Системний підхід до пізнання сутності державного регулювання інфраструктури цифрової економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародний науково-технічний університет

імені академіка Юрія Бугая

Системний підхід до пізнання сутності державного регулювання інфраструктури цифрової економіки

Дмитро Котелевець кандидат економічних наук, докторант

м. Київ, Україна

Анотація

У статті проведено дослідження сутності та особливостей державного регулювання розвитку інфраструктури цифрової економіки. Це було реалізовано через використання методології системного підходу, що дозволило розглянути окреслений тип регулювання як цілісний об'єкт дослідження - окремо функціонуючу систему. У статті значна увага приділена також обґрунтуванню важливості здійснення державного регулювання взагалі у сфері становлення та розвитку цифрової економіки, встановлено, що таке регулювання є необхідним для розвитку такого типу економіки, його інфраструктури. Також визначено, що саме інфраструктура цифрової економіки є невід'ємною частиною формування умов для активного впровадження процесів цифровізації господарських відносин у межах національної економіки.

Ключові слова: інфраструктура; державне регулювання; цифрова економіка; державне регулювання цифрової економіки, системний підхід.

Abstract

Dmytro Kotelevets

PhD in Economics, PhD student

Academician Yuri Bugay International University of Science and Technology (Kyiv, Ukraine)

A SYSTEMATIC APPROACH TO KNOWLEDGE OF THE ESSENCE

OF STATE REGULATION OF THE DIGITAL ECONOMY INFRASTRUCTURE

Modern economic transformations, which are largely due to the influence of information and communication technologies, play a key role in the development of all economic systems. The infrastructure is an integral part of digital economy. The development of digital technologies within the national economy the speed of their development and implementation depend on its active functioning. The role of the state in the development of digital economy and its infrastructure, despite the objectivity and comprehensive nature of digital technologies, remains important. Using a system of methods, tools and levers of this regulation, public authorities have effective and efficient means to intensify the creation, implementation and support of new digital technologies in all spheres of society, especially within the national economy.

Considering the outlined, within the article, theoretical provisions of the functioning of the state regulation system of the digital economy infrastructure is deepened. This was implemented through the use of the system approach methodology, which allowed to consider the outlined type of regulation as a holistic object of study - a separately functioning system. As a result, it is proposed to consider this type of regulation as a complex system of relations with its own purpose, interaction with external environment, between public authorities, local governments and economic entities that take an active role in creating favorable conditions for active creation, modernization, implementation of information and communication technologies in the processes of production, exchange, distribution, and consumption.

In the article, considerable attention is also paid to substantiating the importance of state regulation in general in the field of the formation and development of digital economy; it is established that such regulation is necessary for the development of this type of economy, its infrastructure. It is also determined that the infrastructure of digital economy is an integral part of creating the conditions for the digitalization implementation of economic relations within the national economy.

Keywords: infrastructure; state regulation; digital economy; state regulation of the digital economy, a systematic approach.

Постановка проблеми

Сучасні економічні трансформації, які значною мірою зумовлені впливом інформаційно-комунікаційних технологій, відіграють ключову роль у розвитку всіх господарських систем. Використання цифрових технологій визначає рівень конкурентоспроможності підприємств, якість життя громадян та загалом ефективність розвитку національної економіки. Саме тому питання підтримки розвитку таких технологій, їх активного використання є важливими та потребують свого опрацювання і вирішення.

Активне використання цифрових технологій у всьому світі, їхній позитивний вплив на функціонування суспільних систем, залучення громадян тією або іншою мірою до цифрового світу сприяло формуванню у світі цифрової економіки. Різні країни сьогодні перебувають на різних стадіях цифровізації власного національного господарства, проте уряди більшості з них створюють усі необхідні умови для створення нових індустрій, які пов'язані з розвитком, реалізацією та впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій у всі сфери життєдіяльності людей [4; 5]. Для цього використовується весь спектр різних підходів, методів та стимулів державного регулювання окресленої сфери.

