Актуальні тенденції інвестування хімічних підприємств України

Размещено на http://www.allbest.ru

НТУУ Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського

Актуальні тенденції інвестування хімічних підприємств України

Покровська Н.М.

к.е. н. старший викладач,

Анотація

У статті проаналізовано сучасні тенденцій інвестування хімічних підприємств України - потенційних суб'єктів інвестування з урахуванням галузевої належності. Світова конкуренція значно змінилася за останні 10 років, оскільки країни Азії зараз займають перше місце в рейтингу продажів та залучених коштів на інвестиційні проекти. В цілому світовий ринок хімічної продукції становить 3,8 мільярда дол. США, а український оцінюється у 86,8 млн дол. США. Україна зробила важливі кроки для полегшення ведення бізнесу і піднялася на сім позицій у рейтингу Світового банку Doing Business в 2020 році з 71-го місця в 2019 році на 64-е. Країна продемонструвала поліпшення по шести з десяти показників, оцінюваних Світовим банком, отримавши найвищій бал в категорії «відкриття бізнесу». Українське законодавство, ще перебуває в стані формування, і коли розробляються закони, то вони часто включають норми і стандарти ЄС, або посилаються на них, що є важливим для інвестицій саме у хімічну галузь, яка має чіткі регламенти. Розкрито основні загрози і переваги при здійсненні інвестування в розвиток хімічних підприємств. Серед основних факторів, що спричиняють недовіру та блокують інвестиції, ми відділяємо наступні: високий рівень бюрократії та корупції; тіньові ринкові відносини; низька купівельна спроможність споживачів; високі ставки страхування бізнесу у країні; складна прогнозованість цін на хімічні вироби, через монополії; воєнний конфлікт на території країни. Звертаємо увагу на суттєві переваги інвестування саме в українські хімічні підприємства та шляхи донесення цих переваг до світових інвесторів. Видаляємо основні переваги: близькість кордонів до ЄС; наявність наукових установ, які мають досвід розробки та впровадження технологій; потужна сировинна база; розвинена інфраструктура (порти, аеропорти, залізниця, склади); наявність кваліфікованих робочих кадрів за низьку заробітну платню; високий рівень експортобельності галузі, практично вся експортована хімічна продукція пройшла своєчасну реєстрацію в ECHA відповідно до вимог Регламентів REACH/CLP; наявність готових промислових площадок для інвестиційних проектів транснаціональних хімічних компаніям. Розроблено низку рекомендаційних заходів стимулювання інвестиційної активності хімічних підприємств, як одного із суттєвих факторів залучення інвестицій у цілому до економіки країни. інвестування хімічний галузевий

Ключові слова: інвестиції, інвестор, розвиток, хімічні підприємства, євроінтеграція економіки України, офіс «UkraineInvest».

Annotation

The article analyzes the current investment trends of chemical enterprises of Ukraine - potential investment entities taking into account the industry affiliation. Global competition has changed significantly over the past ten years, as Asian countries now rank first in the ranking of sales and funds raised for investment projects. The world market for chemical products is 3.8 billion US dollars, and the Ukrainian one is estimated at 86.8 million US dollars. Ukraine has taken the necessary steps to facilitate doing business and has risen seven places from 71st in 2019 to 64th in the World Bank's Doing Business ranking in 2020. The country showed improvement in six of the ten indicators assessed by the World Bank, receiving the highest score in the category of "starting a business". Ukrainian legislation is still in its infancy. When laws are drafted, they often include EU norms and standards or refer to them, which is essential for investment in the chemical industry with clear regulations. The main threats and advantages of investing in the development of chemical enterprises are revealed in the article. Among the main factors that cause mistrust and block investment, we highlight the following: high levels of bureaucracy and corruption; shadow market relations; the low purchasing power of consumers; high rates of business insurance in the country; low predictability of prices for chemical products due to monopolies; military conflict in the country. We draw attention to the significant benefits of investing in Ukrainian chemical companies and ways to convey these benefits to global investors. We highlight the main advantages: proximity of borders to the EU; availability of scientific institutions that have experience in the development and implementation of technologies; robust raw material base; developed infrastructure (ports, airports, railways, warehouses); availability of qualified workers for low wages; high level of export profitability of the industry, almost all exported chemical products passed timely registration with ECHA following the requirements of the REACH / CLP Regulations; availability of ready-made industrial sites for investment projects of transnational chemical companies. Several recommendations have been developed to stimulate the investment activity of chemical enterprises as one of the significant factors in attracting investment to the country's economy as a whole.

