаційного суспільства, електронна торгівля, цифрова економіка, глобальне інформаційне суспільство.

Резюме

Белоцкий С.Д., Забара И.Н. Перспективы международно-правового регулирования электронной торговли и цифровой экономики.

В статье рассматриваются вопросы развития международно-правового регулирования международных экономических отношений. В частности, аспекты, охватывающие эволюцию электронной торговли, ее дальнейшее развитие и переход к этапу формирования цифровой экономики. Изменения, вызванные широкомасштабным внедрением информационно-коммуникационных технологий, рассматриваются авторами с позиций масштабного развития процессов электронной коммерции, изменений в характере экономических отношений и, как следствие, перспектив развития международно-правового регулирования. Авторы приходят к выводу, что в настоящее время нужны новые правовые подходы к формированию договорного и институционного механизмов регулирования международных экономических отношений, которые учитывали бы элементы глобальной платформенной экономики, а также устраняли проблемы «цифрового неравенства» и развивали цифровое предпринимательство, цифровизацию предприятий в новых условиях формирования прибыли, конкуренции, налогообложения и развития рынка труда.

Ключевые слова: международно-правовое регулирование, всемирная Ввстреча на высшем уровне по вопросам информационного общества, электронная торговля, цифровая экономика, глобальное информационное общество.

Summary

Sergiy Bilotsky, Igor Zabara. Prospects for the international legal regulation of electronic commerce and the digital economy.

The article deals with the development of international legal regulation of international economic relations. In particular, aspects covering the evolution of e-commerce, its further development and the transition to the stage of formation of the digital economy. The changes caused by the large-scale introduction of information and communication technologies are considered by the authors from the standpoint of the large-scale development of e-commerce processes, changes in the nature of economic relations, and as a consequence of the prospects for the development of international legal regulation.

The authors study the problems of the development of the digital economy from the standpoint of a number of issues proposed in the framework of the work of the Intergovernmental Group of Experts on Electronic Commerce and the Digital Economy. In particular,

from the standpoint of creating value in the digital economy and the consequences for states with different levels of digital development;

from the standpoint of opportunities and challenges for developing states, in the context of interaction with global digital platforms;

from the standpoint of states that are pursuing policies aimed at overcoming the digital divide, developing entrepreneurship and using the potential of digital platforms;

from the standpoint of cooperation between states in promoting the development of the digital economy.

The authors come to the conclusion that currently new legal approaches are needed to the formation of contractual and institutional mechanisms for regulating international economic relations, which would take into account the elements of the global platform economy, and also eliminate the problems of “digital inequality” and develop digital entrepreneurship, digitalization of enterprises in the new conditions of profit formation, competition, taxation and labor market development.

Key words: international legal regulation, world Summit on the information society, e-commerce, digital economy, global information society.

Постановка проблеми. Визначені Світовим самітом з інформаційного суспільства напрями розвитку використання інформативно-комунікаційних технологій (далі - ІКТ), зокрема в державному управлінні, освіті, охороні здоров'я, зайнятості, навколишньому середовищі, сільському господарстві та науці («е-дер- жавне управління», «е-освіта», «е-охорона здоров'я», «е-зайнятість». «е-навколишнє середовище», «е-сіль- ське господарство») посідають важливе місце у розвитку глобального інформаційного суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різноманітні аспекти регулювання електронної торгівлі і цифрової економіки були предметом дослідження вітчизняних і зарубіжних науковців, зокрема: Р. Бука, Р. Болдуіна, О. Бірюкової, Р. Гікса, О. Данільцева, Дж. Кіртона, К. Суоменінена, А. Пазюка, Т. Терехової, Б. Уоррена та інших. Вагомим є внесок в дослідження проблематики цифрової економіки, зроблений міжнародними органами і організаціями, такими як Світова організація торгівлі, Організація економічного співробітництва і розвитку, Європейський союз, ЮНКТАД та інші. Проте ці дослідження зосереджені переважно навколо економічної, політичної, національно-правової проблематики. Разом із тим ґрунтовний аналіз міжнародно-правових проблем еволюції цифрової економіки у доктрині міжнародного права відсутній.