Інфраструктура є невід'ємною складовою розвитку цифрової економіки. Саме від ефективного її функціонування залежить розвиток цифрових технологій у межах національної економіки, їх швидкість розробки та впровадження, легкість використання різними суб'єктами господарювання, наявність у них доступу до фінансових ресурсів і т ін. [9]. Відповідно питання поглиблення теоретичних та прикладних положень щодо особливостей функціонування інфраструктури цифрової економіки є важливими з позиції забезпечення сприятливих умов для розвитку такого виду економіки.

Роль держави в розвитку цифрової економіки та її інфраструктури, незважаючи на об'єктивність та всеохопний характер цифрових технологій, залишається вагомою, а побудова ефективної системи державного регулювання розвитку інфраструктури цифрової економіки залишаються актуальними [14]. Саме побудова такої системи, забезпечення умов її якісної модернізації та розвитку є невід'ємною складовою активізації інноваційного розвитку в країнах, стимулювання пошуку нових ідей та розробки цифрових технологій. Відповідно окреслені питання потребують наукового обґрунтування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У наукових роботах багатьох вчених розглядаються сьогодні питання розвитку цифрової економіки, її інфраструктури, впливу цифрових технологій на функціонування і розбудову господарства. До їх числа варто віднести таких науковців: О. Грибіненко, О. Гудзь, В. Гужва, Я. Демків, М. Дубина, А. Жаворонок, А. Любчич, Л. Любохинець, О. Піжук, М. Руденко, С. Тульчинська, Н. Тимошенко, О. Хандій, Н. Холявко, Г Чмерук, К. Шапошников.

Особливості здійснення державного регулювання у сфері функціонування та розвитку цифрової економіки, її інфраструктури досліджували у своїх роботах такі науковці, як В. Адамовська, О. Дмитрієва, І. Лопушинський, Р Лупак, М. Наумов, О. Пришляк, Н. Рудик, О. Сенишин, А. Стельмащук, Т Штець.

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Попри численні здобутки вчених у напрямку поглиблення результатів наукових досліджень у сфері цифровізації національної економіки, становлення цифрової економіки, розвитку її інфраструктури для активізації процесів створення і впровадження сучасних інформаційно- комунікаційних технологій у різні сфери суспільства, малодослідженими залишаються питання ролі держави в окреслених процесах.

Саме активне втручання органів державної влади дозволило б прискорити процес створення та модернізації інфраструктури цифрової економіки, сформувати стабільну основу для розбудови такого типу економіки. З урахуванням цього, на наше переконання, поглиблення потребують теоретичні та прикладні положення щодо функціонування системи державного регулювання розвитку інфраструктури цифрової економіки.

Мета статті є поглиблення теоретичних положень щодо визначення сутності та опису особливостей функціонування системи державного регулювання розвитку інфраструктури цифрової економіки.

Виклад основного матеріалу

Процеси становлення цифрової економіки, які сьогодні спостерігаємо в усьому світі, розвиваються досить стихійно, оскільки винайдення, розробка та впровадження нових цифрових технологій також є процесом складно формалізованим, оскільки йому притаманний високий рівень творчості та креативності. Саме тому досить часто від винайдення нових робочих ідей до їх практичного використання, отримання ефектів від їх впровадження проходить досить тривалий час. Відповідно в межах цифрової економіки у переважній більшості випадків відбувається масш- табування відомих цифрових технологій у функціонування різних економічних суб'єктів [2; 3]. Така ситуація і визначає особливості побудови системи державного регулювання розвитку цифрової економіки загалом.

Інфраструктура це складова національної економіки, яка за своєю природою виконує роль допоміжної сфери, складової економічної системи, роль якої полягає у сприянні створення умов для розвитку економічних відносин у країні, прискоренню процесів доставки товарів, продукції, сировини, забезпеченню належних умов для розвитку всіх економічних суб'єктів, фінансової системи країни тощо [10]. Важливість розвитку інфраструктури в межах будь-якої країни на сьогодні вже не викликає сумнівів. Саме тому питання розвитку інфраструктури постійно перебуває у фокусі уваги урядів більшості країн світу.