Keywords: investments, investor, development, chemical enterprises, European

integration of Ukraine's economy, UkraineInvest office.

Вступ

Криза, спричинена пандемією COVID-19, вносить надзвичайно потужний фактор невизначеності до напрямів розвитку світової та української економік, що й відображається на відповідних оцінках інвестиційної діяльності та привабливості, тих чи інших секторів економіки. Також зазначаємо, що пандемія COVID-19 розкрила структурні прорахунки української економіки, призвела до спаду та значного скорочення інвестицій у більшість секторів, проте ще до виникнення пандемії COVID-19 хімічна галузь перебувала в нелегкому становищі. Враховуючи значення хімічного сектору для економіки країни на сучасному етапі і його розвитку визнаємо, що хімічних підприємства потребують впровадження новітніх технологій, а це неможливо без залучення інвестицій. По при всі негаразди, згідно міжнародних рейтингових агентств інвестиційна привабливість України зростає. Інвестиції спрямовувалися в такі галузі: промисловість, будівництво, сільське господарство, оптову та роздрібну торгівлю. Інвестиції в 2020 р. в зменшилися до 786 млн дол. США порівняно з 1,3 млрд дол. США за 2019 р. Інвесторам перед інвестуванням зазвичай ретельно ознайомлюються із сучасними особливостями хімічної галузі України, а також перевагами та загрозами, з якими вони можуть зіткнутися.

Значний внесок у дослідження теоретичних та практичних аспектів інвестування розвитку підприємств зробили В. Андрійчук, І. Бланк, К. Волощук, О. Захарчук, М. Кісіль, Ю. Лупенко та ін. Проте, глобалізація та євроінтеграція економіки України, а також багатогранність даного питання потребує подальшого аналізу та пошуку нових підходів, які дозволять активізувати інвестування розвитку хімічних підприємств з метою зменшення негативного іміджу України, через представлення конкретних стратегій. Запропоновано комплекс організаційно економічних заходів, спрямованих на покращення привабливості хімічні виробництва для інвестування. Ці заходи, зокрема, передбачають стимулювання виробничої активності підприємств і їх технічне переоснащення, а також створення нових високотехнологічних виробництв та реалізацію інфраструктурних проектів. Окреслено вектори інституційних перетворень в Україні, спрямованих на підвищення рівня інвестицій хімічної промисловості.

Мета статті - узагальнити основні тенденції хімічної галузі України та висвітлити переваги інвестування в хімічних підприємства України, а також виявити перепони, які перешкоджають залученню внутрішніх і зовнішніх інвестиційних ресурсів.

Результати

Хімічна галузь України виробляє широкий асортимент продукції, орієнтованої, як на промислове, так і на кінцеве споживання, також вона має розвинені міжгалузеві, внутрішньогалузеві та технологічні зв'язки, а ще має експортний потенціал, що робить її досить важливою для економіки в цілому. Перш ніж визначити проблеми та перспективи інвестиційної діяльності хімічної галузі, слід проаналізувати місце цієї галузі в національній економіці України та світовій. Сучасна хімічна промисловість України - це 6501 суб'єкт господарювання. В Україні розвинута багатогалузева хімія та нафтохімія. Хімічна промисловість є одним з ключових секторів економіки України. Хімічна галузь України охоплює хімічний, нафтохімічний та фармацевтичний підсектори, в яких працюють понад 113 тис. робітників.