Мета статті полягає в аналізі розвитку міжнародно-правового регулювання міжнародних економічних відносин. Зокрема аспектів, що охоплюють еволюцію електронної торгівлі, її подальші перспективи і перехід до етапу формування цифрової економіки.

Виклад основного матеріалу. Орієнтири, прийняті Світовим самітом з інформаційного суспільства (далі - ССІС) ще у 2003/2005 рр. - Принципи, План дій, Зобов'язання і Програма1 були з часом доповнені Заявою ССІС+10 про виконання рішень ССІС та Концепцією ССІС на період після 2015 р. Проте стрімкий прогрес «електронних» напрямів розвитку інформаційного суспільства вже зараз вимагає внесення коректив у концептуальне бачення як їх подальшого вдосконалення, так і у правове регулювання2.

Одним із важливих та перспективних виокремлюється питання «електронного бізнесу». У Концепції ССІС на період після 2015 р.3 було визначено загальні напрями, зокрема те, що розвиток «електронного бізнесу» здійснюватиметься шляхом: електронний торгівля цифровий економіка

а) забезпечення для комерційних підприємств можливості впровадження відповідних ІКТ і використання в повній мірі переваг інформаційної економіки, в тому числі шляхом створення сприятливого середовища для купівлі-продажу товарів і послуг мережами ІКТ;

посилення заохочення усіх заінтересованих сторін у просуванні переваг електронного бізнесу і стимулюванні розвитку нових додатків, контенту і послуг електронного бізнесу, у тому числі для мобільних пристроїв та соціальних мереж;

розвитку динамічного сектору ІКТ для підтримки продуктивного використання ІКТ, сталого зростання й розвитку, створення робочих місць, торгівлі та інновацій в рамках широких стратегій скорочення масштабів бідності шляхом зростання добробуту;

сприяння входженню мікропідприємств, малих і середніх підприємств, залучення молоді та жінок- підприємців в усі сектори електронного бізнесу зурахуванням нових технологічних тенденцій;

підвищення доступності статистичних даних з електронного бізнесу, що є необхідними для оцінки економічних і соціальних наслідків4.

Проте реальний стан справ «е-бізнесу» вносить свої корективи у напрями, бізнес-моделі і перспективи. Навіть запропонована свого часу термінологія («інформаційна економіка», «електронний бізнес») вже не є такою, що може відображати усі прояви використання ІКТ у цьому напрямі. Доцільним вважається термін «цифрова економіка», про що було зазначено на Конференції ООН з торгівлі і розвитку (далі - ЮНКТАД)5.

Тенденція, що намітилася у цій сфері, може бути визначена наступним чином: «власне цифровий сектор» - «цифрова економіка» - «цифровізована економіка»6,7 (умовно кажучи, «стартова» - «сучасна» - «перспективна» складові розвитку цього напряму).

Враховуючи широкий спектр визначень «цифрової економіки»8, дотримуватимемось того підходу, що характеризує її як «сукупність усіх прикладів екстенсивного використання ІКТ і створення нових технологій»9.

Разом із тим, незважаючи на певні відмінності у підходах до визначення, цифрова економіка вже охоплює сфери діяльності, різні за спрямуванням, цільовою аудиторією і способами створення вартості. Не звертати увагу на це явище - «цифрову економіку» - вже неможливо, оскільки, за різними підрахунками, її обсяг уже вийшов на рівень двозначних чисел щорічного економічного зростання у масштабах світової економіки.

У зв'язку з можливими позитивами і ризиками, принциповими і першочерговими постають наступні запитання:

«як в умовах цифрової економіки утворюється вартість і якими будуть наслідки для держав з різним рівнем цифрової готовності?