Важливість інфраструктури є вагомою як для економічної сфери, так і для розвитку інших сфер функціонування суспільства. Роль держави в розбудові інфраструктури полягає у фінансуванні побудови тих об'єктів, у створенні яких не зацікавлений приватний капітал, або спорудження яких вимагає дуже значних фінансових інвестицій. Насамперед до таких об'єктів варто віднести транспортну сферу, побудову аеропортів, енергосистем, реалізацію масштабних національних проєктів. Фактично вся соціальна інфраструктура створюється за рахунок державного та місцевого бюджетів.

Окреслене підтверджує, що роль держави в розвитку інфраструктури є багатоаспект- ною. Важливу складову при цьому відіграє система державного регулювання розвитку інфраструктури, оскільки саме побудова існування такої системи дозволяє здійснювати вплив на розвиток інфраструктурного забезпечення в тих, або інших регіонах, секторах та галузях національного господарства. При цьому регулюючи економічні відносини, органи державної влади мають змогу вкладати бюджетні кошти в побудову тих об'єктів, які є першочерговими та найбільш важливими для подальшого розвитку економіки країни. Також державне регулювання розвитку інфраструктури може полягати в оновленні або створенні інституційної основи для активізації економічного розвитку. Створення нових державних установ, регулюючих органів, інших інститутів також є частиною формування інфраструк- турного забезпечення. У розвинутих країнах такі процеси відбуваються постійно залежно від необхідності створення тих або інших інфраструктурних об'єктів.

Не враховувати необхідність державного регулювання розвитку інфраструктури цифрової економіки навіть з урахуванням світового, об'єктивно невідворотного процесу цифровізації економічних відносин не можна. Застосування цифрових технологій несе колосальний потенціал для підвищення ефективності функціонування економічних систем. Проте такі технології також можуть негативно впливати на їх розвиток. У цифровому світі особливо актуальними стають питання захисту інтелектуальної власності, захисту персональних даних, боротьби з кіберзлочинністю, забезпечення прав споживачів при купівлі товарів, послуг онлайн і т. ін. Зазначені питання однозначно потребують уваги держави, впровадження відповідних механізмів для стимулювання процесів боротьби з негативними наслідками становлення цифрової економіки.

Таким чином, враховуючи окреслене, цілком зрозуміло, що роль органів державної влади та місцевого самоврядування в розбудові цифрової економіки є важливою, а стимулювання розвитку її інфраструктури може стати драйвером економічного, технологічного розвитку країни, підвищення її конкурентоспроможності та привабливості для інвесторів [2; 12].

Розглянемо більш детально сутність державного регулювання розвитку інфраструктури цифрової економіки. Зазначимо, що в науковій літературі сьогодні існує незначна частина робіт, у яких системно та послідовно розглядається такий вид регулювання. Саме це ще більше актуалізую необхідність обґрунтування змісту такого регулювання в системі цифрової економіки. На наш погляд, це доцільно здійснити через використання системного підходу. Саме цей універсальний підхід дозволяє розглядати та описувати природу економічних об'єктів як окремих складних систем, яким притаманні власні функції, принципи та властивості.

Системний підхід - це теоретичний науковий підхід, якому притаманна універсальність і сутність якого полягає у розгляді досліджуваного об'єкта як цілісної системи, окремого явища, що складається з окремих компонентів та взаємозв'язків між ними [11, с. 12]. Таким чином конкретизацію сутності державного регулювання розвитку інфраструктури цифрової економіки здійснимо через дослідження такого регулювання як системи відносин у межах економічної системи. У свою чергу, економічна система - це певним чином упорядкована система зв'язків між виробниками та споживачами матеріальних та нематеріальних благ, що існує у сфері виробництва і споживання та охоплює галузі народного господарства [7, с. 18].

Усі економічні системи за своєю природою є складними за структурою, кількістю функцій, властивостей об'єктами пізнання, включаючи національну економіку, яка є відкритою системою, яка розвивається в результаті впливу зовнішніх та внутрішніх чинників. Фактично всі економічні системи розвиваються таким чином, змінюючись у результаті дії чинників різної природи. Кількість таких чинників є значною, особливо якщо розглядати в цілому національну економіку як цілісний об'єкт. Особливу роль серед таких факторів відіграє інфраструктура. Враховуючи складну композицію системи національної економіки, система її інфраструктури також є багатокомпонентною. Специфікою інфраструктури в країні є її складна система видів, підвидів та напрямків. Фактично для будь-якої економічної системи можливо ідентифікувати базову її інфраструктуру, розвиток якої буде сприяти й розвитку такої системи. Саме суб'єктність, з одного боку, та універсальність, з іншого боку, значно ускладнюють процеси розвитку інфраструктури, оскільки і для її розвитку необхідно створити власну інфраструктуру. інфраструктура цифровий економіка господарський