У 2019 році обсяг виробництва хімічної продукції України сягнув 2,8 млрд дол. США, а показник середньорічного темпу зростання (CAGR) становив 8% за останні 4 роки. Україна значною мірою залежить від імпорту хімічної продукції, у тому числі нафтохімічної і фармацевтичної продукції, мінеральних добрив. У 2019 році Україна імпортувала хімічної продукції на суму 7,5 млрд дол. США, що складає 12% від частки імпорту країни. Це свідчить про чималий попит на хімічну продукцію на внутрішньому ринку, який не можуть задовільнити місцеві хімічні підприємства.

Проте наразі хімічна галузь України працює не на повну силу і за прийнятними загальним показником річного валового обороту в займає досить низьке місце. Порівнюючи українські показники річного обороту, то зазначаємо, що це рівень близький до Індонезії, Болгарії, Румунії, В'єтнаму (2-5 млрд. дол. США). На той час розвинутих країнах річний оборот хімічної промисловості зазвичай перевищує 8-10 млрд. дол. США, середній показник перебуває в діапазоні від 50 до 100 млрд. дол. США тобто становить від 8-9 до 18-20%. Мінімальний рівень даного показника у більшості країн практично не є нижчим від 5% , а в Україні наразі нижчий і становить всього 4,9% [4].

Одна з причин такого низького обороту хімічної галузі, полягає в тому, що вона належить до енерго- та ресурсомістких в українській економіці та має достатню залежність від попиту з боку галузей, що використовують її продукцію - машинобудування, будівництво, легка промисловість та аграрний комплекс. Крім того, вона розвивається в умовах значного зовнішнього конкурентного тиску, зумовленого насамперед нарощуванням обсягів реалізації хімічної продукції азійськими країнами іншими словами введеться конкурентна війна за український ринок з боку іноземного бізнесу.

Світовий оборот хімічної продукції в 2019 році оцінювався в 3,8 млрд. дол. США. Світові продажі виросли на 2,5% з 3,633 млрд. дол. США в 2018 році до 3,799 млрд. дол. США в 2019 році, той же, час такіх тенденцій у вітчизняній хімічній галюзі не спостерігалось [13]. Китай, як і раніше, є найбільшим виробником хімічної продукції в світі, вносячи свій внесок в розмірі 35,8% світових продажів хімічної продукції в 2019 році. Хімічна промисловість країн Європейського Союзу займає друге місце в загальному обсязі продажів. Світова конкуренція, як це видно з діаграм (рис.1), значно змінилася за останні 10 років, оскільки країни Азії зараз займають перше місце в рейтингу продажів.

Рис. 1. Зміни інвестицій у хімічні галузі країн світу.

Джерело: сформовано автором на основі даних [13]

У 2019 році сегмент «базової хімії», включаючи неорганічні речовини, базову нафтохімію, а також гуми і смоли становив на загальну суму понад 2 250 млрд. дол.США. У 2010 році частку світового ринку хімічної промисловості займали хімічні підприємства Азії близько 41%, а у 2019 році, ця частка вже збільшилася до 54%. В той же час частка хімічної промисловості в Європі і Північній Америці(КЛРТЛ) знизилася приблизно до 17% і 16%, відповідно.

Відповідно до росту виробництва виникає потреба в його модернізації, а значить зростають інвестиції. Ми спостерігаємо на світовому ринку тенденцію збільшення інвестицій у хімічну промисловість не зважаючи на економічну кризу, що спричинила пандемія. Останнє зменшення рівня інвестицій спостерігалось у 2005-2008 роках і було спричинено світовою кризою (рис.2).

Рис. 2. Динаміка світових інвестицій у хімічну галузь

Джерело: сформовано автором на основі даних [13,14].

В останні роки значно активізувалися інвестиції до хімічних підприємств України, особливо за напрямками модернізації і диверсифікації хімічних виробництв та спрямовані на скорочення залежності підприємств від імпортних поставок природного газу й інших енергоресурсів і зменшення питомої ваги великотоннажних енергоємних технологій. У товарній політиці хімічних підприємств спостерігається поступовий перехід до випуску більш спеціалізованої та складної продукції. Сучасна концепція залучення інвестицій на стадії постіндустріального розвитку базується на інноваційності інвестиційного забезпечення, що передбачає оновлення основних фондів і технологічних процесів шляхом вкладання капітальних інвестицій у нові або удосконалені обладнання, устаткування, виробничі комплекси, прогресивні технології тощо [8]. Отже, розвиток хімічних підприємств потребує інвестицій, які б дозволили залучити необхідні ресурси й забезпечити підвищення рівня інноваційності виробництва. Тенденції інвестування хімічних підприємств представлено у діаграмі (рис.З).