з якими можливостями і проблемами з точки зору створення вартості стикаються держави, що розвиваються, за умов взаємодії з глобальними цифровими платформами?

яку роль може відіграти політика держав в якості інструмента збільшення і утримання доданої вартості, в тому числі на основі подолання «цифрового розриву», розвитку цифрового підприємництва і використання потенціалу місцевих цифрових платформ?

яку роль міжнародна політика і співробітництво можуть зіграти у сприянні розвитку цифрової економіки?»10.

Досліджуючи питання утворення вартості в умовах цифрової економіки, а також спектр імовірних наслідків для держав з різним рівнем цифрової готовності, фахівці, виокремлюють і наголошують на двох сферах такої діяльності.

Перша сфера діяльності (переважно електронна торгівля) орієнтована на споживачів і, незважаючи на обмеженість, займає перше місце в цифровій економіці. Йдеться про платформи, які фактично полегшують торгівлю фізичним і юридичним особам (переважно середнім та малим підприємствам). Окрім того, саме тут беруть участь кілька провідних платформ для купівлі-продажу, а також платформи соціальних мереж та пошукових систем (виступають переважно як рекламні компанії).

Друга сфера діяльності - більш невідома, куди спрямовується основна частина грошових потоків та інвестицій, де власне і формується значна частина прибутку - наукові дослідження і розробки, безпосередньо пов'язані з цифровою економікою (наприклад, продаж послуг хмарних обчислень, розробка моделей штучного інтелекту, нейротехнології, квантові технології, робототехніка, сенсорика, технології віртуальної і додаткової реальності та інші технології).

На сьогодні у такий спосіб формуються й існують зв'язки між звичайними питаннями споживання і більш складними технологічними питаннями надання послуг, останні з яких пропонуються державам і міжнародним корпораціям. Проблема полягає у розробці досконалої моделі, яка б на початковому етапі описала їх взаємозв'язок, оскільки саме на цьому вибудовується питання геополітичної конкуренції, відповідь на яке повинна надати уява про те, хто буде домінувати у найбільш провідній частині цифрової економіки (як вбачається, головним чином у сфері інфраструктури, зокрема тієї, яка пропонується в якості послуги) Там само..

Аналізуючи проблематику можливостей і проблемам, з якими стикаються різні за розвитком держави, в умовах взаємодії з глобальними цифровими платформами, фахівці зазначають наступне: існує низка проблем, пов'язаних з обмеженістю доступу до статистичних даних для розробки політичних заходів, посиленням домінування на ринках глобальних платформ, труднощами доступу, загрозами для вітчизняних інноваційних систем, оптимізацією оподаткування глобальних платформ, роботою на контрактній основі за відсутності соціального захисту, суверенітетом над даними і потоками даних через кордони12. До того ж, існує загроза, що держави, які розвиваються, можуть опинитися у залежному стані, а саме - глобальному ланцюжку створення вартості використання даних13. Особливої уваги потребують проблеми розвитку цифрового підприємництва, цифровізації середніх, малих і мікропідприємств, а також конкуренції, оподаткування, ринків праці14.

Усі ці питання стають нагальними для держав в умовах вже існуючого цифрового розриву, домінуючої ролі глобальних цифрових платформ, недостатнього розвитку цифрової економіки в окремих державах і регіонах. Задля їх вирішення світове співтовариство пішло традиційним шляхом - паралельно із формуванням наукових підходів і концепцій у провідних університетах і окремих міжнародних організаціях, в рамках ООН була створена Міжурядова група експертів з електронної торгівлі і цифрової економіки. Її напрацюван- ня стають орієнтирами для співробітництва держав у зменшенні цифрового розриву, розвитку цифрового підприємництва, використанні потенціалу місцевих цифрових платформ.