У свою чергу, з практичного погляду державне регулювання економіки є складовою частиною відтворення, тобто кругообороту ресурсів, доходів, продуктів. У цьому контексті державне регулювання економіки, у широкому розумінні, як система - це сукупність стандартних цілеспрямованих заходів і процедур, які систематично ініціюють, запроваджують і здійснюють у соціально-економічній системі на локальному, регіональному, національному і глобальному рівнях у державі для забезпечення умов ефективного функціонування та розвитку економічної системи. Отже, організаційно державне регулювання економіки - це система прийняття рішень і практичного здійснення заходів і процедур управління, спрямованих на забезпечення запланованого рамкового режиму (тобто умов) ефективного функціонування і розвитку економічної системи [6, с. 12].

Таким чином, враховуючи окреслене, маємо можливість констатувати, що державне регулювання розвитком інфраструктури цифрової економіки є складно структурованою системою, яка поєдную у собі три найбільші системи: система державного регулювання, система інфраструктури, система цифрової економіки. Зазначимо, що з теоретичного погляду кожна з окреслених систем є, у свою чергу, складною і може бути окремим об'єктом наукового пізнання. Отже, на наше переконання, систему державного регулювання розвитку інфраструктури цифрової економіки доцільно розглядати таким чином: система державного регулювання розвитку інфраструктури цифрової економіки - складна система відносин з власною метою функціонування, взаємодією із зовнішнім середовищем, між органами державної влади, місцевого самоврядування і економічними суб 'єктами, які беруть активну роль у формуванні сприятливих умов для активного створення, модернізації, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процеси виробництва, обміну, розподілу і споживання. На рис. 1 представлено модель такої системи.

Таким чином, аналізуючи інформацію рис. 1 можна стверджувати, що система державного регулювання розвитку інфраструктури цифрової економіки є за своєю сутністю складною системою, оскільки вона повинна враховувати як особливості економічного розвитку держави загалом, так і специфічні риси функціонування економічних суб'єктів, які займаються сучасними цифровими технологіями. При цьому також необхідно забезпечувати та підтримувати використання окреслених технологій вже діючими суб'єктами господарювання.

Цифрова економіка - новий тип економіки, виникнення нової парадигми розвитку національної економіки, спричинене дією сучасних інформаційних технологій. Саме тому, на нашу думку, і система державного регулювання розвитку такої економіки, її інфраструктури, яка була сформована в переважній більшості сучасних розвинутих країн, також повинна зазнавати змін, враховуючи нові тенденції в розвитку господарюючих суб'єктів та використанні ними цифрових технологій.

Зазначена система, на наше переконання, повинна враховувати таке:

стимулювати розвиток інформаційно-інноваційних технологій у країні, забезпечення використання інтелектуального потенціалу;

сприяти активному використанню цифрових технологій суб'єктами підприємницької діяльності;

надавати можливість органам державної влади впроваджувати сучасні інформаційні технології, використовувати їх для підвищення якості власної роботи;

стимулювати та надавати можливість бюджетним установам, іншим державним інститутам використовувати можливості цифрової економіки для власного розвитку;

сприяти нівелюванню деструктивних наслідків від активного розвитку цифрової економіки в усьому світі та ін.

Рис. 1. Схема системи державного регулювання розвитку інфраструктури цифрової економіки

Джерело: складено автором з урахуванням [8, с. 123; 3].

Висновки і пропозиції

Отже, у статті проведено дослідження обґрунтування сутності та особливостей здійснення державного регулювання розвитку інфраструктури цифрової економіки. Результати проведено дослідження свідчать, що в розвитку цифрової економіки, незважаючи на її досить турбулентний характер становлення, державне регулювання однаково відіграє важливу роль. За допомогою системи методів, інструментів та важелів такого регулювання у органів державної влади є ефективні та дієві засоби для активізації створення, впровадження та підтримки нових цифрових технологій у всіх сферах суспільства, особливо в межах національної економіки.