Рис. 3. Динаміка інвестицій у хімічну галузь України

Джерело: сформовано автором на основі даних [6, 12].

Проаналізуємо тенденції, що спостерігаються у хімічній галузі України стосовно капітальних інвестицій (рис. 4). Ми спостерігаємо, що обсяг інвестицій в основний капітал у 2019 році зменшився порівняно з попереднім роком на 3млн.грн. та практично обнулилися прямі іноземні інвестиції, в незначних обсягах здійснювалося реінвестування доходів, а у 2020р. взагалі впали на 14 млн. грн.. Все це створює недостатню фінансову та інвестиційну базу для подальшого розвитку хімічної галузі. Водночас частина підприємств хімічної галузі при несприятливих фінансово-економічних умовах у 2019 році забезпечили, хоча і менші, проте стабільні капітальні вкладення в модернізацію хімічних виробництв. Одним з таких прикладів є ситуація на ПАТ «Азот» у 2019 році було проведено перший етап модернізації одного із виробництв карбаміду, та впровадження в експлуатацію нової установки з переробки та розчинення некондиційного карбаміду, також завершилась модернізація виробництва слабкої азотної кислоти, яка є сировиною для випуску аміачної селітри. Обсяг на ПАТ «Азот» у вкладених інвестицій склав майже 30 млн. грн. [9].

В останні роки, також спостерігається тенденція, що до інвестиційних вкладень у модернізацію хімічних виробництв, які спрямовані на скорочення залежності підприємств від імпортних поставок природного газу та імпорту перинної сировини, наприклад гранул пластмаси. Близько третини капітальних інвестицій спрямовувалося в машини, обладнання та інвентар. Також спостерігається збільшення частки освоєних капітальних інвестицій в нематеріальні активи (з 3,7% до 6,7%), зокрема програмні продукти та бази даних, права на об'єкти промислової власності, патенти ліцензії, концесії тощо. А цей фактор вкрай важливий, бо низький рівень цифровізації процесів у ланцюгу «виробництво-продаж-обслуговування», що є обов'язковою частиною нової моделі промислового розвитку в рамках «Індустрії 4.0». У товарній політиці спостерігається частковий перехід до випуску більш спеціалізованої та складної продукції. Концепція залучення інвестицій на стадії постіндустріального розвитку базується на інноваційності, що передбачає оновлення основних фондів і технологічних процесів шляхом вкладання капітальних інвестицій у нові або удосконалені обладнання, устаткування, виробничі комплекси, прогресивні технології тощо [5, с. 56]. Отже, преш за все розвиток хімічних підприємств потрібно спрямовувати на інвестицій, які б дозволили залучити необхідні ресурси й забезпечити підвищення рівня саме рівня інноваційності виробництва. У свою чергу, потрібно відмітити роботу уряду країни, щодо розширення інструментів залучення інвестицій, в тому числі зросло залучення кредитів іноземних банків.

Характерною особливістю інвестиційного капіталу, що залучається до економіки Україні є значна частина капіталів, що контролюються іноземними компаніями резидентів України поряд із капіталами, які безпосередньо належать іноземним резидентам [8]. Аналіз країн-інвесторів в економіку України свідчить про незначну частку інвестицій з розвинених країн світу та високу частку з країн-офшорних територій, проте останнім часом ситуація стала мінятись в бік прозорості.

