До правових питань діяльності стартапів в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України (російсько-української війни)

Стартапи, як новостворені суб'єкти інноваційної діяльності, стикаються з низкою проблем правового характеру. Питання, які постають перед стартапом, залежать від етапу розвитку, на якому в даний час він перебуває. У статті розглянуто правові питання, з якими може стикнутися стартап на етапі Early Growth в аспекті збройної агресії РФ проти України, оскільки на вказаному етапі стартап діє як офіційно зареєстрований у передбаченому законом порядку суб'єкт підприємницької діяльності і, відповідно, на нього розповсюджується дія низки нормативно-правових актів, що регулює діяльність таких суб'єктів. Зокрема, у статті було розглянуто питання, які можуть виникнути у сфері зобов'язального права в аспекті введення в Україні військового стану, а також зміни у податкову законодавстві, спрямовані на сприяння підприємницької діяльності платників податків. Зроблено висновок, що більшість стартапів України, що перебувають на початковій стадії виведення та реалізації інноваційної продукції на ринку, стикаються з проблемами неможливості повного виконання взятих на себе зобов'язань або ускладненням процесу ведення бізнесу.

Наша держава створює умови для спрощеної реалізації процедури звільнення стартапів від відповідальності за невиконання або неналежне виконання взятих на себе обов'язків за договорами, за умови коли таке невиконання напряму пов'язано з існуванням обставин непереборної сили у вигляді збройної агресії РФ проти України. Крім того, Верховною Радою України внесено зміни до податкового законодавства, за якими, зокрема, надано підтримку найбільшій (третій) групі спрощеної системи оподаткування та розширено перелік суб'єктів, які можуть бути включені до такої групи оподаткування. Вказані зміни спрямовані на стимулювання осіб до здійснення підприємницької діяльності у цей надзвичайно складний етап розвитку нашої держави і створення фундаменту для післявоєнної економічної відбудови та відродження України.

Ключові слова: стартап, МСП, виконання зобов'язань, оподаткування, військовий стан.

ON LEGAL ISSUES OF STARTUP ACTIVITIES IN THE CONDITIONS OF ARMED AGGRESSION OF THE RUSSIAN FEDERATION AGAINST UKRAINE (RUSSIAN-UKRAINIAN WAR)

Збройний напад Російської Федерації Україну без оголошення війни, який відбувся о 05 ранку 24 лютого 2022 року, одномоментно докорінно змінив всю систему правовідносин нашої держави. Гуртування цілої нації (у політичному розумінні цього терміну) супроти безпрецедентних злочинних дій «братнього народу» викликало тимчасове припинення (або видозмінення) звичної щоденної трудової діяльності кожного громадянина, іноземця чи особи без громадянства. Безумовно, значну підтримку опору нашої держави збройній агресії з перших днів надають представники бізнесу, в тому числі і стартапи. Розуміючи цінність такої допомоги та важливість суб'єктів господарювання для України, органами державної влади було розроблено та прийнято низку нормативно-правових актів, спрямованих на актуалізацію правовідносин з такими суб'єктами.

Метою вказаної статті є дослідження правових питань діяльності стартапів в умовах російсько-української війни. У зв'язку з цим, вважаємо за доцільне в межах цієї статті зосередити увагу на стартапах, які перебувають на етапі Early Growth, оскільки на вказаному етапі стартап діє як офіційно зареєстрований у передбаченому законом порядку суб'єкт підприємницької діяльності і, відповідно, на нього розповсюджується дія низки нормативно-правових актів, що регулює діяльність таких суб'єктів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Як нами вже неодноразово зазначалося раніше стартапом є інноваційна ідея або новостворений суб'єкт господарювання (фізична особа-підприємець або юридична особа) [6].

На думку уповноважених осіб міжнародної екосистеми Startup-Network [7], основною ознакою, яка відрізняє стартап від звичайного малого чи середнього підприємства, є обов'язкова тенденція стартапу до розвитку та подальшого перетворення до великого підприємства.

Погоджуючись із вказаною ознакою вважаємо за доцільне доповнити характеристику стартапу ще однією обов'язковою ознакою - інноваційністю. Вказана ознака прямо випливає із аналізу норм законодавства європейських країн, міжнародних актів, документів ЄС та довідникових матеріалів низки міжнародних організацій.

Таким чином, виходячи з наведених вище обов'язкових ознак стартапів випливає, що стартап проходить низку етапів свого становлення та розвитку.