Використання системного підходу до розгляду зазначеного виду регулювання дозволило констатувати доцільність використання такого методи для конкретизації змісту зазначеного типу регулювання. У підсумку систему державного регулювання розвитку інфраструктури цифрової економіки запропоновано розглядати як складну систему відносин з власною метою функціонування, взаємодією із зовнішнім середовищем, між органами державної влади, місцевого самоврядування та економічними суб'єктами, які беруть активну участь у формуванні сприятливих умов для активного створення, модернізації, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процеси виробництва, обміну, розподілу і споживання.

На наше переконання, подальші дослідження у цьому напрямку полягають у поглибленні теоретичних, методологічних положень функціонування і розвитку системи державного регулювання розвитку інфраструктури цифрової економіки. При цьому також більш детального розгляду потребують питання конкретизації специфічних рис зазначеної системи, її відмінностей від систем державного регулювання інших сфер і галузей національної економіки.

Список використаних джерел

1. Адамовська В. С. Механізм державного регулювання економіки та вибір напряму економічної політики в сучасних умовах господарювання / В. С. Адамовська // Державне управління: удосконалення та розвиток. - 2017. - № 4.

2. Гудзь О. Є. Цифрова економіка: зміна цінностей та орієнтирів управління підприємствами / О. Є. Гудзь // Економіка. Менеджмент. Бізнес. - 2018. - № 2. - С. 4-12.

3. Дубина М. В. Концептуальні аспекти дослідження сутності діджиталізації та її ролі в розвитку сучасного суспільства / М. В. Дубина, О. М. Козлянченко // Проблеми і перспективи економіки та управління. - 2019. - № 3(19). - С. 21-32.

4. Ляшенко В. І. Цифрова модернізація економіки України як можливість проривного розвитку : монографія / В. І. Ляшенко, О. С. Вишневський. - К. : Інститут економіки промисловості НАН України, 2018. - 252 с.

5. Руденко М. В. Цифровізація економіки: нові можливості та перспективи / М. В. Руденко // Економіка та держава. - 2018. - № 11. - С. 61-65.

6. Сенишин О. С. Державне регулювання економіки : навч. посіб . / О. С. Сенишин, М. О. Горинь, О. О. Кундицький. - Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2014. - 334 с.

7. Стельмащук А. М. Державне регулювання економіки : навч. посіб. / А. М. Стельмащук. - Тернопіль : ТАНГ, 2000. - 315 с.

8. Федишин М. П. Механізм державного регулювання кризових явищ банківської галузі в умовах глобальних викликів / М. П. Федишин, А. В. Жаворонок, Н. О. Ковальчук // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. - 2019. - № 28. - С. 121-125.

9. Шапошников К. С. Вплив інституційного середовища на інноваційний розвиток економіки регіону / К. С. Шапошников // Причорноморські економічні студії. - 2018. - Вип. 29. - С. 34-36.

10. Шкарлет С. М. Організаційно-інфраструктурне забезпечення розвитку сільського господарства України : монографія / С. М. Шкарлет, М. В. Дубина, А. В. Тарасенко. - Чернігів : ЧНТУ, 2016. - 208 с.

11. Шкарлет С. М. Особливості застосування системного підходу до пізнання економічних явищ / С. М. Шкарлет, О. І. Гонта, М. В. Дубина // Науковий вісник Полісся. - 2016. - № 4 (8), ч. 1. - С. 9-17.

12. Dubyna M. The scientific approach to the identification of the essence of the category „infrastructure” / M. Dubyna // Problems and prospects of economics and management. - 2015. - № 1(1). - Рр. 31-36.

13. Regulatory Policy: Bibliometric Analysis Using the VOSviewer Program / Zhavoronok A., Chub A., Yakushko I., Kotelevets D., Lozychenko O., Kupchyshy^ O. // International Journal of Computer Science and Network Security. - 2022. - Vol. 22(1). - Рр. 39-48.

14. Tapscott D. The Digital Economy: Promise and Peril in the Age of Networked Intelligence. - McGrawHill, 1995. - 342 p.

