Аналіз стану формування та управління державним боргом України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз стану формування та управління державним боргом України

Малюк В.П., ст. гр. ФБС-41

Науковий керівник: к.е.н., доц. Ніколаєва А.М.

Луцький національний технічний університет

У статті досліджено стан формування, обслуговування та негативний вплив державного боргу України на національну економіку. Визначено причини зростання державного боргу України. Окреслено виважені підходи до грамотного управління та обслуговування державного боргу в умовах економічних та політичних труднощів, які переживає Україна.

Ключові слова: державний борг, управління державним боргом, державний бюджет, національна економіка, ВВП.

Maliuk V.

ANALYSIS OF THE FORMATION AND MANAGEMENT OF STATE DEBT OF UKRAINE

The article examines the state of formation, maintenance and negative impact of the national debt of Ukraine on the national economy. The reasons for the growth of the national debt of Ukraine have been determined. Balanced approaches to competent management and service of the public debt in the conditions of economic and political difficulties experienced by Ukraine are outlined. державний борг національна економіка

Key words: public debt, public debt management, public budget, national economy, GDP.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими і практичними завданнями

В сфері державних фінансів державний борг виступає важливою складовою. Використання державних позик зумовлене тим, що країна не може самостійно фінансувати державний бюджет і має недостатню кількість фінансових ресурсів. Якщо залучену позику використовувати ефективно та правильно, то це може стати позитивним чинником для поліпшення економічної ситуації в країні. В іншому випадку це може призвести до економічної кризи в країні та порушення фінансової стабільності.

В сьогоднішніх реаліях для України обрана тема є не менш актуальною, як для і інших країн. В Україні за роки її незалежності формування боргу відбувалося під впливом низки факторів, найважливіші з яких: значні бюджетні дефіцити; залежність від імпорту енергоносіїв; необхідність збільшення валютних резервів для забезпечення стабільності національної грошової одиниці; потреби технічного переозброєння галузей національної економіки. Суттєвим фактором збільшення державного боргу в країні є також пандемія коронавірусної хвороби протягом останніх років, а також повномасштабна воєнна агресія з боку РФ. Тому, важливим є забезпечення ефективності функціонування системи управління державним боргом та формування цілісного механізму управління ним.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми

Питаннями дослідження сутності державного боргу, механізму формування та методів управління державним боргом займаються багато вітчизняних науковців, зокрема, Босенко О.С., Вахненко Т.П., Дорошенко Г.О., Зражевська Н.В., Корнєв В., Кучер Г.В., Шелест О.В. та інші.

Цілі статті

Метою даного дослідження є аналіз стану формування та обслуговування державного боргу України, його впливу на національну економіку та пошук методів ефективного управління державним боргом в сьогоднішніх реаліях.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Державний борг є важливим інструментом розвитку економіки сучасної країни. Згідно з пунктом 20 статті 2 Бюджетного кодексу України, «Державний борг - це загальна сума боргових зобов'язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичення» [1]. Традиційно державний борг складається із зовнішнього та внутрішнього боргів.

Основними причинами для виникнення та збільшення державного боргу України напередодні повномасштабної війни було:

- збільшення державних видатків без відповідного зростання державних доходів;

- циклічні спади і автоматичні стабілізатори економіки;

- скорочення податків з метою стимулювання економіки без відповідного коригування (зменшення) державних витрат [2];

- вплив політичних бізнес-циклів - надмірне збільшення видатків напередодні виборів для завоювання популярності виборців та збереження влади [3];

- військовий конфлікт на сході України, що зумовив додаткові витрати на фінансування армії;

- анексія АР Крим;

- глибока економічна рецесія, пов'язана із руйнуванням інфраструктури та промислових об'єктів на частині Луганської та Донецької областей;

- поширення пандемії коронавірусної хвороби з 2019 р.;

- відсутність ефективної системи управління державним боргом.

Внаслідок цього, протягом останніх років спостерігалося

погіршення розвитку економіки України. Дефіцит державного бюджету, залучення та використання позик для його покриття призвели до того, що відбулося досить значне зростання державного боргу в Україні (рис. 1). Зрозуміло, що повномасштабна війна в Україні лише сприятиме подальшому зростанню внутрішнього і зовнішнього державного боргу. Тому на даний час важливим є питанням фінансової безпеки.