Роль держав у формуванні власної і спільної політики щодо цифрової економіки (в аспекті збільшення і утримання доданої вартості), на думку фахівців, полягає у наступному:

врегулювання питань щодо управління даними, з метою участі у розвитку цифрової економіки. В умовах «цифрового розриву» («асиметрії» в управлінні даними, які генеруються на території держави, але не використовуються з економічною метою), розвитку цифрового підприємництва і використання потенціалу місцевих цифрових платформ, важливими і першочерговими постають питання щодо забезпечення захисту даних, що є умовою для створення справедливих і безпечних умов для участі у цифровій економіці. Перше місце у питаннях захисту посідають дані, пов'язані з потребами людей та навколишнього природного середовища;

визначення умов діяльності, в основі якої будуть закладені принципи цифрового суверенітету і самовизначення, автентичності й довіри, модульності та інтераперабельності, зручності, відкритості і прозорості, а також вільного доступу до ринку;

побудова глобальної архітектури довіри для перспективного розвитку цифрової економіки (як вбачається, на сучасному етапі вона повинна охопити питання розвитку інфраструктури, логістики, платіжних систем, доступу до фінансування й інвестицій, передачі технологій, конкуренції, оподаткування, використання даних, платформ і торгівлі).

У питаннях співробітництва держав і розробки спільних підходів щодо сучасного і перспективного розвитку цифрової економіки низка експертів наголошує на необхідності вирішення проблем шляхом утворення міжнародної організації з цифрової стабільності, до компетенції якої могли б бути віднесені питання глобального розвитку цифрової економіки (і у подальшому, ймовірно, цифровізованої економіки).

Зауважимо, що Міжурядова група експертів з електронної торгівлі і цифрової економіки визначає циф- ровізацію в якості глобального явища, наголошуючи на спільній діяльності щодо його врегулювання.

Висновки

Розглянувши питання розвитку міжнародних економічних відносин, а саме аспекти, що віддзеркалюють еволюцію «електронної торгівлі», її подальший розвиток і перехід до етапу формування «цифрової економіки», варто відмітити наступне:

зміни, які викликані широкомасштабним впровадженням комунікаційних технологій, значно вплинули на розвиток і характер економічних відносин і, як наслідок, на перспективи міжнародно-правового регулювання;

тенденція, що намітилася у цій сфері економіки, визначила рух у напрямі розвитку «цифрової економіки» і, у подальшому, до «цифровізованої економіки»;

з'явилась необхідність у формуванні договірного й інституційного механізмів регулювання міжнародних економічних відносин, які б враховували елементи глобальної платформної економіки, а також усували проблеми «цифрової нерівності», розвивали цифрове підприємництво, цифровізацію підприємств в нових умовах формування прибутку, конкуренції, оподаткування і розвитку ринку праці.

Література

1. Geneva Declaration of Principles. WSIS-03/GENEVA/DOC/0004; Geneva Plan of Action. WSIS-03/GENEVA/DOC/0005.

2. Забара І.М. До питання проблематики міжнародно-правового регулювання цифрової економіки. Соціальна і цифрова трансформація: теоретичні та практичні проблеми правового регулювання: зб. матеріалів наук.-практ. конф. 10 грудня. 2020 р. Київ, 2020. С. 33-37.

3. WSIS + 10 Statement on implementation of WSIS Outcomes and the WSIS + 10 Vision for WSIS Beyond 2015.

4. ЮНКТАД Доклад о цифровой экономике 2019. Создание стоимости и получение выгод: последствия для развивающихся стран.

5. Bukh R., Heeks R. (2017) Defining, Conceptualising and Measuring the Digital Economy. Global Development Institute working papers. No. 68.

6. Bukh R., Heeks R. (2017) Defining, Conceptualising and Measuring the Digital Economy. Global Development Institute working papers. No. 68.

7. Конференция Организации Объединенных Наций по торговле и развитию. Доклад Межправительственной группы экспертов по электронной торговле и цифровой экономике 16 октября 2020 г.

Размещено на Allbest.ru