Уряд України активно шукає шляхи залучення інвестиції до країни, в цьому напрямку були зроблені багато кроків. Так, ще у 2014 році була створена Національна інвестиційна рада, як консультативний орган при президенті, а в 2016 році уряд України створив офіс по просуванню інвестицій «Ukrainelnvest» для підтримки прямих іноземних інвестицій. З метою забезпечення прозорості діяльності органів державної влади, сприяння зниженню рівня корупції та запобігання недобросовісній (нечесній) поведінці стосовно суб'єктів підприємництва в Україні було засновано у 2015 році Раду бізнес-омбудсмена України, щоб надати українським та іноземним компаніям можливість подавати скарги на місцеві ограни управління або державні компанії, чи їх посадових осіб скарги [12]. Україна зробила залучення інвестицій головним пріоритетом на 2020 рік. Відповідно, в цьому році були запущені різні програми стимулювання для збільшення інвестицій. Реєстрація іноземних інвестицій регулюється законом Про режим іноземного інвестування. Перед реєстрацією свого бізнесу неукраїнські громадяни повинні зареєструватися в імміграційній службі Міністерства закордонних справ і отримати ідентифікаційний номер платника податків через Державну фіскальну службу. Процес акредитації представництв іноземних компаній та їх філій раніше був повільніший і дорожче, ніж спрощений процес реєстрації для українських підприємств. Однак в листопаді 2019 року було прийнято закон, який знизив вартість акредитації для іноземних представництв (за винятком російських підприємств). Акредитація коштує тепер від 500 до однієї мінімальної заробітної плати в Україні (яка в 2019 році становила приблизно 160 доларів США) і у термін від 60 до 20 днів. Таку акредитацію видає Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства. Іноземні та вітчизняні приватні організації можуть займатися всіма формами дохідної діяльності, за деякими винятками: іноземним компаніям забороняється володіти сільськогосподарськими землями, виробляти спирт і вести деяку видавничу діяльність, підприємства що входять до газотранспортної системи, електричних мереж. Крім того, українське законодавство дозволяє уряду встановлювати обмеження на іноземну участь у державних підприємствах, хоча визначення «іноземного капіталу» нечітке, і закон рідко використовується на практиці і в цей перелік не входять хімічні підприємства. За даними українського офісу по просуванню інвестицій «Ukrainelnvest», прямі іноземні інвестиції розглядаються на спеціальному засіданні Кабінетом міністрів, якщо виникають сумніви, але формальної процедури наразі немає.

Україна зробила важливі кроки для полегшення ведення бізнесу і піднялася на сім позицій у рейтингу Світового банку Doing Business в 2020 році з 71-го місця в 2019 році на 64-е. Це найбільший щорічний стрибок в Україні з 2014 року і найвищий рейтинг, який коли-небудь отримував країна. Країна продемонструвала поліпшення по шести з десяти показників, оцінюваних Світовим банком, отримавши найвищі бали в таких категоріях, як «відкриття бізнесу» і «отримання дозволів на будівництво». Очікується, що прийнятий в жовтні 2019 року Закон «Про стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», який скасував застарілі та неефективні нормативні акти, поліпшив захист прав інвесторів і розширив можливості кредитування підприємств, сприятиме подальшому розвитку бізнесу в Україні. За даними Державної служби статистики України, станом на 1 грудня 2019 року, інвестиції України в зарубіжні країни склали близько 6,5 млрд доларів. Фізичні особи можуть інвестувати за кордон максимум 50 000 євро (56 000 дол. США) на рік, а для будь-яких інвестицій, що перевищують цю межу, вже потрібна ліцензія Національного банку України. Юридичні особи та приватні підприємці, зареєстровані в Україні, мають ліміт в 2 мільйони євро (2,24 мільйона дол. США) на рік.

Україна не є членом ЄС, але працює над наближенням багатьох своїх стандартів до вимог ЄС для полегшення доступу на ринки ЄС. Коли розробляються українські закони, то вони часто включають норми і стандарти ЄС або посилаються на них. Україна є членом Світової організації торгівлі СОТ і підписала Угоду СОТ про спрощення процедур торгівлі.

Виходячи з вище зазначеного, можна стверджувати, що потенціал залучення прямих іноземних інвестицій у хімічну галузь України використовується недостатньо. Провівши аналіз загальних чинників, які на це впливають робимо наступне порівняння (табл.1).