Рис. 1. Динаміка державного боргу України впродовж 2012-2021 років [4]

Варто зазначити, що бюджетним законодавством також встановлюються вимоги щодо граничних обсягів боргу [1]. Основна сума державного боргу не має перевищувати 60% фактичного річного обсягу ВВП України [5].

У 2017 році загальний державний борг України становив 2141674, 4 млн грн, і на 31.12.2021 року досягнув значення 2671827,6 млн грн, тобто збільшився на 530153,2 млн грн (або 24,8%). З 2018 по 2019 роки спостерігалося зменшення величини державного боргу на 170351,7 млн грн (7,9%), проте, з 2019 по 2020 роки спостерігаємо знову значне зростання величини державного боргу, а саме на 553660,2 млн грн (27,7%). З 2020 по 2021 р. відбулося подальше незначне збільшення величини державного боргу, а саме на 119892 млн грн (4,7%).

Отже, станом на 31 грудня 2021 року державний та гарантований державою борг України становив 2 672,02 млрд грн або 97,95 млрд дол. США. За 2021 рік державний та гарантований державою борг збільшився у гривневому еквіваленті на 120,14 млрд гривень. При цьому, на кінець 2021 року державний борг та гарантований державою борг України знаходились в межах їх граничних обсягів, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» [4].

Власне державний борг виникає внаслідок фінансових запозичень держави, договорів і угод про надання кредитів та позик, пролонгації та реструктуризації боргових зобов'язань минулих років.

Сукупність боргових зобов'язань держави містить також гарантований державою борг, що виникає внаслідок прийнятих на себе державою гарантій за зобов'язаннями третіх осіб, або прийняті на себе державою зобов'язання третіх осіб.

Причини зростання державного боргу України визначаються багатьма факторами. Найхарактернішими для нашої країни є неефективний розподіл державних коштів, політична криза, тіньова економіка, девальвація національної валюти, залежність від імпорту енергоносіїв, потреби технічного переозброєння більшості галузей національної економіки, необхідність потужної державної підтримки державних підприємств та банків, збільшення видатків на медичну сферу. Всі ці фактори впливають не тільки на стан країни сьогодні, а й дають невтішні прогнози на майбутнє.

Сформований обсяг державного боргу та його структура значною мірою вплинули посиленням боргового навантаження на національну економіку. Для роз'яснення цієї думки скористаємося показником частки державного боргу України по відношенню до її ВВП (табл. 1).

Проаналізувавши дані наведені у таблиці можемо сказати, що частка державного боргу України в розрахунку до ВВП протягом 20172021 рр., як і перевищувала граничне значення за національною методикою (60%), так і залишалася нижчою граничного значення.

Таблиця 1

Частка державного боргу України по відношенню до її ВВП

Державний борг України відносно ВВП періодично зазнавав суттєвих змін до 2017 року. З кожним роком частка державного боргу в розрахунку до ВВП наростала до граничного значення. У період 2017-

2018 рр. частка державного боргу в розрахунку до ВВП почала насторожувати, оскільки значно перейшла критичну межу - 60%. Проте починаючи з 2019 року ця частка почала зменшуватися. Якщо у 2016 році частка державного боргу в розрахунку до ВВП зазнала найбільш критичного значення - 81,0%, то вже протягом наступних трьох років зменшилася до 50,3% [4]. Цей факт свідчить про зменшення навантаження на державний бюджет, а отже і на національну економіку. Разом із тим у 2020 році частка державного боргу в розрахунку до ВВП знову перевищила граничне значення на 0,8%. На мою, думку це пов'язане із наслідками розповсюдження пандемії короновірусної хвороби з 2019 р. та з негативним впливом її на економіку країни.

Зростання державного боргу у 2017, 2018, 2020 рр. (рис. 2) роках відбувається швидше ніж зростає валовий внутрішній продукт і це є показником того, що обслуговування державного боргу здійснюється внаслідок накопичення і споживання, тобто шляхом зниження життєвого рівня населення. Україна стрімко наближається до визначеного фахівцями рівня боргу відносно ВВП, який є вже небезпечним для країни.