Розглядаючи питання етапів розвитку стартапів, можливо виокремити наступні найбільш поширені у науковій та практичній сфері етапи:

1)Seed - стадія, на якій відбувається доопрацювання стартап проєкту, «доукомплектування» штату працівників, формування стійкового складу учасників бізнес-проєкту, вирішення юридичних та фінансових питань початку підприємницької діяльності (в тому числі, обрання відповідної організаційно-правової форми ведення бізнесу, обрання форми оподаткування, укладення договорів з партнерами та інвесторами тощо);

2)Startup - перехідна стадія розвитку стартапу, на якій відбувається остаточне формування та узгодження бізнес-плану й розпочинається виведення інноваційної продукції на ринок;

3)Early Growth - це рання стадія діяльності стартапу як суб'єкта господарювання щодо реалізації інноваційної продукції на ринку.

Як нами було зазначено раніше, в межах цього дослідження буде розкрито питання діяльності стартапів на останній із перелічених стадій.

На цій стадії стартап як правило має статус малого або середнього підприємства (далі - МСП) і потребує всебічної державної підтримки.

На нашу думку, видами державної підтримки у сфері регулювання діяльності МСП є:

-фінансова;

-інформаційна;

-консультаційна;

-підтримка МСП у сфері інновацій, науки й промислового виробництва;

-підтримка суб'єктів МСП, що провадять експортну діяльність;

-підготовка людського капіталу для МСП;

-інфраструктурна.

Зауважимо, що перераховані види державної підтримки повинні знайти відображення в законах і розкриватися змістовно через перелік засобів, які можуть застосовуватися до МСП безпосередньо або через уповноважені організації. Вказане набуває особливого значення у даний період розвитку нашої держави.

В аспекті вищевикладених стадій розвитку стартапів та видів державної підтримки МСП розглянемо питання державної підтримки стартапів від час російсько-української війни.

В першу чергу, звернімо увагу на наслідки для суб'єктів господарювання початку бойових дій.

Значна кількість таких суб'єктів, опинившись у населених пунктах, фактична окупація яких стала метою РФ, були змушені зупинити свою діяльність. Така зупинка діяльності тягне за собою низку правових питань, зокрема, й виконання зобов'язань перед контрагентами, інвесторами та партнерами.

Загальні положення щодо зобов'язань сформовані у Цивільному кодексі України (далі - ЦК України) та деталізовані у Господарському кодексі України (далі - ГК України).

Так, відповідно до ст. 526 ЦК України встановлює обов'язок сторін належно виконувати покладені на них обов'язки, що включає в себе виконання зобов'язання належними сторонами, у належному (визначеному сторонами) місці, у належний строк (термін).

Статтею 611 ЦК України закріплено невиключний перелік наслідків порушення зобов'язання, який може бути доповнений наслідками, визначеними за згодою сторін конкретного зобов'язання: припинення зобов>язання внаслідок односторонньої відмови від зобов>язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов>язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як і для будь-якого виду відповідальності для настання цивільно-правової відповідальності за порушення зобов'язання має бути наявною вина сторони, що його порушила.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов>язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов>язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Подібне положення закріплено і у Конвенції ООН «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів» від 1980 року: «Сторона не несе відповідальності за невиконання будь-якого із своїх зобов>язань, якщо доведе, що воно було викликане перешкодою поза її контролем і що від неї нерозумно було очікувати прийняття до уваги цієї перешкоди під час укладення договору або уникнення чи подолання цієї перешкоди чи її наслідків» [8].

Як зазначив Сьомий апеляційний адміністративний суд у своєму Роз'ясненні «Форс-мажорні обставини у господарських договорах» від 27.03.2020 року поняття «форс-мажорні обставини», «обставини непереборної сили», «форс-мажор» є однаковими за змістом. Форс-мажор (переклад з французької мови - вища сила) - це непередбачувані обставини, які не залежать від волі сторін договору, за яких неможливо виконати покладені на них зобов>язання [9].

Уповноваженим органом, що встановлює факт наявності форс-мажорних обставин в Україні, є Торгово-промислова палата України та регіональні торгово-промислові палати. Вказані палати на підтвердження наявності таких обставин протягом 7 робочих днів із дня звернення видають відповідний сертифікат (для суб'єктів господарювання - за собівартістю його виготовлення, а для суб'єктів малого підприємництва - безкоштовно) (стаття 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Разом з тим, в реальних умовах війни, вказана процедура зазнала певних змін. Так, своїм Листом від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України засвідчила:

Таблиця № 1. Зміни податкового законодавства щодо спрощеної системи оподаткування платників по-датку третьої групи у 2022 році