Таблицяі

Основні переваги та загрози інвестування в хімічну галузь України

Джерело : складено автором.

Для стимулювання більш привабливих умов і збільшення вільного обігу інвестиційного капіталу у хімічній галузі потрібно здійснювати такі кроки:

поширення пpaктик публічних oбгoвopень інвестиційних пpoектiв, положень і пpaвoвих aктiв щoдo вішення пилянь інвестиціишї діяльшсті;

удосконалення існуючих механізмів фiнaнсoвoгo оновлення пiдпpиємств;

відбф найпривабливіших інвестиційних пpoектiв зa державним iнвестувaнням на конкурентних засадах;

стимулювання діяльшсті підприємств хімічної промисловості, щoдo стpaхувaння інвестиційних ризиків;

подолання низького рівня цифровізації процесів у ланцюгу «виробництво-продаж- обслуговування», що характеризує нову модель промислового розвитку в рамках «Індустрії 4.0»;

здійснення мoнiтopингу мiжнapoдних, нaцioнaльних інвестиційних пpoгpaм та oпpилюднення pезультaтiв функцioнувaння інвестиційних пpoгpaм і реалізованих пpoектiв для стимулювання .

Нестача внутрішнього капіталу та необхідність проведення модернізації хімічних підприємств, з одного боку, і потреба у скороченні технологічного розриву з іншого, вкрай актуалізують питання залучення іноземних інвестицій. Залучення саме довгострокових іноземних інвестицій, а також активізація діяльності з їх «просування» стає одним із пріоритетних завдань економічної політики уряду країни, хоча деякі кроки у цьому напрямку, як ми вище зазначали, були зроблені урядом. Проте, на жаль, сьогодні результати є невтішними, бо великі західні інвестори, все ще з обережністю ставляться до України. Довготривале інвестиційне недофінансування потреб хімічної галузі, насамперед виробництв основної хімії, де близько 60 % основних виробничих фондів підприємств мають віковий ценз понад 15 років при світовій середній нормі 8-10 років [10, с.132]. Також, для того, щоб зменшити залежність галузі від імпорту, бажано реалізувати регіональні інвестиційні проекти, в залежності від місце розташування родовищ, по створенню підприємств з видобутку та збагаченню місцевої фосфатної та іншої сировини для виробництва фосфоровмісних та органо-мінеральних добрив безкислотним способом, відновлення і нарощування виробництв безхлоридних калійних та калійно-магнієвих добрив на базі вітчизняної сировини, електролітичного магнію на основі синтезу карналіту. Реалізовувати на засадах державно-приватного партнерства спільний інвестиційний проект з будівництва LNG-терміналу з необхідною інфраструктурою для отримання імпортного зрідженого природного газу за найбільш конкурентними цінами для цілей сировинного забезпечення галузі. Світова фінансово-економічна криза спричинена пандемією і військова агресія Російської Федерації проти України суттєво погіршили очікування інвесторів стосовно подальшого перспективного інвестування хімічних підприємств.

Висновки

Хімічна галузь через значну частку своєї продукції у міжгалузевому споживанні здійснює вагомий вплив на розвиток промисловості, будівництва, сільськогосподарської галузі та споживчого ринку. Продукція хімічної галузі спроможна сформувати конкурентну технологічну, цінову та продуктову основу за рахунок мультиплікаційного ефекту для багатьох технологічно та продуктово пов'язаних з нею галузей та економіки в цілому. В умовах посилення конкуренції на хімічному світовому ринку реальною загрозою для перспективного розвитку хімічної галузі в Україні є поступова втрата нею позицій та відстрочування переходу до «Індустрії 4.0».