References

1. Adamovska, V.S. (2017). Mekhanizm derzhavnoho rehuliuvannia ekonomiky ta vybir napriamu ekonomichnoi polityky v suchasnykh umovakh hospodariuvannia [Mechanism of state regulation of the economy and the choice of economic policy in modern economic conditions]. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok - Public administration: improvement and development, (4).

2. Hudz, O.Ye. (2018). Tsyfrova ekonomika: zmina tsinnostei ta oriientyriv upravlinnia pidpryiemstvamy [Digital economy: change of values and guidelines of enterprise management]. Ekonomika. Menedzhment. Biznes - Economy. Management. Business, (2), 4-12.

3. Dubyna, M.V., & Kozlianchenko, O.M. (2019). Kontseptualni aspekty doslidzhennia sutnosti didzhytalizatsii ta yii roli v rozvytku suchasnoho suspilstva [ Conceptual aspects of the study of the essence of digitalization and its role in the development of modern society]. Problemy i perspektyvy ekonomiky ta upravlinnia - Problems and prospects of economics and management, (3(19)), 21-32.

4. Liashenko, V.I., & Vyshnevskyi, O.S. (2018). Tsyfrova modernizatsiia ekonomiky Ukrainy yak mozhlyvist proryvnoho rozvytku [Digital modernization of the economy of Ukraine as an opportunity for breakthrough development]. Instytut ekonomiky promyslovosti NAN Ukrainy.

5. Rudenko, M.V. (2018). Tsyfrovizatsiia ekonomiky: novi mozhlyvosti ta perspektyvy [Digitalization of the economy: new opportunities and prospects]. Ekonomika ta derzhava - Economy and State, (11), 61-65.

6. Senyshyn, O.S., Horyn, M.O., & Kundytskyi, O.O. (2014). Derzhavne rehuliuvannia ekonomiky [State regulation of the economy]. Lvivskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Franka.

7. Stelmashchuk, A.M. (2000). Derzhavne rehuliuvannia ekonomiky [State regulation of the economy]. ANH.

8. Fedyshyn, M.P., Zhavoronok, A.V., & Kovalchuk, N.O. (2019). Mekhanizm derzhavnoho rehuliuvannia kryzovykh yavyshch bankivskoi haluzi v umovakh hlobalnykh vyklykiv [ Mechanism of state regulation of crisis phenomena of the banking industry in terms of global challenges ]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo - Scientific Bulletin of Uzhgorod National University. Series: International Economic Relations and the World Economy, (28), 121-125.

9. Shaposhnykov, K.S. (2018). Vplyv instytutsiinoho seredovyshcha na innovatsiinyi rozvytok ekonomiky rehionu [Influence of the institutional environment on the innovative development of the region's economy]. Prychornomorski ekonomichni studii - Black Sea Economic Studies, 29, 34-36.

10. Shkarlet, S.M., Dubyna, M.V., & Tarasenko, A.V (2016). Orhanizatsiino-infrastrukturne zabezpechennia rozvytku silskoho hospodarstva Ukrainy [Organizational and infrastructural support of agricultural development of Ukraine]. ChNTU.

11. Shkarlet, S.M., Honta, O.I., & Dubyna, M.V. (2016). Osoblyvosti zastosuvannia systemnoho pidkhodu do piznannia ekonomichnykh yavyshch [Features of application of a systematic approach to the knowledge of economic phenomena]. Naukovyi visnyk Polissia - Scientific Bulletin of Polissya, 7(4(8)), 9-17.

12. Dubyna, M. (2015). The scientific approach to the identification of the essence of the category „infrastructure”. Problems and prospects of economics and management, (1(1)), 31-36.

13. Zhavoronok, A., Chub, A., Yakushko, I., Kotelevets, D., Lozychenko, O., & Kupchyshyna, O. (2022). Regulatory Policy: Bibliometric Analysis Using the VOSviewer Program. International Journal of Computer Science and Network Security, 22(1), 39-48.

14. Tapscott, D. (1995). The Digital Economy: Promise and Peril in the Age of Networked Intelligence. McGrawHill.

Размещено на Allbest.ru