Головними «чорними дірами» України, які безупинно поглинають гроші виступає державний бюджет, дефіцит якого за підсумками 2021 року становив 197,9 млрд. грн., також пов'язано з девальвацією національної валюти, капіталізацією державних банків, в тому числі у зв'язку з переходом у державну власність ПАТ КБ «ПриватБанк», та наданням кредиту Фонду гарантування вкладів

Рис. 2. Динаміка сукупного державного боргу і ВВП України з 2009 по 2021 рр.(млн. дол. США)

Внаслідок зовнішніх запозичень в України можна спостерігати затримку виходу з економічної стагнації. Коли держава спрямовує нові запозичення лише на покриття дефіциту бюджету виникає так зване «консервування виробничого потенціалу», сповільнення інвестиційного процесу та низький рівень життя громадян. Причиною цього стає те, що отримані кошти внаслідок запозичень не створюють нових робочих місць, не спрямовуються на розвиток виробничої інфраструктури та не підвищують доходи робітників. Небезпека зовнішніх запозичень для України полягає в тому, що вони використовуються як альтернатива активізації внутрішніх джерел. Разом з цим, без економічного піднесення борг держави продовжує зростати, зростають і витрати на обслуговування державного боргу. Країна знову бере запозичення для покриття попередніх боргів і потрапляє у так звану боргову яму (табл. 2).

Таблиця 2

Частка видатків на обслуговування державного боргу та їх співвідношення до доходів бюджету

Провівши розрахунки, ми можемо спостерігати, що з 2017 року по 2020 рік більше десятої частини доходів бюджету витрачалося на

обслуговування державного боргу України. Також можна прослідкувати, що частка видатків на обслуговування державного боргу зменшувалася не помітно протягом останніх 5-ти років. Це означає, що зменшується навантаження на державний бюджет, а отже і на національну економіку.

Варто зазначити, що для самої економіки країни важливим є не факт наявності державного боргу, а правильне управління ним. Управління державним боргом - «комплекс заходів, що здійснюються державою в особі уповноважених органів щодо визначення обсягів та умов залучення коштів, їх розміщення і погашення, а також забезпечення платоспроможності держави» [6].

Саме правильне управління боргом на всіх етапах може забезпечити стабільність соціально-економічної ситуації та розвитку економіки України.

Експерти виділяють наступні перспективні методи управління державним боргом:

1. Консолідація державного боргу - об'єднання декількох позик в один більш довгостроковий борг із зміною ставки відсотка.

2. Конверсія державної позики - зміна первинних умов позики, що стосуються прибутковості (найчастіше, це можна досягнути шляхом зниження відсоткової ставки по заборгованості).

3. Новація боргу - заміна первісного зобов'язання між сторонами, що передбачає інший спосіб виконання [7].

Управління державним боргом потрібно розглядати як багатоциклічний процес. Цей процес включає в себе три послідовні стадії такі, як залучення-використання-погашення.

Висновки

Отже, управління державною заборгованістю є одним із ключових факторів забезпечення макроекономічної стабільності в державі. Від характеру врегулювання боргової проблеми залежить бюджетна дієздатність країни, стан її валютних резервів, а відповідно і стабільність національної валюти, рівень відсоткових ставок, інвестиційний клімат, характер поведінки всіх сегментів фінансового ринку. Тому управління державним боргом має бути зорієнтоване на застосування ефективної боргової стратегії, а не базуватися на короткострокових ситуативних орієнтирах. Лише ефективний менеджмент державного боргу є запорукою зростання економіки, інвестиційної привабливості, фінансової стабільності, підвищення кредитного рейтингу держави.

Список використаних джерел

1. Бюджетний кодекс України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456- 17#Text (дата звернення: 15.05.2022).

2. Поняттятавидидержавногоборгу.URL:

https://pidru4niki.com/79361/pravo/ponvattva vidi derzhavnogo borgu (дата звернення: 20.05.2022).

3. Вахненко Т. П. Державний борг України та його економічні наслідки. К.: Альтерпрес, 2015. 152 с.

4. ДержавнийборгУкраїни.URL:

https://index.minfm.com.ua/ua/finance/debtgov/ (дата звернення: 21.05.2022).

5. Ярошевич Н.Б. Управління державним боргом: зарубіжний досвід та українська реальність. Науковий вісникНЛТУ. 2007. Вип. № 17. С. 266-271.

6. Управліннядержавнимборгом.URL:

https://pidru4niki.com/15410104/finansi/upravlinnva derzhavnim borgom(дата

звернення: 15.05.2022).

7. Федорович І. М. Прогнозна оцінка та аналіз витрат на обслуговування державного боргу. Наук. збірник. Економіка. 2014. Вип. № 27. С. 114-120.

Размещено на Allbest.ru