Ми вважаємо, що необхідним є впровадження таких заходів: стимулювання інвестиційної активності хімічних підприємств шляхом надання їм організаційно-технічної та інформаційної підтримки у напрямі вдосконалення системи управління якістю продукції та забезпечення міжнародної сертифікації виробництв; здійснення технічного і технологічного переоснащення (із подальшим розширенням) виробничих потужностей хімічних підприємств, віднесення їх до категорії пріоритетних інноваційно-інвестиційних проектів; створення нових високотехнологічних хімічних підприємств на основі реалізації інноваційно-інвестиційних проектів, які забезпечать різнотоварність українського експорту хімічної продукції шляхом збільшення у його структурі частки кінцевої товарної продукції та продукції з поглибленим рівнем технологічної переробки; втілення на засадах державно-приватного симбіозу інвестиційних проектів (зокрема, з будівництва у портах спеціальних об'єктів для виробництва комплексних добрив, а також терміналів для відвантаження хімічної продукції).

З урахуванням сучасних тенденцій розвитку хімічної індустрії у світі, то перспективи подальших досліджень у цьому напрямі лежать у площині пошуку нових стратегій для українських хімічних, щодо залучення інвестиційного капіталу з зовнішніх ринків. Також актуальним залишається аналітичне обґрунтування (передусім із позиції економічної ефективності) перспективних напрямів імпортозаміщення на внутрішньому ринку хімічної продукції, через залучення іноземних інвестицій.

Список використаних джерел

Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 04. 07. 2002 року № 40-IV. Зі змінами від 23.03.2017 р. URL : www.vurfact.com.ua/zminv-do-zakonodavstva-2017/zminv-vid-23-03-2017- do-zakonu-ukrainv-pro-investvtsiinu-diialnist

Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні. Відомості Верховної Ради України. 2019. № 46. ст.299 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132-20#Text

Звіт Конференції ООН з торгівлі і розвитку організації ЮНКТАД про світові інвестиції за

2020 р. /World investment report 2020/. URL:

https://unctad.org/svstem/files/officialocument/wir2020 en.pdf

Ковеня Т. В. Хімічна промисловість та хімічний ринок України у 2020 році: факти, оцінка

стану, тенденції, прогноз. Черкаси: Черкаський НДІТЕХІМ, 2021. URL :

http://nditekhim.com.ua/wp-content/uploads/2021/04/2020pidsumkv zakl..pdf (дата звернення:

.

Маслак О.І., Таловер В.А. Комплексна оцінка інвестиційної привабливості країни. Економічний форум. 2016. № 3. С. 51-59.

Методологічні положення з організації державного статистичного спостереження Таблиця " Капітальні інвестиції за видами економічної діяльності ". Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua(дата звернення: 20.07.2021).

Положення про Національну інвестиційну раду. Затверджено Указом Президента України від 29.08.2016 р. № 365/2016 URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365/2016.

Самотоєнкова О. В. Інвестиційна діяльність в Україні: тенденції та перспективи. Ефективна економіка. 2019. № 5. - URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7052 (дата звернення: 10.08.2021).

Світлана О. І., Созанський Л. Й. Виклики та перспективи розвитку хімічної промисловості України. Економіка промисловості 2019р №1 С. 65-80

Тульчинська С.О., Кашук О.А. Аналіз проблем забезпечення прибутковості діяльності підприємств хімічної галузі України Сучасні проблеми економіки і підприємництво. 2019.№ 24,С. 126-134

Шевцова Г. З., Швець Н. В. Кластеризація хімічної промисловості: європейський досвід та уроки для України. Вісник економічної науки України. 2017. № 2. С. 103-109.

Шемета А. Річний зіт Ради бізнес-омбудсмена України. URL : https://boi.org.ua/media/uploads/annual report boc 2015 ukr.pdf (дата звернення: 9.08.2021).

Chemicals - Global Outlook stable as resurgent coronavirus trims EBITDA growth trajectory.

URL : https://www.chemicalprocessing.com/assets/moodv-gobal-chemical-industrv-2021-

outlook.pdf (дата звернення: 29.08.2021).

Exploring chemical market trends and the continued impact of COVID-19. URL : https://www2.deloitte.com/ch/en/pages/energy-and-resources/articles/chemical-industrv-

outlook.html (дата звернення: 1.09.2021).

Размещено на Allbest.ru